Розвиток медичної компетентності дорослих на прикладі проектної діяльності університету третього віку у Словаччині

Розвиток медичної компетентності дорослих на прикладі проектної діяльності університету третього віку у Словаччині

Завданнями дослідження є:

1) описання досвіду функціонування Університету третього віку для вимушених переселенців у гуманітарному центрі Словаччини;

2) визначення тенденцій розвитку медичної компетентності такої категорії дорослих як особи похилого віку.

Теоретичні основи дослідження / The theoretical backgrounds. У Словаччині впродовж 2022-2023 років проводилося експериментальне дослідження за проектом VEGA Міністерства освіти, науки, досліджень і спорту Словацької Республіки № 1/0293/21 «Освіта для здоров'я дорослого населення» (2022-2023) представниками кафедри педагогіки та андрагогіки філософського факультету Університету Коменського в Братиславі. З цим факультетом у межах міжнародного співробітництва у червні 2022 року керівництвом Державним вищим навчальним закладом «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України було укладено Меморандум про співпрацю. Взаємодія наукових кадрів закладів вищої освіти двох країн дозволила розробити науково-методичне забезпечення для діяльності Університетів третього віку. Створення і фінансування у Словаччині Університету третього віку для вимушених переселенців з України стало можливим завдяки проектній діяльності незалежного громадського об'єднання «Ліга психічного здоров'я» («Liga za dusevne zdravie» м. Братислава, Словацька Республіка).

Результати дослідження / Results of the research

У межах проекту «Соціально-психологічна допомога дітям і дорослим» за ініціативою незалежного громадського об'єднання «Ліга психічного здоров'я» був створений Університет третього віку «Надвечір'я» для вимушених переселенців похилого віку з України у гуманітарному центрі у м. Габчиково (Трнавський край, Словацька Республіка).

Функціонуючий Університет третього віку (далі УТВ) - це інноваційна освітньо-психологічна інституція для окремої категорії дорослих, яка має на меті впровадження та практичну реалізацію принципу освіти впродовж усього життя. Діяльність УТВ побудована на міждисциплінарному, особистісно орієнтованому й інтеграційному методологічних підходах та принципах довіри, толерантного відношення, взаємодопомоги до осіб похилого віку, які є соціально активними.

Метою функціонування цієї інституції є надання психологічної допомоги українським вимушеним переселенцям у формі психологічної едукації. Завданнями УТВ було:

1) надання особам похилого віку індивідуальних і групових психологічних консультацій з метою стабілізації їхнього психоемоційного стану;

2) діагностування і розвиток їхні особистих здібностей та адаптаційних навичок з метою адаптації до умов соціальної депривації;

3) створення сприятливого соціально-психологічного клімату для осіб похилого віку та членів їх родин з метою зниження тривожності і стресового стану;

4) підтримка готовності до навчання старшого покоління з метою сприяння їхньої ресоціалізації.

Навчальний курс в УТВ містив три навчальних модуля, тривалістю по три місяця.

Освітній процес за першим навчальним модулем «Психічне здоров'я» тривав із червня по вересень 2022 року в період існування воєнного стану в Україні і складав 42 академічних години (далі - а.г.). До цього модулі увійшли такі навчальні програми: «Психічне здоров'я особистості» (10 а.г.), «Розвиток когнітивної сфери особи літнього віку» (18 а.г.), «Історія Словаччини» (10 а.г.). Захист випускної роботи (2 а.г.). Тематика занять була наступна: «Психосоматика і психогімнастика», «Особистість та її психічне здоров'я», «Емоційний стан особистості», «Стрес і засоби його подолання». Було проведено практикуми з розвитку пом'яті, мислення осіб похилого віку.

Важливо підкреслити, що УТВ функціонував у Трнавському краї, тому на заняттях було приділено увагу історії Словаччини. У кінці навчального модуля було проведено випуск слухачів та отримання ними сертифікату.

На початку надання послуг із психологічної допомоги фахівцями було проведено діагностування осіб похилого віку за тестом Спілбергера-Ханіна у модифікації Ю. Ханіна (1976 р.), який належить до методик, за допомогою яких досліджують психологічний феномен тривожності. У осіб похилого віку було встановлено ситуативну і особистісну тривожність. У всіх без винятку опитаних визначено високий рівень тривожності, яка корелює з наявністю невротичного конфлікту, з емоційними і невротичними зривами та з психосоматичними захворюваннями.

Форми і методи роботи команди фахівців на першому навчальному модулі: діагностування, бесіди; індивідуальні, парні, групові консультації; вправи з арт-терапії, трудотерапія.

Упродовж першого навчального модулю в УТВ досягнено такі результати:

1) позитивні: створено сприятливий психологічний клімат гармонійного і толерантного спілкування осіб похилого віку на заняттях; здійснено перші етапи соціально-психологічної адаптації та стабілізації емоційних станів осіб похилого віку до існування в локальному соціальному середовищі; проаналізовано та вирішено конфлікти у родинах учасників УТВ; впроваджено інтегративні заняття для осіб похилого віку з дітьми в самому гуманітарному центрі, що сприяло взаєморозумінню двох поколінь;

2) негативні: у наявності була відсутність системної терапії у парних та індивідуальних консультаціях з особами похилого віку; спостерігалось виникнення конфліктів серед учасників під час проведення занять.

Цікавим також є виокремлений напрям культурно-психологічного спілкування осіб похилого віку в УТВ. Команда фахівців 01 жовтня 2022 року привітала учасників УТВ «Надвечір'я» з Міжнародним днем осіб похилого віку. Для слухачів та їхніх родин була організована екскурсія у столицю Словаччини м. Братиславу «Не перше рандеву з Братиславою», де вони ознайомились з історією міста, здійснили прогулянку історичними кварталами Старого міста, оглянули Середньовічні ворота XIII століття і побачили відреставровану скульптуру Святого Михаїла, який вбиває Дракона, відвідали собор Святого Мартіна. За горнятком кави на головній площі міста біля Старої ратуші і фонтану Роланда учасники екскурсії обговорили побачене.

Другий навчальний модуль «Практична психологія» тривав із вересня по грудень 2022 року і склав 60 а.г. До складу цього модулю увійшли такі навчальні програми:«Юнгіанська казкотерапія для дорослих» (10 а.г.), «Психологічні зустрічі» (12 а.г.), «Психологія конфліктів» (20 а.г.), Психологічні тренінги для осіб похилого віку (14 а.г). Захист випускової роботи (2 а.г.), вручення сертифікатів (2 а.г.).

Тематика занять: «Архетипи», «Казка-дослідження сенсу життя», «Психологія і відомі казки», «Практикум з казкотерапії», «Зустріч з особистісною психотравмою», «Психологія і сімейні історії», «Реконструкція особистісної і сімейної історії», «Причини появи конфліктів», «Типи конфліктів», «Характеристика внутрішньо-особистого конфлікту», «Міжособистісні конфлікти», «Стратегії поведінки особистості в конфліктах». Також було організовано й проведено комплекс соціально-психологічні тренінги для осіб похилого віку: тренінг релаксації, тренінг ассертивності, тренінг з подолання конфліктів, тренінг соціальних умінь.

Важливим є те, що впродовж півроку системних занять стала виокремлюватись концепція міжпоколінського програмування, тобто створення таких програм та проведення таких інтегрованих занять, які розширювали співпрацю, взаємодію, а також сприяли обміну знаннями та навичками між двома поколіннями, що знаходяться на протилежних кінцях людського життя: дітьми та особами похилого віку.

Така співпраця дала дітям зразки для наслідування, допомогла їм набути нових комунікацій, сприяла розвитку емоційного інтелекту, а також появі таких якостей, як повага та співчуття. Для осіб похилого віку спілкування з дітьми стало важливим джерелом життєвої енергії: під час інтегрованих занять спостерігали зменшення проявів соціальної ізоляції, підвищення у дорослих суб'єктивної оцінки особистого благополуччя.

Інтегровані заняття осіб похилого віку і дітей молодшого шкільного віку - це, на нашу думку, ідеальний майданчик для взаємодії поколінь.

Форми і методи роботи команди фахівців на другому навчальному модулі: групові інтегровані заняття, групи підтримки, психологічне консультування, соціально-психологічні тренінги.

За результатами діяльності фахівців з особами третього віку упродовж другого навчального модулю було досягнуто стабілізацію їхніх емоційних станів і розвинуто творчі здібності. Варто відмітити також популяризацію психологічних технік допомоги, проведення окремих заходів з інтеграції осіб похилого віку до активного життя в умовах іншомовного суспільства і підвищення їхньої медичної компетентності.

Кількість занять третього навчального модуля «Психоемоційна підтримка: Готуємось до майбутнього!» склала по 4 а.г. Термін проведення: з січня по березень 2023 року. До модулю увійшла одна навчальна програми: «Психологічна допомога» (48 а.г.).

Теми, які вивчали люди похилого віку у межах цього модулю: «Базові навички турботи про себе та оточуючих», «Психологічна аптечка допомоги», «Постравматичний стресовий розлад: прояв і подолання», «Психологічна допомога при панічних атаках», «Депресія і серцеві захворювання», «Антистресові психотехнології». За традицією після завершення навчального модулю слухачі отримали сертифікат. Цікавим є те, що на початок третього навчального модулю розширилась організаційна структура та оновилось змістове наповнення діяльності УТВ (див. рис.):

Рис. Організаційна структура Університету третього віку для вимушених переселенців у м. Габчиково, Словацька Республіка

Охарактеризуємо складові УТВ. Інститут психологічної допомоги (заняття 2 рази на тиждень по 4 а.г.).

Мета: ознайомлення осіб похилого віку з теорією і практикою психологічної допомоги.

Завдання:

1) проведення занять із тематики психічного здоров'я особистості;

2) розвиток практичних компетенцій з надання соціально-психологічної підтримки і подолання наслідків психотравми;

3) стабілізація емоційного стану осіб похилого віку.

Напрями діяльності: психологічна просвіта, соціально-психологічний супровід, бібліотерапія, проведення психологічного кіноклубу.

Академія арт-терапії (2 рази на тиждень по 4 а.г.). Мета: розвиток у осіб похилого віку творчих здібностей засобами арт-терапевтичної роботи.

Завдання:

1) створення сприятливих умов для розвитку та реалізації особистісних творчих потреб осіб похилого віку;

2) навчання осіб похилого віку опрацьовувати негативні емоції, формувати стресостійкість через опанування арт-терапевтичних технік.

Напрями діяльності: вокалотерапія, музикотерапія, танцювальна психокорекція.

Майстерня європейської психології (2 рази на тиждень по 4 а.г.)

Мета: використання європейських практик з метою створення системи психологічної реабілітації осіб похилого віку в умовах локального соціального середовища.

Завдання:

1) підготовка осіб похилого віку до поглибленого знання та розуміння психологічних складових перебігу відновлення, компенсації, адаптації психіки до нових соціальних умов;

2) відновлення зв'язку з повсякденним життям.

Напрями діяльності: психотерапія (комплекс проведення індивідуальних і групових занять, метою яких є усунення психологічних, нервових і психологічних розладів);проведення європейських реабілітаційних програм із вимушеними переселенцями (заходи зі сприяння активізації ресурсів кожної особи похилого віку, культурно-дозвіллєва та екскурсійна діяльність).

В узагальненому сенсі діяльність УТВ було спрямовано на підтримку, відновлення і збереження фізичного і психічного здоров'я осіб похилого віку, на їх когнітивний розвиток і формування творчих здібностей. У ході проведення занять обов'язково було приділено увагу методам і засобам неформальної освіти дорослих щодо підвищення медичної компетентності осіб похилого віку.

Спостереження за поведінкою осіб похилого віку під час занять, аналіз результатів діяльності УТВ дозволили визначити, що медична компетентність як освіченість в питаннях збереження і підтримки здоров'я відбивається на здатності людей отримувати, розуміти й оцінювати навчальну інформацію.

Таким чином, необхідно на державному рівні визнати суспільну користь діяльності освітніх інституцій неформальної освіти для дорослого населення щодо розвитку медичної компетентності осіб похилого віку та реалізувати масштабні і цілеспрямовані заходи, щодо надання психологічної допомоги цій категорії дорослого населення.

Використовуючи прогностичні ідеї зарубіжних науковців [3], [4], [S], виокремимо тенденції розвитку медичної компетентності такої категорії дорослих як особи похилого віку:

1) розроблення спеціальних стратегій розвитку медичної компетентності у системі охорони здоров'я;

2) впровадження основ медичної грамотності у якості навчальних курсів у закладах неформальної освіти дорослих (наприклад, УТВ);

3) сприяння підтримці цифрової грамотності осіб похилого віку.

Також слід приділити увагу розгляду перспективних тенденцій розвитку медичної компетентності осіб похилого віку у контексті демонстрації гендерно-нерівноправних відношень у засобах масової інформації і рекламних заходах щодо розуміння грамотності у питаннях здоров'я чоловіків і жінок, розповсюдження чоловічого/жіночого розуміння підтримки й збереження здоров'я.

Нами узагальнено рекомендації з розвитку медичної компетентності осіб похилого віку на трьох рівнях: державному, регіональному та на рівні інституцій і закладів систем охорони здоров'я та освіти.

На державному рівні, враховуючи важливість для суспільства медичної компетентності осіб похилого віку, має бути забезпечення формування та впровадження політики підвищення її рівня серед цієї категорії дорослого населення, передбачивши належне фінансування, організацію проектів, спрямованих на її розвиток. Також необхідна спільна діяльність між інституціями Міністерства охорони здоров'я і Міністерства освіти і науки, що є особливо важливим для організації інформаційної політики, складання освітньо-методичних матеріалів, інформування населення, розробки освітніх програм та тренінгів для фахівців, що працюють з дорослим населенням.

В якості інструментів державної політики пропонуємо широке поширення просвітницької роботи з особами похилого віку: висвітлення питань в засобах масової інформації, на офіційних сторінках медичних закладів, у соціальних мережах, розширення доступу фізичних осіб до спеціалізованих Інтернет-порталів для пацієнтів, консультування та навчальні програми в громадах та університетах третього віку.

На регіональному рівні необхідно розповсюджувати та оприлюднювати теоретичну і практичну інформацію про сферу здоров'я та її особливості; доводити до широкого загалу існуючі можливості щодо попередження захворювань серед дорослого населення; інформувати осіб похилого віку про права та обмеження для громадян у сфері охорони здоров'я.

На рівні інституцій і закладів зі сфери охорони здоров'я та освіти необхідно розширяти спектр надання освітніх послуг щодо збереження, підтримки, відновлення здоров'я осіб похилого віку. На цьому рівні слід приділити увагу неформальній освіті дорослих. У сучасних умовах різного роду обмежень вважаємо за перспективний напрям підвищення медичної компетентності осіб похилого віку за допомогою неформальної освіти дорослих.

Висновки та перспективи подальших досліджень / Conclusions and prospects for further research

У результаті теоретичного аналізу встановлено, що досвід Університету третього віку у гуманітарному центрі Словаччини є достатньо актуальним. Упровадження заходів з розвитку медичної компетентності осіб похилого віку сприяє розробці та оприлюднювати інформацію щодо здоров'я населення. Доведено, що у сучасному суспільстві зростає роль неформальної освіти для дорослого населення. В умовах такої освіти слід підвищувати й розвивати медичну компетентність осіб похилого віку як вразливої категорії дорослого населення. Визначені тенденції розвитку медичної компетентності осіб похилого віку, свідчать про те, що в умовах глобалізаційних змін грамотність (обізнаність) із питань здоров'я стає одним з основних компонентів образу життя. Результативність запроваджуваних підходів до збереження, відновлення здоров'я, боротьби з основними загрозами здоров'ю залежить від рівня поінформованості населення.

Перспективи подальших досліджень. Представлені результати досліджень є початковою ланкою у розробленні концепції і моделюванні діяльності Університетів третього віку для вимушених переселенців (тимчасово переміщених осіб) в Україні. У перспективі вважаємо за необхідне дослідити досвід європейських країн із функціонування таких освітніх інституцій для дорослого населення.

Список використаних джерел / References (translated and transliterated)

1. М. Кириченко, Т. Сорочан, Л. Карташова, Л. Оліфіра, «Професійний розвиток педагогів у системі формальної й неформальної післядипломної освіти в період карантинних обмежень», Вісник післядипломної освіти. Серія «Педагогічні науки», Вип. 18(47), с. 46-65, 2021.

2. О.В. Купенко, «Педагогічна селф-проектна технологія в процесі формування проєктної компетентності майбутніх бакалаврів соціальної роботи», Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, №VIIIC94), te. 236, рр. 48-51, 2020.

3. Bozkurt, R.C. Sharma, «Emergency remote teaching in a time of global crisis due to Corona Virus pandemic», Asian Journal of Distance Education, Vol. 15, №1, рр. і-vh 2020.

4. J. Matulchik, «Pornmanie zdravia, zdravotnej gramotnosti a edukacie k zdraviu dospelych v nemecky hovoriacich krajinach», Естетіка і етика педагогічної дії, Вип. 25, с. 50-61, 2022.

5. L. Paakkari, O. Paakkari, «Health literacy as a learning outcome in schools», Health Education, Vol. 112, №2, р. 133-152, 2012.

6. K. Sorensen, H. Brand, «Health literacy lost in translations? Introducing the European Health Literacy Glossary», Health Promotion International, Vol. 29, te. 4, р. 634-644, 2014.

References (Translated and transliterated)

1. M. Kyrychenko, T. Sorochan, L. Kartashova, L Olifira, «Profesiinyi rozvytok pedahohiv u systemi formalnoi y neformalnoi pisliadyplomnoi osvity v period karantynnykh obmezhen», Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Seriia «Pedahohichni nauky», Vyp. 18(47), s 46-65, 2021.

2. O.V. Kupenko, «Pedahohichna selfproiektna tekhnolohiia v protsesi formuvannia proiektnoi kompetentnosti maibutnikh bakalavriv sotsialnoi roboty», Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, №Vmr94), Is. 236, рр. 48-51, 2020.

3. A. Bozkurt, R.C. Sharma, «Emergency remote teaching in a time of global crisis due to Corona Virus pandemic», Asian Journal of Distance Education, Vol. 15, №1, рр. і-vi, 2020.

4. J. Matulchik, «Ponimanie zdravia, zdravotnej gramotnosti a edukacie k zdraviu dospelych v nemecky hovoriacich krajinach», Estetika i etyka pedahohichnoidii, Vyp. 25, s. 50-61, 2022.

5. L. Paakkari, 0. Paakkari, «Health literacy as a learning outcome in schools», Health Education, Vol. 112, №2, р. 133-152, 2012.

6. K. Sorensen, H. Brand, «Health literacy lost in translations? Introducing the European Health Literacy Glossary», Health Promotion International, Vol. 29, Is. 4, р. 634-644, 2014.

Размещено на Allbest.Ru