Сучасний стан підготовки майбутніх фахівців до підприємництва в європейському освітньому просторі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут професійної освіти НАПН України

Сучасний стан підготовки майбутніх фахівців до підприємництва в європейському освітньому просторі

Жежерун Денис Анатолійович,

аспірант

Анотація

У статті проаналізовано сучасний стан підготовки майбутніх фахівців до підприємництва в європейському освітньому просторі в контексті глобалізації та європейської інтеграції. Розкрито актуальні моделі, концепції та стратегії професійної освіти і навчання у країнах Європейського Співтовариства, зорієнтовані на розвиток підприємницької компетентності, сприяння інноваціям, забезпечення об'єктивного оцінювання результатів навчання, а також визнання неформального й інформального навчання, покращення послуг профорієнтації та розширення доступу до освіти. Автором аргументовано думку, що вивчення сучасних моделей професійної освіти і навчання в Європейському Союзі може стати підґрунтям для підвищення привабливості й інтеграції професійної освіти у співпраці України з ЄС, підтримки її реформування та інтеграції у світовий освітній і науковий простір.

Ключові слова: професійна освіта, зарубіжний досвід професійної освіти і навчання, підготовка молоді до підприємництва, розвиток підприємницької компетентності, якості успішного підприємця.

Abstract

The current state of training future specialists for entrepreneurship in the European educational space

Zhezherun Denys

Postgraduate Student

Institute of Vocational Education of NAES of Ukraine

Introduction. To understand the past and current state of vocational education and training in the European Union, it is crucial for Ukraine to study the broader context that influences its development, as well as the specifics of EU supranational policy, its evolution and priorities. It is also important to assess the potential for adaptation and modernization of this sector based on the analysis of relevant experience and best practices. This will help identify the main patterns and rationale for the growth of vocational education and training in the EU.

Purpose. Theoretical analysis of Ukrainian and European research papers and legislative documents.

Methods. Analysing the works of Ukrainian and European scientists, the article analyses the works related to preparation for entrepreneurship in the framework of vocational education and training in the European educational and scientific space. Also, the laws in Ukraine and Europe related to financing and methodology of preparation for entrepreneurship in the framework of vocational education and training were analysed.

Results. The experience of vocational education and training systems in the EU is valuable for reforming national vocational education and training systems, including the management of vocational education with the involvement of social partners, the creation of new vocational education and training institutions, the introduction of new qualifications, professional and educational standards, vocational education programs, and the development of a regulatory framework for dual vocational training for students and adults. The implementation of these reforms can help transform vocational education into a significant factor in Ukraine's sustainable socio-economic development, increase its international competitiveness, and create conditions for professional and personal fulfilment.

Originality. Analysing the works of Ukrainian and European scientists, the article analyses the works related to preparation for entrepreneurship in the framework of vocational education and training in the European educational and scientific space. Also, the laws in Ukraine and Europe related to financing and methodology of preparation for entrepreneurship in the framework of vocational education and training were analysed.

Conclusion. The experience of EU countries in the functioning of vocational education and training systems can be valuable for reforming the national vocational education system, in particular in terms of involving social partners in the management of vocational education, creating new types of vocational education institutions, introducing new qualifications, standards and programs, and developing a regulatory framework for dual vocational training. These reforms have the potential to turn vocational education into an important factor of sustainable socio-economic development, increase Ukraine's international competitiveness, and provide citizens with opportunities for professional and personal growth.

Key words: Vocational Education, Foreign Experience of Vocational Education, Training of Young People for Entrepreneurship, Entrepreneurial Competence Development, Skills of a Successful Entrepreneur.

