Облаштування безбар’єрного простору класної кімнати початкової школи України в умовах інклюзивного навчання
Проблеми облаштування безбар’єрного простору класної кімнати початкової школи України в умовах інклюзивного навчання. Наявність доступу громадян до освітніх послуг упродовж життя. Облаштування безбар’єрного простору класної кімнати початкової школи.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.10.2023 |
| Размер файла | 27,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Облаштування безбар'єрного простору класної кімнати початкової школи України в умовах інклюзивного навчання
Боровець Олена
кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки початкової, інклюзивної та вищої освіти Рівненського державного гуманітарного університету,
м. Рівне, Україна
Анотація
У статті актуалізується проблема облаштування безбар'єрного простору класної кімнати початкової школи України в умовах інклюзивного навчання. Авторка доводить, що нині в Україні важливою умовою організації інклюзивного навчання є планування та облаштування безбар'єрного простору закладу загальної середньої освіти загалом та класної кімнати зокрема, де всі без виключення здобувачі освіти не матимуть перешкод для оволодіння знаннями, уміннями, компетентностями, де враховуватимуться індивідуальні можливості та особливості кожного учня/учениці. Акцентовано увагу на тому, що бар'єри в освітньому просторі можуть бути фізичними, соціальними, психологічними. Визначаються такі види безбар'єрності:фізична, інформаційна, цифрова, суспільна та громадянська, економічна, освітня. Освітня безбар'єрність передбачає наявність рівних можливостей та вільного доступу громадян до освітніх послуг упродовж життя.
Авторкою схарактеризовано низку аспектів безбар'єрності, на які варто звернути увагу під час проєктування та оснащення класної кімнати сучасної початкової школи з урахуванням принципів універсального дизайну та вимог Концепції НУШ, зокрема безперешкодність доступу до обладнання та меблів для всіх учасників освітнього процесу, врахування санітарно-гігієнічних норм і правил, достатність розмірів і простору тощо.
Зроблено висновки, що облаштування безбар'єрного простору класної кімнати початкової школи є однією з найважливіших умов реалізації принципів інклюзивного навчання, що передбачає забезпечення рівних можливостей та вільного доступу до освіти всім здобувачам, зокрема і дітям з ООП. Організація безбар'єрного освітнього середовища базується на нормативних документах, вимагає координації дій та об'єднання зусиль фахівців на національному, регіональному, локальному рівнях, в межах закладу освіти, класу. простір класної кімнати безбар'єрний
Ключові слова: освітній простір, простір класної кімнати, початкова школа України, безбар'єрність, універсальний дизайн, діти з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання.
ARRANGEMENT OF A BARRIER-FREE CLASSROOM OF A PRIMARY SCHOOL IN UKRAINE IN THE CONDITIONS OF INCLUSIVE
LEARNING
Olena Borovets
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Pedagogy of Primary,
Inclusive and Higher Education, Rivne State University for the Humanities,
Rivne, Ukraine
Abstract. The article deals with the problem of arrangement a barrier-free classroom space of a primary school in Ukraine in the conditions of inclusive education. The author proves that nowadays in Ukraine, an important condition for the organization of inclusive education is the planning and arrangement of a barrier- free space of a general secondary education institution in general and a classroom in particular, where all students will have no obstacles to mastering knowledge, skills, competences, where individual needs will be taken into account capabilities and characteristics of each student. Attention is focused on the fact that barriers in the educational space can be physical, social, and psychological. The following types of barrier-free accessibility are defined: physical, informational, digital, social and civil, economic, educational. Educational accessibility implies equal opportunities and free access of citizens to educational services throughout life.
The author characterized a number of aspects of barrier-free accessibility that should be paid attention to when designing and equipping a classroom of a modern primary school, taking into account the principles of universal design and the requirements of the Concept of New Ukrainian School, in particular, unhindered access to equipment and furniture for all participants in the educational process, taking into account sanitary and hygienic norms and rules, sufficient size and space, etc.
In was concluded that the arrangement of a barrier-free space in the classroom of primary school is one of the most important conditions for the implementation of the principles of inclusive education, which involves ensuring equal opportunities and free access to education for all students, including children with disabilities. The organization of a barrier-free educational environment is based on normative documents, requires the coordination of actions and the unification of efforts of specialists at the national, regional, and local levels, within the boundaries of an educational institution, and a class.
Keywords: educational space, classroom space, primary school of Ukraine, barrier-free, universal design, children with special educational needs, inclusive learning.
Постановка проблеми
Утвердження гуманістичної парадигми в системі освіти України у ХХІ ст. зумовлює переосмислення та зміну підходів до включення в суспільне життя і навчання дітей з особливими потребами. Гарантування державою права на освіту за місцем проживання усім громадянам, реалізація Концепції Нової української школи активізували процеси організації інклюзивних класів у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО). В умовах інклюзивного навчання всі здобувачі освіти не лише оволодівають необхідними знаннями, вміннями, компетентностями в межах індивідуальних можливостей, але й соціалізуються, набувають навичок соціальної взаємодії, спілкування з ровесниками та дорослими. Тому інклюзивна освіта нині має незаперечні переваги і, як свідчить досвід багатьох зарубіжних освітніх систем, є перспективною та відповідає цінностям гуманізму і рівності прав усіх громадян. Однак упровадження інклюзивної освіти вимагає змін в організації освітнього процесу і середовища з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, адаптацію інструментарію, приміщень, методів та форм навчання, забезпечення умов для корекційно-розвиткової роботи. Повноцінне включення учнів з особливими освітніми потребами (ООП) в освітній процес закладів загальної середньої освіти потребує ретельного планування, проєктування, облаштування простору закладу освіти загалом та класної кімнати зокрема. Однією з ключових вимог до створення освітнього простору сучасної школи є його безбар'єрність, що містить комплекс характеристик, серед яких комфортність, відсутність будь-яких обмежень, рівність можливостей для всіх учасників освітнього процесу. Нині проблема організації безбар'єрного освітнього простору потребує ретельного вивчення та нагального вирішення.
Аналіз останніх досліджень з проблеми
В умовах реформування системи освіти в Україні відбулося усвідомлення значущості проблеми організації безбар'єрного освітнього простору, що зумовило розробку та прийняття низки законодавчих актів, значно активізувало відповідні дослідження в галузі педагогічної науки та практики. Так, 03 грудня 2020 року ПрезидентУкраїни підписав указ № 533/2020 «Про забезпечення створення безбар'єрного простору в Україні», в якому визначено необхідність створення рівних можливостей для всіх груп громадян під час здобуття освіти, професійної діяльності, суспільного життя (Зеленський, 2020). Важливим кроком до вирішення досліджуваної проблеми вважаємо прийняття Національної стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні до 2030 року, схваленої Кабінетом Міністрів України 14 квітня 2021 р., що визначає сутність та значення основних понять проблеми безбар'єрності, вказує на нові стандарти доступності та інтеграції людей з особливими потребами в суспільне життя (Кабінет Міністрів України, 2021). Серед проєктів Нового Освітнього Простору (НОП), які підтримуються Міністерством освіти і науки України та Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, - інформаційний збірник «Безбар'єрність», в якому представлено рекомендації щодо створення безбар'єрного освітнього простору в умовах інклюзивного навчання (Нечепорчук, 2019).
Вивчення наукової літератури з проблеми дослідження свідчить, що питання безбар'єрності в суспільстві та системі освіти є предметом вивчення не лише в педагогічній науці, але й у філософії, психології, соціології та інших науках. Проблеми організації, облаштування безбар'єрного освітнього середовища розглядаються в працях Р. Вайноли, Н. Карапузової, А. Колупаєвої, Г. Лещук, А. Нечепорчука, В. Помагайби, О. Таранченко, З. Удич, А. Цимбалару та інших.
Мета статті - схарактеризувати особливості облаштування безбар'єрного простору класної кімнати початкової школи України в умовах інклюзивного навчання.
Виклад основного матеріалу дослідження
Згідно з міжнародними та вітчизняними нормативними документами (Всесвітня Декларація прав людини (1948 р.), Конвенція про права дитини (1989 р.), Всесвітня декларація «Освіта для всіх» (1990 р.), Саламанська декларація (1994 р.), Концепція розвитку інклюзивної освіти (2010 р.), Закон України «Про освіту» (2017 р.), Закон України «Про повну загальну середню освіту» (2020 р.) та ін.) кожна людина має рівні права: право бути рівноправним членом суспільства, право на освіту, право на користування системою державних послуг, право на працю тощо. Проте в Україні громадяни часто стикаються з певними перешкодами, які не дають змоги повною мірою скористатися визначеними правами. Найчастіше це стосується людей з особливими потребами, з інвалідністю. У контексті нашого дослідження привертає увагу проблема виникнення різноманітних бар'єрів та труднощів під час реалізації права на освіту дітей з особливими освітніми потребами. Часто обмежений доступ для реалізації права на навчання за місцем проживання пов'язаний з відсутністю відповідних умов. Тому виникає потреба планування, організації та облаштування безбар'єрного середовища, в якому всі без виняткуздобувачі освіти не матимуть перешкод для оволодіння знаннями, уміннями, компетентностями, де враховуватимуться індивідуальні можливості та особливості кожного учня/учениці. Г. Лещук зазначає, що в Україні зараз розпочався процес «утвердження безбар'єрності як філософського та соціального концепту», зауважуючи, що цей процес непростий і досить тривалий. До прикладу, «у США цей процес зайняв майже 30років» (Главацька, Горішна, Слозанська та інші, 2022, с. 9). Тому варто максимально вивчати та використовувати вже напрацьований світовий досвід побудови безбар'єрного простору (досвід європейських держав, США, Канади, Японії), враховуючи українські реалії та перспективи.
Єдиного визначення терміну «безбар'єрність» нині не існує. Часто як синонімічні використовуються поняття «безбар'єрність», «доступність», «універсальний дизайн», «безперешкодний доступ» та інші. У Національній стратегії зі створення безбар'єрного простору в Україні безбар'єрність трактується як «загальний підхід до розробки та впровадження державної політики для забезпечення вільного та безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер суспільної життєдіяльності», а безбар'єрним середовищем визнається «простір необмежених можливостей, в якому відсутні дискримінація, соціальні упередження та стереотипи, враховуються інтереси та потреби кожного громадянина» (Кабінет Міністрів України, 2021).
Безбар'єрне середовище розглядається як «комплекс заходів для забезпечення доступності та створення рівних можливостей для осіб з особливостями психофізичного розвитку в усіх сферах життя суспільства» (Вайнола, 2018,с. 105).
Досліджуючи безбар'єрність освітнього простору, варто акцентувати увагу на багатьох аспектах цієї проблеми. Зокрема на тому, що перешкоди та труднощі можуть бути не лише фізичними, але й соціальними та психологічними.
Фізичні бар'єри пов'язані із певними труднощами в пересуванні дітей з ООП, в можливостях сприймати інформацію через відповідні джерела та канали, архітектурні бар'єри тощо.
Соціальні бар'єри найчастіше пов'язані з упередженим ставленням, булінгом, неприйняттям дітей з інвалідністю ровесниками.
Психологічні бар'єри зумовлюються емоційним станом дитини з ООП, заниженою самооцінкою, відчуттями самотності, ізольованості.
У Національній стратегії визначаються основні види безбар'єрності: фізична, інформаційна, цифрова, суспільна та громадянська, економічна, освітня.
Освітня безбар'єрність передбачає наявність рівних можливостей та вільного доступу громадян до освітніх послуг упродовж життя (Кабінет Міністрів України, 2021).
Реалізація права дитини на освіту здійснюється в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти. Важливо усвідомити, що навчання дітей з ООП спрямовується не на підлаштування їх під умови закладу, а на адаптацію освітнього та соціального середовища до особливостей конкретної дитини. Саме тому важливим завданням загальнодержавного, муніципального, шкільного рівнів є облаштування безбар'єрного простору ЗЗСО, а особливо - класної кімнати, де здобувач освіти перебуває значну частину свого часу.
У системі інклюзивного навчання організація безбар'єрного простору класної кімнати потребує особливої уваги та зусиль, оскільки, на думку З. Удич, «спеціально облаштоване фізичне середовище, підібрані предмети та матеріали, застосовувані ресурси та методика можуть гарантувати ефективність спільного навчання учнів з інвалідністю та з типовим розвитком»(Удич, 2018, с. 87). Облаштування сучасного простору класної кімнати початкової школи вимагає глибокого усвідомлення та врахування основних його функцій:світоглядної, розвивальної, орієнтувальної,
мотиваційної, іміджевої, здоров'язберігальної, організаційної, комунікативної, рекреаційної (Удич, 2018).
Проєктуючи та облаштовуючи простір класної кімнати сучасної початкової школи, необхідно брати за основу санітарно-гігієнічні норми і правила, принципи архітектурної доступності та універсального дизайну, рекомендації з організації освітнього простору закладу освіти. Потрібно попередньо вивчити та врахувати індивідуальні фізичні можливості всіх здобувачів освітита їх особливості переміщення, сприймання інформації; змоделювати різноманітні види навчально-пізнавальної діяльності в урочний та позаурочний час, враховуючи фізичну, психологічну їх доступність для учнів класу; подбати про елементи, які забезпечуватимуть комфортність, відчуття безпеки та захищеності, створення емоційно позитивного мікроклімату, що сприятиме активному спілкуванню, взаємодії, співпраці учасників освітнього процесу.
У класній кімнаті початкової школи організовується переважна більшість видів діяльності молодших школярів. Відповідно, організовуючи простір класу, необхідно врахувати рухову активність дітей, зручність їх пересування під час активної участі учнів у різних видах навчально-пізнавальної та творчої діяльності, потребу кожної дитини в комфортному робочому місці, можливості зберігати особисті речі, презентувати результати індивідуальної і групової діяльності.
Згідно з Концепцією НУШ, простір класної кімнати сучасної початкової школи має містити значну кількість обладнання, засобів унаочнення, приладдя, інструментарію, завдяки яким реалізуються завдання навчання, виховання, розвитку, соціалізації здобувачів молодшого шкільного віку(Міністерство освіти і науки України, 2018). У роботах З. Удич звертається увага на те, що всі об'єкти класної кімнати умовно можна поділити на дві групи: ті, які безпосередньо використовуються в освітньому процесі (шкільні меблі, засоби навчання, прилади тощо), та ті, які певним чином впливають на організацію освітнього процесу (архітектура, екстер'єр закладу освіти, інтер'єр шкільних приміщень). Вимоги до облаштування простору класної кімнати представлено врекомендаціях щодо забезпечення архітектурної доступності та умов для інклюзивного навчання, пристосування навчальних приміщень. Зазначається, що «навчальні приміщення мають бути облаштовані з урахуванням потреб осіб, які належать до маломобільних груп населення (як учнів, так і вчителів)» (Нечепорчук, 2019, с. 64).
Важливим є забезпечення безперешкодного доступу до обладнання та меблів для всіх учасників освітнього процесу, зокрема й учнів з ООП. Якщо в класній кімнаті є декілька ідентичних приладів чи пристроїв, то 5% з них (але не менше одного) повинні бути розміщені таким чином, щоб ними могли скористатися учні з ООП (з обмеженими можливостями зору, з порушеннями опорно-рухового апарату тощо). Також слід пам'ятати, що окремі категорії учнів з ООП мають обмежену досяжну висоту розміщення обладнання, інструментарію, тому, якщо в класі є дитина, яка пересувається на колісному кріслі, необхідно розміщувати приладдя на висоті, не вище ніж 1,2 м і не нижче ніж 0,4 м від підлоги при фронтальному підході (Нечепорчук, 2019, с. 69).
Висота робочого місця (столу) дитини, яка пересувається на колісному кріслі, повинна відповідати висоті крісла, щоб забезпечувати комфортне і правильне положення постави дитини під час читання та письма. Доцільним є використання шкільних меблів (стільців, столів), які регулюються за висотою за допомогою спеціального механізму. Потребує особливого підходу облаштування простору класної кімнати, в якій разом з учнями нормативного розвитку навчатимуться діти з порушеннями слуху і зору. Зокрема, таким дітям допомагають почуватися більш упевнено на уроках та перервах додаткові звукові та зорові сигнали (наприклад, субтитри під час використання відеоінформації;контрастний колір дверей, стін, підлоги; маркування проходів між рядами робочих столів;звукове (дзвіночок) чи зорове (сигнальна
лампочка) сповіщення про закінчення певного виду діяльності тощо). З метою донесення інформації чи для забезпечення сприймання здобувачами навчального матеріалу варто передбачити під час оснащення класної кімнати виготовлення і використання доступних та зрозумілих інструкцій, алгоритмів дій, різних видів піктограм, таблиць і схем великим шрифтом та інше.
Аналіз літератури з проблеми дослідження свідчить, що специфіка облаштування класної кімнати початкової школи залежить від складу та кількості учнів у класі, від характеру порушень та необхідного рівня підтримки дітей з ООП. Однаку працях багатьох дослідників підтверджується думка про необхідність реалізації принципів універсального дизайну, який забезпечує безперешкодний доступ для переважної більшості людей, зокрема із обмеженими можливостями зору, слуху,сприйняття,руху, з психоемоційними таінтелектуальними особливостями (Р. Вайнола, А. Колупаєва, О. Таранченко та інші). А. Колупаєва так трактує означене поняття: «універсальний дизайн у сфері освіти - дизайн предметів, навколишнього середовища, освітніх програм та послуг, що забезпечує їх максимальну придатність для використання всіма особами без необхідної адаптації чи спеціального дизайну» (Колупаєва, 2015, с. 72). Р. Вайнола зазначає, що «універсальний дизайн звертається до проблем доступності і пропонує перетворити всі елементи середовища на доступні. Це може бути досягнуто через детальне планування на всіх етапах проєктування... Створення середовища, універсального для всіх, - це створення безпечного, зручного, комфортного середовища для всіх осіб без винятку» (Вайнола, 2018, с. 105).
Аналіз практичного досвіду багатьох країн Європейського Союзу дає можливість узагальнити основні характеристики освітнього простору як доступного, безбар'єрного, організованого за принципами універсального дизайну. У такому просторі забезпечується: рівноправна доступність до застосування засобів і приміщень усіма категоріями користувачів (у класній кімнаті початкової школи - усіма учасниками освітнього процесу), щоб не виникало необхідності в додаткових пристосуваннях, які будуть ставити окремих осіб у некомфортне становище; можливість легко користуватися одним і тим же пристроєм усіма здобувачами; сприйняття інформації та сигналів, зокрема людьми з проблемами слуху і зору чи людьми зі зниженим рівнем уваги, інтелектуальною недостатністю; терпимість до помилок і недоліків, якщо вони не несуть загрози для життя і здоров'я учасників освітнього процесу, та не матимуть негативних наслідків; достатність розмірів і простору, включаючи місце для допоміжних засобів, якими користуються учні з особливими потребами, а також враховуючи зони досяжності та різноманітні маніпуляції, необхідні для дітей з ООП тощо (Вайнола, 2018, с. 106).
Завдяки універсальному дизайну організовується безбар'єрне середовище, простір класної кімнати, в якому створюються умови для ефективного навчання, спілкування, користування засобами, приладами та інструментарієм, активності всіх учасників освітнього процесу, зокрема й учнів з ООП.
Висновки і перспективи подальших розвідок
Отже, нині облаштування безбар'єрного простору класної кімнати початкової школи є однією з найважливіших умов реалізації принципів інклюзивного навчання, що передбачає забезпечення рівних можливостей та вільного доступу до освіти всім здобувачам, зокрема і дітям з ООП. Організація безбар'єрного освітнього середовища базується на нормативних документах (зокрема, на Національній стратегії із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року), вимагає координації дій та об'єднання зусиль фахівців на національному, регіональному, локальному рівнях, в межах закладу освіти, класу.
У процесі облаштування безбар'єрного простору класної кімнати сучасної початкової школи необхідно враховувати особливості здобувачів освіти в інклюзивному класі, відповідність санітарно-гігієнічним вимогам і вимогам безпеки життєдіяльності та охорони праці, а також дотримуватися вимог універсального дизайну, що забезпечує рівні можливості пересування, активне виконання різних видів навчальної діяльності всіма учасниками освітнього процесу, участь у процесах спілкування, взаємодії, співтворчості.
Проблема облаштування безбар'єрного простору класної кімнати сучасного закладу освіти є актуальною і потребує подальших досліджень, зокрема детальний аналіз видів і складових безбар'єрності та особливостей їх облаштування в умовах закладу загальної середньої освіти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Зеленський, В. (2020). Указ Президента України №533/2020 «Про забезпечення створення безбар'єрного простору в Україні» від 03.12.2020р., URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/533/2020#Text (дата звернення
2. .
3. Кабінет Міністрів України, (2021).Національна стратегія із створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р., URL:https://zakon. rada. gov.ua/laws/show/366-2021 -%D 1 %80#T ext(дата
4. звернення 02.05.2023).
5. Нечепорчук, А. (2019). Новий освітній простір. Безбар'єрність: інформаційний посібник / заг.ред. А. Седоченко. URL:
6. www.dfrr.minregion.gov.uа (дата звернення 24.04.2023).
7. Главацька, О., Горішна, Н., Слозанська, Г. та ін. (2022). Інклюзія в дії: стратегії впровадження в Україні та світі: колективна монографія. Тернопіль: Осадца Ю.В. 326с.
8. Вайнола, Р. (2018). Безбар'єрне середовище закладу освіти як умова інтеграції дітей з інвалідністю. Післядипломна освіта в Україні, червень. CC. 104-106.
9. Удич,З .(2018). Предметно-просторове середовище інклюзивного
10. загальноосвітнього закладу. Особлива дитина: навчання і виховання, №1 (85). CC.85-96.
11. Міністерство освіти і науки України, (2018). Методичні рекомендації щодо організації освітнього простору Нової української школи. URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendarij-shodo- organizaciyi-osvitnogo-prostoru-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli (дата звернення
12. .
13. Міністерство освіти і науки України, (2018). Типовий перелік засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0258-20#text (дата звернення 01.05.2023).
14. Колупаєва, А. (2015). Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання: навчально-методичний посібник. Київ: АТОПОЛ, 274 с.
REFERENCES
1. Zelenskyi, V. (2020). Ukaz Prezydenta Ukrainy №533/2020 “Pro zabezpechennia stvorennia bezbariernoho prostoru v Ukraini” [Decree of the President of Ukraine No. 533/2020 “On Ensuring the Creation of a Barrier-free Space in Ukraine” dated December 3, 2020] vid 03.12.2020 r. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/533/2020#Text (data zvernennia 02.05.2023). [in Ukrainian]
2. Kabinet Ministriv Ukrainy, (2021). Natsionalna stratehiia iz stvorennia bezbariernoho prostoru v Ukraini na period do 2030 roku. Skhvaleno rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 14 kvitnia 2021 r. No 366-r., [National Strategy for Creating a Barrier-free Space in Ukraine for the Period until 2030. Approved by the Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated April 14, 2021 No. 366]. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-
3. %D1%80#Text (data zvernennia 02.05.2023). [in Ukrainian]
4. Necheporchuk, A. (2019). Novyi osvitnii prostir. Bezbariernist: informatsiinyi posibnyk [New Educational Space. Accessibility: an Information Quide-book] / zah. red. A. Sedochenko. URL:www.dfrr.minregion.gov.ua (data zvernennia
5. . [in Ukrainian]
6. Hlavatska, O., Horishna, N., Slozanska, H. ta in. (2022). Inkliuziia v dii: stratehii vprovadzhennia v Ukraini ta sviti: kolektyvna monohrafiia [Inclusion in Action: Implementation Strategies in Ukraine and the World: Collective Monograph]. Ternopil: Osadtsa Yu.V. 326 s. [in Ukrainian]
7. Vainola, R. (2018). Bezbarierne seredovyshche zakladu osvity yak umova intehratsii ditei z invalidnistiu [A Barrier-free Environment of an Educational Institution as a Condition for the Integration of Children with Disabilities]. Pisliadyplomna osvita v Ukraini, cherven. SS. 104-106. [in Ukrainian]
8. Udych, Z. (2018). Predmetno-prostorove seredovyshche inkliuzyvnoho zahalnoosvitnoho zakladu [The Subject-spatial Environment of an Inclusive General Educational Institution]. Osoblyva dytyna: navchannia i vykhovannia, No1 (85). SS.85-96. [in Ukrainian]
9. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, (2018). Metodychni rekomendatsii shchodo orhanizatsii osvitnoho prostoru Novoi ukrainskoi shkoly [Methodological Recommendations Regarding the Organization of the Educational Space of the New Ukrainian School]. URL:https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-
10. metodichnih-rekomendacij-shodo-organizaciyi-osvitnogo-prostoru-novoyi- ukrayinskoyi-shkoli (data zvernennia 01.05.2023). [in Ukrainian]
11. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, (2018). Typovyi perelik zasobiv navchannia ta obladnannia dlia navchalnykh kabinetiv pochatkovoi shkoly [A Typical List of Teaching Aids and Equipment for Primary School Classrooms]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0258-20#text (data zvernennia 01.05.2023). [in Ukrainian]
12. Kolupaieva, A. (2015). Dity z osoblyvymy osvitnimy potrebamy ta orhanizatsiia yikh navchannia [Children with Special Educational Needs and the Organization of Their Education]: navchalno-metodychnyi posibnyk. Kyiv: ATOPOL, 274 s. [in Ukrainian]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття комунікативної компетентності та комунікативного підходу у навчанні іноземних мов. Труднощі навчання аудіювання, читання і письма турецькою мовою учнів початкової школи, засоби їх подолання. Система вправ для навчання іншомовного спілкування.
дипломная работа [104,5 K], добавлен 11.12.2012Місце і роль класної самостійної роботи у навчанні лексики. Прийоми формування лексичної компетенції учнів у процесі класної самостійної роботи. Система вправ для навчання лексики під час класної самостійної роботи та їх реалізація у навчальному процесі.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 27.03.2013Психологічний, лінгвістичний та методологічний аспекти навчання читання учнів початкової школи. Сутність соціокультурної компетенції, її компонентний склад та важливість її розвитку у процесі навчання читання. Алгоритм формування навичок у школярів.
статья [1,5 M], добавлен 26.02.2014Особистісно зорієнтоване навчання. Навчально-методичне забезпечення. Проблема аналізу й оцінювання шкільного підручника для школи першого ступеня. Методична доцільність введення наукових понять, вибору способу викладу, наявність засобів мотивації учіння.
статья [33,5 K], добавлен 15.07.2009Компоненти методичної компетентності вчителя. Її формування у майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики у ВНЗ в умовах кредитно-модельного навчання. Розробка та апробування змістового модуля з теми "Формування лексичних навичок".
дипломная работа [131,4 K], добавлен 16.05.2012Психолого-лінгвістичні основи формування фонологічної компетенції на початковому ступені навчання. Психологічні і вікові характеристики учнів початкової школи. Аналіз підручників з іноземної мови. Використання ігрових прийомів у навчанні фонетики.
курсовая работа [666,6 K], добавлен 21.02.2014Стан упровадження безперервності у практиці освіти учнів початкової школи (на прикладі рідної мови). Технологія підготовки майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти. Аналіз і оцінка результатів педагогічного експерименту.
дипломная работа [492,2 K], добавлен 22.12.2012Інтеграція іноземної мови з загальноосвітніми предметами початкової школи. Інтегрований урок з образотворчого мистецтва та англійської мови на тему: відбитки готових природних форм. Гармонійне оволодіння іноземною мовою у процесі власної творчості.
реферат [37,9 K], добавлен 15.07.2009Порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Великій Британії і Україні. Особливості та принципи побудови навчальних планів у британських та українських освітніх закладах, які готують фахівців початкової освіти.
статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018Проблема підвищення рівня культури. Засоби формування всебічно розвиненої особистості молодшого школяра в умовах мультикультурного колективу початкової школи. Моральне виховання учнів для забезпечення гуманного співіснування поряд різних етнічних груп.
статья [21,1 K], добавлен 13.11.2017Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Підготовка вчителя початкової школи до роботи з гіперактивними учнями як психолого-педагогічна проблема. Показники готовності вчителів початкової школи до організації особистісно-зорієнтованої навчально-виховної діяльності з гіперактивними учнями.
дипломная работа [264,0 K], добавлен 14.06.2014Аналіз поняття "інклюзивна школа" як закладу освіти, який забезпечує інклюзивну модель освіти як систему освітніх послуг. Основні підстави для організації інклюзивного навчання. Позитивний вплив упровадження інклюзивного навчання для здорових дітей.
презентация [75,2 K], добавлен 01.11.2017Суть індивідуалізації й диференціації навчання як категорій дидактики. Стан проблеми в масовому педагогічному досвіді. Дослідно-експериментальна перевірка способів індивідуалізації навчального процесу, його організація у малочисельній початковій школі.
дипломная работа [10,3 M], добавлен 12.11.2009Організація навчального процесу в початковій школі. Особливості педагогічного співробітництва. Експериментальне дослідження ефективності застосування форм і методів колективної пізнавальної діяльності учнів. Творчі знахідки вчителів початкової школи.
дипломная работа [581,4 K], добавлен 19.10.2009Ролі самостійної роботи у фаховій підготовці вчителя початкової школи. Важливість розвитку в майбутніх фахівців самостійності у навчально-пізнавальній діяльності. Приклад тем для самостійного опрацювання з дисципліни "Загальні основи педагогіки".
статья [20,7 K], добавлен 31.08.2017Проблема цілісності знань учнів загальноосвітньої школи. Ознайомлення дітей з довкіллям в початковій школі. Специфіка підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування цілісності знань про довкілля в позакласній роботі з природознавства.
дипломная работа [253,3 K], добавлен 28.10.2014Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017Творча спадщина В.О. Сухомлинського у контексті сучасної освіти, використання його здобутків учителями масової початкової школи. Педагогічна освіта та її завдання, система формування особистості молодшого школяра у педагогічних працях В.О. Сухомлинського.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 27.09.2009Уявлення про навчальну проблемну ситуацію, умови її оптимального використання в школі І ступеня. Характеристика методу проблемного викладу. Педагогічно-доцільне керівництво учнівським пізнанням, збільшення позитивної і зменшення негативної дії ситуацій.
реферат [15,8 K], добавлен 04.09.2014
