Історико-ретроспективний аналіз формування педагогічної саморефлексії майбутніх вчителів музичного мистецтва у науково-методичній літературі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київська муніципальна академія музики імені Р.М. Глієра

Історико-ретроспективний аналіз формування педагогічної саморефлексії майбутніх вчителів музичного мистецтва у науково-методичній літературі

Москва Олена Миколаївна доктор філософії (Музичне мистецтво), старший викладач кафедри «Естрадний спів»

Київ

Анотація

У статті окреслено результати проведеного автором історико-ретроспективного аналізу формування педагогічної саморефлексії майбутніх вчителів музичного мистецтва у науково-методичній літературі. Автор розглядає наукові доробки з означеної проблематики як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, з філософсько-психологічного, музично-педагогічного, мистецтвознавчо-культурологічного аспектів. Надає визначення рефлексії з сучасної точки зору. Наголошує на важливості педагогічної саморефлексії в професійній діяльності вчителя загальноосвітньої школи.

Автор проводить аналіз досліджень, присвячених вивченню проблеми творчої самореалізації особистості викладача, адже дана наукова дефініція є педагогічною категорією, та є невід'ємною складовою фахової діяльності кожного вчителя музичного мистецтва. У статті запропоновано трактування сутності поняття «творчість» та конкретизовано її змістові компоненти (за О. Тепловою). Автор висвітлює відмінності творчої самореалізації студентів у освітньому процесі вищої школи від творчої самореалізації вчителів та школярів в навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи ( за О. Шелкуновою). Також у матеріалах статті автор конкретизує групи досліджень, які присвячені вивченню проблематики формування творчої самореалізації особистості майбутнього вчителя. Дослідник розділяє думку науковця О. Єфімової щодо визначення поняття «творча самореалізація майбутнього вчителя», яке вона обґрунтовує як втілення й опредметнення педагогом у межах професійної діяльності свого творчого потенціалу, що включає в себе систему особистісних смислів, спрямованість, міру педагогічної активності, здатність до рефлексії і внутрішній діалогізм. У матеріалах статті коротко окреслено такі поняття як «педагогічна активність» та «педагогічна творчість».

Наприкінці статті автор підсумовує, що проведений аналіз сучасних науково-методичних позицій продемонстрував важливість розгляду означеної проблеми формування педагогічної саморефлексії майбутніх вчителів музичного мистецтва. На думку науковця, тяжіння до самовдосконалення буде визначати високий рівень професіоналізму майбутнього фахівця, а також його успішність творчої самореалізації в професійній діяльності, що сприятиме його особистісному самовдосконаленню, самозростанню та становленню як педагога.

Ключові слова: рефлексія, педагогічна саморефлексія, майбутні вчителі музичного мистецтва, аналіз, творча самореалізація, педагогічна творчість, педагогічна активність, вища школа.

Abstract

Moskva Olena Mykolaivna Doctor of Philosophy (Musical Art),a senior teacher of the Department of Variety Singing, R. Glier Kyiv Municipal Academy of Music, Kyiv

HISTORICAL AND RETROSPECTIVE ANALYSIS OF FORMATION OF PEDAGOGICAL SELF-REFLECTION OFFUTURETEACHERS OF MUSICAL ART IN THE SCIENTIFIC AND METHODICAL LITERATURE

The article outlines the results of the author's historical and retrospective analysis of formation of pedagogical self-reflection of future teachers of musical art in scientific and methodical literature. The author examines the scientific works on the specified range of issues of both domestic and foreign scientists, from the philosophical and psychological, musical and pedagogical, art and cultural aspects. The author defines the term “reflection”from a modern point of view. The author emphasizes the importance of pedagogical self-reflection in the professional activity of a teacher of a secondary school.

The author performs an analysis of research devoted to the study of the issue of creative self-realization of the teacher's personality, because this scientific definition is a pedagogical category and is an integral component of the professional activity of every teacher of musical art. The article presents an interpretation of the essence of the concept of “creation”and specifies its content components (according to O. Teplova). The author highlights the differences between the creative self-realization of students in the educational process of a higher educational institution and the creative self-realization of teachers and school students in the teaching and educational activities of a secondary school (according to O. Shchelkunova). Also, in the course of the article, the author specifies the research groups that are devoted to the study of the issues of formation of creative self-realization of the future teacher's personality. The researcher shares the opinion of the scientist O. Yefimova regarding the definition of the concept of “creative self-realization of the future teacher”, which she substantiates as the embodiment and objectification by the teacher within the limits of professional activity of their creative potential, which includes a system of personal meanings, orientation, the extent of pedagogical activity, the ability to reflect and internal dialogism. The article briefly outlines such concepts as “pedagogical activity” and “pedagogical creativity”.

At the end of the article, the author concludes that the analysis of modern scientific and methodical positions has shown the importance of considering the specified issue of formation of pedagogical self-reflection of future teachers of musical art. According to the scientist, the tendency to self-improvement will determine the high professional level of a future specialist, as well as their success in creative self-realization in professional activities, which will contribute to their personal self-improvement, self-growth, and coming into being a teacher.

Keywords: reflection, pedagogical self-reflection, future teachers of musical art, analysis, creative self-realization, pedagogical creativity, pedagogical activity, higher educational institution.

Вступ

Постановка проблеми. У Державній національній доктрині розвитку освіти України одним із стратегічних напрямків є створення умов для формування творчої особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва до самореалізації його творчих задатків та можливостей їх прояву в освітньому процесі вищої школи. Сучасний стан розвитку всіх галузей суспільства характеризується переглядом змісту основних положень педагогіки вищої школи щодо пріоритетів навчання і виховання молоді. Необхідність орієнтації педагогічного процесу на індивідуальність людини вимагає переосмислення мети, завдань та методів фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, створення та втілення у практику нових форм і методів навчання. Однією з важливих проблем, які постають у педагогічних мистецьких закладах є розвиток саморефлексії у майбутнього вчителя музичного мистецтва, саме, на заняттях з постановки голосу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз публікацій з обраної теми засвідчує, що проблемі самосвідомості та саморегуляції особистості присвячено достатньо велику кількість досліджень в нашій державі та за кордоном, у яких розглянуто різні аспекти саморегуляції: обґрунтування саморегуляції на рівні процесів психіки, її станів (О. О. Конопкін, Б. М. Теплов К. М. Гуревич, В. І. Моросанова та ін.); вивчення саморегуляцї особистості в трудовій, навчальній ігровій, спортивній, діяльності (О. К. Осницький, Н. Ф. Круглова, В. І. Чиркова, С. В. Чернобровкіна, Н. О. Циркун, W.S. Grolnick, R. M. Ryan J. P. Connell); розгляд характерних ознак саморегуляції особистості у сфері міжособистісних відносин (Б.Ф. Ломов, Ю.О. Міславський, К. А. Абульханова-Славська та ін.); уточнення саморегуляції емоційних станів (Є. І. Рогов, Б. І. Додонов, Є. Л. Яковлєва та ін.); обґрунтування саморегуляції самосвідомості та самоактивності (І. В. Дубровіна, І. Н. Захарова, М. Й. Боришевський, В. К. Котирло).

Мета статті - провести історико-ретроспективний аналіз формування педагогічної саморефлексії майбутніх вчителів музичного мистецтва у науково-методичній літературі.

Виклад основного матеріалу

На сучасному етапі, удосконалення системи підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва зумовлено значними змінами в теорії та практиці музично-естетичного виховання вищої школи, адже вона спрямована на формування творчої особистості кожного студента. Такий підхід до освіти сьогодення потребує забезпечення підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва новими науково-методичними розробками, котрі сприяли б ефективному розвитку і їх рефлексії та саморефлексії.

Особливості розвитку рефлексії у різний час розглядали такі психологи як: І. С. Ладенко, А. З. Зак, С. Ю. Степанов, Н. І. Гуткіна, Г. П. Щедровицький тощо. Філософське осмислення рефлексивних процесів спостерігається в працях В. С. Біблера, М. Хайдеггера та інших. Особливості рефлексії в педагогічній діяльності вивчали І. С. Ладенко, В. М. Виногородський, Т. В. Фролова, Т. Д. Щербан. В галузі музичного навчання проблемою мистецької рефлексії цікавилися А. В. Козир, Е. Б. Абдулін, Ю. Мережко, В. Г. М. Падалка, В. Г. Ражніков, О. П. Рудницька, М. О. Сова, Р. А. Тельчарова та ін. педагогічний саморефлексія школяр

У дослідженнях сучасних науковців рефлексія визначена як усвідомлення людиною власних емоційних реакцій, станів, відчуттів, думок, переживань. За допомогою рефлексії досягається співвідношення своєї свідомості, цінностей, думок з цінностями, стосунками інших людей, груп, суспільства, нарешті, із загальнолюдськими цінностями та міжособистісними стосунками. Найважливішою особливістю рефлексії є її здатність управляти власною активністю відповідно до особистих цінностей і сенсів, формувати і перемикатися на нові механізми у зв'язку з умовами, що змінилися, цілями, завданнями власної діяльності.

З позиції філософської науки рефлексія слугує позначенням такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту, діяльності самопізнання, що дає змогу розкрити специфіку духовного світу особистості. В античній філософії рефлексія була представлена як основне завдання самопізнання (Сократ). Платон і Аристотель трактували мислення та рефлексію як атрибут божественного розуму, який виявляє єдність думки та словесного вираження. Філософи Середньовіччя розглядали рефлексію як самовираження через Логос миротворчої активності Бога, його «розумної енергії», але прийнято вважати, що основне коло проблем, пов'язаних з цим поняттям, з'явились лише за часів полемів Дж. Локка та Г. В. Лейбниця.

У психолого-педагогічних науках рефлексія розглядається як самопізнання суб'єктом свого внутрішнього світу, стану особистісних психічних процесів. Рефлексія - не тільки знання й розуміння самого себе, але й усвідомлення того, як інші розуміють і сприймають його особистість, емоційні реакції і когнітивні уявлення про себе. Це «процес подвійного, дзеркального взаємного відображення суб'єктами один одного, змістом якого є відтворення особливостей одне одного» [3].

Педагогічна саморефлексія є невід'ємною частиною роботи вчителя. Розвинута здатність до педагогічної саморефлексії стає передумовою самовиховання вчителя, його творчого пошуку, розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності. Психолого-педагогічну підготовку майбутнього вчителя музичного мистецтва доцільно розглядати як процес формування позитивного ставлення до музичного пізнання, накопичення психолого-педагогічних та методичних знань, а також всебічного розвитку рефлексії, необхідної для здійснення цієї діяльності.

Суттєвим внеском в розвиток досліджень рефлексії в галузі музично- педагогічної підготовки фахівців стали дослідження з психології творчості (Л. Виготський, О. Леонтьєв тощо), з музичної педагогіки (Л. Баренбойм, В. Медушевський тощо), з теорії музичного виконавства (М. Давидов, Г. Нейгауз). Проблему творчої музичної діяльності вивчали психологи - Б.Ананьєв, Г. Костюк, Е. Голубєва, музикознавці: Є. Назайкінський, Б. Яворський, педагоги: В. Верховинець, Н. Ветлугіна, Д. Кабалевський, К. Стеценко, М. Леонтович. У сучасній вітчизняній музичній педагогіці - Л. Масол, О. Лобова, О. Ростовський, Є. Печерська та ін.

Л. Виготський стверджував, що постійним супутником дитячого розвитку є творчість, а Б. Яворський підкреслював, що виховна цінність музичної творчості виявляється у самому процесі, бо він дає змогу вчителю спостерігати за розвитком музичної думки дитини [4].

Розглядаючи вокальний компонент як один з головних фахових складових, відмітимо, що різним проблемам вокальної підготовки присвячені дослідження багатьох авторів, серед яких: В. Антонюк (етно-культурологічний аспект, 2001), Л. Гавриленко, Н. Гребенюк, Л. Тоцька (проблеми удосконалення вокальної підготовки, 2010), у яких розкриваються основні принципи та методи вокальної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, взаємодія музики та слова у створенні співаком музичного образу тощо. Отримують європейського визнання також педагогічні ідеї і китайських вокалістів та педагогів: Ван Жуан, Вей Лімін (традиції вокальної культури Китаю та України, 2011), Жу Шихуи, Ли Цин Вей, Ма Цзюнь (вокальний слух, 2011), Цзінь Нань (вокальне навчання в системі музично-педагогічної освіти України, 2009), Цюн Сан Хай, Чжай Хуань (творча інтерсуб'єктна взаємодія, 2011), Юй Юй Сян та інші [7].

За сучасних умов особливої актуальності набуває проблема професійної підготовки вчителів музичного мистецтва, оскільки від рівня особистісного, професійного розвитку педагога-музиканта залежить процес введення студентів у світ музики, залучення до мистецтва, виховання почуттів, розширення їхньої духовної сфери.

За нових соціально-економічних умов об'єктивно посилюється значення наукових розробок, що впливають на системну впорядкованість освітніх процесів, а також створюються можливості їх прогностичного моделювання й успішного управління ними. Так, у працях В. Андрущенка, В. Бондаря, В. Євдокимова, Н. Кузьміної, В. Лозової, О. Пєхоти, О. Попової, І. Прокопенка, В. Сластьоніна, В. Семиченко, А. Троцко, Шевнюк, Л. Штефан та інших учених розкрито шляхи підвищення ефективності реального педагогічного процесу за умов забезпечення його цілісності, і це має значення для розв'язання складного комплексу проблем безпосередньої музично-педагогічної підготовки вчителів у вищому педагогічному навчальному закладі.

Проблеми музично-педагогічної підготовки студентів висвітлено у працях А. Алексюк, Л. Арчажнікової, Н. Вишнякової, В. Муцмахера, Полякової, Л. Рапацкої, Л. Растригіної, Г. Ципіна та ін.

Значущість окремих напрямів музично-педагогічної підготовки майбутнього педагога-музиканта ґрунтовно досліджено в працях В. Антонюк, Н. Білої, Р. Верхолаз, Ю. Глухова, В. Живова, З. Квасниці, Є. Куришева, Л. Масол, С. Масного, О. Михайличенко, Г. Ніколаї, Л. Пашкіної, З. Рум'янцевої, О. Скрипкіної, Л. Смирнової, М. Черниша, О. Щолокової, Р. Юссона, які спрямовані на розкриття організацію фахової підготовки студентів ВНЗ мистецького спрямування [6].

Педагогічному спрямуванню виконавської підготовки майбутнього педагога-музиканта присвячені дослідження Л. Ісаєвої, Т. Корольової, Т. Маслової, І. Могилевської, В. Муцмахера, І. Теребаєвої, Н. Тимошенко, Т. Скорик, В. Смиренського, З. Яропуд та інших.

Вихованню музичних смаків майбутніх учителів як необхідної форми розвитку їхньої музичної свідомості присвячено дослідження О. Коробко, Ю. Глухова, Ю. Мережко. У дослідженні Л. Смирнової розглянуто прогностичну, професіографічну модель вчителя музичного мистецтва. Заслуговує на увагу розроблена Р. Кузьменко модель педагогічної майстерності вчителя музичного мистецтва, що включає професійно-педагогічну спрямованість, професійно-педагогічні знання, здібності до педагогічної діяльності (загально педагогічні та спеціальні); культуру педагогічного спілкування, уміння і навички педагогічної техніки [6].

Останнім часом збільшилась кількість досліджень, присвячених вивченню проблеми творчої самореалізації особистості. І це недивно, оскільки практичним результатом самореалізації як процесу втілення та розкриття сутнісних сил особистості в соціальній діяльності є творчість. Творчість як педагогічна категорія знайшла своєвідображення у багатьох наукових працях. Для нас дослідження цієї якості особистості є актуальним, оскільки сприяє визначенню сутності та змісту її творчої самореалізації.

У деяких сучасних джерелах поняття «творчість» трактується як «діяльність, результатом якої є створення нових, оригінальних і вдосконалених матеріальних та духовних цінностей, що мають об'єктивну чи суб'єктивну значущість» [5]. Саме результати творчості в процесі взаємодії людини й суспільства стають соціокультурними цінностями, в особистісному плані продукти творчої діяльності особистості виступають яскравим показником результативності і життєдіяльності.

На переконання О. Теплової, джерелом і спонукальною силою творчої діяльності є мотиви, потреби, інтереси, внутрішні джерела духовних прагнень. Творчі сили й можливості особистості найбільш яскраво розкриваються при виникненні необхідності реалізувати поставлену особистісно-значущу мету. На думку автора, у цьому випадку відбувається мобілізація сил і виявлення прихованих резервів [7]. Педагогічна творчість у сучасному словнику з педагогіки розглядається як педагогічна діяльність, яка «відрізняється своєю новизною та оригінальністю і передбачає формування та виховання творчої особистості, яка вирізняється неповторністю й унікальністю» [5].

Досліджуючи творчу самореалізацію студентів у освітньому процесі, О. Шелкунова наголошує на її відмінності від творчої самореалізації вчителів та школярів, тому що студенти вже оволодівають професією під час навчання, але в той же час у них ще не відбувається професійна самореалізація. Вказуючи на відсутність висвітлення даного терміну в педагогічній літературі, автор подає власне його тлумачення, а саме як: «самоорганізоване і рефлексивне навчання на основі інтелектуальної і практично дієвої ініціативи, результатом якої є задоволеність продуктами своєї навчальної діяльності» [1].

На наш погляд, розгляд творчої самореалізації як процесу навчання є недостатньо коректним, оскільки самореалізація передбачає вираження й розкриття власного досвіду в процесі діяльності, а не набуття нового. В основі творчої самореалізації, на думку Л. Недогрєєвої, лежить самоактуалізація, яка є синтезованою сукупністю пізнавального мислення, що формується ситуаціями й обставинами. З огляду на це, творчу самореалізацію студентів можна розглядати як непереривний та цілеспрямований процес розвитку видів і стилів мислення, ефективної операціоналізації пізнавальних умінь та навичок.

Серед наукових робіт можна виокремити окрему групу, присвячену дослідженню творчої самореалізації особистості, саме вчителя. Так, предметом дослідження науковців стали такі питання, як: педагогічні умови творчої самореалізації молодого вчителя (М. Ситнікова), організаційно- педагогічні умови творчої самореалізації вчителя в професійних коледжах (О. Дарузе), творча самореалізація музиканта-педагога (Г. Буреніна) тощо.

Науковець О. Єфімова висуває власне визначення поняття «творча самореалізація майбутнього вчителя», вона його обґрунтовує як втілення й опредметнення педагогом у межах професійної діяльності свого творчого потенціалу, що включає в себе систему особистісних смислів, спрямованість, міру педагогічної активності, здатність до рефлексії і внутрішній діалогізм [1]. Цілком очевидно, що автор не обмежилась формулюванням досліджуваного феномену, а й визначила способи та засоби творчої самореалізації, що, безумовно, складають цінність і для нашого дослідження. Способи творчої самореалізації автор розглядає як шляхи розгортання сутнісних сил особистості, до яких відноситься педагогічна активність та педагогічна творчість.

Педагогічна активність, у розумінні О. Єфімової, характеризує рівень сформованості здатності і внутрішньої готовності вчителя до продуктивного використання своїх творчих потенцій і здібностей у професійній діяльності. Педагогічну творчість автор визначає, користуючись тлумаченням, яке подано у педагогічному енциклопедичному словнику й означає оригінальне й високо ефективне рішення педагогом навчально-виховних завдань, збагачення теорії й практики навчання й виховання [7].

Висновки

Таким чином, аналіз сучасних науково-методичних позицій показав, що формування педагогічної саморефлексії майбутніх вчителів музичного мистецтва є однією з вагомих актуальних проблем мистецтва педагогіки. Тяжіння до самовдосконалення визначає високий рівень професіоналізму студента, визначає його успішність творчої самореалізації в фаховій та професійній діяльностях, а також сприяє його особистісному самовдосконаленню та професійному становленню як педагога. Перспективи подальших розвідок будуть стосуватися розробки методики формування педагогічної саморефлексії майбутніх вчителів музичного мистецтва у вищій школі.

Література

1. Волосенко А.В. Творча самореалізація вчителя як предмет педагогічних досліджень. 2012. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/9573/Volos% 20nk%20.pdf;jsessionid=68C227FFF2D79DD5AEDC4317A1650AF8?sequence=1

2. Мережко Ю. В. Формування художніх смаків старшокласників у процесі вивчення вокальної спадщини українських композиторів. Дис. ... канд. пед. наук. Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 2012. 247 с.

3. Модель професійної компетентності педагога вищої школи. StudFiles. URL: https://studfile.net/preview/9791317/page:8/#:~:text=B4%D0%

4. Олексюк О. М. Музична педагогіка: навч. посіб. Київ: КНУКіМ, 2006. 188 с.

5. Проворова Є.М. 2008. Методичні засади формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя музики. Дис. ... канд. пед. наук. Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 248 с.

6. Теплова О. Ю. Формування готовності до творчої самореалізації майбутнього вчителя музики. Дис. ... канд. пед. наук. Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2005. 215 с.

7. Ткаченко Т. В. Теоретико-методичні основи формування вокально-звукової культури майбутнього вчителя музики у процесі професійної підготовки. Дис. ... канд. пед. наук. Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків. 2010. 534 с.

References

1. Volosenko, A.V. (2012). Tvorcha samorealizatsiia vchytelia yak predmet pedahohichnykh doslidzhen. [Creative self-realization on the teacher as a subject of pedagogical research]. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/9573/Volos%20nk%20.pdf; jsessionid=68C227FFF2D79DD5AEDC4317A1650AF8?sequence=1[in Ukrainian].

2. Merezhko, Yu. V. (2012). Formuvannia khudozhnikh smakiv starshoklasnykiv u protsesi vyvchennia vokalnoi spadshchyny ukrainskykh kompozytoriv [The formation of artistic tastes of high school students in the process of studying the vocal heritage of Ukrainian composers]. Candidate's thesis. Kyiv: NPU im. M.P.Dragomanova [in Ukrainian].

3. Model profesiinoi kompetentnosti pedahoha vyshchoi shkoly [Model of professional competence of a teacher of a higher school]. StudFiles. URL: https://studfile.net/preview/9791317/ page:8/#:~:text=B4%D0% [in Ukrainian].

4. Oleksiuk, O. M. (2006). Muzychnapedahohika [Musicalpedagogy]. Kyiv: KNUKiM. [in Ukrainian].

5. Provorova, Ye. M. (2008). Metodychni zasady formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia muzyky [Methodological principles of the formation of communicative competence of the future music]. Candidate's thesis. Kyiv: NPU im. M.P.Dragomanova [in Ukrainian].

6. Teplova, O. Yu. (2005). Formuvannia hotovnosti do tvorchoi samorealizatsii maibutnoho vchytelia muzyky [Formation of readiness for creative self-realization of the future music teacher]. Candidate's thesis. Kyiv: NPU im. M.P.Dragomanova [in Ukrainian].

7. Tkachenko, T. V. (2010). Teoretyko-metodychni osnovy formuvannia vokalno-zvukovoi kultury maibutnoho vchytelia muzyky u protsesi profesiinoi pidhotovky [Theoretical and methodological foundations of the formation of the vocal and sound culture of the future music teacher in the process of professional training]. Candidate's thesis. Kharkiv: Khark. nats. ped. un-t im. H. S. Skovorody.

Размещено на Allbest.ru