Сутність та структура концепціі як науково-педагогічної категорії

Размещено на http://allbest.ru

СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА КОНЦЕПЦІІ ЯК НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КАТЕГОРІЇ

Кін Олена Миколаївна доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків,

Собченко Тетяна Миколаївна доктор педагогічних наук, професор, доцент кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків

Денисенко Анжела Олегівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри освітології та інноваційної педагогіки, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків

Анотація. Наукова стаття присвячена питанням визначення сутності та змісту поняття «концепція», зокрема проаналізовано різні підходи фахівців в різних наукових галузей до визначення даної дефініції.

педагогічна концепція

Kin Olena Mykolaivna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Educational Studies and Innovative Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

Sobchenko Tetyana Mykolaivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Associate Professor of the Department of Educational Studies and Innovative Pedagogy, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv,

Denysenko Anzhela Olehivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Educational Studies and Innovative Pedagogy, , H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv,

ESSENCE AND STRUCTURE OF THE CONCEPT AS A SCIENTIFIC-EDUCATIONAL CATEGORY

Abstract. The scientific article is devoted to the issues of defining the essence and content of the concept "concept", in particular, different approaches of specialists in different scientific fields to the definition of this definition are analyzed.

The purpose of the article is to determine the essence and structure of the concept based on the study and analysis of scientific and pedagogical sources.

It was found that the concept, as a scientific phenomenon, is characterized by the manifestation of certain traits and characteristics. The concept of "concept" has been clarified, by which the authors mean a certain general, defining idea of a specific study or a way of presenting its results.

The article also pays attention to the phenomenon of "pedagogical concept" and highlights its main stages of development: theoretical, methodological and empirical.

It was established that any concept has its own interrelated structural components according to the type of research conducted. The article presents the structural characteristics of the author's specific scientific and pedagogical concepts, highlights the main concepts that are aimed at the implementation of the leading research idea: methodological, theoretical, methodical, practical.

A meaningful analysis of the components of the pedagogical concept is defined and presented, namely: general provisions (the purpose and tasks of the concept, its legal basis); conceptual-categorical apparatus (set of theoretical knowledge about the studied phenomenon); theoretical and methodological foundations (methodological approaches); core (regularities and principles: general and specific); meaningful content (basic conceptual ideas of the organization of a certain process); pedagogical conditions for the effective functioning and development of the studied phenomenon (pedagogical circumstances that promote or oppose the manifestation of certain pedagogical regularities); verification of formulated ideas.

The prospects for carrying out further scientific research are outlined, which consist in defining a complex of methodological approaches for characterizing the concepts of historical-pedagogical and experimental research.

Keywords: concept, pedagogical concept, concept, structure of pedagogical concept.

Постановка проблеми. Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчує про розмаїття різних підходів до визначення сутності та структури концепції, як науково-педагогічної категорії, у зв'язку з чим виникає потреба в їх уточненні та узагальненні. Вирішення окресленої проблеми дасть змогу виробити певну систему координат, яка дозволить орієнтуватися у визначенні структурних концептів дослідження та їхньому змістову наповненні відповідно виду проведеного наукового пошуку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання визначення сутності поняття концепції, її змісту, структури, функцій в науковому просторі представлені досить широко. Так, розглядалися деякі аспекти проблеми в контексті аналізу термінологічного поля науково-педагогічної теорії та дослідної роботи [1], системи базових теоретичних понять педагогічної науки та їх характеристик [2].

Особливе місце займають дослідження вчених щодо філософського підґрунтя означеного феномену: висвітлення особливостей побудови концепції наукового пошуку у відповідності до процесів наукового пізнання [3], характеристика сутності та змісту концепції як філософської категорії [4].

Заслуговують на увагу науково-практичні роботи вчених, у яких було розроблено та презентовано авторські концепції певного дослідження актуальної проблеми виховання та навчання: система підготовки майбутніх учителів географії до професійної діяльності [5], теорія і методика професійної підготовки майбутніх магістрів засобами дистанційного навчання [6], теорія і практика професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи у коледжах [7], система формування національної самосвідомості студентської молоді в процесі громадської діяльності [8], дидактична система змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти [9] та ін. Проте питання цілісного теоретичного аналізу концепції як науково-педагогічної категорії та характеристики її структурних компонентів залишилися поза увагою науковців.

Мета статті - визначення сутності та структури поняття концепції на основі вивчення та аналізу науково-педагогічних джерел.

Виклад основного матеріалу. На основі аналізу наукової й довідкової літератури визначено, що поняття «концепція» відноситься до загальнонаукової термінології та широко використовується фахівцями в різних наукових галузях. Відповідно до предмету наукового пізнання, цілей та завдань наукового процесу визначено суть та структуру означеної дефініції, що й обумовлює широкий смисловий діапазон її трактувань, а саме визначення концепції як:

- основної ідеї, загальної думки, що визначає характер, зміст чого-небудь [1; 4].

- сукупність факторів, що визначають зміст та характер функціонування певних конструктів, процесів, систем [3];

- систему поглядів на певні явища, процеси, що відбуваються в природі, соціумі, спосіб розуміння та трактування подій, явищ процесів [2; 10];

- підхід до розв'язання порушеної актуальної проблеми, який визначає характер та напрям пошукової діяльності [11];

- теорію, що дозволяє вивчити сутність, зміст певного явища, процесу, прослідити закономірності його розвитку, особливості функціонування [6];

- форму наукового знання [4];

- комплекс теоретичних, методологічних знань про об'єкт дослідження [7];

- опис досліджуваного явища, процесу, його змісту, структуру, особливостей функціонування [1].

Ми поділяємо узагальнюючі висновки М. Демянчука, та під поняттям «концепція» розуміємо певну загальну, визначальну ідею конкретного дослідження або спосіб представлення результатів дослідження.

Вітчизняна науковиця Е. Панасенко зазначає, що поняття «концепція» дослідники можуть замінювати синомічним поняттям «система», проте інші, заперечуючи цей факт, асоціюють його з поняттям «теорія» [12].

Висловлюючи авторську позицію, зазначимо, поняття «система», «теорія» та «концепція» не є тотожними. Аналіз науково-педагогічної літератури дозволив констатувати, що концепції як науковому феномену характерні певні риси що проявляються в:

- систематизації наукових знань, глибокому вивченні проблеми;

- виокремленні суперечливих питань, ґрунтовно не розроблених, мало вивчених аспектів досліджуваної проблеми;

- побудові цілісної наукової картини у площині конкретного дослідження;

- реалізації особистісного знання дослідника, певній формі суб'єктизації наукового знання;

- поясненні певної наукової теорії, обґрунтованому доказі її конкретних положень;

- взаємозв'язку та взаємообумовленості з іншими формами та способам наукового пізнання: гіпотезою, теорією, ідеєю, проблемою;

- визначенні основної ідеї дослідження, стратегії науково-дослідної роботи;

- підкріпленні емпіричними даними, результатами експериментальної роботи;

- спрямованості на досягнення результату [13; 14].

У руслі нашого дослідження особливий інтерес викликає визначення поняття «педагогічна концепція», яку розглядають як систему поглядів на певне педагогічне явище або процес, визначення шляхів удосконалення, перспектив розвитку означеного явища або процесу, авторське бачення вирішення актуальних проблем педагогічної дійсності [1; 5].

У пригоді стали також висновки науковців, які виділили такі основні етапи розробки педагогічної концепції:

1. Теоретичний - вивчення наукових теорій, вітчизняного та зарубіжного досвіду, аналіз, систематизація науково-теоретичних знань, обґрунтування базових наукових ідей з проблеми дослідження. Обґрунтування змісту та структури концепції.

2. Методологічний - вивчення проблеми на рівні філософських, загальнонаукових і конкретно-наукових підходів для визначення та обґрунтування основних ідей та положень, установлення педагогічних закономірностей.

3. Емпіричний - побудова цілісної, логічної системи педагогічних фактів, які обґрунтовують зміст, суть, особливості функціонування феномену, що досліджується, аналіз ефективності результату педагогічного процесу у відповідності до реалізованої концепції, визначення умов її успішної реалізації [5; 6].

У пригоді стало дослідження Т. Собченко, яка виділяє у авторській науково-педагогічній концепції такі взаємопов'язані концепти, що сприяють реалізації провідної ідеї дослідження, зокрема, такі як от:

- методологічний (містить фундаментальні наукові ідеї про діалектичний взаємозв'язок та взаємозумовленість педагогічних явищ і процесів);

- теоретичний (цей концепт формує система теоретичних положень, вихідних понять, ідей тощо, які покладено в основу вивчення порушеної проблеми);

- методичний (передбачає чітке визначення навчально-методичного забезпечення або визначення низки практичних підходів до здійснення педагогічного процесу;

- практичний (забезпечує перевірку ефективності визначених та розроблених практичних підходів до здійснення певного педагогічного процесу) [9].

Авторська концепція О. Кін, що була представлена в дослідженні проблеми формування національної самосвідомості студентської молоді в процесі громадської діяльності об'єднує три концепти:

- методологічний (передбачає визначення загальнонаукових, фундаментальних положень, на яких базується проведене дослідження);

- теоретичний (репрезентує систему вихідних теорій, ідей, базових понять, що визначають теоретичне підґрунтя дослідження);

- практичний (концепт передбачає апробацію досліджуваної проблеми, визначення сукупності ефективних методів, засобів, організаційних форм його реалізації, перевірку на практиці результативності розробленого організаційно-методичного комплексу) [8].

Як було встановлено в дослідженні, педагогічна концепція має свою структуру. Так, наприклад, авторська концепція О. Чубрей об'єднує такі складники: загальні положення; понятійно-категоріальний апарат; теоретико- методологічні основи; ядро; змістовно-смислове наповнення; педагогічні умови ефективного функціонування й розвитку досліджуваного феномену; верифікація сформульованих ідей [5].

Отже, узагальнюючи теоретичні висновки науковців щодо розробки та структури педагогічної концепції вважаємо за доцільне розкрити сутність кожної складової більш детально, розкривши авторське бачення змістового наповнення складників концепції.

Так, у загальних положеннях концепції представляється мета та завдання концепції, її правове підґрунтя, визначається її місце в педагогічній теорії та значення для педагогічної практики.

Понятійно-категоріальний апарат авторської концепції представляє цілісну сукупність теоретичних знань про досліджуваний феномен й характеризується складною структурою, динамічністю, оскільки система знань доповнюється новими теоріями, положеннями, фактами й коригується у відповідності до вектору розвитку суспільства, світовими науково- соціальними стандартами та освітніми пріоритетами.

Ядро концепції складають закономірності та принципи навчання, які відображають характер зв'язків структурних компонентів досліджуваного феномену, його характерні властивості, особливості функціонування та розвитку.

Як відомо, закономірності - це об'єктивні, сталі зв'язки між окремими явищами, сторонами педагогічного процесу, які проявляються постійно, систематично й урахування яких забезпечує результативність та ефективність означеного процесу. Виділяють об'єктивні (зумовлені самою сутністю, логікою протікання педагогічного процесу) та суб'єктивні (визначені особливостями конкретних завдань, умов здійснення цього процесу, проявляються в окремих його аспектах ) [15; 16].

У зазначеному структурному компоненті концепції особлива увага приділяється також виділенню груп загально-дидактичних та специфічних принципів навчання, зокрема на основі врахування закономірностей.

Змістовно-смислове наповнення концепції відображає базові концептуальні ідеї організації певного процесу, висвітлює позицію автора щодо реалізації теоретичних положень, можливостей використання результатів науково-теоретичного та методологічного аналізу на практиці.

Педагогічними умовами ефективного функціонування й розвитку досліджуваного феномену виступають педагогічні обставини, що сприяють, або протидіють проявам певних педагогічних закономірностей [9].

Також логічним складником педагогічної концепції є верифікація сформульованих ідей.

Варто зазначити, що структуру концепції історико-педагогічного дослідження, відповідно до специфіки його проведення, на думку Е. Панасенко, можуть представляти інші взаємопов'язані концепти, що сприяють реалізації її мети. Науковиця виділяє такі концепти, як от:

- методологічний (взаємозв'язок та взаємодія методологічних підходів проведеного дослідження);

- теоретичний (теоретичні положення, провідні ідеї історико- педагогічних явищ, процесів, феноменів);

- технологічний (розробка алгоритмів вивчення та аналізу проблеми дослідження, репрезентація результатів проведеного аналізу) [12].

Так, вищезазначене дозволило дійти висновку про те, що визначення структурних концептів наукового дослідження та їхнє змістове наповнення залежить від виду проведеного дослідження (теоретичне, прикладне, історико- педагогічне, експериментальне тощо).

Висновки. Отже, вивчення та аналіз науково-педагогічних джерел, дозволив визначити, що «концепція» представляє певну загальну, визначальну ідею конкретного дослідження або це спосіб представлення його результатів, що характеризується певними ознаками, наявністю етапів та структурних взаємопов'язаних компонентів (концептів) відповідно до виду проведеного дослідження.

Перспектива подальших наукових розвідок полягає у визначенні комплексу методологічних підходів для характеристики концепцій історико- педагогічних та експериментальних досліджень.

Література:

1. Вітвицька С.С. Термінологічна система педагогіки вищої школи - основа формування, поглиблення, збагачення педагогічних знань студентів магістратури. Професійна педагогічна освіта: становлення і розвиток педагогічного знання: монографія / за ред. проф. О.А. Дубасенюк. Житомир: вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. С. 107- 139.

2. Онищенко В. Д. Фундаментальні педагогічні теорії: монографія. Львів: Норма, 2014. 356 с.

3. Демінська Л. О. Аналіз основних положень аксіологічної науки у філософському та педагогічному аспекті. Педагогіка, психологія та медико- біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2011. № 11. С. 41-45.

4. Петрушенко В. Тлумачний словник основних філософських термінів. Львів: вид- во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2009. 264 с.

5. Чубрей О. С. Система підготовки майбутніх учителів географії до професійної діяльності на засадах компетентнісного підходу : дис. док. пед. наук: 13.00.04. ХГПА, Хмельницький, 2020. 511 с.

6. Ястремська С. О. Теорія і методика професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи у вищих медичних навчальних закладах засобами дистанційного навчання: дис. ... док. пед. наук: 13.00.04. ХГПА, Хмельницький, 2018. 358 с.

7. Демянчук М. Р. Теорія і практика професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів сестринської справи у коледжах: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. ХГПА, Хмельницький, 2021. 492 с.

8. Кін О.М. Система формування національної самосвідомості студентської молоді в процесі громадської діяльності : дис. .док. пед. наук 13.00.07 ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Харків-Старобільськ. 2021. 557 с.

9. Собченко T.M. Дидактична система змішаного навчання студентів філологічних спеціальностей у закладах вищої освіти: дис. док. пед. наук 13.00.09. ХНПУ, Харків, 2021. 575 с.

10. Нелін Є. Психоаналітична педагогіка як новітня концепція в освіті постнеокласичного суспільства. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2017. № 4 (59). С. 363-367.

11. Булах І. Є. Система управління якістю медичної освіти в Україні. Дніпро: АРТ-Прес, 2003. 212 с.

12. Панасенко Е.А. Концепція історико-педагогічного дослідження: методологічний аналіз. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2016. Вип. 25. С. 11-15.

13. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія: в 2 т. Київ: Генеза, 2006. 368 с.

14. Просяник О.П. Лінгвістична концепція і лінгвістична теорія у дискурсивному вимірі. Studia linguistica. 2019. Вип. 15. С. 222-234.

15. Мойсеюк Н. Е. Педагогіка: навч.посіб. Київ: Саммит-Книга. 2007. 656 с.

16. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: навч. посібник. Київ: Академвидав, 2006.520 с.

Размещено на Allbest.ru