Методологічні засади проблеми формування культурних цінностей майбутніх учителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru

ВСП «Лисичанський педагогічний фаховий коледж»

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Методологічні засади проблеми формування культурних цінностей майбутніх учителів початкової школи

Пивоварова Ганна Сергіївна,

викладач

Пивоварова Г. С. Методологічні засади проблеми формування культурних цінностей майбутніх учителів початкової школи

Стаття зосереджена на дослідженні та аналізі процесу формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи. Автор детально розглядає теоретичні основи цієї проблеми, ключові методологічні принципи та парадигми. Надано визначення й обґрунтування методологічних засад проблеми формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи.

Стаття охоплює важливі аспекти педагогічної науки, такі як роль культурних цінностей у сучасному освітньому процесі та особливості їх формування у вищих навчальних закладах.

У статті представлений аналіз сутності поняття «методологія» та «підхід». Розкриті такі наукові підходи до дослідження проблеми формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкових класів: аксіологічний, культурологічний, компетентнісний, діяльнісний, серед- овищний, суб'єкт-суб'єктний, рефлексивний. Виокремлені певні закономірності формування культурних цінностей майбутніх учителів початкової школи. Окреслені провідні принципи, на яких ґрунтується методологія даного дослідження, а саме: урахування вікових, індивідуальних психофізіологічних особливостей, здібностей майбутніх вчителів початкової школи; систематичність та послідовність; комплексність; гнучкість; самоактуалізація; суб'єктність; принцип аксіологізації виховного середовища вишу; принцип співробітництва різних суб'єктів у процесі формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи шляхом взаємодії вишу з різними соціальними інститутами (освітніми установами, закладами культури, соціальними установами).

Стаття має значення для науковців, викладачів, студентів у галузі педагогіки, а також усіх, хто цікавиться проблемами культурних цінностей у сучасній освіті.культурний цінність вчитель

Ключові слова: культурні цінності, ціннісно-смислова парадигма, вчителі початкової школи, методологія.

Pyvovarova Н. Methodological principles of the problem of formation of cultural values of future primary school teachers

The article “Methodological foundations of the problem of formation of cultural values of future primary school teachers” focuses on research and analysis of the process of formation of cultural values of future primary school teachers. The author examines in detail the theoretical foundations of this problem, key methodological principles and paradigms. The definition and justification of the methodological foundations of the problem of the formation of cultural values of future primary school teachers are given.

The article covers important aspects of pedagogical science, such as the role of cultural values in the modern educational process and the peculiarities of their formation in higher educational institutions.

The article presents an analysis of the essence of the concept of «methodology» and «approach». Scientific approaches to the study of the problem of the formation of cultural values of future primary school teachers are disclosed: axiological, cultural, competence, activity, environmental, subject- subject, reflective. Certain regularities of the formation of cultural values of future primary school teachers are singled out. The leading principles on which the methodology of this study is based are outlined, namely: taking into account the age, individual psychophysiological characteristics, abilities of future primary school teachers; systematicity and consistency; complexity; flexibility; self-actualization; subjectivity; the principle of axiologising the educational environment of higher education; the principle of cooperation of various subjects in the process of forming the cultural values of future primary school teachers through the interaction of higher education with various social institutions (educational institutions, cultural institutions, social institutions).

The article is important for scientists, teachers, students in the field of pedagogy, as well as everyone who is interested in the problems of cultural values in modern education.

Key words: cultural values, value-meaning paradigm, primary school teachers, methodology.

Проблема формування цінностей та ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкової школи сьогодні набуває особливої значущості, оскільки масштабна військова агресія рф на території суверенної України провокує стан невизначеності серед населення, деформацію ціннісно-смислових орієнтацій, викривлення у ціннісно-смисловій сфері. Натомість від тих цінностей, що сповідує майбутній педагог, багато в чому залежатимуть ціннісні орієнтації учнів - майбутнього нації.

Чимало дослідників проблеми аксіології звертає увагу на важливість формування культурних цінностей, у тому числі у майбутніх учителів.

Проблема цінностей широко досліджена у науковій зарубіжній (М. Вебер, М. Рокич, Ш. Шварц) та вітчизняній літературі (С. Бадер, В. Лаппо, Н. Ткачова, Ю. Пелех).

Натомість проблема формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкових класів все ще потребує теоретико-методологічного дослідження.

Отже, метою статті є визначення й обґрунтування методологічних засад проблеми формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи.

Логіка дослідження передбачає аналіз сутності поняття «методологія». У довідковій літературі знаходимо такі трактування:

вчення про наукові методи пізнання навколишнього світу; галузь науки, яка вивчає загальні та спеціальні методи наукових досліджень; сукупність методів, які використовуються у будь-якій науці; принципи підходу до різних типів об'єктів дійсності і різних класів наукових задач (Грабченко, 2009);

сукупність прийомів дослідження, що застосовуються у будь-якій науці (Гончаренко, 1997);

вчення про організацію діяльності; предмет методології - організація продуктивної діяльності, спрямованої на отримання об'єктивно нового або суб'єктивно нового результату (Чернишова, 2014).

сукупність підходів, принципів, прийомів, форм та засобів організації теоретичних та практичних напрямів діяльності в різних галузях (Чернишова, 2014).

Як бачимо, методологія розуміється як вчення про глибоке пізнання тієї чи іншої проблеми з використанням сукупності підходів, принципів, інших засобів для її аналізу. У нашому випадку проблемою виступає формування культурних цінностей майбутніх учителів початкової школи. Зазначену проблему ми розглядаємо у контексті ціннісно-смислової парадигми (Бадер, 2020). Цю парадигму ми вважаємо методологічною основою дослідження.

Категорія «підхід» у науково-педагогічній літературі розглядається як:

комплекс парадигматичних, синтагматичних та прагматичних структур та механізмів у пізнанні та/або практиці, що характеризує конкуруючі між собою (або історично змінюючі одна одну) стратегії та програми у філософії, науці, політиці або в організації життя та діяльності людей (Грабченко, 2009);

- сукупність наявних знань, навичок, понятійного апарату, які повинен мати дослідник, щоб розглянути проблему з конкретної точки зору (Гончаренко, 1997).

Як бачимо, у деяких джерелах поняття «методологія» та «підхід» дещо схожі. Однак ми вважаємо, що категорія «методологія» ширша і включає інтегральну сукупність підходів, що дозволяють повною мірою дослідити проблему. Ми виділили такі наукові підходи до дослідження проблеми формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкових класів: аксіологічний, культурологічний, компетентнісний, діяльнісний, середовищний, суб'єкт- суб'єктний, рефлексивний.

Так, аксіологічний підхід (С. Бадер, І. Бех, В. Лаппо, Н. Ткачова) є провідним під час розгляду проблеми формування культурних цінностей майбутніх освітян. Формування всього спектра цінностей у студентів - одне з пріоритетних завдань вишу з точки зору аксіології. Крім того, сам здобувач, комунікація в системах «студент - студент», «викладач - студент» розглядаються як цінність та взаємообмін цінностями в освітньому процесі.

Культурологічний підхід (М. Бастун, В. Гриньова, Л. Лунгу, Л. Хомич) орієнтує на підготовку такого майбутнього фахівця, у тому числі майбутнього вчителя початкової школи, який стане носієм та транслятором культурних цінностей суспільства, держави, нації. Отже, зміст освіти вишу має бути орієнтований не лише на підготовку фахівця до майбутньої професії, а й на формування у нього стійких культурних цінностей. У зв'язку з цим найважливішим завданням є визначення переліку таких цінностей для кожної конкретної держави та суспільства, фіксація їх у нормативних документах та трансляція через зміст освіти на всіх рівнях.

У руслі компетентнісного підходу (О. Дубасенюк, Н. Побірченко) проблема формування цінностей нерозривно пов'язана з професійними цінностями, частина з яких водночас є і культурними. Крім того, найважливіше завдання - формування культурних цінностей майбутніх учителів початкової школи - не виключає, а взаємодоповнює процес формування ключових компетентностей майбутнього педагога-початківця.

Важливість діяльнісного підходу (І. Княжева, О. Пометун) зумовлена тим, що, на думку вчених, які вивчали механізми формування цінностей (Т. Антоненко, С. Бадер, Ю. Пелех), процес інтеріоризації культурних цінностей можливий лише під час різних видів діяльності - навчальної, виховної, волонтерської, суспільно корисної, квазіпрофесійної тощо.

Середовищний підхід (В. Желанова, О. Ярошинська) допомагає розглянути проблему формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи в освітньому просторі вишу, а саме в процесі соціально-гуманітарної роботи. Очевидно, що кожен заклад освіти має свою історію, традиції, цінності, крім того, вища школа є транслятором цінностей суспільства, держави, конкретної культури, нації. Це відображається у змісті освіти. Саме тому освітнє середовище вишу має значний потенціал у формуванні культурних цінностей майбутніх спеціалістів.

Суб'єкт-суб'єктний підхід (М. Кульбацька О. Ліннік, Н. Слюсаренко) підкреслює специфіку взаємодії між викладачами та здобувачами у процесі формування культурних цінностей майбутніх педагогів. Як було зазначено вище, цінності, зокрема культурні, неможливо нав'язати особистості, тобто авторитарна позиція викладача закладу освіти повністю виключається під час інтеракції.

У межах цього підходу студент розглядається як активна особистість з унікальним набором цінностей, своїм світоглядом та системою поглядів на життя.

Як бачимо, в освітньому процесі відбувається обмін цінностями, у тому числі культурними, під час взаємодії, яка має набути рис партнерства. Тільки за такої умови можливо не просто пред'являти культурні цінності студентам, а й сприяти їхній інтеріоризації.

Використання рефлексивного підходу (В. Желанова) зумовлене тим, що формування культурних цінностей можливе лише за постійного самоаналізу з боку здобувача щодо власної діяльності, вивчення своїх можливостей, розкриття свого Я. Крім того, суб'єкт-суб'єктна взаємодія, про що йшлося вище, спрямована на формування рефлексивних навичок. Таким чином, простежується взаємозалежність суб'єкт-суб'єктного та рефлексивного підходів до вирішення проблеми формування культурних цінностей майбутніх педагогів початкової школи.

Отже, ціннісно-смислова парадигма, яка вміщує низку наукових підходів, виступає методологічною основою проблеми формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи та дозволяє комплексно розглянути специфіку їх формування, а також буде покладена в основу проєктування та обґрунтування відповідних педагогічних умов.

Ураховуючи закономірності навчання й виховання здобувачів вищої освіти та синтезуючи їх, маємо можливість виокремити певні закономірності формування культурних цінностей майбутніх учителів початкової школи, зокрема:

система формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи залежить від домінантних у суспільстві цінностей, норм, ідеалів. Однак вона здатна сама впливати на визначення пріоритетних суспільно важливих цінностей;

формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи, з одного боку, зумовлене впливом соціуму, а з іншого, - визначається смисловим наповненням взаємодії із провідними суб'єктами освітнього процесу (представниками адміністрації, викладачами, іншими студентами, учнями школи, комунікація з якими відбувається під час педагогічних практик);

рівень сформованості культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи визначається рівнем самоактуалізації, суб'єктності, наявністю позитивних мотивів діяльності провідних суб'єктів освітнього процесу вишу;

пряма залежність студентського віку і ціннісного самовизначення.

Не можемо оминути й певні принципи, що будуть покладені в основу формування культурних цінностей майбутніх учителів початкової школи.

Принцип є найважливішою одиницею методології науки. Це те, без чого неможливо розглянути досліджувану проблему всебічно і спроєктувати відповідне вирішення проблеми.

Провідними принципами, на яких ґрунтується методологія нашого дослідження, визначаємо такі:

урахування вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, здібностей майбутніх вчителів початкової школи при доборі та реалізації відповідних форм, методів, засобів, технологій роботи в різних видах соціально-гуманітарної роботи з ними;

систематичність та послідовність, що відображає необхідність перманентного, поетапного формування культурних цінностей у процесі професійної підготовки шляхом включення до різних видів діяльності (соціально-гуманітарної, волонтерської, дозвільної, розважальної);

комплексність - облік у процесі роботи всіх факторів впливу на особистість майбутнього вчителя початкових класів загалом та зокрема систему культурних цінностей;

гнучкість - вибір чи зміна відповідних форм, методів, засобів, технологій роботи з майбутніми вчителями залежно від зовнішньої ситуації впливу;

самоактуалізацію - спрямованість усієї сукупності впливів виховного середовища на особистість майбутнього вчителя початкової школи заради постійного пошуку ним себе, свого місця в соціумі, пізнання власних здібностей, усвідомлення власних смислів та розуміння ієрархії власних цінностей;

суб'єктність - опора на потенційні можливості, здібності, цінності та смисли майбутніх вчителів початкової школи;

принцип аксіологізації виховного середовища вишу, що передбачає розуміння самого студента як цінності, суб'єкта власного розвитку, творця свого подальшого професійного та життєвого шляху на основі сформованих культурних цінностей, що увійдуть до структури особистості;

принцип співробітництва різних суб'єктів у процесі формування культурних цінностей майбутніх вчителів початкової школи шляхом взаємодії вишу з різними соціальними інститутами (освітніми установами, закладами культури, соціальними установами). Саме така взаємодія дозволяє занурити студентів у різні види діяльності, які мають аксіологічне навантаження (аксіологічний потенціал) (при проходженні різних видів педагогічних практик, відвідуванні театрів, музеїв, бібліотек, культурних заходів, організації благодійних акцій у дитячих лікарнях, дитячих будинках тощо).

Таким чином, методологічною основою дослідження є сукупність підходів, закономірностей та принципів формування культурних цінностей майбутніх учителів початкової школи у межах ціннісно-смислової парадигми освіти.

Список використаної літератури

Грабченко А. І., Федорович В. О., Гаращенко Я. М. Методи наукових досліджень : навчальний посібник. Харків : НТУ «ХПІ», 2009. 142 с.

Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 373 с.

Термінологічний словник з основ підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів післядипломної педагогічної освіти / Є. Р. Чернишова, Н. В. Гузій, В. П. Ляхоцький ; за наук. ред. Є. Р. Чернишової. Київ : ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», 2014. 230 с.

Бадер С. О. Система формування ціннісно-смислових орієнтацій майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у фаховій підготовці : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Старо- більськ, 2020. 576 с.

References

Hrabchenko, A. I., Fedorovych, V O., & Harashchenko, Ya. M. (2009). Metody naukovykh doslidzhen [Methods of scientific research]. Kharkiv: NTU «KhPI» [in Ukrainian].

Honcharenko, S. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Chernyshova, Ye. R., Huzii, N. V, & Liakhotskyi, V P. (2014). Terminolohichnyi slovnyk z osnov pidhotovky naukovykh ta naukovo-pedahohichnykh kadriv pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Terminological dictionary on the basics of training of scientific and scientific-pedagogical personnel of postgraduate pedagogical education]. Ed. Ye. R. Chernyshova. Kyiv: DVNZ «Universytet menedzhmentu osvity» [in Ukrainian].

Bader, S. O. (2020). Systema formuvannia tsinnisno-smyslovykh oriientatsii maibutnikh vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity u fakhovii pidhotovtsi [The system of formation of valuesemantic orientations of future teachers of preschool education institutions in professional training]. Doctor S thesis. Starobilsk [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru