Дослідження рівня предметної компетентності вчителів інтегрованих курсів природничої освітньої галузі
Аналіз проблеми готовності вчителів до викладання інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в рамках Нової української школи. Результати визначення рівня предметної компетентності вчителів за біологічним, фізичним та хімічним компонентами.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.10.2023 |
| Размер файла | 346,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради»
ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ
Кірман Вадим Кімович, кандидат педагогічних, доцент,
Кочерга Євгенія Володимирівна, кандидат педагогічних наук, доцент
Романець Олена Анатоліївна, кандидат історичних наук, доцент,
Чаус Ганна Григорівна, кандидат біологічних наук, доцент
Дніпро
Анотація
інтегрований вчитель природничий компетентність
У статті розглядається проблема готовності вчителів до викладання інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в рамках Нової української школи. Наведено результати визначення рівня предметної компетентності вчителів за біологічним, фізичним та хімічним компонентами. Дослідження проведене серед вчителів Дніпропетровської області, які викладають інтегровані курси природничої освітньої галузі у 5-6 класах. Питання біологічного, фізичного та хімічного компонентів укладені відповідно до вимог з базових знань, які визначені у Державному стандарті базової середньої освіти та які відображені в модельних програмах Нової української школи. Аналіз результатів дослідження вказує на недостатній рівень предметної компетентності вчителів за певними компонентами (біологічним, фізичним і хімічним) інтегрованих курсів природничої освітньої галузі. За біологічним компонентом більше 45 % респондентів не змогли набрати більше 80 % балів, які ми визначаємо в якості допустимого порогу готовності. За хімічним компонентом понад 80 % завдань виконало трохи більше 40 % респондентів, максимальний бал не отримав жодний з респондентів, понад 20 % респондентів отримали результат, що не перевищує 50 %, що можна вважати незадовільним. За фізичним компонентом результат понад 80 % набрало не більше 8 % респондентів, водночас понад 37 % не змогли пройти 50 % межу. Результати дослідження є підґрунтям для визначення необхідності створення освітніх програм курсів підвищення кваліфікації для підготовки відповідних спеціалістів. Уважаємо за необхідне вводити вузькопредметні (фізика, хімія, біологія) курси підвищення кваліфікації для вчителів, які мають викладати інтегровані курси природничої освітньої галузі. Це є актуальним питанням, оскільки заклади вищої освіти найближчим часом не зможуть забезпечити потреби у вчителях, які зможуть викладати інтегровані курси природничої освітньої галузі.
Ключові слова: природнича освітня галузь; предметна компетентність; біологічний компонент; фізичний компонент; хімічний компонент; Нова українська школа; інтегровані курси; післядипломна освіта; підвищення кваліфікації вчителів.
Annotation
THE RESEARCH OF THE INTEGRATED COURSES TEACHERS SUBJECT LEVEL COMPETENCE IN THE NATURAL SCIENCE EDUCATION
Vadym Kirman, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Mathematical, Natural and Technological Education Municipal Institution of Higher Education «Dnipro Academy of Continuing Education» Dnipropetrovsk Regional Council». Dnipro, Ukraine.
Yevheniia Kocherha, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Mathematical, Natural and Technological Education Municipal Institution of Higher Education «Dnipro Academy of Continuing Education» Dnipropetrovsk Regional Council». Dnipro, Ukraine.
Olena Romanets, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Mathematical, Natural and Technological Education Municipal Institution of Higher Education «Dnipro Academy of Continuing Education» Dnipropetrovsk Regional Council». Dnipro, Ukraine.
Hanna Chaus, Candidate of Biological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Mathematical, Natural and Technological Education Municipal Institution of Higher Education «Dnipro Academy of Continuing Education» Dnipropetrovsk Regional Council». Dnipro, Ukraine.
In the article examines the problem of teachers' readiness to teach integrated courses in the field of science education within the framework of the New Ukrainian School. The results of determining the level of subject competence of teachers according to biological, physics and chemical components are given. The study was conducted among teachers of the Dnipropetrovsk region who teach science integrated courses in grades 5-6. The question of the biological, physics and chemical components is concluded in accordance with the requirements for basic knowledge, which are defined in the State Standard of Basic Secondary Education and which are reflected in the model programs of the New Ukrainian School. The analysis of the research results indicates an insufficient level of competence teachers subject in certain components (biological, physical and chemical) of integrated courses in the field of science education. For the biological component, more than 45 % of the respondents could not score more than 80 % of the points, which we define as the acceptable threshold of readiness. For the chemical component, slightly more than 40 % of the respondents completed more than 80 % of the tasks, none of the respondents received the maximum score, more than 20 % of the respondents received a result that did not exceed 50 %, which can be considered unsatisfactory. According to the physical component, no more than 8 % of respondents scored more than 80 %, while more than 37 % could not pass the 50 % mark. The results of the research are the basis for determining the need to create educational programs of advanced training courses for the training of relevant specialists. We consider it necessary to introduce specialized (physics, chemistry, biology) professional development courses for teachers who teach science integrated courses. This is an urgent issue, becauce the latest graduates of higher education institutions specializing in "Teacher of integrated courses" will not close the need for these teachers in the coming years.
Keywords: science education field; subject competence; biological component; physical component; chemical component; New Ukrainian school; integrated courses; teacher training.
Постановка проблеми
Всебічна цифровізація та соціальні зміни, які відбуваються в Україні, зумовлюють необхідність реформування системи освіти. Перш за все, це стосується задоволення освітніх потреб громадян продовж усього життя, забезпечення доступу до освітньої та професійної підготовки всіх, хто має необхідні здібності й адекватну підготовку [2]. Особливо актуальним є питання післядипломної освіти вчителів, адже реформування системи освіти вимагає розвиток у вчителів, у тому числі природничої освітньої галузі, відповідних професійних компетентностей.
У Державному стандарті базової середньої освіти визначено, що метою природничої освітньої галузі є формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничонаукової картини світу, здатен оцінити вплив природничих наук, техніки і технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності у природі, відповідально взаємодіє з навколишнім природним середовищем [2]. При цьому предметна компетентність складається із знаннєвого, діяльнісного і ціннісного складників та визначає мету природничої освітньої галузі.
Структура базової середньої освіти має два цикли: адаптаційний (5-6 класи) та базового предметного навчання (7-9 класи). Саме такий розподіл на цикли дає можливість враховувати вікові та індивідуальні особливості розвитку і потреби здобувачів освіти, що має сприяти більш гармонійному розвиткові їх предметних і ключових компетентностей та підвищенню ефективності освітнього процесу. На етапі адаптаційного циклу «впроваджуються інтегровані курси, зміст яких має реалізовувати мету щодо усвідомлення цілісності світу та невід'ємного зв'язку різних галузей науки. На етапі базового предметного навчання будуть упроваджуватися монопредмети (біологія, географія, фізика, хімія). Через їх зміст відбуватиметься поглиблення знань у кожній окремій галузі, осмислення певних закономірностей, розвиток умінь і ставлень» [3, с. 8].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Інтегроване навчання природничих наук запроваджене і в зарубіжних країнах. Під ним розуміють модель навчання, яка поєднує концепцію кількох дисциплін в одній темі, щоб наукове навчання було більш значущим та ефективним [4]. Інтегроване навчання природничих наук передбачає те, що здобувачі освіти знайомляться з проблемами, які існують навколо них. Вони навчаються тому, як гармонізувати природне середовище, яке може сприяти підтримці життя. Природниче навчання наголошує на концепції життєвих проблем, у яких здобувачів освіти навчають знаходити власні концепції, які потрібно засвоїти через прямий досвід. Таким чином, це може спонукати здобувачів освіти активно вчитися, пробуючи та виконуючи діяльність, а також застосовувати вивчені концепції [5].
Дослідники визначають, що запровадження в освітній процес інтегрованих курсів природничої галузі має ряд проблем, зокрема це стосується проблеми невідповідності освітнього рівня вчителів інтегрованому науковому навчанню та необхідності підвищення компетентності вчителів [6]. В інтегрованих курсах природничої освітньої галузі передбачається, що їх зміст сприяє формуванню природничонаукової картини світу на засадах інтегрованого підходу. Тобто знання з предметів природничого циклу (або різних навчальних предметів) об'єднано навколо однієї теми. Через що перед вчителями постає необхідність в мультидисциплінарних знаннях. Тенденції сучасної європейської освіти полягають у підготовці мультифункціональних фахівців, які мають універсальні навички у викладанні різних предметів.
Мета та завдання
Мета статті полягає у дослідженні рівня предметної компетентності вчителів природничої освітньої галузі, які викладають інтегровані курси Нової української школи (НУШ) за відповідними компонентами: біологічним, фізичним та хімічним.
Відповідно до зазначеної мети у статті поставлено такі завдання: організувати проведення тестування вчителів Дніпропетровської області, які викладають інтегровані курси природничої освітньої галузі; проаналізувати результати тестування за визначеними критеріями і зробити висновки про рівень розвитку предметної компетентності вчителів досліджуваної групи.
Теоретичні основи дослідження
У Професійному стандарті вчителя визначено, що однією з професійних компетентностей є предметно-методична компетентність. Під нею розуміють «комплексну здатність учителя опановувати та використовувати у професійній діяльності систему наукових і методичних знань, умінь із конкретної предметної галузі, уміння проводити навчальні заняття ефективно» [7]. Отже, ми визначаємо необхідність розвитку у вчителів, які викладають інтегровані курси природничої освітньої галузі, предметних компетентностей відповідно до визначених у нормативних документах компонентів цієї галузі, а саме біологічного, фізичного і хімічного.
Методи дослідження
У статті використовувалися теоретичні методи дослідження: аналіз та синтез літературних джерел, методи системного аналізу та педагогічного моделювання. При формуванні тестів проводився аналіз змісту навчання та структури предметної компетентності. Також використовувалися емпіричні методи - тестування з біології, фізики та хімії з обробкою результатів дослідження. В опитуванні брали участь 159 респондентів - вчителів природничої освітньої галузі Дніпропетровської області, які проходили курси підвищення кваліфікації на базі кафедри математичної, природничої та технологічної освіти Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти «Дніпропетровської обласної ради» впродовж 2021/2022 навчального року. Для оброки даних тестувань використовувалися методи дескриптивної статистики, для порівняння результатів - методи перевірки статистичних гіпотез. А саме, для порівняння середніх значень використовувався критерій Крамера-Уелча [8, с. 50]. Виходячи з об'ємів вибірки його використання є коректним. Використовувалася така схема.
Нехай порівнюються вибірки з випадкових величин ^. У якості нульової гіпотези розглядається гіпотеза про рівність математичних сподівань (теоретичних середніх] відповідних випадкових величин.
а.-.ЕХ = ЕГ, (1)
Розглядається правостороння альтернатива
Н^.ЕХ > Еї, (2)
Розраховується статистика Крамера-Уелча:
(3)
Тут тн,п - об'єми першої та другої вибірок відповідно (для X та Y];
середні вибіркові вибірок;
виправлені вибіркові дисперсії.
Для рівня значущості а знаходиться верхнє критичне значення стандартного нормального розподілу (%Qd = 1^4; ЈQi2b = 1,96 j у випадку Т > нульова гіпотеза відхиляється на користь альтернативної.
Результати дослідження
У ході дослідження було сформовано групу зі 159 респондентів - вчителів, які викладають інтегровані курси природничої освітньої галузі у 5-6 класах. Групу було сформовано з вчителів Дніпропетровської області, які проходили чергові курси підвищення кваліфікації протягом року. Звернемо увагу, що з організаційних причин деякі респонденти вибірки проходили не усі тести, тому об'єми вибірок за конкретними тестуваннями трохи відрізняються. Враховуючи нормативний аспект необхідності регулярного проходження курсів, а також гіпотезу про рівномірний розподіл в часі кількості вчителів, які записуються на проходження відповідних курсів, дану вибірку можна вважати репрезентативною для даного регіону. Водночас, якщо прийняти гіпотезу про незалежність розподілів, що досліджуються, від географічних регіонів, також можна вважати дану вибірку репрезентативною для всієї країни. Для обраної групи нами було з'ясовано, який предмет (біологія, фізика, хімія тощо) є основним предметом спеціалізації для того чи іншого вчителя, отже, біологів в групі вчителів було понад 20 %, географів біля 14 %, інформатиків біля 9 %, математиків наближено 12,6 %, фізиків близько 12,8 %, хіміків трохи більше 25,1 %, також представлені вчителі історії (понад 3%) та технологій (понад 1,8 %) (див. рис. 1).
Рис. 1 Діаграма розподілу вчителів з різною базовою освітою у вибірці
Усім фахівцям було запропоновано пройти тест з трьох предметів: фізики, хімії та біології для вимірювання рівня готовності викладати теми відповідного компоненту в природничих курсах 5-6 класів. Тести включали в себе по 10 завдань, що мали відображати основні змістові лінії компонентів. Тестування проводилося анонімно. Кожне завдання оцінювалося в один бал, тому максимально можна було набрати 10 балів. Нами проведено аналіз результативності виконання відповідних тестів та порівняльний аналіз з різних предметів природничої освітньої галузі. Треба також звернути увагу, що тестування з різних предметів проводилися в різні дні, тому кількість учасників тестувань відрізняється, також анонімність процесів тестувань не дозволяє використовувати парний аналіз.
Завдання з біології відображають готовність вчителя реалізовувати біологічну складову природничих курсів у 5-6 класах. У тестуванні брали участь 151 респондент, середній бал 8,1 зі середньоквадратичним відхиленням 1,88. Аналізуючи розподіл набраних балів (рис. 2), очевидно, можна зробити висновок, що більше 45 % респондентів не змогли набрати більше 80 % балів, які ми визначаємо в якості допустимого порогу готовності.
Рис. 2 Діаграма результатів тестування з біології
Водночас, в цілому, респонденти впоралися з завданнями, але, як ми бачимо є декілька фахівців, які показали зовсім неприйнятний результат. Найскладнішими виявилися питання щодо визначення бактеріальних інфекцій та тривалості життя статевого покоління у плаунів. Хоча дані питання висвітлюють таке поняття як біологічне різноманіття, якому приділяється значна увага в модельних навчальних програмах природничої освітньої галузі.
Для тестування з хімії (рис. 3) середній бал 7,3 зі стандартним відхиленням 1,6. Кількість респондентів - 143.
Понад 80 % завдань виконало трохи більше 40 % респондентів, максимальний бал не отримав жодний з респондентів. Також, ми бачимо, що понад 20 % респондентів отримали результат, що не перевищує 50 %, що можна вважати незадовільним. Складними виявилися питання визначення типу хімічного зв'язку у сполуці, та особливо складними - кольору різних індикаторів у відповідних середовищах (кислому, лужному чи нейтральному) та визначення йонів сполук, на які є певні якісні реактиви.
Рис. 3 Діаграма результатів тестування з хімії
Найбільш проблемним виявилося тестування вчителів з фізики, в якому брали участь 154 респонденти (рис. 4). Середній бал складає 5,41, середньоквадратичне відхилення 2,3.
Як можна побачити, результат понад 80 % набрало не більше 8 % респондентів, водночас понад 37 % не змогли пройти 50 % межу. Найбільш складними виявилися питання що стосувались поняття ваги, а саме можливості опинитися у стані невагомості на Землі. Це питання виходили за межі побутового досвіду, а у вчителів що не викладають фізику, поняття ваги ототожнювалось з масою, що також є помилкою. Міркування щодо цього питання співпадало, з міркуванням 7-класників, які починають вивчати це питання, то ж найрозповсюдженіша відповідь - ні, не можна. Ще одне проблемне питання, стосувалось наявності у Всесвіті місця з температурою що дорівнює «-300 0С». Знов таки, якщо викладач не мав базовою фізичної освіти, відповідь надавалась за пошуковими сайтами, без аналізу самого питання, що температури нижче за -273,15 0С не існує.
Рис. 4 Діаграма результатів тестування з фізики
Цікаві результати показали виокремлення даних про тестування з фізичного компоненту лише для вчителів з первинною фізичною освітою (рис. 5).
Рис. 5 Діаграма результатів тестування з фізики вчителів з фізичною освітою
Середнє значення, хоча й перевищує значення по всій вибірці (6,93), але, як ми бачимо серед вчителів фізики у нашій вибірці не знайшлося жодного, хто отримав би максимальну можливу кількість балів (по всій вибірці вони були). Поріг більше за 80 % по цій вибірці майже такий самий, як і по загальній. Важливо, що порядку 17 % вчителів набрали не більше ніж 50 % від максимальної кількості балів. Звертаємо увагу, що питання для вчителів з фізичною освітою торкалися програми 5-6 класів. Водночас, порівнюючи розподіли для загальної вибірки та для вибірки вчителів фізики, можна побачити відсутність практично нульових результатів для другої вибірки та менше значення середньоквадратичного відхилення.
У цілому, первинний аналіз оброки результатів тестувань, показав, що показники з біологічною складовою краще за хімічну, яка, в свою чергу краще за фізичну. Більш детально це можливо перевірити мовою статистичних гіпотез.
Нехай Б, X, Ф - середні теоретичні значення результатів з біології, хімії та фізики відповідно. Для пари «біологія-хімія» значення статистики КрамераУелча дорівнює 2,42, що перевищує критичне значення на рівні значущості 0,025, таким чином, на цьому рівні значущості приймається гіпотеза: Б > X. Аналогічно на цьому рівні значущості приймається гіпотеза Ф > Х виходячи зі значення статистики 6,52 для пари «хімія-фізика». Отже, в цілому, емпіричну гіпотезу Б > Х > Ф можна вважати значущою.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Наше експериментальне дослідження виявило реальну проблему в готовності вчителів викладати інтегровані природничі курси, інтеграція в яких іде не через узгодження програм, а через інтеграцію змісту предметів природничої галузі, і містить у собі компоненти фізичні, хімічні, біологічні, фізичні та астрономічні одночасно. Як ми бачимо, вона полягає у відсутності знань з фундаментальних основ природничих наук, особливо це стосується фізичної складової. Одним зі шляхів вирішення таких проблем ми вбачаємо у введенні вузькопредметних (фізика, хімія, біологія) [9], [10], [11] курсів підвищення кваліфікації для вчителів, які мають викладати інтегровані природничі курси НУШ, спрямованих саме на розвиток предметних компетентностей вчителів. Для цього необхідно розробляти та запроваджувати у практику післядипломної освіти відповідні освітні програми курсів підвищення кваліфікації.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробленні моделі розвитку предметної компетентності вчителів, які мають викладати інтегровані курси природничої освітньої галузі НУШ. У структурі моделі необхідно чітко визначити мету курсів, їх змістове наповнення та технології, методи і засоби, які необхідні для розвитку предметної компетентності вчителів. На основі розробленої моделі обов'язкове запровадження в практику післядипломної освіти вузькопредметних курсів підвищення кваліфікації з подальшою перевіркою ефективності розробленої моделі та запроваджених курсів.
Список використаних джерел
1. Л. Р. Наливайко, Л. В. Марценюк, «Сучасний погляд на перспективи розвитку дистанційного навчання у вищій освіті», Науковий вісник Ужгородського Національного університету, вип. 62. с. 57-64, 2020. [Електроннии ресурс]. Доступно: https://is.gd/KbAIYo Дата звернення: Квіт. 05, 2023.
2. Кабінет Міністрів України. (2020, Верес. 30). Постанова № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти». [Електронний ресурс]. Доступно: https://is.gd/WEH737
3. А. В. Метейко, Природнича освітня галузь, І. В. Удовиченко, Ред. Суми, Україна: НВВ КЗ СОІППО, 2022.
4. M. Mariyam, I. Kaniawati, S. Sriyati, «Shared or Integrated: Which Type of Integration is More Effective Improves Students' Creativity?», Journal of Physics: Conference Series, vol. 895, No 1, p. 012154, 2017. [Online]. Available: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/17426596/895/1/012154 Дата звернення: Квіт. 05, 2023.
5. R. Amini, Y. Helsa «The Development of Problem-Based Learning Material for Integrated Science Subject in Primary Teacher Education Program», Journal of Physics: Conference Series, vol. 1280, Is. 3, 2019. [Online]. Available: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/17426596/1280/3/032053/meta Дата звернення: Квіт. 05, 2023.
6. G. Gusnedi, R. Ratnawulan, A. Devialita, «Effectiveness of using sequenced model student books for integrated science lessons with themes of the human body adaptation system at temperature on student learning outcomes», Journal of Physics: Conference Series, vol. 1185, No 1, 2019. [Online]. Available: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/17426596/1185/1/012138 Дата звернення: Квіт. 05, 2023.
7. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. (2020, Груд. 23). Наказ № 2736-20 «Про затвердження професійного стандарту за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", "Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)". [Електронний ресурс]. Доступно: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v2736915-20#Text
8. В. Є. Бахрушин, Методи аналізу даних. Запоріжжя, Україна: КПУ, 2011. [Електронний ресурс]. Доступно: http://kist.ntu.edu.ua/textPhD/metDataManing.pdf Дата звернення: Квіт. 05, 2023.
9. В. К. Кірман, Г. Г. Чаус, «Про вимірювання параметрів предметнометодичної компетентності вчителів біології закладів загальної середньої освіти», Вісник Дніпровської академії неперервної освіти, № і(2), с. 45-51, 2022.
10. Є. Кочерга, Г. Чаус, В. Кірман, О. Романець, «Особистісний компонент професійної компетентності вчителя», Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка: зб. наук. ст. у 2 т., т. 2, с. 289-292. 2020.
11. Є. Кочерга, Г. Чаус, О. Романець, «Розвиток професійної компетентності вчителів природничих дисциплін на курсах підвищення кваліфікації», Вересень, т. 4, № 2/3(85/86), с. 54-60, 2020.
References
1. L. R. Nalyvaiko, L. V. Martseniuk, «Suchasnyi pohliad na perspektyvy rozvytku dystantsiinoho navchannia u vyshchii osviti», Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho universytetu, vyp. 62. s. 57-64, 2020. [Elektronnyy resurs]. Dostupno: https://is.gd/KbAIYo Data zvernennia: Kvit. 05, 2023.
2. Kabinet Ministriv Ukrainy. (2020, Veres. 30). Postanova № 898 «Pro deiaki pytannia derzhavnykh standartiv povnoi zahalnoi serednoi osvity». [Elektronnyi resurs]. Dostupno: https://is.gd/WEH737
3. V. Meteiko, Pryrodnycha osvitnia haluz, I. V. Udovychenko, Red. Sumy, Ukraina: NVV KZ SOIPPO, 2022.
4. M. Mariyam, I. Kaniawati, S. Sriyati, «Shared or Integrated: Which Type of Integration is More Effective Improves Students' Creativity?», Journal of Physics: Conference Series, vol. 895, No 1, p. 012154, 2017. [Online]. Available: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/17426596/895/1/012154 Data zvernennia: Kvit. 05, 2023.
5. R. Amini, Y. Helsa «The Development of Problem-Based Learning Material for Integrated Science Subject in Primary Teacher Education Program», Journal of Physics: Conference Series, vol. 1280, Is. 3, 2019. [Online]. Available: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/17426596/1280/3/032053/meta Data zvernennia: Kvit. 05, 2023.
6. G. Gusnedi, R. Ratnawulan, A. Devialita, «Effectiveness of using sequenced model student books for integrated science lessons with themes of the human body adaptation system at temperature on student learning outcomes», Journal of Physics: Conference Series, vol. 1185, No 1, 2019. [Online]. Available: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/17426596/1185/1/012138 Data zvernennia: Kvit. 05, 2023.
7. Ministerstvo rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy. (2020, Hrud. 23). Nakaz № 2736-20 «Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu za profesiiamy "Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity", "Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity", "Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)". [Elektronnyi resurs]. Dostupno: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text
8. V. Ye. Bakhrushyn, Metody analizu danykh. Zaporizhzhia, Ukraina: KPU, 2011. [Elektronnyi resurs]. Dostupno: http://kist.ntu.edu.ua/textPhD/metDataManing.pdf Data zvernennia: Kvit. 05, 2023.
9. V. K. Kirman, H. H. Chaus, «Pro vymiriuvannia parametriv predmetnometodychnoi kompetentnosti vchyteliv biolohii zakladiv zahalnoi serednoi osvity», Visnyk Dniprovskoi akademii neperervnoi osvity, № 1(2), s. 4551, 2022.
10. Ye. Kocherha, H. Chaus, V. Kirman, O. Romanets, «Osobystisnyi komponent profesiinoi kompetentnosti vchytelia», Osvitni innovatsii: filosofiia, psykholohiia, pedahohika: zb. nauk. st. u 2 t., t. 2, s. 289-292. 2020.
11. Ye. Kocherha, H. Chaus, O. Romanets, «Rozvytok profesiinoi kompetentnosti vchyteliv pryrodnychykh dystsyplin na kursakh pidvyshchennia kvalifikatsii», Veresen, t. 4, № 2/3(85/86), s. 54-60, 2020.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблеми розвитку професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі. Класифікація та форми діяльності з формування і стимулювання її розвитку. Аналіз стану системи школи з управління розвитком компетентності та план методичної роботи.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 25.01.2011Удосконалення рівня професійної компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів як один із основних напрямів реформування сучасної системи освіти. Характер і особливості педагогічної діяльності. Компонентний склад компетентності вчителя.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 08.10.2014Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014Аналіз підходів до визначення структури професійних компетентностей вчителя інформатики. Технологічні етапи переробки інформаційних потоків. Особливості формування предметної компетентності з архітектури комп’ютера та її критеріальні характеристики.
статья [112,5 K], добавлен 05.10.2017Визначення лінгвістичних і дидактичних орієнтирів сучасної початкової мовної освіти в Україні. Розкриття соціокультурної складової початкового курсу української мови. Підготовка вчителів до формування загальної мовної компетентності молодших школярів.
курсовая работа [82,3 K], добавлен 02.01.2014Зміст, форми і методи підвищення рівня компетентності педагогічних кадрів національної системи вищої освіти у рамках магістерського курсу “Педагогіка вищої школи” в університеті “ХПІ”. Вплив Болонського процесу на реформування освітньої системи України.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 04.03.2011Розкриття ключових компонентів полікультурної компетентності педагога. Опис шляхів та засобів її формування у вчителя іноземних мов. Багатоаспектність підходів науковців до висвітлення проблеми підготовки вчителів іноземних мов до професійної діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 27.08.2017Теоретичні основи проблеми організації та проведення позаурочних форм навчання. Досвід вчителів історії та правознавства. Сучасний стан використання позаурочних форм навчання. Результати анкетування вчителів Першотравенської школи І-ІІІ ступенів.
курсовая работа [91,9 K], добавлен 30.09.2014Тенденції розвитку педагогічної освіти вчителів, що викладають в середніх школах – гімназіях і ліцеях Польщі. Інтеграція Польщі в ЄС як шлях до реалізації програми зростання рівня компетенції вчителів, пристосування до західноєвропейських стандартів.
доклад [18,3 K], добавлен 11.04.2016Методи і прийоми розвитку інклюзивної компетентності як складової професійної компетентності сучасного вчителя іноземної мови. Перегляд особливостей та напрями внесення коректив у кваліфікаційні характеристики вчителя іноземної мови в початковій школі.
статья [19,8 K], добавлен 27.08.2017Сутність педагогічного експерименту як методу емпіричного пізнання. Послідовність пізнавальних дій при організації і проведенні експериментальної роботи. Методичний інструментарій дослідження та шкала розрахунку рівня мовленнєвої компетентності студентів.
статья [97,1 K], добавлен 24.11.2017Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти. Формування у вчителів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.
дипломная работа [433,2 K], добавлен 21.06.2015Поняття про усну і письмову комунікацію, основні типології спілкування. Вербальні та невербальні засоби мовленнєвої комунікації. Основні типи помилок та експериментальне підтвердження комунікативного рівня мовлення майбутніх вчителів початкових класів.
дипломная работа [639,5 K], добавлен 13.11.2009Вдосконалення вищої освіти в Україні. Дослідження працевлаштування молодих вчителів у різні історичні періоди становлення Української державності. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Формування ключових і предметних компетенцій майбутніх фахівців.
статья [22,4 K], добавлен 31.08.2017Сутність інтеграції як поняття сучасної дидактики. Аналіз переваг та недоліків використання інтегрованих уроків у початковій школі, з урахуванням вікових особливостей молодших школярів. Експериментальна перевірка рівня успішності учнів при їх проведенні.
курсовая работа [31,6 K], добавлен 14.10.2014Вокальна підготовка майбутніх вчителів музики, які спеціалізуються у галузі естрадного вокалу. Особливості артикуляції у процесі виконання вітчизняного й зарубіжного репертуару. Шляхи підвищення ефективності формування співацької техніки виконавців.
статья [23,8 K], добавлен 20.01.2014Завдання, основні принципи, засоби і провідні напрямки естетичного виховання в досвіді вчителів початкових класів в сучасній українській школі. Комплексна методика визначення індивідуального рівня сприймання естетичних об'єктів молодшими школярами.
курсовая работа [58,8 K], добавлен 22.01.2013Аналіз ролі післядипломної педагогічної освіти. Визначення мети, завдань і функцій вітчизняної післядипломної педагогічної освіти. Характеристика особливостей функціонування післядипломної освіти вчителів початкових класів в Україні на сучасному етапі.
статья [22,0 K], добавлен 18.08.2017Розгляд суб'єкт-суб'єктної педагогічної взаємодії, як процесу сумісного, узгодженого та конструктивного співробітництва суб'єктів освітньої діяльності. Аналіз ролі положень діалогічного підходу щодо конфліктологічної підготовки майбутніх вчителів.
статья [25,4 K], добавлен 06.09.2017
