Обґрунтування змісту підготовки майбутніх учителів хімії до використання web-технологій у професійній діяльності

Размещено на http://allbest.ru

ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХІМІЇ ДО ВИКОРИСТАННЯ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Кочубей Олена Василівна

аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

У статті обґрунтовано зміст підготовки майбутніх учителів хімії до використання web-технологій у професійній діяльності. Оновлено зміст дисципліни «Комп Ютерні технології в хімії». Сформовано пакет навчальних модулів, що сукупно та з відповідною повнотою відображають генезис та сутність web-технологій у навчанні, інноваційний досвід використання web-технологій в освітній практиці. Застосовано методику впровадження web- технологій. Розроблені рекомендації для майбутніх учителів щодо використання наявних автоматизованих навчальних комплексів у процесі викладання хімії у закладах загальної середньої освіти. Рекомендації із застосування web-технологій у процесі використання автоматизованих навчальних комплексів в освітньому процесі викладання хімії у 7-11 класах надано з ергономіки способів подачі навчальної інформації, щодо планування просторового розташування та траєкторії її огляду у віртуальному просторі.

Ключові слова: зміст, підготовка, майбутні учителі, хімія, використання web-технологій, професійна діяльність, Інтернет-ресурси, інформаційні технології.

вчитель хімія мультимедійні інтерактивні технології

Постановка проблеми. В даний час у закладах освіти здійснюється її активна інформатизація, спрямована на підтримку Проекту Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років (2015), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2017), Концепції розвитку педагогічної освіти (2018), Концепції розвитку STEM-освіти до 2027 року (2020).

Основними завданнями інформатизації є забезпечення доступності, якості та ефективності освітніх послуг у системі освіти. Інформатизація спрямована на створення умов для системного впровадження та активного використання web-технологій через розробку системи підготовки та перепідготовки освітян. У межах інформатизації проводиться така діяльність:

- створення стійкого потенціалу в галузі виробництва високоякісних та доступних для системи освіти навчальних матеріалів нового покоління, що відповідають сучасним вимогам компетентністю підходу;

- розробка системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогів у галузі впровадження web- технологій у практику викладання;

- розробка програм та навчально-методичних матеріалів для підвищення кваліфікації всіх учасників навчального процесу (адміністраторів, вчителів);

- розробка програм та навчально-методичних матеріалів, спрямованих на підвищення кваліфікації вчителів-предметників у галузі перетворення практики навчальної роботи в рамках своєї освітньої галузі з використанням інформаційних навчальних ресурсів.

Концепція розвитку педагогічної освіти вимагає підготовки якісно нового вчителя, готового до роботи у нових умовах, здатного адаптуватися до педагогічних новацій і швидко реагувати на сучасні та перспективні процеси соціального та економічного розвитку суспільства.

Процес інформатизації освіти, підтримуючи інтеграційні тенденції пізнання закономірностей підготовки майбутніх учителів хімії, актуалізує розробку підходів до використання потенціалу сучасного цифрового навчання хімії для розвитку особистості учня, підвищення рівня його креативності, розвитку здібностей до інтегративного мислення, формування умінь розробляти стратегію пошуку та практичних завдань.

Процес підготовки майбутніх учителів хімії до використання web -технологій у професійній діяльності є складним організаційно-дидактичним об'єктом. Одним із найбільш адекватних методів дослідження таких об'єктів є системний підхід. Основний принцип системного аналізу полягає в тому, що побудова системи починається з виявлення та формулювання її кінцевої мети. Педагогічна систем, яку ми розглядаємо, зокрема зміст підготовки, створюється для того, щоб сформувати у майбутніх учителів хімії навички використання web-технологій у професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам інформатизації освіти присвячено значну кількість друкованих праць. Зокрема, моніторинг рівня навчальних досягнень з використанням Інтернет-технологій досліджено В. Биковим [1], О. Спіріним [15], розробка e-ресурсів вивчалася Д. Вербовецьким [4], В. Козловим [11], В. Лапінським [12], формування цифрової культури, інформаційної грамотності, інформаційно-комунікаційної компетентності схарактеризовано Л. Гавріловою [5], Н. Гнедко [6], характеристика освітніх WEB-ресурсів у підготовці сучасного вчителя знайшла своє відображення у роботах О. Шпеко [17], А. Шуляк [18].

Інтегральним показником якості підготовки майбутнього вчителя в контексті розвитку освіти науковцями розглядається інформаційна компетентність фахівця, яка визначається не так певною сумою знань та умінь, скільки вмінням мобілізувати в конкретній ситуації отримані знання та досвід. Під інформаційною компетентністю у широкому розумінні науковці визначають таке утворення, яке характеризує професійну готовність вчителя до використання web -технологій на теоретичному, практичному та творчому рівнях.

Фахівця, що має інформаційну компетентність, як вважає Р. Гуревич можна відрізнити за тим підходом, якого він дотримується у вирішенні питання про інформатизацію освіти. Автор розуміє цей процес не як технократичний, за якого web-технології оцінюються лише як засіб навчальної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учнів, а як соціально-гуманістичний, при якому інформаційні технології розглядаються як органічна частина людського життя, що дозволяє особистості набути системного погляду на навколишній світ [8, с.161].

Відтак нагальною стає проблема підготовки майбутнього вчителя до використання у навчанні учнів web-технологій, ресурсів мережі Internet, методів дистанційного та змішаного навчання. Це дозволить впровадити у навчальний процес викладання шкільного курсу хімії web-технології, використовувати на додаток до традиційної системи проєктно-дослідницькі форми навчання, дасть можливість вийти освітньому процесу за межі закладів загальної середньої освіти: у лабораторії, кафедри закладів вищої освіти та наукових закладів.

Мета статті: обґрунтувати зміст підготовки майбутніх учителів хімії до використання web-технологій у професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу. Функціональна повнота та високий рівень прояву графічного інтерфейсу нинішнього покоління інформаційних систем та баз даних, доступність роботи в режимі Internet дозволяє створити повноцінні умови для освоєння функціональних основ шкільного курсу хімії. Це особливо актуально сьогодні, оскільки фундаментальна хімічна підготовка обмежена рамками 7-11 класів. Вчитель повинен вміти проводити мультимедійні інтерактивні презентації для пояснення навчального матеріалу, що дозволить, використовуючи звук, колір, анімацію, забезпечити більш активне засвоєння матеріалу. Такі презентації залучають до мультимедійного контексту всі види чуттєвого сприйняття. Природно, що web-технології передбачають формування нових моделей навчальної діяльності, з використанням Інтернет ресурсів.

При проєктуванні змісту навчального матеріалу вивчено та проаналізовано:

- досвід використання комп'ютерів у різних видах діяльності загальної середньої освіти, практику використання інформаційних технологій у навчанні учнів (А. Гуржій [9], В. Лапінський [12], Н. Литвиненко [13]);

- підготовку майбутніх учителів до використання Інтернет-ресурсів у професійній діяльності (Р. Гуревич [8], В. Прошкін [14], О. Шпеко [17], А. Шуляк [18]).

Крім того, проведено аналіз рівня компетентності майбутніх учителів хімії закладів загальної середньої освіти (за результатами анкетування 53 респондентів), який показав, що: 60,4% працюючих вчителів хімії не володіють методикою пошуку Інтернет-ресурсів; 54,7% не знайомі з можливостями web- технологій у навчальному процесі та недооцінюють можливості останніх як дидактичного інструментарію підвищення пізнавальної активності та творчих здібностей учнів, а тому не використовують їх у практичній педагогічній діяльності; 58,5% учителів не мають достатніх знань та вмінь використання програмних засобів або можливостей Інтернет в навчальному процесі; лише 9,4% вчителів можуть розробляти автоматизовані навчальні курси самостійно.

За підсумками проведених досліджень з вчителями хімії та участі автора в обговоренні питань підготовки майбутніх учителів, що працюють нині, до використання web -технологій навчання у їхній професійній діяльності на міжнародних, Всеукраїнських та регіональних науково -практичних конференціях [4, 7, 10, 13, 18] виявлено доцільність та необхідність оновлення змісту навчального матеріалу з хімії, застосовуючи інформаційні технології для вдосконалення підготовки майбутніх учителів до використання web-технологій у навчанні хімії учнів закладів загальної середньої освіти.

Водночас виявилося, що оцінки вчителів хімії за рівнем практичної значущості більшості Інтернет - ресурсів та web-технологій навчання значно розходяться. Такий результат досліджень був передбачуваним, оскільки комп'ютер, за його багатофункціональності, у викладанні одних навчальних предметів використовується як спосіб встановлення істини та пошуку нової навчальної інформації, в інших - як дидактичний інструментарій, у третіх - як метод підвищення мотивації та пізнавальних інтересів учнів.

Для розробки системи підготовки майбутніх учителів хімії до використання web-технологій навчання для підвищення рівня хімічної освіти учнів нами оновлено зміст дисципліни «Комп'ютерні технології в хімії». Оновлення покликане сприяти реалізації можливостей відомих інструментальних середовищ, які готові до наповнення їх навчальним змістом, а також для якнайшвидшого набуття майбутніми вчителями практичних навичок використання сучасного прикладного програмного забезпечення.

При оновлені змісту дисципліни враховувалися пріоритети розвитку освіти в Україні, перспективні напрями та світові тенденції розвитку та впровадження web -технологій в освіті, а також поточні рівні кадрового, матеріально-технічного та мережевого забезпечення закладів загальної середньої освіти.

Ключовим конструктивним принципом, покладеним нами в основу підготовки майбутніх учителів хімії, є поділ їх на дві підгрупи: підгрупа здобувачів, які володіють web-технологіями на рівні користувача та підгрупи, у складі якої здобувачі мають навички роботи з web-технологіями.

Оновлений зміст дисципліни включає програму підготовки майбутніх учителів для використання web-технологій у навчанні хімії учнів закладів загальної середньої освіти, яка містить рекомендовані до використання програми НМК: Хімія. Базовий курс: 7 клас (Хімічні поняття); Хімія. Базовий курс: 8 клас (Будова атома. Хімічний зв'язок і будова речовини Сполуки хімічних елементів. Зміни, які відбуваються з речовинами. Основні класи неорганічних сполук); Хімія. Базовий курс: 9 клас (Хімічні реакції Розчинення. Розчини. Властивості розчинів електролітів. Органічні сполуки); Органічна хімія: 10 клас (Будова та класифікація органічних сполук. Хімічні реакції в органічній хімії. Вуглеводні. Спирти та феноли. Альдегіди та кетони. Карбонові кислоти, складні ефіри та жири. Вуглеводи. Азотовмісні органічні сполуки); Загальна та неорганічна хімія: 11 клас (Будова атома. Хімічний зв'язок і будова речовини. Хімічні реакції. Неорганічні речовини та їх властивості).

Оскільки у аналізованих наукових публікаціях та методичній літературі не міститься науково - обґрунтованих рекомендацій щодо використання категоріального базису шкільного курсу хімії у структурі web-технологій, для вирішення цього завдання використано метод експертних досліджень. В результаті встановлено таку ієрархію пріоритетів базових категорій курсу хімії при використанні web -технологій у навчанні: ілюстрації технічних об'єктів та хімічних технологій; банки даних фізико-хімічних властивостей хімічних речовин; моделі молекул хімічних речовин; кінетика хімічних процесів; ілюстрації механізмів хімічних реакцій.

За результатами проведеного аналізу сформовано пакет навчальних модулів, що сукупно та з відповідною повнотою відображають генезис та сутність web -технологій навчання, інноваційний досвід використання web-технологій навчання в освітній практиці. Цей пакет інформаційних модулів став вихідною базою формування структури та змісту навчального матеріалу.

Аналіз структури та змісту навчальної інформації, включеної до підготовки майбутніх учителів до використання web-технологій, проводився на основі експертних досліджень та ціннісного підходу.

Цінність кожної одиниці навчальної інформації визначалася за її значимістю для майбутніх учителів хімії. Експертна оцінка значимості кожної одиниці навчальної інформації (кожного модуля, розділу, теми курсу) проводилося за такими ознаками:

- внутрішньопредметною значущістю (у вивченні курсу);

- міжпредметною значущістю, що враховує узгодженість та наступність навчальної інформації курсу з навчальною дисципліною «Інформатика»;

- практичною значущістю навчальної інформації у діяльності майбутніх учителів хімії;

- трудомісткістю засвоєння здобувачами кожного модуля.

У процесі такого багатофакторного дослідження використовувалися експертні оцінки, методи апріорного ранжування та парного логічного порівняння, метод більшості, кореляційний та факторний аналізи.

Аналіз навчального матеріалу для майбутніх учителів хімії на основі оновленого зміст дисципліни містить програму, що включає чотири модулі. Перші два модулі «Теорія та техніка оволодіння web- технологіями» та «Технологія забезпечення освітнього процесу web-ресурсами» передбачають вивчення операційних систем, текстових редакторів, електронних таблиць, графічних, аудіо- та відеоредакторів, електронних баз даних, локальних та глобальних мереж (Інтернет), web -технологій. Третій модуль «Методики використання наявних web-технологій та створення власних web-ресурсів» передбачає їх використання при проведенні лабораторних та практичних робіт, а також можливості дистанційного та змішаного навчання. Завершальна тема цього модуля «Використання відомих інструментальних середовищ, які готові для наповнення їх навчальним матеріалом» орієнтована на реалізацію творчого рівня майбутнього вчителя.

Відомо, що з початку створення комп'ютерних навчальних програм постала проблема використання готових середовищ (оболонок). У перші роки освоєння інформаційних технологій у зв'язку з відсутністю методики комп'ютерного навчання нечисленні вчителі хімії-ентузіасти були змушені обмежуватися можливостями інструментарію, що їм пропонується. У цьому були і свої позитивні аспекти (освоювався комп'ютер для навчання, переосмислювалися прийоми навчання), і негативні процеси (досить жорсткі оболонки накладали численні обмеження, перешкоджали реалізації авторського задуму). У той же час більшість користувачів не були готові усвідомити, сформулювати та висунути власні вимоги до розробників інструментарію. Про це свідчить аналіз навчальних програм кінця ХХ століття (В. Богатиренко [2]).

Нині доступність комп'ютера та Інтернет, знайомство методистів (на рівні користувачів) з досить складними та багатофункціональними сервісними програмами, Інтернет-іграми дозволяють їм усвідомлювати можливості web-технологій стосовно специфіки свого предмета, знаходити в існуючих програмах методичні та технічні недоліки, формулювати обґрунтовані та коректні вимоги до інструментарію.

На сьогодні багато програмних оболонок адаптовано до вимог сучасної методики Інтернет навчання, спостерігається прагнення їх розробників максимально задовольнити потреби вчителя. Зокрема, це знаходить прояв у розробках конструкторів-редакторів, які дають можливість вчителеві самостійно, без допомоги програмістів формувати уроки-презентації, навчальні та контролюючі завдання, тести. Саме ці аспекти увійшли до четвертого модуля «Психологічні, педагогічні та методичні аспекти застосування web - технологій у навчанні хімії» орієнтований на підвищення компетентності майбутніх учителів хімії у проведенні різних форм та видів навчальних занять, позакласної діяльності учнів, на формування у них не тільки інформаційної грамотності, а й здоров'язбережувальної культури роботи з Інтернет-ресурсами.

Як початкові навчальні заходи щодо кожного з модулів розроблено електронні презентації. Відповідні форми навчальних занять, що мають статус лекційних, призначені для проведення їх у спеціальних мультимедійних аудиторіях як мультимедійні демонстрації. Далі проводяться практичні навчальні заняття, орієнтовані на набуття здобувачами стійких навичок використання сучасних технічних засобів, програмного забезпечення та створення власних (авторських) автоматизованих навчальних комплексів.

Розроблені рекомендації для майбутніх учителів щодо використання готових автоматизованих навчальних комплексів у процесі викладання хімії у закладах загальної середньої освіти, що охоплюють усі теми курсу, представлені у таблиці 1.

Рекомендації із застосування web-технологій у процесі використання автоматизованих навчальних комплексів в освітньому процесі викладання хімії у 7-11 класах надано з ергономіки способів подачі навчальної інформації щодо планування просторового розташування та траєкторії її огляду на екрані навчальної програми.

Особливість предмета «Хімія» полягає в тому, що найбільш необхідна інформація передається поза текстовими формами: формулами, таблицями, графіками, діаграмами, малюнками, схемами, фотографіями та ін. Текст виконує сполучну функцію, доповнюючи, інтерпретуючи або готуючи розуміння позатекстових форм подачі інформації. У зв'язку з цим особливо важливо створити комфортне візуальне середовище розташування вищезгаданих об'єктів на екрані монітора при проектуванні автоматизованих навчальних комплексів.

Шпеко О. зазначає [17, с.82], що загальне візуальне середовище на екрані монітора може бути комфортним, нормальним (оптимальним), гомогенним, агресивним, динамічним гомогенним, динамічним агресивним, змішаним. Для створення оптимального візуального середовища слід використовувати досить великі об'єкти (не менше 1-3°), відстань між якими має бути не менше 2,5°, кількість однотипних об'єктів повинна бути не більше п'яти. Ознаками комфортного візуального середовища є побудова зображення за законами гармонії, створення ілюзії різної віддаленості об'єктів, використання лінії різної товщини та контрастності, розширення палітри кольорів, використання плавних колірних переходів. Розробникам пропонується використовувати фактори, що сприяють створенню візуальної рівноваги навчальної інформації на екрані: форма, розташування об'єктів. Структурний план екрана монітора рекомендується подати у вигляді таких зон: центральна, центральна горизонтальна, центральна вертикальна, зона висхідної діагоналі, зона низхідної діагоналі, периферійна зона. Перші п'ять зон є зонами ефективного сприйняття, оскільки викликають підвищену увагу здобувача. Розташування компонентів навчального матеріалу у відповідних зонах вносить елементи стабільності.

Для реалізації візуальної рівноваги за умов web-технології навчання рекомендується керуватися такими принципами просторової організації навчальної інформації на екрані монітора. Графіки, діаграми, формули доцільно розміщувати по низхідній діагоналі -- з верхнього лівого кута в правий нижній. Такий вид інформації, що відображає статику матеріалу, відповідно розміщувати в лівому верхньому кутку як елемент, який повинен привернути увагу в першу чергу і бути сприйнятий максимально точно. Таке розташування матеріалу співвідноситься з рекомендаціями з психології художнього сприйняття та ергономіки [18, с.366]. Інформацію, що відображає в наочно-образній формі динаміку матеріалу, слід розміщувати в правому нижньому кутку. Розміщення в цій зоні формули або графіка сприяє виділенню головного в навчальному матеріалі та, відповідно, покращенню сприйняття та засвоєння матеріалу. Не менш важливо, що таке розташування відповідає традиційному напряму читання зліва направо і зверху вниз.

Текстову інформацію доцільно розміщувати по висхідній діагоналі з нижнього лівого кута у верхній правий. Текстову інформацію, що відображає будь -які вихідні дані, слід розташовувати у верхньому правому кутку, оскільки це сприяє традиційному напряму руху погляду зліва направо і підпорядковується логіці освоєння навчального матеріалу. Текстову інформацію, пов'язану з практичними діями, наприклад, при формулюванні завдань, слід поміщати внизу ліворуч. Таке розташування також відповідає традиційному напряму руху погляду зверху вниз, логіці освоєння навчального матеріалу, а також співвідноситься з рекомендаціями щодо розташування інформації, що вимагає моторних дій, внизу екрана [16, с.25].

Інформацію, яка відображає повідомлення автоматизованого навчального комплексу, доцільно розташовувати в центральній зоні екрана. Ця рекомендація повністю співвідноситься з положенням ергономіки мати у своєму розпорядженні найбільш актуальну для людини в даний час інформацію в центрі екрана, в найстійкішій зоні [13, с.174].

Таблиця 1

Рекомендації щодо використання автоматизованих навчальних комплексів в освітньому процесі викладання хімії у 7-11 класах

В - висока, С - середня.

«+» - наявний, «-» - відсутній

При просторовій організації навчального матеріалу на екрані відповідно до цих рекомендацій дотримується симетрія в розташуванні різних видів інформації: між формулами, графіками, малюнками та текстом; між інформацією, що відображає статику об'єкта, та інформацією, що відображає динаміку об'єкта; між інформацією, що відображає вихідні дані, та інформацією, пов'язаною з практичними діями. Має місце подібність у формі та розмірі зон екрана, які займають різні види інформації (прямокутники приблизно однакового розміру), подібність у колірному оформленні формул, графіків, малюнків та текстових повідомлень. Використовуючи різні види навчальної інформації, забезпечуючи симетрію та подібність при їхній просторовій організації, вчитель -- автор створюваного автоматизованого навчального комплексу з хімії закладає в комп'ютерну програму ресурс виникнення візуальної рівноваги в умовах моноекранного режиму інтерактивного навчального діалогу.

Отже, розробник програми цілеспрямовано розширює комфортне візуальне середовище: будує зображення за законами гармонії (прагнучи візуальної рівноваги), створює ілюзію різної віддаленості об'єктів, використовує лінії різної товщини і контрастності в оформленні наочно-образної інформації (схеми, графіки, формули).

Об'єкти, що використовуються при відображенні наочної інформації, як правило, досить великі і різноманітні за формою, розміром, колірним оформленням, проте текстова частина лаконічна. Отже, кількість дрібних об'єктів (літер та символів у формулах) на екрані монітора має бути зведена до мінімуму, що зменшує ймовірність виникнення агресивних візуальних полів.

Після структурування та відбору змісту навчального матеріалу розробнику автоматизованого навчального комплексу слід сформулювати вимоги за рівнем подачі, рівнем засвоєння, ступенем автоматизації (якщо це необхідно) та ступенем усвідомленості кожного з навчальних елементів. У таблиці за кожним показником заповнюють два графи: у першому вказують «стартовий» показник, який був отриманий на попередньому етапі навчання з інших тем або інших дисциплін, в другому -- «фінішний» показник, який має бути досягнутий в результаті навчання з теми, що розробляється. Внесення до таблиці навчальних елементів дозволяє не лише планувати їх вивчення та підвищення цільових показників, але й встановлювати чітку наступність та взаємозв'язок різних навчальних дисциплін або окремих тем в одній навчальній дисципліні.

Заключним етапом проектування автоматизованого навчального комплексу є формування моделі змісту навчального матеріалу. Модель змісту навчального матеріалу не містить відповіді на питання, в якій послідовності повинні вивчатися навчальні елементи та які логічні зв'язки між ними, оскільки ці питання розглядаються при формуванні моделі освоєння навчального матеріалу. Модель освоєння навчального матеріалу автоматизованого навчального комплексу визначає послідовність викладу, варіанти траєкторій його освоєння, логічні зв'язки при побудові, наприклад, гіпертексту.

До складу автоматизованого навчального комплексу, крім подачі навчального матеріалу на екрані дисплея, входять також тренажери (системи питань, вправ та завдань для осмислення та закріплення навчального матеріалу), а також пакети прикладних програм, що використовуються для вирішення різних завдань, які можуть бути сформульовані здобувачами.

Визначальним фактором підсумкового відбору змісту та послідовності викладу окремих модулів стала практична значущість навчальної інформації для підготовки майбутніх учителів хімії та підвищення рівня їх професійної компетентності у галузі web -технологій у навчанні хімії учнів закладів загальної середньої освіти.

Обґрунтовані вище рекомендації щодо використання web-технологій навчання хімії учнів можуть бути для майбутніх учителів лише узагальненим методологічним орієнтиром у професійній діяльності та творчому пошуку. Природно, що кожен вчитель при плануванні уроків, лабораторних практикумів, демонстраційних експериментів, при розробці контрольних питань та тестових випробувань з урахуванням свого досвіду та уподобань, ресурсних матеріально-технічних можливостей школи прийматиме рішення самостійно в рамках тимчасових обмежень.

Висновки. Нами оновлено зміст підготовки майбутніх учителів хімії до використання web - технологій у професійній діяльності через вдосконалення змісту дисципліни «Комп'ютерні технології в хімії». Сформовано пакет навчальних модулів, що відображають генезис та сутність web-технологій у навчанні, інноваційний досвід використання web-технологій в освітній практиці. Застосовано методику впровадження web-технологій. Розроблені рекомендації для майбутніх вчителів щодо використання наявних автоматизованих навчальних комплексів у процесі викладання хімії. Рекомендації із застосування web-технологій у процесі використання автоматизованих навчальних комплексів в освітньому процесі викладання хімії у 7-11 класах надано з ергономіки способів подачі навчальної інформації щодо планування просторового розташування та траєкторії її огляду в е-просторі.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у експериментальній перевірці ефективності запропонованого змісту дисципліни «Комп'ютерні технології в хімії».

Список використаної літератури

1. Биков В.Ю., Богачков Ю.М., Жук Ю.О. Моніторинг рівня навчальних досягнень з використанням Інтернет-технологій : монографія. Київ : Педагогічна думка, 2008. 127 с.

2. Богатиренко В.А. Про основні тенденції хімічної освіти ХХІ. Актуальні питання підготовки майбутнього вчителя хімії: теорія і практика: збірник наукових праць. Вип. 2. Вінниця: ТОВ «Ніланд-ЛТД», 2016. С. 7-10.

3. Буртовий С.В. Електронні засоби навчання - від теорії до практики : метод. посіб. Кіровоград : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2014. 48 с.

4. Вербовецький Д.В., Мартинюк С. В. Розробка єлєктцонного навчально-мeтодичного комплексу. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання : досвід, тенденції, перспективи : матеріали IV Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. (Тернопіль, 7-8 лист. 2019 р.). Тернопіль : [Б. в.], 2019. С. 93-97.

5. Гаврілова Л., Топольник Я. Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. № 61. С. 1-14.

6. Гнедко Н.М. Формування готовності майбутніх учителів до застосування засобів віртуальної наочності у професійній діяльності : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Рівне, 2015. 292 с.

7. Грабовий А.К. Експериментально-методична підготовка майбутніх учителів хімії. Підготовка майбутнього вчителя хімії до впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. С. 38-40.

8. Гуревич Р.С., Гордійчук Г.Б., Коношевський Л.Л. та ін. Освітнє середовище для підготовки майбутніх педагогів засобами ІКТ : монографія / за ред. Р. С. Гуревича. Вінниця : ФОП Рогальська І. О., 2011. 348 с.

9. Гуржій А.М., Лапінський В. В. Електронні освітні ресурси як основа сучасного навчального середовища загальноосвітніх навчальних закладів. Інформаційні технології в освіті. 2013. Вип. 15. С. 30-37.

10. Каменєва Т. М. Методичні особливості організації електронного навчання з використанням сервісів соціальних мереж. Нові інформаційні технології в освіті для всіх : зб. матеріалів Х Міжнар. конф. (Київ, 26-27 лист. 2015 р.). Київ : [Б. в.], 2015. Ч. 1. С. 188-197.

11. Козлов В. Є., Сальников О. М. Електронні освітні ресурси. Загальні вимоги та методика створення. Честь і закон. 2013. № 1. С. 73-76.

12. Лапінський В. В., Регейло І. Ю. Навчання з використанням електронних засобів навчального призначення як керований процес. Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць. 2012. Вип. 12. C. 751-759

13. Литвиненко Н. І., Заріцька С. І. Застосування веб-технологій для реалізації особистістно-орієнтованого підходу до навчання школярів. Нові інформаційні технології в освіті для всіх : зб. матеріалів Х Міжнар. конф. (Київ, 26-27 лист. 2015 р.). Київ : [Б. в.], 2015. Ч. 1. С. 173-181.

14. Прошкін В. Освітні веб-ресурси в професійній підготовці майбутніх учителів. Освітологічний дискурс. 2017. № 1-2. С. 183-197.

15. Спірін О. М., Шишкіна М. П., Запорожченко Ю. Г. Проблеми інформатизації освіти України у контексті розвитку досліджень оцінювання якості засобів ІКТ. Інформаційні технології і засоби навчання. 2012. № 1. С. 29-38.

16. Філоненко І. Особливості навчання хімії в класах фізико-математичного профілю. Біологія і хімія в школі. 2008. № 4. С.24-26.

17. Шпеко О. С., Носовець Н. М. Освітні веб-технології у підготовці майбутніх учителів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. 2018. Вип. 151. С. 79-83.

18. Шуляк А. С. Освітні WEB-ресурси у підготовці сучасного вчителя. Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку: матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції : зб. наук. праць. Переяслав-Хмельницький, 2018. Вип. 47. С. 365-367.

CONTENT SUBSTANTIATION OF TRAINING FUTURE CHEMISTRY TEACHERS TO USE WEB TECHNOLOGIES IN PROFESSIONAL ACTIVITY

Kochubei Olena

Postgraduate Student of the Department of Pedagogy and Educational Management

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Introduction. The process of informatization of education, supporting the integration trends of knowledge of the regularities of subject areas and the environment, actualizes the development of approaches to using the potential of modern digital teaching of chemistry for the development of the student's personality, increasing the level of his creativity, developing abilities for integrative thinking, forming the skills in developing a search strategy and practical tasks. The main goals of informatization are to ensure the availability, quality, and efficiency of educational services in the education system. Informatization is aimed at creating conditions for the systematic implementation and active use ofweb technologies through developing a training and retraining system for teachers.

Purpose. The article aims to substantiate the content of the training of future chemistry teachers for using web technologies in professional activities.

Methods. Theoretical methods of analysis and generalization of scientific literature, systematization and data analysis.

Results. The content of the discipline «Computer technologies in chemistry» has been updated. A package of training modules has been created that collectively and with appropriate completeness reflect the genesis and essence of web-learning technology, the historical and innovative experience of using web-based learning technologies in educational practice. The program of the updated content of the discipline contains four modules «Theory and technique of mastering web technologies», «Technology of providing the educational process with web resources», «Methods of using existing web technologies and creating your web resources», «Psychological, pedagogical and methodical aspects of using the web technologies in teaching chemistry».

Originality. The method of implementing web technologies was applied: electronic presentations were developed as initial educational measures for each module; appropriate forms of educational classes, which have the status of lectures, are intended to be held in special multimedia classrooms as multimedia demonstrations. Next, practical training sessions are held, aimed at the acquisition by students of sustainable skills in the use of modern technical means, software and the creation of their own (author's) automated training complexes. Recommendations for future teachers on using ready-made automated educational complexes in teaching chemistry have been developed. The article provides guidelines for using computer-aided learning complexes in teaching chemistry in grades 7-11 regarding ergonomics presenting educational information and planning the spatial arrangement and trajectory of viewing in virtual space.

Conclusion. Reasonable recommendations for using web technologies in teaching chemistry to students can be for teachers only a generalized methodological guideline in professional activity and creative search. Each teacher, when planning lessons, laboratory workshops, demonstration experiments, and developing control questions and test trials, taking into account his experience and preferences, resource material and technical capabilities of the school, will make decisions independently within the time limits.

Key words: Content, Training, Future Teachers, Chemistry, Using Web Technologies, Professional Activity, Internet Resources, Information Technology.

Размещено на Allbest.ru