Сучасні тенденції професійного зростання медичних кадрів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Сучасні тенденції професійного зростання медичних кадрів

Яковлева Ольга Олександрівна,

доктор медичних наук, професор кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології

Семененко Святослав Ігорович,

кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології

Жамба Алла Олегівна,

кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології

Приходько Світлана Олександрівна,

асистент кафедри анатомії людини

Семененко Оксана Миколаївна,

кандидат медичних наук, доцент кафедри фармації

Дорошкевич Інна Олександрівна,

кандидат медичних наук, доцент кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології

м. Вінниця

Анотація

Сучасне людство на планеті Земля знаходиться в умовах загрози для власного існування та на межі зникнення, як біологічного виду. Безліч спостережень свідчить про погіршення стану кожного наступного покоління, тому тема здоров'я залишається актуальною, набуваючи світового масштабу, особливо в умовах очікуваного приросту населення на планеті.

Події останніх років, безумовно, стали викликом для медицини та можуть сприяти її кризі. Питання подолання педагогічних проблем медицини можуть бути представлені на 2-х рівнях - післядипломному та додипломному навчанні. Система безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників охоплює різні освітні заходи медичного спрямування, метою яких є підтримання або підвищення рівня професіоналізму лікарів, розвиток індивідуальної медичної практики для задоволення потреб пацієнтів та оптимізації функціонування сфери охорони здоров'я. Кадрова політика підготовки лікарів як концепція ще не завершена, планування потреби в кадрах теж не визначено. В Україні, на відміну від міжнародного досвіду, вивчення клінічної фармакології обмежене 30-40 годинами для студентів та відсутнє в більшості програм з інтернатури, це обумовлює значно нижчий рівень компетентності майбутнього лікаря, перешкоджає його розвитку, як фахівця та професіонала. Окремі доповнення з різних аспектів фармакотерапії та клінічної фармакології лікарі отримують завдяки освітнім заходам із використанням сучасних дистанційних технологій. Дистанційна форма освіти має свої недоліки та переваги. Недоліками можуть бути втрата комунікативних міжособистісних відносин у взаємодії студент-пацієнт, практичних навичок обстеження хворого та виконання різного роду маніпуляцій, в тому числі хірургічного спрямування. Також відкритим є питання доступності інтернет-ресурсів в деяких регіонах країни. Але, з іншого боку, для лікарів це є вигідним джерелом отримання інформації та підвищення кваліфікації, що не вимагає додаткових затрат у часі та відриву від роботи. Крім того, дистанційна форма проведення наукових конференцій та форумів дає можливість охопити велику аудиторію слухачів.

Ключові слова: дистанційна освіта, клінічна фармакологія, післядипломна освіта

Abstract

Yakovleva Olha Oleksandrivna Doctor of Medicine, Professor of clinical pharmacy and clinical pharmacology department, Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia

Semenenko Sviatoslav Ihorovych Doctor of Philosophy, Associate professor, the Head of clinical pharmacy and clinical pharmacology department, Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia

Zhamba Alla Olehivna Doctor of Philosophy, Associate professor of clinical pharmacy and clinical pharmacology department, Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsi

Prykhodko Svitlana Oleksandrivna Assistant of Human anatomy Department, Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia

Semenenko Oksana Mykolaiivna Doctor of Philosophy, Associate professor of pharmacy department, Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia

Doroshkevych Inna Oleksandrivna Doctor of Philosophy, Associate professor of clinical pharmacy and clinical pharmacology department, Vinnytsya National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia

Current trends of professional growth of medical personnel

Modern humanity on planet Earth is in the conditions of threat to its own existence and on the verge of extinction as a biological species. Many observations indicate the deterioration of the condition of each succeeding generation, therefore the topic of health remains relevant, acquiring a global scale, especially in the conditions of the expected increase in the population on the planet. The events of recent years have certainly become a challenge for medicine and may contribute to its crisis. Issues of overcoming pedagogical problems of medicine can be presented at 2 levels - postgraduate and undergraduate education. The system of continuous professional development of medical and pharmaceutical workers includes various educational activities of a medical direction, the purpose of which is to maintain or increase the level of professionalism of doctors, development of individual medical practice to meet patients' needs and optimization the functioning of the health care sector. The human resources policy for the training of doctors as a concept has not yet been completed, and the planning of the need for personnel has not been determined either. In Ukraine, in contrast to the international experience, the study of clinical pharmacology is limited to 30-40 hours for students and is absent in most internship programs, that causes a much lower level of competence of the future doctor, hinders his development as a specialist and professional. Doctors receive separate additions in various aspects of pharmacotherapy and clinical pharmacology thanks to educational activities using modern distance technologies. Distance education has its advantages and disadvantages. Disadvantages may be the loss of communicative interpersonal relations in student - patient interaction, practical skills of examining a patient and performing various types of manipulations, including surgical direction. The question of the availability of Internet resources in some regions of the country is also open. But, on the other hand, for doctors, it is a profitable source of obtaining information and improving their qualifications, which does not require additional time and time off work. In addition, the distance form of scientific conferences and forums makes it possible to reach a large audience of listeners.

Keywords: distance education, clinical pharmacology, postgraduate education

Основна частина

Постановка проблеми. Сучасне людство на планеті Земля знаходиться в умовах загрози для власного існування та на межі зникнення, як біологічного виду. Безліч спостережень свідчить про погіршення стану кожного наступного покоління, тому тема здоров'я залишається актуальною, набуваючи світового масштабу, особливо в умовах очікуваного приросту населення на планеті. Попередньо виокремимо 6 основних загроз здоров'ю: світові війни, екологічні катаклізми, економічні негаразди в різних країнах, демографічна загроза, зменшення планетарних ресурсів, технічна революція. Провідне місце очолюють саме воєнні дії, які лавиноподібно впливають абсолютно на всі сфери людської діяльності, екологію та епідеміологічну картину в цілому. Стурбованість цією ситуацією викладено в документах ВООЗ, а з 1988 року було ініційовано створення організації «Здоров'я для всіх у 21-му столітті». Основним завданням якої є оцінювати діяльність ВООЗ в певних місцевих громадах, регіонах і країнах в цілому.

Останні події, безумовно, стали викликом для медицини та можуть сприяти її кризі. З іншої сторони вони є рушійною силою для розвитку нових підходів у сфері військово-польової медицини. В той же час, відомо, що комплексні медичні програми збереження здоров'я складають лише 10% ефективності, 20% - торкаються екології, 20% - спадковості, але більше 50% - умов та способу життя.

Визначення поняття «Здоров'я» має значні відмінності, але воно не обмежується відсутністю захворювань, а включає 6 рівнів - від індивідуального до комплексу соціальних і духовних складових. Все це потребує переорієнтації служб охорони здоров'я на відповідні методології, організаційні спільні програми [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ці питання розвитку людства знайшли відображення в декількох монографіях на світовому рівні та в Україні, з урахуванням територіальних особливостей [2], які свідчать про недостатню увагу та відсутність базових знань про здоров'я, що необхідно враховувати при викладанні дисциплін у вищих навчальних закладах, адже усі ці аспекти мають вплив на стан здоров'я молоді та студентства. Здоров'я - це не лише фізичний стан, а і емоційне, інтелектуальне, духовне та соціальне благополуччя [3]. В цих завданнях педагогіка здоров'я набуває максимального значення [4].

Зрозуміло, що недостатня увага та нехтування здоровим способом життя обертається зростанням умов для кризи систем охорони здоров'я і сприяє виникненню переважно хронічних неінфекційних захворювань.

Мета статті - висвітлення проблеми дистанційного викладання дисципліни клінічна фармакологія студентам та лікарям на післядипломному рівні в умовах сучасних тенденцій медицини та освіти.

Виклад основного матеріалу. Питання подолання педагогічних проблем медицини можуть бути представлені на 2-х рівнях - післядипломному та додипломному навчанні.

