Вплив невербальних засобів на сприйняття під час онлайн заняття з англійської мови професійного спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив невербальних засобів на сприйняття під час онлайн заняття з англійської мови професійного спрямування

Нипадимка Анна Сергіївна викладач кафедри англійської мови технічного спрямування .№2, факультету лінгвістики, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ

Лук'яненко Валентина Володимирівна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської мови технічного спрямування №2, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м.Київ

Анотація

Сучасні реалії створюють нові виклики для викладачів, і питання забезпечення якості та ефективності навчального процесу в умовах проведення занять в онлайн форматі є одним із центральних. В статті розглянуто основні проблеми та труднощі які виникають під час занять з англійської мови технічного спрямування в форматі відео зв'язку, які проводяться для студентів немовних, а саме технічних спеціальностей в політехнічному вищому навчальному закладі. Увагу сфокусовано на висвітлені проблеми недостатності мультимодальності у спілкуванні зі студентами. Проаналізовано деякі наявні визначення поняття мультимодальність, та роз'яснено, що в даному досліджені цей термін розглядається як поєднання трьох важливих каналів (вербального, невербального та паравербального) передачі та сприйняття інформації, що об'єднуючись створюють цілісне поняття та уявлення про певний предмет, що вивчається, впливають на якісне засвоєння навчального матеріалу та вмотивованість студентів. Зокрема визначено, що онлайн формат проведення занять не впливає на процес передачі інформації через вербальний, тобто словесний та паравербальний (той, що стосується інтонації, темпу мовлення, модуляції голосу і т.д.) канали, але невербальний канал (а саме використання в мовленні міміки, жестів, виразу обличчя, зорового контакту) не працює взагалі (якщо камера викладача вимкнена) або залучений частково (якщо камера ввімкнена). Під час дослідження проведено опитування серед студентів, розроблене з метою дізнатись реакцію та суб'єктивну думку студентів стосовно активного використання викладачем відеозв'язку (за допомогою якого можна залучити невербальний канал передачі інформації), результати якого показали, що невербальний канал впливає на сприйняття інформації, проте не є основним та визначальним, і що питання чи вмикати камеру залишається на розсуд викладача, але є важливим використання візуалізації навчального матеріалу (тобто демонстрацію на екрані), що теж вважається частиною невербального комунікативного каналу. Також визначену актуальність даного дослідження та його подальшу перспективу.

Ключові слова: мультимодальність, канали передачі інформації, навчання в онлайн форматі, англійська мова професійного спрямування.

Nypadymka Anna Serhiyivna Teacher, Department of English for Engineering No. 2, Faculty of Linguistics, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv

Lukianenko Valentyna Volodymyrivna PhD, Associate Professor, Department of English for Engineering No. 2, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv

Pysarchyk Olena Leonidivna Teacher, Department of English for Engineering No. 2, Faculty of Linguistics, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, , Kyiv

Vadaska Svitlana Valeriyivna Senior Teacher, Department of English for Engineering, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv мультимодальність канал передачі інформації

THE INFLUENCE OF NON-VERBAL MEANS ON PERCEPTION IN TEACHING ESP ONLINE

Abstract. Modem realities create new challenges for teachers, and the issue of ensuring the quality and efficiency of the educational process in the conditions of teaching online is one of the central ones. The article examines the main problems and difficulties that arise during English for Specific Purposes classes in the format of video communication, which are held for non-linguistic students, namely students of technical specialities in a polytechnic higher educational institution. Attention is focused on highlighted problems of insufficient multimodality in communication with students. Some existing definitions of the concept of multimodality are analysed, and it is explained that in this study, this term is considered as a combination of three important channels (verbal, non-verbal and para-verbal) of information transmission and perception, which are combined in order to create a holistic concept and idea of a certain subject, which is studied, affect the quality of learning the educational material and students' motivation. In particular, it was determined that the online format of conducting classes does not affect the process of transmitting information through verbal, i.e. the one which uses words and para- verbal (related to intonation, the pace of speech, voice modulation, etc.) channels, but the non-verbal channel (namely the use of in speech, facial expressions, gestures, facial expressions, eye contact) does not work at all (if the teacher's camera is turned off) or is partially engaged (if the camera is turned on). During the study, a survey was conducted among students, designed to find out the reaction and subjective opinion of students regarding the active use of video communication by the teacher (with the help of which the non-verbal channel of information transmission can be used), the results of which showed that the non-verbal channel affects the perception of information, however, it is not the main and decisive one, and that the question of whether to turn on the camera remains at the discretion of the teacher, but it is important to use the visualization of educational material (i.e. demonstration on the screen), which is also considered part of the non-verbal communication channel. The relevance of this research and its further perspective are also determined.

Keywords: multimodality, information transmission channels, online teaching, ESP.

Постановка проблеми

Сучасні реалії ставлять перед вчителями завдання створення ефективного навчального середовища, а саме перехід від традиційного офлайн-класу до онлайн-класу означав, наприклад, повне або часткове усунення невербальних засобів спілкування. Безперечно, навчання онлайн відкрило для викладачів низьку технічних можливостей та навчальних ресурсів, наприклад навчаючи студентів англійській мові, є змога демонструючи екран показати презентацію, включити аудіо чи відео не користуючись при цьому додатковим обладнанням, таким як проєктор, колонки і т.д.; немає потреби роздруковувати роздатковий матеріал, що значно економить час та кошти, і найголовніше є доступ до інтернет платформ, за допомогою яких можна розробляти інтерактивні завдання, що полегшує роботу викладача, робить навчальний процес цікавим та різноманітним. Проте, варто зазначити, що є також і недоліки онлайн навчання. Студенти зазначають, що вони хотіли б повернутись до офлайн навчання оскільки вони не відчувають повної взаємодії з викладачем. Ми припускаємо, що це відбувається саме через часткову (при включеній камері у викладача) або повну відсутність (при виключеній камері) такого каналу спілкування як невербальний. Невербальний канал є дуже важливим у спілкуванні, оскільки дає можливість повністю і більш точно сприймати мовця. Тому, якщо ним знехтувати втрачається мультимодальність повідомлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження феномену мультимодальності наразі є дуже актуальним, підтвердження чого є наявність великої кількості наукових робіт, присвячених цьому питанню, та цілих спеціалізованих центрів, створених при університетах по всьому світу, зокрема «Центра мультимодальної комунікації» в Данії, «Центр мультимодальних досліджень» у Великобританії, «Лабораторія мультимодального аналізу» в Сінгапурі та інші. Висвітлення проблем мультимодальності можна знайти в працях зарубіжних науковців, таких як Беземер Дж., Ван Лиувен Т., Джевіт К., Кресс Г., О'Халлоран К., та багатьох інших, оскільки вони стали одними з центральних не лише у лінгвістиці та філології, а й у психології, психолінгвістиці, теорії комунікації, педагогіці, філософії, логіки та багатьох інших. Питання пов'язані з мультимодальністю комунікації, розглядали також і вітчизняні мовознавці, такі як Андрєєва І., Глинівська Л.К., Гусєва І., Маріна О., Мірошниченко І., Шамаєва Ю., та інші. Вагомий внесок у всебічне дослідження мультимодальності зробили Макарук Лариса, що присвятила докторську дисертацію дослідженню цього феномену та Івасишин Марина, яка написала дисертаційне дослідження з мультимодальності англомовного коміксу.

Мета статті - проаналізувати вплив мультимодальності комунікації, зокрема невербального каналу передачі інформації на сприйняття матеріалу студентами немовних спеціальностей, що вивчають англійську мову професійного спрямування.

Виклад основного матеріалу

Студенти немовних спеціальностей, що вивчають англійську мову, зокрема професійного спрямування в Україні мають декілька основних проблем. По-перше - велика кількість студентів в групах (25-30), що є великою перешкодою для якісного вивчення мови, оскільки на нашу думку мову потрібно постійно усно практикувати, щоб покращувати свій рівень мовної компетенції, а в умовах таких великих груп є велика ймовірність що деякі студенти взагалі не будуть залучені до спілкування. По-друге - невелика кількість (2 академічні години) часу виокремленого для вивчення іноземних мов. І останнє, але не менш важливе - наявність студентів з дуже різними рівнями мовної компетенції (від А2 до С1) в одній групі. До всіх цих складнощів, при переході навчання в онлайн середовище також додалась проблема обмеженого використання одного з важливих каналів мультимодального спілкування - невербального.

Варто розглянути визначення терміну «мультимодальність» і його трактування дослідниками. У сучасній лінгвістиці, терміном «мультимодальність» прийнято позначати поєднання вербальних, невербальних та паравербальних засобів або різних семіотичних кодів, які разом створюють значення. В Оксфордському словнику, мультимодальність визначено як використання більше ніж одного семіотичного коду у формуванні змісту, спілкуванні та в загальному представленні інформації, або в конкретній ситуації [6]. Такі коди включають усі форми вербального, невербального та контекстуального спілкування. Гюнтер Кресс стверджує, що у 21 столітті спілкування вийшло на абсолютно новий рівень саме завдяки мультимодальності. Він пише, що вже потрібно виходити за рамки мови як просто текстового повідомлення, а досліджувати багатошарові модуси комунікації, що впливають на формування загального розуміння та сприйняття повідомлення [7]. Кері Джевіт розглядає мультимодальність як інноваційний підхід що дозволяє дослідити спілкування і взаємодію не лише завдяки мові, а й позамовним засобам, таким як: жести, міміка, зображення, звуки й музика, використання простору [5]. Марк Дрессман наголошує на тому, що мультимодальність це поєднання саме різних модусів сприйняття з комунікативними модусами (вигляд, звук, графічне оформлення, відео, музика, зображення і т.д), які працюють разом задля створення єдиного значення певного повідомлення [4].

В даному дослідженні ми розглядаємо мультимодальність як поєднання трьох каналів спілкування, а саме вербального, невербального та паравербального, які поєднуючись створюють цілісне сприйняття навчального матеріалу при вивченні іноземної мови. Основна увага спрямована на дослідження впливу невербального каналу сприйняття на засвоєння навчального матеріалу.

Вербальними засобами спілкування прийнято вважати словесні, які вважаються найефективнішими інструментами передачі інформації. Проте, як вважають дослідники Чодхрі та Аріф, одне лише вербальне спілкування не справляє такого впливу на студентів, як невербальне, що доповнює вербальне повідомлення. Те саме вербальне повідомлення може створювати протилежне значення і інтерпретація студентами може бути різною. Варто зазначити, що на інтерпретацію змісту також великий вплив має паравербальний канал спілкування [3].

Щодо паравербальної комунікації ми погоджуємось з Божко Н. що паравербальні засоби це ті, які супроводжують усне мовлення і є його невід'ємною частиною. Дослідниця пише, що паравербальні засоби - це сукупність звукових сигналів, які супроводжують усне мовлення та додають до нього певне значення [1]. Це твердження на нашу думку є справедливим, оскільки дійсно, завдяки паравербальним засобам ми розуміємо чи певне висловлення є сарказмом, запитання, жартом, розуміємо в якому настрої мовець і т.д.

Сукріс Сутіяно стверджує, що на заняттях з іноземної мови відповідність вербальних і невербальних сигналів є однією з умов успішної комунікації в процесі навчання. Маючи знання принципів поєднання вербальної та невербальної комунікації, викладачі можуть покращити якість роботи та спілкуватися зі студентами [9].

Наше дослідження ґрунтується на припущенні, що при вимкненій камері у викладача під час проведення заняття з іноземної мови, а саме англійської мови професійного спрямування для студентів немовних спеціальностей, студентам важче сприймати матеріал, оскільки втрачається один з каналів мультимодального спілкування, а саме невербальний, що включає мову тіла (жестикуляцію, міміку, зоровий контакт), а також на гіпотезі, що іноді невербальні сигнали можуть нести набагато вагоміше значення ніж вербальні. Зокрема цю ідею висунуто дослідниками Бамбаеру та Шокрпур, які у своїй роботі «The impact of the teacher's non-verbal communication on success in teaching» (Вплив використання невербального спілкування вчителем на ефективність навчання) стверджують, що невербальне спілкування зазвичай має більше тонкощів і є ефективнішим, ніж вербальне, відповідно може передавати значення краще, ніж слова [2]. Як приклад вони наводять усмішку, що передає наше почуття набагато легше, ніж слова.

Також наше дослідження включає проведення опитування серед студентів немовних спеціальностей 2 факультетів (фізико-математичного та приладобудівного) Національного технічного університету України «Київського політехнічного інституту ім. І. Сікорського». Для проведення опитування було створено гугл форму, яку студентам було запропоновано заповнити анонімно, вказавши стать, вік, факультет, а також погодитись, не погодитись, або обрати категорію «важко відповісти» щодо таких тверджень:

1) я вважаю що викладач повинен вмикати камеру під час проведення заняття;

2) я розумію матеріал краще, коли викладач вмикає свою камеру;

3) міміка викладача допомагає мені краще засвоїти матеріал;

4) жестикуляція викладача допомагає мені краще засвоїти матеріал;

5) я ніколи не дивлюсь/не звертаю увагу на викладача під час заняття;

Також їм було запропоновано, за бажанням, написати коментарі,

зауваження та побажання.

В описаному вище дослідження взяли участь 43 студенти, з них 25 (58,8%) жіночої статі та 18 (41, 9%) чоловічої. З них, 11 студентів яким по 17 років, 12 - по 18 років, 14 - по 19 років, 5 - по 20 та 1 віком 21. Троє з вищезазначених студентів навчаються на приладобудівному факультеті, а всі інші 40 на фізико-математичному. Результати щодо наведених вище тверджень такі:

1) 18 (41,9%) людей погоджуються, що викладач повинен вмикати камеру на занятті, 16 (37,2%) не погоджуються та 9 (20,9%) обрали категорію «важко відповісти». Як ми бачимо, кількість студентів що вважають за необхідне вмикати камеру не значно перевищує кількість тих хто не підтримує таку ідею;

2) 22 (51,2%) студенти зазначили, що легше сприймають матеріал коли камера викладача ввімкнена. 13 (30,2%) з цим твердженням не погоджуються і 8 (18,6%) не можуть відповісти на це питання;

3) щодо міміки викладача, то тут 26 (60,5%) зазначили, що вона впливає на сприйняття, 13 (30,2%) вважають що міміка не має значення і восьми студентам (18,6%) було складно відповісти на це питання;

4) на користь жестикуляції проголосувало навіть більше студентів ніж на користь міміки, а саме 28 (65,1%). Восьмеро (18,6%) з опитаних людей не вважають, що жести впливають на розуміння та засвоєння навчального матеріалу і 7 (16,3%) не змогли надати відповідь на питання;

5) 34 (79,1%) з 43 опитаних студентів не погоджуються з твердженням «я ніколи не дивлюсь/не звертаю увагу на викладача під час заняття», 5 (11,6%) погоджуються, і 4 (9,3%) знайшли це питання складним.

Семеро студентів надали відповіді в секції «коментарі, зауваження та побажання». Ці відповіді такі:

1. «Сила викладача полягає в його розумінні дисципліни та її складності для учня, а не в його/її зовнішньому вигляді».

2. «Як на мене, дуже важливо підтримувати зоровий контакт зі студентами всю лекцію. Якщо викладач цього не робить, залишатися зосередженим буде надто важко».

3. «Зазвичай я не дивлюся на викладача під час надання ним/нею різних пояснень, тому що моя увага зайнята розгляданням підручника чи інших навчальних матеріалів, що демонструються на екрані».

4. «Звичайно, якщо викладач увімкне камеру, я буду дивитися на нього/неї і використовуватиму його/її міміку та жести як один із способів запам'ятати новий матеріал, але ніхто з моїх викладачів не каже мені вмикати камеру, тому я вважаю, в свою чергу я теж цього не вимагаю, і вважаю що це залежить від вчителів бажаєте вмикати чи не вмикати камеру під час заняття».

5. «Я вважаю, що викладач може включити камеру, якщо захоче. Я не думаю, що камера має глобальний вплив на те, як учні запам'ятовують матеріал».

6. «Студентам, як і викладачам, важко брати участь у навчальному процесі під час повного дистанційного навчання. Коли ви бачите людину, з якою розмовляєте, інформація сприймається набагато краще, тому я думаю, що не лише вчитель має бути з увімкненою камерою, а й учні також».

7. «Я вважаю, що вчитель не зобов'язаний так само вмикати камеру, як учні. Але насправді, коли ти бачиш свого співрозмовника, ти більше вникаєш у розмову, відповідно, уважніше слідкуєш за перебігом пари».

Проаналізувавши результати цього опитування можна зробити висновки, що в основному студенти не вимагають від викладача вмикати камеру під час заняття, але все ж таки невербальний канал комунікації має важливе значення, оскільки згідно відповідям, наданим студентами та їх коментарям, не лише впливає на сприйняття, але і на вмотивованість студентів приймати активну участь у занятті, або, принаймні стежити за тим що відбувається. Також важливо, що невербальним каналом передачі інформації вважається не лише мова тіла, але і візуалізація матеріалу. Тобто звідси випливає, що якщо викладач не має технічних можливостей, бажання або з якихось інших причин не вмикає камеру під час заняття, важливо надати студентам наочність навчального матеріалу, тобто продемонструвати екран з презентацією, підручником, таблицями, зображеннями і т.д.

Висновки

Проаналізувавши теоретичний матеріал та результати спостереження і опитування, що було запропоновано студентам у ході дослідження, можна зробити висновки, що невербальний канал передачі інформації впливає на перебіг заняття, на взаємодію викладача зі студентами, на сприйняття студентами навчальних матеріалів, і відсутність зорового контакту з викладачем може вплинути на якість засвоєння матеріалу. Проте, якщо розглядати невербальний канал не лише як такий, що передбачає лише використання міміки, жестів, зовнішнього вигляду мовців, а і той, що означає використання додаткових візуальних засобів, таких як демонстрація навчальних матеріалів за допомогою технічних засобів, то при проведенні онлайн занять з вимкненою камерою, невербальний канал втрачається лише частково.

Тема актуальна на сьогоднішній день та цікава для проведення подальших досліджень. Опитування запропоноване нами показує суб'єктивні результати, оскільки студенти висловлювали особисту думку. Більш точним дослідження буде якщо провести експеримент, створивши фокус групи, що мають приблизно однаковий рівень мовної компетенції, та запровадити вступне тестування (до проведення експерименту), проміжне (під час) та по завершенню. Ми вважаємо, що для такого роду експерименту та отримання точніших та більш об'єктивних результатів необхідно збільшити термін спостереження до одного семестру (чотири місяці) та бажано задіяти більшу кількість студентів (близько 100) з мінімум чотирьох різних факультетів. Також буде цікавим проаналізувати результати враховуючи гендерні відмінності та вік.

Література:

1. Божко Н. М. Особливості вербальної, невербальної та паравербальної комунікації представників китайського етносу як учасників міжкультурного контакту. Educational Challenges. 2018. №58. С. 239-248.

2. Bambaeeroo F., Shokrpour N. The impact of the teachers' non-verbal communication on success in teaching. Journal of advances in medical education & professionalism. 2017. №. 2 (5). P. 51.

3. Chaudhry N. A., Arif M. Teachers' Nonverbal Behavior and Its Impact on Student Achievement. International Education Studies. 2012. №. 4 (5). Pp. 56-64.

4. Dressman M. Multimodality and language learning. The handbook of informal language learning. 2019. Pp. 39-55.

5. Jewitt C., Bezemer J., O'Halloran K. Introducing multimodality. Routledge, 2016.

6. Multimodality. Oxford Reference. Retrieved 12 Mar. 2023, from https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/oi/authority.20110810105437336

7. Kress G. R. Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. Taylor & Francis, 2010.

8. Phutela D. The importance of non-verbal communication. IUP Journal of Soft Skills. 2015. №. 4 (9). P. 43.

9. Sutiyatno S. The effect of teacher's verbal communication and non-verbal

communication on students' English achievement. Journal of Language Teaching and Research. 2018. №. 2 (9). Pp. 430-437. '

References:

1. Bozhko, N. M. (2018). Osoblyvosti verbalnoi, neverbalnoi ta paraverbalnoi komunikatsii predstavnykiv kytaiskoho etnosu yak uchasnykiv mizhkulturnoho kontaktu.[Specific features of verbal, non-verbal and paraverbal communication used by Chinese ethnos representatives as intercultural contact participants] Educational Challenges, (58), 239-248.

2. Bambaeeroo, F., & Shokrpour, N. (2017). The impact of the teachers' non-verbal communication on success in teaching. Journal of advances in medical education & professionalism, 5(2), 51-59.

3. Chaudhry, N. A. & Arif, M. (2012). Teachers' nonverbal behavior and its impact on student achievement. International Education Studies 5.4, 56-64.

4. Dressman, M. (2019). Multimodality and language learning. The handbook of informal language learning, 39-55.

5. Jewitt, C., Bezemer, J., & O'Halloran, K. (2016). Introducing multimodality. Routledge.

6. Multimodality. Oxford Reference. Retrieved 12 Mar. 2023, from https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/oi/authority.20110810105437336

7. Kress, G. R. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. Taylor & Francis.

8. Phutela, D. (2015). The importance of non-verbal communication. IUP Journal of Soft Skills, 9(4), 43.

9. Sutiyatno, S. (2018). The effect of teacher's verbal communication and non-verbal communication on students' English achievement. Journal of Language Teaching and Research, 9(2), 430-437.

Размещено на Allbest.ru