Тайм-менеджмент майбутніх учителів початкових класів як умова ефективного дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru

Обласний коледж «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка»

Полтавської обласної ради

Тайм-менеджмент майбутніх учителів початкових класів як умова ефективного дистанційного навчання

Олійник Ірина Олексіївна

викладач-методист вищої кваліфікаційної категорії



У статті розкрито сутність поняття тайм-менеджменту, його структуру, проаналізовано психолого- педагогічні особливості формування тайм-менеджменту, охарактеризовано методи, етапи вивчення здатності студентів раціонально використовувати час, розроблено критерії, показники та рівні дослідження сформованості навичок тайм-менеджменту у здобувачів освіти, пропонуються рекомендації майбутнім вчителям початкових класів з питань тайм-менеджменту під час дистанційного навчання.

Ключові слова: тайм-менеджмент, дистанційне навчання, управління часом, техніки організації навчального часу.

тайм менеджмент освіта



Постановка проблеми. Актуальність проблеми ефективного використання часу здобувачами вищої освіти набуває все більшого значення в умовах сьогодення: глобалізації, пандемії, соціально- політичних негараздів, воєн, появи нових форм навчання.

Час є нашим найцінніший ресурсом, він - обмежений та невідновний, його не можна зупинити, повернути, однак можна ефективно використовувати, перетворюючи на життєві цінності. Правильне та раціональне використання часу є запорукою успішного виконання здобувачами освіти навчальних обов'язків, досягнення життєвих цілей. Відтак, особливої актуальності набуває впровадження технологій тайм-менеджменту у освітній процес студентської молоді, що дозволяє підвищити ефективність навчальної діяльності за рахунок оптимізації часових витрат на підготовку і прийняття рішень, досягнення стратегічних і тактичних цілей, виконання інтелектуальних та життєвих завдань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття «тайм - менеджмент» популярне у психоло- педагогічній, управлінській та педагогічній літературі. Основоположниками теорії та практики тайм - менеджменту вважаються Ф. Тейлор, А. Файоль, К. Макхем, М. Мескон.

На сучасному етапі найбільшого поширення дістали підходи зарубіжних фахівців - К. Бішофа, Т. Брайана, П. Дойля, Ст. Кові, Дж. Коулі, Б. Санто, С. Уорда. Окремо слід виділити праці таких вчених, як Л. Зайверт, Х. Велтьє та Й. Кноблаух, Ф. О'Коннелл, Д.Моргенстерн, С. Прентіс, Б. Трейсі.

Українські науковці також вивчають проблеми тайм-менеджменту. Роль часового фактора у розвитку економічної системи дослідили О. Кендюхов і К. Ягельська. Професійну діяльність через призму сучасних методів часової організації проаналізували Н. Буняк, О. Буряченко і С. Яроміч, І. Причепа,І. Соломонюк, Т. Лесько, Т. Лазоренко, Ю. Дідченко, Є. Михайлова. О. Євтушевська розглядає питання тайм-менеджменту через світогляд сучасної людини. Основні принципи й технології тайм-менеджменту розкривають у своїх працях Л. Калініченко, А. Гаврилова, Г. Матукова, В. Макаренко, А. Холодницька.

Г. Євтушенко та В Дерев'янко надали рекомендації щодо підвищення ефективності застосування тайм-менеджменту, враховуючи основні причини втрату часу. Дослідження А. Маслюківської допомогли з'ясувати цілі й основні функції тайм-менеджменту, визначити його переваги і недоліки, сформулювати рекомендації щодо ефективного планування робочого часу. Рекомендації щодо вдосконалення управління часом та визначення оптимального навантаження для працівників пропонують С. Макаренко, Н. Олійник і К. Лущик.

О. Колесов і А. Вацьківська розкривають методи і засоби контролю часового ресурсу. О. Борисюк, Т. Острянко, І. Підручна наголошують на необхідності формування у фахівців часової компетентності.

Разом з тим, теоретико-методологічні і прикладні аспекти застосування технологій тайм- менеджменту в освітньому процесі вищої школи потребують подальшого удосконалення у зв'язку з поширенням дистанційних форм навчання. Все сказане зумовило вибір теми статті:

Формулювання мети статті. Мета статті - виявити особливості сформованості тайм-менеджменту у здобувачів освіти, майбутніх вчителів початкових класів як умови успішного дистанційного навчання, розробити рекомендації щодо підвищення навичок тайм-менеджменту здобувачів освіти.

Виклад основного матеріалу. Спочатку пандемія коронавірусу, потім війна внесли свої корективи до освітнього процесу вищих навчальних закладів, що перейшли на дистанційне або змішане навчання. Засобами дистанційної освіти є сучасні інформаційні телекомунікаційні технології.

Поряд з багатьма позитивними рисами комп'ютерна дистанційна освіта має ряд недоліків. Такі проблеми пов'язані з відсутністю у студентів елементарної самодисципліни і самомотивації, що негативно впливає на самостійне вивчення нового матеріалу. Індивідуальні особливості пізнавальної сфери людей визначають домінантний канал сприйняття та засвоєння інформації, що також може ускладнювати продуктивне онлайн- навчання.

Виділимо основні чинники, які заважають успішному дистанційному навчанню та забирають час здобувачів освіти: відсутність мотивації до учіння; нечітка постановка мети; невміння визначити пріоритети у справах, велика кількість ділових записів; неповна поінформованість або запізніла інформація; прагнення багато зробити за короткий час; виконання кількох справ одночасно; відсутність плану на день, тиждень або невміння його правильно скласти; надмірне захоплення читанням, комп'ютерними іграми, переглядом телепередач, соціальними мережами; постійні тривалі телефонні розмови; надмірна комунікабельність, незаплановані візити друзів, гостей; неспроможність говорити «ні»; особиста неорганізованість, часті відволікання, синдром «відкладання», безлад на робочому столі, у кімнаті, пошуки записів, номерів телефонів, завдань тощо; відсутність чіткого режиму дня або небажання його дотримуватися, тривалий сон; невміння довести справу до кінця, відсутність постійного контролю з боку викладачів, відсутність самодисципліни.

Щоб процес їх засвоєння пройшов ефективно, рекомендується дотримуватись правил тайм - менеджменту. В ідеалі дистанційне навчання має йти пліч-о-пліч з тайм-менеджментом. Він дисциплінує, виховує силу волі та характер, допомагає досягати добрих результатів.

Тайм-менеджмент - це сукупність знань, умінь і навичок, завдяки яким людина уміє правильно розставляти пріоритети, точно планувати та організовувати свій час, підвищуючи ефективність його використання [5, с.265]; це сукупність різноманітних технологій щодо постановки цілей та їх досягнення, розвитку навиків самоконтролю, раціонального використання особистого та робочого часу, залучення всіх доступних його резервів [1, с.280].

Індивідуальний тайм-менеджмент - це сукупність різних технік та технологій організації роботи здобувача освіти, яку він використовує задля особистих інтересів, з метою правильного використання ресурсів свого часу. Особистісна технологія управління часом враховує особливості біологічного годинника людини, час її максимальної активності. Студент має знати свій навчальний і психологічний потенціал, домінуючу півкулю головного мозку, особливості власної часової перспективи, здатність до «прокрастинації» - відкладання термінів виконання справи, незважаючи на те, що це спричинить негативні наслідки. Прокрастинація пояснюється лінощами, недостатністю мотивації, страхом провалу чи успіху [3].

Структура тайм-менеджменту має такі складові: постановка цілей, розстановка пріоритетів, планування, прийняття рішень, реалізація та організація, а також інформація та комунікація, що здійснюється на кожній з означених стадії.

Постановка цілей. Постановка цілей - те, що допомагає організувати діяльність людини на їх виконання. Мета повинна описувати кінцевий результат, а не самі дії, які потрібно виконати. Існують такі робочі прийоми та методи: визначення цілі; цільові стратегії та методи досягнення успіху; ситуаційний аналіз; формулювання мети. При цьому досягаються такі результати як: усунення слабких сторін; розпізнання переваг; мотивація; фіксація термінів та найближчих кроків.

Планування. Основним завданням планування є якнайбільше встигати в одиницю часу і найефективніше витрачати свої власні ресурси. Робочі прийоми та методи - це планування дня, місячне планування, річне, декадне, тимчасове планування за допомогою щоденника часу. Результатом планування буде: оптимальний розподіл та використання часу, підготовка до реалізації, скорочення термінів виконання запланованого.

Прийняття рішень. Прийняття рішень - це поведінкова і вольова дія, коли рішення, зазвичай, є миттєвою відповіддю на тиск зовнішніх обставин, що, у свою чергу, практично одночасно втілюється у конкретних вчинках. Робочими методами та прийомами будуть: АБВ - аналіз, встановлення пріоритетів, принцип Парето (співвідношення 80:20), делегування справ (передоручення), принцип Ейзенхауера. Виграш у часі призводить до успіху організації праці, упорядкування справ щодо їх важливості, першочергове вирішення життєво важливих проблем, продуктивність трудових витрат.

Реалізація та організація. Існують різні прийоми та методи у реалізації та організації: графік продуктивності; розпорядок дня; самопрояв; облік біоритмів; денний робочий план. Результатом буде концентрація на значних завданнях, застосування самоменеджменту, становлення індивідуального робочого стилю, а також використання піку продуктивності.

Контроль. У контролі існують різні методи та прийоми: порівняння задуму з результатом, тобто контролювання процесу роботи; контролювання досягнення поставлених цілей, проміжних результатів (контролювання підсумків); самоконтроль (огляд підсумків дня, що минув). При цьому досягаються такі результати як: позитивний вплив на життя; забезпечення запланованих результатів.

Інформація та комунікація. Відомі наступні робочі прийоми та методи для ефективної комунікації та інформації: раціональні збори; раціональне читання; раціональне використання телефону; раціональне ведення бесіди; раціональне ведення кореспонденції, листки - пам'ятки та формуляри. Виграшем у часі, тобто досягненням результату будуть: краща організація нарад та конференцій; швидке читання; відгородження від можливих перешкод; менше відволікань; виділення часу для співбесід; менше «паперової війни» [2].

Принципи тайм-менеджменту - це основні вихідні положення, що визначають діяльність студента, пов'язану з ефективним використанням власного часу. Назвемо найважливіші принципи: пріоритизація - перед виконанням завдання, потрібно визначити, наскільки воно термінове, складне і важливе; планування - для виконання завдання, потрібно розібратися, коли його слід зробити і скільки часу на це піде; структурування - потрібно зрозуміти, як відстежувати виконання завдання та його результати; від складного до простого: при плануванні робочого часу найскладніші завдання необхідно ставити на початок дня; не робити одночасно багато справ: не можна починати нову справу, не закінчивши стару; порядок та чистота на робочому місці підвищують ефективність робочого процесу; самомотивація - це фактор, який дозволить працювати і використовувати свій час більш ефективно і з більшою віддачою.

Серед основних засад управління часом виділимо найсуттєвіші:

Аналіз часу та справ. Це допоможе визначити, скільки часу дійсно потрібно на підготовку до занять, якщо не відволікатись на сторонні дії. До нього треба додати час на другорядні, але необхідні справи (ранкова зарядка, читання книг), повноцінний сон. У результаті можна дізнатися, скільки залишиться вільного часу, і на що його витратити з найбільшою користю.

Визначення пріоритетів. Всі завдання слід об'єднати у чотири групи за рівнем важливості та терміновості. Важливі та термінові справи повинні бути на першому місці. На другому місці розташовуються справи важливі, але не першочергові. Це може бути читання, спорт, хобі чи спілкування з друзями. Термінові, але не найважливіші справи можна кому-небудь доручити (делегувати) - сюди можна віднести побутову працю. Нетермінові та неважливі справи часто виявляються марними (порожні балаканини по телефону, перегляд серіалів та реаліті -шоу) і виступають пожирачами часових ресурсів. Від них краще відмовитися зовсім.

Планування свого дня, тижня. Необхідно планувати завтрашній день, а, можливо, і тиждень. Краще складати письмовий план, у якому буде визначено час для виконання навчальних завдань, перелік особистих справ (прибирання, прання, магазини, заняття спортом, читання книг, перегляд фільмів, спілкування з друзями, участь у цікавих заходах, хобі тощо) і розподілити їх рівномірно на весь тиждень.

Завчасність. Важливі завдання, які вимагають тривалого виконання, треба заздалегідь планувати. Доцільно скористатися спеціальною програмою-планувальником (наприклад, побудувати діаграму Ганта у Google Таблицях). Це стосується написання курсових робіт, дипломних проектів, підготовки до заліків та іспитів.

Гнучкість. За потреби у власні плани та розклад дня, тижня вносять корективи. Час, що звільнився використовують для саморозвитку або на інші важливі справи, заплановані на найближчі дні.

Посильний розподіл навантаження. При плануванні роботи необхідно адекватно оцінювати складність та обсяг справ і правильно їх поєднувати.

Виховання самодисципліни. Для досягнення запланованого доцільно дотримуватися розпорядку дня, уникати відволікання на сторонні справи, мінімізувати подразники, дотримуватися правила: спочатку виконуємо складне завдання, а під час перерви витрачаємо час на приємне.

Мотивація себе. З цією метою використовують власну систему нагород та заохочень за успішні справи, поступово піднімаючи планку вимог до себе. Це буде потужним стимулом для підкорення нових вершин у саморозвитку.

Допомога та взаємовиручка. Якщо щось незрозуміло у завданні, викликає сумніви, краще проконсультуватися з викладачем та однокурсниками, ніж витрачати час на спроби розібратися з усім самостійно. Під час підготовки до заліку та іспиту можна розподілити запитання між однокурсниками, а потім обмінятися інформацією.

Відпочинок. Повноцінний сон допомагає краще засвоювати матеріал, а раціональне харчування наситити мозок корисними мікроелементами.

Виконання кількох справ одночасно. Можна слухати аудіокниги або вивчати вимову іноземних слів під час приготування вечері, по дорозі на навчання та назад.

Тренінги з навчання навичок швидкочитання та «сліпого» набору тексту відразу десятьма пальцями. Це допоможе заощадити багато часу при пошуку потрібної інформації у першоджерелах та написанні навчальних робіт.

Тренування пам'яті та концентрація уваги - необхідні навички для скорочення часу, необхідного для якісного засвоєння інформації.

Науковці розробили різноманітні техніки керування часом. Визначимо найбільш ефективні техніки організації навчального часу для студентів під час дистанційного навчання: підготовка з вечора, дедлаини, метод 80/20, поїдання «жаби», хронометраж, метод Fresh or Fried, правило 2 хвилин, спосіб 10 хвилин, автофокус, зробіть це завтра, розподіл великого завдання, одне завдання в один проміжок часу, методи фіксованого часу, принцип дев'яти справ, принцип трьох справ, Канбан, матриця Ейзенхауера, тайм - менеджмент з хронотипу. діаграма Ганта, список завдань (to-do list), річний та місячний список, список на добу, вчимося говорити «ні», блокуємо подразники, виключаємо «пожирачів часу», відпочиваємо.

Цікавими є методики розподілу часу на роботу та відпочинок [4]:

Метод Pomodoro. Підходить для студентів, які легко відволікаються. Навчальний процес слід поділити на 4 періоди по півгодини. 30 хвилин діляться за принципом 25+5 (25 хвилин повністю зосереджуємося на роботі, а 5 хвилин відпочиваємо). Після четвертого періоду доречно взяти тайм -аут півгодини, а потім приступити до роботи знову.

Метод 90/30. Тут періоди роботи та відпочинку чергуються у такий спосіб: півтори години інтенсивно працюємо, потім півгодини відпочиваємо. При цьому спочатку беремося за найважливішу справу. Заснований цей метод на думці фахівців про те, що 90 хвилин є оптимальними для максимальної концентрації на завданні, а 30 хвилин дозволяють повністю перезавантажити мозок.

Метод 52/17. Підходить для тих, кому не вистачає старанності працювати півтори години поспіль. Дозволяє зберігати тривалу продуктивність без перевтоми.

Для дослідження рівня сформованості навичок тайм-менеджменту майбутніх вчителів початкових класів нами було застосовано методики: Тест-опитувальник самоорганізації діяльності (ОСД) (Автор:

О. Мандрикова (2010); на основі M. Bond & N. Feather (1988)); тест на визначення компетентності у керуванні часом, авторська анкета «Мій тайм-менеджмент під час дистанційного навчання».

Авторська анкета «Мій тайм-менеджмент під час дистанційного навчання». розроблена з метою вивчення рівня уміння здобувачів освіти - майбутніх вчителів початкових класів організовувати свій час при дистанційному навчанні, виявлення труднощів, з якими стикаються студенти у процесі самоорганізації, а також дослідження зацікавленості студентів у формуванні вмінь та навичок організовувати власний час.

Визначення сформованості навичок тайм-менеджменту майбутніх вчителів початкових класів слід здійснювати за критеріями, показниками та рівнями, які відображають розвиток її компонентів. Для кожного критерію нами визначено показники, які характеризують його сформованість.

Були виділені такі критерії дослідження навичок тайм-менеджменту майбутніх вчителів початкових класів: мотиваційно-цільовий, когнітивно -змістовий, операційно -діяльнісний, рефлексивно-оцінний.

Критерій : Мотиваційно-цільовий

Показники: вміння ставити мету, визначати цілі власної діяльності, в тому числі і навчальної під час дистанційного навчання; вміння виставляти пріоритети при визначенні цілей навчальної діяльності; прагнення постійного вдосконалення власної компетентності у керуванні часом; сформованість потреби ефективного використання набутого досвіду у сфері тайм-менеджменту.

Критерій: Когнітивно-змістовий (знання в галузі тайм-менеджменту)

Показники: знання про необхідність дотримання режиму дня, раціональний режим дня; знання основних принципів та правил тайм-менеджменту; знання власних психологічних особливостей; знання основних технік тайм-менеджменту.

Критерій: Операційно-діяльнісний

Показники: раціональне виконання діяльності, в тому числі і навчальної; здатність уникати безглуздої метушні, поспіху в діяльності, дотримання порядку, що сприяє успіху у діяльності. Здатність забезпечити себе необхідними предметами та засобами праці, їхнє раціональне розміщення на робочому місці, здатність розподіляти час так, щоб не витрачати його на пошук «необхідного», але «забутого», усвідомлення шкоди безцільних непродуктивних пауз. Використання основних технік тайм-менеджменту; здатність у навчальній діяльності враховувати власний щоденний ритм роботи, індивідуальні біоритми; здатність використання робочого та вільного часу доцільно та економно.

Критерій - Рефлексивно-оцінний

Показники: самоконтроль - сформованість рефлексивної позиції, студент під час виконання завдання звіряє, співвідносить кожен свій пізнавальний крок із метою, регулює і оцінює цю діяльність. Ознаками самоконтролю є: перевірка у процесі роботи дії та її послідовність; виявлення та виправлення помилки під час роботи; об'єктивна оцінка своїх дій та роботи.

Проведений аналіз наукової літератури дав нам змогу виділити три рівні сформованості навичок тайм-менеджменту: високий, середній, низький.

Високий рівень - наявність у майбутніх вчителів стійких інтересів і мотивів до педагогічної діяльності в цілому та проблеми тайм-менеджменту зокрема. Студент володіє стійкими і цілісними знаннями технологій тайм-менеджменту та практичними вміннями їх використання. Студент організований, акуратний, зібраний; систематично, вміло планує відстрочені завдання; суворо виконує план роботи, але не бездумно, а творчо, уточнюючи їх, вносячи необхідні корективи. відрізняється наявністю стійкого та позитивного досвіду поведінки керування власним часом, саморегуляцією та самоорганізацією.

Середній рівень - студент має мотивацію, що носить частково пізнавальний характер; володіє теоретичними та методологічними знаннями у сфері тайм-менеджменту, але є труднощі у використанні знань на практиці; студент може проаналізувати ефективність власної навчальної діяльності та вміння керувати власним часом. Студент не завжди організований і акуратний, бувають зриви; вміє планувати «відстрочені завдання», але часто поверхово; такі плани не є для нього керівництвом для самостійної діяльності та часто не виконуються; іноді просить викладача та товаришів посилити контроль над ним з боку («бракує на все часу»). наявна саморегуляція та самоорганізація.

Низький рівень - негативна мотивація, відсутність стійкого інтересу до проблеми часу та ефективного його використання, відсутність потреби у професійно-значущих знаннях, необхідних для застосування технологій тайм-менеджменту. Рефлексивна позиція виявляється у відсутності самоконтролю, самоорганізації, ефективна самооцінка не розвинена. Студент не організований, неакуратний, «розкиданий»; постійно порушує режим дня; не вміє планувати «відстрочених завдань», виконує їх зазвичай останнім днем роботи, «штурмом». Саморегуляція та самоорганізація ситуативні, поведінка регулюється в основному зовнішніми стимулами та спонукачами.

Слід зазначити, що межі виділених рівнів доволі рухливі, а їхні характеристики стосовно різних студентів можуть мати неоднозначні вияви. Одні якості у студента можуть бути розвинені на високому рівні, інші - на низькому, що у сумі визначить середній рівень.

Отже, визначені нами критерії, показники та рівні часової компетентності дають нам змогу об'єктивно оцінити стан сформованості компетентності керування часом у майбутніх вчителів початкових класів під час дистанційного навчання.

Дослідження проводилося з жовтня 2022 по грудень 2022 року на базі Обласного коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка» Полтавської обласної ради. Всього участь у дослідженні взяли 50 студентів І-IV курсів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (спеціальність 013 Початкова освіта).

Тест-опитувальник самоорганізації діяльності (ОСД) (Автор: О. Мандрикова (2010); на основі M. Bond & N. Feather (1988)) допоміг визначити способи поводження здобувачів освіти з часом на основі таких факторів як планомірність, цілеспрямованість, наполегливість, фіксація (фіксація на структуруванні діяльності), самоорганізація (за допомогою зовнішніх засобів) та орієнтація на дійсне.

За допомогою шкали «Планомірність» було здійснено вимірювання ступеню залучення особистості до тактичного щоденного планування за певними принципами. Були отримані такі результати: високий рівень - 24% (12 студентів), середній рівень - 44% (22студенти), низький рівень - 32 % (16 студентів).

За допомогою шкали «Цілеспрямованість» було досліджено здатність особистості сконцентруватися на цілі. Результати досліджень: високий рівень - 16 % (8 студентів), середній рівень - 44% (22студенти), низький рівень - 40 % (20 студентів).

За допомогою шкали «Наполегливість» ми вимірювали схильність особистості до докладання вольових зусиль для завершення розпочатої справи та впорядкування активності. Покажемо результати досліджень: високий рівень - 36 % (18 студентів), середній рівень - 40% (20 студентів), низький рівень - 24 % (12 студентів).

За допомогою шкали «Фіксація» було досліджено схильність особи до фіксації на заздалегідь запланованій структурі організації подій у часі. Маємо такі результати: високий рівень - 22 % (10 студентів), середній рівень - 48% (24 студенти), низький рівень - 32 % (16 студентів).

За допомогою шкали «Самоорганізація» була визначена схильність суб'єкта до використання зовнішніх засобів організації діяльності. Результати досліджень: високий рівень - 28 % (14 студентів), середній рівень - 48% (24 студенти), низький рівень - 24 % (12 студентів).

За допомогою шкали «Орієнтація на сьогодення» було з'ясовано тимчасову орієнтацію майбутніх учителів на сьогодення, результати досліджень маємо наступні: високий рівень - 16 % (8 студентів), середній рівень - 60% (30 студентів), низький рівень - 24 % (12 студентів).

Узагальнимо результати досліджень та виведемо загальний сумарний бал з ОСД та подаємо результати у таблиці 1.

Тест на визначення компетентності у керуванні часом допоміг нам визначити рівень сформованості у майбутніх учителів початкових класів особистісної компетентності в управлінні часом.

Були отримані такі результати: високий рівень - 10 осіб, що складає 20%, середній - 30 осіб, що відповідає 60 %, низький - 10 студентів, що склало 20%, повна відсутність часової компетентності - 0 осіб, 0%.

На основі анкетування з'ясовано, що серед опитаних 85% відчувають катастрофічну нестачу вільного часу, лише 10% опитаних визначили, що мають достатньо часу. 68% опитаних відповіли, що не встигають виконувати усе, що запланували на день; 15% - не завжди встигають виконати заплановане; 17% опитаних завжди встигають виконувати усе заплановане. Найбільшою перепоною у реалізації поставлених завдань та намічених планів на день є брак часу (82%).

Таблиця 1

Загальний сумарний бал з ОСД

Показники	високий	середній	низький
Планомірність	12 - 24%	22- 44%	16 - 32%
Цілеспрямованість	8 16%	22 - 44%	20 - 40%
Наполегливість	16 - 32%	20- 40%	22 - 44%
Фіксація	18 - 36%	20- 40%	12 - 24%
Самоорганізація	14 - 28%	24 - 48%	12 - 24%
Орієнтація на дійсне	8 - 16%	30 - 60%	12 - 24%
Загальний показник	25 %	45 %	30%

Серед причин браку вільного часу 33% студентів визначили відсутність умінь використовувати свій час, 70% студентів зазначили, що багато часу витрачається на Інтернет, соціальні мережі; 5% визнали швидку втомлюваність та 2% - лінь.

Щоб встигати заплановане на день, 89% респондентів вказали, що необхідно вміти планувати свій час, а 7% переконані у необхідності зменшити обсяг завдань.

Брак вільного часу негативно відображається на духовному і фізичному самопочутті студентів. Так, аналіз результатів опитування засвідчив, що 32% респондентів відчувають нервозність, проявляють агресивність та дратівливість; стрес, депресію, апатію переживають 40% опитаних.

Стосовно режиму дня та його розпорядку, 60% респондентів зізналися у його відсутності, 30% опитаних визначили, що існує приблизний режим.

Аналіз відповідей на питання авторської анкети «Мій тайм-менеджмент під час дистанційного навчання» показав, що більшість опитаних здобувачів освіти мають недостатньо сформовані навички особистого тайм-менеджменту.

На запитання «Чи вмієте ви ставити мету, визначати цілі власної діяльності, в тому числі і навчальної, під час дистанційного навчання», були отримані наступні відповіді: вмію - 20 студентів, не вмію - 5 студентів, не задумувався над питанням - 12 студентів, не знаю - 13 студентів. Отже, ми бачимо, що лише 20 студентів з опитаних вміють ставити мету, визначати цілі власної діяльності під час дистанційного навчання, що складає 40%.

На запитання «Як ви виставляєте пріоритети при визначенні цілей навчальної діяльності» здобувачі освіти відповіли таким чином: виконую завдання на завтра (50%), виконую цікаві завдання першими (24%), не завжди виконую завдання (14%), виконую, коли є натхнення (5%), виконую після негативної оцінки викладача (7%).

Аналіз відповідей респондентів на питання «Чи вмієте ви планувати власну діяльність для досягнення означених цілей при дистанційному навчанні» показав, що лише 12% здобувачі вміють планувати власну діяльність.

Запитання «Чи вмієте ви планувати власний час і чи постійно ви це робите під час дистанційного навчання?» допомогло встановити, що розподіляти правильно час вміють лише 18% студентів, і лише 8% опитаних регулярно планують час під час онлайн-навчання.

Запитання «Які правила планування часу ви знаєте?» всі студенти відмітили: режим дня, план роботи на день. На жаль, такі прийоми як «Співвідношення 60 : 40», встановлення часових норм, реалістичний план дня, свідоме встановлення однозначних пріоритетів, принцип Парето (співвідношення 80:20), «як з'їсти жабу», метод швейцарського сиру відомі далеко не всім.

Серед прийомів та правил планування часу, якими користуються опитані були названі такі: чергування праці і відпочинку, розпорядок дня,

Відповідаючи на запитання «Що вам заважає раціонально використовувати час?» респонденти відмітили такі поглиначі часу: соціальні мережі - 100%, телефонні розмови - 60%, надмірний сон - 40%, «розкачування» (довге збирання до роботи) - 30%, лінь - 25%, телевізор - 20 %, відсутність регулярного контролю - 15%, повільність - 10%, звичка відкладати на останній день - 5%.

Отже, результати проведеного дослідження показали, що здобувачі освіти мають викривлене уявлення про організацію власного часу. Респонденти не володіють необхідними знаннями і вміннями тайм-менеджменту. Студенти, майбутні вчителі початкових класів мають проблеми в організації власного часу. Згідно з результатами проведеного опитування, більша частина здобувачів освіти проявили інтерес до тайм-менеджменту. Вони мають бажання і вважають за необхідне отримати знання та набути вмінь самоорганізації власного часу.



Таблиця 2

Узагальнені результати сформованості навичок тайм-менеджменту у майбутніх вчителів початкових класів під час дистанційного навчання

^\Критерії Рівні	Мотиваційно- цільовий	Когнітивно- змістовий	Операційно- діяльнісний	Рефлексивно- оцінний
високий	12 осіб - 24%	14 осіб - 28%	12 осіб - 24%	10 осіб - 20%
середній	21особа - 42%	20 осіб - 40%	20 осіб - 40%	24особи - 48%
низький	17 осіб - 34%	16 осіб - 32%	18 осіб - 36%	16 осіб - 32%

Рекомендації майбутнім вчителям початкових класів з питань тайм-менеджменту під час дистанційного навчання.

Пам'ятайте, що основне завдання у тайм-менеджменті - пошук найбільш раціонального способу реалізації своїх справ з урахуванням їхніх пріоритетів.

Опануйте принципи тайм-менеджменту та основні методики раціонального використання часу.

Мотивуйте себе.

Виховуйте у себе самодисципліну. Формуйте у себе звичку бути відповідальним при виконанні начальних завдань.

Працюйте над розвитком власних психічних процесів (пам'яті, мислення, уваги, уяви).

Оволодійте технікою швидкочитання.

Складайте список необхідних для виконання вправ, завдань.

Не беріться одночасно за кілька справ.

Вчиться визначати пріоритетні завдання.

Викорінюйте звичку «розкачуватися», швидко включайтеся у роботу.

Ведіть щоденник, в якому робіть необхідні записи. Виділяйте 10 хвилин увечері чи вранці для створення повної картини щоденних завдань; під час планування подій у щоденнику за допомогою різних кольорів, закладок, стікерів позначайте «жорсткі», «гнучкі» та «бюджетові» завдання; виділяйте пріоритетні завдання у списку та починайте роботу з них.

Складіть розпорядок дня на період дистанційного навчання та дотримуйтеся його.

Не забувайте про ранкові гігієнічні процедури та відповідний одяг для навчання.

Подбайте про технічні засоби навчання, їх справність та наявність необхідних програм.

При онлайн-навчанні включайте відеокамеру.

Робіть відеозапис лекції, при потребі можна ще раз прослухати незрозумілу інформацію.

Тримайте у порядку своє робоче місце.

Уникайте сторонніх подразників під час навчання.

Працюйте зосереджено і цілеспрямовано, не відволікайтеся.

Намагайтеся виключати зі свого робочого процесу всіх пожирачів часу.

Своєчасно виконуйте завдання викладачів. Якщо щось не зрозуміло, зверніться за допомогою до викладача чи одногрупників.

Великі за обсягом завдання доцільно виконувати в парі або творчій групі, розподіливши обов'язки.

Чергуйте працю і відпочинок, виділяй достатню кількість часу для сну.

Враховуйте власні біоритми.

Не беріть на себе чужу роботу та обов'язки, вчиться відмовляти.

Придумайте власну систему заохочень за якісне і швидке виконання запланованого.



Висновки

Аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури, результати дослідно -експериментальної роботи дали можливість з'ясувати сутність поняття «тайм-менеджмент» у навчальній діяльності студента, виявити його структуру, узагальнити діагностичні засоби й критерії та рівні сформованості.

На основі досліджень з'ясовано, що серед опитаних 85% відчувають катастрофічну нестачу вільного часу, 68% опитаних відповіли, що не встигають виконувати усе, що запланували на день; 15% - не завжди встигають виконати заплановане; 17% опитаних завжди встигають виконувати усе заплановане. Найбільшою перепоною у реалізації поставлених завдань та намічених планів на день є брак часу (82%). Серед причин браку вільного часу 33% студентів визначили відсутність умінь використовувати свій час, 70% студентів зазначили, що багато часу витрачається на Інтернет, соціальні мережі; 5% визнали швидку втомлюваність та 2% - лінь. Щоб встигати заплановане на день, 89% респондентів вказали, що необхідно вміти планувати свій час, а 7% переконані у необхідності зменшити обсяг завдань. Визначено теоретико- методичні засади й особливості формування тайм-менеджменту добувачів освіти вищої школи.

Перспективою подальших досліджень є впровадження спецкурсу за вибором «Тайм-менеджмент» у процес підготовки майбутніх вчителів початкових класів.



Список використаної літератури

Буняк Н.М. Тайм-менеджмент як інструмент підвищення ефективності діяльності підприємства. Економіка і суспільство : електронне наукове фахове видання Мукачівського державного університету. 2018. Вип. 14. С. 279-283. URL: http://economyandsociety.in.ua/joumal/14_ukr/39.pdf (дата звернення : 12.12.22).

Лугова В. М. Основи самоменеджменту та лідерства [Електронний ресурс] : навчальний посібник. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2019. 212 с (дата звернення : 20.12.22).

Причепа І.В., Соломонюк І.Л., Лесько Т.В. Тайм-менеджмент як дієвий інструмент ефективного використання часу успішного менеджера за сучасних умов. Ефективна економіка : електронне наукове фахове видання. 2018. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6781 (дата звернення : 04.03.23).

Time-management по-українські. URL: http://timemanagement24.blogspot.com. 15. (дата звернення : 10.03.23).

Холодницька А.В. Застосування технологій тайм-менеджменту в управлінні підприємством. Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія «Економічні науки» 2013. № 4. С. 261-268.



References

Bunyak, N. M. (2018). Taim menezment yak instrument pydvischehya efektivnosty diyalnosty pidpriemstva [Time management as a tool for increasing the efficiency of the enterprise]. Economy and society: electronic scientific publication of the Mukachiv State University - Ekonomika y syspilstvo: elektrone naukove fahove vydanya Mukachyvskogo derzavnogoyniversitety, 14, 279-283. URL: http://economyandsociety.in.ua/journal/14_ukr/39.pdf [in Ukrainian]

Lugova, V. M. (2019). Оsnovy samomenezmenty ta liderstva [Fundamentals of self-management and leadership]. Kharkiv: HNEU імепу S. Kuznetsa. [in Ukrainian]

Prychepa, I. V., Solomonyuk, I. L., & Lesko T.V. (2018). Taim menezment yak dieviy instrument efektivnogo vikoristanya chasu uspishnogo menedzera za suchasnjh umov [Time management as an effective tool for effective use of the time of a successful manager under modern conditions]. Efektivna ekonomika - Effective economy, 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6781 [in Ukrainian] тайм менеджмент освіта

Taim menezment po ukrainsky. [Time-management in Ukrainian]. timemanagement24.blogspot.com. URL: http ://timemanagement24 .blogspot.com.

Kholodnytska, A. V. (2013). Zastosuvanya tehnologiy taim menezmentu v upravliny pidpriemstvom [Application of time management technologies in enterprise management]. Visnik Chernigivskogo derzavnogo tehnologichnogo universitetu - Bulletin of the Chernihiv State University of Technology, 4, 261-268. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...