ПІСЛЯДИПЛОМНЕ НАВЧАННЯ У МЕДИЦИНІ. Сучасні вимоги до професійного зростання лікарів та фармацевтів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №725 та узагальнено у «Положенні про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників», а також в Наказі МОЗ України №446 від 22.02.2019 р. (у редакції наказу МОЗ №1753 від 18.08.2021 р.). Вони охоплюють різні освітні заходи медичного спрямування, метою яких є підтримання або підвищення рівня професіоналізму лікарів, розвиток індивідуальної медичної практики для задоволення потреб пацієнтів та оптимізації функціонування сфери охорони здоров'я. Кадрова політика підготовки лікарів як концепція ще не завершена, планування потреби в кадрах теж не визначено. Якщо дійсно відбуватиметься скасування лікарських кваліфікаційних категорій та перехід на систему ліцензування, то зрозуміло, що вимоги до рівня знань лікарів повинні бути достатньо високими, особливо в умовах незавершеності на сучасному етапі перебудови медичної галузі в незрозумілому напрямку.

За міжнародними вимогами клінічна фармакологія займає достатньо високий рівень щодо підготовки сучасного лікаря, обсяг навчання з цієї дисципліни продовжується кілька років - від 3-го курсу вищої школи до навчання в інтернатурі. На противагу, в Україні він обмежений лише 30-40 годинами для студентів та відсутній в більшості програм з інтернатури, це обумовлює значно нижчий рівень компетентності майбутнього лікаря, перешкоджає його розвитку, як фахівця та професіонала.

Ілюстрацією значення клінічної фармакології може бути, нарешті, отриманий НАКАЗ МОЗ України від 03 серпня 2021 р. за №1614 «Інструкція з впровадження адміністрування антимікробних препаратів в закладах охорони здоров'я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах». Відповідно до цього наказу, значно зростає роль клінічного фармаколога (фармацевта) при вирішенні питання призначення та обґрунтування вибору антибіотика в складі консиліуму, з режимами дозування та тривалості дії. Не зрозуміло детальне вирішення цього сучасного документа - при відсутності відповідно клінічного фармаколога. Між тим, в обласних центрах на тлі медичних університетів цю роль можуть реально виконувати досвідчені викладачі-лікарі кафедр клінічної фармакології.

Окремі доповнення з різних аспектів фармакотерапії та клінічної фармакології лікарі отримують завдяки освітнім заходам із використанням сучасних дистанційних технологій. Досвід нашої кафедри свідчить про необмежені можливості: так, за 2021 рік нашими викладачами була зареєстрована участь в більше як 80 заходах - як міжнародних, так і в межах України. Вони включали участь в конгресах, з'їздах, школах, також телемости, майстер-класи тощо.

Переваги такого професійного навчання безперечні: високий рівень доповідей досвідчених фахівців, можливість вибору необхідних програм та заходів, поєднання робочого або вихідного часу (за бажанням), широке коло питань для обговорення в програмах з суміжними дисциплінами, відсутність необхідності відряджень, участь в заходах міжнародних спікерів, отримання сертифікатів значною кількістю слухачів. В той же час, на жаль, втрачено безпосереднє спілкування науковців під час проведення форумів, цікавий обмін досвідом, знайомство з історичними місцями, в яких пропонувалося проведення форумів.

Прикладом таких переваг може бути проведення нами в листопаді 2021 року науково-практичної конференції за участю міжнародних спеціалістів з клінічної фармакології на тему: «Клінічні протоколи та персоналізована медицина: як знайти золоту середину», її організація була підтримана Українською асоціацією клінічної фармакології і фармакотерапії, Асоціацією «Доктор думає». Кількість учасників наступна: запрошено більше 6500 лікарів, зареєстровані та отримали сертифікати - 384, прослухали демонстрацію без реєстрації ще 1890 осіб, програма включала 38 доповідей, 2 майстер-класи, стендову сесію з 21 доповіддю. Очевидно, що рівень зацікавленості слухачів вражає.

До недоліків цього варіанту навчання можна віднести: залежність від технічного забезпечення слухача, проблеми із провідним чи безпровідним інтернетом, відсутність безпосередньої комунікації з колегами підчас обговорення доповідей.

На ДОДИПЛОМНОМУ РІВНІ підходи до навчання студентів виглядають значно більш проблемними та неоднозначними. Впровадження дистанційного навчання, на наш погляд, не може бути переважаючим для студентів, що вивчають медицину. Значення дисципліни «Клінічна фармакологія» в світі значно відрізняється від ситуації в Україні. За мінімально орієнтованим обсягом Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) він складає не менше 3 кредитів (90 год), в той час як за програмами в Україні ця дисципліна обмежена лише 30-40 год. Розділи клінічної фармакології включають розуміння взаємодії ліків, основи фармакокінетики, фармакодинаміки, фармакогенетики, що дає можливість прогнозувати ефективність та безпеку терапії, проводити реєстрацію та профілактику побічних реакцій, корекцію ускладнень. Навчання включає практичні навички біля ліжка хворого, оцінку попереднього лікарського анамнезу, тлумачення загрозливих порушень серед методів обстеження за даними історії хвороби, які можуть бути ризиками для прогнозу ускладнень фармакотерапії. Зрозуміло, що така класична педагогічна медична школа мала за мету засвоєння практичних навичок з дисципліни та базових комунікативних принципів, таких необхідних для майбутньої професійної діяльності лікаря, що набуло значних обмежень при дистанційному навчанні.

1. Вже на перших кроках знайомства з медичними дисциплінами у вузі - анатомією, фізіологією, біохімією людини втрачаються можливості оволодіння навичками безпосереднього застосування діагностичних, лабораторних методів та їх оцінка: також стають мало реальними деякі уточнення цих знань в експериментальних умовах на практичних заняттях.

2. На клінічних кафедрах втрачаються навички контакту з хворою людиною, психологічні та етичні аспекти такого спілкування, впевненість в комунікаційних підходах, тим більше, що і сучасна школа має обмежені можливості щодо розвитку комунікативних навичок між особистостями, акценти на тестові завдання та інтернет-ресурси, завдяки чому школярі стають споживачами чужих думок.

3. Втрачається у вузі знайомство з методами обстеження хворих безпосередньо в лабораторіях, функціональних кабінетах, навички виконання деяких тестів тощо. Заміна таких підходів тестовими завданнями, кабінетами дистанційного спостереження аж ніяк на виправдовують такі підходи.

4. В клінічній фармакології втрачаємо попередні завдання, які існували на кафедрі, щодо оцінки листа призначень конкретного хворого, з точки зору взаємодії, поліпрагмазії тощо. Надання додаткових інформаційних матеріалів викладачем в групі не поповнює такі навички в повному обсязі.

5. Серед дисциплін хірургічного профілю, в стоматології досвід виконання операційних втручань стає значно обмеженим або зовсім не реальними для виконання, класи стимуляційного навчання не поповнять ці навички в повному обсязі.

Також недоліками дистанційної форми навчання є умови проведення лекцій або практичного заняття: втрачається можливість демонстрації на лекції необхідного «живого» ілюстративного клінічного матеріалу. Г оловними проблемами залишаються питання доступності студентів до занять в сільській місцевості, проблеми із доступом до інтернету чи мобільної мережі (технічне забезпечення, електроенергії тощо).

Вкрай важливо, що в той же час втрачається адекватний контроль за поведінкою студента: постійна чи переривиста «присутність», можливість користуватися додатковими матеріалами під час контрольних завдань, звужений спектр контактів з окремими студентами в групі, втрата часу на очікування їх уваги тощо.

Висновки. Дистанційна форма освіти має свої недоліки та переваги. Недоліками можуть бути втрата комунікативних міжособистісних відносин у взаємодії студент-пацієнт, практичних навичок обстеження хворого та виконання різного роду маніпуляцій, в тому числі хірургічного спрямування. Також відкритим є питання доступності інтернет-ресурсів в деяких регіонах країни. Але, з іншого боку, для лікарів це є вигідним джерелом отримання інформації та підвищення кваліфікації, що не вимагає додаткових затрат у часі та відриву від роботи. Крім того, дистанційна форма проведення наукових конференцій та форумів дає можливість охопити велику аудиторію слухачів.

Література

навчання медичний безперервний професійний

1. Вакуленко О., Жаліло Л., Комарова Н., Левін Р., Солоненко І., Яременко О. Теоретико-методологічні засади формування здорового способу життя. Київ, 2000. С. 45-58.

2. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз: [колект. монографія]. За ред. Е.М. Лібанова. Київ: Ін-т демографії та соц. дослідж. НАНУ, 2007. - 366 с.

3. Співак М.В. Державна політика здоров'язбереження: світовий досвід і Україна: монографія. Київ: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Видавництво «Логос», 2016. 536 с.

4. Загальна теорія здоров'я і здоров'язбереження: колективна монографія за заг. ред. проф. Ю.Д. Бойчука. Харків: Вид. Рожко С.Г., 2017, 488 с.

5. Устінов О. Медична освіта, медична наука та кадрова політика в охороні здоров'я: стан справ та шляхи виходу із кризи. Укр. Мед. Часопис, 2018. №4 (126), Т.1, с. 25-28.

6. Постанова від 14.07.2021 р. №725 про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників/ Кабінет Міністрів України. Київ, 2021.https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/725-2021-%D0% BF#Text

7. Наказ МОЗ України №446 від 22.02.2019 р. (у редакції наказу МОЗ №1753 від 18.08.2021 р.)/ Міністерство охорони здоров'я України. Київ, 2021. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1338-21#Text

References

1. Vakulenko O., Zhalilo L., Komarova N., Levin R., Solonenko I., Yaremenko О. Teoretyko-metodologichni zasady formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia [Theoretical and methodological foundations of healthy lifestyle formation]. Kyiv, 2000. 45-58 [in Ukrainian].

2. Liudskyi rozvytok rehioniv Ukrainy [Human development of regions of Ukraine: analysis and forecast]: kollektyvna monografiia za red. Е. M. Libanovoi - collective monograph edited by Е. M. Libanova. Kyiv: Institute of Demography andSoc. researchNASU, 2007, 366 [in Ukrainian].

3. Spivak M.V. Derzhavna polityka zdoroviazberezhennia: svitovyi dosvid i Ukraina [State health care policy: world experience and Ukraine] monografiia - monograph. Kyiv: Institute of State and Law named after V.M. Koretskyi NAS of Ukraine; Publishing House Logos, 2016. 536. [in Ukrainian].

4. Zahalna teoriia zdorovia i zdoroviazberezhennia [General theory of health and health care]: kollektyvna monografiia za zah. red. prof. Yu.D. Boichuka - collective monograph edited by prof. Yu.D. Boichuk. Kharkiv: Publishing House Rozhko S.H., 2017, 488. [in Ukrainian].

5. Ustinov O. Medychna osvita, medychna nauka ta kadrova polityka v okhoroni zdorovia [Medical education, medical science and personnel policy in health care: state of affairs and ways out of the crisis]. Ukr. Med. Chasopys - Ukrainian Medical Magazine, 2018. №4 (126), Т.1, 25-28. [in Ukrainian].

6. Postanova vid 14.07.2021 №725 pro zatverdzhennia Polozhennia pro systemu bezperervnoho profesiinoho rozvytku medychnykh ta farmatsevtychnykh pratsivnykiv [Resolution dated 07/14/2021 No. 725 on the approval of the Regulation on the system of continuous professional development of medical and pharmaceutical workers]/ Cabinet of Ministers of Ukraine. Kyiv, 2021. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/725-2021-%D0% BF#Text [in Ukrainian].

7. Nakaz MOZ Ukrainy №446 vid 22.02.2019 (u redaktsii nakazu MOZ №1753 vid 18.08.2021 р.) [Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 446 dated February 22, 2019. (in the version of the order of the Ministry of Health No. 1753 dated August 18, 2021)] / Ministry of Health of Ukraine. Kyiv, 2021. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z1338-21#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru