Престижність підготовки бакалаврів різних спеціальностей КЗВО "Рівненська медична академія"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Престижність підготовки бакалаврів різних спеціальностей

КЗВО «Рівненська медична академія»

Мялюк Оксана Петрівна

кандидат біологічних наук, завідувач кафедри фундаментальних дисциплін КЗВО «Рівненська медична академія»

Прокопчук Віта Юріївна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фізичної терапії, ерготерапії КЗВО «Рівненська медична академія»

Шарапа Ганна Федорівна

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри медико-профілактичних дисциплін та лабораторної діагностики КЗВО «Рівненська медична академія»

У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження престижу спеціальностей 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» і 227 «Фізична терапія, ерготерпія», що дало можливість виявити низку факторів, які підвищують престижність спеціальностей, а саме: збільшення обсягу загальнодоступної інформації про їх проблематику, завдання, досягнення, наукову та практичну значущість; про вітчизняних і зарубіжних колег, які досягли видатних наукових та практичних результатів; поліпшення професійної підготовки у вишах, підвищення практичної спрямованості такої підготовки, збільшення арсеналу методичних засобів вирішення актуальних практичних завдань; розроблення типових проектів кар'єри, що орієнтують і спрямовують їх особистісно-професійний розвиток, складання індивідуальних акмеограм; робота зі створення позитивного іміджу спеціальностей.

Ключові слова: спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія», спеціальність 224 «Технологія медичної діагностики та лікування», престиж спеціальності, професійна діяльність.

PRESTIGE OF BACHELOR'S TRAINING IN VARIOUS SPECIALTIES OF MIHE «RIVNE MEDICAL ACADEMY»

Mialiuk Oksana

Candidate of Biological Sciences, Head of the Department of Fundamental Disciplines Municipal Institution of Higher Education «Rivne Medical Academy» of Rivne Region Council

Prokopchuk Vita

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Physical Therapy and Ergotherapy Municipal Institution of Higher Education «Rivne Medical Academy» of Rivne Region Council

Sharapa Anna

Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Teacher of Medical Prevention Disciplines and

Laboratory Diagnostics Department

Municipal Institution of Higher Education «Rivne Medical Academy» of Rivne Region Council

Introduction. The prestige ofprofessions is currently of great scientific and practical interest. Obviously, at any time and under any socio-political regime, professional orientation takes into account such a factor as the profession's prestige. In the studies carried out in various fields, the general characteristics of the prestige of professions and the factors affecting it were considered. At the same time, the prestige of specific professions and specialties was studied to a limited extent. This also applies to interesting and important specialties such as 224 «Technology of Medical Diagnostics and Treatment» and 227 «Physical Therapy and Ergotherapy.» Unfortunately, there are practically no empirical studies of the prestige of the profession of a medical laboratory assistant and a physical therapist assistant. This state of affairs negatively affects the quality of professional training in these specialties.

Purpose. To assess the prestige of specialties 224 «Technology of Medical Diagnostics and Treatment» and 227 «Physical Therapy and Ergotherapy» from the point of view of applicants and graduates of the Rivne Medical Academy.

Results. The analysis of literary sources gave us the impetus to conduct empirical research. Respondents were students (junior and senior years) and graduates of specialties 224 «Technology of Medical Diagnostics and Treatment» and 227 «Physical Therapy and Ergotherapy».

During admission to the Academy, most students of both specialties consciously chose their profession, which indicates their high degree of attractiveness, which is one of the characteristics ofprestige. The respondents' desire to become professionals in their field was not only conscious but also strong. The student's professional choice was most influenced by the desire to learn to act effectively in any situation where medical assistance is needed and to respond quickly when providing first aid (63% of responses). The majority of respondents of both specialties (more than 70%) decided on future admission to the master's degree, taking into account its prestige among other professions. It is worth noting that there are one and a half times more senior students who have decided to enter the second level of higher education than junior students.

The idea of the future profession and its prestige are related not only to its content and the range of tasks or problems to be solved, which largely depends on the conditions of its implementation, the professional status of the subjects of activity, their professional image, etc. Among the factors that most concern students in their future professional activities, the most common answers were: attitude towards medical laboratory assistants and assistants of physical therapists in organizations (55%) and probable professional deformation (55%). Unexpectedly, there was interest in the negative factors of the profession of a medical laboratory assistant and a physical therapist assistant, in particular, possible professional deformation and emotional burnout, which emphasizes the desire to connect one's work activity with this profession for a long time.

When asked whether it is possible to have a good career in the future, the majority of respondents of both specialties answered that it is possible (more than 75% of answers), and the answers of senior students, who know more about their profession, are more confident. According to the respondents who are studying in specialty 224 «Technology of Medical Diagnostics and Treatment» they can make a successful career in private laboratories (87% of answers), the respondents who are studying in specialty 227 «Physical Therapy and Ergotherapy» - in private institutions, working as massage therapists (89% of responses).

A direct assessment of the prestige of the studied specialties for students revealed a high confidence that the profession is prestigious, especially among seniors.

Among the graduates, it was important for us to know whether they were employed in their specialty. The answers were clear. All work in a specialty, which characterizes them as successful and in demand, which indirectly speaks about the prestige of the specialty. Satisfaction with professional activity was expressed by 84% of graduates of specialty 224 «Technology of Medical Diagnostics and Treatment» and 94% of specialty 227 «Physical Therapy and Ergotherapy». Respondents who graduated from both majors had no doubts about the prestige of their profession. More than 87% believe that the profession is prestigious.

Originality. Since graduates and senior students are more knowledgeable and oriented in their professional activities, this is natural. We need to raise the awareness of junior students. It would be logical to increase the effectiveness of the educational discipline «Introduction to the specialty» by including it in the category of the main components of both educational and professional programs of specialties.

Conclusion. Our research allowed us to identify several factors that contribute to increasing the prestige of specialties:

- increasing the volume of publicly available information about their direction, problems, tasks, achievements, and scientific and practical significance; about domestic and foreign colleagues who achieved outstanding scientific and practical results;

- improvement of professional training in universities, increasing the practical focus of such training, increasing the arsenal of methodological tools for solving actual practical tasks;

- development of typical career projects that orient and guide their personal and professional development, drawing up individual acmeograms;

- work on creating a positive image of specialties.

Keywords: Specialty 227 «Physical Therapy and Ergotherapy», Specialty 224 «Technology of Medical Diagnostics and Treatment», Specialty Prestige, Professional Activity.

Постановка проблеми

престижність бакалавр спеціальність медичний

Проблема престижу професій нині викликає великий науковий і практичний інтерес. У соціологічній науковій традиції термін «престиж» визначається як позитивна чи негативна оцінка індивідуальних якостей або ефективності, але нерідко використовується і як синонім соціального статусу. Соціально-професійна нерівність, властива сучасному суспільству, надає цьому феномену суспільної свідомості невизначеність, що посилює його невідповідність реальному стану престижності професійної діяльності суб'єктів ринку праці [1]. Очевидно, що за будь-яких часів і за будь- яких суспільно-політичних режимів професійна орієнтація обов'язково враховує такий чинник, як престиж професії. Дана обставина може мати як позитивний, так і негативний характер, адже перелік соціальних характеристик будь-якої професії (спеціальності) дуже великий, але при цьому такий показник, як престиж, у більшості випадків домінуватиме. Молодій людині, яка стоїть перед вибором професії, дуже важливо отримати професію, яка користується повагою в суспільстві, яка високооплачувана та перспективна. З іншого боку, вибір професії за принципом престижності несе в собі потенційну небезпеку: через деякий час її власник обов'язково зіткнеться з моральним вибором - слідувати обраним шляхом далі або змінити професію, зробивши вибір на користь своєї схильності до того чи іншого виду діяльності [ 2; 3].

У дослідженнях, проведених у різних галузях, розглядалися загальні характеристики престижу професій, фактори, що впливають на нього. Водночас престиж конкретних професій і спеціальностей, вивчався обмежено. Це стосується і таких цікавих та важливих спеціальностей як 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» і 227 «Фізична терапія, ерготерапія». У 2018 році у КЗВО «Рівненська медична академія» проводились дослідження на спеціальностях 223 «Медсестринство», 226 «Фармація, промислова фармація» стосовно їх престижності й актуальності, де випускники цих спеціальностей шляхом опитування довели високу затребуваність професії і її престиж. На жаль, практично відсутні емпіричні дослідження престижу професії лаборанта медичного і асистента фізичного терапевта. Такий стан справ негативно впливає на підвищення якості професійної підготовки із цих спеціальностей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Престиж спеціальності у виші визначається з огляду на систему цінностей, що склалася в суспільстві, яка є частиною суспільної свідомості і відображає їх ієрархічну позицію [4; 5]. Ранжування професій, а від так спеціальностей вибудовується у суспільній свідомості на основі суб'єктивних оцінок індивідами та соціальними групами їхньої значущості, важливості, складності, авторитету впливу тих чи інших видів професійної діяльності, розміру оплати праці та ін [6]. У методології вивчення престижу спеціальностей закладів освіти як феномену суспільної свідомості можна виділити американські та європейські традиції, закладені ще у першій половині ХХ століття. Вони представлені численними концепціями у зарубіжній громадській науці. Однак можна погодитися з тим, що «...основною метою побудови теорії престижу спеціальності та її емпіричного виміру є прагнення вчених пояснити з її допомогою соціальну рівність чи нерівність у різних країнах та суспільствах, тобто соціальну стратифікацію» [7]. Із цих позицій престиж спеціальності визначається системою цінностей, що панують у суспільстві, суб'єктивними відчуттями та уявленнями про їх функціональну значущість [8]. Тому проведений науковцями порівняльний аналіз престижу спеціальностей у 53 країнах показав, що оцінки приблизно схожі. Вимірювання престижу спеціальності за допомогою спеціальних шкал методу опитування дозволяє ранжувати їх відповідно з їхньою привабливістю, затребуваністю ринку праці та соціальною значущістю [9; 10].

Престиж будь-якої спеціальності, зокрема медичного спрямування, складається з багатьох факторів: соціальних, психологічних, економічних, політичних і навіть випадкових. По суті, престиж спеціальності (професії) - це оцінка, яку виставляє суспільство не окремим представникам професійної спільноти, а її членам у сукупності. Якщо препарувати поняття «престиж спеціальності» хоча б на елементарні складові, стане зрозуміло, що воно складається з найширшого спектра компонентів: від суб'єктивного ставлення конкретної людини до конкретної спеціальності і до «статусу» професії на ринку праці. Оскільки ціннісне ставлення до професії є вираженням внутрішнього ставлення суб'єкта до обраної спеціальності, то престиж професії - це, швидше, набір характеристик, що формуються громадською думкою, на основі таких даних, як статус фахівця, стандарти професії, її соціальна функція, рівень заробітної плати, умови праці, ступінь розвитку корпоративної культури та багато іншого [11].

Структура престижу спеціальності включає: наявність умов для самоствердження особистості в обраному фаху; змістовність праці в майбутньому; високий рівень заробітної плати після завершення закладу освіти. Така градація не є ієрархічною, елементи структури перераховані у випадковому порядку: для різних людей у різних ситуаціях критерії можуть як втрачати свою цінність, так і набувати її. Виходячи з того, що ціннісне ставлення людини до професії (спеціальності) - це насамперед величезний комплекс спеціально організованої багаторівневої та багатоетапної роботи, яка потребує значних зусиль як від держави, так і від індивідуума (і насамперед ця робота заснована на структурному знанні), то формування престижу спеціальності відбувається під впливом численних зовнішніх, у тому числі суперечливих, обставин. Однак не все так просто: система координат, що формує поняття «престиж спеціальності», складна та різноманітна. Якби молодь під час вибору спеціальності орієнтувалася лише на її престижність, економічні механізми країни просто втратили б свою працездатність. Крім того, дуже складно уявити таку масу молодих людей, які навчаються у виші тільки через те, що їх спеціальність має високий ступінь престижності. Отже, існують й інші мотиви, які керують індивідом при виборі професії [12]. На сучасному етапі важливе значення має такий атрибут, як зовнішній «вигляд» спеціальності, імідж, що формується у масовій свідомості. Символічний образ майбутньої професії стає причиною, за якою молода людина сформує своє бажання чи небажання поповнити ряди саме цієї спільноти. Так, це не такий вагомий чинник, як ціннісне ставлення до обраної спеціальності, але він теж має велике значення для людини, яка стоїть перед вибором трудового шляху. Якщо престижність спеціальності - це насамперед зміст, її імідж - це, швидше, форма. Межі цієї форми задаються передусім суспільними та культурними явищами. При цьому потрібно враховувати, що соціокультурні умови не статичні. Навпаки: вони мають властивість постійно змінюватися, а разом із ними змінюється і імідж спеціальності. Його формування відбувається з урахуванням наявної в державі системи цінностей, ідеології, рівня життя населення, а також процесів, що відбуваються всередині навчального закладу та діяльності соціальних інститутів. Імідж - це, скоріше, ілюзія, ніж реальний набір якостей та властивостей. Однак роль цього поняття в жодному разі не можна недооцінювати. Імідж сам собою не є змістом спеціальності, але частково він є основою для формування її престижу, а престиж - елемент, який відіграє значну роль у формуванні ціннісного ставлення до майбутньої професії [13].

Мета статті. Оцінити престиж спеціальностей 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» і 227 «Фізична терапія, ерготерапія» з точки зору здобувачів освіти й випускників КЗВО «Рівненська медична академія».

Виклад основного матеріалу

Аналіз літературних джерел дав нам імпульс до проведення емпіричних досліджень. Зважаючи на те, що бачення професії, професійної діяльності, образи спеціаліста та професіонала, що лежать в основі престижу спеціальності, завжди пов'язані з уявленнями про професію, у результаті отримання певної спеціальності в закладі освіти, було заплановано вивчення уявлень про професію лаборанта медичного і асистента фізичного терапевта у різних груп. Насамперед нас цікавило ставлення до цих професій, а відповідно, спеціальностей 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» і 227 «Фізична терапія, ерготерапія» та їх престижності для студентів, які навчаються у КЗВО «Рівненська медична академія». Методом емпіричного дослідження було обрано анкетування на репрезентативній вибірці, що близька до однорідної. Для цього була розроблена та апробована спеціальна анкета. Відомо, що рівень поінформованості про зміст досліджуваних професій залежить насамперед від отриманих знань про них. Ці знання суттєво відрізняються за обсягом та глибиною в студентів різних курсів. У зв'язку із цим респондентами були:

-- дві групи студентів, які навчаються за спеціальністю 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» в КЗВО «Рівненська медична академія»:

а) студенти молодших курсів (1 і 2), коли здійснюється загальна підготовка (5 чоловіків та 12 жінок; середній вік - 18 років);

б) студенти старших курсів (3 і 4), коли їм викладається цикл професійних дисциплін (3 чоловіків та 12 жінок; середній вік - 20 років).

-- дві групи здобувачів вищої освіти спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» в КЗВО «Рівненська медична академія»:

а) молодших курсів (1 і 2), коли здійснюється загальна підготовка (8 чоловіків та 16 жінок; середній вік - 18 років);

б) старших курсів (3 і 4), коли їм викладається цикл професійних дисциплін (6 чоловіків та 15 жінок; середній вік - 20 років).

Співвідношення респондентів (чоловіків та жінок) не дозволяло суворо визначити тендерні відмінності уявлень про престиж спеціальностей. Водночас якісний аналіз показав, що чоловіки- респонденти цю проблему розглядають песимістичніше, ніж респонденти-жінки.

Розглянемо основні кількісно-якісні результати емпіричного дослідження. Переважна більшість респондентів, що навчаються на спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування», під час вступу до вишу усвідомлено обрала професію лаборанта медичного - 54% відповідей «так» та 28% відповідей «швидше так», 10% погодилися із цим частково. Негативних відповідей - 8%, причому, судячи з характеру заповнення анкети, це скоріше прояв юнацької демонстративності. Респонденти, що обрали спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія» під час вступу, усвідомлено обрали професію асистента фізичного терапевта - 67% відповідей «так» та 19% відповідей «швидше так», 7% погодилися із цим частково. Негативних відповідей - 7%. Результати свідчать про те, що ці спеціальності мають високий ступінь привабливості, що є однією із характеристик їх престижності. Бажання стати професіоналами своєї справи у респондентів було не лише усвідомленим, а й сильним. Причому студенти старших курсів виявили велику впевненість у правильності їхнього професійного вибору. Іншими словами, у процесі навчання вони ще більше зміцнилися у своїй думці щодо вибору професії. На професійний вибір студентів вплинуло (здобувачів не розподіляли за вибором спеціальності):

-- бажання навчитися ефективно діяти в будь-якій ситуації, де необхідна медична допомога, швидко реагувати при наданні першої медичної допомоги (63% відповідей);

-- прагнення допомогти людям, які перебувають у складних медичних і психологічних ситуаціях (53%);

-- інтерес до всього, що пов'язано з діагностичною, реабілітаційною медициною (49%);

-- усвідомлення важливості медичних знань для людей (43%);

- особистісні особливості людей, які вміють добре розбиратися в людях та впливати на них для підтримання здоров'я і психологічної стабільності (37%).

У відповідях на вибір здійснювався не за одним, а декількома варіантами, тому загальна сума понад 100%. Профілі відповідей студентів молодших та старших курсів як спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування», так і 227 «Фізична терапія, ерготерапія» близькі.

Важливо також відзначити, що на виступи лікарів-лаборантів у ЗМІ відреагувало всього 4,5% респондентів (студенти молодших курсів), а на виступи лікарів-реабілітологів і ерготерапевтів - 10%, що свідчить про те, що такі виступи були слабкими і не містили повноцінної мотивації щодо вибору професії. Треба підкреслити і очевидну нестачу поінформованості про діяльність лаборантів медичних і асистентів фізичних терапевтів, вирішення проблем, з якими вони стикаються. Отримані результати можна назвати позитивними. Зокрема, відзначено співчуття і розуміння пацієнта, домінування гуманістичної спрямованості особи в багатьох респондентів, яка є професійно необхідною.

Траплялися й оригінальні варіанти відповідей. Зокрема, деякі респонденти сподіваються за допомогою анкетування розібратися в самому собі. Це результат також є знаковим, оскільки нині спостерігається посилення проблем внутрішньоособистісного характеру в молоді, зокрема невизначеність особистісної ідентифікації. Свою майбутню професійну діяльність, її престижність на спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» уявляють досить добре 65% опитуваних; певною мірою 25%; погано уявляють не більше 10%. На спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» про майбутню професійну діяльність досить добре знають 69%; певною мірою 21%; погано уявляють не більше 10%. Уявлення студентів старших курсів значно краще, що природно. Отримані результати свідчать про необхідність підвищення ефективності дисципліни «Введення у спеціальність» і внесення її в розряд основних компонент обидвох освітньо-професійних програм спеціальностей. Необхідно також популяризувати спеціальності з використанням засобів масової інформації.

З майбутнім вступом у магістратуру з урахуванням її престижності серед інших професій визначилася більшість респондентів, що навчаються на спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» (70% позитивних відповідей), нечітко визначились 28% респондентів, 2% ще не визначилися. Зауважимо, не визначились переважно респонденти-чоловіки. На спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» позитивних відповідей було 88%, респондентів, які вагаються 12% і не було тих, які не визначились. Студентів старших курсів тих, хто визначився з вступом на другий рівень вищої освіти, у півтора рази більше, ніж молодших, що стосується обох спеціальностей.

Уявлення про майбутню професію та її престижність пов'язані не тільки з її змістом і колом розв'язуваних завдань чи проблем, що багато в чому залежить від умов її здійснення, професійного статусу суб'єктів діяльності, їх професійного іміджу та ін. Слід підкреслити, що тут проявляється локалізація інтересу до факторів, пов'язаних із здійсненням професійної діяльності лаборантів медичних і асистентів фізичних терапевтів. Іншими словами, вони відображають те, що найбільше цікавить (або турбує) у майбутній професійній діяльності. Зазначимо найважливіші чинники (респондентів не розділяли на спеціальності в даному випадку):

- ставлення до лаборантів медичних і асистентів фізичних терапевтів в організаціях (55%);

- імовірна професійна деформація (55%);

- умови праці (59%);

- можливість поєднання діяльності (47%).

Меншими, але однаково значущими, є такі інтереси чи чинники:

- оплата праці (37%);

- перспективи професійного зростання (33%);

- професійний статус лаборанта медичного і асистента фізичного терапевта (17%).

За винятком факторів оплати праці та професійного статусу профілі оціночних суджень у студентів молодших та старших курсів збігаються. Лише кілька респондентів наголосили, що їх найбільше цікавить проблема самореалізації у професії, про що вони хотіли б отримати додаткову інформацію.

Несподіваним став інтерес до негативних факторів професії лаборанта медичного і асистента фізичного терапевта, зокрема, можливої професійної деформації та емоційного вигоряння. У дискусіях студентів цікавили питання професійного довголіття, того що цьому сприяє чи заважає. Зауважимо, що професійна деформація та емоційне вигоряння знижують рівень професіоналізму діяльності, отже, запит на таку діяльність та її суб'єктів буде низьким. Звідси багато негативних наслідків у життєдіяльності. У зв'язку з цим втішним є факт такого інтересу з боку майбутніх спеціалістів-бакалаврів, оскільки це свідчить, що з цією професією вони вирішили надовго пов'язати свою трудову діяльність.

Важливою для визначення престижності професії є можливість зробити гарну кар'єру саме вона є головним символом престижу будь-якої професії. Може лаборант медичний і асистент фізичного терапевта зробити хорошу кар'єру? Відповіді на це питання розподілилися так:

а) спеціальність 224 «Технологія медичної діагностики та лікування»:

- 75% респондентів вважають, що може, причому відповіді студентів старших курсів, які краще знають про свою професію, є впевненішими;

- 18% вважають, що в принципі це можливо;

- 7% респондентів вважають, що важко зробити хорошу кар'єру;

Ніхто не відповів негативно;

б) спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія»:

- 85% респондентів вважають, що може;

- 10% вважають, що в принципі це можливо;

- 5% респондентів уважають, що важко зробити хорошу кар'єру;

Ніхто не відповів негативно.

Це добрий результат, що свідчить на користь престижності професій.

Щоправда, у співбесідах та дискусіях студенти не змогли навести приклади представників своєї майбутньої професії, котрі зробили хорошу кар'єру, крім тих, хто працює у профільних вишах чи науково- дослідних установах. При цьому переважна більшість (77%) респондентів, що навчаються на спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування», вважають, що лаборант медичний може зробити будь-яку кар'єру при бажанні; 15% респондентів вважають, що лаборантам медичним легше зробити змішану кар'єру, тобто посадову та професійну; 8% за професійну кар'єру. Справді яскравих прикладів на користь успішної посадової кар'єри лаборанта медичного привести важко. Усі респонденти на спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» вважають, що асистент фізичного терапевта може зробити будь-яку кар'єру, оскільки все залежить від самої особистості. Саме такі відповіді є вагомим аргументом на користь престижності фізичної реабілітації. Можна навести багато прикладів, коли люди, будучи хорошими фахівцями у галузі знань 22 «Охорона здоров'я» (фармація, медсестринство, лікувальна справа і ін.) та закінчивши ще спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія» (другу вищу освіту, вчені ступеня), зробили успішну кар'єру.

На думку респондентів, що навчаються на спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» вони можуть зробити успішну кар'єру у наступних професійних сферах:

- робота клінічним лаборантом у державній структурі (лабораторії при лікарнях) (53%);

- робота клінічним лаборантом у приватних лабораторіях (87%);

- у науково-дослідних лабораторіях (37%);

- у паталогоанатомічних лабораторіях (65%);

- у судово-медичних лабораторіях (62%);

- у санітарно-гігієнічних і бактеріологічних лабораторіях (55%);

Як бачимо, науково-дослідна робота, як не парадоксально, є мало перспективною для кар'єри у професії, хоча багато студентів при опитуванні виражали прихильність до наукової роботи.

Щодо думок студентів, що навчаються на спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія», вони можуть зробити успішну кар'єру в таких професійних сферах:

- асистент фізичного терапевта, ерготерапевта в державних закладах охорони здоров'я (63%);

- асистент фізичного терапевта, ерготерапевта в закладах соціальної сфери та спеціальних закладах освіти (37%);

- асистент фізичного терапевта, ерготерапевта у приватних закладах (87%);

- масажист у державних закладах (55%);

- масажист у приватних закладах (89%).

Отже, найбільш неперспективною ланкою для студентів спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» виявилась сфера «асистент фізичного терапевта, ерготерапевта у закладах соціальної сфери та спеціальних закладах освіти». Це студенти пояснили надзвичайно високим рівнем психологічної напруженості в роботі. Профілі суджень студентів старших та молодших курсів обох спеціальностей однакові.

Вважається, що престижність професії пов'язана із самостійністю, низькою опосередкованістю професійної діяльності, коли є можливість прояву суб'єктивності. Самостійність є важливою умовою здійснення успішної кар'єри. Чи самостійними є майбутні професії респондентів, особливо в організаціях? Відповіді розподілилися так:

а) спеціальність 224 «Технологія медичної діагностики та лікування»:

- 37% респондентів вважають, що багато залежить від самого лаборанта медичного, його професіоналізму, активності та переконливості;

- 21% вважають, що посада є підлеглою, залежною, недостатньо самостійною;

- 18% респондентів уважають, що формально лаборанти медичні в організаціях на «других ролях», але можуть впливати на роботу організації;

- 15% респондентів уважають лаборанта медичного «залежною фігурою» в організації;

- 9% респондентів із цим категорично не погоджуються;

б) спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія»:

- 35% респондентів уважають, що багато залежить від самої особистості, її професіоналізму, активності та переконливості;

- 19% уважають, що посада є підлеглою, залежною, недостатньо самостійною;

- 33% респондентів уважають, що формально асистенти фізичних терапевтів в організаціях на «других ролях», але можуть впливати на роботу організації;

- 10% респондентів уважають, що професія є «залежною» в організації;

- 3% респондентів із цим категорично не погоджуються.

Профілі відповідей у студентів старших та молодших курсів були подібними. Думки розділилися, але все ж таки у відповідях підкреслюється висока оцінка рівня суб'єктності й можливість проявити себе як «самостійна одиниця», що позитивно позначається на престижі професії.

Нарешті, пряма оцінка престижу досліджуваних спеціальностей у нашій країні. Тут думки респондентів розподілилися (а - спеціальність 224 «Технологія медичної діагностики та лікування», б - спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія») так:

- а - 29%, б - 27% вважають, що професія, загалом, відноситься до групи досить престижних;

- а - 26%, б - 29% респондентів виявили «обережний оптимізм»;

- а - 27%, б - 26% респондентів сумніваються в престижності професії;

- а - 18%, б - 18% вважають її непрестижною.

Студенти старших курсів двох спеціальностей виявили велику впевненість у тому, що професія престижна. У співбесідах респонденти наголошували, що такі результати характерні для нашої країни, у розвинених країнах спеціальності є дуже престижними, хоча можуть мати інші назви, але професії однакові.

Ті респонденти, які вважали спеціальність престижною, рівень престижу порівняно з іншими спеціальностями оцінили так (а - спеціальність 224 «Технологія медичної діагностики та лікування», б - спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія»):

- високий рівень - а - 29%, б - 27%;

- середній рівень - а - 50%, б - 51%;

- досить низький - а -19%, б -19%;

- вкрай низький - а - 2%, б - 3%.

Зауважимо, що студенти старших курсів не відзначили низького рівня престижності спеціальностей.

Дуже цікавим та інформативним для нас виявилось анкетування випускників, яке ми провели в онлайн форматі. У дослідженні взяло участь 15 випускників спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» та 21 випускник спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія». Тендерний аспект ми не враховували, проте чоловіки досягли кращих кар'єрних результатів згідно нашого опитування. Одне із запитань було: «Чи працюєте Ви по спеціальності?» Відповідь була однозначною, усі респонденти були влаштовані на роботу згідно отриманої спеціальності, що підкреслює важливість обраних фахів. Звичайно, обсяг вибірки є незначним і говорити тільки по цим даним про престиж спеціальностей складно, але те, що випускники все ж залишилися в професії говорить на їх користь щодо затребуваності. Неоднозначними були відповіді, що стосувалися задоволеності професійною діяльністю. 84% випускників спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» виражали абсолютну задоволеність, 12% - були задоволені професією, але бажали кращих умов праці, 4% - позиціонували незадоволеність. Учасники опитування спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» в більшій своїй кількості (94%) були задоволені професією і лише 2% бажали змінити фах. За для розуміння основних елементів задоволеністю професією було запропоновано обрати найвагоміші чинники, з поміж наявних, або вписати свої варіанти. Тут відповіді випускників абсолютно різнилися з відповідями здобувачів навіть старших курсів. Варіанти відповідей можна було обрати не більше трьох. На спеціальності 224 «Технологія медичної діагностики та лікування» 70% респондентів вважають найважливішими умови праці, 35% - можливість професійного зростання, 15% - можливість поєднання діяльності, 42% - оплата праці і всі 100% респондентів обрали професійний статус. Були відповіді індивідуальні про професійний імідж, а також психологічний і міжособистісний клімат в колективі (3%). На спеціальності 227 «Фізична терапія, ерготерапія» 64% опитуваних основними чинниками називають умови праці і можливість професійного зростання, 52% були за оплату праці, 4% респондентів вважають, що психологічна атмосфера є цінною складовою задоволеності професією. За професійний статус (статусність професії) відгуки були одностайні, усі випускники спеціальності виражають думку про те, що повага, толерантність, актуальність, увічливість і затребуваність їх як професіоналів для них найбільше задоволення.

У випускників, як і в студентів, було запитання про можливість зробити гарну кар'єру в їхній професійній сфері. Відповіді були такими:

а) спеціальність 224 «Технологія медичної діагностики та лікування»:

- 95% респондентів вважають однозначно так;

- 5% що в принципі це можливо;

Ніхто не відповів, що це неможливо або зробити важко;

б) спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія»:

- 91% респондентів вважають, що може;

- 8% вважають, що в принципі це можливо;

- 1% респондентів вважають, що важко зробити хорошу кар'єру;

Ніхто не відповів, що це неможливо.

Оскільки випускники є більш упевненими в їхньому професійному і кар'єрному зростанні, ніж студенти, це ще раз підкреслило, що спеціальності є престижними. Дуже втішно розуміти, що працюючі люди, які вже абсолютно реально відчули на собі всі позитивні і негативні сторони професійної діяльності, відзначали такий високий рівень можливостей двох спеціальностей. І наостанок, було запитання, яке ми пропонували і студентам: «Чи вважають вони престижною їхню професію та чи не шкодують, що отримали саме таку спеціальність?» (а - спеціальність 224 «Технологія медичної діагностики та лікування», б - спеціальність 227 «Фізична терапія, ерготерапія»):

- а - 87%, б - 94% вважають, що професія є престижною;

- а - 8%, б - 4% респондентів виявили «обережний оптимізм»;

- а - 5%, б - 2% респондентів сумніваються в престижності професії.

Ніхто не вважав свою професію не престижною.

В анкеті випускників була можливість описати свої враження від професійної діяльності. Цікавим виявилось те, що всі респонденти «горіли» своєю роботою. Були анкети, де детально відтворювались навіть повсякденні рутинні процедури, відзначалось захоплення і «закоханість» щодо своєї праці, жоден не пошкодував про те, що в минулому обрав саме свою спеціальність.

Висновки

Таким чином, результати анкетного опитування студентів щодо престижу їхніх майбутніх професій та випускників, які вже здобули ці професії, обговорення отриманих результатів та дискусії з проблеми престижності, дозволили виявити низку факторів, що сприяють підвищенню престижності спеціальностей:

- збільшення обсягу загальнодоступної інформації про їх напрям, проблематику, завдання, досягнення, наукову та практичну значущість; про вітчизняних і зарубіжних колег, які досягли видатних наукових та практичних результатів;

- поліпшення професійної підготовки у вишах, підвищення її практичної спрямованості, збільшення арсеналу методичних засобів вирішення актуальних практичних завдань;

- розроблення типових проєктів кар'єри, що орієнтують і спрямовують їх особистісно-професійний розвиток, складання індивідуальних акмеограм;

- робота зі створення позитивного іміджу спеціальностей.

Список використаної літератури

1. Молодь на ринку праці: навички XXI століття та побудова кар'єри. Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні / Держ. ін-т сімейної та молодіжної політики. Київ, 2019. 107 с.

2. Аналітичний звіт за результатами соціологічного дослідження «Молодь України - 2021» / Мінмолодьспорт, ТОВ Форсервіс юа сейлз. 2021. 80 с.

3. Norredam M., Album D. Prestige and its significance for medical specialties and diseases. Scand JPublic Health. 2007. № 6. Р. 655-656.

4. Flaubert, J. L., Le Menestrel, S., Williams, D. R., & Wakefield, M. K. The future of nursing 2020-2030: Charting a path to achieve health equity. Washington (DC): National Academy of Sciences. 2021.

5. Марущак М. І., Криницька І. Я., Антонишин І. В. Компетентнісний підхід до навчання студентів у закладах вищої освіти медичного спрямування. Вісник Черкаського університету. 2018. № 6. С. 92-96.

6. Мялюк О. П., Хмеляр І. М. Формування дослідницької компетентності студентів-лаборантів. Нова

педагогічна думка. Рівне, 2019. № 3 (99). С. 152-157. URL: https://novadumka.at.ua/load/

nova_pedagogichna_dumka_3_99_2019/1-1-0-51

7. Leffers J., Levy R. M., Nicholas P. K., Sweeney C. F. Mandate for the nursing profession to address climate change through nursing education. JNurs Scholarsh. 2017. № 49 (6). Р. 679-687.

8. URL: https://opmed.doximity.com/articles/why-did-you-choose-your-specialty-would-you-do-it-again Chirag

Parghi, MD * Radiology Oct 7, 2022

9. Creed P. A., Searle J., Rogers M. E. Medical specialty prestige and lifestyle preferences for medical students. Soc Sci Med. 2010. № 71 (6). Р. 1084-1088.

10. Криницька І. Я., Марущак М. І., Кліщ І. М. Особливості професійної підготовки медичних сестер на сучасному етапі. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров 'я України. 2017. № 4 (74) С. 84-87.

11. Holst J. Global Health-emergence, hegemonic trends, and biomedical reductionism. Glob Health. 2020. № 16 (1). Р. 1-11.

12. Zulu C., Ngoma C. A survey on perception of the image of the nursing profession in Zambia by nursing students at the Department of Nursing Sciences, University of Zambia. Unified J Nurs Midwifery. 2015. № 1(1). Р. 1-14.

13. Keren Grinbergcorresponding, Yael Sela, Abdelrahman S. Perception of the image of the nursing profession and its relationship with quality of care Relationship among public nursing image, self-image, and self-esteem of nurses. Nurs Health Sci. 2018. № 7. Р. 10-16. doi: 10.1186/s12912-022-00830-4

References

1. Molod na rynku pratsi: navychky XXI stolittia ta pobudova kariery. Shchorichna dopovid Prezydentovi Ukrainy, Verkhovnii Radi Ukrainy, Kabinetu Ministriv Ukrainy pro stanovyshche molodi v Ukraini [Youth on the labor market: 21st century skills and career building. Annual report to the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine on the situation of youth in Ukraine]. (2019). Derzh. in-t simeinoi ta molodizhnoi polityky. Kyiv. [in Ukrainian].

2. Analitychnyi zvit za rezultatamy sotsiolohichnoho doslidzhennia «Molod Ukrainy - 2021» [Analytical report based on the results of the sociological study «Youth of Ukraine - 2021»]. (2021). Minmolodsport, TOV Forservis yua seilz. [in Ukrainian].

3. Norredam, M., & Album, D. (2007). Prestige and its significance for medical specialties and diseases. Scandinavian journal of public health, 35(6), 655-661. URL: https://doi.org/10.1080/14034940701362137

4. Flaubert, J. L., Le Menestrel, S., Williams, D. R., & Wakefield, M. K. (Eds.). National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine; National Academy of Medicine; Committee on the Future of Nursing 2020-2030. (2021). In The Future of Nursing 2020-2030: Charting a Path to Achieve Health Equity. US: National Academies Press. URL: https://doi.org/10.17226/25982

5. Marushchak, M. I., Krynytska, I. Ya., & Antonyshyn, I. V. (2018). Kompetentnisnyi pidkhid do navchannia studentiv u zakladakh vyshchoi osvity medychnoho spriamuvannia [A competent approach to student education in institutions of higher medical education]. Visnyk Cherkaskoho universytetu - Herald of Cherkasy University, 6, 92-96. [in Ukrainian].

6. Mialiuk, O. P., & Khmeliar, I. M. (2019). Formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti studentiv-laborantiv [Formation of research competence of laboratory students]. Nova pedahohichna dumka - New pedagogical thought, 3(99), 152-157. URL: https://novadumka.at.ua/load/nova_pedagogichna_dumka_3_99_2019/1-1-0-51 [in Ukrainian].

7. Leffers, J., Levy, R. M., Nicholas, P. K., & Sweeney, C. F. (2017). Mandate for the Nursing Profession to Address Climate Change Through Nursing Education. Journal of nursing scholarship : an official publication of Sigma Theta Tau International Honor Society of Nursing, 49(6), 679-687. URL: https://doi.org/10.1111/jnu.12331

8. Creed, P. A., Searle, J., & Rogers, M. E. (2010). Medical specialty prestige and lifestyle preferences for medical students. Social science & medicine (1982), 71(6), 1084-1088. URL: https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2010.06.027

9. Krynytska, I. Ya., Marushchak, M. I., & Klishch, I. M. (2017). Osoblyvosti profesiinoi pidhotovky medychnykh sester na suchasnomu etapi [Features of professional training of nurses at the modern stage]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy - Herald of social hygiene and health care organization of Ukraine, 4(74), 84-87. [in Ukrainian].

10. Holst, J. (2020). Global Health - Emergence, hegemonic trends and biomedical reductionism. Globalization and health, 16(1), 42. URL: https://doi.org/10.1186/s12992-020-00573-4

11. Zulu, C., Ngoma, C. (2015). A survey on perception of the image of the nursing profession in Zambia by nursing students at the Department of Nursing Sciences, University of Zambia. Unified JNurs Midwifery, 1(1), 1-14.

12. Keren, G., Yael, S., & Abdelrahman, S. (2018). Perception of the image of the nursing profession and its relationship with quality of care. Relationship among public nursing image, self-image, and self-esteem of nurses. Nurs Health Sci, 7, 10-16. URL: https://doi.org/10.1186/s12912-022-00830-4

Размещено на Allbest.ru

...