Готовність учителя фізичної культури до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Готовність учителя фізичної культури до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи

Харахайчук Анатолій Євгенійович

асистент кафедри фізичного виховання та здоров'я людини

Обласний коледж «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія

імені А.С Макаренка» Полтавської обласної ради, м. Кременчук

Анотація

У статті здійснено теоретичний аналіз поняття «готовність». Розглянуто трактування готовності з позиції функціонального та особистісного підходів. Установлено, що готовність проявляється в діяльності й обумовлюється певними чинниками. Розкрито сутність готовності до педагогічної діяльності. Проаналізовано погляди науковців щодо структури готовності до педагогічної діяльності. Акцентовано увагу, що сьогодні вчитель фізичної культури має бути готовим виконувати нові ролі, зорієнтованим на особистість кожного учня; будувати взаємодію на засадах партнерства, співпраці; виховувати учнів на загальнолюдських цінностях, бути мотивованим до творчої праці, використання інновацій, проявляти академічну свободу, будувати індивідуальну освітню траєкторію дитини. З'ясовано нові ролі вчителя: тьютор, фасилітатор, коуч, ментор, радник, наставник. Запропоновано трактування поняття «готовність учителя фізичної культури до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи» як складного динамічного утворення, що включає мотиваційний, пізнавальний, операційно-діяльнісний, афективний, рефлексивний компоненти, які сприяють свідомому виконанню педагогічних завдань та формуванню у здобувачів освіти ключових компетентностей для життя. Зазначено, що мотиваційний компонент готовності виявляється в позитивному ставленні до педагогічної діяльності, бажанні працювати по-новому; пізнавальний компонент передбачає здатність учителя фізичної культури використовувати когнітивні процеси та мати теоретичну підготовку; операційно-діяльнісний компонент базується на здатності до активної творчої діяльності, взаємодії з учасниками освітнього процесу; афективний компонент передбачає емоційну стійкість, розвинений емоційний інтелект; рефлексивний компонент виявляється в здатності до самоаналізу, самоконтролю, саморегуляції. Наголошено, що сучасний учитель фізичної культури має бути мотивованим, спостережливим, кмітливим, уважним, гнучким, критичним, що володіє теоретичною підготовкою, емоційним інтелектом, перетворює уроки фізичної культури на засіб саморозвитку учня, уміло здійснює рефлексію власної професійної діяльності, прагне до самовдосконалення, самореалізації.

Ключові слова: готовність, готовність до педагогічної діяльності, Нова українська школа, учитель фізичної культури, готовність учителя фізичної культури до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи.

Kharakhaichuk Anatolii Ievgeniiovych Assistant of the Department of Physical training and Human Health, Regional College "Kremenchug Humanitarian and Technological Academy named after A. S Makarenko" of the Poltava Regional Council, Kremenchug,

Abstract

READINESS OF THE TEACHER OF PHYSICAL CULTURE TO ORGANIZE THE EDUCATIONAL PROCESS IN THE CONDITIONS OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL

The article provides a theoretical analysis of the concept of "readiness". The interpretation of readiness from the position of functional and personal approaches is considered. It has been established that readiness is manifested in activity and is determined by certain factors. The essence of readiness for pedagogical activity is revealed. Analyzed the views of scientists on the structure of readiness for pedagogical activity. It is emphasized that today the teacher of physical culture should be ready to fulfill new roles, oriented to the personality of each student; to build interaction on the basis of partnership, cooperation; to educate students on universal human values, to be motivated to creative work, to use innovations, to show academic freedom, to build an individual educational trajectory of the child. New roles of the teacher have been clarified: tutor, facilitator, coach, mentor, adviser, mentor. The interpretation of the concept of "readiness of a teacher physical culture to organize the educational process in the conditions of the New Ukrainian School" as a complex dynamic education, including motivational, cognitive, operational-activity, affective, reflexive components that contribute to the conscious fulfillment of pedagogical tasks and the formation of key competencies for life in applicants. It is noted that the motivational component of readiness is manifested in a positive attitude towards pedagogical activity, the desire to work in a new way; the cognitive component implies the ability of a teacher of physical culture to use cognitive processes and have theoretical training; the operational and activity component is based on the ability for active creative activity, interaction with participants in the educational process; the affective component assumes emotional stability, emotional intelligence is developed; the reflexive component is manifested in the ability to introspection, self-control, self-regulation. It is noted that a modern teacher of physical culture should be motivated, observant, quick-witted, attentive, flexible, critical, possessing theoretical training, emotional intelligence, turns physical culture lessons into a means of self-development of a student, skillfully carries out reflection of his own profession.

