Змішане навчання як сучасна форма побудови навчального процесу

Поточний контроль допомагає мотивувати освітній процес студентів і першорядне його значення, це допомога викладачеві в поділі студентів на встигаючих і неуспішних. Поточний контроль може бути здійснений під час усного опитування, письмової СРС у формі самоконтролю, контрольної роботи. Під час змішаного навчання здібності поточного контролю розширюються, оскільки є можливість здійснюватися як викладачем дисципліни, в традиційній формі, і навіть з урахуванням тестуючих програм. Функцію перевірки виконує сама програма, яка має тестові завдання і надсилає обробленні результати перевірки викладачеві.

Поточний контроль може проводитися викладачем електронною поштою, куди студенти надсилають свої контрольні роботи, а також це можливо здійснити через «банк контрольних завдань». Цей вид робіт можна регулярно проводити з використанням офлайн технологій. Банк контрольних завдань дозволяє вибрати завдання певного типу і виду, і як наслідок, дублювати відповіді просто неможливо. Функція перевірки повністю лягає на викладача навчальної дисципліни.

Проміжний контроль допускає оцінювання результатів конкретної теми чи частини програми. Найчастіше викладач організує його за допомогою таких же педагогічних засобів, що і поточний контроль - за допомогою досліджень, контрольних робіт, а також рефератів, колоквіумів та ін. Причому перевірити реферати викладач може і в режимі офлайн.

Підсумковий контроль найчастіше проводиться з використанням різноманітних тестів, рефератів із заданих тем, творчих робіт здобувачів освіти, розв'язанням завдань, підсумкового екзамену й ін. Екзамени і заліки можуть бути реалізовані за допомогою електронної пошти або онлайн розмови.

Відмінною особливістю проведення контролю в системі змішаного навчання найчастіше є збільшення частки та значення самоконтролю, а також застосування в ньому різноманітних комп'ютерних програм.

Одним із значних моментів за змішаного навчання є оцінка успішності. Ні для кого не секрет, що і мета самих здобувачів освіти - це добрі оцінки. Для викладачів оцінка, насамперед, означає, наскільки студенти засвоїли матеріал навчальної дисципліни. Однак у змішаному навчанні виникають суттєві відмінності під час оцінювання успішності. І перше, на що варто звернути увагу - це групова робота, яка значно збільшилася в обсязі за змішаної форми навчання. Для оцінювання роботи студентів у групах можна використати таку схему:

Загальна оцінка роботи за проєктом прирівнюється до індивідуальної оцінки студента-учасника. Можливі деякі складнощі, зокрема справедливе оцінювання роботи студентів, які з якихось причин відхиляються від роботи або такі, що беруть участь у проєкті замало. У такому разі викладач має право використовувати звіт із роботи студентів у форумі, під час спілкування здобувачів освіти онлайн у рівних кількостях - оцінка однакова, інакше викладач оцінює роботу студентів залежно від ступеня участі.

Якщо впродовж вивчення навчальної дисципліни студентам необхідно працювати індивідуально та в групах, то відповідно й оцінки також буде дві. Після закінчення студентами певного курсу їм необхідно виконати індивідуальний проєкт. Проте, кожна робота має бути обговорена в групі та результат обговорення включено до роботи студентів- учасників.

Кожен викладач залежно від дисципліни, можливостей та особливостей студентів використовує групову й індивідуальну роботу в необхідних йому співвідношеннях, збільшуючи або зменшуючи їх. Отже, цей факт враховується під час виставлення оцінок студентам.

Змішане навчання включає також екзамени та заліки, давно відомі та добре перевірені методи оцінювання успішності студентів. Ці методи, як у письмовій формі, так і в усній, дають можливість контролювати знання студентів упродовж курсу, що вивчається, та після його закінчення, а також проаналізувати індивідуальний результат кожного студента. Разом з тим, під час екзамену викладач розмовляє з кожним студентом індивідуально та може вловити слабкі місця окремого студента та всієї групи загалом. Під час онлайн навчання оцінка знань залишається досить спірним питанням, оскільки під час комп'ютерної перевірки знань здобувачів освіти немає впевненості, що студент показав свої реальні знання.

Суттєвим є те, що автоматична комп'ютерна оцінка успішності здобувачів освіти обов'язково має бути під час підготовки студентів до змішаного навчання. Ця форма навчання якнайкраще підходить для поточного контролю знань, а також як навчальний елемент дисципліни. Тестування - один із найпоширеніших і найефективніших методів комп'ютерного оцінювання знань.

Крім тестування можливе використання інших методів оцінювання рівня знань здобувачів освіти - fill-in-blank, студентам пропонується заповнити порожні місця або написати в спеціальному бланку розв'язки.

Також у змішаному навчанні виставляються оцінки за доповіді, реферати та курсові роботи - все те, що обов'язково є в традиційному навчанні, та грамотно збалансоване з новою формою навчання.

МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріал статті заснований на результатах теоретичного аналізу інформаційних джерел, узагальнення та концептуального синтезу, а також результатах онлайн-опитування щодо готовності майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти до змішаного навчання.

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні методи, що містять: теоретичну оцінку педагогічної, науково-дослідної, психологічної, аналітичної літератури з теми дослідження; аналіз та результат педагогічного досвіду; огляд державних документів щодо впровадження дистанційного та змішаного навчання в освітній процес;

- емпіричні методи, що включають: спостереження, анкетування, педагогічний експеримент, тестування, комплексну оцінку результатів, засоби математичної статистики, необхідні для обробки експериментальних даних.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальна робота здійснювалася на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в період з 2021 по 2022 рр., не порушуючи природного перебігу навчального процесу. В дослідно-пошуковій роботі були задіяні дві дослідні групи експериментальна група (ЕГ) і контрольна група (КГ). Відбиралися групи, що характеризуються практично однаковим рівнем готовності майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти до змішаного навчання. Результати успішності респондентів ЕГ, пов'язані із готовністю майбутніх учителів до змішаного навчання, порівнювалися з успішністю респондентів КГ, в якій навчальні дисципліни вивчалися за традиційною методикою.

У результаті виконаної експериментальної роботи було помічено позитивну динаміку розвитку готовності майбутніх учителів до змішаного навчання, чому сприяли виявлені педагогічні умови. Перехід студентів з низького рівня розвитку готовності майбутніх учителів до змішаного навчання на більш високий рівень пояснюємо актуалізацією особистісного сенсу до оволодіння готовності майбутніх учителів до змішаного навчання на всіх етапах професійної підготовки.

Підсумки результатів експерименту засвідчили, що в перебігу виконаної роботи в студентів зросла стійкість позитивного осмислення й оцінювання реалізації цілей готовності майбутніх учителів до змішаного навчання. Спостерігався високий рівень відповідальності, виконавчої співтворчості, співпраці й ін. Значно зросла кількість педагогічних працівників (96 %), які змінили свою думку з питання формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання. Експертна оцінка виявила, що 81 % викладачів стали систематично використовувати прийоми розвитку готовності майбутніх учителів до змішаного навчання й ін. Все це підтверджує ефективність розробленої технології формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання. На рис. 1 показана зміна ставлення педагогічних працівників педагогічного ЗВО до використання готовності майбутніх учителів до змішаного навчання.

Рис. 1. Використання готовності майбутніх учителів до змішаного навчання на констатувальному і на формувальному етапах педагогічного експерименту

змішане навчання цифровий

Для того, щоб перевірити однорідність груп на констатувальному та формувальному етапах педагогічного експерименту одержані дані піддавалися статистичному обробленню з використанням критерію К. Пірсона %².

Комп'ютерна обробка одержаних даних здійснювалися з використанням програми Microsoft Excel 2019.

Перевірка достовірності одержаних результатів формувального експерименту проводилася за допомогою значень критерію К. Пірсона в результаті опрацювання значень статистичних показників в ЕГ і КГ можна зробити висновок, що різниця між даними констатувального і формувального етапів педагогічного експерименту в ЕГ значуща, а різниця між даними констатувального і формувального експериментів у КГ незначуща.

Для статистичного оброблення результатів експерименту провели порівняння рівня сформованості готовності майбутніх учителів до змішаного навчання в ЕГ і КГ за допомогою критерію К. Пірсона х2 Емпіричне значення його обчислювалося за формулою:

де N і М - кількість членів ЕГ і КГ;

Пі, mi - кількість членів ЕГ і КГ, що продемонстрували i-тий рівень готовності майбутніх учителів до змішаного навчання;

L - кількість виділених рівнів.

Таблиця 1

Результати педагогічного експерименту в ЕГ і КГ за рівнями сформованості готовності майбутніх учителів до змішаного навчання

Підставляючи в наведену формулу (1) дані з табл. 1 обчислили емпіричне значення критерію Хе_мпір. для ЕГ і КГ одержаних на початку експерименту, результати занесено в табл. 2.

Потім було обчислене емпіричне значення критерію /eL_nip. для даних ЕГ і КГ, одержаних на констатувальному та формувальному етапах експерименту. Результати занесено в табл. 2.

Таблиця 2

Значення критерію X К. Пірсона

Критичне значення /²р_ит. за рівня значущості p=0,05 і числа ступенів свободи 2 складає 5,991. Отже, до початку експерименту /Єм_пір. < /²_рит. (0,877<5,991). Звідси був зроблений висновок, що відмінність результатів в ЕГ і КГ до початку експерименту статистично незначущий, тобто Хг_мпір. < /²р_ит.. Рівень значущості цього взаємозв'язку відповідає p<0,05. Отже, рівень сформованості готовності майбутніх учителів до змішаного навчання в ЕГ достовірно вищий, ніж у майбутніх учителів з КГ.

Нами було вичислено емпіричне значення критерію %² для даних ЕГ і КГ, одержаних на формувальному етапі експерименту, підставляючи в наведену формулу (1) дані з табл. 1.

На формувальному етапі різниця результатів виявилася статистично значущою, тобто /е²мп. > *²рит. (16,473 >5,991). Рівень значущості цього взаємозв'язку відповідає p<0,05. Отже, рівень сформованості готовності майбутніх учителів до змішаного навчання в ЕГ достовірно вищий, ніж у майбутніх учителів із КГ. Значущі відмінності (на рівні погрішності менше 0,05) між показниками сформованості готовності майбутніх учителів до змішаного навчання в ЕГ і КГ не породжені дією випадкових причин, а є результатом цілеспрямованої організації продуктивної взаємодії викладачів і студентів у формуванні готовності майбутніх учителів до змішаного навчання, що підтвердило результативність розробленої структурно- динамічної моделі, технології формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання та гіпотетично виділених педагогічних умов.

Виявлені дані свідчать про те, що після проведення формувального експерименту студенти в ЕГ показали більш високий рівень сформованості готовності майбутніх учителів до змішаного навчання, ніж студентів КГ. Це виявилося можливим не в результаті дії випадкових причин, а в результаті переваг професійної підготовки майбутніх учителів у створених педагогічних умовах, що підтвердило гіпотезу про ефективність розроблених і реалізованих в організованому експерименті технології формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання і педагогічних умов цього процесу. Після впровадження в освітній процес технології формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання стала більше вираженою здатність аналізувати, підвищилася необхідність самореалізації в проєктній діяльності, закріпився професійний вибір, частіше стало проявлятися бажання самореалізації в професійній діяльності тощо.

Аналіз результатів, здійснений методами математичної статистики з використанням критерію К. Пірсона х², дозволив зробити такі висновки: 1) виявлені відмінності є результатом реалізації розробленої нами структурно-динамічної моделі формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання; 2) доведена результативність технології формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання; 3) педагогічні умови результативного формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання є необхідними і достатніми. Представлені дані експериментально зафіксували і підтвердили результативність розроблених і реалізованих технології і педагогічних умов, що забезпечили результативне формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання. В експериментальній апробації ці умови виконали свою функцію.

Організована навчально-професійна діяльність була спрямована на побудову індивідуальних траєкторій студентів із формування готовності майбутніх учителів до змішаного навчання; були створені умови для розвитку індивідуально-особистісних здібностей, для формування позитивної «Я-концепції» кожного студента.

