Академічна доброчесність при здійсненні магістерського дослідження

Introduction. In the context of European integration processes, academic integrity in higher education institutions is of great importance as a factor that determines the credibility of the results of a scientific master's research.

Purpose. The article aims to study academic integrity in terms of detecting plagiarism in academic texts of higher education students during their master's research and to develop recommendations for minimizing its manifestations.

Methods. Literature analysis, induction and deduction were used.

Results. In master's research, the most common case is plagiarism, which is due to several factors: students do not have sufficient competence and motivation to conduct independent research; lack of time due to the educational load and employment at the place of employment; lack of skills in working with literature sources; lack ofproper application in practice ofpenalties provided for by law to violators of academic integrity.

The presence of plagiarism in all its manifestations in academic texts in the course of master's research is unacceptable, as it levels the value of the results obtained and is an indicator of the low quality of education in general.

The level of uniqueness of the text in academic papers is determined by software: AntiPlagiarism.NET, StrikePlagiarism, Istio, Plagscan, EduBirdie.

The project to promote academic integrity in Ukraine (SAIUP) (2016-2019) is an impetus for the formation of academic culture in Ukraine. The programme resulted in the introduction of the course "Fundamentals of Academic Writing" with a module on academic integrity, individual and qualification papers are being checked for the level of uniqueness of the text.

Originality. Compliance by higher education students with the rules and regulations of academic integrity is an indicator of trust in the results of research work.

Among all the manifestations of academic integrity violations, the most common is academic plagiarism, which can be embodied in the paraphrasing of a borrowed text without reference to the source, combining excerpts from several sources in one text, replacing phrases, using a borrowed text as one's own, etc.

To minimize the manifestations of plagiarism in scientific texts, it is necessary to constantly monitor the awareness of higher education students about academic integrity through surveys; to include a topic (module) on academic integrity in the research educational component; to introduce non-formal education on academic integrity; when establishing the fact of plagiarism in an academic text, to apply to violators the penalties provided for by the Law of Ukraine "On Education".

Conclusion. Based on the results of the study, the author proposes several steps to minimise the violation of academic integrity in terms of plagiarism in the research process of higher education students: permanent monitoring of awareness of higher education students about academic integrity through a survey; inclusion of a topic (module) on academic integrity in the research educational component; introduction of non-formal education on academic integrity; when establishing the fact of plagiarism in an academic text, apply to the offenders the penalties providedfor by the Law of Ukraine "On Education".

Key words: Academic Integrity, Institution of Higher Education, Students of Higher Education, Master's Research, Education, Plagiarism.

Постановка проблеми. Якісні зміни, що відбуваються в системі вищої освіти, мають включати розроблення нових підходів до організації навчального процесу, підвищення рівня викладання та навчання, створення нових механізмів побудови комунікації в закладах вищої освіти.

Одним з головних індикаторів таких змін є дотримання здобувачами вищої освіти академічної доброчесності при здійсненні освітнього процесу як чинника, який визначає довіру до результатів наукового магістерського дослідження.

Здобувачі вищої освіти не завжди мотивовані здобувати знання відповідно до принципів та норм академічної доброчесності. Тому вкрай актуальним питанням на сьогоднішній день є створення вдосконаленого наукового середовища, метою якого стане підвищення якості системи освіти.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У науковому просторі дедалі більше дослідників звертають увагу до формування академічної доброчесності в освітньому процесі: Д. Загірняк, Ю. Калиновський, А Мельниченко, В. Ромакін, І. Романова, В. Сацик, Т. Фініков, Т. Яворська, Т. Ярошенко та інші. Не применшуючи значення отриманих результатів досліджень, відзначимо, що питання плагіату як частини академічної доброчесності потребує подальших досліджень.

Метою статті є дослідження академічної доброчесності в частині виявлення плагіату в академічних текстах здобувачів вищої освіти під час магістерського дослідження та розроблення рекомендацій з мінімізації його проявів.

Виклад основного матеріалу. Визначення академічної доброчесності затверджено у ст. 42 Закону України "Про освіту" як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень [1]. Згідно із цим законом порушенням академічної доброчесності є: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ'єктивне оцінювання. Серед цих видів порушень, при здійсненні магістерського дослідження, найбільш поширеним випадком є плагіат, що пов'язано із низкою факторів:

— здобувачі вищої освіти не мають достатньої компетентності та мотивації для здійснення самостійного дослідження;

— брак часу у зв'язку з освітнім навантаженням та зайнятістю за місцем працевлаштування;

— відсутність навичок щодо роботи з літературними джерелами;

— відсутність належного застосування на практиці мір покарання, передбачених законодавством до порушників академічної доброчесності.

