Інтерналізація моральних норм у формуванні моральної самовідомості молодшого школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра соціальної роботи, психології та соціокультурної діяльності

ім. Т. Сосновської

Навчально-реабілітаційний заклад вищої освіти

«Кам'янець-Подільський державний інститут»

Інтерналізація моральних норм у формуванні моральної самовідомості молодшого школяра

Столяренко Ольга Борисівна, кандидат психологічних наук, доцент

Марчак Тетяна Андріївна, кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

Статтю присвячено проблемі формування моральної самосвідомості дитини молодшого шкільного віку. Встановлено, що сенситивним періодом для розвитку такого особистісного новоутворення, як моральна самосвідомість є молодший шкільний вік. Охарактеризовано психологічні передумови розвитку моральної самосвідомості молодшого школяра які перебувають у нерозривному взаємозв'язку, функціонують цілісно і пов'язані з низкою специфічних особливостей особистості дитини цього віку: адекватне сприйняття моральних норм, цінностей, принципів; здатність до довільного прийняття рішення; критичне ставлення до себе та навколишніх; дотримання і виконання обов'язків. Виявлено, що молодші школярі володіють позитивним потенціалом розвитку моральних властивостей та моральної мотивації і мають потребу в утвердженні морально-ціннісних орієнтацій.

Встановлено, що вчинки молодшого школяра залежать здебільшого від детермінованих зовнішніх обставин, авторитетів чи схвалень з боку дорослих, що засвідчує визначальне значення процесу інтерналізації моральних норм у формуванні моральної самосвідомості на даному етапі онтогенезу. Окреслено особливості інтерналізації моральних норм у молодшому шкільному віці та встановлено їх безпосередній вплив на процес розвитку моральної самосвідомості: актуалізацію емоційно-морального наслідування, моральну ідентифікацію, розвиток особистісної моральної рефлексії, емоційної і розумової децентрації.

З'ясовано, що усвідомлене оволодіння моральними поняттями свідчить про успішність процесу інтерналізації моральних норм і означає готовність дитини молодшого шкільного віку самостійно, добровільно і свідомо їх демонструвати. Доведено, що у молодшому шкільному віці у процесі інтерналізації моральних норм закладаються основи моральної самосвідомості, а моральні знання, уявлення і міркування набувають усвідомленого змісту, збагачуються та узагальнюються.

Ключові слова: молодший шкільний вік, моральна свідомість, моральна самосвідомість, інтерналізація моральних норм, моральне виховання моральна позиція.

Stoliarenko Olha Borysivna PhD in Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Social Work, Psychology and Socio-Cultural Activities named after T.Sosnovska, Educational and Rehabilitation Institution of Higher Education «Kamenets-Poddsky State Institute», Kamianets-Podilskyi

Marchak Tetiana Andriyivna PhD in Philological Sciences, Associate Professor of the Department of Social Work, Psychology and Socio-Cultural Activities named after T.Sosnovska, Educational and Rehabilitation Institution of Higher Education «Kamenets-Poddsky State Institute», Kamianets-Podilsky

Internalization of moral norms in the formation of the moral self-awareness of the primary school students

Abstract

This article is devoted to the problem of the formation of the moral self-awareness of a child of primary school age. It has been established that the sensory period of the development of such personal formation as moral selfawareness is the primary school age. The author has characterized psychological prerequisites for the moral self-awareness of the primary school student, which are in an indissoluble correlation, function in a whole, and are connected with a number of specific characteristics of the child's personality of this age: adequate perception of moral norms, values, and principles; ability to make decisions freely; critical attitude toward themselves and others; observance and fulfillment of the duties. It has been found that primary school students have a positive potential of the development of moral characteristics and moral motivation, and they need the establishment of moral and value orientations.

It has been found that the actions of primary schoolchildren depend mainly on determinative external circumstances, authorities, or approval by adults, which certify the decisive influence of the process of the internalization of moral norms in the formation of moral self-awareness at this stage of ontogenesis. The peculiarities of moral norms internalization in the primary school age are outlined and their direct impact on the process of development of moral self-consciousness is established: actualization of emotional and moral models, moral identification, development of personal moral reflection, emotional and mental decentralization.

It has been found that the conscious introduction of moral concepts testifies to the success of the process of internalization of moral norms and means the readiness of the child of primary school age to demonstrate them independently, voluntarily, and consciously. It has been proved that in primary school age in the process of the internalization of moral norms, the foundations of moral self-awareness are laid, and moral knowledge, ideas, and reasoning are acquired by the conscious content, enriched, and generalized.

Keywords: primary school age, moral consciousness, moral self-awareness, internalization of the moral norms, moral education, moral position.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасних умовах становлення та розвитку незалежної України роль духовних та моральних основ, що визначають поведінку особистості і сприяють утвердженню її активної громадянської позиції дедалі зростає, що є основним показником морального, духовного та соціального відродження нашої нації. Цей процес набуває незворотного характеру, зумовлює підвищення свідомості людей у засвоєнні ними моральних цінностей та вимагає нових підходів до організації і психолого- педагогічного забезпечення морального виховання дітей. Саме тому дослідження особливостей усвідомлення моральних норм внаслідок процесу інтерналізації на ранніх етапах онтогенезу набуває у наш час особливої значущості.

Слід зазначити, що в учителів початкових класів іноді спостерігається відсутність уваги до розвитку моральної самосвідомості вихованців. Це призводить до того, що під час переходу до середньої школи такі діти часто неспроможні адекватно оцінити позитивні і негативні прояви власних вчинків і поведінки оточуючих. Дослідження психологів (М. Боришевський, І. Булах, Т. Гончаренко, Т. Титаренко) переконують, що молодші підлітки часто втрачають відчуття власної індивідуальності і потрапляють у пряму залежність від ровесників, які також не володіють моральним досвідом. Усе це призводить до зростання тривожності дитини, невпевненості у собі, нездатності дотримуватися певної моральної позиції та відсутності моральних ідеалів. Тому усвідомлення моральних норм внаслідок процесу інтерналізації саме у молодшому шкільному віці є актуальним психолого-педагогічним завданням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У віковій та педагогічній вітчизняній психології відомо немало праць, у яких вчені порушували ті чи інші питання, пов'язані з особистістю молодшого школяра: вивчено мотиваційно-ціннісну сферу особистості (М. Боришевський, Г. Костюк), обґрунтовано психологічні умови самоствердження молодшого школяра (С. Максименко, М. Матюхіна), проаналізовано деякі характеристики розвитку моральної свідомості й самосвідомості (І. Бех, Л. Божович, О. Матвієнко, М. Савчин). У зарубіжній психології опрацьовано проблему генезису системи цінностей дітей молодшого шкільного віку (Ж. Паже, Е. Еріксон), подано моделі розв'язання дітьми різноманітних моральних ситуацій (К. Кволс). доведено залежність морального становлення від конкретних умов соціалізації, від певного соціального оточення і виховання дитини (Л. Кольберг).

Ученими встановлено, що у молодшому шкільному віці створюються особливо сприятливі умови для активного засвоєння моральних норм, уявлень, ідеалів і правил як складових моральної свідомості. Однак, вчинки дитини цього віку залежать здебільшого від детермінованих зовнішніх обставин, авторитетів чи схвалень з боку дорослих. Тобто, моральний розвиток молодшого школяра визначається процесом інтерналізації просоціальних форм моральної поведінки. Оволодіння моральними знаннями, формування моральної мотивації свідчить про успішність процесу інтерналізації моральних норм і означає готовність дитини молодшого шкільного віку самостійно, добровільно і свідомо їх демонструвати.

В останні роки моральний розвиток особистості як самостійна психологічна проблема починає активно привертати увагу вчених. Найчастіше об'єктом дослідження психологів стає моральний розвиток на етапі підліткового віку, зокрема вирішення таких питань як самовиховання, самоконтроль та самовдосконалення особистості у підлітковому віці. У наш час актуальним стало виявлення умов, особливостей та механізмів становлення зростаючої людини як моральної особистості в молодшому шкільному віці, оскільки саме на цьому важливому етапі онтогенезу вперше виразно стають помітні загальні тенденції морального розвитку особистості, зокрема, з'являються психологічні передумови цього розвитку: елементи абстрактного мислення, зростання самостійності особистості, розвивається самосвідомість і відповідальність як особистісні якості.

Значущість зазначеної проблеми та неузгодженість уявлень у педагогічній та віковій психології щодо особливостей процесу інтерналізації моральних норм і формування моральної самосвідомості у молодших школярів, невизначеність конкретних чинників та педагогічних умов, які впливають на формування моральних понять у дитячому віці, зумовило вибір нашого наукового дослідження.

Мета статті - висвітлення результатів теоретичного дослідження, спрямованих на виявлення психологічних особливостей процесу інтерналізації у засвоєнні та розумінні молодшими школярами суті моральних категорій, цінностей, норм та моральних якостей.

Виклад основного матеріалу

Моральна сфера є складним конструктом людської психіки і поведінки, в основі якого знаходиться таке унікальне утворення, як моральна самовідомість. Вчені неодноразово зверталися до аналізу природи, суті та механізмів формування моральної свідомості та самосвідомості. У працях І. Беха, М. Боришевського, І. Булаха, С. Максименко, В. Москальця, М. Савчина, А. Титаренко широко висвітлювалися питання природи моральності, сутності суспільних вимог до моральних норм, еволюції моральних форм поведінки. Базовими складниками моральної культури, на думку дослідників, є моральна свідомість і самосвідомість, які ґрунтуються на загальнолюдських нормах, цінностях, ідеалах і високих моральних принципах.

Існують різні гіпотези про розвиток самовідомості в онтогенезі. Згідно теорії В. Бехтерева, самосвідомість виникає раніше свідомості як невиразне відчуття свого існування, що фіксується з перших тижнів життя дитини. Л. Виготський, навпаки, наполягає на вторинності самосвідомості, що виникає лише на певному етапі розвитку свідомості, коли розвивається мова, довільні дії, формується самостійність, тобто у 2 - 3 роки. На думку П. Чамати, свідомість і самосвідомість виникають одночасно у процесі оволодіння дитиною власним тілом до кінця першого року життя. Як вважає Е. Шпрангер, самосвідомість є головним новоутворенням підліткового віку, коли бурхливо розвивається рефлексія, формується Я-образ та усвідомлюються мотиви власної діяльності.

На думку М. Боришевського [1, с. 62], формування самосвідомості особистості стало вінцем розвитку людської свідомості. Самосвідомість є складною інтегративною якістю психічної діяльності людини, що забезпечує усвідомлення власних можливостей, вибір діяльності, формування індивідуального стилю життя.

З точки зору О. Галяна [2, с. 24], важливу роль у розвитку моральної самосвідомості дітей старшого дошкільного віку має співвіднесення дитиною свого морального «Я» з ідеалом та з мораллю референтних дорослих. Учений зазначає, що у дошкільному віці процес інтерналізації моральних норм і формування моральної самосвідомості відбувається поступово і включає у себе бажання дитини реалізувати свою потребу в любові та емоційній прив'язаності. Реалізуючи цю потребу, дошкільник опановує ціннісне ставлення до моральних норм.

О. Ставицький [3, с. 13] у своїх дослідженнях психологічних особливостей усвідомлення молодшими школярами моральних вимог виявив суттєвий розвиток моральної самосвідомості у дітей після вступу до школи. Основними чинниками розвитку моральної свідомості та самосвідомості молодших школярів є сенситивність психіки дітей цього віку до процесу інтерналізації моральних норм, непримиримість у моральних вимогах до інших та сприйняття педагога референтною особою.

Згідно з поглядами І. Беха [4, с. 128], у формуванні моральної самосвідомості особливо значущим є підлітковий вік, оскільки у цьому віці зростають моральні знання, моральна рефлексія і саморефлексія вдосконалюється, посилюється моральна саморегуляція та зростає інформованість про етичні норми людської поведінки. Підліток уже досить усвідомлено співвідносить власні моральні вчинки з вчинками однолітків та дорослих.

Незважаючи на деякі розбіжності у поглядах на розвиток самовідомості в онтогенезі, вчені одностайні у тому, що моральна самосвідомість має свої особливості та чинники розвитку на кожному віковому етапі. Сенситивним періодом для розвитку таких особистісних новоутворень, як моральна свідомість і самосвідомість М. Боришевський, І. Бех, Л Божович, Л. Кольберг, М. Савчин вважають саме молодший шкільний вік. Розвиток моральної свідомості і самосвідомості, які психологи розглядають у контексті загального розвитку особистості в молодшому шкільному віці, постають провідними чинниками, від яких залежить подальше становлення моральної сфери особистості.

Г. Костюк [5, с. 311] розглядає процес розвитку зростаючої особистості у системі її референтних соціальних стосунків, які опосередковуються діяльністю та спілкуванням. Саме в системі міжособистісних взаємин з іншими людьми та внаслідок міжособистісної взаємодії відбувається становлення справжньої особистості, вважає класик вітчизняної психології.

Виходячи з того, що уявлення особистості про себе як суб'єкта моральної поведінки будується у процесі інтерналізації моральних норм, важливими для дослідження процесу розвитку у молодшому шкільному віці такого особистісного новоутворення, як моральна свідомість і самосвідомість, постають питання, пов'язані саме з інтерналізацією моральних норм дитини, оскільки послідовна інтерналізація і подальше усвідомлення моральних норм та формування моральної самосвідомості щільно пов'язані з актуалізацією емоційно-морального наслідування, моральної ідентифікації, з розвитком особистісної моральної рефлексії, емоційної і розумової децентрації.

У психологічному словнику [6, с. 73] поняття «інтерналізація» (або «інтеріоризація») трактується як процес перетворення зовнішніх реальних дій та соціальних форм спілкування у стійкі внутрішні якості особистості внаслідок засвоєння індивідом вироблених у суспільстві норм, цінностей, установок та уявлень.

У психоаналітичній традиції інтерналізація розуміється як механізм, за допомогою якого об'єкти зовнішнього світу отримують постійну психічну підтримку, внаслідок якої об'єкти зовнішнього світу перетворюються в певні образи, які формують частину нашої психічної структури. Подібне трактування суттєво поєднує поняття інтерналізація з інтеріоризацією [6, с. 129].

У трактуванні поняття інтерналізація ми дотримуємось поглядів М. Боришевського [1, с. 153], який аргументовано відстоює свою точку зору і стверджує, що інтерналізація більш складний механізм ніж інтеріоризація, бо передбачає свідоме і активне сприйняття оточуючого світу, а також активне відтворення людиною прийнятих суспільних норм і цінностей у своїй діяльності. Окрім того, інтерналізація включає прийняття відповідальності за власні дії та інтерпретацію значимих життєвих подій як результат власної діяльності.

Отже, рівень інтерналізації моральних цінностей використовується не лише для позначення нового рівня моральної самосвідомості, який визначає ставлення людини до себе і свого місця в соціумі. Саме вона створює і зумовлює характер першочергових переживань особистості, систему її ставлення до дійсності, цілісну єдність психологічного складу особистості.

С. Максименко [7, с. 29] зазначає, що моральний аспект виступає провідним фактором у всіх видах позиції особистості, який відображає її власні, існуючі у цей момент ідеали. Моральна позиція найсильніше виявляється у співчутті та співпереживанні і виражається в активній і обов'язково безкорисливій допомозі іншим людям, у піклуванні про них та відмові від свого особистого благополуччя на користь інших людей. Основним критерієм такого роду внутрішньої моральної позиції є рівень інтерналізації моральних цінностей, їх включення у внутрішній світ особистості, тому що саме ці моральні переконання стають домінантами її життєдіяльності.

В. Москалець [8, с. 74] стверджує, що моральну позицію можна визначити як ставлення особистості до благополуччя іншої людини і до загальновизнаних моральних норм, моральних ідеалів, моральних аспектів поведінки взагалі. Ці моральні ставлення можуть бути як адекватними так і неадекватними, активними чи пасивними. На формування позитивного чи негативного ставлення до моральних явищ впливають моральні знання, які дають дитині значимі дорослі. Отже, відбувається процес інтерналізації: перетворення зовнішніх реальних дій та соціальних форм спілкування у стійкі внутрішні моральні якості особистості.

Аналіз наукових поглядів на проблему дає змогу детально представити генезис інтерналізації моральних норм і формування моральної позиції дитини у таблиці 1.

інтерналізація моральний молодший школяр

Інтерналізація моральних норм і формування моральної позиції дитини