Використання професійно орієнтованих рольових ігор під час вивчення англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Булгару Н.Б.

Abstract

Key words: foreign language teaching, game technique, innovative activity, role-playing games.

Основна частина

Використання рольової гри у процесі вивчення іноземних мов стає дедалі популярнішим, і широта її застосування цілком зрозуміла, оскільки у основі цього лежить процес формування іншомовної комунікації з урахуванням реальної діяльності. При навчанні іноземних мов, перед нами лежить наступне завдання - підготувати студентів до іншомовної комунікації, як у повсякденних, так і у професійно-орієнтованих ситуаціях, отже «спілкування є і метою та засобом навчання» іноземної мови [1].

Це відбувається успішно при створенні певних умов фізичного та соціального плану, до яких належать:

- умови, що формують мотиваційну базу для комунікації;

- умови, що створюють сприятливу комунікативну обстановку та установку на спілкування;

- умови, що дозволяють забезпечити учасників предметним змістом комунікації.

Мета статті: проаналізувати умови використання професійно орієнтованих рольових ігор під час вивчення іноземної мови.

D. Raoи I. Stupansвважають, що застосування рольових ігор у професійній освіті формують три модуси результатів навчання: когнітивний (знання), емоційний (відносини) та психомоторний (навички діяльності) [5]. Когнітивний компонент вивчений у роботах J. Lundy[4].

P. Wouters, E.D. VanDerSpek, H. VanOostendorpрозробили авторську триступінчасту методику виміру ефективності застосування ігрових методів у вищій школі, що дозволяє виявляти, у тому числі й обсяг набутих учнями знань [8]. Окремі англомовні дослідження присвячені аналізу результативності використання ігрових технологій під час професійної підготовки фахівців окремих напрямків. Зокрема, P. Aylingвважає гру невід'ємною частиною навчання майбутніх соціальних працівників, оскільки дозволяє відтворювати конкретні ситуації спілкування [3]. На думку D. Osbornи L. Costas, ігрові методи ефективні у розвитку навичок консультування [6].

Хоча кілька років тому на заняттях з англійської мови головним чином увага приділялася відпрацюванню навичок читання та сприйняття на слух, останніми роками ситуація різко змінилася. Більшість студентів хотіли б працювати у провідних компаніях і добре володіння розмовною іноземною мовою сприятиме здійсненню цих бажань, оскільки збільшує конкурентоспроможність випускників на ринку праці. Є безліч причин, які роблять ігровий метод придатним для навчання англійській мові. Рольова гра вважається ідеальною технікою, щоб змусити студентів використовувати мову, що вивчається [7]. Даний метод, на наш погляд, дозволяє не лише подолати комунікативний бар'єр, що виникає у студентів під час переходу від письмового (монологічного) до усного (діалогового) мовлення, а й допомогти учням швидко та спонтанно реагувати на нестандартні мовні ситуації, виявляючи логіку, інтуїцію, розвиваючи швидкість реакції. Гра також дає можливість студентам використовувати практично конкретні терміни чи загальну лексику, які широко поширені у професійній сфері. Крім того, перевагою рольової гри є те, що вона може бути адаптована до різних рівнів володіння іноземною мовою; те, як гра планується та застосовується, як правило, залежить від мовного рівня групи. Ще одна причина використання даного методу є практичною та стосується розміру груп на заняттях з іноземної мови. Використання рольової гри дозволяє збільшити час говоріння студентів у великих групах.

Скарселла і Крукал провели дослідження, щоб показати, як моделювання ситуацій полегшує вивчення іноземної мови. Вони вважають, що студенти опановують мову в таких випадках: 1) коли вони отримують велику кількість легкого для засвоєння матеріалу; 2) коли вони беруть активну участь у заняттях; 3) коли вони перебувають у позитивній дружній обстановці [7].

Легко засвоюється матеріал у ситуаціях рольових ігор, оскільки студенти із задоволенням вживаються у ролі. Активна участь у рольовій грі призводить до того, що студенти забувають про те, що вони вивчають мову. Учні мають можливість випробувати нові моделі поведінки у безпечному середовищі, що допомагає розвинути довгострокову мотивацію, спрямовану на освоєння іноземної мови. Окрім задоволення та позитивних емоцій, які отримують студенти від реального спілкування та активної участі у рольовій грі, змодельовані «реальним життям» ситуації допомагають студентам розвивати критичне мислення та навички вирішення проблем. Рольові ігри можуть бути складовою занять, а не «одноразовим» заходом. Включення рольової гри в заняття з іноземної мови додає різноманітності, створює позитивний настрій, змінює темп сприйняття нової інформації та надає можливості активного використання мови.

У контексті навчання іноземної мови для спеціальних цілей використовуються різні типи завдань: вставка в текст відсутньої інформації, мовні ігри, моделювання ситуацій тощо з тим, щоб стимулювати студентів розвивати навички мовлення на занятті. Багато прихильників ігрового методу стверджують, що він може бути використаний не тільки для імітації різних видів комунікаційних завдань, які студенти зобов'язані виконувати в реальному світі, але й для стимуляції студентів брати участь у комунікації, що включає особистий досвід та емоції. Як наслідок, через рольові ігри студенти дізнаються більше не тільки про комунікативне використання мови у професійній реальності, а й про конкретні ситуації, що стосуються їх професійної галузі. Велике розмаїття мовних структур можна використовувати заняття завдяки рольовим іграм. Діапазон функцій та структур, а також області лексики, які можуть бути введені, виходять далеко за межі інших парних чи групових дій, таких як діалог чи комунікаційні ігри. Таким чином, через рольові ігри викладачі можуть розвивати розмовні навички студентів для цільових ситуацій. Наприклад, студенти можуть мати можливість набувати навичок вживання таких мовних структур, як вирази для початку висловлювання, сполучні фрази, що завершують висловлювання фрази. Крім того, студенти можуть практикуватися у використанні певних розмовних моделей, таких як правила визначення того, хто говорить, коли, як довго, що може дати їм можливість по черзі висловлюватися, уникаючи повтору однієї і тієї ж думки та одночасного виступу двох ораторів. По-друге, рольова гра може поставити студентів у ситуації, схожі на ті, в яких вони будуть зобов'язані використовувати конкретні форми мови. Дослідник цього питання Стерн також стверджує, що ігрова діяльність може допомогти студенту розширити свої комунікаційні навички за рахунок використання досі «незадіяних ресурсів» [7]. Це означає, що рольова гра може бути етапом у навчанні студентів практичним навичкам, пов'язаним із роботою у відповідній професійній галузі. Учням надається можливість практикуватися у мові, з якою вони зіштовхуватимуться у своєму повсякденному житті. Таким чином, моделюючи реальні ситуації, в яких вони могли б використовувати іноземну мову, студенти отримують можливість бути готовими мати справу з подібними ситуаціями поза аудиторією. Рольові ігри можуть бути згруповані в три типи: 1) з повним сценарієм рольової гри, 2) з частковим сценарієм та 3) рольова гра без сценарія.

У рольовій грі з повним сценарієм всі учасники повинні запам'ятовувати свою роль буквально. Цей тип включає відтворення діалогу на зразок з підручника, і основне завдання студента в даному випадку відтворити діалог якомога ближче до оригіналу. Таку рольову гру можна використовувати зі студентами з низьким рівнем володіння мовою. Другий тип рольової гри включає модель діалогу з кількома пропусками, і студенти повинні будуть заповнити пропуски відповідними словами, що підходять до ситуації. Таким чином, учні можуть змінити початковий діалог певною мірою та створити свій власний діалог. Цей тип рольової гри може бути класифікований як наполовину підготовлений, оскільки викладач (або підручник) забезпечує лінгвістичними структурами, а студенти мають визначити зміст на основі структур, які дадуть змогу створити реалістичний діалог. Цей тип рольової гри може бути використаний у роботі зі студентами із верхнього початкового до середнього рівня володіння мовою. Третій тип рольової гри - це гра, в якій студенти можуть бути забезпечені ключовими діалогами, ключами та інформацією або ситуаціями та цілями, менш струк - турованими та контрольованими, де студенти складають короткі діалоги на основі вищевказаних ключів, інформації чи ситуації, а не просто заповнюють пропуски у тексті. Цей тип рольової гри можна класифікувати як гру без підготовленого сценарію. Такі ігри дають чудову нагоду використовувати власні ідеї чи навички в контексті.

Навчання проходить більш ефективно, коли навчальний процес є цікавим і незабутнім. До переваг рольової гри належать такі її особливості:

- це цікаво та мотивує;

- сором'язливі студенти отримують шанс проявити себе більш відвертим способом;

- різноманітність ситуацій, запропонованих для рольових ігор, дозволяє використовувати ширший спектр можливостей мови, ніж традиційному занятті;

- рольова гра допомагає студентам зрозуміти, що є випадкові зв'язки між поведінкою людей та результатом подій. Це розуміння посилюється, тому що наслідки поведінки можуть бути негайно помічені;

- дозволяє студентам вивчити свої цінності та оцінити наслідки дій, заснованих на своїх діях;

- дозволяє студентам визначити можливі варіанти та рішення;

- дозволяє студентам керувати конфліктом;

- студентам, які збираються на поїздку до англомовної країни, надається можливість відрепетирувати свою англійську мову у звичному середовищі.

Однією з корисних структур для рольової гри є така:

1) підготовка: визначення проблеми, формування готовності до ролі, вибір ситуації, розподіл ролей серед учасників гри, короткий розігрів, тренування;

2) відтворення: безпосередньо гра, залучення аудиторії;

3) аналіз проведеної дискусії;

4) оцінка.

Викладач має забезпечити ясне розуміння ситуації рольової гри як її учасників, так глядачів. При розподілі ролей викладачеві слід враховувати побажання студентів виконувати ті чи інші ролі, а чи не одноосібно призначати їх виконавців. Виконавці ролей можуть бути проінструктовані публічно або приватно для того, щоб глядачі могли правильно інтерпретувати зміст поведінки учасників гри. Обговорення та аналіз рольової ситуації залежить від того, наскільки добре ми залучили аудиторію до обговорення. Ключові питання можуть бути поставлені викладачем, або можуть бути створені міні-групи для вибору та обговорення питань для дискусії. Усі члени групи (актори та глядачі) повинні брати участь в обговоренні, і погляди акторів можуть бути порівняні з думкою глядацької аудиторії.