Під академічним плагіатом згідно із Законом України "Про освіту" мається на увазі оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства [1].

У "Рекомендаціях щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах" визначаються такі види академічного плагіату:

- відтворення в тексті наукової роботи без змін, з незначними змінами, або в перекладі тексту іншого автора (інших авторів), обсягом від речення і більше, без посилання на автора (авторів) відтвореного тексту;

- відтворення в тексті наукової роботи, повністю або частково, тексту іншого автора (інших авторів) через його перефразування чи довільний переказ без посилання на автора (авторів) відтвореного тексту;

- відтворення в тексті наукової роботи наведених в іншому джерелі цитат з третіх джерел без вказування, за яким саме безпосереднім джерелом наведена;

- відтворення в тексті наукової роботи наведеної в іншому джерелі науково -технічної інформації (крім загальновідомої) без вказування на те, з якого джерела взята ця інформація;

- відтворення в тексті наукової роботи оприлюднених творів мистецтв без зазначення авторства цих творів мистецтв [2].

Типізацію плагіату зробила платформа Tumitin (сервіс перевірки студентських робіт на оригінальність та визначення способів порушення ними академічної чесності [3]). З опертям на опитування близько 900 викладачів середніх і вищих навчальних закладів визначено 10 основних типів плагіату [4]:

1. Clone - подача чужого твору, дослівно, як свого.

2. Ctrl+C - містить значні частини тексту з одного джерела без змін.

3. Find-Replace - зміна ключових слів і фраз, але збереження основного змісту джерела.

4. Remix - перефрази з кількох джерел, дібрані разом.

5. Recycle - велика кількість запозичень з попереднього твору дослідника без цитування.

6. Hybrid - поєднання ідеально цитованих джерел зі скопійованими уривками без цитування.

7. Mushup - змішування скопійованого матеріалу із кількох джерел.

8. 404 Error - містить посилання на неіснуючу або неточну інформацію про джерела.

9. Aggregator - містить належне посилання на джерела, але стаття майже не містить оригінальної роботи.

10. Re-Tweet - містить належне цитування, але надто покладається на оригінальне формулювання та/або структуру тексту [4].

Наявність плагіату у всіх його проявах в академічних текстах при здійсненні магістерського дослідження є неприпустимою, оскільки в цьому випадку нівелюється значення отриманих результатів, а це є показником низької якості освіти загалом.

Плагіат у наукових роботах здобувачів вищої освіти є проблемою багатьох країн світу. Так, упродовж 2010-2013 років European Union's Lifelong Learning Programme реалізовувала проєкт "Вплив плагіату на вищу освіту в Європі" (Impact of Plagiarism in Higher Education Across Europe). У рамках цього проєкту було досліджено 27 країн на предмет процедур розпізнавання плагіату у роботах здобувачів освіти. Встановлено, що кращі практики (хоча і мають недоліки) мають Швеція, Австрія та Словенія (табл.1).

Поштовхом до формування академічної культури в Україні стає проєкт сприяння академічній доброчесності (SAIUP) (2016-2019 рр.) Американськими Радами з міжнародної освіти через партнерство з Посольством США за участю Міністерства освіти і науки України. Метою проєкту було надання стратегічних планів і заходів, які сприятимуть максимально якісному та чесному навчанню, розвитку інтелектуального і творчого потенціалу.

Головними результатами цього проєкту стало:

- у вищих навчальних закладах розпочинається читання курсу "Основи академічного письма" з обов'язковим модулем щодо академічної доброчесності;

- розробляються та вводяться в дію Кодекс академічної доброчесності, Положення (Кодекс) про академічну доброчесність здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників, Кодекс етики;

- індивідуальні та кваліфікаційні роботи підлягають перевірці на рівень унікальності тексту;

- у вищих навчальних закладах створюються комісії з питань академічної доброчесності, які стежать за дотримання етичних принципів і стандартів, фундаментальних принципів академічної доброчесності та, у разі потреби, є органом, який вирішує конфліктні ситуації з питань етики академічної доброчесності;

- створення онлайн-курсу "Академічна доброчесність для вчителів" на платформі EdEra та проведення багатьох вебінарів з академічної доброчесності.

Таблиця 1

Сильні та слабкі сторони політик та процедур плагіату

Джерело: власна розробка на основі джерела [5]

Слід відзначити, що у 2020 році розпочався другий проєкт Американських Рад - "Ініціатива академічної доброчесності та якості освіти" (Academic Integrity and Quality Initiative - Academic IQ).

Для встановлення рівня унікальності тексту використовують спеціалізовані програмні продукти та онлайн-сервіси. Серед них - Unicheck, створений українськими розробниками у 2014 році, а у 2018 році компанія підписала 7-річний меморандум про співпрацю з Міністерством освіти і науки України. Безкоштовний доступ до сервісу мають понад 120 українських вишів [6]. Сервіс Unicheck при перевірці текстів надає звіти з усіма посиланнями. За даними розробників перевірка однієї сторінку тексту займає 20 секунд, система розпізнає 22 мови, дозволяє працювати з різними форматами файлів.

Згідно зі статистикою Unicheck у 2018 році в Україні середній показник текстових збігів у перевірених системою роботах сягнув 33,16 % [7]. Такий показник свідчить про середній рівень унікальності тексту. У цьому випадку робота потребує доопрацювання щодо коректності цитувань.

Під час магістерського дослідження академічні тексти можуть перевірятися й іншими програмними продуктами, а саме: AntiPlagiarism.NET, StrikePlagiarism, Istio, Plagscan, EduBirdie та інші. Переваги та недоліки зазначених програмних продуктів наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Програмні продукти та онлайн-сервіси на визначення унікальності тексту

Джерело: власна розробка

З метою мінімізації проявів порушення академічної доброчесності в частині плагіату на дослідницький процес здобувачів вищої освіти пропонуємо ряд заходів:

1. Просвітницька діяльність вищого учбового закладу шляхом включення теми "Академічна доброчесність" до предмету "Методологія наукових досліджень". Включення розділу з академічної доброчесності до методичних рекомендацій до виконання курсових та кваліфікаційних робіт.

2. Неухильне дотримання задекларованих університетом в Кодексі етики норм та правил з академічної доброчесності. У випадку відсутності такого внутрішнього положення постає потреба у його розробленні.

3. При встановленні факту наявності плагіату в академічному тексті застосовувати до порушників міри покарання, передбачені Законом України "Про освіту".

4. Проведення онлайн-опитування здобувачів вищої освіти щодо визначення рівня їх обізнаності щодо академічної доброчесності.

5. Упровадження неформальної освіти щодо академічної доброчесності шляхом проходження онлайн-тренінгів на платформі Prometheus (курс "Академічна доброчесність для вчителів"), Ed-Era (курс "Академічна доброчесність"), ВУМ online (курс "Академічна доброчесність в університеті") . Такі курси збагачують та урізноманітнюють знання з обраної тематики. Сертифікат із підтвердження опанування курсу можна зараховувати як успішне засвоєння теми або модулю освітньої компоненти.

6. Реалізація творчого потенціалу та формування критичного мислення у здобувачів вищої освіти шляхом проведення конкурсів з академічної доброчесності на кращу інфографіку, есе, відео тощо.

Висновки

Дотримання здобувачами вищої освіти норм та правил академічної доброчесності є індикатором довіри до результатів науково-дослідної роботи.

Серед усіх проявів порушення академічної доброчесності найбільш поширеним є академічний плагіат, який може втілюватися в перефразуванні запозиченого тексту без посилання на першоджерело, поєднанні в одному тексті уривків із кількох джерел, заміні фраз, використанні запозиченого тексту як власного тощо.

З метою мінімізації проявів виявлення плагіату в наукових текстах необхідно здійснювати постійний моніторинг обізнаності здобувачів вищої освіти щодо академічної доброчесності шляхом опитування; включення теми (модуля) про академічну доброчесність до дослідницької освітньої компоненти; упровадження неформальної освіти щодо академічної доброчесності; при встановленні факту наявності плагіату в академічному тексті застосовувати до порушників міри покарання, передбачені Законом України "Про освіту".

Список використаної літератури