Залучення учнів старших класів закладів загальної середньої освіти до екопроєктів: теоретико-методологічні підходи та практична реалізація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Залучення учнів старших класів закладів загальної середньої освіти до екопроєктів: теоретико-методологічні підходи та практична реалізація

Олена Володимирівна Дзюбенко,

кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри біології, методології та методики навчання

Анотація

У статті розглянуто окремі етапи формування навчально-дослідницьких умінь учнів старших класів закладів середньої освіти при реалізації екологічних проєктів. Мета проаналізувати особливості залучення учнів старших класів закладів загальної середньої освіти до реалізації екологічних проектів. Основними методами дослідження були для вирішення наукових і методологічних завдань застосовувались методи систематизації, статистичного оброблення, методи аналізу, спостереження, індукції, дедукції, синтезу.

Встановлено, що мета екологічного проєкту дає можливість обрати коло завдань, які повинні бути реалізовані учнем старшої школи, а саме: об'єкт дослідження і спосіб досягнення кінцевого результату. Відповідно з поставленої мети визначають завдання проекту. Вирішення кожного поставленого завдання - це етап дослідження. Завдання визначають зміст дослідження, методи та отримані результати. Вони можуть передбачати формулювання проблеми, виявлення нових фактів, установлення нових зв'язків, нову постановку відомої проблеми, оригінальні висновки та рекомендації щодо впровадження отриманих експериментальних даних. Запропонована схема-модель проведення дослідження по визначенню якості води у водних екосистем. В схемі відображенні три етапи поетапного дослідження. Перший спрямований на відбір об'єкту дослідження (розкрито основний вибір критеріїв та об'єкти дослідження). Другий етап - вибір методик для проведення експерименту. Розкрито критерії за якими обирають дослідні ділянки та відповідно наведені ідентифікатори для проведення експерименту та реалізації екологічного проєкту. Третій етап спрямований на аналіз отриманих результатів дослідження, формулювання відповідних висновків та планування наступних етапів дослідження. Розглянуто основні етапи при формуванні наукового дослідження від формування теми, завдань дослідження до обговорення та формування висновків екологічного проєкту. Отже, у процесі реалізації екологічних проєктів, яка спрямована на пошукову діяльності в учнів старших класів вдосконалюються уміння виконувати розумові дії, оперувати на практиці всіма набутими уміннями й навичками. Реалізація екопроєктів розвиває логічне й екологічне мислення, формує науковий, практичний стиль мислення, інтуїцію, розвиває цікавість до природничої науки. Жодна наукова література не може забезпечити глибоких та ґрунтовних знань, практичних умінь і навичок, якщо набуті теоретичні знання не поєднувати з дослідницькою діяльністю. Підчас власних спостережень учні старших класів переконуються в тому, що між живими організмами й оточуючим компонентом тобто навколишнім середовищем існування існують тісні зв'язки.

Ключові слова: екологічні проєкти, учні старших класів, науково-дослідна робота, екологічні знання, учнівські дослідження.

Abstract

Основна частина

Сучасні процеси, які характеризують розвиток системи освіти, узагальнюють питання пошуку резервів удосконалення підготовки креативної, високоосвіченої, інтелектуальної розвиненої особистості, досить активної у соціальному і пізнавальному плані. Тому державною доктриною розвитку освіти в Україні у ХХІ ст. завбачено як головне завдання закладів загальної середньої освіти створення відповідних умов для гармонійного та всебічного розвитку кожної особистості та її творчої самореалізації.

Питання організації науково-дослідної робота здобувачів середньої освіти є однією з важливих форм освітнього процесу, засобом зростання якості підготовки та виховання школярів, які здатні творчо застосовувати в практичній діяльності нові досягнення науково-технічного такультурногопрогресу. НизканауковцівВ. Андреєв, Г. Артемчук, Б. Бальзамов, А. Воробйов, М. Донченко, Г. Кловак, О. Крушельницька, А. Лушников, О. Микитюк, О. Овакімян та інші у своїх публікаціях розкривають сутність, форми, засоби та методи науково-дослідної роботи.

Єгорова О. зазначає, що «науково-дослідна робота - це система методів, засобів і заходів для засвоєння учнями в процесі навчання різних етапів науково-інноваційного циклу, що включає фундаментальні й прикладні дослідження» (Єгорова, 2006).

Ряд науковців О. Борецька, О. Заболотний, Л. Ковбасенко, Н. Недодатко, Л. Тихенко та інші допускають вживання терміну «науково-дослідницька діяльність» щодо учнівських досліджень. При цьому науковці відрізняють науково-дослідницьку та навчально-дослідницьку (пошукову) діяльність (Бєкрєшева, 2011).

Мета проаналізувати особливості залучення учнів старших класів закладів загальної середньої освіти до реалізації екологічних проєктів.

Матеріал і методи досліджень

Основними методами дослідження були для вирішення наукових та методологічних завдань використовувались методи систематизації, статистичного оброблення, методи аналізу, спостереження, індукції, дедукції, синтезу.

Науково-дослідницькою є творча діяльність учні, у процесі якої спостерігається поглиблене самостійне опанування науково-світоглядного навичок людства в конкретній галузі та досвіду, практичної, творчої діяльності, опанування основ фахових знань, застосування способів та методів наукового пізнання, генерування навички науково - дослідницької рефлексії з певного питання та підготовка результатів проведеного дослідження з дотриманням основних вимог до чітко визначеного виду наукової звітності, досвід оприлюднення результатів власного дослідження та ведення наукової дискусії. Досить велике значення для молодого науковця набуває самореалізація, яку він отримує під час вирішення проблем науково-дослідницького характеру за обраною тематикою. Одержання ж результатів, які мають значно високу науково-дослідницьку новизну, не є пріоритетним завданням. Для школярів, які уперше стикаються з науково-дослідницькими проблемами, вони справді мають новизну.

Ковбасенко Л. доповнює тлумачення науково - дослідницької діяльності, зауважуючи, що «це складна динамічна система, що є сукупністю волі, емоцій та інтелекту особистості, спрямованих на пошук сутності природи речей і їх причинно-наслідкових зв'язків» (Бєкрєшева, 2011).

Результати та їх обговорення

Екологічні знання, які отримують старшокласники та можливість впровадити науково-дослідницьку діяльність, під час вивчення особливостей природи рідного краю, участі в просвітницьких та прикладних екологічних проєктах міського та регіонального рівня, що дає можливіть реалізувати у вигляді екологічних проєктів.

Крайнюк І. зазначає, що «екологічний проєкт це план послідовних дій, заходів, які сприяють покращенню стану довкілля тої чи іншої місцевості, подоланню конкретних екологічних загроз» (Крайнюк, 2020).

Загубинога О. зауважує, що «екологічні проєкти - це спрямовані на вивчення стану довкілля, усунення чинників забруднення навколишнього середовища, формування в учнів дбайливого ставлення до природи» (Загубинога, Загубинога, 2021).

Процес формування екологічних проектів включає вирішення наступних етапів:

- передбачає системне та послідовне моделювання вирішення проблемних ситуацій;

- спрямоване на засвоєння учнями знань та формування в них специфічних умінь та навичок;

- можливість формувати індивідуальні риси, які розвиваються під час науково-дослідницької роботи, коли

старшокласники набувають практичної індивідуальної самостійної діяльності;

Припускається вирішення певних проблем із застосуванням знань не лише з фахового предмету, а й знань із різних галузей науки, творчих галузей тощо. Для реалізації екологічних проєктів учнями старшої школи, потрібно сформувати основні три обов'язкові етапи: планування, діяльність, аналіз. При завершені проєкту - результат роботи вимагає бути певне вирішення - якщо це теоретична проблематика, або продукт проєкту - якщо практична реалізація.

Мета екологічного проекту дає можливість обрати коло завдань, які повинні бути реалізовані учнем старшої школи, а саме: кінцевий результат проекту, об'єкт дослідження і спосіб досягнення кінцевого результату. Відповідно з поставленої мети визначають завдання проекту. Вирішення певного поставленого завдання - це є етап дослідження. Поставленні завдання визначають зміст наукового дослідження, методи та одержані результати. Вони можуть завбачати формулювання проблеми, отримання нових результатів, установлення відповідних зв'язків, оригінальні висновки та практичні рекомендації щодо впровадження отриманих результатів. Одним із основних завдань є визначення новизни екологічного проєкту. Новизна отриманих результатів повинна бути досить обґрунтована і логічна доведена із зазначенням певних відмінностей порівняно з подібними проєктами, які були раніше проведені.

Під час реалізації екологічного проекту, учням старших класів рекомендується використовувати польові та лабораторні методи. Польові дослідження виконували маршрутно-екскурсійним методом: відкриті місцевості, зокрема вулиці в населених пунктах, подвір'я, міські вулиці, міські площі, береги великих водойм. Один із напрямів навчально-дослідної роботи - вивчення видового складу рослин, тварин, грибів та лишайників, їхнє значення у

природі та житті людини. Навчально-дослідна робота неможлива й без використання краєзнавчого матеріалу, адже він дає можливість підводити учню старшокласнику до глибшого сприйняття оточуючого середовища; сприяє пробудженню поваги та любові до місцевості, де вони народились та виросли.

З екологічної точки зору, екскурсії рідним краєм дають змогу організувати постійні й тривалі спостереження з конкретної тематики за будь-якими об'єктами, а також зібрати значний матеріал для науково-практичних узагальнень - саме в цьому їх значна цінність.

Першим етапом, що поєднує майже всі види практично-дослідницької діяльності учнів старших класів, є проведення фенологічних спостережень. Учні старших класів вчаться стежити за добовими та сезонною мінливість в житті флори, фауни, їх ростом і розвитком у природі, на навчально-дослідній ділянці, у живому куточку шкільного класу, штучних екосистемах.

Учням старших класів пропонується провести спостереження за орнітофауною своєї місцевості, потрібно відзначити час прильоту (перелітних) або прольоту (крім осілих), періоди спарювання, токування і весняної пісні; період активного гніздування, кладки яєць, насиджування; період появи пташенят, підняття молоді на крило; формування осінніх зграй, проліт та відліт.

У процесі постійних спостережень за птахами школярі можуть дослідити й інші питання, а саме період та тривалість співу птахів (у період спарювання або насиджування і т.д.). Поряд з цим з цим школярі старшої школи можна дати завдання щоб визначити, у який час доби розпочинають співати деякі птахи. Отриманий матеріал дасть можливість створити своєрідний «пташиний календар» та «пташиний годинник», а отримані результати спостереження знайдуть свої відображення у проєктній роботі учня.

Окрім зоологічних спостережень, старшокласникам пропонується провести спостереження за (рослинами з родини злакові), юний науковець у своєму щоденнику занотовує день висіву, день сходів, появу третьої листової пластинки, кущіння, вихід у трубку, колосіння, квітування, спілість, врожай. Дані спостереження школярі проводять на навчально-дослідній земельній ділянці, додатково учні можуть проводити дослідження по визначення впливу абіотичних та біотичних чинників на фізіологічні особливості рослин. Фенологічні спостереження за рослинами проводять щодня навесні (оскільки в даний період сезонні явища настають досить швидко), улітку та восени - через 1-5 днів.

Використовуючи методи досліджень при написані екологічних проєктів, учні старшої школи не роблять відкриттів для науки, а здобувають для себе нові знання про природні компоненти, про їх нові якості й ознаки. Завдячуючи даним методам школярі не тільки збирають фактичний матеріал, але із тим вчаться бачити природу у взаємодії з протиріччями, пояснювати й аналізувати різні природні явища.

Старшокласники навчаються аналізувати, узагальнювати, порівнювати, встановлювати причинно - наслідкові зв'язки. Формуються рівні пізнання у процесі використання прийомів екологічних досліджень (Сєрік, 2016).

Не менш важливим є реалізація екологічних проєктів при застосуванні самостійної роботи учасника освітнього процесу. Організація виконання індивідуальних робіти вимагає як розумових здібностей учня, так і досвіду пізнавальної діяльності про те, контроль зі сторони керівника залишається пріоритетним. Досить важливо є те, що спостерігається перенесення засвоєних прийомів у нові для здобувача умови, а це у свою чергу потребує пошуків нових шляхів (Осадчук, 2009).

Організація ефективної самостійної роботи учнів старших класів з погляду розвитку їх особистості та формування ключових компетентностей передбачає.

• Формування позитивної мотивації;

• Застосування алгоритмів самостійної роботи;

• Самостійний підхід у доборі завдань;

• Консультування на різних етапах роботи;

• Надання індивідуальності на етапах виконання роботи й узагальнення знань;

• Застосування інформаційних технологій, які забезпечують індивідуальну навчальну діяльність школярів (підручник, мультимедійний навчальний посібник);

• Дослідження тематики та формування досвіду написання школярами рефератів та проєктів.

Досить важливою є підготовка до проведення самостійного наукового дослідження учнями старших класів є моделювання поетапного плану діяльності юного дослідника під час проведення наукового експерименту. Таку науково-дослідницьку роботу можна проводити в закладах загальної середньої освіти та на гуртках еколого - натуралістичного спрямування, на базі закладів позашкільної освіти або вищих навчальних закладів рис. 1. алгоритм проведення дослідження по визначенню якості води водних екосистем.

Первинним завданням при створені екопроєктів є вибір об'єктів дослідження. На першому етапі аналізуємо та визначаємо перелік доступних об'єктів наукового дослідження, аргументуємо вибір за певними критеріями. Організацію роботи з періодичною і науково-популярною літературою (Горбулінська, 2013).

Алгоритм проведення дослідження по визначенню якості води водних екосистем

навчальний екологічний освіта

Під час аналізу та обговорення визначаються допустимі об'єкти дослідження, які відповідають зазначеним критеріям. Кількість об'єктів може бути від одного або декількох (необмежена кількість) значно більше ніж наведено на рис. 1. Обов'язковою умовою при моделюванні розробки методики дослідження, потрібно врахувати контрольний та експериментальні (дослідні) зразки (ділянки).

За умов активного застосування моделювання формуються можливості для творчого розвитку юного дослідника, формування дослідницької діяльності, умінь прогнозувати, моделювати особисту діяльність. Як показує практична діяльність саме моделювання є тим вагомим переходом від пояснювально-ілюстративної функції сформованої моделі до конструктивної та евристичної. Функції певної моделі можуть змінюватися: під час проведеного дослідження нового матеріалу відбувається укладання моделі, і вона виконує описово-ілюстративну функцію.

Моделювання дає змогу не лише уявити але на практиці зрозуміти сутність взаємо-пов'язуючих процесів, побачити просте у складному, що дозволяє пізнати складність та особливості живих систем, що формує цікавіть до проведення науково-дослідної роботи.

Отже, у процесі реалізації екологічних проєктів, яка спрямована на пошукову діяльності в учнів старших класів підвищуються уміння виконувати розумові дії, застосовувати на практиці набуті уміння й навички. При реалізації екопроєктів розвивається логічне й наукове мислення, формується науковий, розвивається цікавість до природничих наук. Жодна наукова література не може забезпечити таких глибоких та ґрунтовних знань, практичних умінь та навичок, якщо отримані теоретичні знання не поєднувати з дослідницькою діяльністю. Під час власних спостережень учні старших класів переконуються в тому, що між живими організмами й оточуючим компонентом тобто навколишнім середовищем існують тісні зв'язки. Спостереження в природі дають можливість дослідити, як саме впливає антропогенне забруднення на життя, розвиток, розмноження, живих організмів у водних екосистемах.

Література

1. Бєкрєшева Л.О. Сучасні підходи до визначення поняття «Науково-дослідницька робота школяра». Педагогічні науки. Вісник ЛДУ БЖД. №5, 2011. C. 25-30.

2. Горбулінська С. Самостійна робота як засіб формування знань з генетики у школярів загальноосвітньої профільної школи. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Випуск 45, 2013. С. 111-118.

3. Єгорова О.В. Формування пізнавального інтересу студентів у процесі науково-дослідної роботи. Умови і фактори формування особистісно-орієнтованих підходів до навчання: зб. наук. праць. Харків: Стиль Іздат, 2006. С. 6167.

4. Загубинога О. Загубинога О. Метод проєктів як один з інноваційних методичних прийомів для розвитку життєвої компетентності учнів. Біологія в школі. №1-2 (877-878), 2021. С. 11-15.

5. Крайнюк І. Створення екопроєктів учнями середньої та старшої школи. Біологія в школі. №1 (865), 2020. С. 11-15.

6. Осадчук Р. Самостійна робота учнів з узагальненням знань. Біологія і хімія в школі. №1. 2009. С. 35.

7. Практика виконання екологічних проектів у школі / авт. уклад. О.В. Сєрік. Харків: Вид. група «Основа», 2016. 110 с.

Дзюбенко О.В.

Залучення учнів старших класів закладів загальної середньої освіти до екопроєктів: теоретико-методологічні підходи та практична реалізація

References

1. Byekryesheva, L.O. (2011). Suchasnipidkhodydovyznachennyaponyattya «Naukovo-doslidnyts'karobotashkolyara». [Modernapproachestodefiningtheconceptof «Student'sresearchwork»]. Pedahohichninauky. Visnyk LDU BZhD - Pedagogicalsciences. Bulletinof LSU BZD. 5, 25-30 [inUkrainian].

2. Horbulins'ka S. (2013). Samostiynarobotayakzasibformuvannyaznan' z henetyky u shkolyarivzahal'noosvitn'oyiprofil'noyishkoly. [Independentworkas a meansofformingknowledgeongeneticsinschoolchildrenofgeneraleducationspecializedschools]. Psykholoho-pedahohichni problemysil's'koyishkoly - Psychologicalandpedagogicalproblemsofthevillageschool. 45, 111-118 [inUkrainian].

3. Yehorova, O.V. (2006). Formuvannyapiznaval'nohointeresustudentiv u protsesi naukovo-doslidnoyi roboty [Formationofstudents `cognitiveinterestintheprocessofresearchwork]. Umovy i faktoryformuvannya osobystisno - oriyentovanepidkhodivdonavchannya: zb. nauk. prats'. Kharkiv: Styl'Yzdat, 61-67 [inUkrainian].

4. Zahubynoha, O. &Zahubynoha, O. (2021). Metodproiektivyakodyn z innovatsiinykhmetodychnykhpryiomivdliarozvytkuzhyttievoikompetentnostiuchniv [Theprojectmethodasoneoftheinnovativemethodologicaltechniquesfordevelopingstudents `lifecompetence]. Biolohiia v shkoli - Biologyatschool. 1-2 (877-878), 11-15 [inUkrainian].

5. Krainiuk, I. (2020). Stvorenniaekoproiektivuchniamyserednoitastarshoishkoly [Creationof eco-projectsbymiddleandhighschoolstudents]. Biolohiia v shkoli - Biologyatschool. 1 (865), cichen, 11 - 15 [inUkrainian].

6. Osadchuk, R. (2009). Samostiinarobotauchniv z uzahalnenniamznan [Independentworkofstudentswithgeneralizationofknowledge]. Biolohiia i khimiia v shkoli - Biologyandchemistryatschool. 1,35 [inUkrainian].

7. Praktykavykonanniaekolohichnykhproektiv u shkoli [Practiceofimplementingenvironmentalprojectsatschool] / avt.-uklad. O.V. Sierik. Kharkiv: Vyd. hrupa «Osnova», 110 [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru