Підготовка майбутніх фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій як предмет наукових досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Підготовка майбутніх фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій як предмет наукових досліджень

Олександр Діденко

доктор педагогічних наук, професор, заступник начальника кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Ростислав ДІДЕНКО

аспірант,

Хмельницький національний університет, м. Хмельницький, Україна

У статті розглянуто та узагальнено досвід підготовки фахівців до роботи в системі стратегічних комунікацій, а також виокремлено нерозв'язані аспекти стосовно підготовки до цього виду діяльності майбутніх фахівців міжнародних відносин. З'ясовано, що загалом дослідники виділяють у стратегічних комунікаціях такі основні складові: зв'язки з громадськістю - управління громадською думкою, формування відносин суспільства і державних органів або корпоративних структур для об'єктивного осмислення соціальних, політичних або економічних процесів; публічна дипломатія, що охоплює комплекс заходів, спрямованих на вивчення та інформування зарубіжної аудиторії і встановлення контактів; інформаційно-психологічні операції, які розглядаються як сплановані форми і методи поширення інформації для здійснення певного впливу на установки і поведінку спільноти. Дослідження стану підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій відбувається за різними аспектами. Зарубіжні дослідники стратегічних комунікацій вважають, що в сучасних умовах тлумачення універсального поняття стратегічних комунікацій сприймається неоднозначно, оскільки такий інструментарій використовується як в міжнародних відносинах, так і в державному управлінні, у діяльності корпорацій і в неформальних організаціях. У наукових працях вітчизняних вчених розглядаються особливості міжнародної взаємодії і зовнішньополітичної діяльності з урахуванням комунікативних інструментів, висвітлюються типові особливості стратегічних комунікацій провідних міжнародних інституцій, аналізуються глобальні впливи інноваційних технологій на політичну, економічну і соціальну сфери міжнародних відносин. Один із найбільш популярних підходів до підготовки фахівців до роботи в системі стратегічних комунікацій полягає в тому, щоб поєднати теоретичний курс з практичними завданнями. У таких країнах, як США, Велика Британія, Німеччина, Канада впроваджено спеціалізовані програми зі стратегічних комунікацій на рівні бакалавра та магістратури. Такі програми зазвичай поєднують у собі знання спеціалізованої теорії комунікацій, засобів масової інформації та інтернет-технологій, а також практичних навичок управління комунікаціями в організаціях та ведення стратегічних комунікацій. Майбутні фахівці стратегічних комунікацій у навчальних закладах Німеччини підвищують свій професійний рівень шляхом участі у тренінгах з конфліктології та професійної комунікації. Одним з основних принципів навчання є ідея про те, що сучасний фахівець стратегічних комунікацій повинен здобути в процесі фахової освіти професійні знання для кваліфікованої комунікативної роботи, здатність прийняття рішення у конфліктній ситуації, а також уміння адекватно реагувати на проблеми професійної сфери з використанням стратегічних комунікацій і відповідної тактики.

Підготовка фахівців у галузі стратегічних комунікацій характеризується низкою особливостей. Вона має ґрунтуватися на засадах міждисциплінарного підходу і охоплювати елементи з таких галузей, як журналістика, реклама, психологія, маркетинг та політична наука.

Ключові слова: майбутні фахівці міжнародних відносин; стратегічні комунікації; професійна підготовка; управління комунікаціями; критичне мислення; професійна компетентність; професійні знання.

Didenko O., Didenko R. TRAINING OF FUTURE INTERNATIONAL RELATIONS SPECIALISTS TO WORK IN THE SYSTEM OF STRATEGIC COMMUNICATIONS AS A SUBJECT OF SCIENTIFIC RESEARCH

The article examines and summarizes the experience of training specialists to work in the system of strategic communications, and it also highlights the unresolved aspects of training future international relations specialists for such activities. It has been found that in general, researchers distinguish three components of strategic communications: public diplomacy as a set of measures aimed at studying and informing foreign audiences and establishing contacts; public relations as public opinion management, formation of relations between society and government agencies or corporate structures for an objective understanding of social, political or economic processes; information and psychological operations as planned forms and methods of disseminating information to exert a certain influence on the public. The study of the state of preparation of future specialists in international relations for work in the system of strategic communications is conducted in various aspects. Foreign researchers of strategic communications believe that today there exists an ambiguous understanding of the universal interpretation of strategic communications, since such tools are used in public administration, international relations, corporate activities and informal organizations. In their scientific works Ukrainian scholars examine the peculiarities of international interaction and foreign policy activities with regard to communication tools, analyze the global impact of innovative technologies on the political, economic and social spheres of international relations, and highlight the characteristic features of strategic communications of leading international institutions. One of the most popular approaches to preparing specialists to work in the strategic communications system is to combine a theoretical course with practical tasks. In countries such as the United States, the United Kingdom, Germany, and Canada, specialized programs in strategic communications have been introduced at the bachelor's and master's level. Such programs usually combine knowledge of specialized communication theory, media and Internet technologies, as well as practical skills in managing communications in organizations and conducting strategic communications. Future specialists in strategic communications at German educational institutions take part in trainings on professional communication and conflictology. The main principle of the training is the idea that a modern specialist in strategic communications should acquire not only professional knowledge in the course of professional education, but also be trained for qualified communication work, which involves making decisions in a conflict situation and the ability to respond adequately to problems using strategic communications and tactics. The training of specialists in the field of strategic communications is characterized by a number of features. It should be based on the principles of an interdisciplinary approach and include elements from such fields as journalism, advertising, psychology, marketing, and political science. стратегічна комунікаціа професійна підготовка

Keywords: future specialists in international relations; strategic communications; professional training; communication management; critical thinking; professional competence; professional knowledge.

ВСТУП

Підготовка майбутніх фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій є актуальним питанням теорії та методики професійної освіти.

По-перше, стратегічні комунікації допомагають організаціям, установам і компаніям досягти своїх цілей і завдань. Вони можуть впливати на думки, уподобання та поведінку цільової аудиторії з метою залучення підтримки, поінформованості про бренд, покращення репутації та забезпечення успішної реалізації стратегічних цілей організації.

По-друге, ефективні стратегічні комунікації сприяють побудові позитивної репутації організації або установи (відомства) та зміцнюють довіру до них. Коли споживачі мають довіру до організації, вони краще взаємодіють з ними, купують їхні товари та послуги, а також рекомендують їх іншим людям.

По-третє, ефективні стратегічні комунікації допомагають організаціям зберегти та підвищити свою конкурентоспроможність, по- зиціонувати організацію на ринку, виділяти її від інших конкурентів, висвітлювати унікальні переваги та цінності, які вона пропонує. Це може допомогти привернути нових клієнтів, зберегти існуючих та збільшити рівень ринку.

Також стратегічні комунікації є корисним інструментом під час кризових ситуацій, оскільки допомагають установі (організації, відомству) поінформувати цільову аудиторію про причини кризи, представити план дій та надати важливу інформацію для зменшення паніки та негативних наслідків. Грамотне використання інструментів комунікації може допомогти зберегти довіру суспільства та відновити репутацію після кризи.

Стратегічні комунікації допомагають також побудувати та підтримувати ефективну взаємодію із зацікавленими сторонами, такими як клієнти, партнери, співробітники, акціонери та громадські організації. Вони створюють можливості для обміну інформацією, залучення думок та ідей, розуміння потреб та очікувань, а також вирішення конфліктів та врегулювання спорів.

Отже, стратегічні комунікації є необхідною складовою успіху будь-якої організації, допомагають побудувати і зберегти взаємовигідні стосунки зі стейкхолдерами та забезпечити її стійкий розвиток.

Постановка проблеми

Водночас підготовка майбутніх фахівців міжнародних відносин до здійснення стратегічних комунікацій може стикатися з низкою проблем. Результати дослідження освітніх програм, за якими відбувається підготовка їхня підготовка, вказують на те, що ЗВО не надають достатньої уваги стратегічним комунікаціям, що призводить до недостатнього розуміння здобувачами освіти цієї сфери діяльності та відсутності необхідних навичок у студентів і молодих фахівців. Важливо, щоб навчальні програми включали курси зі стратегічних комунікацій та надавали студентам практичний досвід.

Також доводиться констатувати, що фахівці, які займаються стратегічними комунікаціями, повинні мати широкий спектр знань і навичок, включаючи розуміння стратегічного планування, медіа комунікацій, управління впливом, аналіз даних тощо. Брак більшості цих знань і навичок суттєво ускладнює ефективне виконання завдань у галузі стратегічних комунікацій. На це звертають увагу роботодавці. Вони також зазначають, що швидкий розвиток технологій і зміни у медіапросторі створюють нові виклики для фахівців зі стратегічних комунікацій, які повинні бути в курсі останніх трендів у сфері медіа, розуміти, як ефективно використовувати різноманітні медіаканали та адаптуватися до змін, щоб досягти бажаних комунікаційних цілей.

Посилює проблему складність міжнародного середовища. У гло- балізованому світі організації взаємодіють з іншими культурами, мовами та правовими системами. Фахівці зі стратегічних комунікацій повинні враховувати ці різниці та пристосовувати свої підходи до комунікацій для різних аудиторій та контекстів. Недостатнє розуміння культурних відмінностей та міжнародних норм комунікації може призвести до негативних наслідків і непорозумінь.

З огляду на це дослідження підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій є важливим і актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Результати аналізу наукових публікацій, у яких висвітлено різноманітні аспекти підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій, показали, що проблему стратегічних комунікацій та їх реалізацію досліджували вітчизняні й зарубіжні науковці, зокрема В. Ліпкан, Г. Почепцов, О. Кушнір, Л. Берк, С. Патерсон, О. Ба- ровська, В. Ландсман та інші.

Зокрема у колективній публікації “Визначення стратегічної комунікації”, авторами якої є Д. Верчіч, Б. Рулер, К. Шрірамеш, К. Халла- хан, Д. Хольцхаузен, представлено універсальне визначення поняття “стратегічні комунікації”. Серед вітчизняних вчених наукове осмислення стратегічних комунікацій подано Г. Почепцовим (стратегічні комунікації в політиці, бізнесі та державному управлінні). У публікаціях інших авторів, зокрема А. Баровської, С. Соловйова і О. Кушніра, досліджуються стратегічні комунікації НАТО, основні характеристики стратегічних комунікацій, а також роль стратегічних комунікацій у формуванні української державності.

Водночас наукове завдання щодо дослідження підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій не було предметом наукових досліджень і потребує розв'язання.

Мета статті полягає у тому, щоб розглянути та узагальнити досвід підготовки у ЗВО фахівців до роботи в системі стратегічних комунікацій, а також виокремити нерозв'язані аспекти стосовно підготовки до цього виду діяльності майбутніх фахівців міжнародних відносин.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження стану підготовки майбутніх фахівців з міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій відбувається за різними аспектами.

Зарубіжні дослідники стратегічних комунікацій, зокрема Д. Андерсон, Т. Блеклі, C. Джонсон, П. Корніш, М. Лінч, Х. Панг, Д. Пса- кі, Д. Хольцхаузен, Б. Хамільтон, О. Хорн та інші, вважають, що нині спостерігається неоднозначне сприйняття універсального тлумачення стратегічних комунікацій, оскільки такий інструментарій використовується і в державному управлінні, і в міжнародних відносинах, і в діяльності корпорацій, і в неформальних організаціях [1], [2], [3]. Зокрема Е. Голдман у публікації, присвяченій використанню стратегічних комунікацій як інструменту для війни, підкреслює, що ефективні стратегічні комунікації вимагають чітких, послідовних повідомлень, які випливають з мети політики [3].

Узагальнення результатів публікацій дозволяє зробити висновок, що вчені в основному виділяють три складники стратегічних комунікацій: зв'язки з громадськістю, які передбачають управління громадською думкою, формування відносин суспільства і державних органів або корпоративних структур для об'єктивного осмислення соціальних, політичних або економічних процесів;

публічну дипломатію, яка ототожнюється з комплексом заходів, спрямованих на вивчення та інформування зарубіжної аудиторії і встановлення контактів;

інформаційно-психологічні операції, які вчені визначають як сплановані форми і методи поширення інформації для здійснення певного впливу на установки і поведінку спільноти [4].

У наукових працях вітчизняних вчених, зокрема А. Баровської, А. Веселовського, О. Кушнір, В. Ліпкана, Г. Почепцова, Є. Тихомиро- вої та ін., аналізуються глобальні впливи інноваційних технологій на політичну, економічну і соціальну сфери міжнародних відносин, розглядаються особливості міжнародної взаємодії і зовнішньополітичної діяльності з урахуванням комунікативних інструментів, висвітлюються характерні особливості стратегічних комунікацій провідних міжнародних інституцій [5], [6], [7].

У дослідженні Є. Макаренка [4] представлено концептуальні і прикладні аспекти стратегічних комунікацій, які автор вважає інноваційним інструментарієм у сфері міжнародних відносин. Учений також аналізує роль стратегічних комунікацій у практиці міжнародної дипломатичної діяльності та України. Згідно з результатами дослідження автора з кожним роком роль та значення стратегічних комунікацій зростає, як і потреба в більш прозорій та ефективній взаємодії з громадськістю [4].

Для розв'язання наукового завдання дослідження становлять інтерес публікації, у яких викладено досвід підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин до різних аспектів професійної діяльності. Зокрема, формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців з міжнародних відносин в освітньому середовищі класичного університету досліджувала О. Сніговська [8], а Ю. Поповський [9] представив особливості підготовки майбутніх фахівців міжнародних економічних відносин до професійного спілкування засобами навчальних тренінгів.

У працях В. Виноградова, Т. Волкової, Ю. Караулова, В. Кара- сіка, В. Третька, А. Чудінової розглядаються окремі аспекти проблеми формування і розвитку особистості фахівця-міжнародника. Ще низка дослідників, зокрема А. Іонова, висвітлила особливості навчання студентів-міжнародників і формування в них умінь дискусійного спілкування, а у публікаціях І. Зоткіної йдеться про розвиток навичок професійної комунікації у процесі мовної підготовки дипломатів був предметом уваги. Проблему формування культури ділового спілкування майбутніх міжнародників-аналітиків дослідив О. Рембач.

Становить інтерес також дослідження Т. Примак, у якому автор зазначає, актуальність підготовки універсальних комунікаторів в тому обсязі, як це потрібно згідно із сучасними вимогами ринку. Попри це таку підготовку не проводить жоден із ЗВО України [10].

Важливі аспекти підготовки студентів до здійснення антикри- зових комунікацій у сфері бізнесу та державного сектору окреслює К. Яресько [11]. Автор вважає, що майбутнім фахівцям у сфері зв'язків з громадськістю та медіакомунікацій необхідно опанувати базовими положеннями стратегічних та антикризових комунікацій, оволодіти вміннями аналізу кризової ситуації, прогнозування її розвитку, навичками обґрунтування антикризової стратегії. Важливими для фахівців у сфері медіакомунікацій є морально-вольові якості, здатність до рефлексії, критичне мислення для комунікацій в умовах кризи, здатність до самовираження та медіатворчості в антикризових комунікаціях, а також навички використання сучасних інструментів антикри- зового PR та антикризових комунікацій [11]. Для цього в освітньому процесі доцільно застосовувати навчальні кейси, рольові ігри, методи моделювання ситуацій професійній діяльності [12].

Заслуговує на увагу досвід підготовки майбутніх офіцерів збройних сил Німеччини до здійснення стратегічних комунікацій [13], що представлений у публікації В. Конаржевської. Авторка робить логічний висновок, що для ефективної підготовки до роботи в системі стратегічних комунікацій майбутнім офіцерам під час їхньої професійної підготовки у ВВНЗ доцільно передбачити вивчення спеціального курсу стратегічних комунікацій. Він має передбачати глибоке вивчення основних принципів функціонування інформаційного простору та інформаційних структур, зв'язки із громадськістю, особливості публічної дипломатії та просування цілей держави, формування іміджевої політики сил сектору безпеки і оборони України, механізм ефективного співробітництва між усіма ланками цієї системи тощо. Водночас, зазначає автор, не можна повністю копіювати зарубіжний досвід, оскільки важливо також ураховувати національні особливості функціонування держави, вітчизняних силових структур та системи професійної підготовки військових під час навчання у ВВНЗ [13].

Узагальнення результатів дослідження дозволяє зробити висновок, що у країнах з високим рівнем економічного розвитку постійно триває діяльність щодо досягнення стратегічних та економічних інтересів інформаційними засобами. Тому стратегічні комунікації - найбільш сучасна та перспективна форма впливу в інформаційному просторі. Правильне використання основних засобів стратегічної комунікації дозволяє формувати послідовні, логічні меседжі, які виконують не лише інформаційну функцію, а й функцію впливу [14].

Один із найпопулярніших підходів до підготовки фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій полягає в тому, щоб поєднати теоретичний курс з практичними завданнями. Наприклад, у Великій Британії багато університетів пропонують програми підготовки фахівців у галузі піару та реклами. У рамках цих програм студенти мають знання про основні принципи та стратегії роботи в цій галузі, а також мають можливість виконувати практичні завдання, наприклад, розробляти рекламу відповідно до певного продукту.

У Сполучених Штатах Америки підготовка фахівців у галузі стратегічних комунікацій триває в магістратурі. Студенти вивчають різні аспекти цієї галузі, включаючи стратегічне планування, медіастратегії та піар.

У багатьох країнах, таких як США, Велика Британія, Німеччина, впроваджено спеціалізовані програми зі стратегічних комунікацій на рівні бакалавра та магістратури. Такі програми зазвичай поєднують у собі знання спеціалізованої теорії комунікацій, засобів масової інформації та інтернет-технологій, а також практичних навичок управління комунікаціями в організаціях та ведення стратегічних комунікацій.

Також професійні асоціації, такі як International Association of Business Communicators (IABC), Public Relations Society of America (PRSA), Chartered Institute of Public Relations (CIPR) та інші, які забезпечують навчання, сертифікацію та інші можливості для фахівців у галузі стратегічних комунікацій.

Дослідники Т. Безверхнюк, Т. Сивак зазначають, що в США стратегічна комунікація “визначена на державному рівні як спрямовані зусилля Уряду США на розуміння та залучення ключових аудиторій до створення, посилення чи збереження умов, сприятливих для задоволення інтересів, політики, цілей уряду США через використання скоординованих програм, планів, повідомлень та продуктів, які синхронізовані з діями всіх владних інструментів” [14].

Професійна діяльність фахівців міжнародних відносин у галузі стратегічних комунікацій охоплює низку заходів і передбачає розроблення і реалізацію проєктів у сфері масмедіа, PR, GR, маркетингу і реклами, політичної аналітики і консультування. Доводиться констатувати, що в США та країнах ЄС однією з найважливіших сучасних тенденцій комунікаційного управління є стабільне зростання ролі стратегічних комунікацій і управління змінами. З огляду на це вчені [14] стверджують, у найближчі роки найперспективнішими комунікаційними каналами стануть онлайнові комунікації і міжособистісне спілкування, що потребує розроблення нових освітніх програм для підвищення компетентності менеджерів з комунікацій.

Щодо підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин до стратегічних комунікацій у навчальних закладах Німеччини, то вони беруть участь у тренінгах з професійної комунікації та конфліктології. Головним принципом навчання є ідея про те, що сучасний фахівець, який здійснює стратегічні комунікації, повинен здобути в процесі фахової освіти не лише професійні знання, а й мати підготовку для кваліфікованої комунікативної роботи, яка передбачає прийняття рішення у конфліктній ситуації та вмінні адекватно реагувати на проблеми, використовуючи стратегічні комунікації і тактики [15].

Цікавим є досвід проведення загальних занять для майбутніх фахівців стратегічних комунікацій з медіа підготовки зі студентами цивільних профільних вишів Німеччини. До цієї роботи залучаються, наприклад, члени Федерального союзу вищої школи, що займаються дослідженнями політики безпеки, а також фахівці з питань національної та міжнародної безпеки. Для участі в семінарах з політики безпеки, що проводяться в центрі управління Бундесверу, запрошуються також як курсанти, так і студенти, зокрема Гамбурзького військового університету ім. Гельмута Шмідта та Мюнхенського університету Бундесверу [13].

Загалом, як свідчать результати узагальнення публікацій з проблеми дослідження, підготовка фахівців у галузі стратегічних комунікацій характеризується низкою особливостей. Перш за все вона має ґрунтуватися на засадах міждисциплінарного підходу і охоплювати елементи з таких галузей, як журналістика, реклама, психологія, маркетинг та політична наука. Це допомагає студентам розуміти ширший контекст комунікаційних стратегій [16].

Фахівці міжнародних відносин у контексті стратегічних комунікацій повинні також навчитися демонструвати здатність досліджувати, аналізувати та розробляти стратегії комунікацій, що відповідають цілям та потребам організацій. Вони мають розуміти роль комунікаційних стратегій у досягненні бізнес-цілей та розвитку організацій.

Підготовка фахівців міжнародних відносин до діяльності у галузі стратегічних комунікацій має передбачати навчання студентів проводити дослідження, аналізувати цільові аудиторії, вивчати тренди та оцінювати ефективність комунікаційних очікувань. Дослідницькі навички допомагають фахівцям розробляти цільові та зважені стратегії комунікацій.

Оскільки у сучасному світі технології мають велике значення для комунікаційних процесів, то студенти мають оволодіти навичками використання різних цифрових інструментів, соціальних медіа, аналітичних платформ та інших технологій, щоб ефективно комунікувати з аудиторією та аналізувати дані.

Під час підготовки фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій важливо зробити акцент на практичну роботу. Для цього студентам доцільно запропонувати виконувати проєктні завдання, брати участь у реальних комунікаційних кампаніях з метою отримання практичного досвіду та розвитку професійних навичок.

Реалізація цих особливостей підготовки фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій сприятиме глибокому розумінню студентами комунікаційних процесів, розвитку 'їхньої здатності аналізувати та розв'язувати проблеми, а також розробляти ефективні стратегії комунікацій для різних організацій та контекстів.

Наведені міркування свідчать про те, що підготовка фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій та поліпшення якості цієї підготовки є актуальною проблемою, яка досі не була предметом комплексного вітчизняного дослідження. Доцільним є зосередження уваги на проєктуванні структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій. Також вважаємо за доцільне уточнити критерії та показники сформованості професійної готовності до роботи в системі стратегічних комунікацій з урахуванням національних особливостей системи вищої освіти та досвіду діяльності сил сектору безпеки і оборони України щодо протистояння агресії росії.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Для ефективної підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій важливе значення має використання раціонального зарубіжного досвіду. Підготовка майбутніх фахівців до роботи в системі стратегічних комунікацій є складним завданням, яке потребує комплексного підходу. Зарубіжний досвід підготовки фахівців у цій галузі може бути корисним для українських ЗВО, які пропонують студентам відповідні програми. Водночас важливим є урахування національних особливостей системи вищої освіти та досвіду діяльності сил сектору безпеки і оборони України щодо протистояння агресії росії.

Важливим перспективним завданням є розробка науково-методичного забезпечення освітньо-професійної підготовки майбутніх фахівців міжнародних відносин до роботи в системі стратегічних комунікацій, у якому доцільно представити урахування досвіду в умовах правового режиму воєнного стану.

Список використаних джерел

1. Hamilton B. Review on “Persuasion and Power: The Art of Strategic Communication by James P. Farwell”. Washington, DC, Georgetown University Press,

2012. 288 pp.

2. Nothhaft H. A. Framework for Strategic Communication Research: A Call for Synthesis and Consilience. International Journal of Strategic Communication, 2016. Vol. 10, is. 2. Рр. 69-86.

3. Goldman E. Strategic Communication: A Tool for Asymmetric Warfare. Small Wars Journal. 2007. P. 6. URL: http://smallwarsjournal.com/blog/strate- gic-communication-a-tool-forasymmetric-warfare (дата звернення: 17.07.2023)

4. Макаренко Є. А. Стратегічні комунікації в міжнародних відносинах. International relations, part “Political sciences”. 2017. No. 15. URL: http://journals. iir.kiev.ua/index.php/pol n/article/view/3117 (дата звернення: 17.07.2023)

5. Баровська А. В. Стратегічні комунікації: досвід НАТО. Стратегічні пріоритети, 2015. № 1(34). С. 147-152.

6. Кушнір О. В. Поняття та сутність стратегічних комунікацій у сучасному українському державотворенні. Право і суспільство, 2015. № 6. С. 27-31.

7. Ліпкан В. А. Роль стратегічних комунікацій в протидії гібридній війні проти України. URL: http://goalint.org/rol-strategichnix-komunikacrj-v-protidii- gibridnij-vrjni-proti-ukraini/ (дата звернення: 17.07.2023).

8. Сніговська О. В. Формування міжкультурної компетентності майбутніх фахівців з міжнародних відносин в освітньому середовищі класичного університету : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.04. Умань, 2014. 22 с.

9. Поповський Ю. Б. Підготовка майбутніх фахівців міжнародних економічних відносин до професійного спілкування засобами навчальних тренін- гів як педагогічна проблема. URL: https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/148 (дата звернення: 17.07.2023).

10. Примак Т. Маркетингові комунікатори: особливості підготовки фахівців. Маркетинг в Україні. 2011. №4. URL: https://core.ac.uk/download/ pdf/32609065.pdf

11. Яресько К. В. Підготовка студентів до здійснення антикризових комунікацій в сфері бізнесу та державного сектору. Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця : тези допов. міжнар. науково-практ. конф., м. Харків, 30-31 трав. 2019 р. Харків : ДІСА ПЛЮС, 2019. С. 425-426.

12. Crandall W., Parnell J., Spillan J. Crisis Management: Leading in the New Strategy Landscape. Sage Publications, Second Edition. 2013. 360 p.

13. Конаржевська В. І. Досвід збройних сил Німеччини у підготовці майбутніх офіцерів до здійснення стратегічних комунікацій. Педагогіка та психологія. 2018. Вип. 60. С. 186-196. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu ped 2018 60 21 (дата звернення: 17.07.2023).

14. Безверхнюк Т. М., Сивак Т. В. Тенденції розвитку кваліфікаційних потреб у спеціалістах зі стратегічних комунікацій. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2016. Вип. 18. С. 61-82.

15. Zowislo-Grunewald N., Beitzinger F. Strategische Kommunikation in der Bundeswehr. URL: http://strategiccommunication.bwi.unibw-muenchen.de

16. Smith K. Best Practices for Effective Corporate Crisis Management: a Breakdown of Crisis Stages Through the Utilization of Case Studies. California Polytechnic State University, San Luis Obispo, 2012. 88 p.

References

1. Hamilton B. (2012). Review on “Persuasion and Power: The Art of Strategic Communication by James P Farwell”. Washington, DC, Georgetown University Press. [іп Enghsh]

2. Nothhaft H. (2016). A Framework for Strategic Communication Research: A Call for Synthesis and Consilience. International Journal of Strategic Communication, vol. 10, is. 2, pp. 69-86. [in English]

3. Goldman E. (2007). Strategic Communication: A Tool for Asymmetric Warfare. Small Wars Journal, p. 6. Retrieved from: http://smallwarsjournal.com/blog/strate- gic-commumcation-a-tool-forasymmetric-warfare (accessed 17 July 2023). [in English]

4. Makarenko Ye. A. (2017). Stratehichni komunikatsii v mizhnarodnykh vid- nosynakh [Strategic communications in international relations]. International relations, part “Politicalsciences”, no. 15. Retrieved from : http://journals.iir.kiev.ua/ index.php/pol_n/article/view/3117 (accessed 17 July 2023). [in Ukrainian]

5. Barovska A. V (2015). Stratehichni komunikatsii: dosvid NATO [Strategic communications: NATO's experience]. Strategic priorities, no. 1 (34), pp. 147-152. [in Ukrainian]

6. Kushnir O. V. (2015). Poniattia ta sutnist stratehichnykh komunikatsii u suchasnomu ukrainskomu derzhavotvorenni [The concept and essence of strategic communications in the contemporary Ukrainian state-building]. Law and society, no. 6, pp. 27-31. [in Ukrainian]

7. Lipkan V A. (2015). Rol stratehichnykh komunikatsii v protydii hibryd- nii viini proty Ukrainy [The role of strategic communications in countering the hybrid war against Ukraine]. Retrieved from: http://goalint.org/rol-strategich- nix-komunikacij-v-protidu-gibridnrj-vijni-proti-ukraini/ (accessed 17 July 2023). [in Ukrainian]

8. Snihovska O. V (2014). Formuvannia mizhkulturnoi kompetent- nosti maibutnikh fakhivtsiv z mizhnarodnykh vidnosyn v osvitnomu sere- dovyshchi klasychnoho universytetu [Formation of intercultural competence to future specialists in international relations in the educational environment of a classical university]. Extended abstract of candidate's thesis. [in Ukrainian]

9. Popovskyi Yu. B. (2017). Pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv mizhnarodnykh ekonomichnykh vidnosyn do profesiinoho spilkuvannia zasobamy navchalnykh treninhiv yakpedahohichna problema [Preparing future specialists in international economic relations for professional communication through training as a pedagogical problem]. Retrieved from: https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/148 (accessed 17 July 2023). [in Ukrainian]

10. Prymak T (2011). Marketynhovi komunikatory: osoblyvosti pidhotovky fakhivtsiv [Marketing communicators: peculiarities of training specialists]. Marketing in Ukraine, no. 4. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/pdf/32609065. pdf (accessed 17 July 2023). [in Ukrainian]

11. Yaresko K. V. (2019). Pidhotovka studentiv do zdiisnennia antykryzovykh komunikatsii v sferi biznesu ta derzhavnoho sektorur [Preparing students for anti-crisis communications in business and public sector]. Proceedings of the International scientific and practical conference "Economic development and the legacy of Semen Kuznets" (Ukraine, May 30-31, 2019). Pp. 425-426. [in Ukrainian]

12. Crandall W., Parnell J., Spillan J. (2013). Crisis Management: Leading in the New Strategy Landscape. Sage Publications. [in English]

13. Konarzhevska V. I. (2018). Dosvid zbroinykh syl Nimechchyny u pid- hotovtsi maibutnikh ofitseriv do zdiisnennia stratehichnykh komunikatsii [The experience of the German Armed Forces in training future officers for strategic communications]. Pedagogy and psychology, is. 60, pp. 186-196. Retrieved from : http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2018_60_21 (accessed 17 July 2023). [in Ukrainian]

14. Bezverkhniuk T. M., Syvak T. V. (2016). Tendentsii rozvytku kvalifikat- siinykh potreb u spetsialistakh zi stratehichnykh komumkatsii [Trends in the development of qualification requirements for strategic communications specialists]. Theoretical and applied issues of state-building, is. 18, pp. 61-62. [in Ukrainian]

15. Zowislo-Grunewald N., Beitzinger F. Strategische Kommunikation in der Bundeswehr. Retrieved from: http://strategiccommunication.bwi.umbw- muenchen.de (accessed 17 July 2023). [in German]

16. Smith K. (2012). Best Practices for Effective Corporate Crisis Management: a Breakdown of Crisis Stages Through the Utilization of Case Studies. California Polytechnic State University, San Luis Obispo. [in English]

Размещено на Allbest.ru