Професійно-значущі та особистісні якості майбутнього вчителя фізичної культури для організації командних взаємодій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійно-значущі та особистісні якості майбутнього вчителя фізичної культури для організації командних взаємодій

Хомяк Григорій Григорович

аспірант кафедри педагогіки та освітнього менеджменту Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Анотація

У статті проаналізовано професійно-значущі та особистісні якості майбутнього вчителя фізичної культури, необхідні для організації командних взаємодій у спортивному колективі. Досліджено механізм їхнього впливу на ефективність спільної діяльності спортивного колективу. Розкрито особисті якості членів спортивної команди. Визначено критерії диференціювання особистісних якостей майбутнього учителя фізичної культури, необхідних для командних взаємодій. Диференційовано та названо групи якостей майбутнього вчителя фізичної культури для організації взаємодії членів команди: інтелектуальні (інтелект, самовдосконалення, креативність, інтелектуальна та поведінкова гнучкість); вольові (ініціативність, наполегливість (цілеспрямованість, рішучість, впевненість та ін.), самоконтроль); моральні (щирість, відкритість, довіра, чесність, справедливість тощо), відповідальність (об'єктивність, тактовність, принциповість, вимогливість), соціальна сміливість і незалежність); комунікативні (товариськість, комунікабельність, дружелюбність тощо), толерантність та здатність до співпереживання - емпатія. Запропоновано трактування поняття "особистісні якості майбутнього вчителя фізичної культури, необхідні для командних взаємодій",

Ключові слова: професійно-значущі та особистісні якості, майбутній учитель, фізична культура, командні взаємодії, спортивний колектив, організатор, лідер, тренер, спортсмен.

PROFESSIONALLY SIGNIFICANT AND PERSONAL QUALITIES OF FUTURE PHYSICAL EDUCATION TEACHER FOR TEAM INTERACTIONS Khomiak Hryhorii

Postgraduate Student of the Department of Pedagogy and Educational Management вчитель фізичний культура

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Introduction. The socio-economic changes taking place in the country could not but affect the education system in general and teacher education in particular. The modern school and the school of the future need teachers ready to apply theoretical knowledge, professional skills, and abilities comprehensively, with a high level of pedagogical thinking, who can analyse, compare, organize information, and solve pedagogical tasks independently and creatively. It also applies to future physical education teachers. For the effective implementation ofprofessional activity, the following was carried out: firstly, the analysis of the qualities and personality traits of the future physical education teacher studied in the literature to specifically identify those necessary for managing team interactions; secondly, the mechanism of their influence on the effectiveness of the joint activities of the sports team.

Purpose. The article aims to analyse the professionally relevant and personal qualities of a future physical education teacher necessary for organizing team interactions in a sports team.

Methods. Theoretical methods of analysis and synthesis of scientific literature, systematization and data analysis were used.

Results. Based on the analysis of scientific literature, the personal qualities and properties of future physical education teachers - coaches, and athletes necessary for their activities were determined. It was established that the highest manifestation of a person's mental and physical capabilities is possible in sports. The professionally relevant and personal qualities of the future physical education teacher, necessary for the organization of team interactions in the sports team, were analysed. The criteria for differentiating the personality qualities of the future physical education teacher required for team interactions are determined. The personal skills of the members of the sports team are revealed.

Originality. Differentiated and named groups of qualities of the future teacher of physical culture for organizing the interaction of team members: intellectual (intellect, self-improvement, creativity, mental and behavioural flexibility); strong-willed (initiative, perseverance (focus, determination, confidence, etc.), selfcontrol); moral (sincerity (openness, trust, honesty, justice, etc.), responsibility (objectivity, tact, adherence to principles, demandingness), social courage and independence); communicative (sociability (sociability, friendliness, etc.), tolerance and the ability to empathize - empathy). The interpretation of the concept "personal qualities of the future physical culture teacher, necessary for team interactions " is proposed.

Under the personal qualities of future teachers of physical education, necessary for team interactions, we understand the following intellectual, volitional, moral and communicative qualities, character properties, expectations, stereotypes, instructions, and other dispositions, thanks to which perception, assessment of the sports team, decision-making and response to emotional and behavioural levels in situations of substantive and interpersonal interactions.

Conclusion. First, the article differentiates and names the specific qualities of a future physical education teacher for organizing the interaction of team members. Secondly, the interpretation of the concept of "personal qualities of the future physical culture teacher necessary for team interactions " is proposed.

Key words: Professional and Personal Qualities, Future Teacher, Physical Culture, Team Interactions, Sports Team, Organizer, Leader, Coach, Athlete.

Постановка проблеми. Соціально-економічні зміни, що відбуваються в країні, не змогли не позначитися на системі освіти взагалі і на педагогічній освіті, зокрема. Сучасній школі та школі майбутнього потрібні вчителі, готові до комплексного застосування теоретичних знань, професійних умінь і навичок, з високим рівнем розвитку педагогічного мислення, які вміють аналізувати, порівнювати та узагальнювати інформацію, самостійно та творчо вирішувати ті чи інші педагогічні завдання. Це стосується і майбутніх учителів фізичної культури.

Одним із аспектів підготовки майбутніх учителів фізичної культури, які працюватимуть з дітьми у спортивних колективах, є формування у них професійних та особистісних якостей для згуртування спортивних об'єднань, створення та підтримання сприятливого, для спортивних досягнень та розвитку особистості майбутнього спортсмена, психологічного клімату.

Розширення конкуренції та неухильне зростання числа претендентів на вищі нагороди у найпрестижніших міжнародних змаганнях висуває до майбутніх учителів фізичної культури, які займаються тренерською діяльністю високі вимоги. У видах спорту командно -ігрового характеру намітилася проблема, яка полягає у нестачі ефективних, успішних учителів фізичної культури-тренерів, що висуває підвищені вимоги до їх особистісно-професійних якостей. Ефективність професійної діяльності майбутнього вчителя фізичної культури, одним із показників якої можна вважати змагальну результативність його вихованців, зумовлена не лише досконалістю фахових знань, умінь та навичок, а й професійними та особистісними якостями, від яких залежить ефективність процесу підготовки юних спортсменів та результат їх виступу на змаганнях.

Для ефективного здійснення професійної діяльності постала необхідність: по -перше, здійснити аналіз досліджуваних у літературі якостей та властивостей особистості майбутнього вчителя фізичної культури для того, щоб конкретно позначити ті, які необхідні для управління командними взаємодіями; по - друге, дослідити механізм їхнього впливу на ефективність спільної діяльності спортивного колективу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему підвищення ефективності діяльності майбутнього вчителя фізичної культури-тренера науковці пов'язують з його здатністю до ефективного впливу, як на окремого спортсмена, так і на команду в цілому, що трактується фахівцями як один з пріоритетних напрямів досліджень і в нашій країні, і за кордоном (В. Бабаліч [2], О. Тимошенко [15] та ін.). Підготовка майбутнього вчителя-тренера для командно-ігрових видів спорту заснована на науковій розробці проблеми соціально-психологічного забезпечення підготовки спортивних команд. Педагогічні спостереження та узагальнення практичного досвіду (А. Белецька [4], В. Ляшенко [9], Н. Олійник [11] та ін.) довели, що результати досліджень психологічного клімату в спортивних командах можуть бути практично використані вчителем-тренером у різноманітних педагогічних варіантах для раціональної організації навчально - тренувального процесу і для якісної психологічної підготовки спортивної команди до змагань.

Проведений науковий аналіз проблеми в педагогічній теорії довів, що науково-педагогічна проблема є актуальною, а наведені дослідження й напрацювання в цій галузі можуть слугувати основою для наукової розвідки.

Мета статті: проаналізувати професійно-значущі та особистісні якості майбутнього вчителя фізичної культури, необхідні для організації командних взаємодій у спортивному колективі.

Виклад основного матеріалу. У науковій та спортивній літературі позначається багато особистісних якостей та властивостей спортсменів, необхідних для реалізації їхньої діяльності (С. Аніскевич [1], Л. Безкоровайна [3], П. Горностай [12], С. Гуменюк [5], Н. Денисенко [6], Д. Дроздов [7] та ін.). Науковці доводять, що відмінною особливістю спортивної діяльності є те, що в ній можливий максимальний прояв психічних та фізичних можливостей людини. Психічні якості людини, а також особистість загалом формуються у процесі будь-якої спортивної діяльності. Наявність певної специфіки у цьому виді діяльності відрізняє її з інших видів.

Важливою гранню спортивної діяльності є високоорганізована рухова активність людини, різні рухові акти власними силами і становлять необхідну частину спорту. Негативними ознаками спортивної діяльності є досить висока можливість психологічного тиску дорослих на юного спортсмена, вимоги досягнення високих результатів, а також використання лише одного міжособистісного критерію - спортивні досягнення (В. Синіговець [13]).

Проте спортивна діяльність не виховує позитивних особистісних якостей, оскільки за певних умов у спортсмена можуть сформуватися негативні риси характеру (надмірне честолюбство, марнославство, зазнайство, егоїзм та ін.), якщо цьому не протистоїть систематичне цілеспрямоване виховання і самовиховання спортсмена. Завдання виховання в процесі тренування потребують розв'язання, насамперед вчителем-тренером. Щоб успішно здійснювати процеси виховання, навчання і розвитку, вчителю -тренеру необхідно знати властиві людині соціально обумовлені якості, властивості особистості. В умовах спорту такі педагогічні процеси мають ряд особливостей.

Так, О. Федик вважає, що емоції і мотиви спонукують спортсмена до прояву певних рис характеру, а воля (через вольові зусилля) здійснює реалізацію діяльності за допомогою цих рис характеру. У стресових ситуаціях виявляється установка спортсмена на досягнення успіху чи запобігання невдачам. Люди, у яких переважає установка на досягнення успіху, часто ризикують у ситуаціях спортивного двобою. Спортсмени, у яких переважає установка на запобігання невдачі, більш обачні, ставлять перед собою посильні цілі, рідше ризикують. Роль спортивної діяльності у формуванні характеру полягає в тому, що вона створює ті специфічні потенційні основи дій, у яких проявляється характер людини, її індивідуальні особливості, воля. Але для того, щоб виконувані спортсменом дії в процесі тренування стали стійкими, надійними, вони повинні сформуватися в систему навичок, завдяки чому в екстремальних умовах змагань спортсмен виявляє бійцівський характер і здатний здійснювати вчинки без тривалого міркування і коливань. Відтак, характерними якостями спортсмена О. Федик вважає: суспільну свідомість (спортивний колектив і суспільство) - оцінної спонукальні дії; спільну тренувальну діяльність; змагальну діяльність; стосунки в колективі; відповідальність; норми поведінки; товариськість; взаємодопомогу; оцінку діяльності; ставлення до суспільства, соціальної структури суспільства; якостями вчителя -тренера - спілкування; емоційні реакції; поведінкові акти; самосвідомість - моральні почуття; естетичні почуття; самопізнання; самоспостереження; самоконтроль; самооцінку; самовиховання. Отже, засоби і методи фізичної культури сприяють формуванню моральних, вольових, естетичних та інтелектуальних якостей. Але ці можливості залишаються тільки можливостями, якщо не реалізовувати їх шляхом відповідно спрямованої діяльності [16, с.180].

Схарактеризуємо конкретні особисті якості майбутнього вчителя фізичної культури, необхідні для командних взаємодій.

Денисенко Н. вважає, що такі якості, як цілеспрямованість, захопленість, працьовитість, сумлінність, самостійність та творчість, наполегливість та завзятість є типовими рисами характеру майбутнього вчителя фізичної культури. До цього набору якостей автор додає силу волі, волю до перемоги, сміливість, активність, ініціативу і мужність. Аналізуючи властивості характеру, що відображають ставлення майбутнього вчителя фізичної культури до самого себе, автор такими вважає вимогливість, самокритичність, дисциплінованість, принциповість, витримку та самовладання, високий рівень домагань, емоційну стійкість і самоконтроль, впевненість у своїх силах, акуратність, по відношенню до колективу - колективізм, доброзичливість, вимогливість, чесність, безкорисливість, уважність, коректність, готовність піти на зустріч іншому [6, с.217].

Тимошенко О. досліджує такі якості, як самовладання, самоконтроль, почуття відповідальності, емоційні відносини здобувача, ініціативність, самостійність, працьовитість, дисциплінованість, витримку, акуратність, активність, відповідальність, чесність, сміливість та рішучість, незалежність та соціальну сміливість [15, с.13].

Аналіз вищевикладеного показав, що науковці називають ідентичні якості та властивості особистості майбутнього вчителя фізичної культури, не поділяючи їх на ті, що необхідні для управління індивідуальними діями юного спортсмена або для їх предметних взаємодій, та на ті, що актуальні для ефективних міжособистісних взаємодій у команді. У тих випадках, у яких здійснено характеристику особистісних якостей майбутнього вчителя фізичної культури, що виявляються в управлінні спільною спортивною діяльністю, не подається їхня ієрархія за ступенем важливості для колективу, у співвідношенні з іншими властивостями та якостями, та не визначається механізм їх дії на суб'єктів спортивної групи. Можливо подібний стан речей і є причиною того, що в літературі важко виявити чіткий опис системи формування якостей майбутнього вчителя фізичної культури, необхідних для командних взаємодій.

Найбільш показовою в цьому аспекті є робота Л. Безкоровайної, у якій автор диференціює особистісні властивості та якості майбутнього вчителя фізичної культури, що впливають на взаємодії та відносини у команді та визначають рівень узгодженості та згуртованості чи конфліктності спортсменів. Дослідник здійснює спробу визначити якості особистості взаємодіючих суб'єктів у спортивній команді та диференціює їх так: які виявляються у самій діяльності у формальній сфері спілкування; неформальній сфері спілкування. Проте означені якості дослідник згадує, характеризуючи причини конфліктів у колективі, і називає, переважно, негативні, які призводять до конфлікту. У формальній сфері спілкування автор називає такі, як відсутність витримки, вимогливості та наполегливості у досягненні поставленої мети, мужності, здатності до ризику, волі, самопожертви, невміння аналізувати, прийти на допомогу, недисциплінованість, нездатність підпорядковуватися. У неформальній сфері спілкування дослідник такими якостями вважає: суб'єктивізм і упередженість в оцінках, зарозумілість, самозакоханість, егоїстичність, нещирість, агресивність стосовно партнерів, відсутність емпатії, співчуття, співпереживання тощо [3, с.89].

З одного боку, можна припустити якості прямо протилежні тим, що перераховує автор, і вважати їх позитивними та необхідними для підвищення узгодженості та згуртованості в команді. Але з іншого боку, виникає низка питань. По-перше, такі якості, як вимогливість і наполегливість у досягненні поставленої мети, мужність, здатність до ризику які правомірно вважати проявом волі, бажано об'єднати в одне поняття. По-друге, незрозуміло, чи йдеться про прояв вольових зусиль по відношенню до предметних дій (наприклад, подолання фізичного та психологічного навантаження, протидія супернику тощо), чи слід стверджувати про вольові риси характеру, наприклад, про самовладання (самоконтроль)), що поєднує такі якості, як дисциплінованість, старанність, здатність підпорядковуватися, об'єктивізм і неупередженість в оцінках, що проявляється в умовах командних взаємодій. По-третє, не зовсім зрозуміло, які прояви волі з названих є найважливішими для спільної діяльності спортивної групи.

Намагаючись знайти орієнтир для розв'язання поставленої проблеми, ми звернулися до досліджень, присвячених структурі особистості, щоб з'ясувати, які зі структурних компонентів "відповідальні" за взаємодії та відносини між людьми (Л. Безкоровайна [3], С. Гуменюк [5], Д. Дроздов [7] та ін.).

З нашого погляду, найбільш вдалим підходом є структура, запропонована В. Іщук [8]. Науковець виокремлює в структурі особистості три підструктури (підсистеми), в одну з яких - інтраіндивідну, входять такі її властивості, як темперамент, здібності, інтелект, емоції, воля та характер. Проте, на думку автора, ці властивості, і особливо характер, неспроможні розглядатися у відриві від соціальних, міжособистісних взаємодій і відносин особистості, оскільки формуються завдяки останнім (крім темпераменту) і виявляються у них. Сукупність зазначених властивостей утворює індивідуальність людини, що проявляється в міжіндивідуальному просторі та характеризує якості особистості у спільній діяльності та спілкуванні. Особистісне, як стверджує дослідник, постає як прояв групових взаємин та утворює інтеріндивідну підструктуру. Автор виокремлює метаіндивідну підструктуру, у якій якості особистості персоналізовані у свідомості інших людей [8, с. 120].

Проаналізовані положення авторів є одним із критеріїв, що дозволяє структурувати "набір" особистісних якостей, необхідних майбутньому вчителю фізичної культури для організації командних взаємодій. Важливими для майбутнього вчителя фізичної культури в управлінні індивідуальними діями та предметними (суб'єкт-об'єктними) взаємодіями спортсменів є властивості та якості, що входять до інтраіндивідної підструктури. Але найбільш значущими, очевидно, є якості, що виявляються в міжособистісних (суб'єкт-суб'єктних) взаємодіях та відносинах і локалізуються в інтеріндивідній та метаіндивідній підструктурі (Л. Безкоровайна [3], П. Горностай [12], В. Іщук [8], Н. Маковецька [10], О. Романовський [14] та ін.).

Від авторитетності майбутнього вчителя фізичної культури чи лідера команди, а зокрема, їх розпоряджень, вказівок залежатиме успішність стратегії та тактики гри. Доказом на цю користь є той факт, наприклад, що при певному рівні підготовленості та здібностей одні й ті ж члени команди показують різні результати за різних тренерів, за різних стилів керівництва. Проте не можна формувати у спортсмена таку якість як авторитетність, оскільки це поняття виступає як оцінка особистості з боку партнерів по команді. Відтак, на нашу думку, якостями, які становлять структуру авторитетності є: соціальна сміливість, відповідальність, об'єктивність, вимогливість, принциповість тощо.

Критерієм диференціювання особистісних якостей майбутнього учителя фізичної культури, необхідних для командних взаємодій, є дослідження Н. Маковецької. Автор поділяє якості на інтелектуальні, вольові, моральні та комунікативні [10, с.133].

Інший критерій полягає у врахуванні механізму впливу особистісних якостей майбутнього вчителя фізичної культури на безпосередні психічні та емоційні стани юних спортсменів під час їх дій та взаємодій.

І останній критерій диференціювання досліджуваних аспектів полягає у тому, на думку С. Гуменюк, що існує безліч термінів і понять, що визначають особисті якості та властивості людини, які можуть розглядатися як елементи особистості [5].

Щодо особистих якостей членів команди, то найбільш незахищеними в емоційному плані є аутсайдери команди. Їхні конфлікти або напружені стосунки з більш високостатусними гравцями беруть початок з предметних взаємодій і на особистісному рівні через образи, провини, гнів, бумерангом повертаються на діловий рівень у вигляді тривоги. Цю думку поділяємо з висловлюванням А. Белецької, яка досліджувала чинники успішності спільної діяльності колективів, зокрема спортивних команд [4, с.62]. Важливою особистісною якістю таких спортсменів, на думку автора, є їхня висока мотивація досягнення успіху, креативність, а також вольові риси характеру, що допомагають їм зростати у професійній сфері: цілеспрямованість, наполегливість, завзятість тощо. Важливими якостями аутсайдерів є їх відкритість до сприйняття об'єктивних оцінок та критики, і це може бути стимулом до їх подальшого самовдосконалення; толерантність по відношенню до реакцій на себе і до партнерів по взаємодії, що спочатку може бути виявом вольової якості характеру. У аспекті відповіді на реакцію цієї категорії членів команди, необхідними якостями є об'єктивність, що передбачає чесність і справедливість по відношенню до партнерів і себе, здатність до адекватної самооцінки. У тих ситуаціях, коли такий гравець оцінює реакцію на себе як необ'єктивну або надмірно агресивну, то важливою якістю для нього може бути соціальна сміливість та рішучість для того, щоб дати відсіч (у психологічному сенсі) агресивно налаштованим та несправедливим партнерам, не посилюючи конфліктну ситуацію. Для цього йому також необхідні відкритість, чесність, справедливість та принциповість. У аспекті міжособистісних відносин, що відбуваються паралельно до основної діяльності, значущими якостями для аутсайдерів можуть бути їхня комунікабельність, товариськість, які дозволять їм усвідомлювати причини не лише негативного ставлення до них партнерів по команді, а й, як пише П. Горностай, отримувати від них допомогу, поради та підтримку, що часто заважає робити образа, гнів і недовіра [12, с.78]. Тому довіра, на нашу думку, - це ще одна якість, потрібна для низькостатусних гравців, та й для всіх членів команди.

Щодо високостатусних членів колективу чи гравців, які мають у цьому сенсі середні позиції, можемо розглядати їх як представників "іншого боку" учасників конфлікту у відносинах "лідер- аутсайдер". Проте подібне співвідношення "сил" і реакцій може виявлятися і в конфліктах щодо вертикалі "тренер-спортсмен" (безвідносно до статусу останнього), і по горизонталі "спортсмен-спортсмен", навіть серед рівностатусних членів команди, наприклад, у ситуації ділової чи особистісної конкуренції. У будь - якому випадку можна виявити "агресора" та "жертву", а досить негативним може бути конфлікт між двома агресивними членами команди, що призводить до його ескалації чи експансії.

Самоконтроль, толерантність до реакцій партнерів незалежно від їхньої експресивності, об'єктивність в оцінках, стриманість і тактовність на емоційному та поведінковому рівні (навіть за рахунок вольових зусиль), а також принциповість, чесність та відкритість, відповідальність за свою поведінку, емпатичність та рефлексивність необхідний "набір" особистісних якостей членів команди, який допоможе утримуватися або взагалі від конфлікту, або від його ескалації, і перевести конфлікт у ділове русло.

Ще один момент, який потребує уваги, - це важливість такої якості спортсменів, як інтелектуальна та поведінкова гнучкість (на противагу конформності), оскільки певні якості, установки та поведінкові стереотипи, за всього їхнього позитиву, не завжди можуть приносити бажаний результат. Наприклад, у випадку поразки команди, це відображається на стані гравців у вигляді апатії, пасивності, фрустрації. Відповідно певна частка агресивності, різкості висловлювань, гніву тренера чи лідерів команди можуть здійснювати "шоковий", афективно-стимулюючий вплив на гравців для підняття їх духу та працездатності.

Цілком ймовірно, що майбутній учитель-тренер зустрічається з різноманітними, іноді внутрішньо суперечливими інтелектуальними завданнями, які вимагають негайного і правильного вирішення. В атмосфері небезпеки йому притаманна здатність до максимальної продуктивності розумової діяльності, яка характеризується глибоким аналізом, вмінням бачити відразу і ціле, і деталі, синтезувати різноманітні чинники, різко змінювати план при зміні ситуації. Тренер володіє рівновагою сильного розуму і сильної волі, глибокою інтуїцією, яка є результатом тривалої, складної і копіткої підготовки. Отже, вчитель -тренер - це особистість неординарна і лише певний комплекс складових його нервової системи, властивостей характеру і здібностей, які мають психолого-педагогічну спрямованість, дозволяють йому ефективно здійснювати управлінську діяльність в команді.

Лідерська спрямованість сприяє самореалізації, самовираженню в процесі набуття досвіду спілкування та взаємодії людини з іншими людьми. Маючи творчий потенціал і сильний характер, людина - лідер постійно перебуває в пошуках цікавих справ, захопливих подій, які можуть перетворювати навколишню дійсність. Вона не зупиняється на досягнутому, підпорядковуючи свою й чужу волю, домагається поставленої мети. Така людина цікава, неповторна, нею захоплюються. Нестандартність мислення й жага нового є найпродуктивнішими якостями творчої особистості і, як свідчить життєвий досвід, лідерський склад розуму може принести плоди як сьогодні, так і в майбутньому. Лідери найбільш ініціативні, вони першими починають виконувати завдання, упевнені в собі, часто посміхаються, задоволені собою та життям, їм усе цікаво. Отже, ініціативність, різнобічний інтерес - це ті інтегративні якості, які визначають найціннішу активність людини й характеризують її здатність до подолання перешкод, пошуків нових шляхів, до проявів не тільки індивідуальної творчості, а й об'єднання інших людей у процесі виконання творчих завдань. Головна причина, через яку люди не здатні бути хорошими лідерами, - це відсутність упевненості в собі. Саме тому майбутньому вчителеві фізичної культури необхідно володіти якостями створення такого середовища, у якому дитина, не соромлячись, пропонує свої ідеї, адже вони можуть виявитися набагато перспективнішими, ніж у більш упевнених у собі людей. Отже, всі злети й падіння в житті відбуваються завдяки лідерству. Лідерство - мистецтво впливу на людей, мотивація їх до досягнення певних цілей. Доцільно лідерські якості розвивати в шкільному віці, оскільки саме в цей період у дітей виникають колективні зв'язки, починає формуватися громадська думка, вимогливість один до одного, взаємна оцінка. На основі цього починає визначатися спрямованість особистості, з'являються нові моральні почуття й потреби. Вирішальне значення для розвитку особистості дитини має той факт, що разом зі вступом до школи дитина входить і в колектив однолітків. Навчальна діяльність розвиває у школярів загальну навчальну цілеспрямованість, за якої пріоритетну роль відіграють уроки фізичної культури, які можуть створювати всі необхідні умови для прояву лідерського потенціалу учнів. Лідерські якості необхідно виявляти й цілеспрямовано психолого -педагогічно розвивати. Діяльність учителя фізичної культури повинна створювати умови для прояву творчої активності дітей [10, с. 135].

Також для розвитку лідерських якостей на уроках фізичної культури педагогом штучно створюються такі ситуації, які повинні бути розв'язані колективно. Учитель і учень -лідер є співтворцями навчального процесу, у якому вчитель забезпечує педагогічну підтримку, використовуючи ефективні педагогічні технології управління (організовуючи найбільш доцільні види діяльності, що сприяють прояву й формуванню лідерських якостей), а учень-лідер виконує одну з ролей і організовує взаємодію інших учнів [10, с.134].

Отже, проведений аналіз дозволяє, по-перше, диференціювати та назвати групи якостей майбутнього вчителя фізичної культури для організації взаємодії членів команди, по-друге, запропонувати визначення поняття "особистісні якості майбутнього вчителя фізичної культури, необхідні для командних взаємодій".

До групи інтелектуальних якостей відносимо високий інтелект, не як властивість, яку можна виміряти в кількісних одиницях, а як якість особистості, що виражається в його здатності до саморефлексії, здатності усвідомлювати необхідність постійного самовдосконалення, прояві креативності, інтелектуальної та поведінкової гнучкості. До вольових якостей майбутнього вчителя фізичної культури відносимо ініціативність, наполегливість (цілеспрямованість, рішучість, впевненість та ін.), самоконтроль (витримку). У моральному аспекті найбільш цінними для організації успішних взаємодій у команді є щирість (відкритість, довіра, чесність, справедливість тощо), відповідальність (об'єктивність, тактовність, принциповість, вимогливість), соціальна сміливість і незалежність. У комунікативній сфері необхідні такі якості, як товариськість (комунікабельність, дружелюбність тощо), толерантність та здатність до співпереживання - емпатія.

Під особистісними якостями майбутніх учителів фізичної культури, необхідними для командних взаємодій, розумітимемо такі інтелектуальні, вольові, моральні та комунікативні якості, властивості характеру, очікування, стереотипи, настанови та інші диспозиції, завдяки яким відбувається сприйняття, оцінка спортивного колективу, прийняття рішення та реагування на емоційному та поведінковому рівнях у ситуаціях предметних та міжособистісних взаємодій.

Висновки

Нами досліджено якості та властивості особистості майбутнього вчителя фізичної культури. Розкрито особисті якості членів спортивної команди. Визначено критерії диференціювання особистісних якостей майбутнього учителя фізичної культури, необхідних для командних взаємодій. Диференційовано та названо конкретні якості майбутнього вчителя фізичної культури для організації взаємодії членів команди, запропоновано трактування поняття "особистісні якості майбутнього вчителя фізичної культури, необхідні для командних взаємодій".

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розкритті професійних умінь майбутнього вчителя фізичної культури для здійснення тренувальної та змагальної діяльності юних спортсменів.

Список використаної літератури

1. Аніскевич С.В. Особливості професійної підготовки викладачів фізичного виховання в України. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія "Педагогіка і психологія". 2016. № 1(11). С. 141-146.

2. Бабаліч В. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури на заняттях зі спортивно- педагогічного вдосконалення. Молодий вчений. 2018. Вип. 12(64). С. 330-333.

3. Безкоровайна Л.В. Оцінка якостей, необхідних для майбутньої професійної управлінської діяльності майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. Харків: ХДАДМ, 2006. № 10. С. 87-90.

4. Белецька А.А. Психологічні особливості мотиваційної спрямованості спортсменів командних та індивідуальних видів спорту. The scientific heritage. 2020. No 54. С. 59-63.

5. Гуменюк С.В. Теоретичні і методичні основи формування педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2018. 39 с.

6. Денисенко Н.Г. Теоретичні і методичні засади формування професійної мобільності майбутніх учителів фізичної культури: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2021. 610 с.

7. Дроздов Д.В. Педагогічні умови формування професійних якостей майбутніх тренерів у процесі фахової підготовки. Науковий вісник Донбасу. 2011. № 1(13). С. 1-10.

8. Іщук В. Сутність і структура професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання. Гуманітарний вісник. 2013. № 31. С. 117-122.

9. Ляшенко В.М., Корж Є. М., Подлесная Н.М., Розпутній О.П. Визначення психологічного клімату та його складових у спортивній команді з волейболу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2020. Вип. 4(124). С. 51-54.

10. Маковецька Н., Сидорук А. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури з використанням технологій лідерства. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: педагогіка. 2015. № 2(15). С. 132-136.

11. Олійник Н. А., Войтенко С.М., Олійник Н. А., Войтенко С.М. Психологічні особливості спортивної діяльності: монографія. Вінниця: ВНАУ, 2020. 240 с.

12. Оптимізація групової взаємодії в малих групах: посібник / П.П. Горностай, Л.Г. Чорна, О.Л. Коробанова та ін.; за наук. ред. П.П. Горностая. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. 126 с.

13. Синіговець В. І., Синіговець Л. І., Дісковський В. І. Методика розвитку і оцінювання рухових якостей учнів старшого шкільного віку на уроках фізичної культури з футболу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). Київ, 2022. Вип. 4(149). С. 107-113.

14. Теорія і практика формування лідера: навч. посіб. / Романовський О.Г., Гура Т.В., Книш А. Є., Бондаренко В.В. Харків: НТУ "Харківський політехнічний інститут", 2017. 100 с.

15. Тимошенко О.В. Теоретико-методичні засади оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури у вищих навчальних закладах: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Київ, 2009. 38 с.

16. Федик О.В. Психологія спорту: матеріали для самопідготовки до семінарських занять для студентів спеціальності "Психологія". Івано-Франківськ: Інін, 2013. 226 с.

17. References

18. Aniskevych, S. V. (2016). Osoblyvosti profesiinoi pidhotovky vykladachiv fizychnoho vykhovannia v Ukrainy [Peculiarities of professional training of physical education teachers in Ukraine]. VisnykDnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia - Bulletin of Alfred Nobel University of Dnipropetrovsk, 7(11). 141-146. [in Ukrainian]

19. Babalich, V. (2018). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury na zaniattiakh zi sportyvno- pedahohichnoho vdoskonalennia [Professional training of future teachers of physical culture at classes on sports and pedagogical improvement]. Molodyi vchenyi - Young scientist, 12(64). 330-333. [in Ukrainian]

20. Bezkorovaina, L. V. (2006). Otsinka yakostei, neobkhidnykh dlia maibutnoi profesiinoi upravlinskoi diialnosti maibutnikh fakhivtsiv fizychnoho vykhovannia ta sportu [Assessment of the qualities necessary for future professional management activities of future specialists in physical education and sports]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu - Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports, 10, 87-90. [in Ukrainian]

21. Beletska, A. A. (2020). Psykholohichni osoblyvosti motyvatsiinoi spriamovanosti sportsmeniv komandnykh ta indyvidualnykh vydiv sportu [Psychological features of motivational orientation of team and individual sports athletes]. The scientific heritage, 54, 59-63. [in Ukrainian]

22. Humeniuk, S. V. (2018). Teoretychni i metodychni osnovy formuvannia pedahohichnoho myslennia maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury [Theoretical and methodological foundations of the formation of pedagogical thinking of future teachers of physical education]. Extended abstract of candidate's thesis. Khmelnytskyi, Ukraine. [in Ukrainian]

23. Denysenko, N. H. (2021). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia profesiinoi mobilnosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury [Theoretical and methodical principles of formation of professional mobility of future teachers of physical education]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]

24. Drozdov, D. V. (2011). Pedahohichni umovy formuvannia profesiinykh yakostei maibutnikh treneriv u protsesi fakhovoi pidhotovky [Pedagogical conditions for the formation of professional qualities of future trainers in the process of professional training]. Naukovyi visnyk Donbasu - Scientific Bulletin ofDonbass, 1(13), 1-10. [in Ukrainian]

25. Ishchuk, V. (2013). Sutnist i struktura profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoho vykhovannia [The essence and structure of professional training of future teachers of physical education]. Humanitarnyi visnyk - Humanitarian Herald, 31, 117-122. [in Ukrainian]

26. Liashenko, V. M., Korzh, Ye. M., Podlesnaia, N. M., & Rozputnii, O. P. (2020). Vyznachennia psykholohichnoho klimatu ta yoho skladovykh u sportyvnii komandi z voleibolu [Determination of the psychological climate and its components in a volleyball sports team]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University, 4(124), 51-54. [in Ukrainian]

27. Makovetska, N., & Sydoruk, A. (2015). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury z vykorystanniam tekhnolohii liderstva [Professional training of future teachers of physical culture using leadership technologies]. Naukovyi visnyk Melitopolskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu - Scientific Bulletin of Melitopol State Pedagogical University, 2(15), 132-136. [in Ukrainian]

28. Oliinyk, N. A., Voitenko, S. M., Oliinyk, N. A., & Voitenko, S. M. (2020). Psykholohichni osoblyvosti sportyvnoi diialnosti [Psychological features of sports activity]. Vinnytsia: VNAU. [in Ukrainian]

29. Hornostai, P. P., Chorna, L. H., & Korobanova, O. L. (2020). Optymizatsiia hrupovoi vzaiemodii v malykh hrupakh [Optimizing group interaction in small groups]. Kropyvnytskyi: Imex-Ltd [in Ukrainian]

30. Synihovets, V. I., Synihovets, L. I., & Diskovskyi, V. I. (2022). Metodyka rozvytku i otsiniuvannia rukhovykh yakostei uchniv starshoho shkilnoho viku na urokakh fizychnoi kultury z futbolu [Methodology for the development and assessment of motor qualities of high school students in football physical education lessons]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova - Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University, 4(149), 107-113. [in Ukrainian]

31. Romanovskyi, O. H., Hura, T. V., Knysh, A. Ye., & Bondarenko V. V. (2017). Teoriia i praktyka formuvannia lidera [Theory and practice of leader formation]. Kharkiv: NTU "Kharkiv Polytechnic Institute". [in Ukrainian]

32. Tymoshenko, O. V. (2009). Teoretyko-metodychni zasady optymizatsii profesiinoi pidhotovky vchyteliv fizychnoi kultury u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Theoretical and methodological principles of optimization of professional training of physical culture teachers in higher educational institutions]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian]

33. Fedyk, O. V. (2013). Psykholohiia sportu: materialy dlia samopidhotovky do seminarskykh zaniat dlia studentiv spetsialnosti "Psykholohiia" [Psychology of sports: materials for self-preparation for seminar classes for students majoring in "Psychology"]. Ivano-Frankivsk: Inin. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru