Освітньо-професійне середовище як інтегрований засіб накопичення та втілення інноваційного потенціалу викладачів і студентів фахового коледжу університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Освітньо-професійне середовище як інтегрований засіб накопичення та втілення інноваційного потенціалу викладачів і студентів фахового коледжу університету

Кушнірук С.А., Бондарчук І.М.

У статті розглянуто окремі фахової підготовки майбутніх педагогічних працівників до нових умов інтерактивного освітньо-професійного середовища у ВСП КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського, а також особливості формування доцільно організованого педагогічного простору життєдіяльності колективу коледжу, що сприяє формуванню та розвитку в свідомості особистості кожного інноваційного потенціалу.

З метою підвищення ефективності професійної діяльності всіх учасників освітнього процесу в ЗВО України, нині в умовах оголошення в країні воєнного стану, система сучасної освіти прагне опанувати нову модель у формуванні професійної компетентності майбутнього вчителя та його фахової підготовленості до педагогічної праці як інтегрований засіб накопичення і втілення інноваційного потенціалу особистості, що сприятиме всебічності й гармонійності її розвитку в умовах інтерактивного освітньо-професійного середовища ВСП КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського.

Зосереджено увагу на ґрунтовному розкритті змістового модуля технології професійної роботи щодо концептуально-стратегічної спрямованості особистості педагога в умовах освітньо-професійного середовища ВСП КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського.

У статті висвітлено особливості застосування інноваційних педагогічних технологій у професійній підготовці педагогічних працівників. Виокремлено такі основні властивості інноваційних технологій навчання, як: орієнтація освітнього процесу в ЗВО на формування провідних і спеціальних компетенцій педагогічних працівників і розвиток у них самостійності й відповідальності за результати своєї професійної діяльності; міждисциплінарність навчально-професійних завдань; домінування практико орієнтованих і проблемних методів навчання; наявність надійного партнерства з органами державної влади й управління освітою для трансферу інноваційних продуктів у практику.

Ключові слова: заклад вищої освіти, освітньо-професійне середовище, інноваційні технології, коледжі університету.

Key words: institution of higher education, educational and professional environment, innovative technologies, university colleges.

Інтеграція вищої освіти України до європейського та світового освітніх просторів зумовила виникнення, становлення та розвиток різноманітних університетських комплексів. До їх складу можуть належати заклади вищої освіти (ЗВО) різного рівня акредитації, зокрема і коледжі. Статус університетського коледжу затверджений Законом України «Про вищу освіту», де зазначено, що це ЗВО другого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям майбутнім фахівцем певного ступеня вищої освіти та кваліфікації [3; 8]. Викладачі й обслуговуючий персонал університетського коледжу здійснюють професійну підготовку майбутніх професіоналів за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста, яка охоплює також загальноосвітні дисципліни. Завдяки цьому стало можливим утілити на практиці фундаментальну та прикладну складові в отриманні вищої освіти.

Ґрунтовний аналіз наукових досліджень та публікацій учених дає підстави твердити про те, що проблема освітнього середовища у ЗВО висвітлюється із різних позицій. Тлумачення суті та структури поняття «освітнє середовище» у вищій освіті, зокрема й у коледжах, міститься у науковому доробку О. Артюхіної, М. Братко, Н. Нікітіної, М. Сороки, Д Хорвата та інших учених [1; 2; 3; 6]. Так, М. Братко потрактовує освітнє середовище коледжу як «комплекс умов-можливостей та ресурсів (матеріальних, фінансових, особистих, технологічних, організаційних, репутаційних) для освіти особистості, що цілеспрямовано склалася в установі, яка виконує функції щодо надання вищої фахової освіти, забезпечує можливості для загальнокультурного й особистого розвитку суб'єктів освітнього процесу» [6]. Усвідомлення суті цього поняття сприяє вченим-педагогам у виокремленні його компонентів з метою проєктування освітньо-професійного середовища коледжу при університеті для задоволення освітніх, професійних і соціальних запитів і втілення особистого потенціалу всіх суб'єктів освітнього процесу.

Мета дослідження ґрунтується на виокремленні та науковому обґрунтуванні організаційних і психолого-педагогічних умов, що мають вплив на формування і розвиток професійної культури викладачів в інноваційному освітньо-професійному середовищі ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського». Відповідно до зазначеної мети стаття охоплює окремі аспекти вирішення таких завдань: проаналізувати інноваційне освітньо-професійне середовище коледжу, сучасні науково-методичні підходи до формування професійної культури викладача в інноваційному освітньо-професійному середовищі та виокремити й науково обґрунтувати організаційні та психолого-педагогічні умови її розвитку.

Вважаємо доцільним зазначити, що організаційні та психолого-педагогічні умови в ЗВО та наявні педагогічні технології безпосередньо пов'язані із застосуванням системності в освіті й охоплюють всі ланки системи професійної підготовки майбутніх фахівців, а саме: завдання, мету, зміст освіти, методи, форми та засоби навчання, перевірку і корекцію результатів педагогічної взаємодії тощо.

Особливе місце серед організаційних і психолого-педагогічних умов у ході становлення та розвитку інноваційного освітнього середовища у Відокремленому структурному підрозділі «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» належить системі професійної підготовки та формуванню професійних якостей особистості викладача-професіонала, який оволодіває фаховими навичками й уміннями послуговуватися інноваційними педагогічними технологіями у щоденній педагогічній практиці, що сприяє зміцненню, поглибленню і збагаченню його психолого-педа- гогічних та спеціальних знань, розвитку професійної компетентності тощо.

Доцільно зауважити, що незважаючи на велику кількість досліджень, окремі аспекти інтерпретації суті освітнього середовища, його структури, особливостей становлення та функціонування, ще й досі потребують наукового обґрунтування основні чинники добору фактичного матеріалу для наповнення змістом інноваційної технології педагогічного проєктування, адже перед науково-освітньою спільнотою країни постає завдання: осучаснити систему професійної підготовки майбутніх учителів, послуговуючись кращими надбаннями у сфері педагогічної теорії і практики Заходу, не втративши при цьому кращих здобутків вітчизняної педагогіки та психології минулого. На заміну усталеній роками системі вітчизняної освіти у царині професійної підготовки майбутніх фахівців має прийти цілеспрямоване, системне та послідовне впровадження в практику фахової підготовки майбутніх учителів цікавих, оригінальних і новаторських способів, прийомів і педагогічних дій, адже з упровадженням сучасних технологій навчання в інноваційному освітньому середовищі коледжів при університетах України має змінитися вся система освіти, бо інноваційним вважається такий заклад освіти, де постійно виконуються наукові дослідження, а в проєктних планах наявні інтерактивні форми навчання, як: проєктні розробки, тренінги (при цьому ресурсне забезпечення освітнього процесу охоплює майже всі аспекти інновацій у науці й техніці).

У Відокремленому структурному підрозділі «Київський фаховий коледж міського господарства ТНУ імені В.І. Вернадського» здійснюються дослідження концептуально-стратегічної спрямованості особистості майбутнього вчителя, що сприяє оновленню змісту усталених форм роботи з педагогічним колективом, створенню нових програм, науковому обґрунтуванню перспектив і новацій, спираючись на наявність надійного партнерства таких підприємств, як: КП «Київпастранс», КП «Київський метрополітен», КП «Київводоканал», ПРаТ «ОТИС», ТОВ «Майстерліфт» та багато інших, - з органами державної влади й управління освітою для трансферу інноваційних продуктів у практику фахової підготовки майбутніх працівників для партнерів, що співпрацюють з коледжем під час виконання студентами завдань практики, дипломного про- єктування та надання робочих місць випускникам. На виконання завдань щодо впровадження інноваційної освітньо-професійної програми фахової підготовки майбутніх спеціалістів представники підприємств ознайомлюють викладачів і студентів коледжу з принципами й особливостями роботи за допомогою новітніх технологій як вітчизняного, так і міжнародного промислового ринку, якими послуговуються їх працівники, що неодмінно втілюється у виконанні курсових і дипломних проєктів.

Отже, на становлення і розвиток інноваційного освітньо-професійного середовища у ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського» в контексті формування професійної компетентності педагогічних працівників мають значний вплив такі показники концептуально-стратегічної спрямованості особистості педагогічного працівника, як: широта охопленості, професійність, інформаційно-комунікаційний аспект, інтенсивність, узгодженість, формалізованість тощо [4].

Інноваційне освітньо-професійне середовище коледжу - це доцільно організований простір життєдіяльності педагогічного колективу, який ґрунтується на технологічній та методичній підготовленості викладачів, їх постійній інформованості щодо нововведень та посилення вимог працедавців і стейкхолдерів щодо фахової підготовки майбутнього працівника. Наявність саме такого середовища у коледжі сприяє подоланню стереотипів у професійній діяльності викладачів й має реальне відображення у їх зацікавленні педагогічною інноватикою. Варто наголосити, що саме інноваційне освітньо-професійне середовище є центром, де зосереджений інноваційний потенціал колективу, який продукує нові ідеї та здійснює впровадження новітніх технологій у сфері професійної підготовки, що вказує на престижність закладу вищої освіти та сприяє формуванню інноваційного потенціалу майбутнього педагогічного працівника.

Впровадження педагогічних інновацій в практику фахової підготовки молодших бакалаврів у ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського» неодмінно загострює низку проблем, серед яких провідними є: необхідність співіснування в одному закладі вищої освіти прихильників різних концепцій навчання; посилення вимог щодо перепідготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, забезпечення їх професійних запитів у міжпредметній професійній комунікації; постійний пошук і розроблення засобів для науково-методичного супроводу інновацій - нових навчальних і методичних посібників, довідників, підручників тощо [6; 8].

Але найважливішим у межах окресленої проблематики є продуктивний розвиток педагогічної культури основних учасників освітнього процесу в інноваційному освітньо-професійному середовищі ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського», що потребує забезпечення належних організаційних і психолого-педагогічних умов.

Структура системи інноваційного освітньо-професійного середовища охоплює такі компоненти: умотивованість педагогічного колективу до здійснення інноваційної діяльності; високий рівень організаційної та виконавської культури; інноваційний стиль керування; імідж колективу в соціумі.

У дослідженні проблематики формування відповідної моделі фахової підготовки майбутніх педагогічних працівників в умовах розвитку інноваційного освітньо-професійного середовища, професійної компетентності та культури педагога як інтегрованих засобів накопичення та втілення інноваційного потенціалу основних учасників освітнього процесу педагогічний колектив ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського» потребує створення нової організаційної структури, оскільки у межах застарілих норм моралі, напрацьованих віками світоглядних орієнтирів і регламентованості способів діяльності система освіти не може лишатися усталеною. Саме тому викладачі коледжу постійно оновлюють, активно розвивають і створюють нововітню концепцію розвитку особистості кожного із учасників освітнього процесу та завдяки каналу освіти переносять її в культурний простір, що підвищує рейтинг престижності закладу вищої освіти на теренах України.

Ґрунтовний аналіз численних наукових праць дає підстави виокремити та сформулювати організаційні й психолого-педагогічні умови розвитку професійної культури вчителів у системі методичної роботи. Для досягнення цієї мети застосовано теоретичні методи наукового дослідження: аналіз сучасного стану дослідження проблеми у психолого-педагогічній науковій періодиці та монографіях, типологічний та компаративний аналізи.

Інновації в освіті залежать від масштабності перетворень: часткові, модульні та системні. Інноваційні педагогічні технології є рушійною силою інноваційних процесів у різних галузях науки, техніки і сфери послуг. Впровадження цих технологій на підприємствах має важливе значення й у царині фундаментальних розробок, що сприяє зміцненню конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. Основою проєктування і створення такої технології є модульний принцип, адже інтерактивне освітньо-професійне середовище ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського» має організаційну структуру, яку утворюють адміністративний та методичний блоки коледжу, два відділення денної та одне заочної форм навчання здобувачів освіти, що охоплюють сім спеціальностей коледжу, шість циклових комісій, сім лабораторій, аудиторний фонд, інформаційно-виставковий комплекс стендів та діючих створених власноруч студентами макетів, школа «молодого викладача», виробничий корпус для практичного фахового навчання, інформаційно-обчислювальний центр, бібліотека та бухгалтерія. Всі ці структурні одиниці коледжу об'єднуються територіально й організаційно у локальний науково-технічний комплекс. Основу створення такої концепції становлять такі принципи: координація діяльності та співпраця провідних блоків коледжу; накопичення, зміцнення і впровадження інноваційного потенціалу коледжу; постійне застосування трансферної технології науки у промисловість; розвиток інфраструктури; впровадження нових технологій в облаштуванні лабораторій та кабінетів коледжу; оцінка спрямованості на визначення переваг або недоліків у застосуванні нововведень у ЗВО; оптимізація його інноваційної інфраструктури, організаційних форм інноваційної діяльності та створення засобів для стимулювання активізації інноваційних процесів у всіх структурних блоках коледжу; постійний взаємозв'язок коледжу з підприємствами-партнерами в галузі міського господарства щодо визначенні методів і форм впровадження та застосування інноваційних технологій [4; 5].

Наприклад, циклова комісія «Електротехнічне обладнання будівель і споруд ВСП КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського» спільно зі здобувачами вищої освіти в курсових і дипломних проєктах здійснює упровадження модульного принципу за такими ознаками, як: оволодіння принципами роботи нових технологій транспортування електричної енергії, впровадження ефективних ресурсозберігальних технологій, опанування альтернативних джерел енергії; оволодіння принципами роботи сучасних технологій високотехнологічного розвитку системи електропостачання, ліфтової індустрії, розподільчих електричних мереж та підйомно-транспортних споруд.

Отже, всі вказані вище аспекти технології модульного принципу мають своє призначення прискорити соціально-економічний розвиток ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського», оновити педагогічну технологію викладання дисциплін викладачами коледжу та сформувати якісну інноваційну діяльність учасників освітнього процесу.

Інноваційні освітні технології, що застосовуються у професійній підготовці майбутніх викладачів ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського», відображають загальну стратегію в розвитку єдиного освітньо-професійного простору, а педагогічні - втілюють тактику і методи її впровадження та здійснення. Прикладами освітніх технологій є «Концепція розвитку освіти», Закон України «Про вищу освіту» тощо. Освітні технології охоплюють педагогічну, соціально-виховну й інформаційно-комунікаційну сфери. До педагогічних належать технології управління, навчальні та виховні. Соціально-виховні технології не обмежені лише вирішенням педагогічних завдань, оскільки їх суб'єктами є не лише студенти і вчителі шкіл, але й працівники соціальних служб, позашкільних навчально-виховних закладів і громадських організацій [10].

Проте, інформаційно-комунікативні технології пронизують наскрізь всі інші види технологій і застосовуються у ході здійснення як освітньо-професійних, так і управлінських процесів.

Основні ознаки інноваційних технологій навчання: орієнтація освітнього процесу в ЗВО на формування загальних і (фахових) спеціальних компетенцій педагогічних працівників і розвиток у них самостійності й відповідальності за результати своєї професійної діяльності; міждисциплінарність навчально-професійних завдань; домінування практико орієнтованих і проблемних методів навчання; наявність надійного партнерства з органами державної влади й управління освітою для трансферу інноваційних продуктів у практику.

Інноваційні процеси мають відбуватися за таких умов, коли працівники спочатку усвідомлюють необхідність змін, формулюють мету, розробляють інновації, окреслюють сфери їх застосування й оволодівають принципами роботи, послуговуються ними та поширюють. Проте з часом інновації спрацьовуються, не користуються попитом і «відмирають» [8; 10]. У результаті забезпечується кінцевий результат, що має вагомий технічний і соціально-економічний ефект.

Лише впровадження новацій уможливлює підвищити ефективність інноваційного процесу, що сприяє забезпеченню комфортних умов для опанування знань й оволодіння фаховими навичками та вміннями в інтерактивному освітньо-професійному середовищі закладу вищої освіти, а отже, й виокремленню ознак, що задовольняють потреби стейкхолдерів і працедавців (основні підприємства промисловості), які надають робочі місця випускникам коледжу. Саме в таких умовах певна інновація долає шлях від виникнення ідеї до її впровадження та репрезентації на ринку (у підприємствах промисловості.

На відміну від науково-технічного прогресу інноваційний процес не завершується лише впровадженням новації (техніки, технології, продукту) для виготовлення та продукування, йому властива неперервність. Адже з поширенням інновація стає ефективнішою, вдосконалюється і набуває нових споживчих якостей. Якщо дослідити науково-освітню і навчально-виховну діяльність циклової комісії «Електротехнічне обладнання будівель і споруд» ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського», можна зробити висновок про те, що одне нововведення, запропоноване викладачем для виконання студентом курсового чи дипломного проєкту, спонукає здобувача вищої освіти до його удосконалення та виготовлення і впровадження іншого нововведення, оскільки на хвилі модернізації система інноваційного процесу буде дієвою лише за умови працездатності сукупності всіх діючих компонентів. Саме цей аспект задовільнить потреби суспільства у впровадженні здобутків науки і техніки.

Інновації в освітньо-професійному середовищі ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського» формуються завдяки забезпеченню належних організаційних і психолого-педагогічних умов, відповідних до мети, обраних методів і технологій, форм організації та системи управління, а також оцінки змісту передбачених програмою модернізації заходів. Так, орієнтація програми осучаснення у галузях освіти та науки на розвиток компетентностей у майбутніх фахівців, упровадження нових освітніх стандартів, перехід до профільного навчання та складання випускниками ЗВО України єдиного державного іспиту потребують внесення докорінних змін у практичну діяльність викладачів коледжів, що спонукає всіх педагогічних працівників до актуалізації наявного багажу знань у ході виконання нових завдань та бути підготовленими до впровадження та застосування новацій для підвищення ефективності своєї педагогічної діяльності. Програма фахової підготовки педагогічних працівників до інноваційної діяльності містить єдиний алгоритм, що ґрунтується на таких принципах: узгодження цілей інноваційної діяльності; розвиток операційної підготовленості до здійснення та впровадження результатів інноваційної діяльності; трансформація змісту педагогічної взаємодії та співпраці; проєктування педагогічних програм, орієнтованих на досягнення нових освітніх результатів.

При виконанні програми фахової підготовки майбутніх педагогів вважаємо доцільним скористатися досвідом інноваційної діяльності, запропонованим для мережі експериментальних майданчиків. Цей досвід охоплює такі принципи опанування здобувачем вищої освіти інноваційного змісту: ним усвідомлюється не лише проблема, але й інноваційна діяльність як форма і методи її розв'язання. Учасники впровадження інноваційного досвіду виконують роль проектувальників, враховуючи у процесі виконання завдань наукового дослідження фахову своєрідність і забезпеченість освітньої установи належними ресурсами. В запропонованому культурно-освітньому просторі кожний серед них обирає власну траєкторію усвідомлення та пошуку шляхів для розв'язання обговорюваної проблеми [7; 9].

Таким чином, опанування змісту програми модернізації освіти як складова фахової підготовки майбутнього вчителя до здійснення інноваційної діяльності має ґрунтуватися на даних педагогічного аналізу можливостей підвищення якості освіти. У зв'язку з цим предметом для обговорення може бути не лише оновлений зміст, який необхідно опанувати, але й загальні проблеми реформування освіти та підвищення її якості.

Програма модернізації у сферах освіти і науки передбачає системні зміни в діяльності закладу вищої освіти. Вона може бути втіленою лише зусиллями колективу, чиї педагогічні ідеї узгоджені з цілями, способами виконання та строками впровадження інноваційних змін. Необхідність такого узгодження актуалізує застосування технологій педагогічного аналізу, що ґрунтуються на формах організації та виконання професійних завдань у таких групах, як: «круглий стіл», педагогічний консиліум, семінар, дискусія. Саме за умови дотримання таких принципів роботи циклова комісія «Електротехніче обладнання будівель і споруд» коледжу запрошує до участі представників установ і підприємств, які є учасниками освітньо-професійного процесу в якості керівників і рецензентів виконуваних студентами курсових або дипломних проєк- тів, що містять інформацію про інноваційність електротехнічного обладнання системи енергопостачання та транспортно-підйомних споруд у галузі міського господарства. Адже саме ознайомлення здобувача вищої освіти з принципами роботи нових технологій і ефективністю виконання ними визначених завдань і процесів, а також оволодіння майбутнім фахівцем навичками й уміннями працювати з ними та втілення ідей щодо їх удосконалення має бути пов'язаним результат інноваційної діяльності педагогів.

Процес оцінювання результатів вищої освіти доцільно організувати в логіці рефлексивного аналізу й оцінки значимості можливих недоліків і прорахунків. Так, для прикладу, на сайті ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського», в рубриці «Освітній процес» наявна рубрика «Забезпечення якості освіти», а в ній позиція «Моніторинг якості освіти» (запроваджена в жовтні 2022 р.), де всім відвідувачам електронної сторінки, а саме: педагогічним працівникам, абітурієнтам, студентам і випускникам коледжу різних років, а також партнерам, керівникам осередків для практики, - пропонується заповнити анкету, а потім у межах засідання педагогічної ради коледжу здійснити підбиття підсумків анкетування.

Результати анкетування уможливлюють викладачам коледжу встановити ступінь підготовленості педагогів до роботи з новітніми технологіями, досягнення ними вищих результатів у професійній діяльності, визначити значимість окремих із них. Ступеневість проєкту відображена як у структурі технології виконання завдань з інноваційної діяльності в логіці основних напрямів оновлення змісту освіти, так і в поступовому опануванні досвіду інноваційних перетворень у сфері професійної освіти в ЗВО України спочатку стратегічними командами коледжів, потім педагогічними колективами, які вони репрезентують.

Таким чином, орієнтація аналітико-проєктувальної діяльності викладачів коледжу на розробку та впровадження програми оновлення змісту освітнього процесу в ЗВО спонукає нас до удосконалення практичної складової у фаховій підготовці майбутніх учителів (коригування навчального плану, пошук та створення нових освітніх і надпредметних програм, опанування й оволодіння засобами нових освітніх технологій, зміни в системі оцінювання знань умінь і навичок учнів). Навчання у межах проєкту відбувається на проблемних семінарах, результатами ведення яких є розробка та створення програмних (управлінських, методичних тощо) продуктів, застосування яких на практиці сприятиме вирішенню завдань підвищення якості освіти.

Серед ознак підготовленості педагогічних працівників до інноваційної діяльності формулюємо й науково обґрунтовуємо такі показники: сприйняття педагогічної діяльності як сфери самовтілення і самоствердження, володіння основами інноваційної педагогічної діяльності, що охоплює мету та результат її досягнення, набір апробованих на власному досвіді способів вирішення завдань що містяться в структурі розроблення та застосування розвивальних технологій навчання, досвід виконання цієї діяльності в проблемних умовах, рефлексію і самоконтроль особистих дій на основі послуговування власними унікальними зразками та критеріями ефективності.

Висновки

освітній професійний інтегрований інноваційний

Розвиток педагогічної культури викладачів ВСП «КФКМГ ТНУ імені В.І. Вернадського» в освітньо-професійному середовищі - тривалий та безперервний процес. Свої витоки він має у профорієнтаційній роботі педагога з учнями закладів загальної середньої освіти або викладача ЗВО зі студентами професійних училищ. Рушійними силами розвитку педагогічної культури особистості є задоволення професійних і соціальних потреб, що перетворюються на стійкі професійні мотиви.

Стратегія розвитку фахової педагогічної освіти в Україні передбачає широту участі суспільства в її реструктуризації, що є основною передумовою для впровадження новітніх технологій, адже сформульовані вище принципи спонукають науково-освітню громадськість відмовитися від усталених традицій та орієнтуватися на інновації, що відповідають сучасним потребам розвитку країни та загальносвітовим тенденціям у сфері освіти.

Науково обґрунтована система організаційних і психолого-педагогічних умов освітньо-професійного середовища ВСП «Київський фаховий коледж міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» становить необхідне підґрунтя для накопичення, впровадження та застосування інноваційного потенціалу колективу працівників закладу вищої освіти з метою посилення інноваційної спрямованості освітньо-професійної діяльності коледжу, підвищення рівня професійної культури, модернізації змісту професійної підготовки майбутніх фахівців і форм організації та здійснення її практичної складової, розроблення і впровадження освітніх інновацій та нових інформаційно-комунікаційних технологій.

Використана література

1. Авраменко К. Роль інтерактивних технологій у змісті методичної підготовки майбутніх учителів. Психол.-пед. проблеми сіл. школи: наук. зб. / Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань: Жовтий О.О., 2012. Вип. 42, ч. 2. С. 65-68.

2. Акімова О.В. Формування творчого мислення в процесі рішення розумових задач. Психолого-педагогічніпроблеми сільської школи: зб. наук. праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. 2007. Вип. 19. С. 144-150.

3. Алексєєв О.М. Дистанційні технології у змішаному навчанні студентів машинобудівних спеціальностей. Збірник наук. праць. 2013. Вип. 14, С. 14

4. Алексєєва Г.М. Інтерактивні комп'ютерні технології навчання. Комп'ютер у школі та сім'ї. 2012. № 6. С. 28-31.

5. Алєксєєва С.В. Розвиток інформаційної культури педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів: посібник / С.В. Алєксєєва, О.Д. Гуменний, В.В. Паржницький. К., 2015. 188 с.

6. Братко М. В. Управління професійною підготовкою фахівців в умовах університетського коледжу: теоретичний аспект. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education». 2016. № 7 (3). С. 9-16.

7. Михайліченко М.В., Рудик Я.М. Освітні технології: навчальний посібник. К.: ЦП «КОМПРИНТ», 2016. 583 с.

8. Kushniruk S.A. Formation of readiness forresearch activity of students in the process of general-pedagogical preparation. Science and рractice:Collection of scientific articles. Thorpe Bowker.Melbourne, Australia, 2016. С. 262-267.

9. Kushniruk S.A. Normative and legalframeworks of students' scientific and researchactivity in pedagogical universities of Ukraine(the 20th- beginning of the 21st century). Perspectivedirections of scientific researches: Collection ofscientific articles. Agenda Publishing House,Coventry, United Kingdom, 2016. P. 302”305. URIhttp://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/11690.

References

1. Avramenko K. (2012). Rol interaktyvnykh tekhnolohii u zmisti metodychnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv. [The role of interactive technologies in the content of methodical training of future teachers]. Psykhol.-ped. problemy sil. shkoly: nauk. zb. / Uman. derzh. ped. un-t im. Pavla Tychyny. Uman: Zhovtyi O.O., Vyp. 42, ch. 2. S. 65-68. [in Ukrainian].

2. Akimova O.V (2007). Formuvannia tvorchoho myslennia v protsesi rishennia rozumovykh zadach. [Formation of creative thinking in the process of solving mental problems]. Psykholoho-pedahohichni problemy silskoi shkoly: zb. nauk. prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Pavla Tychyny. Vyp. 19. S. 144-150. [in Ukrainian].

3. Aleksieiev O.M. (2013). Dystantsiini tekhnolohii u zmishanomu navchanni studentiv mashynobudivnykh spetsialnostei.[Dis- tance technologies in mixed education of students of mechanical engineering specialties]. Zbirnyk nauk. prats. Vyp. 14, S. 14-18. [in Ukrainian].

4. Aleksieieva H.M. (2012). Interaktyvni kompiuterni tekhnolohii navchannia. [Interactive computer learning technologies]. Kompi- uter u shkoli ta simi. № 6. S. 28-31. [in Ukrainian].

5. Alieksieieva S.V (2015). Rozvytok informatsiinoi kultury pedahohichnykh pratsivnykiv profesiino-tekhnichnykh navchalnykh zakladiv: posibnyk [Development of information culture of pedagogical workers of vocational and technical educational institutions]. / S.V Alieksieieva, O.D. Humennyi, VV Parzhnytskyi. K., 188 s. [in Ukrainian].

6. Bratko M. V (2016). Upravlinnia profesiinoiu pidhotovkoiu fakhivtsiv v umovakh universytetskoho koledzhu: teoretychnyi aspekt. [Management of professional training of specialists in the conditions of a university college: theoretical aspect]. Scientific Journal «ScienceRise: Pedagogical Education». № 7 (3). S. 9-16. [in Ukrainian].

7. Mykhailichenko M.V., Rudyk Ya.M. (2016). Osvitni tekhnolohii: navchalnyi posibnyk. [Educational technologies: a study guide]. K.: TsP «KOMPRYNT», 583 s. [in Ukrainian].

8. Kushniruk, S.A. (2016). Formation of readinessfor research activity of students in the process ofgeneral-pedagogical preparation. Science and practice:Collection of scientific articles. Thorpe Bowker.Melbourne, Australia, pp. 262-267.

9. Kushniruk, S.A. (2016). Normative and legalframeworks of students' scientific and researchactivity in pedagogical universities of Ukraine(the 20th“ beginning of the 21st century). Perspective directionsof scientific researches: Collection of scientificarticles. Agenda Publishing House, Coventry, UnitedKingdom, pp. 302-305. URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/11690

Размещено на Allbest.ru