Дослідницька діяльність студентів педагогічного університету як засіб їхнього професійного становлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідницька діяльність студентів педагогічного університету як засіб їхнього професійного становлення

Марія Кудла

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Сутність дослідницької діяльності відображена у філософських, психолого-педагогічних джерелах та пов'язана зі свідомістю, з отриманням нового достовірного та об'єктивного знання. Це дозволило сформулювати визначення дослідницької діяльності як активної форми пізнання та ставлення до дійсності, зміст якої становить вироблення та систематизація нового знання з метою зміни та перетворення навколишнього світу. Учені виокремлюють ознаки дослідницької діяльності, визначаючи її як: самостійний пошук та створення нового продукту; діяльність, орієнтовану на вирішення навчальних проблем; діяльність, пов'язану з відкриттям нового знання; діяльність, спрямовану на вирішення творчих завдань та завдань; діяльність, викликану пізнавальними мотивами. Ураховуючи вищевикладене і те, що дослідницька діяльність має творчий характер, дослідницьку діяльність можна розглядати як засіб реалізації та розвитку творчого потенціалу особистості студента, як прояв творчої активності у професійному становленні та створення творчої атмосфери через роботу у креативному середовищі [10], [11].

У вищій професійній педагогічній освіті, яку багато вчених розглядають з позиції гуманістичної спрямованості, формування творчої особистості майбутнього педагога в процесі включення його у систематичну дослідницьку діяльність є найважливішим завданням. Цьому сприяє створення багаторівневої підготовки педагогічних кадрів шляхом інтеграції педагогічних закладів освіти у єдиний комплекс: педагогічний коледж - педагогічний університет.

У цьому аспекті цікавим є досвід регіональної системи безперервної освіти Уманського району з виокремленням університету як системо- утворювального елемента. Із цією метою було створено Асоціацію педагогічних закладів освіти району, яка сприяє інтеграції та консолідації комплексної системи безперервної педагогічної освіти. Зі створенням такого університетського комплексу з'явилися умови для формування регіонального інформаційного середовища, яке забезпечує освітню, наукову та інноваційну діяльність. Результатом модернізації педагогічної освіти університету стала оновлена система підготовки спеціаліста, яка вимагала створення прогностичної моделі випускника університету. Ця модель складається з трьох блоків: перший блок - особисті якості (індивідуально-психологічні, інтерактивні, статусно-позиційні, професійно-предметні та якості емоційної культури); другий блок - педагогічна діяльність (потребнісно-мотиваційна сфера, ціннісні орієнтації, професійна позиція, педагогічний ідеал); третій блок - професійна компетентність (знання, вміння, навички з психології, дидактики, методик навчання, технологій педагогічного процесу). Модель дозволяє цілісно уявити професійне становлення майбутніх вчителів.

Професійне становлення розглядається як процес проходження студентами етапів готовності до педагогічної діяльності, які у моделі визначаються як етапи на професійну придатність, освоєння педагогічної діяльності, педагогічної майстерності та творчості. З огляду на представлену модель сформулюємо принципи, що визначають професійне становлення майбутнього педагога в освітньому процесі педагогічного університету:

принцип випередження професійної педагогічної підготовки з врахуванням вимог загальноосвітньої практики, який передбачає, що, готуючись до роботи в особистісно-орієнтованій парадигмі, майбутній педагог має засвоїти суб'єкт-суб'єктні відносини в умовах педагогічної практики. Принцип вимагає спеціальних умов створення креативного середовища, креативного простору, побудови перспективних ліній, прояву студентами власних можливостей, постійного самовдосконалення. Умовою реалізації випереджувальної освіти є взаємодія практико-орієнтованих наук у змісті освіти, «переміщення» викладачів та студентів у соціокультурне поле, розвиток творчого потенціалу особистості викладача, студента через дослідницьку діяльність;

принцип безперервності, який враховує багаторівневість та наступність професійних освітніх програм, інтеграцію освітніх структур на основі угод про підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів різними суб'єктами освітнього простору;

принцип креативності, який означає включення студента у дослідницьку діяльність з перших днів навчання у педагогічному університеті. Розвиток його аналітичних, прогностичних та рефлексивних здібностей через дослідницьку діяльність дозволяє на основі часткових відомостей прогнозувати результат його педагогічної діяльності;

принцип взаємопроникнення процесу професійного становлення майбутнього педагога у зміст освіти університету, який потребує необхідності врахування затребуваності спеціаліста, готового до інноваційної діяльності, який володіє новими технологіями та пройшов етап «молодого спеціаліста» у закладі освіти. Зміст освіти являє собою педагогічно адаптовану систему знань, навичок та вмінь, досвіду творчої діяльності, процес прогресивних змін властивостей та якостей особистості, є частиною соціально-культурного досвіду, відібраного відповідно до цілей і процесуальних аспектів навчання;

принцип взаємозбагачення учасників освітнього процесу, він передбачає розгляд усього педагогічного процесу як педагогіки співробітництва. Освітній процес у новому режимі: «студент - викладач» передбачає співпрацю як спільну діяльність, як організаційну систему активності взаємодійних суб'єктів. Взаємозбагачення учасників освітнього процесу відбувається через взаємодію за такими лініями: «учень - вчитель», «учень - студент», «учень - викладач», «студент - вчитель», «студент - викладач», «викладач - вчитель», «учень - вчитель - студент», «вчитель - студент - викладач». Освітній процес з підготовки педагога системи «коледж - ЗВО» передбачає побудову навчання за двома напрямами: розвиток особистості майбутнього педагога; оволодіння змістом та засобами майбутньої професійної діяльності.

Освітній процес університету набув рис «наскрізного», що передбачає включення низки освітніх компонентів до навчальних планів університету (вступ до спеціальності, психолого-педагогічних тре- нінгів, предметів навчально-дослідницької та науково-дослідної роботи) та можливість вступу випускників університетів на навчання до аспірантури. Простежуються два рівні підготовки освітян системи безперервної освіти. На першому рівні (у коледжі) вирішуються такі завдання: організація загальногуманітарної та педагогічної видів підготовки, що створює основу вивчення та діагностування рівня розвитку молодих людей, способів організації 'їхньої діяльності; створення умов готовності студентів до оволодіння дослідницької роботи. На другому рівні освіти (в університеті) передбачається здобуття базової вищої освіти, що потребує вирішення таких завдань: систематизації загальнокультурної фундаментальної психолого-педагогічної підготовки студентів на основі становлення науково-дослідної діяльності; підготовки їх до самостійного проєктування педагогічної діяльності на базі оволодіння різними освітніми системами.

Характерними рисами наскрізних навчальних планів є: фундаментальність підготовки, що передбачає глибину та широту гуманітарних, соціально-економічних, природничо-наукових, психолого-педагогіч- них та соціальних знань; концентричність у побудові курсів загально- професійних (психологія, педагогіка) та дисциплін предметної підготовки (математика, українська мова, методика їхнього викладання), за якого матеріал, вивчений на попередньому етапі (у коледжі), розглядається в університеті, але з нових позицій, що сприяють оволодінню студентами методами рефлексії своєї освіти; спадкоємності в освіті, що виявляється як у цілях освіти, так і у визначенні вимог до рівня та змісту теоретичної та практичної видів підготовки майбутніх педагогів.

Активно-творчий характер професійно-педагогічної підготовки в університеті представлено освітнім компонентом «Основи наукових досліджень», який передбачає виконання курсових та випускних кваліфікаційних робіт, що створює базу для організації науково-практичного дослідження при виконанні курсових (психолого-педагогічних та методичних напрямів) та випускних кваліфікаційних робіт.

Гуманізація змісту професійно-педагогічної підготовки реалізується у навчальному плані «наскрізними» курсами (педагогікою, психологією, українською мовою, методиками тощо), покликаними забезпечити, з одного боку, зміст професійної підготовки, з іншого - врахування можливостей студентів в процесі конструювання індивідуальних способів просування у цьому змісті на усіх його рівнях.

Педагогічна спрямованість забезпечується включенням до навчального плану виробничої практики (у коледжі - 8 кредитів, в університеті - 12 кредитів у бакалаврів і 22 - у магістрів), що дозволяє студентам вибудувати власну педагогічну та методичну діяльність. Поглиблення професійної підготовки у навчальному плані здійснюється у коледжі через додаткові галузі знань, а в університеті - через спеціалізації.

Основні професійні вміння формуються в процесі підготовки майбутнього спеціаліста та містять комунікативні, дидактичні, конструктивні, організаторські, виховні та дослідницькі функції. У галузі дослідницьких функцій основними є: вивчення особистості студента з метою діагностики та проєктування його розвитку та виховання; спостереження та аналіз організації освітнього процесу закладу освіти; вивчення передового досвіду.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Теоретико-методологічний аналіз проблеми дозволив виявити та обґрунтувати умови, що сприяють розвитку дослідницьких вмінь майбутніх фахівців. До них належать: організаційно-педагогічні (оптимізація навчального процесу, інтеграція предметних дисциплін, створення творчої лабораторії та «креативного поля» для студентів та викладачів педагогічного університету) та психолого-педагогічні (діагностика рівня готовності до педагогічної діяльності, створення «перспективних ліній», психолого-педагогічна підтримка студента; забезпечення діалогічної взаємодії суб'єктів освітнього процесу на різних рівнях).

Професійне становлення майбутнього фахівця є більш ефективним при застосуванні засобів дослідницької діяльності, якщо: метою професійної підготовки майбутнього фахівця є становлення особистості, здатної до самореалізації та саморозвитку власних творчих можливостей; реалізується цілісна система дослідницької діяльності студентів; упроваджено модель поетапного професійного становлення майбутнього фахівця через дослідницьку діяльність, засновану на потребі самовираження та самореалізації особистості студента.

Завдання подальшого дослідження полягає у тому, щоб, використовуючи подані теоретичні підходи до проблеми, проаналізувати специфіку умов професійного становлення майбутнього педагога засобами дослідницької діяльності у системі безперервної педагогічної освіти та реалізувати їх у практиці вищої школи.

Список використаних джерел

1. Зеленько О. А. Про науково-дослідну роботу у вишах України. Наука і освіта. 2011. № 8. С. 56-59.

2. Панченко Л. Ф. Педагогічний супровід розвитку навчально-дослідницької діяльності студентів в інформаційно-освітньому середовищі університету. Науковий вісник Донбасу. 2011. № 3. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf7 nvd_2011_3_14.pdf

3. Борисова О., Харченко Н. Науково-дослідна діяльність студентів педагогічних ВНЗ в умовах реалізації завдань Болонської конвенції. Рідна школа. 2008. № 10. С. 33-35.

4. Гомеля Н. С. Науково-дослідна робота у професійному становленні майбутнього педагога. Професійно-технічна освіта. 2008. № 1. С. 34-35.

5. Сінельник І. Активізація науково-дослідної діяльності студентів педагогічних спеціальностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Молодь і ринок. 2012. № 3. С. 113-117.

6. Бєляєв Ю. І., Стеценко Н. М. Науково-дослідна діяльність студентів у структурі роботи університету. Педагогічний альманах. 2010. Випуск 6. C. 188-191.

7. Дробиш Л. В., Карпенко Ю. В. Дослідницька діяльність студентів як засіб якісної підготовки фахівців. Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури: європейський вектор - нові виклики та можливості: тези доповідей Ш Міжнародної науково-практичної конференції, Львів, 14-16 травня 2015 року: до 50-річчя Інженерно-економічного факультету / Національний університет «Львівська політехніка» [та інші]. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2015. С. 635-636.

8. Набока О. Г. Науково-дослідна діяльність студента як професійно орієнтована технологія. Наука і освіта. 2010. № 7. С. 165-168.

9. Самсонова О. О. Управління науково-дослідною діяльністю студентів університету як предмет теоретичного аналізу й узагальнення. Наукова скарбниця освіти Донеччини. 2012. № 3. С. 83-86. URL: http://nbuv.gov.ua/j- pdf/Nsod_2012_3_19.pdf

10. Лавриш Ю. Е. Особливості організації науково-дослідницької діяльності студентів вищих навчальних закладів. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія: Філологія. Педагогіка. 2013. Вип. 2. С. 72-76. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ vntufil_2013_2_13.pdf

11. Ніколаєва Л. Теоретичні аспекти науково-дослідницької діяльності студентів магістратури [Електронний ресурс]. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2011. № 4(2). С. 178-184. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ ppsv_2011_4(2)_28.pdf

References

1. Zelen'ko O. A. (2011). Pro naukovo-doslidnu robotu u vyshah Ukrainy [About research work in universities of Ukraine]. Nauka i osvita, no. 8. pp. 56-59. [in Ukranian]

2. Panchenko L. F. (2011). Pedagogichnyj suprovid rozvytku navchalno- doslidnyc'koi' dijalnosti studentiv v informacijno-osvitnomu seredovyshhi universytetu [Pedagogical support for the development of educational and research activities of students in the information and educational environment of the university]. Naukovyj visnyk Donbasu, no. 3. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov. ua/j-pdf/nvd_2011_3_14.pdf [in Ukranian]

3. Borysova O., Harchenko N. (2008). Naukovo-doslidna dijal'nist' studentiv pedagogichnyh VNZ v umovah realizacii' zavdan Bolons'koi konvencii' [Research activity of students of pedagogical universities in the conditions of implementation of the tasks of the Bologna Convention]. Ridna shkola, no. 10. pp. 33-35. [in Ukranian]

4. Gomelja N. S. (2008). Naukovo-doslidna robota u profesijnomu stanovlenni majbutnogo pedagoga [Research work in the professional formation of the future teacher]. Profesijno-tehnichna osvita. no. 1. P. 34-35. [in Ukranian]

5. Sinel'nyk I. (2012). Aktyvizacija naukovo-doslidnoi' dijalnosti studeniv pedagogichnyh specialnostej zasobamy informacijno-komunikacijnyh tehnologij [Activation of research activity of students of pedagogical specialties by means of information and communication technologies]. Molod' i rynok, no. 3. pp. 113-117. [in Ukranian]

6. Bjeljajev Ju. I., Stecenko N. M. (2010). Naukovo-doslidna dijal'nist'studentiv u strukturi roboty universytetu [Scientific and research activities of students in the structure of the work of the university] Pedagogichnyj almanah, vol. 6, pp. 188-191. [in Ukranian]

7. Drobysh L. V., Karpenko Ju. V. (2015). Doslidnyc'ka dijal'nist' studentiv jak zasib jakisnoi pidgotovky fahivciv [Research activity of students as a means of quality training of specialists]. Problemy formuvannja ta rozvytku innovacijnoi' infrastruktury: jevropejs'kyj vektor - novi vyklyky ta mozhlyvosti. Tezy dopovidej III Mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii', L'viv, (14-16 may 2015) Nacionalnyj universytet «Lvivs'ka politehnika» [ta inshi]. Lviv : Vydavnyctvo L'vivs'koi' politehniky. pp. 635-636. [in Ukranian]

8. Naboka O. G. (2010). Naukovo-doslidna dijal'nist' studenta jak profesijno orijentovana tehnologija [The student's research activity as a professionally oriented technology]. Nauka i osvita, no. 7. pp. 165-168. [in Ukranian]

9. Samsonova O. O. (2012). Upravlinnja naukovo-doslidnoju dijalnistju studentiv universytetu jak predmet teoretychnogo analizu j uzagalnennja [Management of research activities of university students as a subject of theoretical analysis and generalization]. Naukova skarbnycja osvity Donechchyny, no. 3. pp. 83-86. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nsod_2012_3_19.pdf [in Ukranian]

10. Lavrysh Ju. E. (2013). Osoblyvosti organizacii naukovo-doslidnyckoi' dijalnosti studentiv vyshhyh navchalnyh zakladiv [Peculiarities of the organization of scientific research activities of students of higher educational institutions]. Visnyk Nacionalnogo tehnichnogo universytetu Ukrainy «Kyi'vs'kyjpolitehnichnyj instytut». Serija: Filologija. Pedagogika, vol. 2. pp. 72-76. Retrieved from: http://nbuv.gov. ua/j-pdf/vntufil_2013_2_13.pdf [in Ukranian]

11. Nikolajeva L. (2011). Teoretychni aspekty naukovo-doslidnyckoi' dijalnosti

studentiv magistratury [Theoretical aspects of research activities of master's students]. Problemy pidgotovky suchasnogo vchytelja, no. 4(2). pp. 178-184. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ppsv_2011_4(2)28.pdf [in Ukranian]

Размещено на Allbest.ru