Формування емоційної компетентності майбутніх юристів-міжнародників на заняттях французької мови як іноземної

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування емоційної компетентності майбутніх юристів-міжнародників на заняттях французької мови як іноземної

Писаревська О.В.

Стаття присвячена аналізу особливостей формування емоційної компетентності майбутніх фахівців з міжнародного права. Основний акцент зосереджено на визначенні сутності емоційної компетентності та її взаємозв'язку із комунікативною компетентністю юристів-міжнародників. Окреслено вагомість емоційної компетентності для майбутніх юристів-міжнародників у сучасному інтернаціоналізованому контексті, а також місце емоційної компетентності у «Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти» Ради Європи. Проаналізовано основні підходи до визначення комунікативної та емоційної компетентностей. Подано авторське визначення емоційної компетентності майбутніх юристів-міжнародників, під якою розуміємо інтегровану якість цих фахівців, що базується на динамічній єдності теоретичних знань, практичних навичок, умінь, здатностей, особистих якостей, спрямованих на адекватний вибір і застосування на практиці емоційно адекватних мовних стратегій та тактик, що сприяють успішній професійній діяльності у сфері міжнародного права. Описано роль емоцій у процесі успішного оволодіння французькою мовою для професійного спілкування у сфері міжнародного права. Проаналізовано особливості відчуттів та їх відмінності у різних студентів стосовно усних висловлювань, а також імовірні причини стресу та тривожності та засоби їх подолання. Визначено ключові для навчання адекватному вираженню емоцій моменти у такому мовному класі. Проаналізовано основні етапи роботи на шляху до подолання стресу під час усних виступів, а також можливі вправи для опрацювання емоційної складової під час виконання вправ для розвитку письмової компетентності майбутніх фахівців у галузі міжнародного права. Запропоновано приклади конкретних комунікативних ситуацій для роботи із емоційною складовою під час занять із французької мови для майбутніх юристів-міжнародників.

Ключові слова: комунікативна компетентність майбутніх фахівців із міжнародного права, емоційна компетентність юристів.

Pysarevska O. Formation of emotional competence at french language classes as a foreing language for future international lawers

The article is devoted to the analysis ofpeculiarities offormation of emotional competence offuture specialists in international law. The main emphasis is focused on defining the essence of emotional competence and its relationship with the communicative competence of international lawyers. The importance of emotional competence for future international lawyers in the modern internationalized context, as well as the place of emotional competence in the « Common european framework of reference for languages learning teaching assessment» of the Council of Europe are outlined. The main approaches to the definition of communicative and emotional competences are analyzed. The author's own definition of emotional competence offuture international lawyers has been presented, by which we mean the integrated quality of these specialists, based on the dynamic unity of theoretical knowledge, practical skills, abilities, abilities, personal qualities aimed at adequate selection and practical application of emotionally adequate language strategies and tactics that contribute to successful professional activity in the field of international law. The role of emotions in the process of successful mastery of the French language for professional communication in the field of international law is described. The key moments for teaching adequate expression of emotions in such a language class have been identified. The main stages of work on the way to overcoming stress during oral presentations are analyzed, as well as possible exercises for working out the emotional component during exercises for the development of written competence offuture specialists in the field of international law. Examples of specific communicative situations for working with the emotional component during French language classes for future international lawyers are offered.

Key words: communicative competence offuture specialists in international law, emotional competence of lawyers.

Впродовж кількох років в Україні триває процес реформування вищої юридичної освіти. Одним із чинників, що особливо підкреслюються у процесі реформ, є якісні фахова комунікативна підготовка майбутніх юристів-міжнародників та необхідність гармонізувати українські освітні програми з міжнародного права з міжнародними вимогами та реаліями. Відповідно до «Концепції розвитку юридичної освіти» [5] після закінчення навчання випускники спеціальності «Міжнародне право» повинні мати належний рівень сформованих навичок, умінь та здатностей, що дозволять їм у майбутньому ефективно здійснювати професійну діяльність. В сучасних умовах міжнародного співробітництва, особливо у галузі міжнародного права, успіх багато у чому залежить від ефективної взаємодії та порозуміння між партнерами, міжнародними структурами, установами, організаціями тощо. Ефективна взаємодія та порозуміння, в свою чергу, неможливі без якісної професійної комунікації.

Право загалом, і міжнародне зокрема, є сферою діяльності типу «людина-людина», тому вміння розпізнавати емоції та адекватно їх проявляти французькою мовою є важливими навичками для сучасного юриста-міжнародника, що нею послуговується у роботі. Зважаючи на важливість професійної комунікації у сфері міжнародного права, до ключових компетнтностей для юристів-міжнародників, що надають можливість для повноцінної реалізації їх професійних функцій і ролей належить комунікативна компетентність. Однак, для її ефективної реалізації необхідна також і наявність сформованої належним чином емоційної компетентності [13, с.114-116].

Метою статті є дослідження процесу формування емоційної компетентності майбутніх юристів-між- народників на практичних заняттях з французької мови як іноземної, особливостей роботи у групах різних мовних рівнів (від А1 до С1) та у виконанні вправ для удосконалення різних видів мовленнєвої діяльності.

Поняття емоційної компетентності є зазвичай об'єктом наукових зацікавлень фахівців із психології та педагогіки. Численні наукові розвідки присвячені вивченню процесу формування емоційної компетентності у фахівців різних галузей: В.Федорчук досліджує емоційну компетентність психологів,

О.Льошенко порівнює соціальну та емоційну компетентності, дослідженню емоційної компетентності у структурі управлінської культури присв'ячено праці С.Яшник, а О.Лазуренко, С.Мітіна, О.Бойчук-Тов- ста цікавляться емоційною компетентістю лікарів. Досліджувана компетентентність юристів є сферою наукових інтересів І.Харченко, О.Котикової, О.Федоренко. На думку науковців, емоційна компетентність є важливою складовою професійної компетентності сучасних юристів, їх професійно-важливою якістю [3; 7; 14; 16]. Однак, і у сфері навчання іноземних мов важко переоцінити її важливість. О.Рейда розглядає емоційний інтелект як явище, що служить для позначення сукупності здібностей, знань і умінь пов'язаних з саморегуляцією і необхідних для успішної соціалізації і комунікації та наголошує, що розвиток емоційного інтелекту студентів немовних спеціальностей пов'язаний із оптимізацією мотиваційної сфери, формуванням уміння саморегуляції [8, с.105].

На основі здійсненого аналізу вважаємо, що загалом емоційна компетентність - це здатність усвідомлювати свої та чужі емоції, здатність ними керувати і на цій основі будувати взаємодію. Під емоційною компетентності майбутніх юристів-міжнародників розуміємо інтегровану якість цих фахівців, що базується на динамічній єдності теоретичних знань, практичних навичок, умінь, здатностей, особистих якостей, спрямованих на адекватний вибір і застосування на практиці емоційно адекватних мовних стратегій та тактик, що сприяють успішній професійній діяльності у сфері міжнародного права.

На думку О.Лазуренко, доцільність вивчення емоцій зумовлена їх значенням у житті та діяльності людини. Дослідниця стверджує, що на сучасному етапі розвитку суспільства проблема компетентності у розумінні та вираженні емоцій постає досить гостро через те, що заборона на емоції призводить до їх витіснення із свідомості. Таке витіснення є причиною постійного зростання у сучасному суспільстві кількості людей, які страждають неврозом. Розв'язанню проблеми психоемоційних та психосоматичних розладів могла б сприяти цілеспрямована робота з розвитку емоційної обізнаності, тієї здатності, яка в наукових дослідженнях називається емоційною компетентністю [7, с.125].

Емоції супроводжують нас повсюди: вони живуть в нас самих, існують навколо нас і поміж нас, вони є невід'ємними, якщо йдеться про людські стосунки, професійні чи особисті. Втім, існує середовище, в якому емоції частково під забороною, маємо на увазі середовище навчальне. І хоча зазвичай заняття із іноземних мов все ж таки мають емоційну складову, в академічній традиції переважає розум, а не емоції [12, с.150-152]. Зазначимо, що поняття «емоція» практично не присутнє в «Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти» [4, с.70] і з'являється лише частково у дискрипторах «вмінь та навичок».

Завдяки дослідженням у галузі нейронаук і, зокрема, працям одного із провідних неврологів світу, Анто- ніо Дамасіо [2], нам сьогодні відомо, що розум і емоції тісно пов'язані. У сфері навчання та вивчення іноземних мов прийнято вважати, що емоції «є у центрі будь-якої мовленнєвої діяльності» [2]. Здатність розуміти і демонструвати емоції іноземною мовою, що вивчається, безумовно сприяє успішній соціальній та професійній взаємодії.

Визначимо ключові моменти для навчання адекватному вираженню емоцій у мовному класі, а саме моменти до, підчас та після виконання будь-якої вправи або завдання. Перед виконанням вправи важливо виявити спільні уявлення, ставлення та емоції, пов'язані із тої чи іншою мовленнєвою діяльністю або аспектом мовлення, наприклад: «Розмовляти - це..../розмовляти французькою це...», «Писати - це..../писати французькою це...»; «Мені подобається оцей звук», «Я ненавиджу це слово», «Цей звук нагадує мені про...». В результаті таких вправ студенти відзначають для себе, що уявлення та емоції варіюються залежно від особи, і це дозволяє їм легше ставитися до своїх власних відчуттів, які можуть бути не завжди позитивними у процесі вивчення іноземної мови. На думку бельгійської дослідниці Франсуази Бердаль-Масі, різні види мовленнєвої діяльності можуть викликати цілком протилежні емоції у студентів: наприклад, необхідність реалізації усної презентації є джерелом страху та занепокоєння для однієї категорії здобувачів освіти, в той час як для іншої - це джерело задоволення [9, с.56-57]. Додамо також, що міжнародне право - це фах, у якому в подальшому студенти постійно повинні будуть публічно висловлюватися усно, зокрема іноземною мовою, та публічно взаємодіяти із великою кількістю співрозмовників (судові промови та виступи, доповіді на конференціях тощо). Тож вміння вгамувати страх перед публічними виступами вважаємо корисною навичкою для юриста.

Важливо усвідомити, що тривожність та інші неприємні відчуття під час усних виступів, часто пов'язані із усвідомленням того, що виступ оцінюватимуть інші. Така ситуація може стати причиною мовного блокування. Але усвідомлення власних блоків допоможе замінити це уявлення, що провокує острах, на інше, а саме усвідомлення того, що кожний усний виступ - це можливість самопрезентації та висловлення своїх переконань, ідей, можливість бути почутим. Нове переконання сприятиме відчуттю власної ефективності і мотивації до виконання завдання.

Після виконання вправ з усного мовлення можна додати до традиційних питань самооцінювання: «Чи я виконав, -ла завдання?», питання щодо відчуттів студента: «Як я почувався, -лася до, під час та після виконання вправ?». Усвідомлення власних емоцій і їх причин (переконань та уявлень) є таким же важливим у процесі вивчення іноземної мови, як і когнітивні процеси, що активізуються в процесі виконання таких завдань.

Другим важливим етапом після роботи над усвідомленням переконань та уявлень, що заважають висловлюватися вільно, є ознайомлення із мовою емоцій, як в усному, так і письмовому мовленні. Зазвичай на початкових рівнях (А1-А2) усне висловлювання переважає, та і самі студенти надають перевагу вправам з усного мовлення. На цих рівнях для роботи з емоціями можна запропонувати просту вправу, яка полягає у їх вираженні через варіації інтонації, викристовуючи лише одна слово (вигук «Oh », власне ім'я, предмет або явище, що викликає певну емоцію) або невеличкі побутові фрази [10]. На рівні А2 можна попросити студентів надати емоційного забарвлення персонажам рольової гри або симуляції у повсякденному житті (наприклад, адвокат у гарному у поганому настрої, суворий чи доброзичливий суддя).

На вищих рівнях однією із цілей виконання вправ з усного мовлення є навчання студентів вмінню розпізнавати емоції співрозмовника та вмінню передавати свої власні емоції на відповідному рівні і у потрібному стилі мовлення. Наведемо приклади вправ для роботи із вираженням базових емоцій (гнів, страх, радість, сум, здивування), котрі можна запропонувати на рівні Б1:

- переглянути короткометражний фільм, що описує емоції, спільні для дванадцяти франкомовних країн та звертає увагу на різні акценти франкофонів [6];

- ідентифікувати емоцію і обговорити її прояви в особистому, міжкультурному та професійному контекстах;

- виявити її ознаки: мова тіла, лінгвістичні засоби вираження;

- зімітувати ситуацію, що спостерігалася;

- відтворити подібну комунікативну ситуацію;

- створити відео, відтворюючи необхідну емоцію;

- опублікувати відео на навчальній платформі/у групі в соціальних мережах та обговорити його.

Робота із емоціями може знайти своє продовження у вправах на вдосконалення вміння висловлюватися

письмово. Для цього можемо запропонувати достатньо просту вправу, придатну для багатьох рівнів (Б1, Б2, С1), включно із початковими (завдання можна спростити). Йдеться про креативне письмо на основі фото, уривку із фільма, репортажу: студентам пропонується оглянути фото або подивитися/послухати уривок відео чи аудіоматеріалу та описати те, що вони побачили, використовуючи попередньо вивчену лексику щодо емоцій. Наведемо приклад завдання: «Послухайте/подивіться наступний уривок. Опишіть, що ви відчуваєте, що ви бачите, що ви уявляєте під час перегляду. Використайте відповідні граматичні структури та попередньо вивчену лексику».

Починаючи із рівня Б1 схема вправи із опрацювання емоцій є незмінною:

- запропонувати опорний автенитичний документ (пісня, зображення, відео);

- ідентифікувати емоції, застосовуючи попередньо опрацьований лексичний матеріал, що допоможе їх виразити;

- надати студентам лінгвістичні засоби вираження (словник, щоб описати емоції, сталі вирази та конструкції для передачі фізичних відчуттів);

- надати добре сформульоване завдання;

- продемонстпувати приклади;

- спільно обговорити результати роботи.

На вищіх рівнях (починаючи від Б2.1) дидактична одиниця, присвячена письму, поже бути сконструйована навколо негативної емоції, як, наприклад, страх (написання фантастичної історії, опис неприємного життєвого досвіду), або навпаки, позитивної, такої, як радість (наприклад, за зразком самопохвали Марі Міліс) [1]. Ще одним варіантом письмової роботи може бути створення автобіографії у контексті відповіді на питання: «Я розмовляю Х мовами. Чи я маю Хрізних особистостей ?» [9, с.55-56].

Метою виконання таких вправ є викликати та описати емоції, без обов'язкової їхньої лексикализації [11, с.115-116]. Емоції опрацьовуються за допомогою інших елементів, що мають емоційні ознаки і створюють емоційний фон.

Під час виконання вправ, що мають на меті дозволити емоціям проявитися, також важливо урізноманітнювати вхідні канали сприйняття (зоровий, слуховий тощо), провокувати емоції щодо вигаданих персонажів, характеризувати емоційний клімат. Саме тоді емоції можуть бути описаними без обов'язкової лексикалізації [16, с.22-27]. Робота над конкретними комунікативними ситуаціями із опрацюванням емоцій нададасть студентам «емоційні скріпти» носіїв французької мови [15, с.126-130], та дозволить застосовувати їх у власній мовленнєвій діяльності. Таким чином, здатність адекватно виразити емоції мовою, що вивчається, стане значною перевагою у подальшому професійному житті майбутніх юристів.

Висновки

емоційна компетентність юрист-міжнародник

Формування емоційної компетентності на заняттях із французької мови як іноземної для майбутніх фахівців із міжнародного права є важливим процесом у сучасному освітньому контексті, який стає все більш інтернаціоналізованим. Емоції присутні скрізь, тож, щоб вивчення іноземної мови було ефективним, заняття мають відображати реальне життя. Щоб оцінити і усвідомити важливість формування емоційної компетентності (вміння ідентифікувати, розуміти, виражати, регулювати, стабілізувати свої емоції), важливо запропонувати студентам засоби, що допоможуть їм оцінити та стабілізувати свої емоції, а саме запропонувати перед виконанням вправ оцінити свої уявлення та ставлення, та оцінити власні відчуття після їх виконання.

Використана література

1. Блог Марі Міліс : веб-сайт. URL : https://mariemilis.net/.

2. Дамасіо А. Почуття і знання. Шлях до свідомого розуму. Київ: Лабораторія, 2022. 160 с.

3. Жданова І. Емоційна компетентність як професіно-важлива якість юриста. Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (Харків, 30 берез. 2018 р.). МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2018. С. 163-166.

4. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. видання д-р пед. наук проф. С. Ю. Ніколаєва. Київ : Ленвіт, 2003. 273 с.

5. Концепція розвитку юридичної освіти / Міністерство освіти та науки України. URL : https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha- osvita/koncepciya-vdoskonalennya-pravnichoyi-yuridichnoyi-osviti-dlya-fahovoyi-pidgotovki-pravnika

6. Короткометражний фільм про емоції у франкомовних країнах « Ехо» : веб-сайт. URL : http://echos.onf.ca/..

7. Лазуренко О. До проблеми визначення змісту емоційної компетентності. Молодь і ринок : наук.-пед. журнал. 2014. № 2. C. 124-130.

8. Рейда О. Розвиток емоційного інтелекту студентів немовних спеціальностей при вивченні іноземної мови. Людина та соціум: сучасні проблеми взаємодії (психологічні та педагогічні аспекти): збірник тез наукових робіт учасників міжнар. наук.-практ. конф. Львів, 2018. С. 106-109.

9. Berdal-Masuy F. Enseigner les emotions en classe de langue. Le frangais dans le monde. 434. 2021. P 56-57.

10. Berdal-Masuy F., Pairon J. Emo-languages. Vers une approche transversale des languages dans leurs dynamiques emotionnelles et creatives. TIPA (Travaux interdisciplinaires sur la parole et le langage). 35. 2019. URL :https://journals.openedition.org/tipa/2876.

11. Cavalla C. Quel lexique pour quelles emotions en classe de FLE ? Le language et l'homme. 50. 2016. P. 115-128.

12. Damasio A. L'erreur de Descartes. La raison des emotions. Paris : Editions Odile Jacob, 2001. 396 p.

13. Dondero B. Droit 2.0. Apprendre et pratiquer le droit au XXI^e siecle. Paris : LGDJ, Lextenso editions, 2015. 509 p.

14. Mudryk A. and Kykhtuik O. Professional Competence of a Lawyer. Psychological Prospects Journal. 35. 2020. P 83-100.

15. Pavlenko A. Emotions and Multilingualism. Studies in Emotion and Social Interaction. Cambridge : Cambridge University Press, 2009. 304 p.

16. Pavlenko A. The Verbal Communication of Emotions. Interdisciplinary Perspectives. Susan Fussell (Ed.), Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Inc., 2002, 294 p.

References

1. Bloh Marii Milis [Blog of Marie Milis] URL : https://mariemilis.net/ (data zvernennia: 20.06.2023).

2. Damasio А. (2022) Pochuttia i znannia. Shlyakh do svidomoho rozumu. [Feeling and Knowing: Making Minds Conscious]. Kyiv: Laboratoria. 160 s. [in Ukrainian]

3. Zhdanova І. (2012) Emotsijna kompetentnist' yak profesiyno vazhlyva yakist' yurysta. [Emotional competence as a professionally important quality of a lawyer]. Psyholohichni tapedagogichniproblemy profesiynoi osvity tapatriotychnogo vyhovannia personaluMVS Ukrainy. Tezy dopovidey Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kharkiv. s. 163-166. [in Ukrainian]

4. Zahalnoevropeiski rekomendatsii z movnoyi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsinuvannia (2003) [European Recommendations on language education: study, teaching, evaluation] nauk. red. ukr. vydannia d-r ped. nauk prof. S. Yu. Nikolaeva Kyiv: Lenvit. 273 s. [in Ukrainian]

5. Kontseptsia rozvytku yurydychnoi osvity [Concept of development of legal education] URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha- osvita/koncepciya-vdoskonalennya-pravnichoyi-yuridichnoyi-osviti-dlya-fahovoyi-pidgotovki-pravnika. [in Ukrainian]

6. Korotkometrazhnyi film pro emotsii u frankomovnyh krainakh [ A short film about emotions in French-speaking countries] URL : http://echos.onf.ca/.

7. Lazurenko О. (2014) Do problemy vyznachennia zmistu emotsiinoi kompetentnosti. [To the problem of determining the content of emotional competence] Molod i rynok : nauk-ped. zhurnal. 2. s. 24-130. [in Ukrainian]

8. Reida O. (2019) Rozvytok emotsiynoho intelektu studentiv nemovnyh spetsialnostey pry vyvtchenni inozemnoi movy [Development of emotional intelligence of students of non-language majors while learning a foreign language] Ludyna i sotsium: suchasni problemy vzaiemodii (psyhologichni ta pedagogichni aspekty) : Zbirnyk tez naukovykh robit uchasnykiv mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii: Lviv. s. 106-109. [in Ukrainian]

9. Berdal-Masuy F. (2021) Enseigner les emotions en classe de langue. [Teaching emotions in the language classroom] Le frangais dans le monde. 434. 2021. P. 56-57. [in French]

10. Berdal-Masuy F., Pairon J. (2019) Emo-languages. Vers une approche transversale des languages dans leurs dynamiques emo- tionnelles et creatives. TIPA (Travaux interdisciplinaires sur la parole et le langage). 35. URL :https://journals.openedition.org/ tipa/2876.

11. Cavalla C. (2016) Quel lexique pour quelles emotions en classe de FLE ? [Which lexicon for which emotions in FLE class?] Le language et l'homme. 50. p. 115-128. [in French]

12. Damasio A. (2001) L'erreur de Descartes. La raison des emotions. [Descartes' error. The reason for emotions] Paris : Editions Odile Jacob, 396 p. [in French]

13. Dondero B. (2015) Droit 2.0. Apprendre et pratiquer le droit au XXI^e siecle. [Law 2.0. Learning and practicing law in the 21st century.] Paris : LGDJ ; Lextenso editions, 509 p. [in French]

14. Mudryk A., Kykhtuik O. (2020) Professional Competence of a Lawyer. Psychological Prospects Journal. 35, p. 83-100. [in English]

15. Pavlenko A. (2009) Emotions and Multilingualism. Studies in Emotion and Social Interaction. Cambridge : Cambridge University Press, 304 p.

16. Pavlenko A. (2002) The Verbal Communication of Emotions: Interdisciplinary Perspectives.: Susan Fussell (Ed.), Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Inc., 294 p.

Размещено на Allbest.ru