Структурні компоненти сформованості фахової термінологічної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей

Варнавська Інна В'ячеславівна,

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри професійної освіти

м. Кропивницький

Анотація

Доведено, що формування професійно-термінологічної компетентності зумовлена чинниками: знання фахової мови; уміння корегувати комунікативні відносини у практичній професійній діяльності. Наголошено, що досягнення успіху під час виконання професійних обов'язків і налагодження комунікативних відносин залежить від рівня сформованості та насиченості професійного словника спеціаліста; адже сучасному суспільству потрібні професіонали своєї справи, які володіють професійною термінологією і культурою спілкування. Визначено мету дослідження, яка передбачає теоретичне обґрунтування структурних компонентів формування професійно-термінологічної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей.

У роботі поєднано теоретичні методи дослідження (аналіз педагогічної, дидактичної літератури з проблеми дослідження, вивчення періодичних фахових видань з метою визначення стану розробленості та перспектив досліджуваної проблеми, напрямів дослідження і поняттєвого апарату) та емпіричний (педагогічне спостереження за навчальним процесом, самоспостереження, самооцінка). Зроблено акцент на використанні проблемних методів навчання в процесі формування творчої особистості з достатньо високим рівнем володіння фаховими термінами, що сприяють виокремленню показника сформованості досліджуваного компонента як успішність виконання різних творчих, дидактичних завдань із засвоєння фахової термінології.

Ключові слова: студенти нефілологічних спеціальностей, заклади вищої освіти, професійно-термінологічна компетентність, фахова термінологія

Abstract

Varnavska Inna Vyacheslavivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Vocational Education Department, Kherson State Agrarian and Economic University, Kropyvnytskyi,

Structural components of the formation of professional and terminological competence of students of non-philology majorities

It has been proven that the formation of professional and terminological competence is conditioned by the following factors: knowledge of professional language; the ability to adjust communicative relations in practical professional activity. It is emphasized that success in performing professional duties and establishing communicative relations depends on the level of formation and saturation of the specialist's professional vocabulary; because modern society needs professionals in their field who have professional terminology and culture of communication. The purpose of the research is determined, which involves theoretical substantiation of the structural components of the formation of professional and terminological competence of students of non-philology majors.

It is noted that the motivation during the assimilation of terminology should be conscious, internal, aimed at raising one's own mental, professional, moral level, obtaining internal self-satisfaction from achieving success, for the professional performance of one's job duties, for the formation of oneself as a competent person, a professional, a qualified employee, that is, training is aimed at personal development, and material components are only the result of work on oneself.

The work combines theoretical research methods (analysis of pedagogical and didactic literature on the research problem, study of periodical specialist publications in order to determine the state of development and prospects of the researched problem, research directions and conceptual apparatus) and empirical (pedagogical observation of the educational process, self-observation, self-evaluation). Emphasis is placed on the use of problem-based learning methods in the process of forming a creative personality with a sufficiently high level of mastery of professional terms, which contribute to the identification of the indicator of the formation of the studied component as the success of various creative, didactic tasks on the assimilation of professional terminology. During the education of students in higher education, one of the main responsibilities of teachers is to teach students to learn. Taking into account the components of our research: to teach students to search for new terms from various information sources, to establish associative links with the relevant field of knowledge, to choose the most rational ways and methods of memorizing them, to develop interest in improving their own professional level and specialist qualifications. The use of information obtained from the mass media in classes, providing real-life examples of the use of the studied terminology, will ensure the development of cognitive qualities in future specialists.

Keywords: students of non-philology majors, higher education institutions, professional and terminological competence, professional terminology

Основна частина

Постановка проблеми. Сучасні країни світу активно переходять до демократизації, ринкової економіки та інформатизації суспільства. Ці переходи потребують оновлення економічної, політичної, психологічної освіти і упорядкування її до потреб інтеграції світового і європейського освітніх процесів. Такий перехід має забезпечуватись побудовою освітньої діяльності закладів вищої освіти) на компетентнісних засадах, що передбачають посилення практичної орієнтованості освіти, відображення особистісних якостей фахівців; орієнтацією навчальних програм на формування основних ключових компетенцій, зокрема, їх термінологічної складової, створення ефективних механізмів упровадження; використанням інтерактивних технологій у процесі формування основних компетентностей.

Актуальність проблеми формування професійно-термінологічної компетентності зумовлена чинниками: знання фахової мови; уміння корегувати комунікативні відносини у практичній професійній діяльності, що дає можливість уникати мовних перешкод і сприяє уникненню непорозумінь під час розв'язання професійних завдань; доступно, чітко, лаконічно пояснювати власні позиції і висловлювати думки; вільно орієнтуватися в нових надходженнях у сферах економіки, агрономії, психології тощо; професійна термінологія підлягає постійному оновленню і збагаченню, що змушує фахівців перебувати в пошуках нових понять, що пов'язані із професійним спрямуванням; досягнення успіху під час виконання професійних обов'язків і налагодження комунікативних відносин залежить від рівня сформованості та насиченості професійного словника спеціаліста; сучасному суспільству потрібні, насамперед, професіонали своєї справи, тобто особи, які володіють професійною термінологією і культурою спілкування, що є важливою ознакою фахівця у сфері психології, агрономії, економіки, спорту тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз літератури з досліджуваної проблеми свідчить, що професійно-термінологічна компетентність майбутніх фахівців-нефілологів не була ще предметом спеціального дослідження, не мала всебічного наукового висвітлення, розглядалася лише фрагментарно, акцент здійснювався на окремих аспектах (комунікативному, лінгвістичному, психологічному). Так, проблеми формування професійно-термінологічної компетентності досліджували М. Бахтін (акцент на проблемі комунікації), О. Васічкіна, І. Куламіхіна (технології розвитку комунікативної компетентності економістів), Л. Гнатик (організаційно-методичні умови формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців), В. Черевко (комунікативна компетентність майбутнього менеджера). Разом із тим, виникла потреба теоретичне обґрунтувати педагогічні умови, що забезпечують формування професійно-термінологічної компетентності здобувачів нефілогічного напряму.

Метою статті є теоретичне обґрунтування структурних компонентів формування професійно-термінологічної компетентності студентів нефілологічних спеціальностей.

Методи дослідження. У роботі поєднано теоретичні методи дослідження (аналіз педагогічної, дидактичної літератури з проблеми дослідження, вивчення періодичних фахових видань з метою визначення стану розробленості та перспектив досліджуваної проблеми, напрямів дослідження і поняттєвого апарату) та емпіричний (педагогічне спостереження за навчальним процесом, самоспостереження, самооцінка).

Виклад основного матеріалу. Відомий факт, що знання без практики, тобто без використання в професійній діяльності, є недовготривалими, сухими, їх складно проблемно сформувати, і розуміння їх необхідності відсутнє. Ці факти вказують на необхідність виокремлення професійно - діяльнісного компонента в структурі професійно-термінологічної компетентності студентів економічних, агрономічних, спортивних спеціальностей. Цей компонент характеризується вмінням використовувати професійну термінологію і вмінням спілкуватися.

Фахівець нефілологічної спеціальності повинен уміти доцільно і правильно використовувати термінологічні одиниці в усному та писемному мовленні, вміти будувати висловлювання, швидко перефразовувати їх, влучно, доречно використовувати професіоналізми. Так, запорукою ефективного спілкування фахівця є володіння такими вміннями і навичками:

- наявність необхідного запасу термінологічної лексики під час усної відповіді, рецензування виступу;

- пояснювати, коментувати фахові дослідження, теоретичний матеріал;

- самостійно доопрацьовувати теоретичний матеріал;

- використовувати професійну термінологію у відповідях, доповідях, оформлені документації тощо;

- брати участь у дискусіях, конференціях, брифінгах з проблем, які актуальні у професійній діяльності;

- аналізувати матеріали з фахової періодики;

- готувати й здійснювати інформаційні повідомлення, презентації з проблем економіки, спорту, агрономії тощо;

- вільно володіти фаховою термінологією.

