Інтелектуальні студентські змагання в сучасних реаліях вищої школи

S. Yudina. Intellectual Student Competitions in Modern High School Realities

Based on the study of the organization of intellectual student competitions in higher education, the article presents the results of the functioning of strategic forms of students' scientific creativity. Long-term statistical material was collected and analyzed, which made it possible to determine the current trends in the organization of students' intellectual competitions. Taking into account the specifics of such competitions, an analysis of regional factors was carried out and an assessment of their influence on the functioning of the existing system of searching and selecting gifted student youth in higher education was given. The ways of increasing the efficiency of the organization of students' intellectual competitions have been determined.

Keywords: intellectual student competitions, institution of higher education, student Olympiad, competition of scientific works of students.

Постановка проблеми

На сучасному етапі роль інтелектуального потенціалу у житті будь-якої країни зростає і стає загальнонаціональним пріоритетом. Орієнтована на знання економіка, розвиток нових технологій вимагає, щоб її головний ресурс - людина, мала гарну освіту, володіла нестандартним мисленням, наповнювала новим змістом виробниче і соціальне життя, була здатна генерувати, здобувати, творчо використовувати та самостійно вирішувати нові завдання інноваційного типу.

Така людина може бути підготовлена тільки ефективною системою освіти, що спрямована на майбутнє. Тому імперативом переходу суспільства до якісно нового стану стає випереджувальний розвиток освіти.

У Законі України «Про вищу освіту» основною метою визначено формування «...конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікаційних фахівцях» (3, с. 4). У Паризькому Комюніке 2018 року Європейського простору вищої освіти звертається увага на посилення соціальної інклюзії як важливого інструменту консолідації суспільства, а також драйвера для сприяння відкриттю й розвитку талантів (8, с. 6). «Освіта через наукові дослідження» (14, с. 3) пов'язана з необхідністю досягти такого освітнього середовища й особливо методів навчання, які сприяли б формуванню характеру мислення, властивій сфері наукової діяльності. Це стане можливим лише при активному формуванні у студентів знань і умінь дослідницької діяльності, що дозволить готувати молодих людей, які націлені на наукові відкриття, створення сучасної техніки та високих технологій.

В умовах сучасної цифрової трансформації швидкість технологічних змін настільки висока, що професійна складова освітньої програми застаріває ще до моменту її завершення. Залучення ж до науки вимагає спеціальної підготовки молоді при отриманні професійної освіти за час навчання у закладі вищої освіти. «Сьогодні професійна університетська освіта, освіта вищого рівня невіддільна від наукових досліджень, які наповнюють освітній процес якісними, експериментально перевіреними науковими знаннями. Освіта і наука в університеті - це не елементи, що знаходяться у деякому зв'язку між собою. Займаючись наукою, відкриваючи нові знання, розробляючи нові технології, і студент, і викладач, і науковець удосконалюються і розвиваються» (9, с. 165). Сформовані професійні компетенції з науково- дослідної діяльності випускника закладу вищої освіти є неодмінною умовою самореалізації у професійному середовищі.

Вирішення нових інноваційних завдань вимагає активного виявлення обдарованої молоді й цілеспрямованої роботи з нею, залучення її до наукової творчості. На перший план висувається підготовка кваліфікованих фахівців, здатних займатися науковою роботою, створювати інноваційні продукти, ефективно впроваджувати досягнення науки на практиці у світі, що швидко змінюється.

