Тенденції розвитку освітніх потреб педагогів в умовах глобальних суспільних викликів та загроз

Динаміка розвитку освітніх потреб педагогів під час моделювання програм підвищення кваліфікації, глобальних суспільних викликів. Професійний розвиток педагогів на прикладі керівників закладів освіти Миколаївської області, закладів середньої освіти Польщі.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.10.2023
Размер файла 50,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

18. Stoikova, V. V (2018). Pidhotovka kerivnykiv zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv u pisliadyplomnii osviti do orhanizatsii merezhevoho profilnoho navchannia starshoklasnykiv [Preparation of heads of general educational institutions in postgraduate education for the organization of network profile training of high school students]. (Candidate's thesis). Kyivskyi un-t im. B. Hrinchenka. Kyiv (ukr).

19. Stoikova, V V. (2020). Samorozvytok pedahoha: vid maksym pedahohichnoi spadshchyny Ya. Chepihy do rehionalnoho proiektu [Self-development of a teacher: from the maxims of the pedagogical legacy of Ya. Chepiga to the regional project]. Veresen, 2-3 (85-86), 118-129 (ukr).

20. Umiej^tnosci dyrektorow szkol i placowek w kontekscie wymagan stawianych szkole przez panstwo / Osrodek Rozwoju Edukacji (ORE). - Warszawa, 2020. - 8 p. (pol).

21. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (Ed. V. T. Busol). (2005). [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. K.: Irpin (ukr).

22. Zaczynski W. Praca badawcza nauczyciela. Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne: Warszawa, 1997. - p. 13 (pol).

Додатки

Додаток 1

Аналіз освітніх потреб керівників закладів загальної середньої освіти Миколаївщини

Найбільш затребуваними для керівників закладів загальної середньої освіти Миколаївщини за сумою оцінок «дуже потребую» та «певною мірою потребую» виявилися такі компетентності: здатність

• визначати стратегію розвитку закладу освіти, зокрема стратегію цифрової трансформації, та здійснювати стратегічне планування (89 %);

• проєктувати, розробляти документи щодо управління закладом освіти (88 %);

• до інноваційного управління розвитком закладу освіти (86 %);

• забезпечити участь закладу освіти в заходах / процедурах системи зовнішнього забезпечення якості освіт (84 %);

• керуватися в управлінській діяльності нормативно-правовими документами в галузі освіти (83 %);

• приймати й ухвалювати рішення, що ґрунтуються на оцінці наявних альтернатив і ризиків (83 %);

• використовувати технології проєктування в управлінській діяльності (82 %);

• керувати процесами створення ефективного безпечного електронного (цифрового) освітнього середовища закладу та забезпечення умов для його ефективного використання (82 %);

• запровадити функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (80 %);

• аналізувати та враховувати результати заходів системи зовнішнього забезпечення якості освіти (80 %);

• генерувати і впроваджувати в управлінську практику нові, перспективні ідеї, освітні інновації (80 %);

• укладати угоди (договори, контракти) (79 %);

• проводити внутрішній моніторинг якості освіти (79 %);

• управляти змінами (79 %);

• до здійснення самомотивації, саморозвитку і самореалізації, використання можливостей формальної, неформальної та інформальної освіти (79 %);

• ефективно залучати і використовувати матеріальні й фінансові ресурси відповідно до стратегічних цілей і завдань закладу освіти (79 %);

• забезпечувати організацію якісного освітнього процесу (79 %);

• до організації забезпечення інклюзивного навчання, психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими потребами (79 %).

Решта потреб розподілилися в діапазоні 69 % - 50 % респондентів.

Додаток 2

Аналіз освітніх потреб керівників закладів середньої освіти Польщі

Результати опитування керівників закладів середньої освіти Польщі наводимо в контексті найбільш популярних пріоритетів, зазначених респондентами.

Учасники опитування вказали на потребу в умовах глобальних викликів і нестабільності коригувати традиційно розроблені стратегії розвитку закладу освіти та виявляють готовність пройти відповідне навчання для оволодіння навичками організовувати таку діяльність у кризових ситуаціях - 89 %.

Серед навичок, необхідних керівникам шкіл, керівники закладів освіти найчастіше називали діагностичні вміння (87 %). Учасники посилалися насамперед на потреби учнів (76 %), а також на таланти та інтереси педагогів (74 %) із погляду їх використання під час організації освітнього процесу. Також було наголошено на важливості вміння діагностувати людські (69 %) та матеріальні ресурси (64 %). Звертали увагу на унікальні в навколишньому середовищі ресурси, які потребують ретельно підібраних методів використання для організації освітнього процесу.

Для респондентів важливе значення в діагностичних компетентностях відведено вмінню проводити спостереження (88 %). Учасники описали важливість безпосереднього спостереження за діяльністю педагогів під час урочних та позаурочних заходів. Організація таких спостережень є непростою, адже візити директора вчителі сприймають як контроль. Важливо, що такі зустрічі є надійним джерелом інформації та використовуються для вдосконалення майстерності вчителів. Директори також бачать необхідність в опануванні опосередкованих способів контролю за діяльністю педагогів (82 %), а також за поведінкою учнів (79 %) і їхнім прогресом у навчанні (78 %).

Інші навички, які згадували учасники опитування: здатність до аналізу - 85 % (методи аналізу - 91 %, методи оброблення аналітичної інформації - 89 %, способи прийняття управлінських рішень - 86 %).

Достатньо високим рівнем відмічено навички планування (стратегічне - 94 %, тактичне - 91 %, операційне - 92 %), а також упровадження змін у діяльність колективу (78 %). Останнє вміння пов'язане з необхідністю внесення змін, продиктованих новими правовими рішеннями.

Учасники опитування акцентували на потребі в оволодінні вміннями організовувати командну роботу (81 %), вмінні розподіляти завдання відповідно до компетен- цій педагогів (75 %) та визначати коло обов'язків вчителів та інших працівників школи (73 %). Той факт, що директори звернули увагу на необхідність належної організації командної роботи, свідчить про те, що вчителі та інші суб'єкти, наприклад, батьки, цінують таку форму роботи.

Серед пріоритетних навичок респонденти також зазначають потребу в розвитку вмінь делегувати повноваження (74 %) та розподіляти відповідальність між членами колективу (73 %), опануванні методів роботи з персоналом, які би сприяли розкриттю особистого потенціалу та формуванню лідерських якостей у педагогів (79 %). Велика частка респондентів обрали як пріоритет розвиток лідерських якостей у керівників закладів освіти - 85 %.

Респонденти наголосили здебільшого на важливості вміння ініціювати співпрацю та мотивувати до неї всіх суб'єктів шкільного середовища: учнів, батьків, учителів та непедагогічний персонал - 75 %.

Для директора також важливим є вміння налагоджувати партнерські стосунки з суб'єктами оточення (79 %) та організовувати комунікацію з керівними органами (70 %). Значна частка респондентів виокремили потребу в оволодінні прийомами залучення партнерів і спонсорів у місцевому середовищі - 81 %, а також в ознайомленні з ресурсами для забезпечення модернізації та підтримці належного стану матеріально-технічної та навчальної бази закладу освіти, які пов'язані з залученням коштів із різних джерел - 89 %.

За результатами опитування важливе місце також посідають уміння вибудовувати добрі стосунки з батьками та залучати їх до шкільного життя - 88 %. Понад половини керівників указують, що цьому сприятиме вміння презентувати досягнення школи (імі- джева діяльність керівника) та навички паблік-рілейшн - 56 %.

Дві третини респондентів пов'язують успішність управлінської діяльності керівника закладу освіти з навичками документування управлінських рішень (65 %), організації контролю за їхнім виконанням (61 %) та моніторинговою діяльністю керівника (75 %).

Керівники закладів освіти вказали на потребу в розвитку адаптаційних, соціальних компетентностей та міжособистісних навичок спілкування (84 %). Були згадані: навички ефективного спілкування (73 %), слухання (76 %), ведення переговорів (81 %), медіація (89 %), управління часом (52 %), основ коучінгу та наставництва (52 %), асертивність (59 %).

На думку значної кількості учасників опитування, емпатія (89 %), креативність (78 %) та вміння справлятися зі стресом (91 %) важливі у щоденній роботі директора школи, зумовленої динамічно мінливою реальністю (сучасними суспільними кризами й викликами) та повинні увійти до програм професійного розвитку керівників закладів освіти як обов'язковий компонент.

Також було оцінено підготовку керівників до віддаленого управління закладом освіти. Вісім із десяти респондентів (80 %) відчувають готовність виконувати цю функцію, п'ята частина (20 %) висловили протилежну думку. Оцінка підготовки до дистанційного навчання не визначається віком чи стажем роботи на певній посаді. Натомість у питанні дистанційного управління закладом чоловіки почуваються впевненіше в цій ролі (86 % позитивних відповідей проти 79 % у жінок).

На наступному етапі респондентам запропоновано оцінити свої управлінські компетенції у сфері дистанційної освіти. Як і у випадку з оцінкою рівня зацікавленості в удосконаленні компетенцій, її проводили за семибальною шкалою, де чим вище значення, тим вищою є оцінка управлінських компетентностей.

Директори, які заявляють про підготовку до віддаленого управління закладом освіти, найчастіше оцінюють рівень своєї управлінської компетентності як помірний, тобто ставлять оцінки від 3 до 5 (65 %). Більше третини оцінюють його як високий - 35 % дали йому оцінку 6 або 7.

Найчастіше спостерігаємо оцінку 5, а середній рівень відповідав 5,19 балів, тобто між довільно визнаним середнім і високим рівнем управлінської компетентності.

Опитування також показало, що найбільший інтерес викликає навчання з дистанційного управління закладом освіти, на що вказали понад три чверті респондентів (77 %). Наступні місця в рейтингу посіли: тренінги з правового регулювання дистанційної освіти (57 %), організації навчального та виховного процесів (55 %) і присвячені огляду та використанню обраних інструментів дистанційної освіти, тобто використанню таких месенджерів, як: MS Teams, Zoom, Google Meet тощо (51 %).

Решта потреб розподілилися в діапазоні 50 % - 35 % респондентів.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.