Роль навчальної дисципліни "Психолого-педагогічна підготовка" як освітньої компоненти у професійному становленні курсантів-першокурсників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Роль навчальної дисципліни «психолого- педагогічна підготовка» як освітньої компоненти у професійному становленні курсантів-першокурсників

Юлія Стражник викладач кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін,

Валентина Мірошніченко

доктор педагогічних наук, професор начальник кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін

м. Хмельницький, Україна

Анотація

У статті обґрунтовано роль навчальної дисципліни «Психолого-пе- дагогічна підготовка» у професійному становленні курсантів-пер- шокурсників.

Автори зазначають, що період професійного розвитку містить професійне навчання, під час якого відбувається професійне становлення особистості. Професійне становлення суттєво залежить від соціальної зрілості особистості курсанта, яка формується як під час освітнього процесу у вищому військовому навчальному закладі, так і в подальшому під час служби на кордоні.

Акцентовано на мотиваційні компоненти професійного становлення майбутніх офіцерів-прикордонників шляхом організації творчого діалогу науково-педагогічного складу зі здобувачами освіти у таких формах: задіяння курсантів у професійно-ділові та сюжетно-рольові психолого-педагогічні ігри; проведення тренінгів професійного розвитку, розвитку комунікативних здібностей; використання методів активізації професійного мислення.

Автори зазначають, що програмними результатами навчання з «Психолого-педагогічної підготовки» є готовність до організації культурного професійного діалогу на високому рівні; організації процесу самоосвіти; розуміння принципів моральної поведінки військовослужбовців; узгодження дій представників сил безпеки та оборони; взаємодії з фізичними та юридичними особами; дій в екстремальних умовах; роботи в команді та на певних посадах. Такі види готовності є виявом професійного становлення курсантів, оскільки на практиці виникає потреба у поєднанні результатів навчання за окремими освітніми компонентами (навчальними дисциплінами) з комплексом методів з метою отримання оптимальних результатів професійної діяльності.

У розумінні авторів професійне становлення фахівця супроводжують такі ознаки: ознайомлення з професійною специфікою на перших порах, адаптаційні процеси у професійному середовищі; у подальшому через набуття знань, умінь та навичок, ло компетентностей, досягнення зрілого ставлення до діяльності та вироблення власного «професійного почерку»; нарешті - професійна активність зменшується, а діяльність за професією - припиняється. Висловлено думку, що освітня компонента «Психолого-педагогічна підготовка» набуває особливого значення у формуванні курсантів як професіоналів - майбутніх керівників прикордонних підрозділів, які володіють засадами психолого-педагогічної науки.

Ключові слова: психолого-педагогічна підготовка; професійне становлення; освітня компонента; навчальна дисципліна; компетентність; освітньо-професійна програма; адаптація.

Abstract

Strazhnyk J., MiroshnichenkoV. THE ROLE OF «PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL TRAINING» AS AN EDUCATIONAL COMPONENT IN THE PROFESSIONAL FORMATION OF FIRST-YEAR STUDENTS

The article substantiates the role of the educational discipline «Psychological and Pedagogical Training» in the professional formation of first- year cadets.

The authors note that the period of professional development includes professional training, during which the professional formation of an individual takes place. Professional development significantly depends on the social maturity of the cadet's personality, which is formed both during the educational process at a higher military educational institution and later during service at the border.

Attention is drawn to the motivational components of the professional formation of future border guards by organizing a creative dialogue of the scientific and pedagogical staff with the students in the following forms: inclusion of cadets in professional and business and plot-role psychological and pedagogical games; conducting «professional development» and «development of communication skills» trainings; use of methods of activation of professional thinking.

The authors note that the program outcomes of the «Psychological and Pedagogical Training» program are readiness to: organize a cultural professional dialogue at a high level; organization of the self-education process; understanding the principles of moral behavior of military personnel; implementation of coordination of actions of representatives of the security and defense forces; interactions with individuals and legal entities; actions in extreme conditions; work in a team and in certain positions.

Such types of readiness are a manifestation of the professional formation of cadets, since in practice there is a need to combine the results of training in separate educational components (educational disciplines) with a set of methods in order to obtain optimal results of professional activity.

In the understanding of the authors, the dynamics of the professional formation of a specialist is characterized by the following features: the first stages are familiarity with the profession, adaptation to professional activity; the following - the development of professional competence, professional maturity due to the emergence of an individual style of professional activity; the third group - professional stagnation, reduction of professional activity and termination of professional activity.

The opinion is expressed that the educational component «Psychological-pedagogical training» acquires a special importance in the formation of cadets as professionals - future leaders of border units who possess the basics of psychological and pedagogical science.

Key words: psychological and pedagogical training; professional formation; educational component; educational discipline; competence; educational and professional program; adaptation.

Вступ

Постановка проблеми. Майбутнім офіцерам-прикордонникам доведеться працювати в досить нелегких умовах: з посиленою ускладненістю діяльності, з певною ймовірністю бойових умов, недостатньо логістично забезпеченою (порівнянно з європейськими сусідами) технічною та матеріальною базою професійної діяльності, недостатньою соціальною захищеністю. З огляду на це, для професійного становлення притаманними є не лише ситуації, коли збагачуються знання, розвиваються уміння, набувається досвід, але й ситуації, які передбачають соціалізацію особистості майбутнього офіцера в професійне середовище. Це становить актуальність вивчення особливостей розвитку людини в період професійного становлення, дає можливість переконатися у залежності професійної освіти від умов соціального середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості професійного становлення особистості досліджували А. Асмолов, В. Байденко, Дж. Ван Зантворт та інші. Зацікавленість поняттям професійного становлення майбутніх офіцерів простежується в працях В. Авраменка, Л. Мороза, М. Нещадима, В. Отрешка, О. Ставицького та інших дослідників. Професійне становлення офіцера як фахівця вони пов'язують з формуванням його як особистості і професіонала, для якого не становить труднощів виконання різноманітних професійних завдань, у тому числі достатньо складних. Творчий доробок сучасних педагогів І. Зязюна, Н. Ничкало, А. Мороза містить питання ролі активної трудової діяльності особистості у перетворенні її в професіонала.

Окремі аспекти професійного становлення офіцерів правоохоронних органів розглядаються з філософсько-правових позицій в роботах С. Сливки, М. Коваля, О. Шмоткіна й ін. У працях І. Блощин- ського, О. Діденка, А. Галімова, О. Торічного певна увага приділяється окремим аспектам професійного становлення майбутніх прикордонників під час здобуття вищої освіти в умовах освітнього середовища вищого військового навчального закладу. Наданими у цих та інших працях науковими висновками та рекомендаціями ми скористалися для висвітлення проблеми професійного становлення курсантів-пер- шокурсників. Але у них в прямій постановці не порушувались питання ролі окремих освітніх компонент у професійному становленні кур- сантів-першокурсників.

Метою статті є обґрунтування ролі навчальної дисципліни «Пси- холого-педагогічна підготовка» у професійному становленні курсан- тів-першокурсників.

Теоретичні основи дослідження

Професійне становлення особистості більшість авторів розглядає як інтеграцію процесів становлення особистості на індивідуально-фізіологічному і професійному рівні в онтогенезі, починаючи з початку професійного самовизначення, розвитку і до завершення активної трудової діяльності [1]-[5]. Період професійного розвитку містить професійне навчання, під час якого відбувається професійне становлення особистості. Воно суттєво залежить від 'їх соціальної зрілості, яка формується як під час етапу навчальної діяльності у вищому військовому навчальному закладі, так і в подальшому під час служби на кордоні.

За визначенням дослідників, «зрілою особистістю можна вважати таку, якій притаманні активне поводження у своєму середовищі, стійка єдність ціннісних орієнтацій та якостей особистості і яка спроможна сприймати світ і себе» [6, с. 139]. У контексті нашого дослідження варто зазначити, що майбутній офіцер-прикордонник - зріла особистість - володіє ситуацією на державному кордоні, має єдність особистісних переконань та професійних орієнтацій, здатний приймати рішення. Водночас професійне становлення має тісний зв'язок з культурними та моральними суспільними цінностями. «Професійне становлення фахівців обумовлюється ним і є його основою, утворюючи ціннісну серцевину, застерігаючи від багатьох негативних явищ» [7, с. 181] професійний навчання освітній військовий

На підставі проведеного нами аналізу чинників, що впливають на професійне становлення майбутніх офіцерів-прикордонників, ми дійшли висновку, що основними умовами професійного становлення є: розвинуті мотиваційні установки майбутніх офіцерів-прикор- донників до зазначеного феномена; фахове здійснення педагогічного керівництва процесом професійного становлення на кожному з його етапів; реалізація потенційних можливостей середовища з метою сприяння професійному становленню; набуття та поглиблення функцій комунікації. Ми виходимо з того, що організація творчого діалогу науково-педагогічного складу з майбутніми офіцерами-прикордонни- ками активізує пошук оптимальних форм впливу на мотиваційні компоненти професійного становлення останніх, націлює на розвиток їх як суб'єктів прикордонної діяльності. Такими формами, на нашу думку, є: задіяння курсантів у професійно-ділові та сюжетно-рольові пси- холого-педагогічні ігри; проведення тренінгів професійного розвитку, розвитку комунікативних здібностей; використання методів активізації професійного мислення.

Відомо, що навчальний план з будь-якої освітньо-професійної програми, за якою навчаються майбутні офіцери-прикордонники, містить блоки загальнонаукових і фахових дисциплін. Психолого-пе- дагогічна підготовка відноситься до загальнонаукових освітніх компонент. Водночас оволодіння змістом будь-якої навчальної дисципліни (освітньої компоненти) передбачає не лише надання здобувачам вищої освіти теоретичних знань, а отримання ними знань як інструменту професійного становлення в різноманітних умовах, які постійно змінюються, зокрема в умовах освітнього середовища вищого військового навчального закладу.

Метою вивчення навчальної дисципліни є розкриття загальних основ психолого-педагогічної підготовки, засвоєння психолого-педа- гогічного інструментарію, вивчення положень, що становлять предмет, завдання та методи дослідження особистості та малих соціальних груп, психологічну діагностику професійної діяльності у прикордонному відомстві та інших військових структурах; методику виховної роботи, усвідомлення специфіки формування педагогічної майстерності. До завдань навчальної дисципліни відносимо аспекти розвитку креативного мислення майбутніх офіцерів-прикордонників, набуття знань, умінь та практичних навичок професійної взаємодії, керівництва прикордонним підрозділом.

Результати дослідження

За результатами вивчення навчальної дисципліни «Психолого-пе- дагогічна підготовка» курсанти досягають багатьох загальних компетентностей, зокрема здатності спілкуватися з колегами державною мовою як усно, так і письмово; здатності використовувати інноваційні освітні комунікаційні технології; здатності до навчання та оволодіння професійними знаннями; здатності до адаптації та діяльності у нових умовах; здатності до прийняття обґрунтованих рішень; здатності до збереження та примножування культурних, духовних і наукових цінностей і досягнень людства, до використання різних форм активного відпочинку та здорового способу життя. Також за результатами вивчення «Психолого-педагогічної підготовки» курсанти досягають спеціальних (фахових) компетентностей, зокрема здатності до забезпечення готовності підпорядкованого особового складу та підрозділу виконувати завдання, до застосування інноваційних методик у роботі з особовим складом; здатності до врахування впливу психологічних особливостей людей на виконання ними завдань з охорони державного кордону; здатності фахово діяти в умовах психофізичних перевантажень, стресових ситуацій; здатності до застосування прийомів психокорекції.

Програмними результатами навчання з «Психолого-педагогічної підготовки» є готовність до організації культурного професійного діалогу на високому рівні; організації процесу самоосвіти; розуміння принципів моральної поведінки військовослужбовців; здійснення узгодження дій представників сил безпеки та оборони; взаємодії з фізичними та юридичними особами; дій в екстремальних умовах; роботи в команді та на певних посадах. Такі види готовності є виявом професійного становлення курсантів, оскільки на практиці виникає потреба у поєднанні результатів навчання за окремими освітніми компонентами (навчальними дисциплінами) з комплексом методів з метою отримання оптимальних результатів професійної діяльності.

Професійне становлення фахівця є динамічним процесом, для якого притаманними є певні ознаки: на перших стадіях відбувається знайомство з професією та адаптація до діяльності; далі розвивається індивідуальний стиль професійної діяльності, набуваються компетентності, формується професійна зрілість; нарешті відбувається професійна стагнація, професійна активність іде на спад і професійна діяльність завершується.

Дослідники вказують на існування «п'яти рівнів, за якими доцільно вимірювати досягнутий професіоналізм та дев'яти щаблів становлення фахівця у сфері професії: 1) первинне ознайомлення із професією; 2) професіоналізм, що містить три підетапи - адаптацію до професії, самоактуалізацію та набуття ознак майстерності; 3) професіоналізм дуже високого рівня (передбачає вільне володіння професійними навичками, домінування творчого підходу до справи, вияв синергетичного мислення щодо професії та застосування проєктних технологій у професійній діяльності); 4) відсутність професіоналізму та деформація особистості; 5) післяпрофесійне життя» [6, с. 329].

Адаптація (лат. adaptation - пристосування) є «пристосуванням організмів до умов навколишнього середовища» [7, с. 181]. Також адаптацію розуміють як «досягнення змін на рівні психіки та реалізацію визнання індивідом нових правил професійного існування та діяльності» [8]. Дослідники виділяють такі стадії адаптації фахівців у професійному середовищі: ознайомча (отримується інформація про сферу діяльності); пристосувальна (переорієнтовуються та визнаються основні складові актуальної сукупності цінностей); асимілятивна (фахівець ідентифікується з професійною групою); ідентифікаційна (ототожнюються цілі фахівця з цілями оточення) [9]. З урахуванням того, що «Психолого-педагогічна підготовка» передбачена навчальним планом освітньої програми «Правоохоронна діяльність» на першому курсі зазначені нами раніше програмні результати сприяють професійній адаптації курсантів-першокурсників. Досягнення цих результатів відбувається завдяки оволодінню змістом навчальної дисципліни, зокрема таких тем:

Тема 1. «Психологія у системі суспільних та поведінкових наук. Методичний інструментарій психології». Курсанти отримують уявлення про психологію як науку, про її предмет, завдання та методи;

знайомляться з поняттями психіки людини та її психічної діяльності; набувають знань, умінь та навичок з військової психології, щодо психологічних особливостей оперативно-службової діяльності, ролі психологічних знань у практичній діяльності офіцера; про методичні засади дослідження психологічних станів військовослужбовців.

Тема 2. «Психологія особистості прикордонника». Психологічна структура особистості. Курсанти дізнаються про формування особистості прикордонника, шляхи її розвитку в специфічних умовах служби; когнітивну сферу особистості: (пізнавальні процеси: відчуття, сприймання, увага, уявлення, пам'ять, уява, умови 'їх активізації під час служби); емоційно-вольову сферу та індивідуально-психологічні особливості особистості прикордонника: (емоції, почуття, волю); індивідуальність, темперамент і врахування їх й у професійній діяльності прикордонників; набувають умінь діагностувати психічні стани і властивості, визначати вплив емоцій та станів на виконання завдань професійної діяльності.

Тема 3. «Соціально-психологічна характеристика прикордонного колективу». Курсанти набувають знань щодо соціально-психологічної характеристики прикордонного колективу, розуміння компонентів психології прикордонного колективу (колективної думки, колективних настроїв, традицій, цінностей тощо), психологічних явищ у прикордонному колективі (самоствердження, психологічна сумісність, суперництво, боротьба за кращі місця в рейтингу); умінь щодо налагодження психологічного компоненту комунікації в прикордонному колективі.

Тема 4. «Характеристика умов та специфіки діяльності за професійним спрямуванням в контексті психологічної науки». Курсанти отримують уявлення про поняття та види мотивації та професійної діяльності офіцера-прикордонника; особливості умов професійної діяльності; сутність, види та шляхи вирішення конфліктів у професійній діяльності прикордонників.

Тема 5. «Методичні аспекти організації навчання військовослуж- бовців-прикордонників». Курсанти ознайомлюються зі структурою, завданнями та змістом військово-педагогічного процесу, його особливостями; сутністю методики навчання, видами навчальних занять.

Тема 6. «Принципи, методи та форми військового навчання». Курсанти набувають знань про сутність основних принципів навчання, їх значення в діяльності офіцера, сутність та класифікацію методів, форм, прийомів та засобів навчання прикордонників, набувають умінь та навичок щодо організації цього процесу; набувають первинних навичок проведення окремих елементів занять; умінь застосовувати дидактичний інструментарій.

Тема 7. «Система виховання в органах охорони державного кордону». Курсанти набувають знань про виховання як складову військово-педагогічного процесу, зміст військового виховання, основні категорії теорії виховання (принципи, методи, форми, прийоми, засоби), основні напрями військового виховання; набувають умінь та навичок організації виховних заходів з військовослужбовцями, діагностики вихованості, здійснення виховного впливу на особистість, розв'язання професійно-педагогічних ситуацій.

Тема 8. «Педагогічні аспекти професійної діяльності офіцера-при- кордонника». Курсанти отримують уявлення про поняття, зміст, функції, характеристику військово-педагогічної діяльності офіце- ра-прикордонника, педагогічної майстерності офіцера (педагогічний такт, педагогічна техніка, педагогічна культура), моральні аспекти військово-педагогічної діяльності офіцера; набувають умінь планування і організації педагогічних заходів, проведення заходів професійної підготовки, планування та проведення психолого-педагогічної підготовки зміни прикордонних нарядів до служби (проведення опитувань, тренувань, тренінгів, малих рольових ігор, аналіз готовності до служби підпорядкованого особового складу); умінь та навичок публічного виступу як керівника (підготовка та проведення службових нарад, вміння впевнено триматись перед аудиторією, спілкування з використанням військової термінології, розроблення планів-конспек- тів, презентацій, проєктів (мультимедійний супровід педагогічного заходу), навичок відомчої (штабної) культури.

Тому освітня компонента «Психолого-педагогічна підготовка» набуває особливого значення у формуванні курсантів як професіоналів - майбутніх керівників прикордонних підрозділів, які володіють засадами психолого-педагогічної науки.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, вивчення навчальної дисципліни «Психолого-педагогічна підготовка» відіграє важливу роль у формуванні творчого, критичного професійного мислення майбутніх офіцерів і передбачає опанування ними не тільки необхідних знань, а й практичних психолого-педа- гогічних компетентностей надійної взаємодії з представниками своєї та інших професійних груп, управлінських рішень у прикордонному підрозділі, а відтак є визначальним у професійному становленні кур- сантів-першокурсників.

Перспективу подальших наукових пошуків з окресленої проблематики становить вивчення психолого-педагогічного потенціалу міждисциплінарних зв'язків у межах блоку загальнонаукових дисциплін, блоку фахових дисциплін, а також у межах усіх освітніх компонент освітньо-професійної програми.

Список використаних джерел

1. Клименко Н. І. Криміналістичні знання в структурі підготовки слідчого. Київ, 1990. 103 с.

2. Катковський А. Удосконалення професійного виховання військовослужбовців за контрактом у прикордонних військах України : дис. ... канд. пед. наук. Хмельницький, 2000. 167 с.

3. Miroshnichenko V., Mashtaler A., Stavytskyi O., Bloshchynskyi I., Pochekalin I., &Shevchuk V. Professional Vocation Development in the Future Border Guard Officers' Activity. Revista Romaneascapentru Educatie Multidimensionala, 2019. № 11(4). С. 164-174. DOI: 10.18662/rrem/164 (дата звернення: 06.01.2023).

4. Matokhniuk L., Shportun О., Shevchuk V., Khamaziuk O., Savenko K., Nikulin M., Hrynko R., &Miroshnichenko V. Servicewomen's Personal Traits. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2022. № 11(3).

5. Sasson I., Miedijensky S. Transfer skills in teacher training programs: the question of assessment. Professional Development in Education. 2023. Vol. 49.

6. Будіянський М. Мотивація як умова становлення професійно-кар'єрної орієнтації. Формування професіоналізму майбутнього фахівця в контексті вимог Болонського процесу: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (22-23 травня 2008року). Одеса, 2008. 329 с.

7. Мірошніченко В. І. Професійне становлення майбутніх офіцерів-при- кордонників у контексті розвитку прикордонного співробітництва. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Серія: Педагогічні та психологічні науки. Хмельницький, 2013. № 3(68). С. 178-187.

8. Мірошніченко В. І. Принципи професійної адаптації студентів-вій- ськовослужбовців до продуктивної діяльності в різних сферах. Наука і техніка. Серія: Педагогіка. 2022. № 13(13). С. 357-367.

9. Професійна підготовка та адаптація до трудової діяльності.

References

1. Klymenko N. I. (1990). Kryminalistychni znannia v strukturi profesiinoi pidhotovky slidchoho [Forensic knowledge in the structure of professional training of an investigator]. Kyiv. [in Ukrainian]

2. Katkovskyi A. (2000). Udoskonalennia profesiinoho vykhovannia viiskovosluzhbovtsiv za kontraktom u prykordonnykh viiskakh Ukrainy [Improvement of professional training of servicemen under contract in the border troops of Ukraine]. PhD thesis. Khmelnytskyi, 167 p. [in Ukrainian]

3. Miroshnichenko V, Mashtaler A., Stavytskyi O., Bloshchynskyi I., Pochekalin I., &Shevchuk V (2019). Professional Vocation Development in the Future Border Guard Officers' Activity. Revista Romaneascapentru Educatie Multidimensionala, no. 11(4), pp. 164-174. Retrieved from: 10.18662/rrem/164 (accessed 06 January 2023). [in English]

4. Matokhniuk L., Shportun О., Shevchuk V, Khamaziuk O., Savenko K., Nikulin M., Hrynko R., &Miroshnichenko V (2020). Servicewomen's Personal Traits. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, no. 11(3), pp. 122-135.

5. Sasson I., Miedijensky S. (2023). Transfer skills in teacher training programs: the question of assessment. Professional Development in Education, vol. 49.

6. Budiianskyi M. (2008). Motyvatsiia yak umova stanovlennia profesiino- kariernoi oriientatsii [Motivation as a condition for the formation of professional and career orientation]. “Formuvannia profesionalizmu maibutnoho fakhivtsia v konteksti vymoh Bolonskoho protsesu” (Ukraine, Odesa, May 22-23, 2008). 329 p. [in Ukrainian]

7. Miroshnichenko V I. (2013). Profesiine stanovlennia maibutnikh ofitseriv- prykordonnykiv u konteksti rozvytku prykordonnoho spivrobitnytstva. [Professional formation of future border officers in the context of the development of border cooperation]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnai akademiia: Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy imeni B. Khmelnytskoho. Seriia: Pedahohichni ta psykholohichni nauky. Khmelnytskyi, № 3(68). рр. 178-187. [in Ukrainian]

8. Miroshnichenko V I. (2022). Pryntsypy profesiinoi adaptatsii studentiv- viiskovosluzhbovtsiv do produktyvnoi diialnosti v riznykh sferakh [Principles of professional adaptation of military students to productive activities in various fields]. Nauka i tekhnika. Seriia: Pedahohika, № 13(13), рр. 357-367. [in Ukrainian]

9. Profesiina pidhotovka ta adaptatsiia do trudovoi diialnosti. [Professional training and adaptation to work].

Размещено на Allbest.ru