Організація модульного навчання у професійній та професійно-технічній освіті

Keywords: professional training, modular technologies, types of modular technologies, education seekers, institutions of professional (vocational-technical) education.

Вступ

Постановка проблеми. Ключовими чинниками, що спонукають до впровадження та розвитку в Україні професійного модульного навчання, є: поглиблення суперечностей між зростанням попиту підприємств на висококваліфікованих робітників і наявним рівнем загальноосвітньої та професійної підготовки здобувачів освіти; зниження якості робочої сили внаслідок старіння та вибуття висококваліфікованих робітників зі сфери виробництва; впровадження нової техніки, новітніх технологій і матеріалів у виробництво; підвищення вимог роботодавців до рівня компетентності робітників; зростання ролі соціального партнерства тощо.

Застосування модульної технології у професійному навчанні обумовлює зростання вимог до самостійної навчальної діяльності здобувачів освіти у закладах професійної, професійно-технічної освіти (далі - ЗП(ПТ)О) - опанування учнями навчального матеріалу згідно з індивідуальним планом, відпрацювання професійних умінь і навичок відповідно до інструктивного матеріалу - за консультативної, інструктивної ролі викладача. Водночас, застосування модульної системи дає можливість здобувачу освіти повною мірою використати свої знання та вміння, оволодіти навчальною програмою в індивідуальному темпі відповідно до власних здібностей та в цілому створює умови для плідної професійної самореалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання модульних технологій, а поряд з ним, і питання щодо фахівців, які можуть здійснювати освітню діяльність у цій сфері вивчають такі вчені, як Аніщенко О., Казановський А., Плохій В. Організацію професійного навчання безробітних у професійно-технічних навчальних закладах викладено у працях Баришнікова В., Скульської В. Теорія модульного навчання охарактеризована в працях Іванцової О. та Пахомової Н.

На жаль, в основному увага в досліджуваних питаннях в сучасній Україні приділяється теоретичному напрямку розвитку професійної освіти на основі модульних технологій. Окремо розглядається розвиток освіти безробітних на основі модульних технологій. Аналіз останніх публікацій та досліджень виявив, що недостатньо вивчається питання професійної освіти та професійно-технічної освіти на основі модульних технологій. Тому вищеозначені питання потребують більш об'ємного погляду з точки зору сучасних напрацювань у цій сфері, оскільки є затребуваним як з боку науки, так із боку соціальної і практичної життєдіяльності.

Мета статті - дослідити особливості модульного навчання у професійній та професійно-технічній освіті та надати певні рекомендації щодо його організації у закладах освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Тлумачення поняття «професійно-технічне навчання» міститься у Законі України «Про професійну (професійно-технічну) освіту». Професійно-технічне навчання - це складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно - технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя [3].

Модульне навчання зародилося у 60-х роках минулого століття в англомовних школах. В історичному аспекті обґрунтування принципу модульності розпочиналося зі структурованого поділу навчального матеріалу на частини (кроки, порції, компоненти), що багато в чому повторювало ідеї технології програмового навчання: здійснювалося за програмою, яка визначає не лише знання, уміння й навички, що їх опановують здобувачі освіти, а й проєктує способи їхньої навчальної діяльності.

Особливості програмового навчання полягають у наступному:

- навчальний матеріал подається невеликими частинами;

- кожна частина супроводжується вказівками або завданнями виконати певні дії, спрямовані на його засвоєння;

- засвоєння кожної частини навчального матеріалу перевіряється шляхом спеціального контрольного завдання;

- після виконання завдання учень/слухач відразу дізнається, чи правильно він відповів (здійснюється зворотний зв'язок);

- залежно від відповіді учня/слухача визначається можливість його подальшого просування: якщо відповідь правильна, він переходить до наступної частини навчальної інформації; якщо вона неправильна, він повинен знову опрацювати даний матеріал або прочитати додаткові роз'яснення і виконати ще одне завдання, або ж він може дізнатися, яка відповідь є правильною і перейти до наступної частини навчального матеріалу;

- кожен здобувач освіти працює самостійно й опановує навчальний матеріал у посильному для нього темпі;

- результати виконання всіх контрольних завдань фіксуються, стають відомими учням/слухачам (внутрішній зворотний зв'язок) і викладачеві (зовнішній зворотний зв'язок);

- викладач організовує навчання, надає допомагає учням-слухачам, консультує, до кожного підходить індивідуально;

- у навчальному процесі застосовуються специфічні засоби - програмовані навчальні посібники та підручники, тренажери, обладнання для контролю, навчальні машини тощо.

Розроблена Міжнародною організацією праці концепція «Модулів трудових навичок» запроваджена в багатьох країнах. Модульну технологію навчання широко використовують у професійній освіті Великобританії, Італії, США, Канади, Швейцарії, Данії та інших країн [5].

Відома литовська дослідниця дидактичних проблем П. Юцявичене сформулювала такі базові підходи до модульного навчання: 1) навчальний матеріал необхідно структурувати з урахуванням досягнення кожним слухачем чітко визначених дидактичних цілей; 2) він має бути організований як цілісний блок інформації, що реалізує комплексну дидактичну мету; 3) відповідно до обсягу і структури освітнього матеріалу доцільно інтегрувати різноманітні види, форми й технології навчання [9].

Одним із ключових питань організації модульного навчання є формування змісту навчання з урахуванням мети, форм і методів педагогічної взаємодії.

Аналізуючи міжнародний досвід застосування модульної технології у професійній підготовці кваліфікованих робітників, В. Аніщенко відзначає такі особливості та характеристики цієї системи [1]:

- професійне модульне навчання - це гнучка технологія організації професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації працівників, що ґрунтується на індивідуальному діяльнісному підході до засвоєння модулів трудових навичок;

- у процесі навчання використовується пакет модульних навчальних матеріалів і навчально-методичної документації (перелік навчальних елементів, тести проміжного контролю, вихідний кваліфікаційний тест, опис роботи, зведена відомість модульних блоків, аналіз модульних блоків, довідкові таблиці, комплект навчальних елементів, інструктивний матеріал для здобувачів освіти, рекомендації педагогічним працівникам);

- модуль трудових навичок - це опосередковане відображення вимог до знань, умінь і навичок виконавця робіт у вигляді модульних блоків;

- модульний блок - логічна й завершена частина діяльності у межах виробничого завдання, спеціальності чи професії, з чітко визначеним початком і кінцем, логікою просування від початку до завершення.

Отже, застосування модульної технології навчання при підготовці кваліфікованих робітників передбачає: поділ змісту навчального матеріалу на навчальні модулі; побудову модулів на основі об'єднання змісту тем кількох предметів; різнорівневий підхід до організації й оцінювання результатів навчальної діяльності здобувачів освіти; розширення спектру методів організаційних форм, технологій навчання; формування відповідальності, ініціативи та самостійності здобувачів освіти на основі диференціації й індивідуалізації навчання; орієнтацію навчального процесу на досягнення практичних освітніх результатів, пошуково-творчі рівні самостійної навчально-професійної діяльності здобувачів освіти; розроблення і застосування системи різнорівневих професійно орієнтованих завдань, що підвищують рівень практичної значущості й дієвості знань майбутніх кваліфікованих робітників.

Модульне навчання відображає динаміку розвитку сучасних дидактичних теорій, синтезує їхні особливості, що дозволяє вдало поєднувати різні підходи до відбору змісту і способів організації навчального процесу. Технологія модульного навчання узагальнює досвід інших теорій і концепцій навчального процесу, інтегрує все інноваційне у педагогічній теорії й практиці, а також збагачена елементами програмованого та проблемного навчання, теорією укрупнення дидактичних одиниць, формування системності знань, диференційованого навчання, оптимізації навчання.

Метою модульного навчання є створення найсприятливіших умов розвитку особистості шляхом забезпечення гнучкості змісту навчання, пристосування до індивідуальних потреб і рівня базової підготовки за допомогою організації навчально-пізнавальної діяльності за індивідуальною навчальною програмою. Використання зазначеної технології дозволяє розв'язувати широкий спектр навчальних завдань.

Різновиди модульної системи навчання. У модульній системі відбулася своєрідна еволюція форм, серед яких варто виділити: модульно -розвивальну, модульно-рейтингову, модульно-кредитну [4].

Базові ідеї модульно-розвивального навчання, які зародилися спочатку у вищій школі, а пізніше були впроваджені у професійне навчання, дозволили реалізувати комплексні педагогічні технології: кредитно-модульну систему організації навчального процесу та модульно-рейтингову систему навчання.

Кредитно-модульний підхід сформувався в результаті інтеграційних процесів освітніх систем країн Західної Європи. Зазначений вид модульного навчання є специфічною моделлю організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних педагогічних технологій і залікових освітніх одиниць - кредитів.

Нагромадження системи кредитів дозволяє кожній людині ефективно працювати в межах концепції «навчання впродовж життя», сприяє її саморозвитку, самовдосконаленню й утвердженню як професіонала. Отже, кредитно-модульна система організації навчального процесу відкриває нові можливості модульного професійного навчання.