Keywords: readiness, readiness for pedagogical activity, New Ukrainian school, teacher of physical culture, readiness of the teacher of physical culture to organize the educational process in the conditions of the New Ukrainian school.

Постановка проблеми

Освіта є головним фактором соціально-економічного розвитку, тому зміни, які виникли в сучасній системі освіти України, спрямовані на оптимізацію освітнього процесу для прогресу нашої країни, розвитку суспільної свідомості її громадян. Упровадження довготермінової реформи Нової української школи передбачає підготовку нового вчителя: готового змінюватися й працювати в умовах змін, бути агентом якісних перетворень, здатного до навчання впродовж життя, компетентного, творчого, автономного, дитиноцентрованого тощо. До сучасного вчителя фізичної культури висуваються нові вимоги, оскільки саме через педагога й відбувається створення Нової української школи. Успішний учитель зможе сформувати успішну особистість школяра, тому що особистість формується особистістю. На сучасному етапі дуже важливо, щоб у закладах освіти працювали педагоги, які готові до організації освітнього процесу не на засадах традиційної педагогіки, а здатні будувати взаємодію відповідно до ключових положень Концепції «Нова українська школа», нових державних стандартів початкової та базової освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням готовності до здійснення діяльності опікувалися вітчизняні педагоги та психологи (Ю. Вербиненко, І. Дичківська, Р. Добровольська, І. Зязюн, Л. Костюченко, С. Максименко, О. Матвієнко, В. Моляко, Т. Нінова, О. Пєхота, О. Пінська, В. Сластьонін, Л. Султанова, Ю. Чепюк та інші). Вагомі дослідження здійснення професійної діяльності вчителями фізичної культури знаходимо в працях Н. Башавець, Н. Бєлікової, О. Войтовської, К. Дроздової, С. Іванченко, І. Маріонди, В. Подгорної, Л. Сущенко, Т. Чопик та інших. На необхідності формування готовності до роботи в умовах Нової української школи наголошують І. Борисова, К. Дроздова, Н. Павлик, В. Подгорна, О. Рогульська, Л. Султанова й інші.

Проте мало дослідженим залишається питання формування готовності учителів фізичної культури до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи.

Мета статті - здійснити теоретичний аналіз сутності поняття «готовність до педагогічної діяльності», визначити структурні компоненти готовності вчителя фізичної культури до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи.

Виклад основного матеріалу

учитель фізична культура українська школа

Здійснюючи теоретичне дослідження «готовності до педагогічної діяльності», проведемо аналіз сутності понять «готовність» та «педагогічна діяльність».

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» термін «готовність» розглядається як «стан готового, бажання зробити що-небудь» [1, с. 257]. У психологічних енциклопедичних словниках трактується як «приведення в активний стан усіх психофізіологічних систем людського організму, необхідних для ефективного виконання певних дій» [2, с. 89], «активно-дійовий стан, установка на певну поведінку, мобілізованість сил на виконання завдання» [3].

О. Матвієнко зазначає, що готовність розглядається з двох підходів: функціонального та особистісного. З позиції функціонального підходу готовність є станом психологічної функції, що забезпечує якісне виконання певної активності. Згідно з особистісним підходом готовність виступає цілісним особистісним утворенням, що інтегрує суб'єктивні чинники певної діяльності й досліджується переважно в контексті професійної підготовки до неї [4, с. 239].

Дефінітивний аналіз поняття «готовність» показує широку палітру тлумачення його в науковій літературі:

- змінна характеристика, що залежить від віку, досвіду, індивідуальних особливостей особистості (Л. Костюченко) [5];

- інтегративне особистісне новоутворення, що формується на підставі теоретичних знань, практичних умінь, значущих особистісних якостей та життєвого досвіду (О. Матвієнко) [4, с. 243];

- показник самореалізації й адаптації на різних етапах і рівнях перебігу психічних процесів, що характеризують поведінку особистості в площині фізіології, психіки й соціальної поведінки (М. Дьяченко, Л. Кандибович, А. Мененко) [6, с. 51].

У зазначених визначеннях прослідковується залежність готовності від особистісних особливостей та її прояв у діяльності. Готовність до професійної діяльності тлумачиться як «психічний стан, що характеризується мобілізацією ресурсів суб'єкта праці на оперативне або довгострокове виконання конкретної професійної діяльності або трудового завдання» [7, с. 163]. З огляду на вище зазначене доцільно з'ясувати сутність поняття педагогічної діяльності. Цей термін в «Енциклопедії освіти» трактується як «складно організована система діяльностей: практичної діяльності викладача з навчання і виховання людини; методична діяльність фахівця з викладання матеріалів педагогічної науки педагогічним працівникам різних установ; управлінська діяльність керівників освітньої системи; науково-педагогічна діяльність» [7, с. 712]. У структурі педагогічної діяльності Н. Кузьміна виділяє три взаємопов'язаних компоненти: конструктивний, організаторський і комунікативний [7, с. 713].

Звернемося до аналізу сутності поняття «готовності до педагогічної діяльності».

В. Староста, О. Довгей вважають за доцільне розглядати готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності як «інтегральне особистісне утворення, мета і багатоаспектний результат професійної підготовки студентів, який передбачає наявність компонентів і забезпечує особливий психологічний стан усвідомлення педагогічного завдання щодо формування у школярів відповідних знань, умінь та навичок, компетенцій» [8, с. 69]. На інтегральність даного поняття вказує і Т. Нінова, зазначаючи, що готовність до діяльності виникає в результаті підготовки й досвіду, ґрунтується на формуванні позитивного ставлення до діяльності, передбачає усвідомлення мотивів та потреб, проявляється в конкретних діях [9, с. 161].

На думку Ю. Вербиненко, готовність до педагогічної діяльності поєднує в собі усвідомлення соціальної відповідальності, намагання самостійно вирішувати професійні задачі, належний рівень умінь та якостей, необхідних для педагогічної діяльності [10].

О. Пінська наголошує на необхідності розгляду готовності до творчої професійно-педагогічної діяльності у безпосередньому зв'язку з формуванням, розвитком і вдосконаленням психічних станів, мотивів, когнітивних процесів, здібностей, комплексу індивідуально-психологічних властивостей особистості, системи професійно-педагогічних знань, умінь, навичок, емоційно-вольових процесів [11, с. 262].

Готовність педагога до продуктивної професійної діяльності, згідно з науковими поглядами В. Вакуленко, є складним структурно-динамічним утворенням, системною якістю особистості й діяльності педагога, яка має певну структурну композицію й складається з особистісного, теоретичного й технологічного компонентів, сформованих у процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти та самоосвіти [12, с. 24].

У наукових дослідженнях Н. Павлик, І. Борисової психологічна готовність педагога Нової української школи розглядається як «сполучення стійкої педагогічної мотивації й здатності до педагогічної творчості» [13].

Дослідження проблеми готовності до здійснення педагогічної діяльності передбачає визначення структурних компонентів. М. Дьяченко, Л. Кандибович звертають увагу на важливість мотиваційного, орієнтаційного, операціонального, вольового та оціночного компонентів у структурі готовності до професійної діяльності [14, с. 89]. Ю. Вербиненко виокремлює змісто-операційний, мотиваційно-цільовий, оцінний, ціннісно-орієнтаційний, комунікативно-інформаційний, креативний компоненти готовності до педагогічної діяльності [10]. З-поміж компонентів готовності майбутніх учителів музичного мистецтва Р. Добровольська вказує на мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісно-рефлексивний, діяльнісний [6, с. 242]. У дослідженнях В. Старости, О. Довгей виділяються мотиваційний, когнітивний, процесуальний, рефлексивний компоненти [8, с. 69]. Згідно з поглядами Н. Павлик, І. Борисової психологічна готовність учителя передбачає наявність ціннісно-смислового, креативно-когнітивного, морально-комунікативного, емоційно-вольового компонентів [13]. О. Пінська виокремлює в структурі готовності до творчої педагогічної діяльності мотиваційний, особистісний, пізнавально-операційний, змістовий, емоційно-вольовий, оціночний компоненти [11, с. 262].

Чинниками, які уможливлюють розвиток психологічної готовності педагога до творчої професійної діяльності, згідно з дослідженнями Н. Павлик, І. Борисової, виступають здоровий спосіб життя, позитивні психосоматичні та емоційні стани, сила волі, гнучкість мислення, соціальна адаптація, творча самоактуалізація, духовна осмисленість життя [13]. Т. Нінова зазначає, що зміст і структура готовності особистості до діяльності обумовлюється внутрішніми і зовнішніми факторами, до яких дослідниця відносить конкретні умови, у яких здійснюється діяльність; вимоги, якими зумовлюється активність; психічні особливості, які властиві певній особистості [9, с. 161].

Упровадження реформи «Нова українська школа» передбачає готовність учителів до виконання нових ролей: тьютора, фасилітатора, коуча, ментора, радника, наставника. Сучасний учитель уже не є єдиним джерелом знань. Він має стати «агентом змін», який помічає потенціал учня, володіє сучасними технологіями, піклується про вихованця, будує взаємодію на засадах партнерства (тьютор); допомагає учню усвідомити свою цінність, підтримує його прагнення до саморозвитку, самовдосконалення, самореалізації, сприяє особистісному зростанню, створює умови для самостійного пошуку (фасилітатор); допомагає знайти відповіді на запитання, відпрацьовує різні життєві та професійні ситуації (коуч); заохочує учня до пізнання, навчальної діяльності, дає поради для виконання необхідних у навчанні дій та операцій, демонструє зразки поведінки, сприяє самостійному досягненню результатів (ментор); виступає ресурсним центром, надає інформацію або пропонує джерела, де можна знайти дані для виконання навчальних дій, формує пізнавальну самостійність та мотивацію навчання впродовж життя (консультант); надає поради у виборі професії, закладу освіти (едвайзер, радник); сприяє пристосуванню до дій відповідно до правил та настанов спільнот, допомагає приймати життєві рішення, вирішувати складні питання (наставник) [15, с. 97-103].

Сьогодні вчитель фізичної культури має бути готовим виконувати нові ролі, зорієнтованим на особистість кожного учня; будувати взаємодію на засадах партнерства, співпраці; виховувати учнів на загальнолюдських цінностях (морально-етичних: честь, гідність, справедливість, турбота, повага до життя, до себе, до інших людей; соціально-політичних: свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови та культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність), мати мотивацію працювати творчо, використовуючи інновації, проявляти академічну свободу, будуючи індивідуальну освітню траєкторію дитини [16].

Виходячи із трактувань готовності до педагогічної діяльності та означених вимог до сучасного вчителя, ми будемо розглядати готовність учителя фізичної культури до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи як складне динамічне утворення, що включає мотиваційний, пізнавальний, операційно-діяльнісний, афективний, рефлексивний компоненти, які сприяють свідомому виконанню педагогічних завдань та формування у здобувачів освіти ключових компетентностей для життя (вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною та іноземною мовою, математична компетентність, компетентності в галузі природничих наук, техніки, технологій, інноваційність, екологічна, інформаційно-комунікаційна компетентність, навчання впродовж життя, громадянські та соціальні компетентності, культурна компетентність, підприємливість та фінансова грамотність).

Проаналізуємо більш детально структурні компоненти готовності вчителя фізичної культури до здійснення педагогічної діяльності в умовах Нової української школи. Мотиваційний компонент готовності виявляється в позитивному ставленні до педагогічної діяльності, бажанні працювати по-новому, змінювати підходи до організації освітнього процесу, інтересі до нових технологій, прагненні активізувати учнів, налагоджувати спілкування й стосунки між учнями під час проведення уроків фізичної культури, залучати їх до командної роботи. Цей компонент проявляється в прагненні вчителя до самовдосконалення, максимального розкриття власних здібностей під час здійснення педагогічної діяльності.

Пізнавальний компонент готовності до здійснення педагогічної діяльності передбачає здатність учителя фізичної культури використовувати когнітивні процеси (бути уважним до кожного учня, його фізичного, психічного самопочуття та стану здоров'я; переключати, розподіляти, зосереджувати увагу; бути розсудливим, спостережливим; запам'ятовувати, зберігати та відтворювати необхідну інформацію; швидко приймати критично зважені рішення, демонструвати гнучкість мислення, креативність, передбачати наслідки дій); теоретичну підготовку (знання форм, методів, засобів організації освітнього процесу на уроках фізичної культури, а також техніко-тактичної підготовки).

Операційно-діяльнісний компонент базується на активності, творчості, умінні вчителя фізичної культури донести до учнів інформацію про значення фізичних вправ для розвитку когнітивних процесів, становлення особистості; спонуканні здобувачів освіти вести здоровий спосіб життя, здатності пов'язувати матеріал уроків фізичної культури з життям, перетворювати цей предмет на засіб саморозвитку особистості учня. Цей компонент передбачає взаємодію педагога з учнями, батьками, залучення їх до спільної спортивно-оздоровчої діяльності.

Афективний компонент готовності передбачає здатність учителя фізичної культури проявляти емоційний інтелект (усвідомлювати й керувати своїми емоціями, розуміти емоції учнів, проявляти емпатію), розвиненість емоційної сприйнятливості, емоційного тонусу.

Рефлексивний компонент готовності педагога базується на здатності вчителя фізичної культури виявляти й аналізувати помилки при організації освітнього процесу відповідно до нових вимог, на підставі цього здійснювати подальше планування фізичного виховання; оцінювати свою діяльність з організації занять фізичної культури і спорту. Рефлексія педагогічної діяльності здійснюється через самоаналіз, саморегуляцію, самоконтроль. Цей компонент передбачає відповідальність щодо реалізації завдань фізичного розвитку учнів.

Висновки

Теоретичний аналіз проблеми готовності до педагогічної діяльності дає підстави стверджувати, що існуючі погляди науковців свідчать про багатоаспектність даного питання. У науковій літературі відсутній єдиний підхід до трактування цього поняття: це і стан, і змінна характеристика, і інтегративне новоутворення, і структурно-динамічне утворення, і показник тощо. Сьогодні учитель фізичної культури має бути в авангарді освітніх змін, готовим виконувати нові ролі: тьютора, фасилітатора, коуча, ментора, радника, наставника. Він має визначати основні вектори розвитку освіти, формувати у здобувачів освіти ключові компетентності, будуючи з ними взаємодію на засадах партнерства, дотримуючись дитиноцентризму. Компонентами готовності вчителя фізичної культури до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи є мотиваційний, пізнавальний, операційно-діяльнісний, афективний, рефлексивний. Сучасний учитель фізичної культури має бути мотивованим, спостережливим, кмітливим, уважним, гнучким, критичним, що володіє теоретичною підготовкою, емоційним інтелектом, перетворює уроки фізичної культури на засіб саморозвитку учня, уміло здійснює рефлексію власної професійної діяльності, прагне до самовдосконалення, самореалізації.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в дослідженні готовності майбутніх педагогів, здобувачів освіти за спеціальністю 014.11 Середня освіта (Фізична культура) до організації освітнього процесу в умовах Нової української школи.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голови. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. 1440 с.

2. Психологічна енциклопедія / авт.-упор. О. М. Степанов. Київ : «Академвидав», 2006. 424 с.

3. Психологічний словник / авт.-уклад. В. В. Синявський, О. П. Сергєєнкова / за ред Н. А. Побірченко. URL: https://elibrary.kubg.edu.Ua/5980/3/O_Serhieienkova_IL.pdf (дата звернення: 18.02.2023).

4. Матвієнко О. Готовність майбутнього вчителя початкової школи до творчої навчально-виховної діяльності. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2012. №6 (Ч. 1). С.238-244.

5. Костюченко Л. Готовність майбутніх вчителів початкових класів до професійної діяльності. URL: https://cutt.ly/f38rbnB (дата звернення: 20.02.2023).

6. Добровольська Р. О. Формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти : дис. ... д-ра філософії за спеціальністю 015 / Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2020. 229 с.

7. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремінь. Київ : Юрінком Інтер, 2021. 1144 с.

8. Староста В. І., Довгей О. І. Поняття «готовність до педагогічної діяльності» у наукових дослідженнях. Педагогічні інноваціїу фаховій освіті. 2017. Вип.2. С. 66-70. URL: https://cutt.ly/p38yIXB (дата звернення: 21.02.2023).

9. Нінова Т. С. Педагогічні основи формування готовності майбутніх учителів до екологічної освіти і виховання молодших школярів. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки». 2017. № 17-18. С. 159-167. URL: https://cutt.ly/C38uR2Y (дата звернення: 21.02.2023).

10. Вербиненко Ю. Професійна готовність до педагогічної діяльності. URL: http://dspace.nuft.edu.Ua/jspui/bitstream/123456789/12274/1/Professional.pdf (дата звернення: 01.12.2022)

11. Пінська О. Л. Формування готовності майбутнього вчителя до творчої педагогічної діяльності. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2018. № 2 (16). С. 260-265. URL: https://griml.com/DlaB8 (дата звернення: 20.02.2023).

12. Лук'янова Л. Б., Аніщенко О. В. Освіта дорослих : короткий термінологічний словник / авт.-упор. Л. Б. Лук'янова, О. В. Аніщенко. Київ-Ніжин : 1111 Лисенко М. М., 2014. 108 с.

13. Павлик Н. В., Борисова І. В. Стан психологічної готовності сучасних майбутніх педагогів до творчої педагогічної діяльності. URL: https://griml.com/sPrmf (дата звернення: 20.02.2023) .

14. Михнюк С. В. Структура готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії. Вісник післядипломної освіти. Серія «Педагогічні науки». Вип. 14 (43).С. 85-105. URL: https://griml.com/pFbnI (дата звернення: 22.02.2023).

15. Вікторенко І., Горобець Л. Нові професійні ролі та функції сучасного вчителя в контексті Концепції Нової української школи. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти. 2019. Вип. 11. С. 93-106. URL: https://griml.com/4MAik (дата звернення: 22.02.2023)

16. Концепція «Нова українська школа». URL: https://griml.com/x6i53 (дата звернення: 20.02.2023) .

Размещено на Allbest.ru