Українська вища освіта: євроінтеграційний поступ

Участь вітчизняної вищої школи в міжнародному ринку освітніх послуг. Модернізація структури і змісту вищої освіти у контексті імплементації Закону України "Про вищу освіту". Оцінка стану співпраці між системами та закладами вищої освіти різних країн.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.11.2023
Размер файла 881,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська вища освіта: євроінтеграційний поступ

Віталій Погребняк,

кандидат технічних наук, професор, старший науковий співробітник, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»,Київ, Україна

Олена ДАШКОВСЬКА,

кандидат хімічних наук, доцент, науковий співробітник, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»,Київ, Україна

Оксана МЕЛЬНИК,

кандидат педагогічних наук, старший дослідник, начальник відділу науково- методичного забезпечення інтеграції у європейський освітній простір, Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти»,

Київ, Україна

Інтеграція вітчизняної вищої освіти в європейський освітній простір у сучасних умовах згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом стали важливими факторами розвитку української вищої школи як органічного складника Європейського простору вищої освіти.

З цих позицій у статті досліджується процес імплементації положень Закону України «Про вищу освіту» та підводяться підсумки модернізації вітчизняної вищої освіти через зближення освітнього законодавства, гармонізацію Національної рамки кваліфікацій з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, введення сучасних рівнів, ступенів, переліку спеціальностей, впровадження нових стандартів та освітніх програм.

Оцінюється своєчасність і повнота прийнятих рішень та реалізованих заходів, їх відповідність положенням Закону, європейським нормам організації освітнього процесу та критеріям якості. Окреслюються причини сповільнення окремих процесів та пропонуються підходи для їх уникнення.

Доводиться важливість створення завершеної системи забезпечення якості вищої освіти, оцінюється її інтегрованість в європейську та відповідність загальноєвропейським підходам.

Оцінюється стан співпраці між системами та закладами вищої освіти різних країн, участь українських університетів в європейських освітніх і наукових програмах, програмах мобільності учасників освітнього процесу як важливих механізмів євроінтеграції.

Аналізуються особливості участі вітчизняної вищої школи в міжнародному ринку освітніх послуг. Підкреслюється, що ці процеси здійснюються за європейськими практиками та узгоджуються з основними цілями, визначеними Стратегією розвитку вищої освіти в Україні на 2022-- 2032 роки.

Матеріал базується на результатах прикладної науково -дослідної роботи «Дослідження модернізації структури і змісту вищої освіти у контексті імплементації Закону України «Про вищу освіту»», яка виконується в ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» протягом 2016- 2022 років. імплементація інтеграція освітня програма

Ключові слова: адаптація, імплементація, інтеграція, модернізація, стандарт, освітня програма, освітній простір, рамка кваліфікацій, якість.

Vitaly POGREBNYAK, Olena DASHKOVSKA, Oksana MELNYK. Ukrainian Higher Education: European Integration Progress.

The integration of domestic higher education into the European educational space in modern conditions, in accordance with the Association Agreement between Ukraine and the European Union, has become an important factor in the development of Ukrainian higher education as an organic component of the European Higher Education Area.

From these positions, the article examines the process of implementing the provisions of the Law of Ukraine "On Higher Education" and sums up the

modernization of domestic higher education through the convergence of educational legislation, harmonization of the National Qualifications Framework with the Qualifications Framework of the European Higher Education Area, the introduction of modern levels, degrees, a list of specialties of new standards and educational programs.

The timeliness and completeness of the decisions made and the measures being implemented, their compliance with the provisions of the Law, European standards for organizing the educational process and quality criteria are assessed. The reasons for the slowdown of individual processes are determined and approaches to their elimination are proposed.

The importance of creating a complete system of quality assurance of higher education is emphasized, its integration into the European and its compliance with the pan-European approaches is assessed.

The state of cooperation between the systems and higher educational institutions of different countries, the participation of Ukrainian universities in European educational and scientific programs, mobility programs for participants in the educational process as important mechanisms for European integration are assessed.

The features of the participation of the national higher education in the international market of educational services are analyzed. It is emphasized that these processes are carried out according to European practices and are consistent with the main goals defined by the Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2022-2032.

The material is based on the results of the applied research work "Research on the modernization of the structure and content of higher education in the context of the implementation of the Law of Ukraine "On Higher Education"", which is carried out at the State Scientific Institution "Institute for the Modernization of the Content of Education ” during 2016-2022.

Keywords: adaptation, implementation, integration, modernization, standard, educational program, educational space, qualifications framework, quality.

Постановка проблеми

За роки незалежності національна система вищої освіти суттєво трансформувалась завдяки приєднанню до Болонського процесу, укладенню угоди про асоціацію з Європейським Союзом та отриманню статусу кандидата на вступ до нього. Фактично перебуваючи в Європейському просторі вищої освіти (ЄПВО), Україна, з одного боку, взяла на себе зобов'язання адаптувати до європейського власне законодавство у сфері вищої освіти, реформувати систему вищої освіти, модернізуючи усі її складники, застосовуючи загальноєвропейські принципи та механізми, а з іншого - отримала доступ до європейських освітніх та наукових програм.

Проблема полягає в досягненні максимального використання отриманих можливостей для забезпечення конкурентоспроможності вищої освіти України в європейському освітньому середовищі через реалізацію цілеспрямованої нормативно-правової, організаційно-методичної, інформативно-аналітичної та управлінської діяльності державних органів управління у сфері освіти і науки, їх підрозділів, закладів вищої освіти та громадських структур, відповідальних за розвиток вітчизняної вищої освіти в сучасних умовах.

Визначальними є своєчасність і повнота прийнятих рішень та ефективність реалізованих заходів, їх відповідність міжнародному і вітчизняному законодавству у сфері вищої освіти та європейським критеріям якості, усунення причин, що гальмують окремі процеси модернізації.

Важливим є ефективне використання процесів, механізмів і норм, що сприяють суттєвому підвищенню якості вищої освіти таких, як співпраця між системами і закладами вищої освіти різних країн, участь в європейських освітніх і наукових програмах, програмах мобільності учасників освітнього процесу.

Вкрай необхідним є посилення присутності України на міжнародному ринку освітніх послуг, розширення участі та досягнення вітчизняними університетами високих показників у світових академічних рейтингах.

З цих євроінтеграційних позицій досліджуються, аналізуються та оцінюються результати впровадження в освітню практику відповідних положень Закону України «Про вищу освіту».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми розвитку вищої освіти України в сучасних умовах інтеграції в європейський освітній простір вивчались і досліджувались низкою вітчизняних педагогів та науковців. Методологічні принципи розроблення нового покоління стандартів вищої освіти та освітніх програм в контексті євроінтеграційних процесів у вищій освіті розкриваються в працях Ю. Рашкевича. Методика створення освітніх програм викладена в рекомендаціях колективу авторів під загальною редакцією В. Захарченка. Дослідники В. Луговий, О. Слюсаренко, Ж. Таланова, аналізуючи просування вітчизняної вищої освіти в міжнародний освітній простір, підкреслюють ключову роль Національної рамки кваліфікацій у формуванні сучасної структури вищої освіти та необхідність її узгодження з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти, як фактору прискорення інтеграційних процесів.

Дослідження проблем міжнародного співробітництва в галузі вищої освіти, обґрунтування важливості міжнародних зв'язків між університетами в процесах модернізації національної системи вищої освіти та її інтеграції в ЄПВО проводились низкою вчених, науковців і фахівців у сфері організації та розвитку освіти в Україні. Президент Національної академії педагогічних наук України В. Кремень, зазначаючи поступову інтеграцію вітчизняної вищої освіти і науки у міжнародний освітній простір, підкреслює зростальну залежність будь-якої країни від загальнолюдського прогресу, розглядає міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки як важливу умову динамічного розвитку системи вищої освіти України та держави в цілому [1]. В монографічному дослідженні Т. Антонюк [2], проаналізована і описана достатньо розгорнута і повна нормативно-правова база забезпечення євроінтеграційних процесів у освітній сфері, яка була створена в Україні до 2014 року, та досліджено досвід окремих університетів з організації міжнародного співробітництва, участі в європейських проєктах та програмах. Кількісні показники, які характеризують сучасний стан участі українських закладів вищої освіти в європейських освітніх процесах і програмах, приводяться у щорічних звітах Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та міжнародних освітніх офісів в Україні.

Аналіз публікацій вітчизняних дослідників вищої освіти останніх років свідчить про обмеженість інформації про системні, комплексні дослідження реформування системи вищої освіти в Україні, стан імплементації в освітню практику відповідних положень Закону, у тому числі щодо створення системи забезпечення якості. Недостатньо досліджено участь українських університетів у програмах мобільності, міжнародному ринку освітніх послуг та світових академічних рейтингах як факторів позитивного впливу на конкурентне інтегрування вітчизняної вищої освіти в європейський освітній простір.

Мета статті

- підбиття підсумків дослідження нормативно-правової, організаційно-методичної та інформативно-аналітичної діяльності державних органів управління у сфері вищої освіти, закладів вищої освіти та громадських структур, відповідальних за розвиток вищої освіти в Україні та імплементацію положень Закону України «Про вищу освіту» в частині реформування вітчизняної системи вищої освіти, зближення з європейською, підвищення їх сумісності та порівнянності, прискорення процесу входження в Європейський простір вищої освіти;

- оцінка результатів модернізації структури і змісту вищої освіти через створення нормативно-правового забезпечення та необхідних організаційних структур і сучасної системи забезпечення якості, розроблення та впровадження в педагогічну практику стандартів вищої освіти та освітніх програм, участі українських університетів в європейських програмах мобільності, міжнародному ринку послуг у сфері вищої освіти та розширення присутності у світових академічних рейтингах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Приєднання України до Болонського процесу [3], укладення угоди про Асоціацію з ЄС [4] та отримання статусу кандидата до вступу в нього означили фактичне входження вітчизняної вищої школи в європейський простір вищої освіти (далі - ЄПВО), що призвело до необхідності адаптувати до європейського власне законодавство у сфері вищої освіти [5], реформувати систему вищої освіти модернізуючи усі її складники, застосовуючи загальноєвропейські принципи та механізми. Закон України «Про вищу освіту» [6] конкретизував та прискорив ці євроінтеграційні процеси.

Виходячи із загальноєвропейських документів у сфері вищої освіти, Україна має досягти зближення освітніх систем і підвищення якості вищої освіти, прийнявши систему легко зрозумілих і порівнюваних рівнів і ступенів вищої освіти; запровадивши структуру вищої освіти, яка ґрунтується на трьох циклах (бакалавр, магістр, доктор філософії); визнавати попереднє навчання, використовуючи систему накопичення та трансферу освітніх кредитів; сприяти мобільності студентів, викладачів і науковців; розвивати докторські студії через взаємозв'язок дослідницької і освітньої діяльності в університетах; розширювати автономію університетів, підвищуючи роль студентства та інших зацікавлених сторін в управлінні; упровадити додаток до диплома європейського зразка; утверджувати в освітній та науковій діяльності принципи і правила доброчесності.

З цих євроінтеграційних позицій проаналізуємо, як імплементуються в педагогічну практику відповідні положення Закону:

1) Створена, постійно оновлюється і удосконалюється багаторівнева правова і нормативно-методична база, орієнтована на виконання положень Закону щодо реформування Системи, модернізацію структури, змісту вищої освіти, підвищення її якості та конкурентоспроможності в європейському освітньому середовищі. Вона нараховує біля 40 нормативно-правових актів і організаційно-методичних документів, це три закони, близько десяти постанов КМУ, понад 25 наказів, листів та інформаційно -методичних матеріалів МОН. Суттєво осучаснився і сам Закон у наслідок прийнятих за час його чинності понад 50 змін та доповнень.

2) Сформовані структури, відповідальні за організаційно -методичне забезпечення імплементації положень Закону. Міністерство освіти і науки України (далі - МОН) як центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки утворив Науково-методичну раду (далі - НМР) та сформував у її складі сектор вищої освіти, який розробив методологію, методичні рекомендації з розроблення стандартів вищої освіти, а також науково -методичні комісії (далі - НМК), що створюють стандарти вищої освіти для усіх рівнів вищої освіти зі всіх спеціальностей.

3) Оптимізуються кількісні та якісні показники української вищої школи. Станом на 2019 рік у 282 вітчизняних ЗВО навчається 1 мільйон 322 тис. студентів, працює 110 тисяч викладачів, середній контингент складає 4,6 тисячі студентів на один заклад [7]. За даними Єдиної державної електронної бази освіти в Україні у 2021 році налічувалось 450 ЗВО (університетів, академій, інститутів), в них навчалось понад 1,03 мільйона здобувачів вищої освіти, працювало 105 тисяч викладачів [8].

4) Модернізована структура вищої освіти:Національна рамка

кваліфікацій [9] частково приведена у відповідність з Рамкою кваліфікацій ЄПВО. У 2020 році рішенням Уряду [10] Національна рамка кваліфікацій була узгоджена з Європейською рамкою кваліфікацій для навчання впродовж життя та гармонізована з Міжнародною стандартною класифікацією освіти, що сприяло створенню умов для визнання національних освітніх кваліфікацій у міжнародному середовищі.

5) Введено в дію новий перелік галузей знань та спеціальностей, який став наступним кроком просування в європейське освітнє середовище. Замість 48 галузей знань, 144 напрямів та понад 500 спеціальностей попередніх переліків введено 27 галузей знань і 114 спеціальностей [11; 12]. Інтегрування спеціальностей і ліквідація напрямів підготовки удосконалили структуру вищої освіти, розширили поле для реалізації автономних прав навчального закладу. Крім того, перелік став більш зрозумілим для іноземних та вітчизняних абітурієнтів.

6) Упроваджені в педагогічну практику нові стандарти вищої освіти, які визначають вимоги до освітніх програм. Вони стали наступним поколінням освітніх стандартів, що замінили галузеві стандарти вищої освіти, які розроблялись і діяли у 2002-2014 роках.

Станом на кінець 2022 року введено в дію 109 бакалаврських, 100 магістерських та 46 докторських стандартів [13] (рис. 1).

Рис. 1. Стан затвердження стандартів вищої освіти

Джерело: систематизовано, узагальнено та згруповано авторами на основі [ 13].

7) У законодавче поле введені процеси створення та акредитації освітніх програм. Проблемою було те, що до 2019 року університети змушені були розробляти їх у відсутності затверджених стандартів вищої освіти Положення про акредитацію освітніх програм і діючого НАЗЯВО. У цій ситуації Законом України «Про освіту» були внесені зміни до чинного Закону, які дозволили МОН акредитувати освітні програми в порядку, передбаченому нормативними актами, розробленими у 2001 та 2012 роках. У такий спосіб за 2018 рік було акредитовано близько 2000 освітніх програм, а НАЗЯВО, розпочавши свою діяльність, визнало цю акредитацію. З 2019 року акредитація освітніх програм здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту». Встановлено, що станом на кінець 2022 року акредитовано 4815 освітні програми: бакалавра - 2211, магістра - 1359, доктора філософії - 1245 [14] (рис. 2).

Рис. 2. Стан акредитації освітніх програм

Джерело: систематизовано, узагальнено та згруповано авторами на основі [14].

Введення в країні воєнного стану вплинуло на практику акредитації освітніх програм та терміни дії акредитаційних документів. НАЗЯВО тимчасово дозволено проводити акредитацію освітніх програм у віддаленому (дистанційному) режимі, а також ухвалювати рішення про умовну (відкладену) акредитацію без проведення або з частковим проведенням акредитаційної експертизи без оплати вартості акредитації ЗВО. Також продовжено до 1 липня року, наступного за роком припинення або скасування воєнного стану в Україні, термін дії сертифікатів ЗВО (наукових установ) про акредитацію спеціальностей і напрямів підготовки та сертифікатів про акредитацію освітніх програм, що були чинними на 24 лютого 2022 року [15].

8) Створена цілісна система забезпечення якості вищої освіти.

З початком діяльності НАЗЯВО (2019 р.) фактично запрацювала система забезпечення якості вищої освіти та її складники: внутрішнє і зовнішнє забезпечення якості освітнього процесу та якості вищої освіти, забезпечення якісної діяльності самого національного агентства. НАЗЯВО як постійно діючий колегіальний орган управління у сфері забезпечення якості вищої освіти стало важливою ланкою системи якості [16]. Перший склад Національного агентства було обрано у 2015 році, проте через цілу низку причин він так і не почав свою роботу. У 2018 році відбулося «перезавантаження» Національного агентства. Законом України «Про освіту» [17] були змінені принципи обрання членів агентства, новий склад був обраний міжнародною конкурсною комісією та затверджений Кабінетом Міністрів України у грудні 2018 року, у січні-лютому 2019 року був обраний і затверджений Кабінетом Міністрів України керівний склад агентства. Наприкінці лютого 2019 року Національне агентство офіційно розпочало свою діяльність [18]. Нині в законодавче поле введені процедури і механізми забезпечення та контролю якості освітньої діяльності та якості вищої освіти такі, як акредитації освітніх програм і інституційна акредитація ЗВО, погодження стандартів вищої освіти тощо. НАЗЯВО успішно продовжує свою діяльність, розширює присутність у чотирьох міжнародних організаціях із забезпечення якості та академічної доброчесності. У трьох із них: Міжнародній мережі агентств із забезпечення якості вищої освіти (International Network for Quality Assurance Agencies in Higher Education -- INQAAHE), Мережі агентств забезпечення якості вищої освіти Центральної та Східної Європи (Central and Eastern European Network of Quality Assurance Agencies in Higher Education -- CEENQA), Міжнародному центрі академічної доброчесності (The International Center for Academic Integrity -- ICAI) НАЗЯВО є повноправним членом, а в Європейській асоціації із забезпечення якості у вищій освіті (European Association for Quality Assurance in Higher Education - ENQA) -- асоційованим. У 2021 році представниця НАЗЯВО була обрана до складу ради директорів INQAAHE, до якої входять понад 350 організацій із забезпечення якості вищої освіти з майже 150 країн світу. Створення Національного репозитарію академічних текстів сприяє підвищенню рівня доброчесності в освіті і науці, побудові вітчизняної наукометричної системи.

Прискорює інтеграційні процеси участь вітчизняних закладів вищої освіти у європейських освітніх і наукових програмах, міжнародних академічних рейтингах та активна присутність на світовому ринку освітніх послуг:

1. Українські університети в європейських програмах академічної мобільності (кредитна академічна мобільність).

Найбільш поширеною і популярною з наявних європейських освітніх програм для українських ЗВО стала кредитна програма ЄС Еразмус Мундус+ (Erasmus Mundus+) [19]. З 2004 року Програма стала доступною для України і набула популярності серед українських університетів. Нині вона реалізується з урахуванням положень угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Як і у попередній період, так і протягом 2014-2020 років, українські ЗВО були активними учасниками Програми у сферах міжнародної академічної мобільності, співпраці між університетами, європейських студій та інших напрямів. За результатами конкурсів 2015 -2020 років з напряму Міжнародна (кредитна) мобільність з поданих 2522 проєктів було підтримано 1889 за участі 227 українських університетів на загальну суму грантових коштів у 54327000 євро. За шість років 11532 студентів та аспірантів навчались і понад 5,6 тисячі науково-педагогічних працівників викладали чи підвищували кваліфікацію в Європі на основі угод, які реалізують європейські університети спільно з українськими. Відповідно 5474 стипендіатів з Європи відвідали Україну для навчання чи викладання. Всього 26558 студентів, аспірантів і викладачів України і Європи взяли участь в академічних обмінах (рис. 3).

Серед країн-членів Програми, які найактивніше співпрацювали з Україною - Польща, Німеччина, Литва, Румунія та Іспанія. Шість найактивніших українських університетів-партнерів: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Національний університет «Києво -Могилянська академія».

/S. подано проектів підтримано проектів

Рис. 3. Динаміка участі України в програмі ЄС Еразмус+ протягом 2015-2020 рр.

Джерело: систематизовано, узагальнено та згруповано авторами на основі [19].

У березні 2021 року була затверджена чергова семирічна програма «Erasmus+» (2021-2027), опублікована), опублікована Річна робоча програма та оголошені конкурси на 2021 рік. Важливим завданням для української сторони є залучення до проєктів нових учасників, враховуючи, що ще не усі вітчизняні університети беруть в них участь.

2. Вітчизняна вища школа на міжнародному ринку освітніх послуг (академічна міграція). Загальну ситуацію на європейському ринку з надання послуг з вищої освіти характеризують дані ЮНЕСКО, яка у 2017 році за результатами аналізу показників «відтоку» та «притоку» студентів на навчання з однієї країни до іншої вивела коефіцієнт «вихідної» мобільності різних країн [20]. В Україні він на той час складав 4.7, у Польщі, до якої виїжджає близько 50 відсотків усіх українських студентів, що навчаються за кордоном, - 1.6, у Швеції - 3.9, в цілому у Європі - від 1 до 4. Іншою склалась ситуація у пострадянських країнах: у Білорусі, Вірменії показник «вихідної» мобільності був 5,7 (понад 50 відсотків студентів виїжджали навчатись у Росію), у Грузії - 7,9 (найбільше студентів навчалось в Україні), в Узбекистані - 12,4, у Казахстані - 13,5 (абсолютна більшість навчається в Росії). У Росії цей показник становив 1,0 і навчались російські студенти переважно у Німеччині. Загалом, тренд освітньої міграції полягає у тому, що у більш економічно розвинених країнах освітня еміграція є меншою.

Українські студенти за кордоном. У 2016/2017 навчальному році у закордонних університетах навчались понад 77 тисяч українських громадян, що складало близько 8 відсотків від загальної кількості студентів денної форми навчання вітчизняних університетів. Найбільше наших земляків навчається в Польщі, Росії, Німеччині, Канаді, Чехії, Італії, США, Іспанії, Австрії, Франції та Словаччині. У цих країнах навчається понад 90 відсотків усіх українських студентів за кордоном. Загалом ці країни протягом останніх десяти років майже утричі (з 24104 осіб у 2011 році до 77424 осіб у 2020 році) наростили кількість студентів з України [21]. Характерною ознакою процесу міграції наших співвітчизників для навчання за кордоном є занадто мала частка тих, хто виїжджає за програмами академічної мобільності, переважна більшість їде за кордон за власної ініціативи та запрошеннями приймаючої сторони. Із понад 77 тисяч українців, які навчаються за кордоном, лише приблизно 3 тисячі осіб (3,7 відсотка) - це учасники програм академічної мобільності, які після закінчення навчання повертаються на Батьківщину та отримують вітчизняні документи про вищу освіту. Що стосується решти академічних мігрантів з України, то результати опитування тих, хто навчається у Польщі (а їх понад 30 тисяч) свідчать, що лише 9 відсотків із них планує повернутись в Україну, 28 відсотків - залишитись у Польщі, ще 29 відсотків - переїхати до іншої країни ЄС [22]. При ринкових відносинах у сфері вищої освіти, особливо в умовах війни, Україна може зазнати втрат внаслідок відтоку здобувачів вищої освіти до більш престижних європейських

університетів. При цьому слід мати на увазі, що з 2022 року в межах кредитної програми ЄС «Еразмус Мундус+» запроваджено окремий проєкт «Внутрішньоєвропейська мобільність студентів та персоналу ЗВО - відкрита для України», в якому передбачені виняткові заходи для сприяння інтеграції українців до європейських університетів в період війни та спрощення процедур отримання грантів на мобільність ЄС [23].

Іноземні студенти в Україні. За даними Українського державного центру міжнародної освіти у 2018 році в Україні навчалося 66310 іноземних студентів. Переважно це представники Індії, Азербайджану, Марокко, Туркменістану, Нігерії, Єгипту, Китаю, Туреччини, Ізраїлю та Узбекистану. За даними НАЗЯВО в 2019 році в українських університетах уже навчалося 75605 іноземних студентів зі 154 країн світу. З них понад 66 тисяч перебувало на основному навчанні, 7270 осіб займаються мовною підготовкою, 1480 - здобували післядипломну освіту, 695 - аспірантів і докторантів. В 2020 році кількість іноземних студентів збільшилась до 80470. Для цього виду академічної міграції теж характерним є надто великий розрив між кількістю здобувачів, які перебувають в нашій країні за програмами академічної мобільності (2 відсотки) і кількістю тих іноземців, для яких українські університети стали основним місцем здобуття вищої освіти (87 відсотків) Перша група - це представники країн ЄС з розвинутою практикою академічної мобільності, друга - це громадяни азійських і африканських країн, які не можуть скористатись програмами ЄС і обирають дешевшу українську вищу освіту, часто використовуючи навчання в наших університетах як можливість попасти в європейські.

3. Українські університети у світових академічних рейтингах.

Міжнародний рейтинг QS World University Rankings вважається одним з найбільш авторитетних у світі поряд із щорічним академічним рейтингом університетів світу (Academic Ranking of World Universities), відомим як

Шанхайський) [24] та світовим рейтингом університетів( The Times Higher Education World University Rankings) [25].

QS-рейтинг є більш освітньо орієнтованим, щорічно ним досліджуються дані біля 20 українських університетів із понад 280, з яких до головного рейтингу найкращих у світі з 2016 року потрапляє 6-8 [26]. У 2011 році таких університетів було два, нині Україну у топ-1000 QS-рейтингу щорічно представляють від шести до десяти вітчизняних ЗВО. Дев'ять разів у рейтингу були представлені: Національний технічний університет України «КПІ» імені Ігоря Сікорського, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 8 - Національний технічний університет «ХПІ», 7 - Національний Харківський університет імені В. Н. Каразіна та Сумський державний університет. До речі, СумДУ - єдиний український університет, який, згідно із рейтингом «QS Top-150 Under 50» входив до 150 кращих «молодих» (віком до 50 років) університетів світу. Єдиним українським університетом, який до 2021 року входив у топ-500 QS був Харківський університет імені В. Н. Каразіна. Вісім українських університетів потрапили до QS -рейтингу 2022.

Слід зазначити, що суттєвий внесок у відносно низькі показники вітчизняних університетів у цьому рейтингу дає занадто мале значення індексу цитувань публікацій наших науковців. Якщо середнє світове значення цього показника за останні 5 років складає 50 цитувань на одного науково - педагогічного працівника, то у найкращого українського університету в QS - рейтингу індекс цитування складає менш ніж 5.

В Україні один «рейтинговий» університет припадає на 6 мільйонів населення, в Угорщині і Казахстані - 1-1,5 мільйона осіб, в Румунії, Польщі та Білорусі -2 мільйони осіб. Отже, якщо порівняти з Польщею, то Україні треба мати в QS-рейтингу майже у три рази більше університетів, ніж зараз.

Рейтинг кращих університетів країн Європи та Середньої Азії, що розвиваються (QS Emerging Europe and Central Asia University Rankings 2022). До нього у 2022 році увійшли 450 кращих закладів вищої освіти, середних 41 вітчизняний університет. До переліку 100 найкращих увійшли три українських: Київський національний університет імені Тараса Шевченка - 35 місце (33 у 2021 році), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» - 63 місце (66 у 2021 році), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна - 69 місце (67 у 2021 році). Слід відзначити зменшення з чотирьох до трьох кількості українських університетів серед сотні кращих при одночасному зниженні їх позицій у рейтингу.

Рейтинг за показниками наукометричної бази Scopus (SciVerse Scopus). З 2014 по 2020 роки число вітчизняних ЗВО, включених до бази даних Scopus, збільшилось із 120 до 177 при незначному зростанні індексу в окремих із них. За даними рейтингу 2020 року [27] найвищий індекс Гірша серед 10 кращих університетів України мав Київський національний університет імені Тараса Шевченка -- 93 (89 у рейтингу 2019 року), Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна - 73 (70) та Львівський національний університет імені Івана Франка - 64 (60). На четверту сходинку піднявся Одеський національний університет імені Іллі Мечникова 62 (60).На п'ятому місці із індексом 61 (61) опинився Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, що втратив дві позиції у порівнянні з минулим роком. Не змінили свої позиції у порівнянні з 2019 роком НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» із показником 60 (54) та Донецький національний медичний університет із індексом 48 (46).На восьму сходинку піднявся Національний університет «Львівська політехніка», що має у своєму активі 45 пунктів за індексом Гірша. Сумський державний університет покращив тогорічний результат на три позиції і опинився на 9 -му місці. Замикає десятку Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». За результатами рейтингу 2021 року список першої десятки майже не змінився: очолює його Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Вітчизняний академічний рейтинг «Топ-200 Україна 2021» розробляється Центром міжнародних проєктів «Євроосвіта» спільно із міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence. Показники вітчизняних університетів у ньому відносно добре корелюють із даними міжнародних рейтингів. У 2021 році перше місце посів Київський національний університет імені Тараса Шевченка (у 2020 році займав другу позицію), на другому місці - НТУУ Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, який поступився першим місцем. Із шостого на третє місце піднявся Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна [28].

Порівняння результатів українських закладів вищої освіти у світових рейтингах свідчать про недостатню кількість вітчизняних університетів, які беруть в них участь, слабкість їх дослідницької бази, недоліки в організації наукової роботи, низький рівень публікаційної діяльності та недостатню пізнаваність у міжнародному науковому середовищі.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Проведене дослідження показало, що інтегруючись в Європейський простір вищої освіти, Україна адаптує до європейського власне законодавство у сфері вищої освіти, згідно з Законом реформує власну систему вищої освіти, модернізуючи усі її складники, досягає зближення освітніх систем і підвищення якості освіти, застосовуючи при цьому загальноєвропейські принципи та механізми:

- згідно з потребами суспільства, запитами ринку освітніх послуг та викликами сьогодення трансформуються базові показники системи вищої освіти: мережа закладів вищої освіти та контингенти учасників освітнього процесу. Вони більше відповідатимуть сучасному рівню соціально - економічного розвитку країни;

- відповідно до європейських вимог суттєво модернізувалась структура вищої освіти, Національна рамка кваліфікацій частково приведена у відповідність з Рамкою кваліфікацій ЄПВО;

- введено в дію новий перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка в університетах. Він став більш інтегрованим, сприйнятливим у європейському освітньому середовищі та зрозумілим здобувачам вищої освіти;

- упроваджені сучасні стандарти вищої освіти та освітні програми, розроблені на основі компетентісного підходу до організації та результатів освітнього процесу, з урахуванням принципів, визначених Болонською декларацією та сформульованих в міжнародному проєкті «Гармонізація освітніх структур в Європі» (Tuning Educational Structures in Europe);

- вибудована цілісна система забезпечення якості вищої освіти. Утворені необхідні організаційні структури; при оцінці якості використовуються апробовані в європейській освітній практиці підходи та механізми. НАЗЯВО, успішно інтегрувавшись у міжнародну мережу, активно співпрацює з європейськими організаціями із забезпечення якості та доброчесності в освіті і науці.

Закон України «Про вищу освіту» активізував інтеграційні процеси, а укладення Україною угоди про Асоціацію з Європейським Союзом, приєднання до Болонського процесу та отримання статусу країни -кандидата на вступ до ЄС свідчать про розширення присутності вищої школи України в Європейському просторі вищої освіти. Українські університети отримали доступ до європейських освітніх і наукових програм і активно співпрацюють з ними. Водночас, не зважаючи на позитивну динаміку міжнародного співробітництва, важливим завданням є залучення нових учасників до конкурсів у проєктах, враховуючи, що значна частина вітчизняних університетів не бере в них участі.

Аналіз показників українських університетів у міжнародних академічних рейтингах свідчить, що головною причиною їх невисоких позицій є мала кількість вітчизняних учасників, низький рівень результатів наукової роботи і ефективності публікаційної діяльності. Це свідчити про слабкість дослідницької бази, недоліки в організації наукової роботи, відсутність серйозних замовлень та необхідного фінансування від бізнесу і держави.

Вища школа України є активним учасником міжнародного ринку освітніх послуг, характерним для якого є відтік української молоді на навчання в зарубіжні (європейські) університети та вступ у вітчизняні університети здобувачів вищої освіти в основному із країн Азії і Африки. Частина іноземних студентів розглядають навчання в українських університетах як можливість попасти до Європи. Існує загроза втрати вітчизняними закладами вищої освіти власних студентів через їх еміграцію у більш благополучні європейські країни, вона може стати реальною небезпекою в умовах російської військової агресії проти нашої держави.

Визначилась група провідних вітчизняних закладів вищої освіти з високим рівнем науково-дослідної роботи та ефективною системою організації освітнього процесу, які багато років поспіль беруть участь в освітніх програмах ЄС, присутні у світових академічних рейтингах, активні на міжнародному ринку освітніх послуг. Вони можуть стати основою для створення дослідницьких університетів як бази для реалізації докторських програм.

Показники, характер і динаміка процесів у вітчизняній вищій школі у найближчій перспективі можуть суттєво змінитись в зв'язку із втратами, які несе країна в цілому і українська вища освіта зокрема в результаті агресії проти України з боку РФ. Для їх відновлення та покращення знадобляться багаторічні зусилля держави, регіонів, університетських науково - педагогічних колективів, всього громадянського суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кремень В. Г. Освіта в структурі цивілізаційних змін. Вища освіта. 2021, №1. 128 с.

2. Антонюк Т. Д. Міжнародні зв'язки київських університетів у 19912012 рр.: монографія. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. 586 с.

3. The European Higher Edukation Area. Joint Deklartion of the European Ministers of Edukation (Bologna), Bologna, Italy, 19 June 1999.

4. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС. (Розділ V, Глави 23-26, Статті 430-445. URL: https//zakon.rada.gov.ua/ laws/show/984_011#Text

5. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки.

Розпорядженням КМУ від 23 лютого2022 р. №286-р.URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286-2022-%D1%80#Text

6. Про вищу освіту. Закон України від 01.07.2014 №1556-VII. URL: http: / / zakon2 .rada.gov.ua/laws/show/1556-181

7. Погребняк В. П., Дашковська О. В. Здобутки і проблеми модернізації

вищої освіти в Україні. Проблеми освіти: збірник наукових праць. Електронне видання ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». К., 2021. Вип. №2(95). С. 5-24.URL:imzo-journal.org.ua/index.php/journal/article/view/33

https://doi.org/10.52256/2710-3986.2-95.2021.01

8. Єдина державна електронна база освіти-Інфоресурс.URL:

https//www.inforesurs.gov/edebo...

9. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій. Постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. №1341. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341- 2011-%D0%BF#Text .ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти». К.,2021. Вип. №2(95). C. 5-24.

10. Про внесення змін у додаток до постанови КМУ від 23.11.2011 № 1341. Постанова КМУ від 25 червня 2020 року №519. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/519-2020-%D0%BF#Tex

11. Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Постанова КМУ від 29.04.2015 р. №266. URL: http://tntu.edu.ua/nv/files/266.pdf

12. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266. Постанова КМУ від 1 лютого 2017 р. №53. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249722170

13. Затвердженістандарти вищої освіти. URL:

https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva- osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti

14. Протоколи засідань. Офіційний сайт НАЗЯВО. URL: http://naqa.gov.ua

15. Про особливості акредитації освітніх програм, за якими здійснюють підготовку здобувачі вищої освіти, в умовах воєнного стану. Постанова КМУ від 16 березня 2022 р. № 295.

16. Про утворення Національного агенства із забезпечення якості

вищої освіти. Постанова КМУ від 15.04.2015 р. №244.

17. Про освіту. Закон України від 05 вересня 2017 р. №2145-УШ. URL: http://zakon2 .rada.gov.ua/laws/show/

18. Офіційний сайт НАЗЯВО. URL: http://naqa.gov.ua

19. Україна в Програмі ЄС Еразмус+ 2014-2022 рр. URL: https://erasmusplus.org.ua/novyny/2485-uchast-ukrainy-u-statusi-krainy-partnera- prohramy-yes-erazmus-2014-2020-r

20. Академічнаміграція.URL:

https://cedos.org.ua/system/attachments/files/000/000/050/original/AcademicMigr ation_CSR.pdf?1404815631

21. Погребняк В. П., Дашковська О. В., Мельник О. М. Вища школа

України у європейському освітньому просторі. Інноваційна педагогіка. Вип. 48.Т. 2,С. 199-205.2022.URL:

http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2022/48/part_2/40.pdf

22. Річні звіти Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. URL: https:// naga.gov.ua

23. Виняткові заходи щодо інтеграції освітян України за проєктами мобільності Програми ЄС Еразмус+ в Європі на період війни в Україні https://erasmusplus.org.ua/images/phocadownload/EU_Erasmus_Directives_on_M obility_HE-.pdf

24. Шанхайськийрейтинг.URL:

ww.eurooswita.nehttps://uk.wikisko.ru/wiki/ Academic_Ranking_of_World_Universities

25. До The World University Rankings 2022 потрапили десять ЗВО України. URL: mon.gov.ua.news

26. Міжнародний рейтинг QS World University Rankings. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/QS

27. Щорічний рейтинг українських закладів вищої освіти за показниками даних наукометричної бази Scopus. UR L: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/72780/Освіта.ua

28. Рейтинг «Тор 200 Україна 2021». URL: http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=

REFERENCES

1. Kremen' V. H. Osvita v strukturi tsyvilizatsiynykh zmin. Vyshcha osvita, 2021, #1. 128 s. [in Ukrainian].

2. Antonyuk T. D. Mizhnarodni zv"yazky kyyivs'kykh universytetiv u 1991 - 2012 rr.: Monohrafiya. Vinnytsya: TOV «Nilan-LTD», 2015. 586 s. [in Ukrainian].

3. The European Higher Edukation Area.Joint Deklartion of the European Ministers of Edukation (Bologna), Bologna, Italy, 19 June 1999. [in English].

4. Uhoda pro Asotsiatsiyu mizh Ukrayinoyu ta YeS. (Rozdil V, Hlavy 2326, Statti 430-445. URL: https//zakon.rada.gov.ua/ laws/show/984_011#Text [in Ukrainian].

5. Stratehiya rozvytku vyshchoyi osvity v Ukrayini na 2022-2032 roky. Rozporyadzhennyam KMU vid 23 lyutoho 2022 r. # 286-r. [in Ukrainian].

6. Pro vyshchu osvitu. Zakon Ukrayiny vid 01.07.2014 #1556-VII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-181. [in Ukrainian].

7. Pohrebnyak V. P.,Dashkovs'ka O. V. Zdobutky i problemy

modernizatsiyi vyshchoyi osvity v Ukrayini. Problemy osvity: zbirnyk naukovykh prats'. Elektronne vydannya DNU «Instytut modernizatsiyi zmistu osvity». K., 2021. Vyp.#2(95), S. 5-24. imzo-journal.org.ua/index.php/journal/article/view/33 https://doi.org/10.52256/2710-3986.2-95.2021.01[in Ukrainian].

8. Yedyna derzhavna elektronna baza osvity-Inforesurs. URL: https//www.inforesurs.gov/edebo.. .[in Ukrainian].

9. Pro zatverdzhennya Natsional'noyi ramky kvalifikatsiy. Postanova KMU vid 23 lystopada 2011 r. # 1341. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1341- 2011-%D0%BF#Text .DNU «Instytut modernizatsiyi zmistu osvity». K.,2021. Vyp.#2(95), s. 5-24. [in Ukrainian].

10. Pro vnesennya zmin u dodatok do postanovy KMU vid 23.11.2011 #1341. Postanova KMU vid 25 chervnya 2020 roku #519. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/519-2020-%D0%BF#Tex[in Ukrainian].

11. Pro zatverdzhennya pereliku haluzey znan' i spetsial'nostey, za yakymy zdiysnyuyet'sya pidhotovka zdobuvachiv vyshchoyi osvity. Postanova KMU vid 29.04.2015 r. # 266. URL: http://tntu.edu.ua/nv/files/266.pdf. [in Ukrainian].

12. Pro vnesennya zmin do postanovy Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 29 kvitnya 2015 r. #266. Postanova KMU vid 1 lyutoho 2017 r. #53. URL: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=249722170.. [in Ukrainian].

13. Zatverdzheni standarty vyshchoyi osvity. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/naukovo-metodichna-rada-ministerstva- osviti-i-nauki-ukrayini/zatverdzheni-standarti-vishoyi-osviti. [in Ukrainian].

14. Protokoly zasidan'. Ofitsiynyy sayt NAZYaVO. URL: http://naqa.gov.ua. [in Ukrainian].

15. Pro osoblyvosti akredytatsiyi osvitnikh prohram, za yakymy zdiysnyuyut' pidhotovku zdobuvachi vyshchoyi osvity, v umovakh voyennoho stanu. Postanova KMU vid 16 bereznya 2022 r. # 295. [in Ukrainian].

16. Pro utvorennya Natsional'noho ahenstva iz zabezpechennya yakosti vyshchoyi osvity. Postanova KMU vid 15.04.2015r. # 244. [in Ukrainian].

17. Pro osvitu. Zakon Ukrayiny vid 05 veresnya 2017 r. #2145-VIII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ . [in Ukrainian].

18. Ofitsiynyy sayt NAZYaVO. URL: http://naqa.gov.ua. [in Ukrainian].

19. Ukrayina v Prohrami YeS Erazmus+ 2014-2022 rr. URL: https://erasmusplus.org.ua/novyny/2485-uchast-ukrainy-u-statusi-krainy-partnera- prohramy-yes-erazmus-2014-2020-r [in Ukrainian].

20. Akademichnamihratsiya.URL:

https://cedos.org.ua/system/attachments/files/000/000/050/original/AcademicMigr ation_CSR.pdf?1404815631 [in Ukrainian].

21. Pohrebnyak V. P., Dashkovs'ka O. V., Mel'nyk O. M. Vyshcha shkola Ukrayiny u yevropeys'komu osvitn'omu prostori. Innovatsiyna pedahohika, vyp. 48,

t. 2,S. 199-205,2022.URL:

http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2022/48/part_2/40.pdf [in Ukrainian].

22. Richni zvity Natsional'noho ahent-stva iz zabezpechennya yakosti vyshchoyi osvity. URL: https:// naga.gov.ua [in Ukrainian].

23. Vynyatkovi zakhody shchodo intehratsiyi osvityan Ukrayiny za

proyektamy mobil'nosti Prohramy YeS Erazmus+ v Yevropi na period viyny v Ukrayini.URL:

https://erasmusplus.org.ua/images/phocadownload/EU_Erasmus_Directives_on_M obility_HE-.pdf [in Ukrainian].

24. Shankhays'kyyreytynh.URL:

ww.eurooswita.nehttps://uk.wikisko.ru/wiki/ Academic_Ranking_of_World_Universities [in Ukrainian].

25. Do The World University Rankings 2022 potrapyly desyat' ZVO Ukrayiny. URL: mon.gov.ua.news [in Ukrainian].

26. Mizhnarodnyy reytynh QS World University Rankings. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/QS [in Ukrainian].

27. Shchorichnyy reytynh ukrayins'kykh zakladiv vyshchoyi osvity za pokaznykamy danykh naukometrychnoyi bazy Scopus. URL: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/72780/Osvita.ua [in Ukrainian].

28. Reytynh «Tor 200 Ukrayina 2021». URL: http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=.[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Створення загальноєвропейського простору вищої освіти. Європейська кредитно-трансферна система (ECTS). Шляхи адаптації європейської системи вищої освіти у вищу освіту України.

    курс лекций [188,0 K], добавлен 13.04.2009

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.

    реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011

  • Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.

    реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Правове регулювання вищої освіти. Актуальні освітянські проблеми та напрямки реформування і перспективи вдосконалення вищої школи. Нормативне регулювання та напрями розвитку освіти в системі МВС України. Світова та європейська поліцейська вища школа.

    курсовая работа [94,1 K], добавлен 05.07.2009

  • Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Характеристика системи вищої освіти в Іспанії. Вступ до іспанських університетів. Можливість отримання іспанського гранту для громадян України. Характеристика університетської вищої освіти в Італії. Сап'єнца - один з найбільших університетів Європи.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 22.12.2010

  • Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Характерні особливості системи ЕСТS. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.

    курс лекций [291,5 K], добавлен 21.12.2009

  • Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.

    реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Етапи та особливості становлення вищої освіти на Україні у XVI-XVII ст. Києво-Могилянська академія як один із найавторитетніших центрів європейської вищої школи на той час, оцінка культурно-наукових зв'язків даної установи та значення на сучасному етапі.

    курсовая работа [35,3 K], добавлен 07.10.2010

  • Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.

    методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010

  • Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.

    реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009

  • Загальні принципи та тенденції формування систем вищої освіти європейських країн, їх сутність і особливості, оцінка ефективності на сучасному етапі. Основні завдання організації навчальних закладів освіти. Реформи освіти після Другої світової війни.

    реферат [26,6 K], добавлен 17.04.2009

  • Зміст та головні принципи Болонського процесу та відповідність вищої освіти України його вимогам з огляду на перспективу інтеграції її системи в європейський освітній і науковий простір. Основні напрямки структурного реформування вищої освіти України.

    реферат [210,1 K], добавлен 08.04.2012

  • Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.

    дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011

  • Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.

    реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010

  • Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Структура та мета компетентнісно зорієнтованого навчання в навчальному процесі вищої школи. Зв'язки між освітньою, педагогічною, лінгводидактичною й лінгвометодичною компетентностями. Моделі професійної педагогічної компетентності викладача та студентів.

    реферат [34,9 K], добавлен 05.03.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.