Модульно-рейтинговий підхід є цілісною освітньою технологією, зміст якої полягає у поєднанні двох педагогічних структур - модуля й рейтингу.

Модульно-рейтингове навчання є ефективною прикладною технологією, яка ґрунтується на системі принципів: діагностичної цілеспрямованості, науковості, оптимальності, завершеності, свідомого вибору власної траєкторії навчання, об'єктивності оцінювання, вимірюваності результатів.

Освітній процес має бути організований так, щоб той, хто навчається, справді був суб'єктом навчального процесу, без примусу прагнув до систематичного, активного, самостійного оволодіння знаннями. При цьому студент, слухач мають адекватно оцінювати свій рівень підготовки, самостійно обирати теми й визначати рівень засвоєння знань (не нижче певного мінімуму), відчувати позитивні емоції в процесі навчання. Істотно цьому сприяє рейтингова система контролю знань, навичок і вмінь. Саме рейтингова система створює передумови для здобуття глибоких, стійких і міцних знань, навичок і вмінь самостійної творчості для більш повного розкриття себе як особистості. Технологія модульно-рейтингового навчання базується на модульній побудові змісту освіти, творчій самостійній навчально-пізнавальній діяльності викладачів і здобувачів освіти як її суб'єктів, оновленому і збагаченому рейтинговому контролі знань, співробітництві та співтворчості всіх учасників навчально-виховного процесу.

Колектив учених під керівництвом В. Радкевич, ґрунтуючись на підходах ЮНЕСКО, досліджує модульне навчання як педагогічну технологію, котра трактується як системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання та засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їхньої взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти [7].

В. Радкевич у своїй праці відзначає, що для професійного навчання кваліфікованих робітників на виробництві доцільно створювати структурні навчальні підрозділи підприємств (центри підготовки і перепідготовки кадрів), у яких будуть переважати гнучкі модульні технології навчання і дистанційні форми підготовки [7].

Здобутий вітчизняний та міжнародний досвід показує, що модульний підхід найбільше придатний для забезпечення якості короткотермінових курсових програм навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації персоналу підприємств. За допомогою модулів трудових навичок найкраще забезпечується одне з головних завдань сучасної професійної освіти - безперервне професійне навчання (навчання впродовж життя). Ця технологія професійного навчання має також значну ефективність у фрагментарному підвищенні кваліфікації виробничого персоналу підприємств.

Розглядаючи практику застосування та перспективи розвитку професійного навчання на основі модульної технології, варто взяти до уваги розвідки провідних учених у цій сфері, а саме - дослідників Інституту професійно-технічної освіти НАПН України.

Набуваючи нових знань і навичок, після закінчення ЗП(ПТ)О здобувачі освіти стають більш конкурентоздатним на ринку праці й отримують додаткові можливості для отримання більш оплачуваної роботи на підприємстві. У зв'язку з цим зростає роль професійного навчання на модульній основі, яке є ефективною у підготовці здобувачів освіти для роботи на підприємствах. Отже професійне навчання на модульній основі є повністю індивідуалізованою технологією професійної підготовки кваліфікованих робітників на ресурсній базі, що розташовується поза межами головного навчального закладу і наближена до користувача освітніх послуг. Зміст програми має відповідати вимогам робочого місця. Навчальна програма включає дистанційну складову та опрацювання навичок на ресурсній базі. Навчання здійснюється як індивідуально, так і в складі навчальної групи. Головний навчальний заклад може мати будь-яку кількість ресурсних центрів, дистанційний зв'язок з якими підтримується через мережу Інтернет. Відкрите професійне навчання забезпечує високий рівень якості підготовки, оптимізацію витрат і строків навчання.

Слід зазначити, що у навчанні здобувачів освіти практичне значення має технологія навчання додаткових трудових навичок на ґрунті проектування коротких модульних навчальних програм, що значно підвищує їх конкурентоспроможність на ринку праці. Такі професійні навички можуть не стосуватися основної професії фахівців, але є пріоритетними для їхнього майбутнього працевлаштування.

Модульна система професійного навчання здобувачів освіти передбачає, що в основу професійного навчання закладається принцип упровадження модульної системи професійного навчання з використанням індивідуального підходу до кожної особи.

Модульне професійне навчання здобувачів освіти у ЗП(ПТ)О була впроваджена з метою підвищення ефективності професійного навчання, введення у навчальний процес гнучких прогресивних технологій, індивідуалізації навчальних програм з урахуванням наявних знань і вмінь здобувачів освіти. Тобто - це гнучка інноваційна педагогічна технологія організації навчального процесу у ЗП(ПТ)О, що ґрунтується на індивідуальному підході до освоєння модулів трудових навичок особистістю у певній професії за індивідуальними навчальними програмами.

Отже, проведене дослідження дозволяє нам надати певні рекомендації щодо організації модульного навчання у професійній та професійно-технічній освіті.

Зміст навчання здобувачів освіти доцільно формувати на модульно-компетентнісній основі, адже він повинен забезпечувати інтеграцію знань та умінь, а теоретичні знання мають бути прикладними і випереджувальними характер та перевірятися безпосередньо на робочому місці.

Питанням особливостей розробки робочих навчальних планів на основі стандартів професійно-технічної освіти за модульно-компетентнісною методикою приділяють значну увагу у більшості ЗП(ПТ)О. Розробка навчально-програмної документації у навчальному закладі здійснюється відповідно до норм державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних робітничих професій, побудованих за модульно-компетентнісним принципом. Постійна тісна взаємодія із роботодавцями відповідних галузей забезпечує успішну якісну підготовку кваліфікованих робітників, дозволяє чітко продумувати навчальні програми, зокрема визначати назви та кількість предметів, розподіляти години між ними тощо.

Формування змісту навчальних програм здобувачів освіти має розроблятися за модульно-блочним принципом. Це дозволить реалізувати індивідуальний підхід, забезпечити гнучкість подання інформації, здійснювати відбір змісту навчання з урахуванням результатів вхідного контролю знань і вмінь здобувачів освіти, включати необхідні теоретичні знання та завдання з їх практичного опрацювання та в результаті - врахувати у навчальному процесі освітні потреби здобувачів освіти.

ЗП(ПТ)О успішно опановують норми державних стандартів професійно - технічної освіти з конкретних робітничих професій, побудованих за модульно-компетентнісним принципом.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

модульне навчання професійний технічний

Сучасні технології, засновані на всебічному застосуванні в професійному навчанні модульного підходу, дозволяють спростити та удосконалити процеси модернізації професійного навчання на вимогу сучасного ринку праці. Порівняно з традиційною системою професійного та професійно-технічного навчання модульна система підвищує мотивацію здобувачів освіти до навчання не лише через постійний контроль їхніх знань і вмінь, а й систему заохочень. Вона активізує їх роботу протягом усього навчального часу, змушує його працювати систематично і самостійно, розширює можливості для всебічного розкриття його здібностей, індивідуалізує навчання й докорінно розширює межі самостійної роботи.

Для організації модульного професійного навчання здобувачів освіти необхідними є:

об'єднання зусиль науковців, роботодавців, творчих педагогічних колективів; урахування при розробці конкретних програм навчання вітчизняних і світових тенденцій розвитку системи освіти, нових соціально-економічних умов, технологічних, екологічних вимог виробництва;

проведення спільних робочих семінарів, науково-практичних конференцій, нарад з питань застосування професійного модульного навчання персоналу за участі науковців, представників Міністерства освіти і науки України, Федерації роботодавців України, галузевих міністерств та відомств, профспілок; підвищення професійної компетентності інженерно -

педагогічного персоналу навчальних підрозділів ЗП(ПТ)О, що здійснюють модульне професійне навчання здобувачів освіти; покращення організації професійного модульного навчання здобувачів освіти з урахуванням вітчизняного та світового досвіду з управління якістю професійної освіти та стандартів професійної компетентності; розробка пакетів модульних навчальних матеріалів і програмно-методичної документації для здійснення професійного модульного навчання здобувачів освіти на засадах професійної компетентності.

Окрім того, організація модульного професійного навчання є основою для впровадження у професійне навчання здобувачів освіти технологій дистанційного онлайн-навчання, яке постійно удосконалюється та змінюється під впливом нових сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій і з урахуванням зростання вимог до переліку й рівня як особистісних якостей, так і професійних компетентностей працівників.

Подальші наукові зусилля мають бути спрямовані на застосування модульного підходу у ході розробки нових технологій професійного навчання здобувачів освіти, розгляду професійного навчання як підходу до формування якісної професійної освіти у ЗП(ПТ)О.

Важливим є вивчення зарубіжного досвіду використання інноваційних технологій професійного навчання здобувачів освіти у професійних коледжах із залученням роботодавців, функціонування систем оцінювання якості професійної освіти й навчання, а також застосування підходів проєктного, дистанційного, модульного та дуального навчання.

Крім того, Україні необхідно перейняти досвід зарубіжних країн у сфері нормативно-правового забезпечення функціонування системи професійної освіти, оскільки новий закон «Про професійну (професійно -технічну) освіту» ще не ухвалений.

Список використаних джерел

1. Аніщенко В. М. Розвиток професійних навичок - важливий чинник підвищення продуктивності підприємства. Модернізація професійної освіти і навчання: проблеми, пошуки і перспективи: зб. наук. пр. / редкол.:

B. О. Радкевич (голова) та ін. К.: Ін-т проф.-техн. освіти НАПН України, 2011. Вип. 1. С. 191-192.

2. Баришніков В. М., Маршавін Ю. М., Скульська В. Є. Модульне проектування процесу професійного навчання безробітних основам малого підприємництва. Актуальні проблеми профорієнтації та професійного навчання безробітних в сучасних умовах ринку праці: зб. тез наук.-практ. конф. К.: ІПК ДСЗУ, 2000. С. 30-34.

3. Закон України «Про професійну (професійно -технічну) освіту» від 10.02.1998 р. № 103/98-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/103/98-вр

4. Іванцова О. П. Модульна система навчання та її різновиди. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2007. Вип. 31. C. 110-113.

5. Пахомова Н. Становлення теорії модульного навчання: історико - педагогічний аспект. Імідж сучасного педагога. 2013. №5. С. 51-55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/isp_2013_5_17

6. Плохій В. С., Казановський А. В. Модульна система професійного навчання: концепція, методика, особливості впровадження: навч. -метод. посіб. Міжнародна організація впровадження гнучких програм професійного навчання для безробітних. К., 2000. 223 с.

7. Радкевич В. Теоретичні та методичні засади розвитку професійної освіти і навчання: результати, проблеми, перспективи. Наук. вісн. Ін-ту проф.- техн. освіти НАПН України. С.: Професійна педагогіка. 2016. №11. С. 5-22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_2016_11_3

8. Скульська В. Є. Принципи професійного навчання безробітних на виробництві. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2013. Вип. 4. С. 59-63.

9. Юцявичене П. Теория и практика модульного обучения. Каунас, 1989. 272 с.

References

1. Anishchenko V. M. Rozvytok profesiynykh navychok - vazhlyvyy chynnyk pidvyshchennya produktyvnosti pidpryyemstva. Modernizatsiya profesiynoyi osvity i navchannya: problemy, poshuky i perspektyvy: zb. nauk. pr. / redkol.: V. O. Radkevych (holova) ta in. K.: In-t prof.-tekhn. osvity NAPN Ukrayiny, 2011. Vyp. 1. S. 191-192. [in Ukrainian].

2. Baryshnikov V. M., Marshavin Yu. M., Skul's'ka V. Ye. Modul'ne proektuvannya protsesu profesiynoho navchannya bezrobitnykh osnovam maloho pidpryyemnytstva. Aktual'ni problemy proforiyentatsiyi ta profesiynoho navchannya bezrobitnykh v suchasnykh umovakh rynku pratsi: zb. tez nauk.-prakt. konf. K.: IPK DSZU, 2000. S. 30-34.

3. Zakon Ukrayiny «Pro profesiynu (profesiyno-tekhnichnu) osvitu» vid 10.02.1998 r. # 103/98-VR. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/103/98-vr

4. Ivantsova O. P. Modul'na systema navchannya ta yiyi riznovydy. Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. 2007. Vyp. 31.

S. 110-113.

5. Pakhomova N. Stanovlennya teoriyi modul'noho navchannya: istoryko- pedahohichnyy aspekt. Imidzh suchasnoho pedahoha. 2013. #5. S. 51-55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/isp_2013_5_17

6. Plokhiy V. S., Kazanovs'kyy A. V. Modul'na systema profesiynoho navchannya: kontseptsiya, metodyka, osoblyvosti vprovadzhennya: navch.-metod. posib. Mizhnarodna orhanizatsiya vprovadzhennya hnuchkykh prohram profesiynoho navchannya dlya bezrobitnykh. K., 2000. 223 s.

7. Radkevych V. Teoretychni ta metodychni zasady rozvytku profesiynoyi osvity i navchannya: rezul'taty, problemy, perspektyvy. Nauk. visn. In-tu prof.- tekhn. osvity NAPN Ukrayiny. S.: Profesiyna pedahohika. 2016. #11. S. 5-22. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvipto_2016_11_3

8. Skul's'ka V. Ye. Pryntsypy profesiynoho navchannya bezrobitnykh na vyrobnytstvi. Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. 2013. Vyp. 4. S. 59-63.

9. Yutsyavychene P. Teoryya y praktyka modul'noho obuchenyya. Kaunas, 1989. 272 s.

Размещено на Allbest.ru