Чинники розвитку медіакомпетентності майбутніх практичних психологів
Аналіз основних елементів, переваг та недоліків дистанційної освіти та прогнозування перспектив її розвитку в сучасному університеті. Підвищення розвитку медіакомпетентності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та освітніх тренінгів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.10.2023 |
| Размер файла | 1,8 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЧИННИКИ РОЗВИТКУ МЕДІАКОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ
Л. Хоменко-Семенова,
О. Рудяка-Петриченко, Н. Шапенко
Резюме
медіакомпетентність освіта університет тренінг
У статті проводиться аналіз проблем медіакомпетентності майбутніх практичних психологів. Розглядаються та аналізуються основні елементи, переваги та недоліки дистанційної освіти, а також прогнозуються перспективи її розвитку в сучасному університеті.
На основі теоретичного аналізу дослідження доводиться, що розвиток медіакомпетентності підвищується з використанням новітніх інформаційно комунікаційних технологій (ІКТ), освітніх тренінгів з медіаграмотності.
Спираючись на дослідження проблем розвитку медіакомпетентності майбутніх практичних психологів нами було проведено дослідження на освітній платформі Google Classroom за допомогою Blank Quiz. Вибірку склали здобувачі вищої освіти І-ІУ курсів Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету спеціальності 053 «Психологія» Освітньої програми «Практична психологія».
Результати дослідження показали, що більшість студентів мають достатній рівень медіакомпетентності, проте виникає необхідність у забезпеченні освітнього середовища університету медіаосвітніми платформати. За результатами опитування студенти звертають увагу на необхідність модернізації підходу до самостійної роботи у ЗВО, зокрема, посиленні концентрації уваги на завданнях, які передбачають критичний аналіз текстів, інтерпретацію медіаконтенту.
Визначено шляхи успішного розвитку медіакомпетентності майбутніх практичних психологів, які полягають у залученні медіаконтенту до навчального процесу. Визнано роль соціальних мереж, оскільки результати дослідження показали їх вагомість як у навчальній діяльності, так і повсякденному використанні; тренінгів та майстер -класів з медіаграмотності. Разом з тим, важливою є роль викладача у включені медіаконтенту в навчальний процес здобувачів вищої освіти.
Ключові слова: дистанційне навчання; заклад вищої освіти; інформаційно-комунікаційні технології; медіаосвіта; медіаграмотність; медіакомпетентність; освітні платформи; освітні технології; майбутні практичні психологи.
Annotation
L. Khomenko-Semenova, O. Rudyaka-Petrychenko, N. Shapenko
FACTORS FOR THE DEVELOPMENT OF MEDIA COMPETENCE OF FUTURE PRACTICAL PSYCHOLOGISTS
The article analyzes the problems of media competence of future practical psychologists. The main elements, advantages and disadvantages of distance education are considered and analyzed, as well as the prospects of its development in the modern university are predicted.
Based on the theoretical analysis of the research, it is proved that the development of media competence increases with the use of the latest information and communication technologies (ICT), educational trainings on media literacy.
Based on the study of the problems of media competence development of future practical psychologists, we conducted a study on the Google Classroom educational platform using Blank Quiz. The sample was made by students of higher education of the I-IV courses of the Faculty of Linguistics and Social Communications of the National Aviation University, specialty 053 «Psychology» of the « Practical Psychology» educational program.
The results of the study showed that most students have a sufficient level of media competence, but there is a need to provide the educational environment of the university with media educational platforms. According to the results of the survey, students pay attention to the need to modernize the approach to independent work in higher education, in particular, to increase the concentration of attention on tasks that involve critical analysis of texts, interpretation of media content.
Ways of successful development of media competence of future practical psychologists are determined, which consist in involving media content in the educational process. The role of social networks is recognized, as the results of the study showed their importance both in educational activities and in everyday use; trainings and master classes on media literacy. At the same time, the role of the teacher in the inclusion of media content in the educational process of students of higher education is important.
Key words: distance learning; institution of higher education; information and communication technologies; media education; media literacy; media competence; educational platforms; educational technologies; future practical psychologists.
Вступ
На сучасному етапі функціонування освітнього середовища України в період воєнного стану особливої актуальності набуває значення медіаграмотності здобувачів вищої освіти. Медіаграмотність особистості сьогодні стає запорукою успішного та екологічного функціонування у глобалізованому трансформаційному суспільстві.
Розвиток медіаосвіти в сучасних умовах зумовлений впливом таких чинників, як динамічне проникнення цифрових технологій у всі сфери, зростання обсягів і канали передачі інформації. Сучасна молодь споживає величезну кількість інформації, які розміщені на різних платформах в Інтернеті, створюють та обмінюються електронними повідомленнями (Genedy, 2021). Таким чином, проблема медіаграмотності та медіакультура особистості сьогодні набувають важливого значення. Цифровізація освіти, технологічна модернізація процесу навчання, розробка нових засобів комунікації, віртуальний навчальний простір соціальних взаємодій (Al -Msie'deen et al., 2021) має супроводжуватися створенням умов для формування відповідних навичок роботи в цифровому середовищі.
Швидка інтеграція соціальних мереж в особисту, професійну та освітню сфери, відсутність меж у процесі використання виступає додатковим фактором ризику для впливу на соціальне благополуччя особистості. Зокрема, T. Ho, S. Huynh і V. Chi виявили, що інтенсивне використання соціальних мереж призводить до зростання депресії, стресу і тривоги серед студентів (Ho et al., 2021).
Особливу увагу вчені звертають на небезпеку поширення «фейкових» новин, деструктивного контенту із соціальних мереж. Ризики спотворення інформації, можливість маніпулювання суспільною свідомістю висуває нові вимоги до інституту освіти. У цьому контексті ключовим завданням медіаосвіти є практика розвитку навичок, які дозволяють «протистояти» хаотично зростаючим потокам інформації і, разом з тим, - медіакомпетентності особистості.
Мета статті - проаналізувати рівень медіакомпетентності майбутніх практичних психологів та визначити чинники її розвитку.
Методики дослідження
Досліджуючи проблему новітніх освітніх трендів в організації медіаосвіти у вищій школі в умовах викликів сьогодення, ми використали ряд методів наукового дослідження. О дним із ключових методів на початковому етапі дослідження був метод аналізу літератури. Він дозволив з'ясувати зміст основних понять нашого дослідження, у тому числі «медіаосвіта», «медіаграмотність», «медіакомпетентність» та ін. Використання методу порівняння дозволило порівняти погляди вітчизняних та закордонних науковців на проблему нашого дослідження.
Для виявлення рівня медіаграмотності нами було проведено анкетування за допомогою освітньої платформи Google Classroom з використанням Blank Quiz. Вибірку склали студенти I-IV курсів Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету спеціальності 053 «Психологія» Освітньої програми «Практична психологія».
Отримані дані дали змогу перевірити висунуті гіпотези, сформувати висновки та напрями подальших досліджень.
Під час дослідження були висунуті такі гіпотези:
1. Медіакомпетентність молоді включає базові навички роботи з інформацією та комунікаційними технологіями (підготовка презентацій, робота в Інтернеті).
2. Сучасна система вищої освіти з широкими можливостями доступу бази знань, не передбачає формування медіакомпетентності молоді; різнобічні прийоми активізації оцінно - творчої діяльності здобувачів вищої освіти при роботі з медіаконтентом використовується недостатньо.
3. Здобувачі з вищим рівнем медіакомпетентності більш відповідально ставляться до пошуку необхідної інформації під час підготовки до занять.
Результати
За результатами проведеного дослідження було виявлено наступні показники.
На запитання «Як Ви тлумачите поняття «медіакомпетентність»?»
Ми виявили хороші показники у розумінні здобувачами вищої освіти явища медікомпетентності, медіаграмотноста та медіаосвіти в цілому.
До прикладу наводимо наступні відповіді:
• «це здатність розбиратися в медіа контенті»;
• «правильне розуміння медіа простору»;
• «розуміння видів медіа та їх впливу на людину і суспільство»;
• «на мою думку, медіакомпетентність, це - навичка розпізнавати та знати інструменти якими користується ЗМІ, вміти фільтрувати та шукати інформацію, не бути наївним до інформації начебто з “перевірених джерел»;
• «навички пошуку, вибору, аналізу, оцінки та використання медійного контенту з метою отримання знань, розвитку критичного мислення, сприйняття різних поглядів та побудови власної думки»
• «це вміння розбиратися в інформаційному середовищі, критично фільтрувати надану інформацію та влучно нею користуватися»;
• «у моєму розумінні це вміння правильно та грамотно взаємодіяти з медіапростором, розуміти його тенденції, критично оцінювати інформацію, що там транслюється та вміти самостійно правильно її транслювати».
Аналізуючи варіанти відповідей, бачимо, що молодь сучасного ЗВО, зокрема майбутні практичні психологи розуміють суть і важливість медіакомпетентності.
Стосовно наступного запитання «Чи викладаються у межах Вашої спеціальності дисципліни з медіаграмотності?» ми отримали наступні результати, які представлено на рисунку 1.
Рис. 1 Результати опитування
Ми бачимо, що забезпечення дисциплінами медіаосвітнього спрямування присутнє лише частково.
На запитання «Чи важлива, на Вашу думку, медіаосвіта в Закладі вищої освіти?» ми отримали наступні відповіді, які зображено на рисунку 2.
Рис 2 Результати опитування
Як бачимо, 85,7% здобувачів вважають, що медіаосвіта є важливою у ЗВО. Стосовно запитання «Яка вікова категорія населення, на Вашу думку, є найбільш уразливою до впливу інформаційного простору?» більшість респондентів відповіли - що діти до 14 років (рис. 3).
Рис. 3 Результати опитування
На запитання «Як, за 10-бальною шкалою, Ви оцінюєте свою медіакомпетентність?» більшість здобувачів відповіли, що «8» балів.
На запитання «Скільки часу на добу Ви віддаєте соціальним мережам?» результати бачимо на рисунку 5.
Рис. 4 Результати опитування
Рис. 5 Результати опитування
На жаль, більшість респондентів відповіли, що 3 -4 години та більше 5-ти годин. Що говорить про важливість володіти медіакомпетентністю задля екологічного співіснування з віртуальним середовищем.
На запитання «Чи перевіряєте Ви інформацію на офіційних сайтах?» 71, 4 % респондентів відповіли, що «Так», ми вважаємо це дуже позитивним показником і важливим критерієм медіакомпетентності (рис. 6).
Рис. 6 Результати опитування
На запитання «Якими соціальним мережам Ви надаєте перевагу?» ми отримали наступні відповіді (рис. 7). Більшість респондентів (96,4%) вказали Телеграм, 78,6% - Інстаграм, 64,3% - Тік ток.
На запитання «Чи вважаєте Ви медіакомпетентність однією з ключових компетентностей фахівця ХХІ ст?» 92, 9% вказали, що так (рис. 8).
Рис. 8 Результати опитування
На запитання «Що, на Вашу думку, сприятиме розвитку медіакомпетентності здобувачів вищої освіти?» респонденти у більшості відповіли «Проведення тренінгів з медіаграмотності» та «Запровадження курсів з медіаграмотності».
Рис. 9 Результати опитування
Отже, як бачимо, результати опитування показали високі показники медіакомпетентості здобувачів вищої освіти - майбутніх практичних психологів. Проте, вбачаємо необхідність у забезпеченні освітнього середовища медіаосвітніми платформати, як тренінги, вебінари, освітні сайти, майтер-класи і т.ін.
При вивченні дисциплін «Медіапсихологія», «Психологія реклами», «Іміджеологія», які вивчаються на 2 та 3 курсах ОС Бакалавр ОП «Практична психологія» ми розробляємо зі студентами проєкти та тренінги, які, у свою чергу, сприяють розвитку медіакомпетентності майбутніх практичних психологів. Зокрема, тренінги проти кібербулінгу, медіанасильства, розпізнавання фейків і «джинси», а також спрямованих на вивчення і роботу з сайтами та соціальними мережами.
Дискусія. У сучасній науці створені передумови і певний фонд накопичених знань для аналізу та вирішення проблеми розвитку медіакомпетентності здобувача вищої освіти. М. Маклюен був одним із перших вчених, які вивчали ефекти спілкування технології з організацією пізнавальних процесів у суспільстві. В. Мартін, його колега, окреслив та сформульовано основні характеристики інформаційного суспільства. Зміст поняття та типологію «медіа» розглядали Г. Бонфаделлі, Г. Просс.
Завдяки широкому використанню понять медіатехнології, медіакомпетентність, медіаграмотність, медіакультура та медіаосвіта стають актуальними об'єктами досліджень як українських (Т. Бакка, О. Бурім, О. Волощенюк, В. Іванов, М. Казаков, І. Задорожна, Л. Хоменко - Семенова та ін. ), так і закордонних учених (H. Gapski, J. D. Pons, W. J. Potter, A. Silverblatt, C. Scheibe, F. Rogov, I. Snikhovska та ін.).
Ми звернути увагу на те, що внесок науковців, які працюють у цьому напрямку, робить можливим вирішення проблеми медіакомпетентності ЗВО, у межах якої можемо говорити про такі теоретичні постулати, як: концептуальні положення компетентнісного підходу (H. Gapski, I. Snikhovska); теорію медіаосвіти (В. Іванов, О. Волощенюк, M. McLuhan); дослідження професійної та мас-медійної освіти (Ю. Казаков, А. Литвин); міждисциплінарні аксіологічні теорії (Л. Карпець, А. Кірякова); праці, присвячені вивченню медіаосвіти в антропологічному контексті (G. Marci-Bonke); праці, присвячені вивченню проблем сучасної університетської освіти (Г. Онкович, Е. Лузік, А. Кокарєва, Л. Хоменко-Семенова).
Українські дослідники визначають основні напрямки медіаосвіти та окреслюють значення впливу медіапростору на свідомість та громадянську позицію громадян України. Т. Бакка зазначає, що необхідність оволодіння навичками пошуку, передачі, обробки та аналізу інформації спеціальними методами і технологіями диктує нові вимоги як до викладача, так і до студента в контексті медіаосвіти (Бакка, 2016). Спираючись на ці висновки Національної концепції запровадження медіаосвіти в Україні, яка набула чинності в Україні у 2010 р., її метою є «сприяти розвитку ефективної системи медіаосвіти в Україні з метою забезпечення всебічної підготовки дітей та молоді для безпечної та ефективної взаємодії з сучасними медіа, формувати медіа - інформаційної грамотності та медіакультури відповідно до їхніх вікових, індивідуальних та інших особливостей» (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні, 2010). У 2016 році Національна академія педагогічних наук України затвердила нову редакцію Концепції (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція), 2016). Основною метою Концепції є сприяння розвитку ефективної система медіаосвіти в Україні, яка має стати фундаментом держави у питаннях гуманітарної безпеки, розвитку й консолідації громадянського суспільства, протидією зовнішній інформаційній агресії (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція), 2016). У 2018-2019 рр. Відповідно до освітньої реформи Нової Української школи, однією з ключових компетентностей стає інформаційна та медіаграмотність (Концепція нової української школи, 2016). До цього часу медіаграмотність була лише факультативним або позакласним предметом у школах та університетах.
В Україні, в умовах стрімкого розвитку інформатизації сучасного суспільства, розвиток медіапрограм є актуальною проблемою, яка сьогодні вирішується. З цією метою розроблено Освітню програму «Медіаосвіта (медіаграмотність)», яка схвалена для загальнодержавного використання (Educational program “Media education (media literacy)” for students of higher educational pedagogical establishments, pedagogical and scientific-pedagogical workers, 2013.). Крім того, розуміння проблем сучасної освіти, МОН України нещодавно затвердило ряд заходів щодо підвищення компетентності педагогічних працівників з метою підвищення рівня обізнаності серед здобувачів вищої освіти. Ці важливі нормативні документи є стимулом для курсів з медіа навчання як у школах, так і в ЗВО.
Пошук, читання, аналіз, розуміння й інтерпретація інформаційного контенту є однією з основних компетенцій, необхідних для роботи та навчання (Pereira, Moura, 2019). У сучасних умовах «медіакомпетентність» включає не лише навички користування інформаційними технологіями, вміння орієнтуватися в Інтернеті, а й наявність культури медіакомунікації, взаємодії з іншими медіакористувачами».
Ми визначаємо медіакомпетентність особистості як сукупність її мотивів, знань, навичок, які сприяють вибору, використанню, критичному аналізу, оцінці, створенню та передачі медіатекстів (інформації). Отже, центральною ланкою в медіаграмотності особистості ми визначаємо критичність у процесі споживання інформації.
Цей висновок підтверджено дослідженням TGLA Ван дер Меєра та М. Хамелерса. Споживачі онлайн-новин воліють читати та позитивно оцінювати політичні новини, які підтверджують їх попередні погляди (Van der Meer, Hameleers, 2021). У цьому контексті висновки С. Чой набувають значення, що обґрунтовує роль відбору та оцінки контенту новин (Choi, 2021). Формування навички критичного сприйняття інформації повинно базуватися на вміннях виявлення стереотипів, які впливають на оцінку медіаконтенту (Tian et al., 2021).
У дослідженнях науковців знаходимо структурні компоненти медіакомпетентності: цифрова грамотність, інтерпретація контенту, створення контенту та цифрова обізнаність. Автори пропонують механізми для формування медіакомпетентності в освітньому середовищі: залучення здобувачів вищої освіти до розробки медіаконтенту, групових взаємодій. Автори приходять до такого висновку, що медіакомпетентність є результатом ефективного планування та організації практичної роботи студентів в цифровому медіапросторі (Хоменко -Семенова, 2020).
Сучасна молодь володіє базовими навичками роботи з медіа, основою яких є цифрові технології, проте, почасти, серед студентів відсутнє вміння орієнтуватися в джерелах, критично ставитися до інформації, молодь відчуває труднощі у проведенні та порівнянні аналізу думок різних авторів, уникає звернення до альтернативних точок зору. Розширений доступ до мобільних новин, швидке читання новин в соціальних мережах формують нові моделі споживання медіапродуктів, основою яких є фрагментація, поверховість і випадковість (Yanardagoglu, 2021).
Молодь насамперед орієнтована на споживання розважального контенту. Тому, на нашу думку, варто змінити підходи до формування медіакомпетентності молоді в сучасній системі освіти, а саме - трансформувати педагогічні практики в організації навчальних занять та самостійної роботи у творчі, дослідницькі та проєктні завдання.
Висновок
Незважаючи на те, що сучасні студенти мають навички роботи з медіа, їх інтерпретаційно-оцінювальна та практично-операційна компетентності недостатньо сформовані.
Хоча результати дослідження показали достатній рівень медіакомпетентності майбутніх практичних психологів, вбачаємо за необхідність у забезпеченні освітнього середовища університету медіаосвітніми платформати, які передбачатимуть проведення тренінгів, вебінарів, майстер-класів з медіаграмотності. За результатами опитування студенти звертають увагу на необхідність модернізації підходу до самостійної роботи у ЗВО, зокрема, посиленні концентрації уваги на завданнях, які передбачають критичний аналіз текстів, інтерпретацію медіаконтенту.
Здобувачі, які мають недостатній рівень медіакомпетентності, наголошують на відсутності повноцінних практик взаємодії в навчальному процесі з медіазасобами.
Саме тут постає низка проблем: по-перше, запровадження медіаосвіти та формування як її результату медіаграмотності були остаточно не вирішеними іще до карантину. Україна порівняно із західною системою медіаосвіти, в тому числі і дистанційної, яка активно розроблялась ще з 60х років ХХ ст., має невеликий досвід; по-друге, нові технології, включаючи інформаційні, мають бути органічно введені в освітній процес, як задля забезпечення дидактики новими засобами та методами, так і для того, щоб надати змогу студентській молоді оволодіти відповідними знаннями і навичками використання цих технологій.
Список літератури
1. Бакка, Т. (2016). Медіаграмотність і критичне мислення на уроках суспільствознавства: посібник для вчителя. Т. Бакка, О. Бурім, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз; ред. В. Іванов, О. Волошенюк. Київ: Центр вільної преси, АУП, 243 с.
2. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. Освіта. 2010. 7-14 лип. С. 3-4.
3. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). [online]. Available: https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiva vprovadzhennva mediaosviti v ukrai ni_n ova_redaktsiya.
4. Концепція нової української школи. [online]. Available: http://mon.gov.ua/activitv/education/zagalnaserednva/ua-sch-2016/konczepcziva.html.
5. Хоменко-Семенова, Л. (2020). Медіапсихологія: Методичні рекомендації до самостійної роботи для студентів спеціальності 053 «Психологія» очної та заочної форм навчання. К.: НАУ, 44 с.
6. Al-Msie'deen, R., Blasi, A.H. & Alsuwaiket, M.A. (2021). Constructing a software requirements specification and design for electronic IT news magazine svstem. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 8(11): 104-118. DOI: https://doi.org/10.21833/iiaas.2021.11.014
7. Choi, S. (2021). News gap in a digital news environment: Calibrating editorial importance from user-rated news qualitv and identifving user characteristics that close the news gap. New Media & Societv. 23(12): 3677-3701. DOI: https://doi.org/10.1177/1461444821999037
8. Genedv, L.M.S. (2021). The implementation of smartphones in the instructional process in the views of the female students at Hail Universitv. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 8(11): 30-36. DOI: https://doi.org/10.21833/iiaas.2021.11.004
9. Ho, T.T.Q., Huvnh, S.V., & Chi, V.L.T. (2021). Impact of problematic Facebook use, loneliness, and poor sleep qualitv on mental health. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 8(9): 112-118. DOI: https://doi.org/10.21833/iiaas.2021.09.015
10. Kokarieva, A., Khomenko-Semenova, L., Glushanvtsia, N., Ievtushenko, I., & Odarchenko, R. (2019). Information and Communication Technologies in the Professional Training of Engineers. International Workshop on Conflict Managementin Global Information Networks (CMiGIN 2019), Lviv, Ukraine, 29 November,2019, CEUR-WS.org, online.
11. Pereira, S. & Moura, P. (2019). Assessing media literacy competences: A study with Portuguese young people. Autism. 34(1): 678-689. DOI: https://doi.org/10.1177/ 1362361316671845
12. Tian et al., Y., Yang J. & Chuenterawong, P. (2021). Share or not? Effects of stereotypes on social media engagement using the stereotype content model. Journalism practice. DOI: https://doi.org/10.1080/17512786.2021.1927804
13. Van der Meer & Hameleers, M. (2021). Fighting biased news diets: Using news media literacy interventions to stimulate online cross-cutting media exposure patterns. New Media & Society. 23(11): 3156-3178. DOI: https://doi.org/ 10.1177/1461444820946455
14. Yanardagoglu, E. (2021). Just the way my generation reads the news: News consumption habits of youth in Turkey and the UK. Global Media and Communication. 17(2): 149-166.
References
1. Bakka, T. (2016). Mediahramotnist i krytychne myslennia na urokakh suspilstvoznavstva: posibnyk dlia vchytelia [Media Literacy and Critical Thinking in Social Studies: A Teacher's Guide]. T. Bakka, O. Burim, O. Volosheniuk, R. Yevtushenko, T. Meleshchenko, O. Mokrohuz; red. V. Ivanov, O. Volosheniuk. Kyiv: Tsentr vilnoi presy, AUP, 243 s.
2. Kontseptsiia vprovadzhennia mediaosvity v Ukraini [Concept of implementation of media education in Ukraine]. Osvita. 2010. 7-14 lyp. S. 3-4.
3. Kontseptsiia vprovadzhennia mediaosvity v Ukraini (nova redaktsiia) [Concept of implementation of media education in Ukraine (new edition)]. [online]. Available: httgs7/ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukrai ni_n ova_redaktsiya.
4. Kontseptsiia novoi ukrainskoi shkoly [The concept of a new Ukrainian school]. [online]. Available: http://mon.gov.ua/activitv/education/zagalnaserednva/ua-sch-2016/konczepcziva.html.
5. Khomenko-Semenova, L. (2020). Mediapsykholohiia: Metodychni rekomendatsii do samostiinoi roboty dlia studentiv spetsialnosti 053 «Psykholohiia» ochnoi ta zaochnoi form navchannia. K.: NAU, 44 s.
6. Al-Msie'deen, R., Blasi, A.H. & Alsuwaiket, M.A. (2021). Constructing a software requirements specification and design for electronic IT news magazine system. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 8(11): 104-118. DOI: https://doi.org/10.21833/iiaas.2021.11.014
7. Choi, S. (2021). News gap in a digital news environment: Calibrating editorial importance from user-rated news quality and identifying user characteristics that close the news gap. New Media & Society. 23(12): 3677-3701. DOI: https://doi.org/10.1177/1461444821999037
8. Genedy, L.M.S. (2021). The implementation of smartphones in the instructional process in the views of the female students at Hail University. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 8(11): 30-36. DOI: https://doi.org/10.21833/iiaas.2021.11.004
9. Ho, T.T.Q., Huynh, S.V., & Chi, V.L.T. (2021). Impact of problematic Facebook use, loneliness, and poor sleep quality on mental health. International Journal of Advanced and Applied Sciences. 8(9): 112-118. DOI: https://doi.org/10.21833/iiaas.2021.09.015
10. Kokarieva, A., Khomenko-Semenova, L., Glushanytsia, N., Ievtushenko, I., & Odarchenko, R. (2019). Information and Communication Technologies in the Professional Training of Engineers. International Workshop on Conflict Management in Global Information Networks (CMiGIN 2019), Lviv, Ukraine, 29 November,2019, CEUR-WS.org, online.
11. Pereira, S. & Moura, P. (2019). Assessing media literacy competences: A study with Portuguese young people. Autism. 34(1): 678-689. DOI: https://doi.org/10.1177/ 1362361316671845
12. Tian et al., Y., Yang, J. & Chuenterawong, P. (2021). Share or not? Effects of stereotypes on social media engagement using the stereotype content model. Journalism practice. DOI: https://doi.org/10.1080/17512786.2021.1927804
13. Van der Meer & Hameleers M. (2021). Fighting biased news diets: Using news media literacy interventions to stimulate online cross-cutting media exposure patterns. New Media & Society. 23(11): 3156-3178. DOI: https://doi.org/ 10.1177/1461444820946455
14. Yanardagoglu, E. (2021). Just the way my generation reads the news: News consumption habits of youth in Turkey and the UK. Global Media and Communication. 17(2): 149-166.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення можливих напрямів використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Виявлення ключових проблем інформатизації освіти. Основні педагогічні цілі використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі.
статья [28,2 K], добавлен 13.11.2017Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.
реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015Система освіти як об’єкт глобалізації. Вплив освітніх реформ на зміст підготовки фахових психологів у вітчизняних вищих навчальних закладах. Впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій у навчальний процес. Наближення до світових освітніх стандартів.
статья [19,1 K], добавлен 31.08.2017Парадигма "освіти протягом життя", яка передбачає розвиток людини впродовж усього життя як робітника, громадянина, індивідуальності. Принципи та перспективи розвитку позаформальної та дистанційної освіти культурологів. Переваги заочно-дистанційної освіти.
практическая работа [19,2 K], добавлен 28.12.2012Мета використання інформаційно-комунікаційних технологій, електронних освітніх ресурсів у професійній діяльності сучасного педагога. Психолого-педагогічні аспекти впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, існуючі недоліки та проблеми.
курсовая работа [3,9 M], добавлен 21.02.2015Засоби інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та навчанні предмета "Технології". Інтелектуальні передумови навчання за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій та Інтернету. Штучне освітлення в майстерні предмета "Технології".
дипломная работа [3,3 M], добавлен 13.03.2014Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.
реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011Місце екологічної освіти у соціальній стабільності суспільства. Аналіз шляхів розвитку бережливого ставлення до природи у молодших школярів. Приклад розробки уроку з природознавства з використанням елементів формування бережливого ставлення до природи.
курсовая работа [88,0 K], добавлен 24.10.2010Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Навчальні заклади України, що готують фахівців у даній сфері. Актуальність розвитку біотехнологічної освіти. Розвиток біотехнології як пріоритетного напряму розвитку української економіки.
курсовая работа [36,9 K], добавлен 26.08.2013Вплив засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі й практиці.
автореферат [60,3 K], добавлен 04.04.2009Історичний огляд розвитку дошкільної освіти в Україні. Розвиток дошкільної освіти у ХІХ столітті та після 1917 року. Реалії та перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні. Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на Кіровоградщині.
курсовая работа [4,3 M], добавлен 24.12.2013Аналіз змісту професійної підготовки медіакомпетентності майбутніх викладачів вищого навчального закладу. Характеристика поняття медіакомпетентність, її складові (пізнавальна, моральна та ін.), умови формування. Аналіз навчальних програм магістрів.
статья [21,2 K], добавлен 27.08.2017Сучасний стан та перспективи особистісно-орієнтованого підходу до психологічної підготовки майбутніх психологів в умовах "нової повсякденності". Особливості навчання майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти: андрагогічний підхід.
дипломная работа [41,4 K], добавлен 24.04.2017Вивчення першочергових завдань освітньої політики держави. Дослідження механізму сталого розвитку системи освіти. Аналіз особливостей розвитку освіти з урахуванням сучасних вимог. Аналіз парадигмальних аспектів модернізації системи освіти в Україні.
статья [22,6 K], добавлен 22.02.2018Характеристика мислення, методи історичного пізнання. Дидактичні передумови навчання історії і розвитку мислення. Способи засвоєння змісту історичної освіти. Місце інформаційно-комунікативних технологій у процесі розвитку історичного мислення учнів.
дипломная работа [63,5 K], добавлен 28.03.2012Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018Гуманізація освіти в сучасному суспільстві. Психолого-фізіологічні основи для навчання школярів. Психологічні особливості навчання іноземної мови. Комп’ютер як засіб підвищення ефективності навчання. Web-ресурси для розвитку володіння іноземною мовою.
курсовая работа [47,4 K], добавлен 28.07.2014Поняття про професійну освіту. Історія формування й розвитку професійної вузівської підготовки. Особливості професійної підготовки у вузі та її специфіка на сучасному етапі. Мета розвитку особистості, її цивільного, етичного і культурного вдосконалення.
реферат [26,4 K], добавлен 10.02.2013Еволюція ШІС, явища освіти. Концепція безперервної освіти як головна умова життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Аналіз сучасного етапу розвитку позашкільной освіти наприкладі Палацу дитячої та юнацької творчості. Етапи розвитку сайту Палацу.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 01.07.2008Аналіз педагогічних поглядів М. Грушевського, М. Драгоманова на національну освіту та виховання. Роль історії, екології у розвитку освіти та виховання. Основні положення концепції національного виховання. Перспективи розвитку ідеї видатних діячів.
статья [22,0 K], добавлен 18.12.2017
