Проєктування курсу змішаного навчання для майбутніх викладачів англійської мови

Размещено на http://allbest.ru

Проєктування курсу змішаного навчання для майбутніх викладачів англійської мови

Мельник А.I.

Анотація

Позааудиторна та асинхронна самостійна робота магістрантів Грунтується на індивідуально розподіленому в час виконант комплексу завдань із консультацшно-координувальною допомогою викладача. Асинхронна самостійна робота навчально-пізнавальної діяльності магістрантів у ЗН - це їхня інтерактивна взаємодія в розподіленому часі та просшорі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), зокрема Moodle, Microsoft Teams, що спонукають до ініціативного виконання навчально-пізнавальних та практичних завдань у спільній колективно-груповій діяльності в умовах несинхронізованої навчальної комунікації.

Усі компоненти навчального процесу повторюються впродовж курсу, водночас збільшуються шанси студентів на ефективне навчання в індивідуальному режимі, у зручний час. Зміна ролі викладача, коли в процесі навчальної діяльності майбутніх викладачів англійської мови (АМ) він є фасилітатором та надає потрібного напрямку роботі всієї групи та кожного студента, є особливою ознакою курсу ЗН.

Ключові слова: курс змішаного навчання, традиційне навчання, дистанційне навчання, змішане навчання, майбутні викладачі, АМ, позааудиторна самостійна робота, асинхронна самостійна робота, Microsoft Teams.

Ключові геополітичні й технологічні чинники сучасного світу вимагають поступового вдосконалення і оновлення змісту та форм системи вищої освіти для підготовки активних, конкурентоспроможних, компетентних фахівців із притаманною їм освіченістю, критичним мисленням, здатністю до генерування цікавих інноваційних ідей. Тенденції до неоіндустріалізації, упровадження концепції Індустрії 4.0 та роботизації залишають актуальними професії, пов'язані з освітою, оскільки не зможуть бути замінені автоматизованими системами, навіть із використанням штучного інтелекту.

Повномасштабне вторгнення Росії на територію України зробило неможливим не тільки аудиторне навчання, а й обмежило можливості проведення дистанційних занять у синхронному режимі [3, с. 70]. Обмеження можливостей реалізації та розвитку потенційних здібностей студентів у традиційному (очному) навчанні та недосконалість методичного забезпечення і застосування елементів ДН уможливили окреслення їхніх нових шляхів розвитку. ДН, що стало трампліном для прискореного впровадження ЗН, роль і значення котрого употужнюється в сучасних реаліях, може надати нового значення поняттю «залучення здобувача освіти до освітнього процесу», що раніше визначалося здебільшого його фізичною присутністю на заняттях [7].

По-перше, таке навчання дає змогу оптимально співвіднести онлайн- та офлайн-формати його реалізації, раціонально використати навчальний час, і як наслідок, покращити практичну підготовку, розвинути потенціал кожного студента в навчальній діяльності особистісно-орієнтованої парадигми. По-друге, ЗН, не лише уможливлює формування готовності і прагнення студентів до постійного самовдосконалення і самоосвіти, але й забезпечує їх досвідом створення індивідуальної освітньої траєкторії з моніторингом та самомоніторингом навчальних досягнень. Згідно із чинною Програмою з англійської мови для університетів / інститутів (2001) випускник другого (магістерського) рівня повинен мати рівень досвідченого компетентного користувача - С2, який визначений так: «Може розуміти без утруднень практично все, що чує, або читає; може вилучити інформацію з різних усних чи письмових джерел, узагальнити її та зробити аргументований виклад у зв'язній формі; може висловлюватися спонтанно, дуже швидко й точно, диференціюючи найтонші відтінки смислу в досить складних ситуаціях» [2, с. 24]. Це найвищий рівень володіння мовою, і магістранти не завжди досягають його. Тому на часі оновлення системи вищої філологічної освіти, її змісту та активне впровадження інноваційних підходів у організацію освітнього процесу на другому рівні вищої освіти, особливо розвиток професійно орієнтованої комунікативної компетентності студентів у світлі ЗН. У наукових доробках обґрунтовано науково-методичні підходи і стратегії впровадження ЗН у вищій школі (Ю. Капустін, К. Лісецький, М. Львов, Н. Морзе, Н. Рашевська, А. Стрюк, Г Ткачук, та ін.); аналіз можливостей застосування елементів ЗН у процесі викладання різних навчальних дисциплін (Я. Василенко, В. Г алан М. Громяк, А. Фандєєва та ін.); організація ЗН у викладанні ІМ (О. Гнєдкова, Л. Данькевич, Г Чередніченко, Л. Шапран та ін.). Розвиток професійної підготовки майбутніх учителів ІМ дослідили Л. Ананьєва, О. Бігич, Н. Бориско, Л. Гайдукова, Л. Зєня, Т Коваль, С. Ніколаєва, О. Тарнопольський, В. Черниш та ін. Коло питань, порушене зазначеними вище авторами, дуже широке, однак невирішеними аспектами є практична реалізація курсу ЗН у професійній підготовці студентів, зокрема майбутніх викладачів АМ.

Мета статті - репрезентувати проєктування курсу ЗН для майбутніх викладачів АМ. Для її досягнення треба виконати такі завдання: виокремити основні компоненти та складові курсу ЗН; спроєктувати розподіл навчально-пізнавальної діяльності студентів між аудиторною роботою та онлайн-навчанням для майбутніх викладачів АМ. В Україні головні завдання активного впровадження ІКТ та перспективи раціонального сполучення традиційного навчання і ДН здобувачів вищої освіти визначено в Рекомендаціях МОН України щодо впровадження змішаного навчання в закладах фахової передвищої та вищої освіти, де ЗН є підходом, педагогічною і технологічною моделлю, методикою, що поруч із технологіями онлайн спирається на безпосередню взаємодію між студентами та викладачами в аудиторії [6]. В університеті Кембриджа проводилися дослідження та розробляються курси за моделлю ЗН. Перший масштабний проєкт за такою моделлю був орієнтований на вивчення АМ студентами італійських університетів, метою котрого було підготувати їх зі знаннями АМ до рівня, необхідного для складання іспиту згідно з Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти.

Курс нараховував 75 годин дистанційного курсу та 25 годин аудиторного навчання, де студенти відпрацьовували комунікативні компетентності в читанні, письмі, аудіюванні та говорінні та працювали в зручному темпі та режимі, користуючись комп'ютерами в університеті або вдома. Освітні ресурси були представлені у відео або аудіоформаті, зображеннях та текстах. Студенти також мали можливість діставати під час навчання онлайн-підтримку викладачів. Як зазначає М. Маккарті [10], модель ЗН отримала позитивні відгуки студентів і викладачів.

Проаналізувавши й узагальнивши дослідження з теоретичних основ ЗН у вищій школі, під змішаним навчанням у вищій школі ми розуміємо цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності здобувачів освіти, який має бути гнучким синтезом ДН, що доповнюється безпосередньою взаємодією з викладачем та іншими здобувачами освіти під час традиційного навчання, яка відповідно дозволить значно інтенсифікувати освітній процес, вибудовуючи при цьому самостійне навчання, індивідуальну траєкторію учіння кожного здобувача освіти [3].

У світовому досвіді упровадження моделей ЗН спостерігаються його чотири рівні: діяльності, курсу, навчального плану, освітнього закладу [9, c. 8]. У сучасних умовах розвитку професійної освіти в Україні найбільш поширеним є ЗН на рівні навчального курсу. Тому визначальним для нашого дослідження є проєктування курсу навчання, який ми витлумачуємо як таку модель організацію освітнього процесу в межах навчальної дисципліни «Культура усного та писемного мовлення англійської мови», що характеризується взаємодоповнюваністю традиційного й дистанційного навчання із самостійною діяльністю магістранта.

Ідеї вчених [1; 5] стали теоретичною основою для розроблення і обґрунтування курсу ЗН, який складається із цільової, мотиваційної та змістовної компонент. Враховуючи вагому роль цих компонент у проєктування курсу ЗН, вважаємо за необхідне розглянути їх докладніше.

Цільова компонента передбачає мету курсу, яка полягає в розвитку комплексних компетентностей студентів другого (магістерського) рівня, надані систематизованих знань із навчальної дисципліни «Культура усного та писемного мовлення англійської мови», розвитку мовленнєвих умінь та професійно орієнтованої комунікативної компетентності студентів для забезпечення ефективного спілкування в академічному та професійному середовищах, удосконалені умінь застосовувати різні комунікативні стратегії спілкування.

Курс ЗН із навчальної дисципліни «Культура усного та писемного мовлення англійської мови» орієнтований на досягнення рівня володіння мовою С 1+ / С 2 відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій із мовної освіти [2].

Засобами досягнення навчальних цілей за таким курсом є зовнішні навчальні платформи Moodle та Microsoft Teams, змістове наповнення яких індивідуально розробляє навчальна інституція, з урахуванням мети навчання та аналізу потреб студентів та внутрішні платформи Q: Skills for Success level 5 та On screen level C2, що відображають зміст уже розроблених навчальних курсів.

Мотиваційна компонента курсу передбачає підвищити мотивацію та інтерес студентів-магістрів до навчання. Основними джерелами мотивації до вивчення змішаного курсу є: використання діяльнісних форм навчання (студент - творець проєкту, суб'єкт дистанційного, аудиторного, самостійного навчання); упровадження активних форм навчання (форум, квазіпрофесійні завдання, завдання на розвиток критичного мислення, відеоблогінг тощо); наявність зворотного зв'язку між студентом і викладачем; застосування комплексного систематичного контролю. Діяльнісна компонента курсу відображає процесуальну його сутність та реалізується завдяки системі методів, форм і засобів навчання. З огляду на особливості предмета нашого дослідження, ми погоджуємося з думкою Ю. Триуса, що до діяльнісної компоненти змішаного курсу належать традиційні й комп'ютерно орієнтовані методи, форми й засоби [8].

Відповідно для досягнення мети та завдань такого курсу ЗН передбачено застосування: традиційних методів (словесних, наочних, практичних), форм (практичних занять, самостійної роботи, МКР, іспиту), засобів (посібника, електронних інформаційних матеріалів, роздаткових матеріалів); комп'ютерно орієнтованих методів (кейс-технологій, вебквестів, ділових ігор, проєктів), форм (гіпертекстів, форумів, чатів), засобів (відеоматеріали, програмне забезпечення контролю, інформаційно-пошукові та довідкові системи). дистанційний освіта мова студент

Система Moodle надає змогу студентам самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, виконувати необхідні навчальні завдання, складати іспити та заліки у вигляді тестування, анкетування, а також є засобом для групової роботи (форумів, інтернет-конференцій, дискусій, чатів тощо); перегляд результатів студентом проходження навчального курсу чи тесту; завантаження файлів із виконаними завданнями, а для викладача - це інструментарій представлення навчально-методичних матеріалів курсу, проведення теоретичних / практичних занять.

Для оцінювання навчальних досягнень студентів використовуються індивідуальні завдання, тести та опитування шляхом контрольних запитань. Платформа Moodle уможливлює створення тестових завдань 10 різних типів. До недоліків системи можемо віднести те, що вона досить погано адаптується на смартфонах, немає можливості проводити онлайн-зустрічі; має складний інтерфейс, який вимагає спеціальних навичок, не містить додаткових інструментів (скажімо, текстових, графічних, відеоредакторів або іншого програмного забезпечення для обробки даних).

Microsoft Teams - це універсальна програма для роботи колективу чи групи, яка дає змогу самим викладачам вибирати різні варіанти використання навчальних матеріалів і дизайну власної логіки освітнього процесу, спілкуватися зі студентами в режимі реального часу, проводити онлайн-заняття, видавати завдання, здійснювати поточний контроль знань за допомогою тестів.

До недоліків системи Microsoft Teams відносимо такі: потрібно додатково створювати пошту Microsoft; немає електронного журналу. Важливим підґрунтям є також використання хмаро орієнтованих середовищ, зокрема для проєктування хмаро орієнтованого інформаційно-освітнього середовища використовується хмарний сервіс Office 365.

До діяльнісних форм навчання належать такі практичні завдання, виконання яких забезпечує проєктну діяльність студентів. Завдання сформульовані так, що вимагають від студента інтеграції психолого-педагогічних, методичних знань та практичних умінь.

Зворотний зв'язок між викладачем і студентом, повідомлення на форумі дають змогу викладачеві визначити теми, що цікавлять студентів, їх ставлення до курсу та активність у навчальному процесі. Робота в аудиторії передбачає використання методів активного навчання, взаємодії один з одним для виконання спільних завдань (групова, проєктна робота). На практичних заняттях студенти демонструють виконання практичного завдання через імітаційні й рольові ігри. Результати власних спостережень і практичний досвід дозволили нам зробити висновок про те, що основними складовими курсу ЗН для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти є традиційне і ДН, аудиторні та онлайн-заняття (у синхронному та асинхронному режимах).

Узагальнивши визначення вчених, під самостійною роботою в курсі ЗН ми розуміємо індивідуалізовану ініціативну навчальну діяльність студентів, яка здійснюється в інтегративному просторі ІКТ і спрямована на актуалізацію суб'єктної позиції та підвищення компетентнісного рівня відповідальності особистості за результати навчальної діяльності. Асинхронна самостійна робота магістранта ґрунтується на індивідуально розподіленому виконанні комплексу завдань у часовому відтинку та з консультаційно-координувальною допомогою викладача.

Структурну організацію курсу ЗН відображено в табл. 1.

Таблиця 1

Структура курсу ЗН

Використана література

1. Бєляєв С. Б. Загальні характеристики педагогічної системи. Наукові записки кафедри педагогіки. 2011. Вип. 27. С. 26-32.

2. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти : вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. Київ : Ленвіт, 2003. 273 с.

3. Мельник А. І. Проблеми використання елементів дистанційного навчання в умовах воєнного стану. Вісник КНЛУ. Педагогіка та психологія. Вип. 37. С. 64-75.

4. Осадча К. П., Осадчий В. В. Технології дистанційного навчання. Робота з Moodle 2.4. : навч. посіб. Мелітополь : МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2014. 396 с.

5. Прошкін В. В. Педагогічна система як предмет наукового дослідження. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. 2015. Вип. 4. С. 7-12.

6. Рекомендації щодо впровадження змішаного навчання у закладах фахової передвищої та вищої освіти URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/2020/zmyshene%20navchanny/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf

7. Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2022/04/15/ VO.plan.2022-2032/Stratehiya.rozv. VO-23.02.22.pdf

8. Триус Ю. В. Комп'ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математичних дисциплін у вищих навчальних закладах : автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02. Київ, 2005. 51 с.

9. Bonk, C. J., Graham C. R. The Handbook of blended learning: Global Perspectives, local designs. San Francisco, CA: Pfeiffer Publishing. 2005. 624 p.

10. McCarthy M. The Cambridge Guide to Blended Learning for Language Teaching. Cambridge University Press. 2015. 277 p.

References

1. Bieliaiev S. B. (2011) Zahalni kharakterystyky pedahohichnoi systemy [General characteristics of the pedagogical system]. Naukovi zapysky kafedrypedahohiky, 27, S. 26-32 [in Ukrainian].

2. Zahalnoievropeiski Rekomendatsii z movnoi osvity : vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia [The Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching and Assessment]. Naukovyi redaktor ukrainskoho vydannia doktor ped. nauk, prof. S. Yu. Nikolaieva. (2003) Kyiv: Lenvit. 273 s. [in Ukrainian].

3. Melnyk A. I. (2022) Problemy vykorystannia elementiv dystantsiinoho navchannia v umovakh voiennoho stanu [Problems of using distance learning elements under martial law]. VisnykKNLU. Pedahohika tapsykholohiia, 37, S. 64-75 [in Ukrainian].

4. Osadcha K. P., Osadchyi V. V (2014) Tekhnolohii dystantsiinoho navchannia. Robota z Moodle 2.4. [Technologies of distance learning. Working with Moodle 2.4] : navchalnyi posibnyk. Melitopol: MDPU im. B. Khmelnytskoho. 396 s.

5. Proshkin V. V (2015) Pedahohichna systema yak predmet naukovoho doslidzhennia [Pedagogical system as a subject of scientific research]. Neperervnaprofesiina osvita: teoriia ipraktyka, 4, S. 7-12 [in Ukrainian].

6. Rekomendatsii shchodo vprovadzhennia zmishanoho navchannia u zakladakh fakhovoi peredvyshchoi ta vyshchoi osvity [Guidelines on blended learning implementation in professional and higher education]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/ vishchaоsvita/2020/zmyshene%20navchanny/zmishanenavchannia-bookletspreads-2.pdf

7. Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2022-2032 roky [Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2022--2032]. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2022/04/15/VO.plan.2022-2032/Stratehiya.rozv. VO-23.02.22.pdf [in Ukrainian].

8. Tryus Yu. V (2005) Kompiuterno-oriientovani metodychni systemy navchannia matematychnykh dystsyplin u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Computer-oriented methodological systems for teaching mathematical disciplines in higher education institutions]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv. 51 s. [in Ukrainian].

9. Bonk, C. J., Graham C. R. (2005) The Handbook of blended learning: Global Perspectives, local designs. San Francisco, CA: Pfeiffer Publishing. 624 p.

10. McCarthy M. (2015) The Cambridge Guide to Blended Learning for Language Teaching. Cambridge University Press. 277 p.

Abstract

Key words: blended learning course, traditional learning, distance learning, blended learning, future teachers, EL, extracurricular independent work, asynchronous independent work, Microsoft Teams.

Размещено на Allbest.ru