Такий компонент, що має вагоме значення в оцінюванні сформованості професійно-термінологічної компетентності майбутніх фахівців, є мотиваційно-вольовий компонент. Мотивація досить тривалий час є предметом дослідження багатьох науковців: філософів, психологів і дидактів. На нашу думку, цей компонент є індивідуальним і формується під впливом наших думок, переконань, принципів і бажань. До нього відносимо також вольові та ціннісні якості особистості.

Отже, необхідно визначитися з основними мотивами студентів у засвоєнні професійної термінології або з'ясувати, в чому полягає суть їх мотивації навчання. Одразу ж варто зазначити, що, незважаючи на полеміку та численні дискусії в наукових колах щодо ототожнення понять «мотив» та «мотивація», ці поняття будемо розмежовувати, вважаючи поняття «мотивація» ширшим від «мотиву». У сучасній психології поняття «мотивація» використовується у двох значеннях: як показник факторів, що визначають поведінку людини (потреби, мотиви, цілі, наміри, прагнення та ін.), і як характеристика процесу, що стимулює і підтримує поведінкову активність на певному рівні. Таким чином, під мотивацією розуміємо сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють

цілеспрямованість діяльності людини, організованість стійкість у досягненні поставленої мети, тим самим демонструючи свою спонукальну функцію в поведінці людини. Враховуючи потреби, наміри, інтереси, прагнення людини, вони змушують її діяти тим чи тим чином.

На нашу думку, мотивація під час засвоєння термінології має бути свідомою, внутрішньою, спрямованою на підвищення власного розумового, професійного, морального рівня, отримання внутрішнього задоволення собою від досягнення успіхів, на професійне виконання своїх посадових обов'язків, на формування себе як компетентної особистості, професіонала, кваліфікованого працівника, тобто навчання спрямоване на власний розвиток, а матеріальні складові виступають лише як результат роботи над собою.

Оскільки однією зі складових цього компонента є вольова, варто зауважити, що вольові якості в студентів формуються під час виконання поставлених завдань, вирішення проблемних питань, подолання труднощів у процесі засвоєння фахових термінів. Засвоєння професійних термінів майбутніми фахівцями має відбуватися на свідому рівні, підкріплено розумінням їх значення і важливості у професії. Але досить часто позитивної вмотивованості вивчення недостатньо. Особливо зіштовхнувшись з труднощами під час засвоєння складних для розуміння термінів, студенти досить швидко відступають, переконуючи себе у нездатності їх запам'ятовування. У цей час важливо проявити терпіння і наполегливість, зрозуміти, що невдачі та перешкоди є тимчасовими і продовжувати розширення словникового запасу фахової термінології, але змінивши методику їх засвоєння чи підхід до їх вивчення. Наполегливість вважають основною рушійною силою досягнення поставлених цілей та отримання позитивних результатів у процесі виконання поставлених завдань.

Важливий вік, коли у студентів переважає емоційність та імпульсивність над стриманістю і поміркованістю. В свою чергу, вивчення професійної термінології не є діяльністю, що приносить задоволення і легко піддається розумінню, оскільки ця діяльність вимагає зосередженості, обдуманості та розуміння. Як результат виникають випадки, коли, отримавши незадовільні результати, студенти відмовляються продовжувати розширювати свої знання фахової термінології і вміння її доцільно використовувати. Цей час викладачеві варто наголосити студентам на витривалості та володіння собою і порадити звертати більше уваги не на результат, а на аналіз причин невдач і зосереджуватись на процесі вивчення термінів.

Уважаємо, що необхідно виховувати у студентів самостійність у прийняті рішень, у виборі шляхів і способів засвоєння фахової термінології, у виборі джерел одержання інформації та засобів, що сприятимуть високим показникам формування словників професійної термінології, водночас навчити студентів відповідати за прийняті рішення та отримані результати.

Отже, розвинені вольові якості, зокрема терпіння, наполегливість, витривалість, самовладання, самостійність допоможуть студентам сформувати словник професійної термінології під час навчання у виші та слугуватимуть значним поштовхом для подальшого розширення та оновлення отриманих знань, допоможуть досягти значних успіхів у професійній діяльності та продемонструвати високі показники у процесі виконання поставлених завдань.

Цінність комунікативно-особистісного компонента для майбутніх фахівців необхідно підкреслити, оскільки їх робота пов'язана з налагодженням комунікативних зв'язків з колегами, керівництвом, партнерами, вирішенням проблемних ситуацій. Це вимагає від майбутніх фахівців обирати оптимальні способи спілкування в ситуації взаємодії, логічно доводити свою точку зору й відстоювати позиції, конструктивно вирішувати суперечності, що виникають, грамотно та правильно висловлюватись, вміло оперувати професійною термінологією, вміти пояснити й донести інформацію.

Особистісна складова професійно-термінологічної компетентності майбутніх фахівців розглядається нами як сукупність його особистісних і професійно важливих якостей, що впливають на здійснення ним професійної діяльності. Немає чітко сформованих вимог до особистісних рис характеру спеціаліста будь-якого професійного напряму. В залежності від професійного напряму віддають перевагу тим чи тим рисам. Перелік особистісних якостей і необхідних компетенцій відрізняється, і керівники установ, організацій формують свої списки вимог, щоб допомогти майбутнім співробітникам бути успішними на конкретній посаді, сформувати єдину систему оцінки і показники якості роботи працівників.

Крім вищезазначених особистісних якостей фахівців, варто відзначити здатність особистості до самоаналізу і самооцінювання своєї позиції. В своєму дисертаційному дослідженні О. Загородна відводить цим компонентам заключну роль у процесі формування професійно-комунікативної компетентності фахівця і стверджує, що самооцінка полягає в самоконтролі студентів, їх саморегуляції, самостійній експертизі власної діяльності та у самостимуляції [2]. Дотримуємося думки, що людина оцінює себе лише під час спілкування і виконання службових обов'язків, тобто коли вона починає себе проявляти. Це слугує достатній стимулом для виявлення сильних і слабких сторін своєї роботи, надає можливість проаналізувати результати власних зусиль, сприяє редагуванню виробленого плану дій своєї професійної діяльності.

Наступним компонентом професійно-термінологічної компетентності фахівців нефілологічного спрямування є когнітивно-пізнавальний. Основною складовою цього компонента є знання. У цьому компоненті виділяємо такі компетенції, які потребують посиленої уваги в процесі їх формування: знання про професійну діяльність, знання про мову і термінологію зокрема, знання про професійне спілкування та знання щодо ведення ділової документації.

Щодо знань із професійної діяльності, то студенти під час навчання у виші здобувають ґрунтовну теоретичну підготовку з фахових дисциплін і дисциплін, що є суміжними з даними, які зазначені в навчальній програмі підготовки цих спеціалістів. Вони ознайомлюються з обраною професією, вивчають її основні завдання, дізнаються про її особливості, про вимоги до кандидатів на відповідність займаній посаді, про функції, які необхідно виконувати, та вимоги до наявності відповідних особистісних рис характеру.

На нашу думку, досить влучно про знання мови висловилась О. Загородна. Досліджуючи формування комунікативної професійної компетентності в студентів економічних спеціальностей, вона дійшла висновку, що основними компетенціями мовлення є:

• знання й здатність використовувати словниковий запас загальної і професійної лексики;

• знання й здатність вести постійний граматичний контроль власного мовлення та правильно використовувати граматичні елементи (морфеми), категорії (числа, відмінка, роду; часу, виду та форми дієслів, категорій іменників), структури (складні та складені слова, фрази, речення), процеси (заміщення, транспозиція, трансформація, градація);

• розуміння суті та призначення основних понять і термінів, їх правильної вимови та наголосу, знання граматичних елементів;

• володіння чіткою вимовою, інтонацією та наголосом, знання іноземної мови;

• знання правил написання фахових термінів, пунктуаційних знаків та їх випадків уживання, знання логографічних знаків загального вжитку (напр., $, &, @ і т.д.);

• знання мови міміки та жестів;

• уміння студента правильно будувати та доцільно використовувати висловлювання [2].

До цього переліку компетенцій можна додати ще знання та вміння влучно, доцільно використовувати професіоналізми під час спілкування в процесі вирішення професійних питань, знання їх виникнення, побудови, правильного написання і вимови.

Висновки. Під час навчання студентів у виші один із основних обов'язків викладачів - навчити студентів вчитися. Із врахуванням складових нашого дослідження: навчити студентів відшуковувати нові терміни з різних інформаційних джерел, установлювати асоціативні зв'язки з відповідною галуззю знань, обирати найраціональніші шляхи і методи їх запам'ятовування, розвивати зацікавленість підвищенні власного професійного рівня та кваліфікації фахівця. Використання на заняттях інформації одержаної з засобів мас-медіа, наведення життєвих прикладів використання термінології, що вивчається, забезпечить розвиток пізнавальних якостей у майбутніх фахівців. Отже, використання проблемно-розвивального навчання у виші під час викладення фахових дисциплін дасть можливість сформувати творчу особистість, яка має більше переваг на сучасному конкурентному ринку праці.

Висновки, отримані під час характеристики професійно-креативного компонента, щодо використання проблемних методів навчання в процесі формування творчої особистості з достатньо високим рівнем володіння фаховими термінами, сприяють виокремленню такого показника сформованості досліджуваного компонента як успішність виконання різних творчих, дидактичних завдань із засвоєння фахової термінології.

Зміни в економічному житті країни відбуваються стрімко й не завжди очікувано. Якщо організація, установа або ж підприємство не буде прагнути до постійного розвитку та оновлення, їх чекають труднощі. Попередити це можуть фахівці, які: здатні відмовитися від шаблонних дій і поведінки; використовують у своїй роботі нестандартні підходи і творче мислення; здатні запропонувати оригінальні розв'язання організаційних та управлінських проблем під час виконання професійних обов'язків.

Література

1. Власюк І. Формування професійно-термінологічної компетентності майбутніх бакалаврів економіки в процесі вивчення фахових дисциплін: автореф…. канд. пед. наук. Вінниця, 2015. 20 с.

2. Загородна О. Формування комунікативної професійної компетентності студентів економічних спеціальностей засобами інноваційних технологій: дис. канд. пед. наук: 13.00.04; Вінниц. держ. пед. ун-т. імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2010. 254 с.

References

1. Vlasyuk, I. Formuvannya profesiyno-terminolohichnoyi kompetentnosti maybutnikh bakalavriv ekonomiky v protsesi vyvchennya fakhovykh dystsyplin [Formation of professional and terminological competence of future bachelors of economics in the process of studying professional disciplines]: avtoref…. hand. ped. nauk. Vinnytsya, 2015. 20. [in Ukrainian].

2. Zahorodna, O. Formuvannya komunikatyvnoyi profesiynoyi kompetentnosti studentiv ekonomichnykh spetsial'nostey zasobamy innovatsiynykh tekhnolohiy [Formation of communicative professional competence of students of economic specialties by means of innovative technologies]: dys. hand. ped. nauk: 13.00.04; Vinnyts. derzh.ped. un-t. imeni MykhaylaKotsyubyns'koho. Vinnytsya, 2010. 254. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru