Краєзнавчий аспект у навчальній і науково-дослідній роботі в закладах освіти в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна

Факультет історії, політології та міжнародних відносин

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»

Чернівецька філія

Краєзнавчий аспект у навчальній і науково-дослідній роботі в закладах освіти в умовах воєнного стану

О. Добржанський, д.і.н., професор

І. Дутчак, к.і.н., доцент, с.н.с.

Анотація

У сучасних умовах зростає роль краєзнавства в освітньому процесі. Історичне краєзнавство передбачає внесення цікавого матеріалу до вивчення курсу історії у закладах освіти. Це здійснюється шляхом використання різноманітних форм роботи. Найпопулярнішою серед них є екскурсія. Поглибленню краєзнавчих знань сприяє виконання письмових робіт: рефератів, літописів історичних об'єктів, науково-дослідних робіт. Отримання теоретичних знань і набуття практичних навиків одночасно відбувається на факультативних заняттях, у гуртковій роботі. Результативність дослідницько-пошукової роботи учнів тісно пов'язана з тим, наскільки сам педагог уміє її здійснювати та занурюється в цей процес. Уся система краєзнавчої роботи в закладі освіти дає можливість зібрати значний масив матеріалу для створення на його основі власного краєзнавчого музею, який є центром навчальної, науково-дослідної і виховної роботи. Активна участь школярів у краєзнавчій роботі дає можливість поглибити власні знання, сприяє громадянському та духовному розвитку, формуванню інтелектуального потенціалу України, вихованню справжнього патріота та захисника своєї рідної землі, що дуже важливо в умовах воєнного часу.

Ключові слова: край, краєзнавство, освіта, навчання, науково-дослідна робота.

Optional classes help to better master local history material. Extracurricular work opens wide opportunities for school local history. Thanks to the active research work of local history pupils, a school museum is being created in the educational institution. It is used for lessons, conferences, lectures, excursions, optional classes, group work, meetings with famous people. The local history aspect in educational and scientific research work in educational institutions provides an opportunity to build work in accordance with the didactic rule: from the known to the unknown.

У краєзнавстві об'єктом вивчення є край. Під поняттям «край» розуміють територію, яка об'єднується за соціально-економічними, суспільно- політичними, історичними, культурними аспектами, обрядами, традиціями, звичаями, встановленими на даній території. Це може бути окремий район, область, регіон. Саме від цього пішла назва краєзнавствоРеєнт, О., (2017), Науково-методологічні засади сучасного краєзнавства, Краєзнавство, №1-2.

Шкільне краєзнавство - це широкомасштабний курс. Як визначає П. Тронько, він включає у себе: історичне, географічне, етнографічне, літературне, мистецькеТронько, П.Т., (2000), Історичне краєзнавство: Крок у нове тисячоліття: Досвід. Проблеми. Перспективи, Київ, 270 с..

Історичне краєзнавство досліджує окремо взяту місцевість і широке коло різноманітних об'єктів, які там представлені та безпосередньо пов'язані з цією територією - краємБондаренко, Г.В., (2011), Теоретичні та методологічні проблеми історичного краєзнавства, Краєзнавство, №3. Його завданням є дослідження маловідомих фактів, розвінчування міфів, формування історичної пам'яті, що особливо актуально під час широкомасштабної війни. Історичне краєзнавство передбачає внесення цікавого матеріалу до курсу історії України та розвивається в тісному взаємозв'язку з іншими видами краєзнавства, опираючись на знання з історії України, археології, топоніміки, нумізматики, геральдики, музеєзнавстваРеєнт, О., Дмитрук В., (2015), Поступ українського краєзнавства, Краєзнавство, №1/2.

В умовах воєнного стану, коли Україна веде боротьбу за свій суверенітет, незалежність, надзвичайно важливим є вивчення історичного краєзнавчого матеріалу, який не лише надає свій неповторний колорит загальному курсу історії, а й допомагає глибше осмислити події сьогодення як в масштабах окремого регіону, так і всієї країни.

Використання краєзнавчого матеріалу активізує розумову діяльність учнів, допомагає виробляти їм самостійне творче мислення, певні переконання, вміння і навики практичного застосування отриманих знань у житті. Завдяки краєзнавству вчитель урізноманітнює методику уроків. Він може вести учнів від безпосереднього спостереження окремих фактів і явищ до глибоких висновків і узагальнень історичної науки, тобто організувати процес пізнання найбільш природнім і доступним шляхом.

Краєзнавчий матеріал використовується у закладах освіти на уроках історії, факультативних заняттях, у процесі позакласної і позашкільної роботи у різноманітних формах, які в умовах воєнного стану набули іншого змісту, значення та навіть суттєво змінилися.

Однією із таких форм є бесіда. Вона характеризується тим, що тема розкривається самими учнями у відповідях на питання вчителя, коротких повідомленнях, доповідях на основі зібраних матеріалів в архіві, музеї, бібліотеці, під час зустрічей із учасниками історичних подійТреф'як, Я., (2002), Методика краєзнавчої роботи в національній школі, Івано-Франківськ, 110 с.. На сьогодні в практику освітнього процесу ввійшли зустрічі з безпосередніми учасниками військових дій, волонтерами, людьми, які на собі відчули страхіття війни. Цінність бесіди полягає у тому, що їй передує самостійна робота учнів по зібранню і вивченню матеріалу. Бесіда опирається на позакласну роботу.

Так, зокрема, учні закладів освіти Чернівецької області можуть відвідати Чернівецький обласний краєзнавчий музей, де є багато цінних матеріалів з природи Буковини та історії, які в сукупності формують цілісне уявлення про край. У історичному відділі є чимало цікавих археологічних знахідок, етнографічних експонатів, рідкісних документів. Особливий інтерес у відвідувачів викликають колекції зброї XVIII-XIX століть, ікон XVI-XVIII століть, монет, стародруків (книги Почаївської, Львівської, Київської друкарень). У музеї також представлені твори буковинських митців Августи Кохановської, Юстина Пігуляка, Євгена Максимовича, Миколи Івасюка. Окрема зала музею містить експонати періоду незалежностіЧернівецький обласний краєзнавчий музей, (2013), Смолій В.А. (Ред.) Енциклопедія історії України, Т. 10: Т-Я, Наукова думка, Київ.

Для поглиблення і деталізації краєзнавчої роботи доцільно пропонувати учням написання рефератів. Основні вимоги до них такі: різноманітність тем, самостійність у роботі над рефератом, повнота відображення змісту, розкриття теми, відповідність висновків поставленим завданнямПрокопчук, В.С., (2010), Шкільне краєзнавство, Кондор, Київ, Кам'янець-Подільський, с. 66-67.. Так, зокрема, доцільно запропонувати учням написання рефератів про історію вулиці, населеного пункту, де вони проживають.

Літопис краєзнавчого об'єкту є теж однією із форм краєзнавчої роботи. Суть цього виду творчої діяльності полягає у залученні учнів до систематичного і цілеспрямованого пошуку, зібрання матеріалу про певний краєзнавчий об'єкт. Учні вчаться аналізувати його всесторонньо, пов'язуючи з життям краю і держави. Цінність такого літопису вища тоді, коли він ілюстрований фотографіями, малюнками, містить посилання на різні джерела, архівні документи. У такий спосіб учні можуть вивчати, зокрема, історію пам'яток населеного пункту. На жаль, частину з них зруйновано під час воєнних дій. освітній історичний краєзнавство духовний громадянський

Факультативні заняття мають широкі можливості для використання краєзнавчого матеріалу. Вони передбачають поєднання навчальної, позакласної і позашкільної діяльності, застосування різноманітних форм і методів роботи з поглибленим вивченням предмету. Краєзнавчі факультативи відвідують ті, хто прагнуть більше дізнатися про рідний край, готові до тривалої самостійної роботи в бібліотеках, музеях, архівах, до участі в експедиціях. Факультативні заняття вимагають належного рівня підготовки вчителя, його вміння спрямувати краєзнавчу роботу учнів у дослідницьке русло, використовуючи диференційований підхід з врахуванням інтересів і можливостей кожного учняГолубко, В.Є., Середяк, А.В., & ін., (2011), Історичне краєзнавство. Напрями та методи історико- краєзнавчих досліджень: курс лекцій, ЛНУ імені Івана Франка, Львів, с. 275-276..

Варто також у краєзнавчій роботі у закладі освіти активно поєднувати форми навчальної шкільної роботи з позакласною.

Значну роль у цьому відіграє гурткова робота, яка передбачає систематичні заняття за певною програмою: або поглиблене вивчення історії краю загалом, або вивчення окремих тем. Краєзнавчий гурток може мати у своєму складі секції: історичну, археологічну, нумізматичну, топоніміки, історії культури, економіки, географії, робота яких спрямована на ознайомлення з багатствами рідного краю, його історією, культурою, географією, природою, вивчення народних традицій, проведення навчальних екскурсій, туристських прогулянок, подорожей, пошукових експедицій відповідної тематики, відвідування пам'ятних місцьКушнір Л., Гомля Л., (2012), Особливості проведення краєзнавчої роботи в школі. Витоки педагогічної майстерності. №10.

Популярним різновидом є туристсько-краєзнавчі гуртки, робота в яких саме допомагає глибше вивчити рідний край у різноманітних аспектах його розвитку, поєднуючи теоретичні знання з практичним досвідом. Навчання у туристсько-краєзнавчому гуртку переважно триває три роки за програмами: «Юні туристи-краєзнавці» (закладає основи знань, умінь і навичок для початківців); «Пішохідний краєзнавчий туризм» (поглиблене вивчення теоретичного матеріалу, розвиток навичок і практичних умінь; «Поглиблене вивчення за окремим напрямком» (спеціалізація за одним із популярних видів туризму, вироблення спеціальних умінь і навичок щодо подолання перешкод і поводження зі спеціальним спорядженням. Керівник туристсько - краєзнавчого гуртка повинен розвивати творчу ініціативу учнів, прагнути залучати кожного гуртківця до постійного та систематичного виконання певної частки від загального для всіх завдання, які стоять перед гуртком. Заняття в туристсько-краєзнавчому гуртку дають нові знання, формують мислення, сприяють зв'язку теоретичних знань з життямПоліщук, В.В., (2014), Туристсько-краєзнавча діяльність дітей в навчальних закладах освіти, Педагогічні науки. Збірник наукових праць, Вип. 122, С. 153.. На сьогодні така форма роботи отримала новий напрямок - поїздки, походи у місця, де проходили військові дії.

Глибоке знання самим учителем історії свого краю є першою умовою ефективності краєзнавчої роботи. Тому вчитель повинен постійно цікавитися станом теоретичних розробок і практичних досліджень щодо методики краєзнавчої роботи, самостійно вивчати маловідомі факти з історії краю, місцевої археології, етнографії, топоніміки тощо, досліджувати джерелаГолубко, В.Є., Середяк, А.В., & ін., (2011), Вказ. пр., с. 267..

Доцільно, щоб педагог займався науково -дослідницькою роботою і залучав до неї учнів, щоб не обмежувався передачею готових знань, а й організовував учнів на самостійний пошук краєзнавчих матеріалів, заохочуючи їх використання при вивченні курсу історіїМороз, П.В., (2012), Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання історії України: методичний посібник, Педагогічна думка, Київ, 2012, Мороз, П.В., Мороз, І.В., (2018), Дослідницька діяльність учнів у процесі навчання всесвітньої історії в основній школі: методичний посібник, КОНВІ ПРІНТ, Київ. Обов'язково у підручники історії ввійдуть краєзнавчі матеріали, зібрані про міста Ірпінь, Буча, Ізюм, Бахмут, Маріуполь, Мелітополь та ін.

Уже в початковій школі краєзнавча робота включає не тільки навчальний аспект, але й елементи дослідження. На першому етапі дослідницька робота носить репродуктивний характер. Учні ще не вміють самостійно проводити власні повноцінні дослідження, тому роблять це з допомогою учителя. Результатом можуть бути усні розповіді та письмові роботи, малюнки, фотографії.

У базовій школі науково-дослідна робота переходить до другого етапу. Учні вже самостійно можуть збирати необхідний краєзнавчий матеріал і систематизувати його, використовувати при вивченні навчальних предметів, у позакласній і позашкільній роботі. Та в своїй діяльності вони спираються на допомогу вчителя.

На третьому етапі, у старшій школі, науково-дослідна робота має творчий характер. Старшокласники активно використовують краєзнавчий підхід у власних наукових дослідженнях. Вони самостійно працюють у бібліотеках, архівах, музеях, застосовуючи сучасні новітні технології у своїй пошуковій роботі. Результати власних досліджень учні можуть представити під час вивчення навчальних дисциплін, а також при написанні науково -дослідних робіт, характерною рисою яких є чітко виражений індивідуальний характерАнтонова, О.Є., (2014), Залучення старшокласників до науково-дослідної діяльності МАН як засіб розвитку їх дослідницьких здібностей, Дубасенюк О.А. (Ред.) Інновації в освіті: інтеграція науки і практики: зб. наук-метод. праць, ФОП Левковець, Житомир Прокопчук, В.С., (2010), Шкільне краєзнавство, Кондор, Київ, Кам'янець-Подільський, с. 70-79..

Учневі надається можливість: обрати тему, визначену керівником, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки. В умовах сьогодення, коли триває широкомасштабна війна Росії проти України, актуальними стали такі теми: «Герої Небесної Сотні», «Герої не вмирають», «Волонтерський рух», «Діти-переселенці». «Ми - Україна», «Міста-герої»).

Хід підготовки науково-дослідної роботи передбачає вибір теми, обґрунтування її актуальності, вивчення літератури з даної теми, написання вступу із зазначенням об'єкта, предмета, мети і завдань роботи; складання плану; опрацювання літератури; написання тексту; перевірка першого варіанта роботи; корегування тексту з урахуванням рекомендацій і зауважень; рецензування роботи науковим керівником, рецензентами; доопрацювання роботи з урахуванням зауважень і рекомендацій, остаточне редагування та чистове оформлення, підготовка до захисту.

Як бачимо, всю роботу учні виконують самостійно. Вчитель консультує учнів, виступає у ролі наставника, наукового керівника.

Учні готують науково-дослідну роботу краєзнавчого спрямування в рамках функціонування факультативів, гуртків, наукових товариств у закладах освіти чи поза ними, у ході навчання в Малій академії наук, для участі в різноманітних регіональних, загальноукраїнських і міжнародних конкурсах, конференціях.

Уся система краєзнавчої роботи в закладі освіти дає можливість зібрати значний масив матеріалу для створення на його основі власного краєзнавчого музею, який є центром навчальної, науково-дослідної і виховної роботи. До основного фонду музею входять оригінальні пам'ятки матеріальної і духовної культури: археологічні знахідки, етнографічні матеріали, предмети нумізматики, топоніміки, геральдики, твори мистецтва. Допоміжний фонд складають фотографії, рисунки, карти, плани, діаграми, графіки, описи тощо. Завдяки дослідницько-пошуковій роботі учнів-краєзнавців експонати і матеріали шкільного музею постійно поповнюються новими надходженнями. Доцільним в умовах сьогодення є оцифрування матеріалів музею, що дає змогу демонструвати його роботу на широкий загал дистанційно. Музей стає центром усієї краєзнавчої роботи в школі, а також осередком національно-патріотичного виховання. Він використовується для проведення уроків, конференцій, лекторіїв, екскурсій, факультативних занять, гурткової роботи, зустрічей з відомими людьми. Враховуючи умови сьогодення все це можна здійснювати як очно, так і дистанційно. Діяльність шкільного музею не обмежується лише власним навчальним закладом, а й передбачає співпрацю з іншими освітніми установами, культурно-просвітницькими та громадськими організаціямиГолубко, В.Є., Середяк, А.В., & ін., (2011), Вказ. пр., с. 279-290..

Висновки

Знання людиною минулого власної сім'ї, роду, загалом історії свого народу - це вагомий компонент формування цивілізації. Краєзнавству належить у наш час важлива роль у освітній галузі саме як людиноцентричному компоненту.

Історичне краєзнавство, спираючись на близькі для розуміння учнів конкретні приклади місцевої історії, отримані на уроках, під час екскурсії, факультативних занять, гурткової роботи, написання рефератів, підготовки доповідей, науково -дослідницьких робіт, дає загальне розуміння історичного процесу, формує історичне мислення, розвиває логіку історичного пізнання.

Але цього було б недостатньо, якщо би краєзнавча робота базувалася тільки на засвоєнні теоретичних знань. Вона повинна носити і практичний характер, розвивати в учнів уміння працювати з літературою, різноманітними джерелами, здійснювати пошук, дослідження, опис.

Активна участь школярів у краєзнавчій роботі є чудовим засобом виховання учнівської молоді, сприяє громадянському та духовному розвитку, формуванню інтелектуального потенціалу України, справжнього патріота та захисника своєї рідної землі.

В умовах воєнного стану краєзнавчий аспект в навчальній і науково -дослідній роботі в закладі освіти набуває особливої ваги, змінюються форми, зміст та організація краєзнавчої роботи, що зумовлює необхідність дослідження даного питання в подальшому.

Список джерел

1. Антонова, О.Є., (2014), Залучення старшокласників до науково-дослідної діяльності МАН як засіб розвитку їх дослідницьких здібностей, Дубасенюк О.А. (Ред.) Інновації в освіті: інтеграція науки і практики: зб. наук-метод. праць, ФОП Левковець, Житомир, С. 56-75.

2. Бондаренко, Г.В., (2011), Теоретичні та методологічні проблеми історичного краєзнавства, Краєзнавство, №3, с. 23-29

3. Голубко, В.Є., Середяк, А.В., & ін., (2011), Історичне краєзнавство. Напрями та методи історико-краєзнавчих досліджень: курс лекцій, ЛНУ імені Івана Франка, Львів, 304 с.