Проведений аналіз результатів дослідження показав, що використання створеної структурно-динамічної моделі дозволяє ефективніше формувати готовність майбутніх учителів до змішаного навчання під час підготовки в педагогічних ЗВО, що перевірено і доведено експериментально. Це дає підстави для висновку про те, що гіпотеза дослідження доведена і підтверджена, завдання виконані.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Узагальнюючи розглянуте вище, варто зазначити, що в умовах інформатизації освіти, змішане навчання як один із різновидів електронного навчання, найкраще відповідає завданню формування загальнокультурних і професійних компетентностей майбутнього вчителя. Технологія змішаного навчання має значні дидактичні можливості та характеризується різноманітністю форм, що надаються, методів і засобів навчання, їх інтерактивністю, різними способами взаємодії суб'єктів освітнього процесу та найбільш повно відповідає специфіці ЗВО.

Упровадження в освітній процес електронних освітніх ресурсів сприяє засвоєнню змісту та відпрацюванню навчального матеріалу, виконанню контрольних дій, організації самостійної, пошукової, науково-дослідної, навчальної діяльності студентів, підвищенню їх пізнавального та професійного інтересу.

Реалізація технології змішаного навчання ефективно впливає на компоненти навчання студента: когнітивний, функціональний, тобто на форми та методи організації навчання, на активізацію, інтенсифікацію й ефективність навчання, й особистісно-ціннісний - на формування мотивації навчання, професійно значимих аспектів.

Можливості змішаного навчання дозволяють розширити психологічну компоненту мотивації навчання, забезпечити оволодіння способами виконання інформаційно-аналітичної діяльності в рамках навчання, здобуття знань за обраною професією.

Впровадження змішаної форми навчання пов'язане з необхідністю внесення змін до нормативної бази, що вимагає інвестицій у розробку необхідного навчального контенту; перепідготовки кадрів.

Отже, для змішаного навчання характерно збереження загальних традиційних принципів побудови навчального процесу з включенням елементів інтернет-навчання. Співвідношення цих двох форм навчання визначається готовністю ЗВО до подібного за будовою навчального процесу, а також бажанням і технічними здібностями здобувачів освіти.

Технології трансформують освіту, та їх вплив постійно зростає. Змішане навчання є перспективною системою навчання, що поєднує переваги традиційного й інтерактивного навчання. На наш погляд, розвиток змішаної форми навчання може стати одним із ключових напрямів модернізації всієї освітньої сфери.

Перспективними напрямами подальших наукових пошуків є шляхи й умови ефективної реалізації моделей змішаного навчання у відповідності до потреб і ресурсів ЗВО.

Подальшого вивчення також потребують питання постійного оновлення дидактичного, програмно-технологічного та методичного забезпечення змішаного навчання майбутніх учителів, в умовах подальшої діджиталізації вищої освіти, формування в здобувачів освіти цифрової компетентності, а також проведення компаративістичних досліджень щодо здійснення змішаного навчання майбутніх учителів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

[1] Биков В. Ю. Хмарна комп'ютерно-технологічна платформа відкритої освіти та відповідний розвиток організаційно-технологічної будови ІТ-підрозділів навчальних закладів. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія / Щоквартальний науково- практичний журнал 1 '2013. С. 81.

[2] Бугайчук К. Л. Змішане навчання: теоретичний аналіз та стратегія впровадження в освітній процес вищих навчальних закладів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2016. Том 54. № 4. С. 1-18.

[3] Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. Київ; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. 1440 с.

[4] Гуревич Р. С., Коношевський О. Л. Самостійна робота майбутніх учителів математики: використання засобів мультимедіа / за ред. проф. Р. С. Гуревича: монографія. Вінниця: ТОВ «Планер», 2010. 232 с.

[5] Жалдак М. І. Про деякі методичні аспекти навчання інформатики в школі та в педагогічному університеті. Наукові записки Тернопільського національного університету. Серія: Педагогіка. 2005. № 6. С. 17-24.

[6] Закон України Про Національну програму інформатизації від 4 лютого 1998 року № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1998. № 27. ст. 20. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/74/98-вр. (дата звернення 29.8.2022).

[7] Кадемія М. Ю. Інформаційно-комунікаційні технології навчання: термінологічний словник. Львів: Вид- во «СПОЛОМ», 2009. 260 с.

[8] Касьян С. П. Особливості відображення інформації в електронних освітніх ресурсах. Вісник післядипломної освіти. «Серія «Педагогічні науки». 2021. Вип.16 (45). С. 128-139.

[9] Кобися А. П. Інформаційне освітнє середовище як платформа для реалізації змішаного навчання у вищих навчальних закладах. Інформаційні технології і засоби навчання, 2017, Том 57, № 1. С. 75-82.

[10] Коменський Я. А. Велика дидактика. Закони добре організованої школи. Коваленко Є. І., Бєлкіна Н. І. Історія зарубіжної педагогіки: хрестоматія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М-во освіти і науки України, Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя. Київ: Центр учбової літ-ри, 2006. С. 155-185.

[11] Концепція впровадження медіа-освіти в Україні // Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України URL: http://www.ispp.org.ua/news_ (дата звернення 12.01.2023).

[12] Кремень В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2006. № 6. С. 4-8.

[13] Кухаренко В. М. Змішане навчання. Вебінар. URL: http://www.wiziq.com/ online-class/2190095-intel- blended. (дата звернення 09.11.2021).

[14] Кухаренко В. М., Березенська С. М., Бугайчук К. Л., Олійник Н. Ю., Олійник Т. О., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г., Столяревська А. Л. Теорія та практика змішаного навчання: монографія / за ред. Кухаренка В. М. Харків: «Міськдрук», НТУ «ХПІ», 2016. 284 с.

[15] Морзе Н. В. Методика навчання інформатики: навч. посіб.: У 3 ч. / за ред. М. І. Жалдака. Київ: Навчальна книга, 2004. Ч. 1: Методика навчання інформатики. 246 с.

[16] Наказ МОНУ від 01.10.2012 р. № 1060 «Про затвердження положення про електронні освітні ресурси».

URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/338608 631558. (дата звернення 20.12.2022).

[17] Нестеренко С. А. Поняття «педагогічної технології» у парадигмі освітньої діяльності. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2021. № 2. С. 27-35.

[18] Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти

URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/ zmyshene%20navchanny/

zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf. (дата звернення 17.8.2022).

[19] Ткачук Г. В. Змішане навчання та особливості використання ротаційної моделі у навчальному процесі. Інформаційні технології в освіті. 2017. № 4 (33). C. 143-156.

[20] Шевченко Л. С. Розвиток поняття «педагогічні технології» в педагогічній науці та практиці. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2013. № 36. С. 484-490.

[21] Akkoyunlu B., Soylu M. Y. A Study on Students' Views About Blended Learning Environment. Hacettepe University, Faculty of Education, Department of Computer Education and Instructional Technology, Ankara, Turkey. 2006. 221 р.

[22] Brodde-Lange K., Verhein-Jarren A. News im Netz. Sprache in On-line-Medien am Beispiel von Nachrichtentexten. Mediensprache und Frankfurt-Main et al, Lang. 2001. P. 332-339.

[23] Friesen Norm Report: Defining Blended Learning / Norm Friesen (August 2012). URL: http://goo.gl/XFtCv3. (дата звернення 11.10.2022).

[24] Kathleen M. Frankle Blended Learning: The Key to Successful Web-Based Training and Education. URL: http://goo.g1/hWbR7z. (дата звернення 21.10.2022).

[25] Moebs S., Weibelzahl S. Towards a good mix in blended learning for small and medium sized enterprises - Outline of a Delphi Study. Proceedings of the Workshop on Blended Learning and SMEs held in conjuction with the 1st European Conference on Technology Enhancing Learning Crete, Greece. 2006. P.

[26] Purnima V. Blended Learning Models. URL: http://www.learningcircuits. org/2002/aug2002/valiathan.html. (дата звернення 06.11.2022).

[27] What Is Web 2.0 Design Patterns and Business Models for the Next Generation of Software by Tim O'Reilly. URL: http://www.oreilly.com/pub. (дата звернення 14.12.2022).

[28] Harvi Singh and Chris. URL: https://maken.wikiwijs.nl/userfiles/ f7d0e4f0bd4661998. (дата звернення 02.12.2022).

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

[1] Bykov V. Yu. (2013). Khmarna kompiuterno-tekhnolohichna platforma vidkrytoi osvity ta vidpovidnyi rozvytok orhanizatsiino-tekhnolohichnoi budovy IT-pidrozdiliv navchalnykh zakladiv [Cloud-based computer and technology platform for open education and the corresponding development of the organizational and technological structure of IT departments of educational institutions]. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy: filosofiia, psykholohiia, pedahohika, sotsiolohiia / Shchokvartalnyi naukovo-praktychnyi zhurnal 1. S. 81.

[2] Buhaichuk K. L. (2016). Zmishane navchannia: teoretychnyi analiz ta stratehiia vprovadzhennia v osvitnii protses vyshchykh navchalnykh zakladiv [Blended Learning: Theoretical Analysis and Strategy for Implementation in the Educational Process of Higher Education Institutions]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. Tom 54. # 4. S. 1-18.

[3] Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language] / [uklad. i holov. red. V. T. Busel]. Kyiv; Irpin: VTF “Pemn”, 2002. 1440 s.

[4] Hurevych R. S., Konoshevskyi O. L. (2010). Samostiina robota maibutnikh uchyteliv matematyky: vykorystannia zasobiv multymedia [Independent work of future teachers of mathematics: the use of multimedia] / za red. prof. R. S. Hurevycha: monohrafiia. Vinnytsia: TOV «Planer». 232 s.

[5] Zhaldak M. I. (2005). Pro deiaki metodychni aspekty navchannia informatyky v shkoli ta v pedahohichnomu universyteti [On some methodological aspects of teaching computer science at school and at a pedagogical university]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. # 6. S. 17-24.

[6] Zakon Ukrainy Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii vid 4 liutoho 1998 roku # 74/98-VR [The Law of Ukraine On the National Informatization Program of February 4, 1998, No. 74/98-ВР]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1998. # 27. st. 20. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/74/98-vr. (data zvernennia 29.8.2022).

[7] Kademiia M. Yu. (2009). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii navchannia: terminolohichnyi slovnyk [Information and communication technologies in education: a glossary of terms]. Lviv: Vyd-vo «SPOLOM». 260 s.

[8] Kasian S. P. (2021). Osoblyvosti vidobrazhennia informatsii v elektronnykh osvitnikh resursakh [Features of information display in electronic educational resources]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. «Seriia «Pedahohichni nauky». Vyp.16 (45). S. 128-139.

[9] Kobysia A. P. (2017). Informatsiine osvitnie seredovyshche yak platforma dlia realizatsii zmishanoho navchannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Information Educational Environment as a Platform for Implementation of Blended Learning in Higher Education Institutions]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. Tom 57, # 1. S. 75-82.

[10] Komenskyi Ya. A. Velyka dydaktyka. Zakony dobre orhanizovanoi shkoly [Great didactics. The laws of a well- organized school]. Kovalenko Ye. I., Bielkina N. I. Istoriia zarubizhnoi pedahohiky: khrestomatiia: navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl. / M-vo osvity i nauky Ukrainy, Nizhyn. derzh. un-t im. M. Hoholia. Kyiv: Tsentr uchbovoi lit-ry, 2006. S. 155-185.

[11] Kontseptsiia vprovadzhennia media-osvity v Ukraini [The concept of implementing media education in Ukraine]. Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii Natsionalnoi akademii pedahohichnykh nauk Ukrainy URL: http://www.ispp.org.ua/news (data zvernennia 12.01.2023).

[12] Kremen V. (2006). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v osviti i formuvannia informatsiinoho suspilstva [Information and communication technologies in education and the formation of the information society]. Informatyka ta informatsiini tekhnolohii v navchalnykh zakladakh. # 6. S. 4-8.

[13] Kukharenko V. M. Zmishane navchannia. Vebinar [Blended learning. Webinar]. URL: http://www.wiziq.com/ online-class/2190095-intel-blended. (data zvernennia 09.11.2021).

[14] Kukharenko V. M., Berezenska S. M., Buhaichuk K. L., Oliinyk N. Yu., Oliinyk T. O., Rybalko O. V., Syrotenko N. H., Stoliarevska A. L. Teoriia ta praktyka zmishanoho navchannia: monohrafiia [Theory and practice of blended learning: a monograph] / za red. Kukharenka V. M. Kharkiv: «Miskdruk», NTU «KhPI», 2016. 284 s.

[15] Morze N. V. Metodyka navchannia informatyky: navch. posib. [Methods of teaching informatics: a textbook]: U 3 ch. / za red. M. I. Zhaldaka. Kyiv: Navchalna knyha, 2004. Ch. 1: Metodyka navchannia informatyky. 246 s.

[16] Nakaz MONU vid 01.10.2012 r. # 1060 «Pro zatverdzhennia polozhennia pro elektronni osvitni resursy» [Order

of the Ministry of Education and Science of Ukraine of October 1, 2012, No. 1060 "On Approval of the Regulation on Electronic Educational Resources"] URL:

https://zakononline.com.ua/documents/show/338608 631558. (data zvernennia 20.12.2022).

[17] Nesterenko S. A. (2021). Poniattia «pedahohichnoi tekhnolohii» u paradyhmi osvitnoi diialnosti [The concept of "pedagogical technology" in the paradigm of educational activity.]. Naukovi zapysky NDU im. M. Hoholia. Psykholoho-pedahohichni nauky. # 2. S. 27-35.

[18] Rekomendatsii shchodo vprovadzhennia zmishanoho navchannia u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta

vyshchoi osvity [Recommendations for the introduction of blended learning in vocational pre-university and higher education institutions]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/

zmyshene%20navchanny/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf. (data zvernennia 17.8.2022).

[19] Tkachuk H. V. (2017). Zmishane navchannia ta osoblyvosti vykorystannia rotatsiinoi modeli u navchalnomu protsesi [Blended learning and peculiarities of using the rotational model in the educational process.]. Informatsiini tekhnolohii v osviti. # 4 (33). C. 143-156.

[20] Shevchenko L. S. (2013). Rozvytok poniattia «pedahohichni tekhnolohii» v pedahohichnii nautsi ta praktytsi [Development of the concept of "pedagogical technologies" in pedagogical science and practice]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. # 36. S. 484-490.

[21] B Akkoyunlu., Soylu M. Y. (2006). A Study on Students' Views About Blended Learning Environment. Hacettepe University, Faculty of Education, Department of Computer Education and Instructional Technology, Ankara, Turkey. 221 p.

[22] Brodde-Lange K., Verhein-Jarren A. (2001). News im Netz. Sprache in On-line-Medien am Beispiel von Nachrichtentexten. Mediensprache und Frankfurt-Main et al, Lang. P. 332-339.

[23] Friesen Norm Report: Defining Blended Learning / Norm Friesen (August 2012). URL: http://goo.gl/XFtCv3. (дата звернення 11.10.2022).

[24] Kathleen M. Frankle Blended Learning: The Key to Successful Web-Based Training and Education. URL: http://goo.g1/hWbR7z. (дата звернення 21.10.2022).

[25] Moebs S., Weibelzahl S. Towards a good mix in blended learning for small and medium sized enterprises - Outline of a Delphi Study. Proceedings of the Workshop on Blended Learning and SMEs held in conjuction with the 1st European Conference on Technology Enhancing Learning Crete, Greece. 2006. P. 1 -6.

[26] Purnima V. Blended Learning Models. URL: http://www.learningcircuits. org/2002/aug2002/valiathan.html. (дата звернення 06.11.2022).

[27] What Is Web 2.0 Design Patterns and Business Models for the Next Generation of Software by Tim O'Reilly. URL: http://www.oreilly.com/pub. (дата звернення 14.12.2022).

[28] Harvi Singh and Chris. URL: https://maken.wikiwijs.nl/userfiles/ f7d0e4f0bd4661998.(дата звернення 02.12.2022).

Размещено на Allbest.ru