Особливості викладання академічного письма студентам нефілологічних спеціальностей

Ольга Шум, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов

Olha SHUM, PhD in Philology, Associate Professor at the Department of Foreign Languages Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv)

Вступ

Постановка проблеми. Дослідження особливостей викладання основ академічного письма студентам нефілологічних спеціальностей наразі є важливим аспектом забезпечення якісної освіти. Наявність різноманітних пропозицій для студентів (дослідницькі групи, академічна мобільність, гранти, іменні стипендії та інше) підвищують попит на вивчення основ наукової мови як рідної, так і іноземної. Відтак постає потреба розробки комплексних програм та пошуку ефективних методів навчання. Попри наявність низка авторитетних досліджень у цій галузі досі залишається відкритим запитання - чи академічне письмо повинне бути складовою курсу зі стилістики чи практики мови (рідної чи іноземної) або становити окрему дисципліну. Окрім того, дискусійним залишається тематичне наповнення курсу.

Аналіз досліджень. Питання дослідження вивчення академічного письма цікавили і цікавлять чимало науковців по всьому світу. Так, різні думки, погляди та бачення ми можемо віднайти у працях Т Бабенко, М. Винкке, Г Гребінник, Н. Духаніної, Р. Комар, Є. Костик, А. Малій, К. П. Макбет, Н. Попова, О. Рубчак, І. Серебрянської, О. Тар- нопольського та ін. У цих працях висвітлені як питання реферування та анотування, так і створення наукових праць та їх презентування, а також принципи академічної доброчесності.

Метою нашого дослідження є узагальнення попереднього досвіду та порівняння з метою аналізу складових практичного курсу іншомовного академічного письма для студентів нефілологічних спеціальностей на прикладі вивчення англійської мови здобувачами психологічної освіти.

Виклад основного матеріалу

Як зазначає Н. Духаніна, досі не існує уніфікованого трактування та розуміння поняття «академічне письмо» і хто його повинен викладати, проте науковиця погоджується із думкою, що варто цілеспрямовано готувати педагогів-фахівців, які викладатимуть «академічне письмо» як окрему дисципліну чи кредитний модуль (Духаніна, 2018: 330). Дослідниці О. Рубчак та Р. Ленда також зауважують, що академічному письму у закладах вищої освіти приділяють достатню увагу, проте наголошують, що його не часто виокремлюють в окрему дисципліну. Крім того, більшою мірою навчання академічному письму відбувається на другому (магістерському) рівні, а не на першому (бакалаврському). О. Рубчак та Р. Ленда вбачають причину цього у необхідності магістрантів працювати з науковими текстами. При цьому важливо, на думку педагогинь, починати навчати грамотному академічному письму з першого курсу (Руб- чак, Ленда, 2022: 113).

Дослідник академічних текстів медичного спрямування А. Вихрущ вважає, що «академічне письмо» є складним і багатоаспектним комплексом умінь, що включає не лише лінгвістичні (мовні, синтаксичні та стилістичні), але й передусім металінгвістичні компетенції, такі як аналіз, критичне мислення, логіка, об'єктивність та повага до інших ідей та текстів. Опанування навичками академічного письма, на думку науковця, є одним із пріоритетних для сучасного студента (Вихрущ, 2021: 113).

У своїй розвідці Н. Павлюк наголошує на необхідності вчитися працювати з різними жанрами академічного письма усім: здобувачам закладів вищої освіти, аспірантам, викладачам, науковцям і дослідникам, які публікують наукові тексти. Авторка розглядає «академічне письмо» як важливий компонент мовленнєвої діяльності в більшості професій. У професійній підготовці фахівця академічна доброчесність повинна стати не лише самостійним видом такої діяльності, але й виконувати освітні, розвивальні та виховні функції. «Академічним письмом» дослідниця вважає уміння висловлювати та обґрунтовувати свої думки за допомогою короткого, при цьому досить переконливого наукового тексту. Це саме те, чому повинен навчитися кожен студент (Павлюк, 2021: 123, 126).

За результатами кількарічного викладання «академічного письма» як складової дисципліни «Іноземна мова (англійська)», ми вважаємо, що зазначений курс має вводитися поетапно протягом навчання на бакалавраті, залежно від потреб студентів. Певні теми варто зачіпати з 1 року навчання, оскільки, наприклад, робота над самостійними проектами (парними чи індивідуальними презентаціями) постійно виконується студентами.

Саме тому, на нашу думку, такі теми як: основи реферування, поради щодо створення якісних презентацій та неодмінно лексичний матеріал, зокрема фрази-зв'язки (linking phrases) - студенти мають опанувати ще під час першого року навчання (Шум, 2023: 52-53):

Окрім того, як показав досвід, часто студенти не знають, як правильно структурувати найпростішу презентацію та як оформити слайди. Тому ознайомлення зі структурою доповіді чи то презентації (зачин, основна частина, кінцівка) вони мають ознайомитися до початку виконання завдання:

Частою помилкою є невміння студента схематично зображати свої думки або реферативний матеріал на слайді та доповнювати і пояснювати його під час презентування. Таким чином, завдання викладача дисципліни «Академічне письмо» у рамках курсу «Іноземна мова (англійська)» полягає не лише в ознайомленні студентів із лексичним матеріалом, необхідним для якісного оформлення наукових текстів, але і забезпечити чимало супутніх знань. академічний письмо освіта

Приклад 1

Ще однією важливою навичкою, на нашу думку, є уміння правильно відповідати на запитання, адже презентація - це елемент дискусії. Тому з 1 курсу студенти повинні тренувати свої уміння дискутувати:

На 2 році навчання, ми вважаємо, доцільно переходити до ознайомлення з написанням тез та участю у наукових заходах для студентів. Цей етап опанування навичками академічного письма вимагає ретельного дотримання правил академічної доброчесності. На нашу думку, здобувачі освіти можуть для початку познайомитися з прикладами фахових статей та спробувати перетворити їх на тези, дотримуючись усіх необхідних вимог. Усі етапи роботи коментує та виправляє викладач, а також надає поради.

Приклад 2

Приклад 3

Коли студент навчився під керівництвом викладача, а згодом самостійно писати тези та створювати до них презентації, то найкраще апро- бовувати свої уміння під час участі у реальних наукових заходах - конференціях, круглих столах тощо. Обираючи такий шлях розвитку своїх навичок, здобувач освіти отримує можливість зануритись у найнеочікуваніші ситуації.

Приклад 4

Наступним кроком, вважаємо, підготовку та захист бакалаврської роботи, яка є об'ємнішою за обсягом науковою працею, ніж реферат чи тези, але дещо подібна за структурою та наповненням. Хоча, слід зауважити, що більшість бакалаврських та магістерських робіт пишеться українською мовою і лише анотація є англомовною. Таким чином, наступним кроком у вивченні «академічного письма» є підготовка до написання та написання наукової статті на 5-6 році навчання:

Із подібним розподіленням тем, ненагрома- дженням матеріалу, достатнім часом на тренування і апробацію, постійною супервізією здобувач крок за кроком кристалізує свої знання. Якщо студент бажає після отримання диплому бакалавра продовжити наукову роботу, то він уже підготований на відповідному рівні до здійснення досліджень та викладу їх результатів у індексованих виданнях (наприклад, Scopus, Web of Science тощо). Ми вва- жаємо, що «Іншомовне академічне письмо» має бути не окремою дисципліною чи курсом, а органічно переплітатися з основною тематикою курсу «Іноземна мова (англійська)» та «Іноземна мова професійного спрямування (англійська)».

Приклад 5

Висновки

Академічне письмо є вагомою невід'ємною складовою освітнього процесу, адже наука і практика йдуть пліч-о-пліч. Однак, викладання академічного письма як окремої дисципліни чи курсу викликає чимало дискусій серед науковців. На нашу думку, воно має бути як складовою дисциплін, пов'язаних із вивченням української мови, так і частиною іншомовної підготовки здо- бувачів освіти, що напряму стосується наукового компоненту та сприяє підготовці іншомовних публікацій високої якості. Проте, ми вважаємо, що академічне письмо має викладатися не разовим окремим модулем, а його тематика має переплітатися із домінантною дисципліною протягом усього періоду навчання.

Таким чином, завдяки тематичному розподіленню студенти поступово опанують усі необхідні навички та зможуть апробувати їх на практиці, беручи участь у різноманітних наукових заходах для здобувачів освіти: семінари, конференції, колоквіуми, круглі столи тощо. На нашу думку, варто починати курс із основ підготовки ефективних презентацій та реферування. На наступному етапі розглядати структуру та зміст тез паралельно опановуючи правила академічної доброчесності. І перший, і другий етапи підкріплюються практичним досвідом, а саме участю у дискусіях. Наступний етап охоплює роботу із науковими публікаціями - статтями, зачіпаючи різні аспекти: формулювання теми, визначення мети, розрізнення об'єкту і предмету, здійснення експерименту тощо. Завершальним етапом, вважаємо, підготовку іншомовних публікацій до індексованих видань (Scopus, Web of Science тощо). Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у порівнянні викладання академічного письма та іншомовного академічного письма та визначенні їхніх меж та потреб у вивченні здобувачами світи - почергове вивчення чи одночасне.

Список використаних джерел

1. Вихрущ А. Академічне письмо: структура і завдання. Медична освіта. 2021. № 1. С. 112-116. URL: https://ojs. tdmu.edu.ua/index.php/med_ osvita/article/view/11979 [15.08.2023].

2. Духаніна Н. Академічне письмо: проблеми, процеси, підходи. Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання. 2018. С. 328-336. URL: https://ela.kpi.Ua/bitstream/123456789/49283/1/Akademichne_ pysmo%20_ problemy_ protsesy_pidkhody.pdf [16.08.2023].

3. Павлюк Н. Ознайомлення здобувачів філологічного факультету з жанровими особливостями академічного письма. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Вип. 35. Том 4. С. 122-127.

4. Рубчак О., Ленда Р Особливості викладання академічного письма у вищій школі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог: Вид-во НаУОА, 2022. Вип. 16 (84). С. 112-115. URL: https://journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/3773 [16.08.2023].

5. Серебрянська І. Основи академічного письма в закладах вищої освіти: міждисциплінарне спрямування. Освітологічний дискурс, 2021, № 1 (32). С. 87-100. URL: https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/753 [15.08.2023].

6. Шліхта Н., Шліхта І. Основи академічного письма: методичні рекомендації та програма курсу. К., 2016. 61 с.

7. Шум О. Етапи вивчення іншомовного академічного письма на прикладі англійської мови. Лінгвістичні та методологічні аспекти викладання іноземних мов професійного спрямування України: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції 29-30 березня 2023 р. К.: НАУ, 2023. С. 52-53.

References

1. Vykhrushch A. (2021) Akademichne pysmo: struktura i zavdannia. [Academic writing: structure and tasks] Medychna osvita, 1. 112-116. URL: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_ osvita/article/view/11979 [in Ukrainian].

2. Dukhanina N. (2018) Akademichne pysmo: problemy, protsesy, pidkhody. [Academic writing: problems, processes, approaches] Mizhnarodni Chelpanivski psykholoho-pedahohichni chytannia, 328-336. URL: https://ela.kpi.ua/ bitstream/123456789/49283/1/Akademichne_ pysmo%20 _problemy_ protsesy_pidkhody.pdf [in Ukrainian].

3. Pavliuk N. (2021) Oznaiomlennia zdobuvachiv filolohichnoho fakultetu z zhanrovymy osoblyvostiamy akademichnoho pysma. [Acquaintance of students of the philological faculty with genre features of academic writing] Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka, 35/4. 122-127. [in Ukrainian].

4. Rubchak O., Lenda R. (2022) Osoblyvosti vykladannia akademichnoho pysma u vyshchii shkoli. [Peculiarities of teaching academic writing in higher education] Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia»: seriia «Filolohiia», 16 (84). 112-115. URL: https://journals.oa.edu.ua/Philology/article/view/3773 [in Ukrainian].

5. Serebrianska I. (2021) Osnovy akademichnoho pysma v zakladakh vyshchoi osvity: mizhdystsyplinarne spriamuvannia. [Basics of academic writing in institutions of higher education: an interdisciplinary approach] Osvitolohichnyi dyskurs, 1 (32). 87-100. URL: https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal /article/view/753 [in Ukrainian].

6. Shlikhta N., Shlikhta I. (2016) Osnovy akademichnoho pysma: metodychni rekomendatsii ta prohrama kursu. [Basics of academic writing: methodical recommendations and course syllabus] 61. [in Ukrainian].

7. Shum O. (2023) Etapy vyvchennia inshomovnoho akademichnoho pysma na prykladi anhliiskoi movy. [Stages of studying foreign language academic writing on the example of the English language] Linhvistychni ta metodolohichni aspekty vykladannia inozemnykh mov profesiinoho spriamuvannia Ukrainy: Materialy IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii 29-30 bereznia 2023 r. 52-53. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru