Позааудиторна діяльність у формуванні етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога

Размещено на http://allbest.ru

ПОЗААУДИТОРНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ФОРМУВАННІ ЕТНОПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ-ФІЛОЛОГА

Саркісян Тетяна Олегівна

аспірант кафедри педагогіки та спеціальної освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка

У статті розглянуто сутність поняття «позааудиторна діяльність» у закладі вищої освіти та особливості його застосування для формування етнопедагогічної культури у майбутніх вчителів-філологів.

Доведено, що позааудиторна діяльність закладу вищої освіти належить до роботи студентів, яка відбувається поза межами навчальних аудиторій і передбачає самостійну роботу з метою поглиблення знань, розвитку навичок і формування компетентностей.

Виокремлено напрямки позааудиторної діяльності, які можуть сприяти формуванню етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога.

У статті досліджено різновиди позааудиторної діяльності та її вплив на формування етнопедагогічної культури майбутнього філолога. Особлива увага приділена визначенню поняття «позааудиторна діяльність» у етнопедагогічному контексті, а також розкрито мету проведення позааудиторної роботи в даному напрямі.

Доведено, що позааудиторна діяльність формує етнопедагогічну культуру майбутніх учителів-філологів, сприяє розвитку критичного мислення, творчих здібностей, дослідницької компетентності та здатності до самостійного навчання, дозволяє студентам отримати практичний досвід роботи з мовою, використовувати інноваційні методики навчання та взаємодії з учнями.

Досліджено та обґрунтовано роль позааудиторної діяльності у формуванні етнопедагогічної культури та професійно-педагогічної комунікативної компетентності. Вона підтримує використання навчально-дослідної та науково-дослідної роботи як ефективних форм позааудиторної діяльності для підготовки майбутніх вчителів- філологів, наголошує на їхньому значенні для розвитку ключових навичок і компетентностей.

Охарактеризовано форми позааудиторної діяльності, які допомагають формувати етнопедагогічну культуру, необхідну для роботи з учнями з різних етнічних фонів та створення сприятливого навчального середовища для всіх.

Доведено, що позааудиторна діяльність є важливим елементом формування етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога. Вона допомагає створювати сприятливу навчальну атмосферу, розвивати культурну чутливість та міжкультурну комунікацію.

Ключові слова: позааудиторна діяльність, етнопедагогічна культура, етнокультурний контекст, міжкультурна комунікація, культурний обмін, дослідницька робота, майбутній учитель-філолог.

позааудиторна діяльність студент філолог етнопедагогічна культура

SARKISIAN Tatyana Olehivna

postgraduate student of the department of pedagogy and special education of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State University

EXTRACURRICULAR ACTIVITIES IN THE FORMATION OF THE ETHNO-PEDAGOGICAL CULTURE OF THE FUTURE TEACHER-PHILOLOGY

Key words: extracurricular activity, ethnopedagogical culture, ethnocultural context, intercultural communication, cultural exchange, research work, future philologist teacher.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Сьогодні світ стає все більш глобалізованим, і взаємодія з представниками різних культур стає необхідністю. Учителі- філологи відіграють важливу роль у формуванні міжкультурної компетентності учнів. Знання про етнічну культуру, мову, традиції та спадщину допоможуть майбутнім учителям створити належне середовище для розвитку етнопедагогічної культури учнів.

Питання виховання та розвитку молоді на загальнолюдських і національних цінностях є однією з найважливіших проблем сучасного суспільства. У зв'язку зі змінами в суспільстві, глобалізацією і зростанням культурного різноманіття, виховання молоді на цінностях стає складним завданням. Виклики, з якими стикається сучасна молодь, включають постійні зміни, технологічний прогрес, розбіжності у цінностях та інші соціальні фактори.

Незважаючи на значний науковий інтерес та широкий обсяг досліджень з питань виховання, впровадження соціального напряму позааудиторної роботи у закладах вищої освіти залишається актуальною проблемою.

З метою вирішення цих проблем, провідні вчені-педагоги та психологи зосереджуються на дослідженні системи позааудиторної виховної роботи. Позааудиторна робота означає різноманітні форми навчання та виховання, що відбуваються поза межами класних кімнат і офіційних навчальних програм.

Розуміння ролі позааудиторної діяльності у формуванні етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога надзвичайно важливе у зв'язку з потребою виховання толерантних, культурно компетентних громадян, які зможуть ефективно співпрацювати у міжетнічному середовищі. Позааудиторна діяльність, пов'язана з етнопедагогічною культурою, може сприяти формуванню толерантності та поваги до різних етнічних груп. Майбутні вчителі-філологи повинні мати знання та навички для побудови позитивного міжетнічного спілкування у навчальному середовищі.

Позааудиторна діяльність, яка спрямована на вивчення етнопедагогічної культури, може забезпечити майбутнім учителям-філологам можливості для спілкування з представниками різних етнічних груп. Це дає їм можливість розвивати навички міжкультурної комунікації та стати ефективними посередниками у розумінні та взаємодії між культурами. Також може сприяти збереженню та відродженню культурної спадщини різних етнічних груп. Майбутні вчителі-філологи, маючи достатні знання про ці культури, можуть передати їх учням та сприяти їхньому зацікавленню та дослідженню.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ціла когорта вчених займалася вивченням різних аспектів вказаної проблеми. Українські вчені активно працюють над вивченням цих та інших аспектів позааудиторної діяльності вчителів. Їх дослідження сприяють розвитку педагогічної практики, вдосконаленню навчальних програм та методик роботи з учнями.

У дослідженнях провідних українських вчених, таких як І. Бех [17], О. Сухомлинський, М. Стельмахович, О. Вишневський, П. Ігнатенко В. Герасимчук, Б. Чижевський були розглянуті проблеми виховання молоді на загальнолюдських та національних цінностях. Ці видатні науковці досліджують систему позааудиторної виховної роботи в різних аспектах, досліджують взаємозв'язок між становленням особистості й життям суспільства та підкреслюють важливість взаємодії людини з оточуючим середовищем у моральному формуванні особистості. Вони розглядають позааудиторний процес як органічну систему виховання, в якій поєднуються різноманітні види роботи і спілкування. Цей процес спрямований на досягнення як виховних, так і освітніх завдань, сприяє особистісному та професійному становленню студента.

Мета позааудиторної діяльності у конкретному вузькому спрямуванні була обґрунтована різними науковцями залежно від предмету їхнього дослідження. Л. Петриченко розглядала розвиток творчої професійної діяльності, О. Медведєва [14] акцентувала увагу на формуванні творчих умінь студентів, М. Донченко [11] зосереджувався на професійно-педагогічній підготовці, Т. Гуменникова [21] займалась підготовкою до особистісно-орієнтованого виховання, Т. Козирєва досліджувала організацію соціальної творчості, а С. Грицай зосередився на формуванні політичної культури майбутнього вчителя.

Саме в позааудиторній діяльності формуються різноманітні стратегії поведінки, як на повсякденному, так і на професійному рівнях. Ситуації, що виникають у позааудиторній діяльності, мають певну специфіку, яка частково співпадає з ситуаціями, характерними для майбутньої професійної діяльності. [9, с. 37] Це надає можливість вчитися приймати правильні рішення в міжособистісному спілкуванні.

Мета статті: визначити й теоретично обґрунтувати значення позааудиторної діяльністі у формуванні етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога.

Виклад основного матеріалу. Позааудиторна діяльність грає важливу роль у формуванні етнопедагогічної культури майбутнього учителя- філолога. Етнопедагогічна культура передбачає розуміння і повагу до різних культур, традицій, мов і етнічних груп, а також здатність працювати з учнями з різних етнічних фонів і створювати сприятливу навчальну атмосферу для всіх. Основною метою є створення сприятливого навчального середовища, де кожен учень відчуває себе поважним, прийнятим та сприймає свою культуру як цінну.

Позааудиторна діяльність вчителів була предметом досліджень в галузі педагогіки та освіти. Багато досліджень зосереджувалися на ролі позааудиторної діяльності у формуванні компетенцій, соціальних навичок, мотивації та загального розвитку учнів. Дослідження в цій області проводили як науковці, так і практикуючі вчителі. Вони застосовували різні методи дослідження, включаючи анкетування, спостереження, інтерв'ю та аналіз документів. Деякі дослідження фокусувалися на конкретних аспектах позааудиторної діяльності, таких як участь учнів у позашкільних клубах, спортивних командах, волонтерство тощо.

Л. Петриченко, Л. Заремба досліджують роль позааудиторної діяльності у закладах вищої освіти як продовження навчальної аудиторної роботи. Вони акцентують увагу на пізнавальній діяльності, розвитку інтелекту та процесі пізнання у змінюваних умовах. [9, с. 38]. Однак, ці дослідники залишають мало місця для формування особистісних якостей, розвитку творчого, культурно-морального та комунікаційного потенціалу студента.

З іншого боку, Л. Кондрашова, Г. Троцко досліджують позааудиторну діяльність у виховному аспекті. Вони зосереджуються на організаційно- педагогічних умовах позакласної виховної роботи в нових типах навчальних закладів. Також, В. Дзюба, Л. Лисенко, С. Мартиненко та інші проводять дослідження щодо організації позааудиторної виховної роботи в навчальних закладах нового типу.

Вивчення етнокультурного контексту відіграє важливу роль у формуванні етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога. Етнопедагогічна культура передбачає розуміння, повагу та активну взаємодію з різними етнічними групами, їх культурою, традиціями та мовою [13]. Отримання глибоких знань про різні етнокультурні групи дозволяє учителю-філологу краще розуміти учнів, їхні особливості та потреби, а також створювати сприятливе навчальне середовище, що враховує міжкультурні аспекти. Студенти-філологи можуть вивчати інші культури, їх мови, літературу та традиції поза університетськими стінами. Вони можуть досліджувати історію, географію, фольклор та інші аспекти культури, пов'язані з різними етнічними групами. Це допоможе студентам отримати глибоке розуміння культурних особливостей і підготувати їх для роботи з різноманітними учнями.

Майбутній учитель-філолог може займатися вивченням мови, історії, культури, традицій та звичаїв різних етнічних груп. Він може вивчати літературні твори, фольклорні матеріали, мовні особливості та інші аспекти культури, пов'язані з певною етнічною групою. Це допоможе учителю- філологу отримати глибоке розуміння культурних особливостей, історичного контексту та цінностей, що є важливими для спілкування та навчання учнів з різних етнічних груп.

Однак, ключовим аспектом культури є мова. Майбутній учитель-філолог може вивчати мову тієї чи іншої етнічної групи, зокрема мову учнів з різних етнічних груп. Вивчення мови допоможе учителю-філологу краще розуміти комунікативні особливості учнів, їхні мовні потреби та використовувати адекватні методи навчання. Також це сприятиме зближенню між вчителем-філологом та учнями з різних етнічних груп, забезпечуючи взаєморозуміння та підтримку [10].

Вивчення етнокультурного контексту в навчальних закладах може бути включено в міжкультурну освіту і є важливим елементом, що допомагає усвідомити й розширити знання про культурну різноманітність, розвинути толерантність, культурну чутливість та забезпечити ефективну роботу з учнями з різних етнічних груп. [6, с. 111] Це можуть бути спеціальні предмети, курси, семінари або проекти, спрямовані на розширення знань учнів про культурну різноманітність, міжкультурну комунікацію та взаєморозуміння. Учителі-філологи можуть брати участь у таких проектах та допомагати учням вивчати та розуміти культурні особливості різних етнічних груп.

Також одним з найважливіших аспектів позааудиторної діяльності є міжкультурна комунікація. Студентам-філологам слід активно залучатися до міжкультурної комунікації, наприклад, через участь у міжнародних студентських обмінах, мовних клубах або волонтерській роботі з іноземцями. Вони можуть взаємодіяти з людьми з різних культур, обмінюватися досвідом та розширювати свій світогляд. Це допоможе їм розвивати культурну чутливість і навички ефективної комунікації з учнями з різних етнічних груп.

Проте, студенти-філологи можуть активно брати участь у культурних заходах, таких як свята, фестивалі, концерти, літературні вечори та інші події, пов'язані з різними культурами. Це дозволить їм отримати практичний досвід спілкування з представниками різних етнічних груп, вивчити їх традиції та відчути атмосферу різноманітності. Такі заходи також можуть стати основою для підготовки майбутніх уроків із вивчення літератури і мови різних культур.

Не слід забувати й про дослідницьку роботу, оскільки майбутні філологи можуть займатися дослідженнями, що стосуються культурної різноманітності та етнічної педагогіки. Вони можуть вивчати культурні особливості різних груп, збирати матеріали про мови, традиції та особливості навчання. Ці дослідження розширять їх знання та розуміння про різні культури і стануть основою для розробки ефективних педагогічних стратегій.

Важливим є і культурний обмін. Студенти матимуть змогу взяти участь у культурних обмінах або міжнародних студентських програмах, що дозволяють їм побувати в інших країнах та зануритися в їхню культуру. Вони матимуть можливість спілкуватися з місцевими жителями, вивчати мову, традиції, бути учасниками культурних заходів та ін. Це допоможе студентам розширити свої культурні горизонти та зрозуміти різноманітність культурного спадку. Переваги культурного обміну полягають у поглибленні міжкультурного розуміння, розширенні світогляду, розвитку толерантності та багатокультурної компетентності. Він допомагає знижувати стереотипи, передбачення та непорозуміння, які можуть виникати між різними культурами. [7, с. 237]. Проте культурний обмін може бути складним процесом, особливо при зіткненні з різницею в цінностях, віруваннях та традиціях між культурами. Важливо підходити до культурного обміну з відкритістю, повагою та готовністю вивчати та розуміти інші культури без упереджень. [21, с. 60]. Загалом, культурний обмін є цінним інструментом сприяння взаєморозумінню, збереженню культурної різноманітності та побудові мирного світу, де різні культури можуть співіснувати та навчатися одне від одного.

Більше того, майбутні учителі-філологи можуть займатися волонтерською роботою в етнічних спільнотах або організаціях, що працюють з мігрантами, біженцями або іншими етнічними групами. Вони можуть допомагати учням з інших культур адаптуватися до нового середовища, надавати підтримку в навчанні та інтеграції. Це дасть студентам можливість безпосередньо працювати з учнями з різних етнічних фонів і набути практичного досвіду у взаємодії з ними. Це дозволить їм прямо взаємодіяти з учнями із зовнішньою мовою та культурою, надавати їм підтримку і сприяти їх інтеграції. Такий досвід допоможе студентам краще зрозуміти потреби та особливості цих учнів і розвинути навички міжкультурної педагогіки. Волонтерська робота студентів-філологів може бути дуже різноманітною та корисною. Основна спеціалізація філологів - вивчення мови, літератури та культури. Тому студенти-філологи можуть знайти волонтерські можливості, які спрямовані на підтримку мовної освіти, культурного обміну та підтримку літературних проектів.

Майбутні філологи можуть допомагати вивчати іноземну мову дітям або дорослим, які не мають доступу до регулярних мовних курсів. Це може включати викладання англійської, німецької, французької тощо; можуть створити клуб читачів або приєднатися до вже існуючих груп, щоб спільно обговорювати книги, організовувати літературні вечори, проводити читання дітям в бібліотеках або літературні воркшопи; можуть надавати свої редакційні та перекладацькі послуги для неприбуткових організацій, журналів або веб- сайтів, які працюють над проектами з міжнародного спілкування або інформаційного обміну; можуть проводити безкоштовні мовні курси або тьюторські заняття для іноземних студентів, які навчаються у їх університеті або живуть у місцевій спільноті; студенти-філологи, які володіють декількома мовами, можуть допомагати в перекладі та інтерпретації для мігрантів, біженців або волонтерських організацій, які працюють з багатомовними спільнотами; студенти можуть надавати допомогу дітям з особливими потребами, які мають проблеми з мовленням або читанням. Важливо відзначити, що конкретні можливості волонтерської роботи для студентів-філологів можуть залежати від місцевих умов та потреб спільноти.

Варто приділити увагу й організації культурних заходів, які спрямовані на популяризацію різних культур та етнічних груп. Майбутні учителі-філологи мають великий потенціал для організації культурних заходів, таких як: виставки, літературні вечори, тематичні дискусії, фольклорні концерти, мовні курси та демонстрації, гостьові лекції, тематичні виставки та інші заходи, які дозволяють познайомити людей з різними культурами. Це сприятиме популяризації та збереженню культурної різноманітності.

У фестивалі присвяченому певній культурі або країні можна представити мову, літературу, музику, танці, традиційну кухню та інші аспекти цієї культури. Це створить можливість для учнів та інших зацікавлених осіб поглибити свої знання про різноманіття культурного світу. Під час літературного вечора студенти зможуть виступити з читанням віршів, оповідань та фрагментів літературних творів з різних культур. Це дозволить не тільки популяризувати літературу, але й дати можливість учням досліджувати та осмислювати інші культури через літературу. Безкоштовні мовні курси або демонстрації для учнів дадуть можливість ознайомитися з основами мови певної культури. Наприклад, можна провести урок арабської, китайської, японської, іспанської мови та багатьох інших. На тематичній виставці можна представити традиційні речі, одяг, рукоділля та інші предмети з різних культур. Це дозволить учням наочно побачити та доторкнутися до культурних артефактів. А гостьова лекція представляє собою запрошення представників різних культур для проведення гостьових лекцій або дискусій на тему їхньої культури, традицій, історії, літератури тощо. Це створить можливість для учнів у прямому спілкуванні з представниками різних етнічних груп.

Ці заходи допоможуть популяризувати культурне різноманіття, сприятимуть взаєморозумінню, толерантності та розширять світогляд учнів. Вони можуть бути проведені в школах, коледжах, університетах або спільнотних центрах.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Позааудиторна діяльність є важливим елементом формування етнопедагогічної культури майбутнього учителя-філолога. Вона допомагає студентам розвивати культурну чутливість, міжкультурну комунікацію, навички роботи з різноманітними учнями і створювати сприятливий навчальний осередок для всіх.

Усі представлені нами форми позааудиторної діяльності надають студентам можливість поглибити своє розуміння різноманітності культур і практично застосовувати ці знання у майбутній професійній діяльності. Вони допомагають формувати етнопедагогічну культуру, необхідну для роботи з учнями з різних етнічних фонів та створення сприятливого навчального середовища для них.

Позааудиторна діяльність допомагає майбутнім учителям-філологам розширити свої знання, навички і розуміння різних аспектів мови, літератури та культури. Студентам дає змогу отримати практичний досвід, розвинути комунікативні та організаційні навички, а також розуміння різних культурних контекстів. [18, с. 14]. Вона дозволяє застосовувати свої знання на практиці, спілкуватися зі спеціалістами відповідних галузей та розвивати власну креативність. Позааудиторна діяльність також допомагає майбутнім учителям-філологам збагатити своє портфоліо і підвищити конкурентоспроможність на ринку праці. Вона може слугувати додатковим джерелом досвіду та рекомендацій в майбутній кар'єрі вчителя-філолога. Крім того, позааудиторна діяльність сприяє особистісному розвитку майбутніх учителів-філологів, розширює їхні горизонти, розвиває культурну свідомість та багатогранне мислення. [6, с. 88]. Взаємодія з різними культурами та етнічними групами в позааудиторній діяльності допомагає майбутнім вчителям-філологам розбудувати міжкультурну чутливість та розуміння. Вони навчаються поважати та цінувати різноманітність та приймати різні культурні підходи.

Отже, важливою рекомендацією для майбутніх вчителів-філологів є активна участь у різних позааудиторних заходах, які сприятимуть їхньому професійному та особистісному зростанню, а також підготовці до майбутньої професійної діяльності.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Децюк Т.М., Дударенко А.А. Форми та методи позааудиторної роботи студентів у вищих навчальних закладах. Молодий вчений. 2018. Випуск 3. Педагогічні науки. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/joumal/2018/3/19.pdf

2. Євсюков О.Ф. Позааудиторна робота у розвитку творчої самостійності магістрантів. Практика організації педагогічного процесу. Частина 2. 2014.

3. Педагогічний словник за ред. М.Д. Ярмаченка. 2001. 167 с.

4. Уйсімбаєва Н.В. Організація особистісного самовдосконалення майбутнього вчителя у системі позааудиторної роботи. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. 2016. № 3. С. 76-81.

5. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: навч. посібник. К.: Знання, 2005. 486 с.

6. Кобрій О.М. Методика позаурочної діяльності: навчальний посібник для студентів педагогічних закладів. Дрогобич: Відродження, 1999. 150 с.

7. Лозова В.І. Теоретичні основи виховання і навчання (навч. посібник для студентів пед. навч. закладів). Харків. 1997. 338 с.

8. Гуменникова Т.Р. Потенційні можливості позааудиторної роботи щодо підготовки студентів до особистісно орієнтованого виховання. Науковий вісник Південноукраїнського держ. пед. ун-ту: зб. наук. праць. Одеса, 2004. Вип. 12. С. 58-61.

9. Петриченко Л. Система позааудиторної роботи, спрямованої на підготовку майбутнього вчителя до творчої професійної діяльності. Гуманізація навчально виховного процесу: зб. наук. праць. Слов'янськ, 2010. Вип.11.С. 33 -40.

10. Коваль В.Ю. Система позааудиторної діяльності студентів вищих навчальних закладів.

URL: http://www.nbuv.gov.Ua/portal/soc_gum/Npdntu_pps/2 009_6/koval.pdf

11. Донченко М.В. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів у позааудиторній роботі у вищих навчальних педагогічних закладах України (друга половина ХХ століття): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Харківський держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. Харків, 2004. 200 с.

12. Медведєва О.Р. Формування творчих умінь студентів у позааудиторній виховній роботі: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Харків, 2008. 19 с.

13. Словник педагогічних термінів. URL: http://pidruchniki.com.ua/pedagogika/slovnik_pedagogi chnih_terminiv

14. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 / уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. VIII, 1728 с.

15. Завгородня О.В. Проблема особистості: інтегративно-екзистенційне трактування. Особистість у розвитку: психологічна теорія і практика: монографія / за ред. С.Д. Максименка, В. Л. Зливкова, С. Б. Кузікової. Київ-Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2015. С.84-106.

16. Журба К.О. Теоретико-методичні засади виховання смисложиттєвих цінностей у школярів основної і старшої школи : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.07 / Інститут проблем виховання НАПН України. Київ, 2019. 575 с.

17. Бех І. Д. Особистість на шляху до духовних цінностей : монографія. Київ - Чернівці: “Букрек”, 2018. 320 с.

18. Коротеєва В.О. Науково-педагогічні основи вивчення української народної педагогіки в вузі (в трьох частинах). Частина перша. Миколаїв, 1994. 116 с.

19. Антонюк М. Психологічні особливості формування у студентів умінь і навичок самостійної роботи. Сучасні педагогічні технології у вищій школі: науково-метод. зб. Київ, 1995. 111 с.

20. Волкова Н. Педагогіка. Київ: Академвидав, 2007. 616 с.

21. Гуменникова Т. Потенційні можливості позааудиторної роботи щодо підготовки студентів до особистісно орієнтованого виховання. Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету. 2004. Вип. 12. С. 58-61.

Размещено на Allbest.ru