Трансверсальна компетентність магістра з професійної освіти як засіб адаптації до професійної діяльності й особистісного розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансверсальна компетентність магістра з професійної освіти як засіб адаптації до професійної діяльності й особистісного розвитку

Ольга Лучанінова

Анотація

трансверсальний магістр компетентність дисципліна професійного спрямування

У статті робиться акцент на важливості трансверсальних компетентностей як засобу адаптації, адже освіта, придбавши статус четвертого виміру, стає процесом безперервним, як і постійний розвиток молодої людини як особистості. Наголошено, що філософія є базисом трансверсальних компетентностей.

Мета статті розкриває трансверсальні компетентності магістрів з професійної освіти як засіб адаптації до професійної діяльності й особистісного розвитку; з'ясовує роль викладача й магістранта в цьому процесі; передбачає надання методичних рекомендацій щодо розвитку цих компетентностей на прикладі дисциплін професійного спрямування.

Методологічний аспект наукової праці забезпечується аналізом наукових робіт, порівнянням загальних компетентностей у професійній підготовці магістрів різних спеціальностей, узагальненням інформації, опитуванням та його результатами.

Результативність роботи підтверджується з'ясуванням прояву трансверсальної компетентності у здатностях здобувачів освіти до аналізу й синтезу, міждисциплінарних знань, здатності до самостійного навчання, співпраці й комунікації, спроможності проявляти лідерські якості, використовувати тайм-менеджмент при плануванні. У статті визначається, що трансверсальні компетентності є необхідними в різних ситуаціях, галузях і професіях; вони є одночасно перехідними і зв'язуючими містками між освітніми й філософськими парадигмами, концепціями, об'єднуючи різне в ціле.

З'ясована думка магістрів щодо поняття «трансверсальні компетентності» та їх функціонального призначення; проведено зіставлення загальних компетентностей магістрів з металургії і професійної освіти.

У статті доводиться, що настав час імплементації трансверсальних компетентностей в освітні програми; нові концептуальні ідеї трансверсальності сприяють розробці моделі випускника інноваційного типу.

Стаття має наукову новизну, що полягає в узагальненні теоретичних підходів до трансверсальних компетентностей, ролі викладача в цьому процесі й висновках щодо цієї проблеми.

Практична значущість наукової роботи підтверджується запропонованими методичними рекомендаціями щодо розвитку трансверсальних компетентностей у магістрів із професійної освіти засобами педагогічних технологій у процесі вивчення професійно спрямованих дисциплін.

Ключові слова: трансверсальні компетентності, стейкхолдери, магістр із професійної освіти, трансверсальність, адаптація.

Abstract

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the iron and steel metallurgy department (engineering pedagogy) Ukrainian state university of science and technology (Educational and scientific institute «Institute of industrial and business technologies») Dnipro, Ukraine

TRANSVERSAL COMPETENCE OF THE MASTER IN VOCATIONAL EDUCATION AS A MEANS OF ADAPTATION TO PROFESSIONAL ACTIVITY AND PERSONAL DEVELOPMENT

The article emphasizes the importance of transversal competencies as a means of adaptation, because education, having acquired the status of the fourth dimension, becomes a continuous process, as well as the constant development of a young person as an individual. It is emphasized that philosophy is the basis of transversal competences.

The purpose of the article reveals the transversal competencies of masters in professional education as a means of adaptation to professional activity and personal development; clarifies the role of the teacher and master's student in this process; provides methodological recommendations for the development of these competencies on the example of professional disciplines.

The methodological aspect of scientific work is provided by the analysis of scientific works, comparison of general competencies in professional training of masters of various specialties, generalization of information, survey and its results.

The effectiveness of the work is confirmed by clarifying the manifestation of transversal competence in the ability of education seekers to analyze and synthesize, interdisciplinary knowledge, the ability for independent learning, cooperation and communication, the ability to demonstrate leadership qualities, use time management in planning. The article determines that transversal competences are necessary in various situations, industries and professions; they are both transitional and connecting bridges between educational and philosophical paradigms, concepts, uniting different things into a whole.

Clarified opinion of masters regarding the concept of "transversal competences" and their functional purpose; a comparison of the general competencies of masters in metallurgy and professional education was carried out.

The article proves that the time has come to implement transversal competencies in educational programs; new conceptual ideas of transversality contribute to the development of a model of an innovative graduate.

The article has a scientific novelty, which consists in the generalization of theoretical approaches to transversal competences, the role of the teacher in this process and conclusions regarding this problem.

The practical significance of the scientific work is confirmed by the proposed methodical recommendations for the development of transversal competences among masters in professional education by means of pedagogical technologies in the process of studying professionally oriented disciplines.

Key words: transversal competences, stakeholders, Master of Professional Education, transversality, adaptation.

Вступ

Здатність випускника закладу вищої освіти адаптуватися у швидкозмінному світі цифрових технологій і штучного інтелекту та уміння вирішувати нестандартні ситуації відображуються в його конкурентопривабливості для стейкхолдерів та успішності себе як особистості.

Освіта, зокрема вища, має труднощі: глобалізація й націоналізація як протилежні чинники у вищій освіті диктують свої вимоги; освіта як економічна галузь, де студент виступає замовником освітніх послуг; європейський контекст освітніх реформ, який постійно змінюється в освітніх програмах та дисциплінах, підходах до освітнього процесу, впливає на якість професійної підготовки майбутніх фахівців; нова роль викладача тощо. Подане вище можна сприймати як умови адаптації в освітньому процесі й підготовці магістрів із професійної освіти зокрема, щоб працювати на випередження, зберігаючи незмінні університетські цінності, поєднуючи класичну університетську освіту з сучасними освітніми трендами. Освіта, придбавши статус четвертого виміру, стає процесом безперервним, як і постійний розвиток молодої людини як особистості [6].

Виявлено низку суперечностей між: потребою сучасного суспільства у новому типі фахівців і інтеграційними напрямами підготовки магістрів; вимогами ринку праці до професійної підготовки магістрантів та діючою освітньою парадигмою; трансформацією цілей системи професійної підготовки магістрів із професійної освіти і нерозробленістю теоретико-методологічних засад розвитку їхніх трансверсальних компетентностей; між філософськими підходами до трансверсальності у вищій освіті і недостатнім розумінням соціальної затребуваності в оволодінні такими компетентностями тощо.

Аналіз попередніх досліджень та публікацій. Аналіз праць вітчизняних та зарубіжних науковців підтверджує той факт, що за останні десять років інтерес до вивчення, розуміння трансверсальних компетентностей тільки зростає. Можна суб'єктивно поділити такі праці на теоретичні й прикладні. Багато робіт присвячено тлумаченню, порівнянню цих компетентностей; набагато менше робіт з методики формування чи розвитку трансверсальних компетентностей здобувачів вищої освіти, зокрема магістрів із професійної освіти.

Корабльова Н., вивчаючи філософські компетентності як складову класичної університетської освіти глобалізаційної доби, наголошує на важливості філософської компетентності сучасних студентів. Класичний університет 2.0 за часів В. Гумбольдта в основі мав програму державного розвитку, спирався на технології виховання індивідуальності, навички самоуправління, здатність набувати, передавати, модифікувати, критикувати знання тощо, тобто опікувався формуванням мислячої особистості, гаслом для якої була національна ідея, а університет її генератором [3].

Філософія - наріжний камінь багатьох наук, вона лежить в основі вміння людини здійснювати розумові вправи, які допомагали б орієнтуватися не лише у своїй професії, а в суспільстві й культурі. Цілі ж розвитку особистості та громадянина поступають логіці часткового знання, професійній освіті, комерційній доцільності, прагматиці [3]. Це дозволяє висловити думку про те, що філософія є базисом трансверсальних компетентностей, бо може допомогти людині жити в умовах невизначеності, знайти себе.

Малишева А. зазначає, що в освітніх концепціях з підготовки молоді з методології професійної освіти враховуються позитивні вектори суспільного інтелектуального руху й філософського процесу, які спираються на трансверсальні компетентності. Виклики плинної сучасності вимагають від особистості опанування трансверсальними компетенціями та продовжувати своє навчання впродовж усього свого життя [7].

Семеног О., розкриваючи трансверсальні компетентності у вимірах партнерської взаємодії викладача й здобувача вищої освіти, спирається на документи ЮНЕСКО та професійний стандарт «Викладачі закладів вищої освіти», зупиняється на таких трансверсальних компетентностях, як володіння навичками критичного мислення, комунікативними навичками, здатністю проявляти емпатію, здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел, особистісного і професійного розвитку; креативність; вміння діяти на основі етичних міркувань (мотивів); здатність проявляти толерантність [10]. Стейкхолдери зацікавлені, щоб претенденти на роботу володіли поданими вище компетентностями.

В українських вишах цікавим є досвід гостьових лекцій. Так, лекція «Transversal Competency» Марії Чикіль допомагає студентам глибше зрозуміти цю дефініцію, розвинути комунікацію щодо навичок life -long learning [4]. Також, наприклад, трансверсальне мислення Вельша Г., який теж був гостьовим професор в багатьох європейських університетах, сьогодні сприймається як постійне переосмислення ідей і відкидання їх: деякі заклади вищої освіти проводять диспути, семінари щодо введення дисципліни «Трансверсальні компетентності», з'ясовують, яке більш точне тлумачення взяти за основу тощо.

Формулювання цілей статті: Виходячи з викладеного вище, цілями цієї статті є:

- розкрити трансверсальні компетентності магістра з професійної освіти як засіб адаптації до професійної діяльності й особистісного розвитку;

- з'ясувати роль викладача й магістра в цьому процесі;

- дати методичні рекомендації щодо розвитку цих компетентностей на прикладі дисциплін професійного спрямування.

Виклад основного матеріалу

За новою філософією постмодерного суспільства, маємо приймати молоду людину як незавершений проект після закінчення закладу вищої освіти. Майбутній фахівець постійно в пошуках себе, своїх можливостей, і стояти на місці - це втрата цих можливостей, треба постійно порівнювати себе з собою вчорашнім, не стояти на місці, бути цікавим для суспільства як особистість з набутими метанавичками (ще одна назва трансверсальних компетентностей).

Зязюн І., висвітлюючи концептуально -методологічні та дидактичні підходи до наукового осмислення педагогічної освітньо-виховної проблематики, конкретизую думку щодо розвитку нових векторів у педагогіці: неопедагогіка, педагогіка інтегральна, інноваційна, ноосферна, компаративістська тощо [2]. Уважаємо, що, готуючи магістра з професійної освіти до професійної діяльності, викладачі відповідних дисциплін мають організувати теоретичне підґрунтя цієї підготовки через особливості наведених вище нових видів педагогіки.

Трансверсальна компетентність - система важливих знань, умінь, навичок, здатностей, професійного потенціалу людини, які в різних умовах можуть бути вирішальними в процесі адаптації до професійної діяльності й дороговказом для її особистісного розвитку. Вона виявляється у здатностях до аналізу й синтезу, міждисциплінарних знаннях, здатності до самостійного навчання, співпраці і комунікації, лідерських якостях, тайм -менеджменті, плануванні. Визнаною тезою є те, що трансверсальні компетентності є необхідними в різних ситуаціях, галузях і професіях, є одночасно перехідними і зв'язуючими містками між

освітніми й філософськими парадигмами, концепціями, об'єднуючи різне в ціле.

Важливо, щоб трансверсальна компетентність, яку ще називають метанавичками, розвивав у собі викладач, бо це є необхідною умовою його професіоналізму, який постійно проявляється в адаптації до соціального замовлення, контингенту, зовнішніх і внутрішніх умов праці, мотивації викладача, його педагогічної майстерності, рівня моральних й особистісних якостей. І в цьому полягає нова роль викладача, який відійшов від ретрансляції знань і вибрав шлях створення умов для розвитку цих компетентностей у студентів, зокрема магістрів.

Отже, міні висновок до цієї частини: сьогодні трансверсальні компетентності - основа професійної підготовки здобувачів вищої освіти в умовах освітнього простору закладу вищої освіти. Базою для розвитку трансверсальних компетентностей є філософія або філософська компетентність; викладач має володіти цими компетентностями, щоб процес розвитку їх в студентів був успішним.

Нам цікаво було з'ясувати рівень обізнаності магістрів із професійної освіти, а також магістрів інших спеціальностей щодо розуміння поняття «трансверсальні компетентності» та їх функціонального призначення.

Ми проаналізували відповіді на питання. Так, на питання «Чи знайомі Ви з дефініцією «трансверсальні компетентності», 27% опитаних дали негативну відповідь, 45% дали ствердну відповідь, називаючи деякі з них, 28 % не змогли точно пояснити.

На питання «У чому функційне призначення трансверсальних компетентностей для магістрів?» відповіді студентів були загальними або наближеними до розуміння питання: щоб краще пристосуватися, збагачуються індивідуальні вміння, життєвий досвід; їх можна застосовувати в різних дисциплінах і професійній діяльності, в інших професіях, для кар'єри.

Відповіді на питання «У чому полягає своєрідність трансверсальних компетентностей викладача?» були пов'язані з професійною діяльністю викладача, його майстерністю, вмінням зацікавити студентів, бути цікавим.

Цікавими були відповіді на наступне питання «Які б трансверсальні компетентності ви хотіли розвинути в себе для майбутньої професійної діяльності?». Так, серед цих компетентностей були названі вміння брати на себе відповідальність, співпраця, комунікативні здібності, вміння шукати інформацію тощо.

Отже, досягти вирішення проблеми якісної підготовки магістрів з професійної освіти можна, акцентуючи на формуванні загальних та особистісних компетентностей магістрів із професійної освіти, які є основою трансверсальних компетентностей.

За освітньо-професійною програмою підготовки будь -якої спеціальності здобувач вищої освіти має розвивати в собі загальні компетентності, на які припадає 50% професійної підготовки (здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями, працювати в команді, застосовувати знання у практичних ситуаціях, навички використання інформаційних і комунікаційних технологій та ін.) [11].

Таблиця 1Порівняльна характеристика загальних компетентностей магістрів з металургії і професійної освіти