Реалізація цього тісно пов'язана з розв'язанням проблем мотивації студентської молоді до творчої роботи, інтенсивного розвитку її інтелектуальних здібностей, творчого ставлення до отриманих знань і спеціальностей. Одне з головних місць тут займає проведення закладами вищої освіти різноманітних інтелектуальних студентських заходів, де студенти мають можливість заявити про себе, виявити свої креативні здібності, які у сучасному світі стають необхідною складовою успішної людини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблем організації інтелектуальних студентських змагань у вищій школі присвячено багато наукових розробок. Аналізом інтеграції обдарованої молоді у науково - освітню діяльність у формі різноманітних змагань, займалися українські вчені Б. Андрієвський, Л. Пермінова, Т. Вакалюк, Д. Антонюк, Л. Мамотюк, С. Герасименко, Г. Голубова, О. Сергеєва, Р. Пономарев, П. Лукша. У цих роботах досліджувались суть, зміст, принципи проведення студентських олімпіад та конкурсів, висвітлювалось створення практичних умов формування професійних компетенцій майбутніх фахівців з урахуванням різних галузей знань, залучення до творчої праці зі студентською молоддю науково-педагогічних і педагогічних працівників. Слід зазначити, що в інших випадках накопичений досвід в організації науково-дослідної роботи більше представлений у методичних розробках і рекомендаціях, що дає уявлення лише про проведення окремих заходів.

У той самий час деякі аспекти цієї проблеми, які мають важливе теоретичне і практичне значення до теперішнього часу залишаються дискусійними, деякі потребують подальшого розвитку й уточнення окремих положень. У багатьох дослідженнях практично відсутнє використання статистичного інструментарію, що не дає можливості для глибшого аналізу і зменшує їх наукове значення.

Метою статті є дослідження стратегічних форм організації наукової творчості студентів та визначення шляхів підвищення ефективності роботи організації інтелектуальних змагань студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Підготовка генерації нових кваліфікованих, спроможних до інноваційної діяльності фахівців, розвиток їх здібностей і навичок самостійного наукового пізнання неможливе без системи інтелектуальних, творчих та інших змагань. Саме такі змагання, що навчають на конкурсній основі, зарекомендували себе як ефективний інструмент пошуку і виявлення талановитої молоді. Це пов'язано з тим, що навчання за основними програмами спрямовано, в першу чергу, на засвоєння базових, стандартних компетенцій, інтелектуальні студентські змагання створюють у здобувачів вищої освіти стимули виходу за межі обов'язкової програми, заохочують їх до самостійного розвитку та творчості.

Найбільше поширення у вищій школі України здобули студентські олімпіади та конкурси наукових робіт. Для кожного закладу вищої освіти участь їх студентів у цих заходах - це:

- можливість виявлення та відбору обдарованої студентської молоді;

- збільшення шансів збереження талановитих кадрів з високим науковим потенціалом у своєму академічному середовищі і залучення їх зовні;

- виконання науково-дослідних робіт і проєктів, до яких можуть бути запрошені «сьогоднішні» учасники інтелектуальних змагань;

- формування іміджу закладу вищої освіти як освітнього та наукового центру, спрямованого на досягнення;

- інструмент об'єктивного порівняння конкурентоспроможності студентів різних університетів;

- створення конкурентної переваги у боротьбі за майбутніх кращих студентів.

За сучасних умов найбільшого поширення в освітянському просторі вищої школи отримали студентські олімпіади. Найбільш масштабною у вищій школі України сьогодні є Всеукраїнська студентська олімпіада (далі - Олімпіада). Ця Олімпіада визначається як «змагання студентів у творчому застосуванні здобутих знань, умінь і навичок, а також у професійній підготовці майбутніх спеціалістів» [8, с. 1] і складається з переліку олімпіад з дисциплін і олімпіад зі спеціальностей. Саме студентські олімпіади з дисциплін вже на перших курсах навчання виступають інструментом відбору талановитої студентської молоді, що надалі дозволяє залучати її до творчої праці - участі у наукових програмах, проектах та інших формах науково-дослідної роботи студентів у закладах вищої освіти.

У розвитку олімпіадного і конкурсного руху у вищій школі утримується тенденція до зростання. На рис. 1 представлено кількість проведених олімпіад і конкурсів за 15 років. Якщо у 2005 році в Україні Всеукраїнська студентська олімпіада включала 149 олімпіад, у 2019 році їх було 234. Також за цей час зросла кількість переможців цієї олімпіади - з 1044 у 2009 р. до 1549 у 2019 р. (рис. 1). Підготовлено за даними державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»).

Рис. 1. Студентські олімпіади і конкурси у 2005-2020 рр.

науковий творчість інтелектуальний змагання студент

Джерело: розроблено автором

В останні роки помітну роль щодо виявлення і підтримки талановитої студентської молоді відіграє Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт студентів з галузей знань і спеціальностей. Він є найбільш масовим у вищій школі сьогодення. Зокрема, кількість розділів наук, спеціальностей, з яких проводиться Конкурс у 2019/2020 н.р. складала 234, у 2021/2022 н.р. не дивлячись на воєнний стан - 147. Спостерігається динаміка зростання кількості як самих конкурсів, так учасників і переможців.

Специфічна ситуація щодо пошуку та підтримки обдарованої молоді складається у регіонах України. Діяльність регіонів та областей у цьому питанні формується під впливом різноманітних факторів. Це пов'язано з:

- впливом трендів, обумовлених територіальними факторами, які не дозволяють нормально здійснювати роботу з обдарованою молоддю;

- конкуренцією між університетами різних регіонів;

- регіональною нерівномірністю підготовки українських студентів для участі у міжнародних інтелектуальних змаганнях.

Слід відзначити, що своєрідність територіальної диференціації значною мірою обумовлена специфікою розміщення підготовки молодих фахівців.

Рис. 2. Територіальна диференціація проведення Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань та спеціальностей за напрямками підготовки. Джерело: розроблено автором

Нами по регіонах України було проаналізовано 4 основних напрями, за якими здійснюється підготовка молодих спеціалістів, а саме - інформаційні технології, гуманітарний і технологічний напрями, природничі науки. Проведене дослідження дозволило з'ясувати, що інтелектуальні студентські заходи з інформаційних технологій найбільшу спільноту формують у Північному і Західному регіонах, гуманітарний напрям домінує у Північному, технологічний - пріоритет у Центральному регіоні. Найгірший стан у природничих науках. Проведення таких інтелектуальних змагань зійшло майже нанівець.

Дослідження інтелектуальних студентських змагань по областях дозволило виявити посилення територіальних контрастів - концентрації проведення заходів у невеликій кількості областей, а саме в Київській, Харківській та Львівській областях. Що стосується проведення конкурсів у цих трьох областях на перше місце виходить Харківська область.

Було розроблено рейтинг закладів вищої освіти, студенти яких найчастіше ставали переможцями інтелектуальних студентських змагань. У табл. 1 представлено вибірку з перших 10 кращих університетів, які проводять олімпіади і перших 10 кращих, які проводять конкурси наукових робіт студентів. Але навіть із цієї вибірки можна побачити, що тут виявляється певна особливість. Останні роки спостерігається стабілізація першої десятки закладів щодо кількості перемог, отриманих студентами.

У цих університетах рівень проведення інтелектуальних студентських змагань з року в рік стає вищим. Ці заклади вищої освіти, у питанні проведення олімпіад і конкурсів стають найбільш впливовими для академічної спільноти країни. Крім того, серед закладів вищої освіти перемоги у студентських змаганнях - це визнання престижних, краще забезпечених академічними кадрами університетів, які привертають до себе більше майбутніх студентів.

Особливої уваги заслуговує організація і проведення олімпіад і наукових конкурсів, в умовах, з якими нещодавно стикнулася уся освіта, а саме вплив зовнішніх факторів. Пандемія стала потужним каталізатором змін в системі вищої школи в усьому світі. В Україні у березні 2020 року університети у режимі форс-мажору перейшли на дистанційну освіту. Заклади вищої освіти у своїй більшості вже використовували у навчальному процесі цифрові технології, але нова освітня реальність стала поштовхом до прискореного залучення усіма університетами необхідних ресурсів і впровадження такої форми навчання. Що стосується інтелектуальних студентських заходів, то на час пандемії, а пізніше початком військових дій Олімпіаду та Конкурс наукових робіт було скасовано Міністерством освіти і науки України.

Таблиця 1

Рейтинг закладів вищої освіти, студенти яких ставали переможцями олімпіад і конкурсів