Єдність педагогічної теорії і практики в системі професійної підготовки магістрів (з досвіду роботи)

Размещено на http://allbest.ru

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Єдність педагогічної теорії і практики в системі професійної підготовки магістрів (з досвіду роботи)

Ільченко Олена Юріївна доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри загальної педагогіки та андрагогіки

Анотація

Проаналізовано проблему єдності педагогічної теорії і практики в системі професійної підготовки магістрів. Акцентовано увагу на спеціальності 011 Освітні педагогічні науки (освітньої-професійна програма підготовки магістрів «Освітні, педагогічні науки», яка готує здобувачів вищої освіти до роботи в науковій і освітній сферах). Розкрито досвід роботи кафедри загальної педагогіки та андрагогіки, яка є випусковою і здійснює професійну підготовку фахівців з цієї спеціальності. Виокремлено шляхи і форми забезпечення єдності теорії і практики у цілісній підготовці здобувачів вищої освіти: у межах аудиторных занять (лекційні, семінарські заняття): проведення інтерактивних, проблемних лекцій, лекцій-дискусій, лекцій-візуалізацій, семінарів-діалогів, семінарів-диспутів, семінарів-колоквіумів, семінарів-мікровикладання; у зв'язку із виробництвом (виробничі практики): виробнича педагогічна практика у вищій школі, виробнича науково-педагогічна практика у вищій школі; у межах позааудиторної, самостійної роботи: підготовка здобувачів до участі у конкурсі наукових робіт, участь в роботі студентсько-аспірантського гуртка кафедри, наукових гуртків викладачів кафедри; залучення магістрантів до участі в наукових зібраннях; опублікування статей у кафедральному часописі «Дидаскал» та ін.

Ключові слова: принцип єдності педагогічної теорії і практики, професійна педагогічна підготовка, освіта, освітня програма, магістр, педагогічний досвід.

Вступ

Постановка проблеми. Закон України «Про освіту» (2017 р.) наголошує і акцентує на тому, що метою сучасної освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору [2].

Реалізація цієї мети вимагає оновлення головних завдань професійно -педагогічної підготовки здобувача вищої освіти і, зокрема, вчителя. Ці зміни стосуються нових освітніх стандартів, кваліфікаційних моделей і методичних систем професійної підготовки фахівців за рівнями «бакалавр» і «магістр», що базуються на основі діяльнісного, особистісно зорієнтованого та компетентнісного підходів, запровадженні освітніх інновацій, нових інформаційних технологій навчання.

На разі в освітянській спільноті актуальним є питання співвідношення теорії і практики у підготовці здобувачів вищої освіти. Досвід прогресивних зарубіжних країн, зокрема доробок німецьких учених і закладів освіти, розглядають практику як мету, критерій і умову підготовки фахівців, де вона складає 40% від теоретичних дисциплін, а «дитинство розуміється як самостійна фаза життя з правом прояву ініціативи і задоволеність власним світосприйняттям, а не лише як тренувальний етап для вступу до світу дорослих» [1]. Реалії сьогодення в Україні переконують, що поки що не досягнуто єдності теорії і практики у формуванні бакалавра і магістра, терміни багатьох видів практик скорочені, пропедевтична педагогічна практика, як один із найважливіших і визначальних видів практики студентів, у багатьох університетах відсутня, через брак коштів не проводиться практика в школах сільської місцевості тощо.

Тож, метою статті є висвітлення досвіду реалізації на практиці принципу єдності педагогічної теорії і практики в системі професійної підготовки магістрів зі спеціальності 011 »Освітні, педагогічні науки».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні проблема дослідження підготовки педагогічних кадрів і, зокрема єдності педагогічної теорії і практики, є актуальною і важливою. У цьому аспекті можемо виділити кілька напрямів: дослідження методологічних і теоретичних засад професійної підготовки (В. Безпалько, І. Бех, М. Луговий, Н. Ничкало та ін.); студіювання проблеми педагогічної майстерності у професійній підготовці вчителя (Є. Барбіна, І. Зязюн, О. Лавріненко та ін.); вивчення ролі і значення педагогічної практики в системі професійної підготовки (В. Бондар, С. Полянський, М. Приходько та ін.); вивчення проблем і перспектив розвитку вищої педагогічної освіти (А. Алексюк, Є. Бєлозерцев, О. Глузман та ін.).

Виклад основного матеріалу

Концептуальна ідея дослідження полягає в усвідомленні єдності теоретичних і практичних компонентів педагогічного процесу, що виключає питання домінування теорії чи практики або їх незалежного співіснування, і має шляхами реалізації роботу магістрів під час аудиторних занять, виробничої практики, позааудиторної і самостійної діяльності.

Підґрунтям забезпечення єдності теорії і практики розглядаємо принцип студентоцентризму, як базовий в організації освітнього процесу, принцип цілісності, фундаментальності і безперервності навчання.

У даній статті увагу акцентуємо на спеціальності 011 Освітні педагогічні науки (освітньої-професійна програма підготовки магістрів «Освітні, педагогічні науки», яка готує здобувачів вищої освіти до роботи в науковій і освітній сферах). Кафедра загальної педагогіки та андрагогіки є випусковою, здійснює підготовку фахівців з цієї спеціальності, має свій досвід і напрацювання.

У 2015 р. викладачами кафедри під керівництвом її завідувача А. М. Бойко ліцензовано підготовку магістра в галузі знань 18.01 Специфічні категорії за спеціальністю 8.180.100021 «Педагогіка вищої школи» (нині галузь знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність 011 Освітні, педагогічні науки). Ліцензування нової для Університету спеціальності зумовлювалося: по-перше, прагненням української спільноти до динамічних інтеграційних процесів та входженням у європейський освітній простір; по-друге, потребою зміцнення міжнародного авторитету й формування позитивного іміджу української держави у світі; по-третє, необхідністю реформування української вищої освіти в контексті європейських і світових освітніх стандартів, удосконалення психолого-педагогічної підготовки викладачів закладів вищої освіти; й, по-четверте, пошуком шляхів адаптування досвіду передових європейських університетів і прагненням зберегти свої освітні національні самобутні традиції.

Особливо відчутно ці тенденції простежуються у Полтавському регіоні, зокрема у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, який завжди був і є одним з найважливіших центрів освіти і науки в Україні, багатої національної традиції та інноваційних здобутків.

У статті не ставимо за мету здійснити глибокий аналіз освітньо-професійних програм «Освітні, педагогічні науки» за різні роки. Акцентуємо увагу на проблемі забезпечення єдності теорії і практики у підготовці магістрів, вирішення якої, насамперед, залежить від чіткої постановки мети, освітньої орієнтації програми, її основного фокусу, особливостей, придатності до працевлаштування випускників, загальних і фахових компетентностей, програмних результатів навчання, переліку освітніх компонентів та їх логічної послідовності вивчення тощо.

Враховуючи, затверджений і уведений в дію наказом Міністерства освіти і науки України стандарт вищої освіти зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки для другого (магістерського) рівня вищої освіти (від 11.05.2021 р. № 520), звертаємося до профілю і змісту освітньо-професійної програми «Освітні, педагогічні науки» за 2021 р. Метою освітньої програми є підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі педагогіки вищої школи, здатних до здійснення професійної діяльності викладача закладу вищої освіти; ефективного й комплексного розв'язання проблем сучасної теорії і практики вищої освіти; конкурування на ринку праці; особистісно-професійного зростання, поглиблення й розширення світоглядної компетентності та морально-ціннісних орієнтацій на засадах особистісно-гуманістичної парадигми вищої освіти України. Мета освітньої програми узгоджується із Місією і Стратегією розвитку ПНПУ імені В. Г. Короленка на 2020-2025 роки. Освітня програма спрямована на опанування здобувачами загальними і фаховими компетентностями, необхідними для кваліфікованого виконання професійних завдань викладача закладу вищої освіти.

Програма розкриває основи професійної підготовки до здійснення викладацької діяльності в університетах та закладах вищої освіти в сучасних умовах трансформації вищої освіти України і характеризується такими особливостями: 1) оригінальною пропозицією й упорядкованою логічною послідовністю освітніх компонентів; 2) забезпеченням можливості надання випускникам професійної кваліфікації «викладач закладу вищої освіти» та освітньої кваліфікації «магістр освітніх, педагогічних наук»; 3) широким спектром вибіркових дисциплін, які розкривають актуальні проблеми розвитку вищої освіти України у ХХІ столітті; 4) практичною підготовкою у межах виробничих педагогічних практик на базі випускової кафедри загальної педагогіки та андрагогіки ПНПУ імені В. Г. Короленка та в інших закладах вищої освіти України.

З метою освітньої програми, її орієнтацією і освітнім фокусом узгоджуються загальні, фахові компетентності, програмні результати навчання (згідно стандарту Вищої освіти України зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки за другим (магістерським) рівнем вищої освіт, уведений у дію МОН України № 520 від 11.05.2021 р.).

Варто підкреслити, що серед загальних, фахових компетентностей, програмних результатів навчання частина мають практико зорієнтований характер, частина - спрямовані на розвиток інтелектуальної сфери випускників, чим зумовлюється потреба в організації цілісного освітнього процесу на засадах фундаментальності і безперервності, міцної єдності і балансу теорії та практики. Саме на цій основі викладачі кафедри забезпечують єдність теорії і практики в системі професійної підготовки магістрів спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки у межах аудиторної роботи (лекційні, семінарські заняття), через виробничу педагогічну практику, у межах позааудиторної та самостійної роботи.

Організація аудиторної роботи здобувачів вищої освіти забезпечується викладачами кафедри викладанням навчальних дисциплін (обов'язкові, вибіркові) на денній і заочній формах навчання. Якщо розглянути в хронології, у межах освітніх програм 2017-2021 років перелік навчальних дисциплін, пропонованих для вивчення магістрантам, змінювався.

В освітній програмі 2017 р. здобувачі вищої освіти мали можливість опанувати наступні навчальні дисципліни (обов'язкові), які читалися викладачами кафедри загальної педагогіки та андрагогіки: у циклі загальної підготовки - Організація наукових досліджень - 3 кредити (ІІ сем.); у циклі професійної підготовки - Педагогіка вищої школи - 9 кредитів (І, ІІ сем.), Методика викладання у вищій школі - 9 кредитів (І, ІІ сем.), Інноваційна парадигма освіти і виховання - 3 кредити (І сем.), Андрагогіка в системі педагогічних наук - 4 кредити (ІІІ сем.), Педагогічні технології навчання і виховання у вищій школі - 4 кредити (І сем.), Суб'єкт-суб'єктні відносини викладача і студента у вищій школі - 4 кредити (І сем.), Історія педагогіки вищої школи - 4 кредити (ІІ сем.), Інноваційні технології в освіті - 4 кредити (ІІІ сем.). магістрант кафедра андрагогіка освіта

В освітніх програмах 2018 р., 2019 р.: у циклі загальної підготовки - Організація наукових досліджень - 3 кредити (ІІ сем.); у циклі професійної підготовки - Педагогіка вищої школи - 9 кредитів (І, ІІ сем.), Методика викладання у вищій школі - 9 кредитів (І, ІІ сем.), Інноваційна парадигма освіти і виховання - 3 кредити (І сем.), Андрагогіка в системі педагогічних наук - 5 кредитів (ІІІ сем.), Педагогічні технології навчання і виховання у вищій школі - 4 кредити (І сем.), Суб'єкт-суб'єктні відносини викладача і студента у вищій школі - 4 кредити (І сем.), Історія педагогіки вищої школи - 4 кредити (ІІ сем.).

В освітній програмі 2020 р. у циклі загальної підготовки - Організація наукових досліджень -3 кредити (І сем.); у циклі професійної підготовки - Педагогіка і психологія вищої школи - 8 кредитів (І, ІІ сем.), Методика викладання у вищій школі - 4 кредити (ІІ сем.), Андрагогіка в системі педагогічних наук -4 кредити (ІІ сем.), Педагогічні технології навчання і виховання у вищій школі - 4 кредити (І сем.), Суб'єкт- суб'єктні відносини викладача і студента у вищій школі - 4 кредити (І сем.). В освітній програмі 2021 р.: у циклі загальної підготовки - Методологія та організація наукових досліджень - 3 кредити (І сем.), Історія педагогіки вищої школи - 3 кредити (І сем.); у циклі професійної підготовки - Педагогіка і психологія вищої школи - 8 кредитів (І, ІІ сем.), Методика викладання у вищій школі - 4 кредити (ІІ сем.), Андрагогіка в системі педагогічних наук - 4 кредити (ІІ сем.), Педагогічні технології навчання і виховання у вищій школі - 4 кредити (І сем.), Суб'єкт-суб'єктні відносини викладача і студента у вищій школі - 4 кредити (І сем.).

Система вибіркових навчальних дисциплін, які розкривають актуальні проблеми розвитку вищої освіти України у ХХІ столітті, також вирізняється своїм розмаїттям. У 2017 -2021 роках здобувачам вищої освіти за різних часів пропонувалися такі вибіркові дисципліни: Автономія закладу вищої освіти / Хмарні технології та сервіси Google у професійній діяльності; Тендерний підхід у педагогіці / Основи волонтерської діяльності; Основи християнської педагогіки / Сучасні актуальні проблеми педагогіки вищої школи; Менеджмент в освіті / Персоналії в історії української національної педагогіки; Полікультурне навчання і виховання у світових освітніх системах / Актуалізація педагогічних ідей Г. Ващенка в умовах розбудови національної системи освіти; Інноваційна парадигма вищої освіти в Україні / Технології національного виховання у вищій школі та ін.

Мета і очікувані результати навчання дисциплін (обов'язкові, вибіркові), їх навчальний контент (лекційні, семінарські зняття; завдання самостійної роботи; питання модульного, поточного, семестрового контролю) сформовано з урахуванням принципу єдності теорії і практики. У межах аудиторних занять принцип реалізується через проведення викладачами інтерактивних, проблемних лекцій, лекцій-дискусій, лекцій-візуалізацій, семінарів-діалогів, семінарів-диспутів, семінарів-колоквіумів, семінарів-мікровикладання; виконання магістрантами практичних завдань і вправ, участь у ділових іграх і групових дискусіях, розв'язання педагогічних ситуацій і вирішення педагогічних задач, наближених до освітніх реалій, підготовку наукових доповідей, рефератів, повідомлень із наступним їх захистом та ін.

Зміст і технологія вивчення навчальних дисциплін, зорієнтовані на особистісне і компетентнісне зростання викладача закладу вищої освіти, на формування його професійно педагогічної спрямованості і мотиваційної готовності до роботи у сфері науки і освіти, на забезпечення оптимальної єдності і балансу теорії і практики, на формування науково-педагогічного світогляду, розвиток професійного мислення і творчості випускника освітньої програми. Сукупність і логічна послідовність вивчення дисциплін передбачає професійно-практичну, педагогічну та психологічну підготовку здобувачів до професійної діяльності в закладах вищої освіти.

Важливою складовою забезпечення єдності теорії і практики у підготовці магістрів зі спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки є виробничі практики, які належать до обов'язкових компонентів освітньої програми. В освітніх програмах 2017-2021 років їх назви і кількість кредитів варіювалися: в освітніх програмах 2017 р., 2018 р., 2019 р. (виробнича практика зі спеціальності - 12 кредитів (ІІ, ІІІ сем.), в освітніх програмах 2020 р., 2021 р. (виробнича педагогічна практика у вищій школі - 6 кредитів (ІІ сем.), виробнича науково-педагогічна практика у вищій школі - 9 кредитів (ІІІ сем.). Практика магістрантів передбачає безперервність і послідовність її проведення та оволодіння достатнім обсягом практичних знань і умінь. Зміст наскрізної програми і робочих програм виробничих практик укладено відповідно до «Положення про організацію та проведення практик студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка» [3].

Виробнича педагогічна практика у вищій школі (розробник робочої програми - А. В. Хоменко) проводиться безпосередньо в процесі здобуття освіти на базі випускової кафедри загальної педагогіки та андрагогіки Полтавського національного педагогічного університету імені В.... Г. Короленка та в інших закладах вищої освіти України за місцем проживання та майбутнього працевлаштування магістрантів. В якості мети виробничої практики визначено формування загальних та фахових компетентностей майбутніх фахівців у галузі педагогіки вищої школи; готовності магістрантів до виконання професійної діяльності викладача вищої школи; закріплення та перевірка теоретичних знань, практичних умінь і навичок щодо здійснення навчально-методичної, науково-дослідницької та виховної роботи в закладах вищої освіти. У ході виконання практичних індивідуальних завдань магістранти мають розробити індивідуальний комплексний план професійної діяльності на період виробничої практики; підготувати доповідь на методичний семінар кафедри; проаналізувати навчальні заняття викладачів університету; провести навчальні заняття, виховні години в академічній групі; підготувати пропозиції щодо розвитку навчально - методичної, науково-дослідної та виховної роботи викладача вищої школи.

Виробнича науково-педагогічна практика у вищій школі (розробник робочої програми - А. В. Хоменко) має за мету професійну підготовку фахівців високої кваліфікації в галузі педагогіки вищої школи, формування багатофункціональних компетентностей з організації та здійснення науково - педагогічної діяльності викладача закладу вищої освіти. Серед видів індивідуальних завдань практикантів: створення індивідуального комплексного плану професійної діяльності на період виробничої практики; підготовка доповіді та виступ на науковій конференції; аналіз навчальних занять викладачів університету; проведення навчальних занять, виховних годин в академічній групі (на потоці); підготовка одноосібної статті до друку; підготовка пропозицій щодо розвитку науково-дослідницької, навчально-методичної, виховної та організаційної роботи викладача вищої школи. По завершенні практики магістранти мають захистити її результати на засідання кафедри, де не лише підбиваються підсумки їх роботи, але й обговорюються умови, шляхи, засоби підвищення якості вищої педагогічної освіти, зокрема питання забезпечення єдності теорії і практики в організації освітнього процесу.

Важливим моментом виробничої практики є те, що здобувачі мають можливість підібрати та опрацювати матеріал для написання кваліфікаційної роботи, здійснити апробацію результатів свого дослідження тощо. Кваліфікаційна магістерська робота є творчим, самостійним видом навчально-наукової роботи студента, яка зорієнтована на формування загальних і спеціальних компетентностей, передбачених освітньою програмою підготовки магістра, зокрема, здатності самостійно здійснювати науковий пошук і розв'язувати конкретні науково-теоретичні й практичні завдання професійного характеру.

Забезпечення єдності теорії і практики у межах позааудиторної, самостійної роботи здобувачів здійснюється й в інших напрямах. Серед них визначаємо: участь магістрантів у конкурсі наукових робіт «Нато-Україна: співпраця заради безпеки та миру - 2020» (грамота О. Шовкова, грамота О. Максименко, 2020 р. - науковий керівник - О. Ю. Ільченко); участь в роботі факультативу кафедри загальної педагогіки та андрагогіки для обдарованих студентів і магістрантів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (керівник факультативу - І. В. Кравченко); участь в роботі наукових гуртків викладачів кафедри, в роботі наукових зібрань, зокрема науково -практичних конференцій, які проводить кафедра, підготовка й опублікування статей у кафедральному часописі «Дидаскал» та ін.

Висновки

Отже, як основні шляхи і форми забезпечення єдності теорії і практики у цілісній підготовці здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки, визначаємо: у межах аудиторных занять (лекційні, семінарські заняття): проведення інтерактивних, проблемних лекцій, лекцій-дискусій, лекцій-візуалізацій, семінарів-діалогів, семінарів-диспутів, семінарів-колоквіумів, семінарів-мікровикладання; види роботи здобувачів - виконання практичних завдань і вправ, участь у ділових іграх і групових дискусіях, розв'язання педагогічних ситуацій і вирішення педагогічних задач, наближених до освітніх реалій, підготовка наукових доповідей, рефератів, повідомлень із наступним їх захистом та ін.; у зв'язку із виробництвом (виробничі практики): виробнича педагогічна практика у вищій школі, виробнича науково-педагогічна практика у вищій школі; види індивідуальних завдань здобувачів з виробничих практик - створення індивідуального комплексного плану професійної діяльності на період виробничої практики; підготовка доповіді на методичний семінар кафедри; аналіз навчальних занять викладачів університету; проведення навчальних занять, виховних годин в академічній групі (на потоці); підготовка пропозицій щодо розвитку навчально-методичної, науково-дослідної та виховної роботи викладача вищої школи; підготовка наукової доповіді та виступ на науковій конференції; підготовка одноосібної статті до друку; захист результатів виробничої практики на засіданні кафедри та ін.; у межах позааудиторної, самостійної роботи: підготовка магістрантів до участі у конкурсі наукових робіт «Нато-Україна: співпраця заради безпеки та миру - 2020»; організація і проведення студентсько- аспірантського гуртка кафедри загальної педагогіки та андрагогіки «Актуальні проблеми педагогічної науки і практики», наукових гуртків викладачів кафедри; залучення магістрантів до участі в наукових зібраннях, зокрема до науково-практичних конференцій, які проводить кафедра та ін.; види роботи здобувачів - опрацювання інформаційних джерел, написання наукової роботи, підготовка презентацій, промо-роликів, доповідей, проєктів, опублікування статей у кафедральному часописі «Дидаскал», підготовка наукової доповіді та виступ на конференції; виконання кваліфікаційної роботи та ін.

Названі шляхи і форми забезпечення єдності теорії і практики у цілісній підготовці магістрів заслуговують на їх подальше використання й, водночас, враховуючи швидкість змін та динамічність освітнього простору, їх потенціал має постійно оновлюватися і поповнюватися, адекватно вимогам часу. Перспективу подальших наукових пошуків убачаємо в розробці загальних рекомендацій щодо підвищення ефективності забезпечення єдності педагогічної теорії і практики у підготовці здобувачів вищої освіти.

Список використаної літератури

1. Бойко А. М. Єдність теорії і практики у підготовці вчителя. Освіта України, 2001. № 57. С. 5.

2. Закон України «Про освіту», 2017. Освіта. UA. URL: http://osvita.ua/legislation/law/2231

3. Положення про організацію та проведення практик студентів Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Полтава, 2019. 38 с.

Abstract

Unity of pedagogical theory and practice in the professional training system of masters (from work experience)

Ilchenko Olena

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor at the Department of General Pedagogy and Andragogy

V. G. Korolenko Poltava National Pedagogical University

Introduction. The problem of the unity of pedagogical theory and practice in the system of professional training of masters is analyzed. Attention is focused on the specialty 011 Educational Pedagogical Sciences (educational and professional master's training program «Educational, Pedagogical Sciences», which prepares students of higher education to work in the scientific and educational spheres). The work experience of the department of general pedagogy and andragogy, which is a graduation department and carries out professional training of specialists in this specialty, is revealed.

Purpose. Highlighting the experience of implementing the principle of the unity ofpedagogical theory and practice in the system ofprofessional training of masters in specialty 011 «Educational and pedagogical sciences».

Methods. The research used general scientific methods of scientific research - analysis, synthesis, comparison, specification, and generalization of theoretical propositions.

Results. The ways and forms of ensuring the unity of theory and practice in the holistic training of higher education applicants are highlighted: within classroom classes (lectures, seminars): holding interactive, problem- based lectures, lectures-discussions, lectures-visualizations, seminars-dialogues, seminars-disputes, seminars- colloquiums, micro-teaching seminars; in connection with production (production practices): production pedagogical practice in higher education, production scientific and pedagogical practice in higher education; within the framework of extracurricular, independent work: preparation of applicants for participation in the competition of scientific works, participation in the work of the student-postgraduate circle of the department, scientific circles of teachers of the department; involvement of master's students in participation in scientific meetings; publication of articles in the cathedral magazine «Didaskal» and others.

Originality. Presentation of the rich and original work experience of the staff of the Department of General Pedagogy and Andragogy, which ensures the implementation of the educational program «Educational and Pedagogical Sciences» for the professional training of applicants of the second (master's) level of higher education

Conclusions. The mentioned ways and forms of ensuring the unity of theory and practice in the integral training of masters deserve their further use and, at the same time, taking into account the speed of changes and the dynamism of the educational space, their potential must be constantly renewed and replenished, adequately to the requirements of the time. We see the prospect of further scientific research in the development of general recommendations for increasing the effectiveness of ensuring the unity of pedagogical theory and practice in the preparation of higher education applicants.

Keywords: Principle of Unity of Pedagogical Theory and Practice, Professional Pedagogical Training, Education, Educational Program, Master's Degree, Pedagogical Experience.

References

1. Boiko, A. M. (2001). Yednist teorii i praktyky u pidhotovtsi vchytelia [Unity of theory and practice in teacher training]. Osvita Ukrainy - Education of Ukraine, 27, 5 [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrainy Pro osvitu № 2145-VIII [Law of Ukraine On education No. 2145-VIII]. (2017). zakon.rada.gov.ua. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

3. Polozhennia pro orhanizatsiiu ta provedennia praktyk studentiv Poltavskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. H. Korolenka [Regulations on the organization and conduct of internships for students of V.G. Korolenko Poltava National Pedagogical University]. (2019). Poltava, Ukraine. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru