Інноваційні технології в галузі технологічної освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Кафедра виробничо-інформаційних технологій та безпеки життєдіяльності

Близнюк М.М., д.п.н., професор

Анотація

Ключові слова: технологічна освіта, високі технології, інформаційно-комунікаційні технології, соціальні комунікації.

Annotation

Innovative technologies in the field of technological education

Blyzniuk M., Dr Ped. Sci., Professor at the Department of Production and Information Technologies and Life Safety V.G. Korolenko Poltava National Pedagogical University

Introduction. Technological education is aimed at developing a culture of attitude to technology and technological transformations of the environment, based on optimizing the use and conservation of resources. An important aspect is the interaction between man and machines, equipment, and energy devices. Quality management systems using computer systems and technologies (social media, network-type information technologies, etc., cloud technologies, mobile communication, etc.) have been widely used. One of the innovative aspects of technological education is the opportunity to use high technologies (for example, automated design systems, automated data collection systems, etc.) in the process of learning and mastering various disciplines, mainly technical. At the same time, the most advanced technologies and equipment that ensure their operation are studied.

Purpose. Consider the innovative aspect of the use of information and communication technologies in the field of technological education. The article aims to analyse the main directions of research on determining the structure and determinants of information and communication technologies in accordance with the specifics of pedagogical activity.

Methods. In order to achieve effective teaching, teachers use modern technologies and innovative teaching methods. These methods include active and interactive forms that are directly used by all participants of the educational process. Thanks to interactive methods, effective assimilation of knowledge takes place. These methods belong to collective forms of learning, during which the whole group works on the material being studied, while each participant is responsible for the work done.

Results. Thus, a modern educational institution in the technological world has at its disposal the widest arsenal of pedagogical innovative technologies in the learning process. The effectiveness of their application depends on the available information and innovative technologies, the material and technical base of the institution and the ability of the scientific and pedagogical team to perceive these innovations. Originality. The emergence of new information technologies associated with the development of computer tools and telecommunications networks made it possible to create a qualitatively new information and educational environment as a basis for the development and improvement of the education system. Ways of innovative learning on this basis - modular learning, problem-based learning, distance learning, methodical learning, project method, social partnership, etc. An innovative approach to learning allows you to organize the learning process in such a way that the lesson is beneficial without turning into just a game. And, perhaps, precisely at such a lesson, as Cicero said, «the eyes of the one who listens will light up...».

Conclusion. The main direction of the state in the field of education is the professional development and improvement of the qualifications of teachers and lecturers of educational organizations and compliance with certain norms and standards. The pursued goal is the modernization of the higher education system. This is, first of all, the introduction of information technologies into the education system, aimed at the maximum satisfaction of the educational needs of young people in the widest range of specialities, levels of education, educational institutions and information and educational resources. It is the educational institutions today that are focused on the wide application of information technologies in the educational process, which contributes to the efficiency and quality of education. Knowledge of information technology is the key to success in employment, as most companies consider this aspect essential.

Keywords: Technological Education, High Technologies, Information and Communication Technologies, Social Communications.

Постановка проблеми

Технологічна освіта спрямована на освоєння культури ставлення до техніки і технологічних перетворень навколишнього середовища, заснованих на оптимізації використання та збереження ресурсів. Важливим аспектом є взаємодія людини та машин, обладнання, енергетичних пристроїв. Широке застосування отримали системи якісного управління за допомогою комп'ютерних систем та технологій (соціальні медіа, інформаційні технології мережного типу тощо, хмарні технології, мобільне спілкування та ін.). Одним із інноваційних аспектів технологічної освіти стає можливість у процесі навчання й освоєння різних дисциплін, переважно технічного плану, використовувати сучасні технології (наприклад, системи автоматизованого проектування, системи автоматизованого збору даних та ін.). При цьому вивчаються і самі такі технології та обладнання, що забезпечує їх роботу.

З метою досягнення результативності навчання педагогами застосовуються сучасні технології та інноваційні методи навчання. Ці методи включають активні та інтерактивні форми, що безпосередньо застосовуються всіма учасниками навчального процесу. Завдяки інтерактивним методам відбувається ефективне засвоєння знань. Дані методи належать до колективних форм навчання, під час яких над матеріалом, що вивчається, працює вся група, при цьому кожен учасник несе відповідальність за виконану роботу [1-3].

Поява нових інформаційних технологій, пов'язаних з розвитком комп'ютерних засобів та мереж телекомунікацій, дало можливість створити якісно нове інформаційно-освітнє середовище як основу для розвитку та вдосконалення системи освіти. Серед різних способів інноваційного навчання виокремимо модульне навчання, проблемне навчання, дистанційне навчання, методичне навчання, метод проектів, соціальне партнерство тощо.

Інноваційний поступ інформаційних технологій та їх широке впровадження суттєво трансформують розвиток суспільства за соціальними, економічними, культурологічними, технологічними та іншими векторами. Не оминає процес інформатизації і систему освіти, яка на часі видозмінюється концептуально: оновлення законодавчих актів та нормативно-правових документів для повної реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії [11, с.155].

У реаліях, коли підвищуються вимоги до якості підготовки випускників, відбувається глобальна інформатизація, розвиток новітніх інформаційних технологій також сприяє підготовці майбутнього фахівця. Для сучасної освітньої системи навчання - це, перш за все, пізнавальна діяльність, яка орієнтована не тільки на отримання знань і умінь. Зміна йде й на рівні особистості: насамперед, підвищується інтелект і основна спрямованість йде на саморозвиток. Вищий навчальний заклад побудований таким чином, що студент спочатку навчається, а потім йде період, орієнтований на управління іншими людьми та виробничими структурами. Професійна компетентність, наукова кваліфікація, підготовка кадрів призводять до формування нового типу фахівця, який з ентузіазмом знаходить творчий підхід до вирішення проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу інноваційних процесів у сучасній освіті та підготовці майбутніх учителів до використання інноваційних педагогічних технологій присвячені наукові роботи І.В. Гавриш, І.М. Дичківської, І.М. Богданової, Т.М. Демиденко, О.І. Іваницького, Н.І. Клокар та ін. Серед учених, які досліджували навчання з використанням інноваційних технологій, слід відзначити праці І.Д. Беха, Л.І. Даниленка, І.М. Дичківської, А.В. Камінської, М.В. Кларіна, О.М. Пєхоти, О.В. Попової, Л.С. Подимової, А. І. Пригожина, В. А. Сластьоніна, А. В. Хуторського.

Проблемі інформаційних технологій у сфері освіти також приділено багато уваги і дана тематика висвітлена у роботах таких учених, як Ю.К. Бабанський, В.Ю. Биков, Я.Л. Ваграменко, О.Г. Гейн, А.П. Єршов, І.В. Роберт та багатьох інших. Педагогічні дослідження у сфері вищої освіти, пов'язані з вивченням інформатизації, можна простежити в ґрунтовних публікаціях М.І. Жалдака, Ю.О. Жука, В.В. Лапінського, Ю.О. Дорошенко, Н.В. Морзе, Ю.С. Рамського, Л.М. Михайленко, С.М. Яшанова та інших.

Навчання з використанням інноваційних технологій якісно поширено у вітчизняній освіті. Воно інтегрує процеси, які не можна об'єднувати в межах класичної освіти, а саме навчання, працевлаштування, планування кар'єри, безперервну освіту. В порівнянні з класичними технологіями, інноваційні характеризуються цілою низкою особливостей [4-5], серед яких найважливішими є :

• суб'єктивний тип та характер взаємовідносин між студентами та педагогом;

• діалогічний, демократичний та рефлективний стиль взаємодії; групові та колективні форми організації навчального процесу;

• проблемні, пошукові, евристичні та дослідницькі методи навчання; ефективні способи отримання та засвоєння інформації, які орієнтовані на пошуково-мисленнєву діяльність.

Слід зазначити, що в контексті таких взаємовідносин, педагог виконує функцію організатора співдружності, посередника, консультанта та керівника пошукової діяльності студентів, водночас студент має активну особистісну позицію, мотив до самовдосконалення та інтерес до навчальної діяльності.

Формулювання мети статті. Розглянути інноваційний аспект використання інформаційно-комунікаційних технологій до сфери технологічної освіти. Проаналізувати основні напрямки досліджень щодо визначення структури та детермінант інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до специфіки педагогічної діяльності.

Виклад основного матеріалу

У галузі технологічної освіти застосовують різноманітні педагогічні інновації: інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у предметному навчанні, особистісно-орієнтовані технології у викладанні предмета, інформаційно-аналітичне забезпечення навчального процесу та управління якістю освіти, моніторинг інтелектуального розвитку, виховні технології як провідний механізм формування особистості, дидактичні технології як умову розвитку навчального процесу закладу освіти, психолого-педагогічне супроводження впровадження інноваційних технологій у навчально -виховний процес тощо.

На сьогоднішній день саме інформаційні технології - це чи найважливіший фактор, який зараз особливо впливає на навчання. Основною прерогативою виступає фаховий рівень підготовки студентів у вишах, що є запорукою успішного функціонування всієї системи освіти. Застосування інформаційних технологій в освітньому процесі розкриває творчі здібності студентів у процесі навчання. Інформаційні технології є основою і одним з найважливіших факторів, які сильно впливають на якість системи освіти [6-7].

Оскільки, як зазначає О.А. Зимовець, ІКТ є інноваційною технологією, яка має суттєві переваги перед традиційними технологіями, то одним із завдань вищого педагогічного навчального закладу є формування готовності майбутнього вчителя ГД до використання ІКТ у професійній діяльності, під якою розуміють (за Р.С. Гуріним) інтегровану якість особистості майбутнього вчителя, що виявляється, по - перше, в підвищенні продуктивності мислення, розвитку пам'яті, навичок, поширенні та поглибленні знань за допомогою використання ІКТ і їх засобів; по-друге, в наданні можливості обирати способи дій, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій і прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у процесі інформатизації процесу навчання. Компонентами зазначеної готовності дослідник вважає адаптивно-мотиваційний (сприяє усвідомленню значення й особистісного ставлення студентів до впровадження ІКТ в освіту та їх спрямованість на застосування у майбутній діяльності), планово-змістовий (вимагає від студентів наукового підходу, а саме: вмінь висувати гіпотезу, припускати добір і структуризацію навчального матеріалу за допомогою ІКТ), організаційно-координаційний (спрямований на активне використання ІКТ у навчальному процесі загальноосвітньої школи, а також орієнтування на самостійне здобуття знань) та контролювально-оцінний (передбачає оперативний контроль і забезпеченість засобів ІКТ, подання навчальної інформації та діагностику її засвоєння) [8, с. 148].

Поняття інформаційних технологій включає як комп'ютерні, так і телекомунікаційні технології в освіті. Нами інформаційні технології розглядаються як сукупність сучасних технічних засобів, які забезпечують збирання, зберігання, переробку та передачу інформації на основі сучасної комп'ютерної техніки. Поділяємо і позиції вітчизняних авторів, так зокрема М.І. Жалдаком інформаційні технології розглядаються як сукупність методів та засобів, що дозволяє розширити знання людей та надає широкі можливості з управління технічними та соціальними процесами [5].

У свої дослідженнях О.М. Машбіц зазначає, що інформаційні технології - це сукупність різноманітних програм навчання; сюди він включає контроль знань, навчальні системи, що базуються на штучному інтелекті [9]. Основне завдання інформаційних технологій у сфері освіти - це розробка інтерактивного середовища управління процесом освітньої діяльності та доступ до сучасних інформаційно - освітніх ресурсів. До складу інформаційних технологій входять також мультимедіа підручники, побудовані на основі гіпертексту різного роду, пізнавальні сайти та багато інших джерел. Інформаційні технології в освітньому процесі значно впливають на формування сучасної інформаційної картини світу. Актуальність використання інформаційних технологій в освітньому процесі обумовлена соціальною потребою підвищення якості освіти, а також практичною потребою використання сучасних комп'ютерних програм. Основна мета застосування інформаційних технологій в освітньому процесі - це насамперед посилення інтелектуальних можливостей молоді в інформаційному суспільстві, а також індивідуалізація та підвищення якості навчання на всіх щаблях освітньої системи.

Інформаційні технології у сфері освіти сприяють розширенню кругозору студента, підготовці випускників вишу до життя в умовах інформаційного суспільства, а також реалізації соціального замовлення, що орієнтується на процеси глобальної інформатизації [5].

Інформаційні технології сприяють підвищенню ефективності навчання, його індивідуалізації та диференціації, організації нових форм взаємодії в процесі навчання та зміни змісту та характеру діяльності того, хто навчається. Завдання викладача полягає в умінні застосувати нові технічні засоби в освітній системі та досягти успішного функціонування освіти в сучасному світі.

На сьогоднішній день можна виділити кілька напрямків використання сучасних інформаційних технологій у сфері освіти:

- використання інформаційних технологій як засобу навчання, який удосконалює процес викладання та підвищує його якість та ефективність;

- використання інформаційних технологій як інструментів навчання, пізнання себе та дійсності;

- використання інформаційних технологій у якості засобу творчого розвитку;

- використання інформаційних технологій як основний засіб автоматизації процесів контролю, корекції, тестування та психодіагностики;

- організація комунікацій на основі використання засобів інформаційних технологій з метою передачі та набуття педагогічного досвіду, методичної та навчальної літератури;

- інтенсифікація та вдосконалення управління навчальним закладом та навчальним процесом на основі використання системи сучасних інформаційних технологій.

Характерною рисою є використання закладами вищої освіти інформаційних технологій, що спираються на веб-технології та глобальну мережу Інтернет. Інтернет розглядається вченими як середовище, яке не дає знання «в готовому вигляді», але надає великі можливості тим, хто вміє активно шукати інформацію, аналізувати та самостійно мислити. В даний час у засобах масової інформації широко використовується термін «віртуальний простір» [9], під яким розуміється сукупність не тільки освітніх ресурсів інтернету, а й абсолютно нова «інфосфера», вимір якої включає в себе:

- технічні та інноваційні засоби інтернету;

- людські ресурси, залучені до освіти та процеси інформатизації освіти;

- відносини у співтоваристві фахівців, які працюють в освіті з опорою на засоби нових інформаційних технологій та інтернет.

Застосування інформаційних технологій в освітньому процесі сприятиме тому, що якість підготовки майбутнього фахівця підвищуватиметься. Інформаційні технології в освіті мають переваги [10], серед яких:

- створення найефективнішої системи управління інформаційним забезпеченням освіти;

- формування пізнавальної діяльності молоді у процесі навчання;

- індивідуалізація навчального процесу та можливість процесу пізнання за допомогою інформаційних технологій.

Інформаційні технології в технологічній освіті вирішують низку найважливіших завдань, серед яких:

- дослідження явищ та процесів, що відбуваються всередині складних організованих систем та на основі використання засобів комп'ютерної графіки та комп'ютерного моделювання;

- вивчення різних фізичних, хімічних, біологічних та соціальних процесів, які можуть протікати з великою чи малою швидкістю.

Відзначимо, що застосування інформаційних технологій в освітньому процесі має позитивні та негативні сторони. Але загалом інформаційні технології сприяють тому, що відбувається наочна демонстрація інформації та значно економиться час її пошук.

Особливої популярності набуває система дистанційної освіти. Дистанційна освіта є взаємодією потоків навчальної та організуючої навчальний процес інформації за допомогою віддаленого комп'ютера (сервера). Основний поштовх у розвитку дистанційної освіти був покладений наприкінці XX століття, і на сьогоднішній день дистанційна освіта найбільш перспективна і ефективна система підготовки фахівців, що має величезний потенціал у XXI столітті. Дистанційна освіта - це комплекс освітніх послуг, які надаються широким верствам населення за допомогою спеціалізованого інформаційно-освітнього середовища, орієнтованого на засоби обміну інформацією на будь -яких відстанях [5]. У системі вищої освіти дистанційна освіта є, перш за все, сукупністю технологій, методів і засобів, що забезпечує можливість навчання без відвідування навчального закладу, але, як правило, з різними консультаціями у викладачів навчального закладу чи осіб, сертифікованих цим навчальним закладом.

Серед основних напрямів дистанційної освіти можна виділити підвищення якості освіти, підготовка якісних фахівців та розвиток єдиного освітнього простору, де акцент скеровано на підвищення соціальної та професійної мобільності населення та рівня самосвідомості.

Основна мета дистанційної освіти - це, перш за все, створення єдиного освітнього простору за допомогою впровадження в навчальний процес інформаційних технологій. Мережеві інтернет -технології дозволяють зробити навчальний графік більш гнучким та залучити необхідний контингент молоді.

Як уже зазначалося, впровадження інформаційних технологій у освітній процес має позитивні та негативні моменти. Позитивні моменти інформаційних технологій - це насамперед полегшення процесу навчання студента, посилення інтелектуальних можливостей та, безперечно, підвищення якості навчання на всіх щаблях освітньої системи. Інформаційні технології в освіті мають відповідно переваги, серед яких:

- створення найефективнішої системи управління інформаційним забезпеченням освіти;

- формування пізнавальної діяльності молоді у процесі навчання;

- індивідуалізація навчального процесу та можливість процесу пізнання за допомогою інформаційних технологій.

Негативні моменти - проблема співвідношення інформації, тобто у комп'ютері досить великий обсяг інформації, яку студент не може повністю засвоїти та зрозуміти (на відміну від комп'ютера). На думку більшості фахівців, комп'ютер не може повністю замінити людського спілкування і зрозуміти таємницю людської думки. На сучасному етапі конструктивним є підхід, згідно з яким комп'ютер не слід протиставляти викладачу; його більшою мірою доцільно розглядати як засіб підтримки навчальної і професійної діяльності. Інформаційні технології в освітньому процесі сприяють тому, що мають місце наочна демонстрація інформації, значна економія засобів та часу, підвищена зацікавленість студентів та оформлення результатів досліджень, що дозволяють аналізувати вплив різних факторів на досліджуваний процес.

Впровадження ІКТ у зміст освітнього процесу передбачає інтеграцію різних предметних галузей з інформатикою, що веде до інформатизації свідомості та розуміння процесів інформатизації у суспільстві (у його професійному аспекті). Істотне значення має усвідомлення тенденції процесу інформатизації, що складається: від освоєння початкових відомостей про інформатику до використання комп'ютерних програмних засобів при вивченні навчальних предметів, а потім до насичення елементами інформатики структури та змісту освіти, здійснення корінної перебудови всього навчально-виховного процесу на базі застосування інформаційних технологій. Як результат у методичній системі навчання з'являються нові інформаційні технології, а випускники навчальних закладів мають підготовку до освоєння нових інформаційних технологій у майбутній трудовій діяльності. Даний напрямок реалізується за допомогою включення до навчального плану нових предметів, спрямованих на вивчення інформатики та ІКТ. інформаційний комунікаційний творчий технологічний освіта

Головним напрямом виступає якість та рівень підготовки студентів у вишах, що визначає ефективність функціонування усієї системи освіти. Пропонується розробити нові підходи у підготовці вчителя, здатного творчо та самостійно вирішувати проблеми освіти [6]. Такі підходи мають наступні цілі:

- формування уявлення у студентів про творчий характер педагогічної діяльності тому, що вона грає величезну роль життя суспільства;

- поява професійної культури майбутніх учителів;

- орієнтація на особистісний та професійний розвиток, на самостійний саморозвиток з урахуванням індивідуальних особливостей.

Застосування інформаційних технологій в освітньому процесі сприятиме тому, що якість підготовки майбутнього фахівця підвищуватиметься. Актуальність використання інформаційних технологій в освітньому процесі у закладах вищої освіти обумовлена, насамперед, соціальною потребою у підвищенні якості освіти та практичною потребою у використанні у навчальних закладах сучасних комп'ютерних програм.

Модернізація навчального процесу, насамперед, вимагає переходу від лекційних способів освоєння навчального матеріалу до активних групових та індивідуальних форм роботи, організації самостійної пошукової діяльності студентів, що дозволить готувати спеціаліста з вираженою індивідуальністю та організувати діяльність, займаючись в різних умовах. Цьому сприяє впровадження у навчальний процес інформаційних, комп'ютерних технологій та цифрових освітніх ресурсів.

Добре володіння інформаційними та комунікаційними технологіями викладачами вишів є основою підвищення якості освіти. Використання інформаційних технологій для створення навчально-методичного забезпечення дозволяє підвищити ефективність освітнього процесу. Компетентне використання інформаційних технологій викладачем дозволяє збільшити педагогічний вплив на формування творчого потенціалу студента.

Інформаційна складова навчального процесу визначає змістовний аспект підготовки спеціаліста в університеті. Як такий інформаційною складовою може виступати електронний навчально -методичний комплекс, який є дидактичною системою, де йде взаємодія між викладачем та студентами, де враховуються прикладні педагогічні програмні продукти, а також сукупність дидактичних засобів та методичних матеріалів, що підтримують навчальний процес.

Також до інноваційних IT-технологій у сфері технологічної освіти можна віднести електронні підручники, під якими можна розуміти теоретичний та науково-практичний матеріал, завдання, тренінг, контроль та оцінку якості засвоєння знань, що формується за допомогою спеціальних програм, що дозволяють подати інформацію у вигляді текстового, графічного зображення, а також мультимедійних відео та звукових ефектів [7].

Викладачеві електронний підручник допомагає у вирішенні дидактичних, методичних та психологічних завдань, оскільки є найбільш гнучким засобом викладання, що дозволяє за необхідністю модифікувати навчальний матеріал. Застосування електронного підручника дозволяє студентам поряд з лекціями та практичними заняттями під керівництвом викладача самостійно займатися вивченням нових дисциплін, використовуючи представлений електронний матеріал як повноцінний навчальний посібник, а також помічника-консультанта та екзаменатора [8].

Також інноваційні методи навчання передбачають інтерактивне навчання. Воно спрямоване на активне та глибоке засвоєння матеріалу, що вивчається, розвиток вміння вирішувати комплексні завдання. Інтерактивні види діяльності включають імітаційні та рольові ігри, дискусії, моделюючі ситуації. Одним із сучасних методів є навчання через співробітництво. Він використовується для роботи з соцпартнерами, а також у малих групах. Цей метод ставить своїм завданням ефективне засвоєння навчального матеріалу, вироблення здатності сприймати різні точки зору, вміння співпрацювати та вирішувати конфлікти у процесі спільної роботи. Інноваційні методи дозволили змінити роль викладача, який є не тільки носієм знання, а й наставником, який ініціює творчі пошуки студентів [2].

Використання сучасних інформаційних технологій, що відповідають міжнародним освітнім стандартам, а також забезпечення всіх необхідних умов для плідної роботи вчителів, викладачів, майстрів виробничого навчання є стратегічними пріоритетами у сфері освіти. Адже інформаційні технології допомагають викладачам вивести навчальний процес на якісно новий рівень.

Сьогодні багатьма вчителями з метою досягнення результативності навчання застосовуються сучасні технології та інноваційні методи навчання. Ці методи включають активні та інтерактивні форми, що застосовуються у навчанні. Активні передбачають діяльну позицію учня стосовно викладачеві та до тих, хто здобуває освіту разом з ним. Під час уроків із їх застосуванням використовуються підручники, зошити, комп'ютер, тобто індивідуальні засоби, що використовуються для навчання. Завдяки інтерактивним методам відбувається ефективне засвоєння знань у співпраці з іншими учнями. Ці методи належать до колективних форм навчання, під час яких над матеріалом, що вивчається, працює група учнів, при цьому кожен з них несе відповідальність за виконану роботу [1].

Поява нових інформаційних технологій, пов'язаних з розвитком комп'ютерних засобів та мереж телекомунікацій, дало можливість створити якісно нове інформаційно-освітнє середовище як основу для розвитку та вдосконалення системи освіти. Способи інноваційного навчання - модульне навчання, проблемне навчання, дистанційне навчання, методичне навчання, метод проектів, соціальне партнерство тощо.

Безперечно, інноваційні методи навчання мають переваги перед традиційними, адже вони сприяють розвитку дитини, вчать її самостійності у пізнанні та прийнятті рішень.

Головною метою інноваційних технологій освіти є підготовка людини до життя в постійно мінливому світі. Метою інноваційної діяльності є якісна зміна особистості учня по порівняно із традиційною системою. Тому інноваційні методи навчання сприяють розвитку пізнавального інтересу учнів, навчають систематизувати і узагальнювати матеріал, що вивчається, обговорювати та дискутувати. Осмислюючи та обробляючи отримані знання, учні набувають навичок застосування їх на практиці отримують досвід спілкування.

Швидкі зміни фахового та культурного світу зумовлюють потребу в таких професіоналах, які були б готові та здатні до так само швидким трансформаціям. Сучасний фахівець перебуває у ситуації, коли інформаційно-комунікативний рух змушує його постійно виступати у різних ролях. Це принципово змінює статус та мету освіти, особливо технологічної, оскільки для відповідності сучасним вимогам ринку необхідно освоювати найперспективніші технології, які є запорукою високої якості та низької собівартості продукції. Відомо, що поняття «технологія» трактується як мистецтво, майстерність, уміння в сукупності з методами обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу або напівфабрикату, здійснюваних у процесі виробництва.

Оскільки термін «технологія» характеризує сукупність знань про засоби та методи проведення виробничих процесів зміст поняття «технологія» асоціативно пов'язується з процесом виробництва матеріальних цінностей і за цією ознакою не застосовується до поняття «освітній процес». Попри те, якісна зміна предметів природи (технологічний процес) передбачає як створення виробу необхідної якості для задоволення відповідної потреби, а також максимально можливе скорочення витрат за виготовлення продукції - її кількісні параметри виступають як вираження результатів власне процесу праці. З позицій виробництва поняття «технологія» може розглядатися в історичному аспекті як результат науково-технічної революції, спосіб перетворення матерії, що вимагає як контролю якості продукції, так і управління технологічним процесом. На сучасному етапі розвитку суспільства стає очевидним і філософський аспект поняття, що розглядається, а також трансформація його суті стосовно соціуму.

Технологічна освіта спрямована на освоєння культури ставлення до техніки та технологічних перетворень навколишнього середовища, заснованих на оптимізації використання та збереження ресурсів. Важливим аспектом є взаємодія людини та машини, обладнання, енергетичних пристроїв. Широке застосування отримали системи керування машинами за допомогою комп'ютерних систем та технологій. З'явився клас технологій, які називають високими. До високих технологій відносять зазвичай такі, які забезпечують швидке протікання технологічних процесів з використанням високоточних маніпуляторів, керованих комп'ютерною технікою (мікроелектроніка, інформаційні технології типу Інтернет тощо, біотехнології, мікромеханіка та ін.). Одним із інноваційних аспектів технологічної освіти стає можливість у процесі навчання та ефективного освоєння різних дисциплін, переважно технічного плану, використовувати високі технології (наприклад, системи автоматизованого проектування, системи автоматизованого збору даних та ін.). При цьому вивчаються і самі високі технології та обладнання, що забезпечує їх роботу.

Останнім часом для розробки освітніх моделей увагу багатьох дослідників привертають можливості використання високих технологій, хоча на перший погляд такі поняття як «високі технології» та «освітні технології» несумісні [10]. Поява високих інтелектуальних технологій у сфері освіти разюче змінює картину звичної роботи педагога, вченого, наголошуючи на перевагах установи, регіону, країни у сфері розумової професійної діяльності. Особливості ці полягають у тому, що вони не тільки включають наукомісткі процеси і мають високу економічну ефективність, але вимагають для свого освоєння постійного тренування, а тому не можуть бути вивчені тільки за книгами. Більше того, процедура їхнього освоєння вимагає формування та розвитку навичок творчого, логічного мислення та вдосконалення навичок міжособистісної комунікації.

Освоєння та розвиток нових високих технологій є значним ресурсом удосконалення навчальних програм вишів. Вивчення питань складної наукомісткої теорії та практики спирається на знання дисциплін усіх рівнів підготовки фахівця, показує їх взаємозв'язок, позначає місце та важливість кожного елемента підготовки у системі вищої освіти. Інноваційний аспект цього напряму обумовлений тим, що з'являються нові акценти у процесі навчання, що показують явну перевагу цих форм, оскільки високі інтелектуальні технології: викликають підвищений інтерес студентів внаслідок більшої частки новизни та значущості, концентрують їх увагу внаслідок запровадження різноманітних прийомів подачі матеріалу; дозволяють вводити елементи порівняння нових технологій із традиційним акцентуванням уваги на окремих сторонах того чи іншого процесу.

Щодо статусу, то процес освіти сьогодні торкається будь-якого підприємства матеріального виробництва, сфери послуг та культури, таким чином, розширюється і його простір. У цьому сенсі все суспільство стає освітньою системою, де фахівці не тільки готуються до життя, а й живуть нею повноцінно. Відповідно, змінюється і мета освіти. Інтелектуалізоване середовище інформаційного, комунікативного світу, його динаміка, невизначеність і відкритість майбутнього зумовили потребу формування в процесі освіти таких якостей особистості як гнучкість і адаптивність, здатність жити в безперервно змінюваному світі. Комунікативна компетентність, творча рухливість і толерантність виходять сьогодні на перший план в освіті людини, характеризуючи її і як фахівця, що вміє відчувати зміни у світі професії, вловлювати напрями розвитку професійних знань і як члена полікультурної соціальності, що безперервно змінюється. Саме в цьому сенсі зміст освіти набуває комунікативного характеру.

Ще одним інноваційним аспектом, викликаним гострою необхідністю сучасності, є адаптація теорії соціальної комунікації до сфери технологічної освіти. Зростаючий інтерес вітчизняних і зарубіжних дослідників до проблеми комунікації зумовлює посилення потреби представників багатьох спеціальностей (педагогів, психологів, фізіологів та ін.) у дослідженні як самого ходу процесу комунікації, так і результатів цього процесу. Насамперед, необхідно визначити поняття та структуру соціальної комунікації через з'ясування її детермінант з метою заломлення дії кожної з них відповідно до специфіки педагогічної діяльності, що загалом дасть можливість будувати педагогічну діяльність як комунікативну подію.

Поділяємо точку зору [10], згідно якої освіта представляється у як необхідний процес виховання та навчання на користь людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином (навчається) встановлених державою освітніх рівнів, процес, за допомогою якого суспільство через школи, коледжі, університети та інші інститути цілеспрямовано передає свою культурну спадщину - накопичені знання, цінності та навички - від одного покоління іншому.

Зазначимо, що по-новому поглянути на педагогічні технології дозволяють і високі технології, які сьогодні широко застосовуються в наукових дослідженнях і на виробництві. Розвиток комп'ютерних технологій та Інтернету вплинули на наше уявлення про технології передачі інформації, що поряд із застосуванням у процесі навчання високих технологій потребує певного коригування та комунікаційних технологій. Впровадження в систему освіти засобів високих технологій дозволять організувати навчальний процес так, щоб сформувати у студентів навички самостійності навчальної праці (вміння планувати самостійну роботу, раціонально її організувати, в індивідуальному режимі вивчати теорію, проводити експериментальні дослідження, набувати практичних навичок та умінь шляхом тренувальних дій, здійснювати самоконтроль), що активізує процес пізнання. Адже незаперечний той факт, що навчальна інформація сприймається більш активно, якщо існує потреба у її сприйнятті.

Висновки

Основним напрямом держави у галузі освіти є професійний розвиток та підвищення кваліфікації вчителів та викладачів освітніх організацій та відповідність певним нормам і стандартам. Мета, яку переслідується - модернізація системи вищої освіти. Це, перш за все, впровадження в систему освіти інформаційних технологій, націлене на максимальне задоволення освітніх потреб молоді за найширшим діапазоном спеціальностей, рівнів освіти, навчальних закладів та інформаційно-освітніх ресурсів. Саме навчальні заклади сьогодні зорієнтовані на широке застосування в освітньому процесі інформаційних технологій, які сприяють ефективності та якості освіти. Знання інформаційних технологій - це ключ до успіху у працевлаштуванні, оскільки більшість компаній вважають цей аспект основним.

Поява нових інформаційних технологій, пов'язаних з розвитком комп'ютерних засобів та мереж телекомунікацій, дало можливість створити якісно нове інформаційно-освітнє середовище як основу для розвитку та вдосконалення системи освіти. Способи інноваційного навчання на цій основі - модульне навчання, проблемне навчання, дистанційне навчання, методичне навчання, метод проектів, соціальне партнерство тощо. Інноваційний підхід до навчання дозволяє так організувати навчальний процес, що заняття приносить користь, не перетворюючись просто на гру.

Таким чином, сучасний навчальний заклад у галузі технологічної світи має в своєму розпорядженні найширший арсенал застосування педагогічних інноваційних технологій у процесі навчання. Ефективність їх застосування залежить від наявних інформаційних інноваційних технологій, матеріально -технічної бази установи та здатності науково-педагогічного колективу сприймати ці інновації.

Список використаної літератури

1. Інноваційні технології в сучасному освітньому просторі: колективна монографія / За заг. редакцією Г.Л. Єфремової. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. 444 с

2. Інноваційні технології навчання: Навч. посібн. для студ. вищих технічних навчальних закладів / [Кол. авторів; відп. ред. Бахтіярова Х.Ш.; наук. ред. Арістова А.В.; упорядн. словника Волобуєва С.В.]. Київ : НТУ, 2017. 172 с.

3. Дубасенюк О.А. Інноваційні освітні технології та методики в системі професійно-педагогічної підготовки. Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. С. 14-47.

4. Освітні інновації у вищих навчальних закладах: проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій. Збірник наукових праць за матеріалами ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2017. 106 с.

5. Розвиток теоретичних основ інформатизації освіти та практична реалізація інформаційно-комунікаційних технологій в освітній сфері України / В.Ю. Биков, О.Ю. Буров, А.М. Гуржій, М.І. Жалдак, М.П. Лещенко, С.Г. Литвинова, В.І. Луговий, В.В. Олійник, О.М. Спірін, М.П. Шишкіна / наук. ред. В.Ю. Биков, С.Г. Литвинова, В.І. Луговий. Житомир: ЖДУ ім. І. Франка, 2019. 214 с.

6. Довгаль С., Тухтарова Т. Педагогічний дизайн та його можливості в побудові навчального процесу. Моделі та стратегія вибору. The I International Scientific and Practical Conference «An overview of modern scientific research in various fields of science», October 17-19, Amsterdam, Netherlands. 2022. Р. 144-148.

7. Ткачук С.І. Інноваційні педагогічні технології як аспект підготовки майбутніх учителів технологічної освіти до формування в учнів технологічної культури. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Сер. Педагогіка : вип. присвяч. актуальним проблемам сучасної технологічної та проф. освіти / гол. ред. Г. Терещук; редкол.: Л. Вознюк, В. Кравець, В. Мадзігон [та ін]. Тернопіль, 2011. №3. С. 278-286.

8. Зимовець О.А. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у системі професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін у контексті педагогічної інноватики. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. Випуск 35. 2007, С. 146-150.

9. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Випуск 67: збірник наукових праць / М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019. 330 с.

10. Дудка У.Т. Використання інноваційних технологій навчання як запорука ефективності освітнього процесу. Актуальні питання сучасної науки: зб. наук. праць ІІІ всеукраїнської науково-практичної інтернет- конференції (м. Бережани, 6 квітня 2020 р.). Бережани: ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж», 2020. С. 188-194.

11. Кравець С. Вимоги до організаційно-педагогічних умов дистанційного професійного навчання. Освітній простір України. 2018. Вип. 13. С. 154-159.

References

1. Yefremova, H.L. (Ed.). (2020) Innovatsiini tekhnolohii v suchasnomu osvitnomu prostori [Innovative technologies in the modern educational space]. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka. [in Ukrainian]

2. Bakhtiiarova, Kh.Sh. (Ed.). (2017). Innovatsiini tekhnolohii navchannia [Innovative learning technologies]. Kyiv: NTU. [in Ukrainian]

3. Dubaseniuk, O.A. (2009). Innovatsiini osvitni tekhnolohii ta metodyky v systemi profesiino-pedahohichnoi pidhotovky [Innovative educational technologies and methods in the system of professional and pedagogical training]. Profesiina pedahohichna osvita: innovatsiini tekhnolohii ta metodyky - Professional pedagogical education: innovative technologies and methods. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. [in Ukrainian]

4. Osvitni innovatsii u vyshchykh navchalnykh zakladakh: problemy vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii (2017) [Educational innovations in higher educational institutions: problems of using information and communication technologies]. Zbirnyk naukovykh prats za materialamy III Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Izmail: RVV IDHU. [in Ukrainian]

5. Bykov, V.Yu., Burov, O.Yu., Hurzhii, A.M., Zhaldak, M.I., Leshchenko, M.P., Lytvynova, S.H., Luhovyi, V.I., Oliinyk, V.V., Spirin, O.M., & Shyshkina, M.P. (2019). Rozvytok teoretychnykh osnov informatyzatsii osvity tapraktychna realizatsiia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii v osvitnii sferi Ukrainy [Development of theoretical foundations of informatization of education and practical implementation of information and communication technologies in the educational sphere of Ukraine]. V.Yu. Bykov, S.H. Lytvynova, & V.I. Luhovyi. (Eds.). Zhytomyr: ZhDU im. I. Franka. [in Ukrainian]

6. Dovhal S., & Tukhtarova T. (2022). Pedahohichnyi dyzain ta yoho mozhlyvosti v pobudovi navchalnoho protsesu. Modeli ta stratehiia vyboru [Pedagogical design and its possibilities in building the educational process. Models and selection strategy]. The I International Scientific and Practical Conference «An overview of modern scientific research in various fields of science». Amsterdam, Netherlands. [in Ukrainian]

7. Tkachuk, S.I. (2011). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii yak aspekt pidhotovky maibutnikh uchyteliv tekhnolohichnoi osvity do formuvannia v uchniv tekhnolohichnoi kultury [Innovative pedagogical technologies as an aspect of training future teachers of technological education for the formation of technological culture in students]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. Volodymyra Hnatiuka - Scientific Notes of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, 3, 278-286. [in Ukrainian]

8. Zymovets, O.A. (2007). Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii u systemi profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv humanitamykh dystsyplin u konteksti pedahohichnoi innovatyky [The use of information and communication technologies in the system of professional training of future teachers of humanitarian disciplines in the context of pedagogical innovations]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka - Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University, 35, 146-150.

9. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova [Scientific journal of the M.P. Drahomanov National Pedagogical University]. (2019). (Ed. 5). Pedahohichni nauky: realii taperspektyvy, 67. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M.P. Drahomanova. [in Ukrainian]

10. Dudka, U.T. (2020). Vykorystannia innovatsiinykh tekhnolohii navchannia yak zaporuka efektyvnosti osvitnoho protsesu [The use of innovative learning technologies as a guarantee of the effectiveness of the educational process]. Proceedings from: III Vseykrainska naukovo-practichna internet-konferenciia «Aktualni pytannia suchasnoi nauky» - III All-Ukrainian scientific and practical Internet conference «Actual issues of modern science». Berezhany: VP NUBiP Ukrainy «Berezhanskyi ahrotekhnichnyi koledzh». [in Ukrainian]

11. Kravets, S. (2018). Vymohy do orhanizatsiino-pedahohichnykh umov dystantsiinoho profesiinoho navchannia [Requirements for organizational and pedagogical conditions of distance professional training]. Osvitnii prostir Ukrainy - Educational space of Ukraine, 13, 154-159.

Размещено на Allbest.Ru