Педагогічне стимулювання майбутніх учителів хімії у процесі підготовки у закладі вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Педагогічне стимулювання майбутніх учителів хімії у процесі підготовки у закладі вищої освіти

Потапчук Тетяна Володимирівна - доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри теорії та методики дошкільної і спеціальної освіти

Мірошніченко Валентина Іванівна - доктор педагогічних наук, професор, начальник кафедри психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін

У статті розглядається важливий аспект педагогічної діяльності - педагогічне стимулювання. Зазначено, що педагогічне стимулювання є ключовим елементом освітнього процесу і має на меті активізувати навчання та розвиток студентів.

Подано основні методи педагогічного стимулювання, які викладачі можуть використовувати для стимулювання навчальної діяльності студентів, включаючи похвалу, нагороди, цікаві методи викладання, заохочення, позитивне підкріплення, цікаві методи викладання, сприяння самостійності студентів тощо і багато інших. При цьому, важливо враховувати індивідуальні особливості кожного студента при використанні педагогічних стимулів, оскільки те що мотивує одного студента, може не спрацьовувати на іншого. Педагогічне стимулювання є важливою складовою процесу навчання і виховання і сприяє підвищенню якості освіти.

POTAPCHUK Tetyana Volodymyrivna - Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Theory and Methodology of Preschool and Special Education of Vasyl Stefanyk Prykarpattia National University

MIROSHNICHENKO Valentina Ivanivna - Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Psychology, Pedagogy and socio-economic disciplines National Academy of State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnitsky

PEDAGOGICAL STIMULATION OF FUTURE CHEMISTRY TEACHERS IN THE PROCESS OF TRAINING AT HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS

The article considers an important aspect of pedagogical activity - pedagogical stimulation. It is noted that pedagogical stimulation is a key element of the educational process and aims to activate the learning and development of students.

It is noted that pedagogical stimulation is a process of encouraging, motivating and supporting the activity and educational activities of students with the aim of achieving positive educational results and developing their personality. This process includes the use of various incentives, which can be both external (for example, praise, reward, evaluation) and internal (for example, cognitive interest, satisfaction from the learning process itself).

It was found that pedagogical stimulation aims to create such conditions under which students want to learn, show initiative and are actively involved in the educational process.

Basic methods of pedagogical stimulation that teachers can use to stimulate students' learning are presented, including praise, rewards, interesting teaching methods, encouragement, positive reinforcement, interesting teaching methods, promoting student independence, etc. and many others. At the same time, it is important to take into account the individual characteristics of each student when using pedagogical incentives, because what motivates one student may not work for another. Pedagogical stimulation is an important component of the learning and upbringing process and contributes to improving the quality of education.

The article also focuses on the importance of understanding the peculiarities of pedagogical stimulation in the educational process. It is emphasized that effective pedagogical stimulation involves the analysis and consideration of specific aspects of the stimulus. The need to take into account the emotional aspect of incentives and their impact on students' motivation is indicated. In addition, the importance of the interaction of stimuli with other pedagogical means to achieve the pedagogical goal is emphasized.

Key words: pedagogical stimulation, future chemistry teachers, training process in a higher education institution.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Перед сучасною системою освіти в Україні, яка стикається з численними суспільними та глобальними викликами, стоять надзвичайно важливі завдання. Важливо готувати молоде покоління до життя в умовах постійних змін і трансформацій, навчати їх критичному мисленню, встановленню цілей та досягненню їх. Також необхідно формувати навички інноваційної діяльності, оскільки сучасний світ швидко розвивається завдяки технологічним змінам.

Крім того, ми повинні готувати наших студентів конкурентоспроможними в умовах ринкової економіки, спонукати їх до постійного самовдосконалення та особистого розвитку. Важливо також навчати їх будувати свою особисту та професійну кар'єру, розвивати навички спілкування в різноманітних культурних середовищах та працювати в команді.

Звісно, ключову роль у досягненні цих завдань відіграють викладачі ЗВО. Вони повинні мати високий рівень професійної компетентності та професіоналізму. Сучасне суспільство знань вимагає від педагогів нового підходу, нового статусу та соціальної місії. Викладачі повинні бути компетентними, кваліфікованими фахівцями, які вміють організовувати навчальний процес, спрямований на розвиток кожного студента. Вони повинні вміти співпрацювати зі своїми вихованцями та створювати атмосферу «педагогіки партнерства», де студенти (майбутні вчителі) можуть розкривати свої здібності та таланти. Такий викладач може «допомогти кожному студенту» розкрити свій потенціал та досягти власних можливостей» [10, с. 16].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У психолого-педагогічній науці виділяють основні підходи до вивчення педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної активності студентів: теоретичний, що включає в себе роботи вчених, які розглядають поняття «стимул» та «стимулювання», аналізують різновиди стимулів і обґрунтовують умови та етапи ефективного проведення цього процесу. Вчені, такі як Н. Буринська, І. Єнгалічева, Л. Ткачук та інші, вивчали можливості стимулювання навчального процесу, включаючи проблемне навчання, взаємозв'язок моральних і матеріальних стимулів, а також розвиток пізнавальних інтересів учнів.

Історико-педагогічний, в якому розглядається проблема стимулювання навчально-пізнавальної активності на різних етапах історії педагогіки (О. Грива, С. Золотухіна, З. Палюх та інші).

Практичні, експериментальні дослідження, які ставлять за мету вивчення окремих аспектів стимулювання та аналізують різні стимули. У таких роботах, проведених М. Бойко, З. Голованевська, С. Огірок та іншими науковцями, вивчаються конкретні аспекти стимулювання.

Проте, слід зазначити, що наразі відсутні дослідження, які б розглядали проблему стимулювання майбутнього вчителя.

Мета статті - теоретично обґрунтувати сутність педагогічного стимулювання майбутніх учителів хімії у процесі підготовки у ЗВО.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ефективне вирішення завдань навчання та виховання молодого покоління надбане за удосконаленням підготовки педагогів, їхньої професійної майстерності, знань і культури. Вчителі повинні бути видатними особистостями, які мають глибокі та різноманітні знання, загальнолюдські цінності та високу культуру.

Сучасна підготовка вчителя хімії в закладах вищої освіти представляє собою складну систему навчання, що базується на взаємодії різних видів студентської діяльності, поєднанні теоретичних і практичних знань та навичок. Удосконалення професійно-педагогічної підготовки студентів є актуальним завданням для методики викладання хімії у школі, і вимоги до такої підготовки студентів, зокрема хіміків, є суттєвими [1].

Сучасний вчитель хімії повинен мати глибоке розуміння ролі навчальних закладів у суспільстві, розуміти ключові проблеми у сфері освіти, що впливають на конкретну сферу діяльності вчителя. Він також повинен мати знання про основні законодавчі акти, що регулюють освіту, а також про права та обов'язки всіх учасників навчального процесу, включаючи вчителів, керівників навчальних закладів, учнів і їхніх батьків.

Вчителю хімії потрібно розуміти концептуальні основи предмета «Хімія», його місце в загальній системі знань у шкільному плануванні, і мати достатні знання з цього предмету для аналітичної оцінки, вибору і реалізації освітніх програм, що відповідають рівню підготовленості учнів, їхнім потребам і суспільним вимогам [2].

Усе це підкреслює важливість ролі вчителя у формуванні майбутнього покоління, яке зможе успішно функціонувати в сучасному світі з його складними викликами та можливостями.

Вчителю хімії важливо мати глибоке розуміння процесів навчання та їх психологічні основи, освоїти методику викладання хімії, яка включає в себе розуміння змісту та структури шкільних навчальних програм та підручників. Також важливо знати вимоги, які встановлені державним освітнім стандартом щодо рівня підготовки учнів з хімії. Вчителю слід володіти методами організації та проведення педагогічних досліджень, а також навичками аналізу та оформлення їх результатів для подальшого вдосконалення своєї педагогічної майстерності.

Окрім того, важливо акцентувати увагу студентів на вивченні сучасних педагогічних технологій навчання. Студенти повинні навчитися застосовувати методи формування навичок самостійної роботи учнів, розвивати їх творчі здібності та логічне мислення. Також важливо вчити студентів широко використовувати хімічний експеримент як основний інструмент вивчення хімії [6].

Вчителю хімії слід володіти навичками проектування, конструювання, організації та аналізу своєї педагогічної діяльності. Важливо планувати уроки відповідно до навчального плану, послідовно викладати матеріал і приділяти увагу міжпредметним та внутрішньопредметним зв'язкам, особливо з іншими предметами природничого циклу, такими як фізика, біологія і географія [5]. педагогічний стимулювання освітній

Також важливо мати навички розробки та використання різних форм навчання, визначати найбільш ефективні методи для вивчення певних тем і розділів програми, і адаптувати їх до різних рівнів підготовки учнів. Значущим є вміння використовувати різні навчальні матеріали для створення ефективної навчальної технології та використовувати наукову та методичну літературу для побудови свого викладу програмного матеріалу. Також вчителю слід вміти організовувати роботу учнів у класі та правильно оцінювати їхні досягнення.

Як відомо, ефективність навчання значною мірою залежить від того, чи спонукають студентів зовнішні фактори, чи внутрішні мотиви. Один з основних внутрішніх мотивів освітньої діяльності - це пізнавальний інтерес. Коли цей інтерес задовольняється, студенти проявляють більшу активність та мотивацію для засвоєння знань і вмінь [3].

З іншого боку, існують зовнішні фактори, які можуть стимулювати навчальну активність студентів. Це можуть бути нетрадиційні методи навчання, складний і цікавий навчальний матеріал, можливість самостійності у навчанні, використання комп'ютерних технологій, пізнавальні ігри, дискусії, аналіз проблемних ситуацій, створення ситуацій успіху та обов'язку, а також міжособистісне спілкування у студентському колективі.

З цього приводу, робота викладача включає в себе спеціальні зусилля, спрямовані на стимулювання студентів до активної навчально- пізнавальної діяльності.

У педагогіці розглядаються різні методи стимулювання навчальної активності студентів, включаючи такі:

- Метод навчальної дискусії.

- Метод забезпечення успіху у навчанні.

- Метод пізнавальних ігор.

- Метод створення інтересу під час викладання навчального матеріалу.

- Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу.

- Метод опори на життєвий досвід студентів.

- Методи стимулювання обов'язку і відповідальності у навчанні [1].

З нашої точки зору, для підготовки майбутнього вчителя хімії в сучасних умовах важливо застосовувати методи стимулювання, які є ефективними в сучасних освітніх умовах.

З розвитком продуктивних сил суспільства, з'явилися різні підходи до розробки теорій мотивації, включаючи змістовні та процесуальні підходи.

За дослідженнями вчених, найбільш ефективне педагогічне стимулювання включає в себе поєднання декількох компонентів, таких як навіювання, переконування, пояснення та створення сприятливих умов. Згідно з його поглядами, ці елементи мають взаємодіяти так, що внутрішні мотиваційні чинники поступаються впливу зовнішніх стимулів все менше [5, с. 86].

Під час керівництва процесом педагогічного стимулювання важливо враховувати особливості самого стимулу, визначаючи його цільовий вплив на потреби та мотиваційну сферу студентів. Також слід розраховувати на те, що стимул спрямований на отримання певної реакції, яка в подальшому перейде в конкретні дії. Стимул завжди має включати в себе компонент, який може викликати в учнів емоційний стан, що відповідає педагогічній меті. Важливо, щоб стимул був взаємодією з іншими педагогічними засобами та створював сприятливу ситуацію для стимулюючого впливу [3, с. 51].

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок напряму

Отже, згідно з накопиченими науковими та практичними даними, можна зробити висновок, що педагогічне стимулювання є свідомим та цілеспрямованим використанням вчителем доступних у суспільстві матеріальних і моральних, зовнішніх і внутрішніх стимулів з метою сприяння всебічному розвитку особистості учня. Це включає в себе відбір відповідних стимулів, їх адаптацію та використання в освітньому процесі відповідно до особливостей учнів за їхнім віком та рівнем вихованості.

Стимулювання навчальної діяльності студентів є ключовим аспектом професійної компетентності викладача. Отже, розглядаючи професійну компетентність, слід враховувати готовність та здатність педагога до педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності студентів. Ця готовність базується на професійних знаннях, уміннях і навичках викладача, його внутрішніх мотиваціях та особистісних рисах, які дозволяють йому ефективно застосовувати стимулюючі методи для підтримки пізнавального інтересу студентів.

Перспективи подальших досліджень можуть включати вивчення питань професійної підготовки майбутніх учителів хімії щодо педагогічного стимулювання навчальної діяльності студентів. Дослідження може спрямовуватися на розробку та впровадження ефективних методів навчання та навчання вчителів, які сприяють підвищенню їхньої здатності стимулювати навчальну активність учнів.

Список джерел

1. Актуальні питання підготовки майбутнього вчителя хімії: теорія і практика: збірник наукових праць. Випуск 2. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016. 154 с.

2. Буринська Н. М., Величко Л. П., Л. А. Липова та ін.; Методика викладання шкільного курсу хімії. За ред. Н. М. Буринської. К.: Освіта, 1991. 350 с.

3. Єнгалічева І. В. Стимулювання майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності в умовах навчання у ВНЗ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка, соціальна робота. 2013. Вип. 27. С. 50-52.

4. Концепція Нової української школи. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/520/52062/new-school.pdf

5. Ткачук Л., Ткачук М. Педагогічне стимулювання у структурі професійної компетентності сучасного вчителя. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2020. №4. С. 61-66.

6. Шиян Н. І. Шкільний курс хімії та методика його викладання: навчальний посібник. Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2007. 248 с.

Reference

1. Aktualni pytannia pidhotovky maibutnoho vchytelia khimii: teoriia i praktyka (2016). [Topical issues of training a future chemistry teacher: theory and practice ]: zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 2. Vinnytsia: TOV «Nilan-LTD». 154 s. [in Ukrainian]

2. Burynska, N. M., Velychko, L. P., L. A. Lypova, ta in.; Za red. N. M. Burynskoi (1991). Metodyka vykladannia shkilnoho kursu khimii [Methods of teaching the school chemistry course ]. K.: Osvita. 350 s. [in Ukrainian]

3. Yenhalicheva, I. V. (2013). Stymuliuvannia maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do pedahohichnoi diialnosti v umovakh navchannia u VNZ [Stimulation of future primary school teachers for pedagogical activities in the conditions of study at universities ]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika, sotsialna robota. Vyp. 27. S. 50-52. [in Ukrainian]

4. Kontseptsiia Novoi ukrainskoi shkoly [Concept of the New Ukrainian School]. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/520/52062/new-school.pdf [in Ukrainian]

5. Tkachuk, L., Tkachuk, M. (2020). Pedahohichne stymuliuvannia u strukturi profesiinoi kompetentnosti suchasnoho vchytelia [Pedagogical stimulation in the structure of professional competence of a modern teacher ]. Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. №4. S. 61-66. [in Ukrainian]

6. Shyian, N. I. (2007). Shkilnyi kurs khimii ta metodyka yoho vykladannia [School chemistry course and its teaching method: study guide ]: navchalnyi posibnyk. Poltava: IOTs PDPU. 248 s. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru