Соціальні мережі як середовище застосування комунікативних практик

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціальні мережі як середовище застосування комунікативних практик

Равлюк Тетяна Анатоліївна

кандидат педагогічних наук, доцент, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці

Анотація

Сучасний розвиток суспільства, в т.ч. українського, неможливий без використання інноваційних інформаційно-комунікативних технологій, до яких належать також соціальні медіа. Чисельні наукові дослідження актуалізують феномен соціальних мереж, особливості їх використання, вплив на особистість, пошук можливостей створити конструктивний віртуальний простір.

Розглянуто специфіку застосування комунікативних практик у соціальних мережах. Констатовано наукові підходи до розуміння поняття «комунікація», а саме: комунікація як обмін інформацією (суб'єкт-об'єктна); як міжособистісне спілкування (суб'єкт-суб'єктна); як соціальний процес, тривала у просторі й часі взаємодія. Поняття «комунікативні інтернет-практики» визначено як особливий, безперервний, швидкий, гнучкий, стихійний, відкритий вид соціальних практик, який розгортається у віртуальному комунікативному просторі.

Соціальна мережа є інтерактивним веб-сайтом, яка приваблює велику кількість учасників особливістю середовища комунікації, можливістю швидкого пошуку друзів, відслідковування їх життєдіяльності через фото, відео тощо. Зростання кількості користувачів соціальними мережами під час війни підтвердило дослідження, проведене Global Log^ 2022 р.

Проаналізовано результати опитування 140 здобувачів вищої освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича з метою визначення особливостей застосування ними комунікативних інтернет-практик у соціальних мережах. Більшість респондентів зазначили, що найчастіше використовують практики відволікання та розваг - 77,9%, практики розвитку та самовдосконалення - 72,9%. Для організації конструктивного віртуального простору 61,4% опитаних рекомендують розробити режим користування соціальними мережами та чітко його дотримуватися.

З метою порівняння власних відповідей з думками людей середнього та старшого віку респонденти виявили бажання запропонувати подібні питання батькам та іншим членам сімей.

Ключові слова: практика, комунікація, соціальні мережі, комунікативні практики.

Abstract

Ravliuk Tetiana Anatolyivna PhD in Pedagogy, Associate Professor, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Chernivtsi,

SOCIAL NETWORKS AS A SETTING APPLICATION OF COMMUNICATION PRACTICES

The modern development of society, including the Ukrainian one, is impossible without the use of innovative information and communication technologies, which also include social media. Numerous scientific studies actualize the phenomenon of social networks, the peculiarities of their use, the impact on the individual, the search for opportunities to create a constructive virtual space.

The specifics of the use of communication practices in social networks are considered. Scientific approaches to understanding the concept of "communication" are stated, namely: communication as an exchange of information (subject-object); as interpersonal communication (subject- subject); as a social process, a long-lasting interaction in space and time. The concept of "communicative online practices" is defined as a special, continuous, fast, flexible, spontaneous, open type of social practices that unfolds in the virtual communication space.

A social network is an interactive website that attracts a large number of participants due to the peculiarity of the communication environment, the ability to quickly find friends, track their life activities through photos, videos, etc. The growth in the number of social media users during the war was confirmed by a study conducted by Global Logic in 2022.

The results of a survey of 140 higher education students of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University were analyzed to determine the peculiarities of their use of online communication practices in social media. The majority of respondents indicated that they most often use the practices of distraction and entertainment (77.9%), and the practices of development and self-improvement (72.9%). In order to organize a constructive virtual space, 61.4% of respondents recommend developing a regime for using social media and strictly adhering to it.

In order to compare their own answers with the opinions of middle- aged and older people, respondents expressed a desire to propose similar questions to parents and other family members.

Keywords: practice, communication, social media, communication practices.

Постановка проблеми

соціальні мережі комунікативний

Розвиток сучасних інформаційних технологій, поява соціальних мереж, їх періодичне оновлення, особливості міжособистісної інтернет-комунікації актуалізують проблему організації конструктивного комунікативного віртуального простору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню феномена соціальних мереж та їх впливу на особистість, її розвиток, соціалізацію присвятили свої дослідження психологи, педагоги - теоретики та практики. Зокрема, О. Белінська, Т. Галіч, Г. Градосельська, Є. Нестерова, В. Нестеров, В. Сілаєва та ін. вивчали особливості соціальних мереж як нового типу спільнот у кіберпросторі. О. Войскунський, А. Голдберг, А. Жичкіна, І. Кузнєцова, Б. Лазоренко, Т. Ларіна, Г. Мироненко, Л. Найдьонова, О. Петрунько, В. Посохова, А. Радкевич, Х. Турецька, М. Яворський та ін. досліджували міжособистісну взаємодію, пов'язану з інформаційними технологіями. Поняття «соціальні практики», «комунікативні інтернет-практики» характеризували Е. Гідденс, В. Волков, Г. Гарфінкель, М. Кастельс, Н. Малєєва, К. Настояща, А. Радкевич, Дж. Серль, О. Скнар, Ю. Хабермас та ін.

Мета статті - розкрити особливості застосування комунікативних практик у соціальних мережах.

Виклад основного матеріалу

З огляду на тему й мету статті пропонуємо її зміст зобразити схематично (рис. 1).

Узагальнюючи вітчизняні наукові підходи щодо трактування поняття «практика», дослідниця Н. Малєєва вказує на такі:

«постнекласичні практики свободи (Л. Д. Бевзенко);

соціально-психологічні практики конструювання життєвого шляху особистості (Т. Титаренко);

практики у соціальному контексті та практики конструювання партнерських стосунків (Ю. Гундертайло, О. Злобіна);

рефлективність та управління постнекласичними практиками (В. Кизима);

гра з умовностями як практика самоконструювання (О. Кочубейник);

практики життєтворення особистості за допомогою соціальних сервісів Інтернет-мережі (В. Посохова);

практики життєконструювання у просторі залежних стосунків (Я. Гавриленко);

наративні практики конструювання подружніх стосунків (Ю. Чаусова)» [1, С. 4-5].

Західні науковці часто дотримуються думки про практику як «сукупність прийнятих у культурі способів діяльності людей, що виражаються в рутинних діях індивіда, конкретних навичках, спрямованих на засвоєння та перетворення дійсності (Л. Вітгенштейн, Е. Дюркгейм, М. Полані, Г. Райл)» [1, С. 4].

Для подальшого визначення поняття «комунікативні практики» розглянемо наукові підходи до розуміння феномену «комунікація». Дослідниця О. Скнар зазначає, що погляди на комунікацію розвивалися у таких аспектах:

«комунікація як передавання інформації, де необхідними складовими визнавалися джерело інформації, повідомлення, одержувач інформації, канал передачі і «шум» («лінійна модель» комунікації (суб'єкт - об'єктна));

комунікація як міжособистісне спілкування («модель інтеракції» (суб'єкт - суб'єктна));

комунікація як соціальний процес («модель трансакції», що представляє комунікацію як взаємодію, що триває у просторі й часі та «вбирає» минуле - теперішнє - майбутнє)» [3, С. 2-3].

Зміст поняття «комунікативні практики» визначається термінами «комунікація» (від лат. «communicatio» - єдність, передача, повідомлення) та «практика» (від грец. «праліс;» - діяльність).

Рис. 1. Застосування комунікативних практик у соціальних мережах

Важливо враховувати, що сьогодні вільний та швидкий доступ до значної кількості інформації в глобальній мережі, налагодження віртуальних міжособистісних контактів певною мірою суперечить можливості втратити реальну взаємодію з іншими людьми, які часто-густо проживають / працюють поруч. Результатом цього є зниження навичок повноцінного спілкування.

З огляду на викладене, поняття «комунікативні інтернет- практики» ми визначаємо як особливий, безперервний, швидкий, гнучкий, стихійний, відкритий вид соціальних практик, який розгортається у віртуальному комунікативному просторі. У системі соціальних інтернет-практик комунікативні займають чільне місце (рис. 2).

Рис. 2. Класифікація соціальних інтернет-практик (за А.Л. Радкевичем) [1, С. 18]

У зв'язку з динамічністю та мобільністю інтернет-простору все більшого поширення набуває міжособистісна комунікація в соціальних мережах.

Соціальна мережа - це інтерактивний веб-сайт з великою кількістю учасників, які наповнюють його контент.

Приваблюють соціальні мережі користувачів особливістю середовища комунікації, можливістю швидкого пошуку друзів, відслідковування їх життєдіяльності через фото, відео тощо. Однак, варто пам'ятати про велику ймовірність поступового перетворення захопленості мережевим спілкуванням у інтернет-залежність.

Дослідження, проведене Global Logicу 2022 р., виявило, що під час війни зросла кількість користувачів соціальними мережами [2]. Ми пов'язуємо це з тим, що багато українців зараз вимушено переїхали за кордон; а також - з необхідністю швидко отримувати новини та пошуку місця працевлаштування (рис. 3).

Проте, як бачимо на рис. 3, більшість обирають розважальні соціальні мережі, а на платформі для бізнес-комунікацій та пошуку роботи - Linkedln - зареєстровано лише 3,5 млн осіб.

Кількість інтернет-користувачів збільшилася не лише в Україні, алей у світі: «за минулий рік зросла на 227 млн і станом на початок липня 2022 р. досягла 4,7 мрлд. За останні 12 місяців глобальна база користувачів соцмереж зросла більше ніж на 5% і становить 59% від загального населення планети» [2].

Аналіз наукових досліджень щодо особливостей взаємодії у соціальних мережах засвідчив про існування таких різновидів мережевих практик:

• інформаційна (обмін особистими / публічними повідомленнями, перегляд новин, інших акаунтів);

• пошукова (хаотичне «блукання» мережами, частіше безрезультативне);

• коментувальна (висловлення власної позиції без чітких правил);

• ділова (розвиток інтернет-комунікації, пов'язаної з

професійною діяльністю);

• ігрова (участь в онлайн-іграх);

• розважальна (сервіси знайомств, групи за інтересами, обмін відео-, фотоматеріалами).

До комунікативних практик у віртуальному просторі належать: взаєморозуміння, самопідтримки та взаємопідтримки, взаємодопомоги, деструктивні (тролінг, флуд, флейм), діяльності, відпочинку (ігри), відволікання та розваг, уникання, знайомств та дружби, саморозкриття та самовираження, розвитку та самовдосконалення, самоутвердження, самодемонстрації.

З метою визначення особливостей застосування комунікативних інтернет-практик нами було проведено опитування здобувачів вищої освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Анкетування в Google-формі передбачало 20 питань з альтернативними судженнями (табл. 1).

Респондентами були 140 студентів денної форми навчання першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти.

Вікова категорія охоплювала до 20-ти років - 114 осіб (81,4 %), решта 26 осіб (18,6 %) зазначили вік від 20-ти років.

Оскільки анкетування пропонувалося студентам факультету іноземних мов, факультету педагогіки, психології та соціальної роботи, філологічного факультету, факультету математики та інформатики, представниць жіночої статі було опитано більше (123 особи, 87,9 %), чоловічої, відповідно - 17 осіб (12,1 %).

Таблиця 1