Основна частина

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку професійної (професійно-технічної) освіти Україні, що характеризується, з-поміж іншого, динамічними євроінтеграційними тенденціями, існує об'єктивна потреба вивчення минулого і сучасного стану професійної освіти і навчання (далі - ПОН) в Європейському Союзі (далі - ЄС), виявлення основних факторів, що впливають на розвиток цієї сфери, а також виокремлення специфічних ознак наднаціональної політики, дослідження її еволюції й визначення пріоритетів. Важливо також оцінити потенціал зарубіжного досвіду та кращих європейських практик підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності для можливого адаптованого використання в українському освітньому просторі. Це сприятиме встановленню основних закономірностей та обґрунтуванню тенденційних особливостей зростання якості професійної (професійно - технічної) освіти в Україні, зокрема в аспекті розвитку підприємницької компетентності здобувачів професійної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: аналізуючи наукові праці українських і європейських науковців, пов'язані з підготовкою майбутніх фахівців до підприємницької діяльності, вважали за доцільне виокремити декілька тематичних напрямів розв'язання означеної проблеми, зокрема: історичні аспекти, сутнісні характеристики й функції підприємництва (В. Акопян, З. Варналій, М. Довбенко, С. Мочерний, К. Піддубна, М. Ткаченко, О. Яковенко та ін.); психологічні засади підприємницької діяльності (К. Зав'ялова, О. Креденцер, В. Москаленко, Ю. Пачковський, Н. Худякова та ін.); індивідуально-особистісні якості успішної підприємницької діяльності (Л. Березовська, Л. Карамушка, М. Кононець, С. Максименко, А. Пукіш та ін.); теоретичні і методичні аспекти підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності (С. Алєксєєва, Л. Базиль, Ю. Білова, І. Гриценок, Л. Єршова, Д. Закатнов, О. Земка, Г. Матукова, А. Молдован, В. Орлов та ін.). Вектор досліджень науковців зорієнтовано на розкриття теоретичних та науково-прикладних аспектів підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності; розроблення концепцій і моделей підготовки молоді до підприємництва; обґрунтування методичних основ підготовки здобувачів освіти до підприємницької діяльності й конкретизацію її змісту та новітніх форм. Водночас поза увагою вчених залишається зарубіжний досвід і практичні аспекти підготовки майбутніх фахівців до підприємницької діяльності, що й зумовило потребу дослідження та означило мету статті.

Метою статті є виявлення й аналіз проблем, пов'язаних із підготовкою молоді до підприємницької діяльності в європейському освітньому просторі, з'ясування ефективних способів їх вирішення задля екстраполяції в українську систему професійної освіти й подолання наявних цивілізаційних викликів.

Виклад основного матеріалу. Підґрунтям розвитку професійної освіти і навчання в Європейському співтоваристві, - наголошує В. Радкевич, - є положення ключових програмних документів, що обумовлюють основоположні пріоритети формування загальноєвропейських підходів, пов'язаних із підвищенням якості й ефективності систем освіти і навчання, забезпеченням доступу до навчання впродовж життя для всіх громадян та відкритістю систем освіти і навчання ЄС до світу [1, с. 14-18]. Саме такі вектори забезпечують спільний теоретичний базис становлення інноваційних систем професійної освіти і навчання в країнах-членах Європейському Союзі і слугують рушійною силою конвергенції європейських освітніх систем. Означені пріоритетні цілі реалізуються на основі впровадження десятирічних стратегій, на кшталт, Лісабонської стратегії (2000-2010), стратегії «Європа 2030» (2021-2030). Значну роль для розвитку інтеграційних процесів у ПОН відіграв Копенгагенський процес, згідно з яким було зініційовано фундаментальні національні реформи, випробувано численні пілотні моделі та запроваджено інноваційні підходи, а саме: визнання неформальної освіти та акредитація попереднього навчання, програми професійного навчання для різних цільових груп, нові схеми фінансування для мотивації громадян до здобуття професійної освіти, а також різні моделі поєднання теоретичного навчання з навчанням на робочому місці [1, с. 201].

На основі теоретичного аналізу ключових програмних документів [2; 3; 4; 5], наукових праць [6; 7; 8], кращих європейських освітніх практик та логічного узагальнення їх результатів встановлено низку політичних, економічних, соціально-демографічних та технологічних факторів, що обумовлюють розвиток професійної освіти в Європейському Союзі. Зважаючи на те, що такі фактори можуть допомогти визначити потенційні загрози та можливості для структурних і змістовних змін, розглянемо найбільш значущі з них.

Значну роль у становленні ПОН в ЄС та підготовці майбутніх фахівців до започаткування власної справи і успішного ведення підприємництва відіграє власне національна політика кожної країни. Тому, як перевагу, відмітимо врахування розробниками програм і навчально - методичних комплексів специфічних потреб та пріоритетів. Позитивний вплив на розвиток зарубіжної професійної школи в цілому і підготовку майбутніх фахівців до підприємництва зокрема, мають фактори, пов'язані з державною політикою і власне фінансуванням ПОН в ЄС. Наприклад, задля сприяння прогресивній динаміці професійної освіти і навчання в країнах-членах Європейського Союзу розроблено й запроваджено Європейську рамку кваліфікацій та програму Erasmus+, постійно надається фінансування, забезпечено розроблення інноваційних освітніх програм підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, у т.ч. до підприємництва. Важливим детермінантом становлення професійної освіти і навчання загалом й підготовки здобувачів освіти до підприємництва зокрема, на нашу думку, є ринок праці, з його нестабільними й постійно змінними вимогами. Адже постійне вдосконалення й розширення наявних галузей, а також поява нових сфер зумовлюють потребу в працівниках із оновленими навичками та знаннями. Примітно, що в окремих зарубіжних програмах професійної освіти і навчання максимально враховано цю вимогу. Це сприяє збереженню актуальності їх змісту тривалий час. Істотним фактором розвитку професійної освіти в багатьох країнах-членах ЄС справедливо визнають демографічні зміни, зокрема старіння населення, зниження народжуваності та міграцію, що підвищують затребуваність на конкурентоспроможних фахівців. Означене явище зумовило фокусування уваги на змісті окремих освітніх і освітньо-професійних програм професійної освіти і навчання, що зорієнтовані на формування у здобувачів освіти навичок, необхідних для виходу на ринок праці. Вагоме значення для розвитку професійної освіти і зокрема підготовки молоді до підприємницької діяльності має стрімка технологізація. Динаміка розвитку технологій змінює не тільки характер роботи, а й структуру професійних навичок, необхідних для успішного виконання фахової праці в багатьох галузях. Вважаємо, що програми професійної освіти і навчання необхідно адаптувати до цих змін, щоб максимально забезпечити набуття майбутніми фахівцями навичок і знань, необхідних для досягнення успіху в умовах сучасного ринку праці, зокрема в бізнесі.

Ґрунтуючись на позиції В. Орлова щодо розуміння підприємливості як «здатності людини перетворювати ідеї в дії», актуальною вважаємо сформульовану вченим думку, що «підприємницькі програми та модулі, пропоновані для засвоєння здобувачами професійної освіти в європейських країнах, містять у собі інструменти для творчого мислення та ефективності розв'язування проблем бізнес - середовища. Навчання підприємництву може бути особливо ефективним на заключному етапі професійного навчання, оскільки здобувачі професійної освіти близькі до вступу в трудове життя та кар'єрного зростання - це цінний шанс для них» [9, c. 190]

Дослідження окремих практик підготовки майбутніх фахівців до підприємництва в європейському освітньому просторі засвідчило про наявність як досягнень, так і суперечностей, більшість з яких спричинені невідповідністю якості програм ПОН у різних країнах Європи. У цьому контексті зазначимо, що деякі локальні програми, розроблені з урахуванням специфічних вимог закладу професійної освіти (ресурсів, потенціалів, традицій тощо) часто сприяють більш якісній підготовці молоді до підприємництва. Така невідповідність ускладнює розуміння вступниками того, які програми найкраще підготують їх до підприємницької діяльності. Окрім цього, неоднаковим є доступ до фінансування у різних закладах освіти. Багато програм професійної освіти і навчання мають обмежене фінансування, що ускладнює надання майбутнім кваліфікованим робітникам необхідних ресурсів та підтримки для досягнення успіху в підприємницькій діяльності.

У такому контексті зазначимо, що окремі потенційні загрози можуть негативно вплинути на розвиток системи професійної освіти і навчання в країнах ЄС, а саме: спад соціального попиту на кваліфікованих робітників; переорієнтація траєкторії розвитку освіти країн - членів; зниження привабливості професійної освіти. З іншого боку, виявлені вченими можливості, як-от: «посилення конвергенції систем професійної освіти і навчання, зростання попиту на кваліфіковану робочу силу з технологічними та цифровими компетенціями, соціальна затребуваність на безперервну професійну освіту, стандартизовані освітні методи, гнучкі кваліфікаційні траєкторії, забезпечення якості, оновлений зміст та більш широке використання технологій в освіті» [1] здатні призвести до вдосконалення моделей професійного навчання. Істотною позитивною ознакою ПОН в ЄС вважаємо усвідомлену потребу розвитку підприємницької компетентності та необхідність внесення відповідних змін в організацію роботи закладів професійної освіти, зокрема створення технологічних хабів та стартап -інкубаторів [7].

Важливою проблемою підготовки майбутніх фахівців до підприємництва в освітньому просторі ЄС визначаємо відсутність підприємницької культури, що ускладнює сприйняття й усвідомлення підприємництва як життєздатного варіанту кар'єрного зростання. Недостатній рівень сформованості означеного феномену негативно впливає і на мотивацію здобувачів професійної освіти до самозайнятості. До проблемних аспектів розвитку підприємницьких якостей учнівської молоді також відносимо обмеженість напрямів та механізмів співпраці між закладами освіти й підприємствами. Це може ускладнювати набуття майбутніми фахівцями практичних навичок та знань, необхідних для започаткування власної справи й подальшого успішного її провадження. Постійна мінливість вимог ринку до підприємництва, динаміка технологічного поступу, зокрема виникнення нових технологій та поява інноваційних тенденцій зумовлюють потребу постійного корегування змісту освітніх програм задля надання учням найбільш актуальної інформації.

Аналіз окремих освітніх практик країн-членів ЄС та логічне узагальнення його результатів дозволяє стверджувати, що системи професійної освіти і навчання європейських країн в умовах нестабільності економіки і ринку праці, спричиненої впливом різних факторів (криза, швидкі темпи технологічних змін, безпрецедентний ріст інформаційних технологій та ін.), часто не спрацьовують у напрямі швидкого реагування, демонструючи недостатню внутрішню гнучкість і адаптивність. Водночас зауважимо, що в країнах Європейського Союзу формуються нові стратегії професійної освіти і навчання. Цей процес відбувається на основі підготовки й лобіювання Європейською Комісією політичних документів і в контексті реалізації спільних транснаціональних дослідницьких проєктів, зорієнтованих на забезпечення здобувачів освіти знаннями, навичками та ресурсами, необхідними для досягнення успіху в підприємницькій діяльності, що сприятиме економічному зростанню, розробленню інновацій і створенню робочих місць на всьому континенті.

Ефективними способами розв'язання проаналізованих проблем підготовки молоді до підприємницької діяльності, на нашу думку, можуть бути:

1) вдосконалення програм професійної освіти та навчання до світового рівня з метою підвищення якості навичок/кваліфікації випускників;

2) організація навчання на робочому місці (у т.ч. стажування, учнівство та наставництво), а також реалізація різноманітних схем дуальної освіти, що допоможуть швидко перейти від навчання до працевлаштування;

3) налагодження партнерства між державними й приватними установами для забезпечення актуальності змісту освітніх і освітньо-професійних програм;

4) сприяння розвитку мобільності здобувачів освіти, в тому числі через реалізацію програми Erasmus+.

Також варто враховувати, що підприємницька компетентність у професійній освіті набуває все більшого значення в Європі. Означена якість стосується ціннісно-світоглядних позицій, індивідуальних ставлень, знань і навичок, необхідних для започаткування бізнесу й подальшого успішного здійснення підприємництва. Принагідно до системи професійної освіти це означає - підготовку учнів, які оволоділи необхідними інструментами для започаткування власної справи й успішного ведення власного бізнесу, а також характеризуються розвиненим підприємницьким мисленням, активізація якого допомагає досягати успіху в різних ситуаціях життєдіяльності людини.

Погоджуємося з позицією українських вчених, що основними чинниками динаміки розвитку підприємництва є «актуальні реформи щодо дерегуляції, здійснення державних закупок; удосконалення нормативно-правового підґрунтя й уніфікація процедур банкрутства в світі; зміни у національній інституційній і законодавчій політиці щодо форм малого і середнього підприємництва; розроблення і впровадження концепцій, моделей, технологій і методик розвитку підприємницької та ключових компетентностей, зокрема підприємливості здобувачів різних рівнів освіти» [10].

Дослідження окремих освітніх практик зарубіжжя свідчить, що розвиток підприємницької компетентності здобувачів професійної освіти характеризується декількома ключовими ознаками. По-перше, реалізація підприємницької освіти передбачає зосередження уваги на практичному, реальному навчальному досвіді, який дозволяє майбутнім фахівцям розвивати свої навички на основі експериментування та рефлексії (виконання завдань дійних, реальних проєктів, участь у стажуванні або навчанні, взаємодія з професіоналами галузі). По-друге, це - інтеграція основ підприємництва в зміст навчальних програм професійно-технічної освіти (включення навчальних дисциплін, змістових модулів з основ підприємництва, дидактичних матеріалів, зорієнтованих на актуалізацію й розвиток підприємницького мислення); наставництво та настанови від досвідчених підприємців, що сприяє розвитку підприємницьких навичок. По-третє, необхідно створити сприятливе середовище для підтримки підприємницьких ініціатив у закладах професійної освіти, що уможливить надання доступу до ресурсного забезпечення стартапів здобувачів професійної освіти, їх просування, налагодження партнерських зв'язків, заохочення майбутніх фахівців до співпраці обміну знаннями.

Виокремлені характерні особливості реалізації підприємницької освіти стосуються трьох основних «класичних» моделей професійної освіти і навчання, що в силу різних причин (індустріалізації, політичні, філософські, культурні та релігійні тенденції, культурні цінності, традиції та національний менталітет) сформувалися в Європі. Йдеться про дуально-корпоративну модель (Німеччина, Австрії, Данії, Словаччина), державно-регульовану модель (Франція), ліберально-ринкову модель (Велика Британія), що детермінують роль держави в управлінні професійною освітою і навчанням. Зокрема, дуальнокорпоративна модель професійної освіти і навчання вирізняється диверсифікацією з точки зору провайдерів, рівнів і цільових аудиторій, а також підвищеною горизонтальною і вертикальною гнучкістю, акцентом на навчанні на робочому місці та інтеграцією базової і неперервної професійної освіти і навчання, програм і систем. Водночас щодо проблем підготовки учнівської молоді до підприємництва, то системи професійної освіти і навчання в Західній Європі мають багато спільних рис, зокрема програми учнівства та шкільні моделі, на кшталт «професійних гімназій» у Франції, «професійних коледжів» у Німеччині або коледжів підвищення кваліфікації в Австрії, які, здебільшого, функціонують на базі навчальних закладів і формуються під впливом державної освітньої політики з дидактично керованою педагогічною діяльністю. Важливо, що концепцією таких освітніх моделей надається перевага практичній спрямованості, безперервності й інтеграції освітніх програм, пропонуючи гнучкі траєкторії навчання та планування кар'єрного розвитку. Запровадження Європейської рамки кваліфікацій призвело до стандартизації освітніх програм для підготовки кваліфікованих робітників у країнах - членах ЄС. Однак у Франції, Австрії та Нідерландах, було створено «гібридні структури» освітніх програм, що полегшують перехід від професійно-технічної до вищої освіти. Крім цього, відмінними в західноєвропейських країнах залишилися традиції професійної освіти й «культури навчання», що стосуються адаптації підсистем денної форми здобуття професійної освіти і професійного навчання на підприємствах до загальних ідей і концепцій європейської освітньої політики.

Системи професійної освіти і навчання Центральної та Східної Європи наслідують світові тенденції глобалізації, інтеграції, інформатизації, екологізації, інтернаціоналізації та культури економіки, науки і освіти, зберігаючи власне національні та регіональні особливості. Ці системи працюють над гармонізацією законодавства, впровадженням сучасних механізмів управління, залученням соціальних партнерів, у тому числі навчальних закладів з програмами учнівства в системі дуальної професійної підготовки. Відповідальність за розвиток професійної освіти і навчання на національному рівні лежить на урядах, міністерствах освіти, галузевих міністерствах, торгово-промислових палатах та інших установах. До їхніх обов'язків входить розроблення освітньої політики, політики зайнятості, стратегій професійної освіти і навчання, а також забезпечення якості, доступності та відповідності потребам суспільства, індивідуальним можливостям і потребам ринку праці. Регіональні адміністрації, інспекції освіти та служби зайнятості реалізують державну політику на регіональному рівні, тоді як муніципалітети, агентства зайнятості та ради співпраці здійснюють нагляд за професійною освітою і навчанням на місцевому рівні. Організації соціальних партнерів беруть участь у формуванні освітньої політики через Ради з питань професійної освіти і навчання, допомагають розробляти кваліфікації, професійні стандарти, освітні програми та процедури оцінювання якості освіти. Професійно-технічні навчальні заклади різних типів і форм власності здійснюють професійну підготовку кваліфікованих робітників за навчальними програмами, узгодженими з чотирма рівнями Європейської рамки кваліфікацій для здобуття загальної середньої освіти та професійно - технічних кваліфікацій.

Цінним для вивчення та практичного використання у системі П(ПТ) О України, як наголошує Л. Базиль, є досвід Італії. Як зазначає науковець, «у цій країні формування підприємницької компетентності як однієї з ключових передбачено змістом усіх навчальних програм для здобувачів професійної освіти. В педагогічній практиці розвиток підприємливості зводиться до покращення мотивації учнівської молоді та їх залучення у бізнес-процеси, що сприятиме швидкому адаптуванню випускників в постійно змінному ринку праці, створення ж умов для вияву ініціативи учнівської молоді та стимулювання їхньої активності не передбачено. Водночас адаптованого застосування потребує італійський досвід щодо створення та представлення стартапів. Цей вид роботи ґрунтується на ідеї «навчання на власних помилках і невдачах» і спонукає здобувачів професійної освіти бути головною дійовою особою свого життя, готовою вирішувати проблеми, не зупинятися перед труднощами, навчатися працюючи, розвивати свої здібності і пристрасті» [6, с. 18].

Актуальним у контексті підготовки молоді до самозайнятості й успішного ведення бізнесу є досвід скандинавських країн мають системи освіти, які надають пріоритет рівності та соціальній інтеграції, забезпечуючи безкоштовну та доступну освіту для всіх соціальних груп. Шведська та фінська системи переважно базуються на шкільній освіті та пропонують рівні можливості для здобуття вищої освіти, що відповідає північноєвропейському принципу егалітарної політики, спрямованої на зменшення соціальної нерівності в доступі до освіти. На противагу цьому, Данія має дуальну систему, яка підтримує перехід до ринку праці через сучасне учнівство. У Великій Британії система професійної освіти і навчання реформується, щоб забезпечити максимальну відповідність потребам роботодавців, а з організаційної точки зору вона набуває рис дуальної форми навчання. Значна увага приділяється STEM-дисциплінам, розвитку технічних навичок та учнівству як основній формі практичної підготовки висококваліфікованих фахівців. Системи професійної освіти і навчання пропонують широкий спектр освітніх програм, які ведуть до отримання професійних кваліфікацій та кваліфікацій, що базуються на компетентностях. Модульна структура вищої середньої освіти у Швеції та Фінляндії пропонує гнучкість у навчанні, дозволяючи студентам будувати індивідуальні навчальні траєкторії та підвищуючи їхню мотивацію до завершення навчання. Ця структура також дозволяє постачальникам освітніх послуг більш ефективно відповідати вимогам ринку праці. Скандинавські країни відомі своїм високим рівнем соціального партнерства як на національному, так і на місцевому рівнях. Це партнерство передбачає, серед іншого, консультування органів державної влади щодо політичних кроків з розвитку системи ПТО та рамок побудови освітніх програм. Для полегшення взаємодії між зацікавленими сторонами у Швеції створюються офіційні державні структури, у Великій Британії - незалежні асоціації роботодавців, у Фінляндії - тимчасові творчі колективи тощо. Така співпраця допомагає розробляти освітні програми, що відповідають потребам ринку праці.

У системах професійної освіти і навчання країн ЄС спостерігається все більше залучення соціальних і ділових партнерів до управління їхнім розвитком. Це включає забезпечення умов для переходу між рівнями освіти, зокрема між професійною та вищою освітою, а також підвищення якості професійної підготовки кваліфікованих робітників відповідно до потреб і вимог ринку праці.

Досвід систем професійної освіти і навчання в країнах ЄС є цінним для реформування національних систем професійної освіти і навчання, включаючи управління професійною освітою із залученням соціальних партнерів, створення нових закладів професійної освіти і навчання, запровадження нових кваліфікацій, професійних та освітніх стандартів, програм професійної освіти, а також розробку нормативно-правової бази для дуального професійного навчання для учнів і дорослих. Реалізація цих реформ може сприяти перетворенню професійної освіти на вагомий чинник сталого соціально - економічного розвитку України, підвищенню її міжнародної конкурентоспроможності, створенню умов для професійної самореалізації та самореалізації особистості.

Висновки. Загалом, розвиток підприємницької компетентності здобувачів професійної освіти в Європі може допомогти підготувати учнів до успіху в сучасній економіці, де підприємництво та інновації все більше цінуються. Особливості та тенденції розвитку економіки країн-членів ЄС породжують необхідність запровадження відповідної політики, спрямованої на подолання насамперед територіальних відмінностей, уникнення негативних наслідків дееволюційних процесів, подолання проблеми низької зайнятості серед молоді та збереження темпів економічного зростання. Можна зробити висновок, що досвід країн ЄС у функціонуванні систем професійної освіти і навчання може бути цінним для реформування національної системи професійної освіти, зокрема в частині залучення соціальних партнерів до управління професійної освіти, створення нових типів закладів професійної освіти, запровадження нових кваліфікацій, стандартів і програм, а також розробки нормативно - правової бази для дуальної професійної підготовки. Ці реформи мають потенціал перетворити професійну освіту на важливий чинник сталого соціально-економічного розвитку, підвищити міжнародну конкурентоспроможність України та надати громадянам можливості для професійного та особистісного зростання.

Список використаної літератури

підприємництво освіта навчання європейський

1. Сучасні моделі професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу: порівняльний досвід: монографія / за заг. ред. В.О. Радкевич. Київ: ІПТО НАПН України, 2018. 223 с.

2. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020 (дата звернення: 19.03.2023)

3. European Commission. (2016). Entrepreneurship Education: A Guide for Educators. Retrieved from https://ec.europa.eu/docsroom/documents/7465/attachments/1/translations/en/renditions/pdf

4. OECD/European Union. (2021). The Missing Entrepreneurs 2018: Policies for Inclusive Entrepreneurship. Retrieved from https://www.oecd-ihbrary.org/sites/71b7a9bb-en/index.html? itemId=/content/pubhcation/71b7a9bb-en

5. Developing Entrepreneurial Skills and Competences in Higher Education and Research at the University of Warsaw URL: https://www.wne.uw.edu.pl/(дата звернення: 18.03.2023)

6. Базиль Л.О. Зарубіжний досвід створення і функціонування центрів кар'єри та підприємництва. Інноваційна професійна освіта. Випуск 3 (4); Київ: ІПО НАПН України, 2022. С. 14-19 URL:http://surl.li/gwfoq

7. Bazyl L., Orlov V. Innovative consulting technologies for youth entrepreneurship in the professional education system. Modern technologies for solving actual society's problems: monographs. Eited by Oleksandr Nestorenko and Iryna Ostopolets. Publishing House of Katowice School of Technology, 2022. С. 64-74. URL: http://surl.li/gumuk, DOI: 10.54264/M016

8. Entrepreneurial education in Poland: The role of universities and the government URL:https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/13639080.2014.910807 (дата звернення: 18.03.2023)

9. Орлов В. Потенціал молодіжного підприємництва у відбудові повоєнної економіки Інноваційна професійна освіта. Випуск 3 (4). /Інститут професійної освіти НАПН України; за ред. П.Г. Лузана. Київ: ІПО НАПН України, 2022. С. 189-192

10. Молодіжне підприємництво в умовах воєнного стану: практичний порадник. / Базиль Л.О., Байдулін В.Б., Гриценок І. А., Єршова Л.М., Орлов В.Ф., Теловата М.Т. Київ: Інститут професійної освіти НАПН України. 96 с.

References

1. Radkevych, V.O. (Ed.). (2018). Suchasni modeli profesiinoi osvity i navchannia v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu: porivnialnyi dosvid [Modern models of vocational education and training in the European Union: comparative experience]. Kyiv: IPTO NAPN Ukrainy. [in Ukrainian]

2. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2021-2031 roky [Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2021-2031]. mon.gov.ua. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/09/25/rozvitku - vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020 [in Ukrainian]

3. European Commission. (2016). Entrepreneurship Education: A Guide for Educators. ec.europa.eu. URL: https://ec.europa.eu/docsroom/documents/7465/attachments/1/translations/en/renditions/pdf

4.OECD/European Union. (2021). The Missing Entrepreneurs 2018: Policies for Inclusive Entrepreneurship. www.oecd - ilibrary.org. URL: https://www.oecd-ilibrary.org/sites/71b7a9bb-en/index.html? itemId=/content/publication/71b7a9bb-en

5. Developing Entrepreneurial Skills and Competences in Higher Education and Research at the University of Warsaw. www.wne.uw.edu.pl. URL: https://www.wne.uw.edu.pl/

6. Bazyl, L.O. (2022). Zarubizhnyi dosvid stvorennia i funktsionuvannia tsentriv kariery ta pidpryiemnytstva [Foreign experience of creation and functioning of career and entrepreneurship centers]. Innovatsiina profesiina osvita - Innovative professional education, 3 (4), 14-19. [in Ukrainian]

7. Bazyl, L., & Orlov, V. (2022). Innovative consulting technologies for youth entrepreneurship in the professional education system. Modern technologies for solving actual society's problems. O. Nestorenko & I. Ostopolets (Eds.). Publishing House of Katowice School of Technology.

8. Entrepreneurial education in Poland: The role of universities and the government. www.tandfonline.com. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/13639080.2014.910807

9. Orlov, V. (2022). Potentsial molodizhnoho pidpryiemnytstva u vidbudovi povoiennoi ekonomiky [Potential of youth entrepreneurship in the reconstruction of the post-war economy Innovative professional education]. Innovatsiina profesiina osvita - Innovative professional education, 3 (4), 189-192. [in Ukrainian]

10. Bazyl, L.O., Baidulin, V.B., Hrytsenok, I.A., Yershova, L.M., Orlov, V.F., & Telovata M.T. (2022). Molodizhne pidpryiemnytstvo v umovakh voiennoho stanu [Youth entrepreneurship under martial law]. Kyiv: Instytut profesiinoi osvity NAPN Ukrainy. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru