Соціалізація особистості та тайм-менеджмент у закладі освіти: актуальні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціалізація особистості та тайм-менеджмент у закладі освіти: актуальні аспекти

Марчук І.В.

Marchuk I. Socialization of personality & time management in the educational institution: current aspects

The article highlights issues related to key aspects in the context of the complex process of socialization of each individual through the prism of the implementation of activities in educational institutions. One of the prominent places is the production of ideas on the way to the extrapolation of current directions related to the processes of informatization of society.

The forms of educational work that are carried out during the lesson / lessons (individual activities, work in pairs / groups) are analyzed through the prism of the introduction of trendy time management techniques, which involve the performance of a number of practically oriented tasks.

It has been proven that the educational institution is one of the important “agents” of socialization on the way to the harmonious development of the growing generation, which must master a number of skills and abilities for a harmonious life in society and the successful realization of their abilities and talents in the future (in the process of producing a professional trajectory of personal progress).

In the research, issues related to managerial aspects are updated, which are directly interconnected with the end-to-end processes of informatization of society in general and time management (self-management) techniques in particular, taking into account the understanding of managers (together with the entire educational cohort of subject teachers) and students of digitalized educational institutions approaches to familiarization with educational content. The main practical stages on the way to the affirmation of the self-development of the individual properties of the heads of educational institutions through the prism of extrapolation to the managerial activities of performance - self-management are highlighted.

The article analyzes approaches to overcoming the manifestations of procrastination thanks to the extrapolation of trending methods of self-management and the use of the “rule of small steps”. Attention is focused on the formation of cases with instructions for the successful completion of a number of tasks / exercises during the lesson / lessons. It has been proven that the actions mentioned above will contribute to the successful implementation of the professional guidelines of the growing generation.

Key words: personality socialization, time management, educational institution, relevant aspects, educational narratives, performance - self-management, procrastination, “agents” of socialization, extrapolation.

Сучасні освітні наративи потребують неабиякого акцентування уваги на аспектах соціалізації кожного індивідуума в закладах освіти, як одних із “агентів соціалізації” особистості, адже вони здійснюють вагому інфлюенцію на розвиток світоглядної життєвої парадигми, концептуального розуміння низки процесів та особливостей особистісної траєкторії подальшого розвитку. Використання ефективних практик щодо “регулювання” власного часу та навичок резильєнтності з метою гармонійного розвитку та репрезентації на практиці своїх здібностей під час продукування професійних активностей - на часі.

Науковці детально дослідили низку питань щодо процесів у контексті соціалізації особистості загалом та ключових векторів на шляху до ефективної імплементації технік тайм-менеджменту зокрема, зважаючи на реалізацію освітніх активностей. Н. Любченко обґрунтувала актуальність та еволюцію самоменеджменту і тайм-менеджменту як наукових напрямів [4]. Теоретичні підходи до перфоманс - самоменеджменту через призму діяльності керівника Нової української школи досліджено Г Тимошко [8]. Одне з чільних місць - науковій деталізації впливів “агентів” соціалізації на молодь [1]. Л. Овдієнко дослідила освіту як простір соціалізації особистості [5]. соціалізація освіта самоменеджмент

Зважаючи на трендові інтеграційні наративи, І. Причепа, І. Соломонюк і Т. Лесько сфокусували увагу на ключових аспектах упровадження тайм-менеджменту як дієвого інструменту на шляху до ефективного використання часу успішним менеджером [6]. М. Кириченко висвітлив концептуальні наративи щодо ког- нітивно-комунікативних вимірів ідеології інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі ХХІ століття, адже аспект цифровізації (у процесах соціалізації сучасної постаті) - у тренді [2]. О. Рябо- шапка репрезентувала основні функції тайм-менеджменту [7]. Н. Ткачук та О. Хвіщук проаналізували особливості соціалізації школярів в умовах реалізації освітнього процесу [9]. О. Чернишем досліджено соціалізацію особистості в контексті наукової проблеми [10]. Т. Колтунович та О. Поліщук висвітлили наративи прокрастинації в аспекті конфлікту між “важливим” і “приємним” [3]. Водночас варто сфокусувати більш значну увагу на особливості екстраполяції векторів, зазначених вище, на реалізацію діяльностей у сучасному закладі загальної середньої освіти.

Метою розвідки є дослідження ключових аспектів у контексті багатовекторного процесу соціалізації особистості шляхом імплементації елементів тайм-менеджементу (із превалюванням уваги на деяких аспектах самоменеджменту) у життєвий поступ усіх учасників освітнього процесу загалом та навчальні активності зокрема.

Н. Ткачук та О. Хвіщук зазначають, що соціалізація в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти є важливим етапом соціалізації протягом життя та подальшої адаптації в соціумі [9, с. 34]. О. Черниш вважає її складним і безперервним процесом соціального розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості під впливом стихійних, відносно спрямованих і цілеспрямованих впливів, що полягають в одночасному засвоєнні, відтворенні та продукуванні соціальних досвіду, цінностей, потреб, мотивів, норм, поведінки в конкретному суспільстві [10, с. 14]. Л. Овдієнко зазначає, що для того, щоб “соціалізувальні” впливи в освітньому процесі мали сенс, слід застосовувати методичні прийоми, адекватні розвитку особистості. Зокрема, організація навчальної діяльності має формуватися таким чином, щоб спрямовуватися на самостійний творчий пошук (створення ситуації, коли учень або студент у формі гри міг би змоделювати свою поведінку і вчинки так, щоб вони були схожими на ті, які виникають у конкретних життєвих обставинах, проаналізувати їх, дати оцінку власним діям і спробувати спрогнозувати подальший розвиток ситуації; сприяти долученню особистості до активної суспільно-практичної і громадської діяльності [5, с. 107].

М. Кириченко дійшов висновку, що перехід до інформаційного суспільства став носити характер технократичного проєкту (проєктів), що базується на інформаційно-комунікаційних технологіях і акумулює в собі створення автоматизованих інформаційних систем, які повинні задовольняти вимоги інформаційного суспільства, для чого необхідне створення його ідеології [2, с. 138]. Вищезазначений концепт інформатизації варто екстраполювати на процес соціалізації через призму впровадження низки діяльнісних (активних) практик щодо репрезентації освітнього контенту вітчизняною когортою освітян. К. Грона вважає, що саме загальна середня освіта сприяє розвитку підлітка як особистості, його потенціалу, творчих схильностей, професійного самовизначення. Водночас - формує загальнолюдську мораль, надає необхідні знання про природу, людину та суспільство, здійснює екологічне та фізичне виховання [1, с. 212]. Н. Ткачук та О. Хві- щук переконані в тому, що саме під час навчання у школі, учні набувають досвіду взаємодії з іншими особистостями, опановують навички соціально позитивних способів самоствердження, самореалізації, самопізнання та самовизначення [9, с. 34]. О. Рябошапка дійшла висновку, що правильна організація та управління часом зможуть сприяти досягненню значних результатів [7, с. 253].

Задля подолання проявів прокрастинації в учасників / учасниць освітнього процесу варто зосередити увагу на “правилі маленьких кроків”. Його “секрет” є дуже простим. Для того, щоб виконати широкомасштабне завдання, варто ґрадувати його на певні етапи (кроки) та поступового виконувати їх. Доцільно також сфокусувати увагу на “особистісній винагороді”, як додатковій мотивації для себе. Формування та системна акумуляція інструкцій щодо часових меж у межах виконання активностей під час здійснення певних навчальних методів, прийомів і технологій (елементи групової роботи / парні завдання з продукування проєктних активностей тощо) - приклад тайм-менеджементу на рівні проведення уроку / уроків. І. Причепа, І. Соло- монюк і Т Лесько з-поміж методів тайм-менеджементу виокремлюють такі як: “Правило 6П”, “Getting Things Done”, методика “Помідора”, “Піраміда Франкліна”, методика “Швейцарський сир”, “100 блоків” тощо [6]. Вони дійшли висновку, що не існує універсальних систем упорядкування справ та організації свого часу. На їхню думку, на практиці необхідно застосовувати різні способи тайм-менеджменту в їхньому взаємозв'язку [6]. Т. Колтунович та О. Поліщук зазначають, що людина, яка відкладає справи на потім, часто відчуває тривогу, стрес через нестачу часу, провину через невиконані зобов'язання, втрату продуктивності. Як наслідок цього - багато можливостей залишаються нереалізованими, обмеженість у часі часто викликає фізичне та розумове перевантаження. Зокрема, “прокрастинатор” часто забуває про свої базові потреби” [3, с. 215]. На їхню думку, у традиційному розумінні прокрастинацію пов'язують з такими негативними явищами як: неадаптивність, дисфункціональність, пасивність, відсутність самоорганізації тощо. Натомість, її можна позитивно розглядати тільки тоді, коли відкладання виконання завдань є пов'язаним зі зниженням негативних ефектів у процесі їхньої реалізації, коли зволікання стає каталізатором усвідомлення того, що деякі справи не варто продовжувати [3, с. 213].

Н. Любченко акцентує увагу на ключових аспектах самоменеджменту. Дослідниця вважає його науковим напрямом і навчальною дисципліною, умінням / навичкою в контексті компетентнісного підходу в навчанні [4, с. 40]. У процесі реалізації наскрізних принципів Нової української школи варто акцентувати увагу на теоретичних підходах до управлінських практик. Г Тимошко вважає, що заклад освіти потребує когорти нового покоління керівників із високим рівнем організаційної культури. Важливу роль у процесі підготовки як діючого, так і майбутнього керівника закладу загальної середньої освіти до управління якістю освіти відіграє творча організація перфоманс - самоменеджменту, яка мотивує управлінців до низки світоглядних орієнтирів (переосмислення свого професійного “кредо”, уточнення своєї ролі у процесі розвитку школи та свого професійного самовизначення в умовах реформування шкільної освіти) [8]. На її думку, для утвердження саморозвитку індивідуальних якостей керівника важливо вибрати такий спосіб роботи над собою, який би відповідав особливостям його організаційної культури і був би найбільш ефективним для нього [8]. Перфоманс - самоменеджмент дослідниця розглядає через призму трьох рівнів:

- індивідуальний рівень, або рівень діяльності окремого працівника;

- груповий рівень / рівень підрозділу, або рівень виконання активностей групою людей, які є уособленням частини організації, мають спільні цілі та співпрацюють разом;

- організаційний рівень, або рівень організації в цілому [8].

Отже, заклад загальної середньої освіти є одним із “агентів” соціалізації зростаючого покоління, який продукує здобутки своїх учнів / учениць та когорти освітян на користь України загалом та їхнього особи- стісного зростання зокрема. Задля успішної соціалізації кожного індивідуума в контексті освітніх процесів варто закцентувати увагу на низці “векторів”. Із-поміж них:

- акумуляція ідей щодо оновлення підходів до ефективного управління закладами освіти (управлінський аспект прийняття рішень);

- упровадження практик тайм-менеджменту (зокрема - самоменеджменту), що сприятимуть подоланню елементів прокрастинації у кожної особистості;

- використання на уроці / уроках інструктивно-орієнтовних кейсів задля чіткого визначення спектру роботи здобувачів і здобувачок освіти (індивідуальна робота, групові активності тощо).

Змістові напрями, зазначені вище, не є вичерпними на шляху продукування нових підходів щодо реалізації освітнього процесу та їхньої інтеграції з іншими контекстуально-педагогічними практиками. Варто закцентувати увагу на перспективах упровадження здобутків Сполучених Штатів Америки та країн Європейського Союзу, що безпосередньо пов'язані з тематикою розвідки. Одне з чільних місць - подальшому дослідженню особливостей імплементації трендових методів навчання та їхнього поєднання з аспектами психологічного релаксу. Доцільно висвітлити наративи щодо інтеграції навчальних предметів / дисциплін / дисциплін за вибором. Можливим є варіант “симбіозу” певних тематичних векторів із позашкільною роботою, що сприятиме всебічному розвитку здобувачів і здобувачок освіти.

Використана література

1. Грона К. С. Агенти соціалізації та їх вплив на молодь. Актуальні проблеми політики. 2019. Вип. 63. С. 206-219.

2. Кириченко М. О. Концептуалізація когнітивно-комунікативних вимірів ідеології інформаційного суспільства у гуманітарно-науковому дискурсі ХХІ століття: методологія дослідження. Гілея: науковий вісник. 2017. Вип. 116. С. 137-141. URL: fil C:/Users/Admin/Downloads/gileya_2017_116(1) 33.pdf.

3. Колтунович Т. А., Поліщук О. М. Прокрастинація - конфлікт між “важливим” і “приємним”. Молодий вчений. Сер. Психологічні науки. 2017. № 5 (45). С. 211-218. URL: http://molodyvcheny.in.Ua/files/journal/2017/5/50.pdf.

4. Любченко Н. В. Самоменеджмент і тайм-менеджмент як Soft Skills керівників і педагогів закладів освіти. Імідж сучасного педагога. 2023. № 5 (206). С. 37-44. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-5(206)-37-44.

5. Овдієнко Л. Н. Освіта як простір соціалізації особистості: монографія; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Київ: Міленіум, 2014. 120 с.

6. Причепа І. В., Соломонюк І. Л., Лесько Т. В. Тайм-менеджмент як дієвий інструмент ефективного використання часу успішного менеджера за сучасних умов. Ефективна економіка: електронне наукове фахове видання. 2018. № 12. DOI: 10.32702/2307-2105-2018.12.104.

7. Рябошапка О. Тайм-менеджмент як складник успішного сучасного педагога. Актуальні питання гуманітарних наук. Сер. Педагогіка. 2021. Вип. 35, т. 5. С. 250-254. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-5-37.

8. Тимошко Г. М. Теоретичні підходи до перфоманс - самоменеджменту керівника Нової української школи. Теорія та методика управління освітою: електронний фаховий журнал. 2019. Т. 1 (22). URL: http://surl.li/drmgk.

9. Ткачук Н. М., Хвіщук О. В. Соціалізація школяра в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти. Педагогічний пошук. 2020. № 4. С. 30-34. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/pedp_2020_4_9%20(1).pdf

10. Черниш О. О. Соціалізація особистості як наукова проблема. Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. Сер. Педагогічні науки. 2021. Ч. 2. № 1 (339). С. 5-17. DOI: https://doi.org/10.12958/2227-2844-2021-1(339)-2-5-17.

References

1. Hrona K. S. (2019). Ahenty sotsializatsii ta yikh vplyv na molod [Agents of socialization and their influence on youth]. Aktualni problemypolityky [Actual problems of politics], vyp. 63. S. 206-219 [in Ukrainian].

2. Kyrychenko M. O. (2017). Kontseptualizatsiia kohnityvno-komunikatyvnykh vymiriv ideolohii informatsiinoho suspilstva u humanitarno-naukovomu dyskursi KhKhI stolittia: metodolohiia doslidzhennia [Conceptualization of the cognitive-communicative dimensions of the ideology of the information society in the humanitarian and scientific discourse of the 21st century: research methodology]. Hileia: naukovyi visnyk [Gilea: Scientific Bulletin], vyp. 116. S. 137-141. URL: file:///C:/Users/Admin/ Downloads/gileya_2017_116(1) 33.pdf [in Ukrainian].

3. Koltunovych T. A., Polishchuk O. M. (2017). Prokrastynatsiia - konflikt mizh “vazhlyvym” i “pryiemnym” [Procrastination is a conflict between “important” and “pleasant”]. Molodyi vchenyi. Ser. Psykholohichni nauky [A young scientist. Ser. Psychological sciences], № 5 (45). S. 211-218. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/joumal/2017/5/50.pdf [in Ukrainian].

4. Liubchenko N. V (2023). Samomenedzhment i taim-menedzhment yak Soft Skills kerivnykiv i pedahohiv zakladiv osvity [Self-management and time management as soft skills of managers and teachers of educational institutions]. Imidzh suchas- nohopedahoha [The image of a modern teacher], № 5 (206). S. 37-44. DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-5(206)- 37-44 [in Ukrainian].

5. Ovdiienko L. N. (2014). Osvita yak prostir sotsializatsii osobystosti: monohrafiia [Education as a space of personality socialization: monograph]; Natsionalna akademiia pedahohichnykh nauk Ukrainy, Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii. Kyiv: Milenium. 120 s. [in Ukrainian].

6. Prychepa I. V., Solomoniuk I. L., Lesko T. V (2018). Taim-menedzhment yak diievyi instrument efektyvnoho vykorystannia chasu uspishnoho menedzhera za suchasnykh umov [Time management as an effective tool for effective use of the time of a successful manager under modern conditions]. Efektyvna ekonomika: elektronne naukove fakhove vydannia [Efficient economy: electronic scientific publication], № 12. DOI: 10.32702/2307-2105-2018.12.104 [in Ukrainian].

7. Riaboshapka O. (2021). Taim-menedzhment yak skladnyk uspishnoho suchasnoho pedahoha [Time management as a component of a successful modern teacher]. Aktualnipytannia humanitarnykh nauk. Ser. Pedahohika [Current issues of humanitarian sciences. Ser. Pedagogy], vyp. 35, t. 5. S. 250-254. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-5-37 [in Ukrainian].

8. Tymoshko H. M. (2019). Teoretychni pidkhody do perfomans - samomenedzhmentu kerivnyka Novoi ukrainskoi shkoly [Theoretical approaches to performance - self-management of the head of the New Ukrainian School]. Teoriia ta metodyka upravlinnia osvitoiu: elektronnyi fakhovyi zhurnal [Theory and methodology of education management: electronic professional journal], t. 1 (22). URL: http://surl.li/drmgk [in Ukrainian].

9. Tkachuk N. M., Khvishchuk O. V (2020). Sotsializatsiia shkoliara v osvitnomu protsesi zakladu zahalnoi serednoi osvity [Socialization of the student in the educational process of the institution of general secondary education]. Pedahohichnyi poshuk [Pedagogical search], № 4. S. 30-34. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/pedp_2020_4_9%20(1).pdf [in Ukrainian].

10. Chernysh O. O. (2021). Sotsializatsiia osobystosti yak naukova problema [Socialization of personality as a scientific problem]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka. Ser. Pedahohichni nauky [Bulletin of the Luhansk National University named after T. Shevchenko. Ser. Pedagogical sciences], сК 2. № 1 (339). S. 5-17. DOI: https://doi. org/10.12958/2227-2844-2021-1(339)-2-5-17 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru