Методика оберненого навчання: особливості застосування

Размещено на http://allbest.ru

Методика оберненого навчання: особливості застосування

Чернишов В.В.

Анотація

Статтю присвячено висвітленню методики оберненого навчання та особливостям її застосування. Методика оберненного навчання (англ. -flipped classroom) є одним із найсучасніших підходів до навчання та викладання. Як підхід, обернене навчання спирається на антропоцентричний і студентоцентричний принципи, прагне уникати механіцизму, характерного для традиційного підходу, беручи до уваги передусім потреби конкретних учасників освітнього процесу.

Як методика, оберненене навчання спирається на уявлення про ключові принципи організації навчання, що поєднують цілу низку освітніх теорій та підходів до навчання.

Орієнтаційно, ця методика може бути реалізована у контексті об'єктивістського або конструктивістського підходів. Об'єктивістській підхід є більш строгим і фокусується на розв'язанні конкретних завдань курсів, тоді як конструктивістський підхід фокусується передусім на загальних цілях курсу і є більш орієнтованим на гуманістичні потреби учнів/студентів та учителів/викладачів.

З погляду реалізації оберненого навчання, організація навчального процесу реалізується через створенні навчальної спільноти і навчального середовища, а також використовує інструменти, що дозволяють вдало розв'язувати поточні проблем навчального процесу - чітке визначення цілей та завдань навчання, відповідний підбір навчального матеріалу та його структуризацію через поділ на невеличкі частини, підтримку, яку надає вчитель/викладач здобувачам освіти упродовж усього курсу навчання.

Обернене навчання використовує потрійну схему навчального процесу, яка включає передкласну/позааудиторну (самостійну) роботу, класну/аудиторну роботу та процедури оцінювання результатів навчання.

Застосування оберненого навчання може бути як повним, так і частковим - коли елементи оберненого навчання використовуються у контексті традиційного навчання. Методологія оберненого навчання передбачає широке використання аудіо, відео та інших мультимедійних технологій і систем, створення онлайн-презентацій - узагалі відбувається суттєва технологізація навчального процесу.

Ключові слова: викладання, інноваційні підходи до навчання, методика навчання, обернене навчання, освіта, освітні методи, педагогіка.

Вступ

Стрімкий технологічний розвиток інформаційного суспільства та нові запити і виклики у галузі освіти і освітніх технологій у світі, який швидко і практично щоденно змінюється, збільшення інформаційного навантаження та нових реалій у яких опинилися як здобувачі освіти, так і ті, хто їх надає, змушують шукати нових форм педагогічної і викладацької роботи.

Одним із найсучасніших підходів є підхід відомий під іменем оберненого навчання.

Проте, у вітчизняній літературі його зміст та використання, лишаються значною мірою непроясненими.

Теоретичний ґрунт даного дослідження складають праці Б. Блума, Дж. Банаса, Дж. Берґмана, А. Велі- Золік, Б. Гзіга, М. Гавриленко, А. Кінґ, О. Одінцової, О. Пасічник, А. Самса та інших.

Сучасні дослідники О. Одінцова та М. Гавриленко зауважують: “Перевернутий клас” - (...) це педагогічний підхід, при якому навчання безпосередньо переходить від звичайного середовища навчання групи учнів до окремого, індивідуального, а кінцеве середовище змінюється в динамічне інтерактивне, в якому вчитель веде учнів, коли останні застосовують теоретичні положення, творчо приймаючи участь у вивченні предмету” [1, с. 148].

Базове визначення оберненого навчання є наступним: це сучасний підхід і методика технологічного та педагогічного впливу, які уможливлюють досягнення кінцевої мети освітнього процесу, а саме - допомогти учням суттєво поглибити їх можливості у навчанні та здобутті знань й заохочує вчителів до більш тісного контакту з учнями.

О. Пасічник визначає: “Обернене навчання - організація навчального процесу таким чином, що учні опрацьовують тему уроку вдома (через відео чи інші навчальні матеріали), а в класі спільно працюють над завданнями (...).

Обернене навчання (flipped classroom) - форма змішаного навчання, за якого технології використовуються, як важіль для навчання у класі, дозволяючи вчителеві приділити більше часу для спілкування з учнями замість викладання матеріалу” [2].

Мета статті - висвітлити методику оберненого навчання та особливості її застосування.

Виклад основного матеріалу

Студентоцентричний підхід до навчання є наразі широко розповсюдженою освітньою практикою. Емпіричні свідчення недвозначно доводять його більшу ефективність, порівняно з традиційним освітнім підходом, у центрі якого стояв учитель, а учні розглядалися як пасивні учасники освітнього процесу. Сучасні дослідники освітнього процесу сходяться на тому, що саме суспільна взаємодія та корпоративні освітні методи є ключовими факторами успішного освітнього процесу. Обернене навчання (англ. - flipped classroom) є однією з таких студентоцентричних підходів. освіта україна обернений гуманістичний

Застосування методу оберненого навчання може бути різним:

1) суцільним - розробляється цілком новий курс у відповідності до принципів та правил методу та методик оберненого навчання.

2) частковим - елементи оберненого навчання застосовуються у контексті традиційного навчання - у цьому випадку воно є частиною підходу, відомого як “Blended Learning” (англ. - “змішане навчання”).

Використання електронних ресурсів. Великою перевагою під час підготовки курсу може стати використання наявного контенту з відповідної дисципліни, який знаходиться у вільному доступі на різних майданчиках у мережі Інтернет.

Розробка онлайн-презентацій. Одним із ефективних інструментів під час оберненого навчання є онлайн-презентації - їх створення дозволяє перетворити навіть звичайні лекції на інструмент передкласної роботи, саме тому це є практично загальноприйнятим підходом.

Чотири типи онлайн-презентацій: 1. Аудіозаписи; 2. Аудіопрезентації, що поєднані з демонстрацією слайдів; 3. Аудіопрезентації з демонстрацією динамічного контенту; 4. Відеопрезентації.

Аудіозаписи. Аудіозаписи є найбільш доречним видом онлайн-презентації, коли контент не потребує візуального супроводу: для оглядових презентацій нової теми або для інтерв'ю, коли немає можливості зробити відеозапис.

Аудіопрезентації з демонстрацією слайдів. Аудіопрезентації, поєднані з демонстрацією слайдів є одним з найзручніших, найпростіших, проте ефективних засобів під час підготовки онлайн-лекцій.

Screencasting. Screencasting - тип онлайн-презентації, що використовує мережеві ресурси (наприклад, сайт курсу або дослідницьку базу даних), а іноді навіть дозволяє забезпечити зворотній зв'язок між автором та користувачем. Такий тип онлайн-презентації може вдало застосовуватися, у тому числі, і для перевірки студентських завдань, коли вчителю або викладачу потрібно подати відгук учневі або студентові на виконане ним завдання.

Відеопрезентації та їх типи. Відеопрезентації бувають трьох типів: 1. монологічні; 2. діалогічні; 3.демонстраційні.

Монологічні відеопрезентації. Монологічне відео, як випливає з самої назви передбачає монолог - коли автор презентації звертається до своєї аудиторії через камеру. Даний тип онлайн-презентації є виправданим для представлення як автора, так і курсу (повністю чи його частин - модулів чи окремих тем).

Діалогічні відеопрезентації. Діалогічні відео презентації - це презентації записів розмов. Вони можуть включати записи інтерв'ю, аудиторної роботи, публічних лекцій або доповідей на конференціях або круглих столах, що передбачають діалог або бути спеціально змодельованими у студії щоб відтворити певну типову ситуацію спілкування.

Демонстраційні відеопрезентації. Демонстраційне відео - найбільш ефектний, але найбільш ресурсно-витратний вид онлайн-презентації. Це тип онлайн-презентації, що відтворює певний процес або сценарій. Його можна використовувати для демонстрації використання зразків обладнання або певних процедур, також можна демонструвати студентам рольові ігри, кейсові дослідження, тощо, з метою проаналізувати або вирішити як потрібно поводитись у тій чи іншій ситуації.

Вибір типу презентації. Обираючи тип презентації потрібно передусім зважати на наступні чинники:

• Скільки є часу для створення презентації'? * Наскільки складно буде використовувати інструменти для створення презентації'? * Скільки будуть коштувати інструменти, необхідні для створення презентації?

• Чи можна буде використати презентацію повторно в інших курсах? * Чи можливо створити аудіо/відео контент настільки якісним, щоб він повною мірою відповідав очікуванням?

Технологічні засоби навчання та класної роботи. Технологічні засоби навчання та класної роботи залежать від оснащеності освітнього середовища та доступу до технологій, які мають учасники освітнього процесу. Відповідно, засоби навчання та класної роботи зазвичай класифікують за рівнем їх сучасності та технологічності, виділяючи: засоби базового (низькотехнологічного) рівня; середньотехнологічні; високо- технологічні.

Базові технологічні засоби навчання та класної роботи. До базових (низькотехнологічних) засобів навчання відносяться: фліпчарти - прекрасний інструмент для опрацювання студентських проєктів, мозкових штурмів, тематичної або термінологічної катетеризації, роботи з пошуку спільного та відмінного у досліджуваних об'єктах; кольорові стікери - можуть бути застосовані для відтворення описової роботи, графічного планування, концептуального мапування, упорядкування проєктних етапів, узагальнення ключових слів та концептів, тощо; картки для нотаток - можна використовувати щоб знизити стрес під час поточного контролю знань, швидкої перевірки знань, а кольорові картки можна використовувати для швидкого збору інформації, використовуючи їх як візуальний індикатор відповіді певного типу.

Середньотехнологічні засоби навчання та класної роботи. До середньотехнологічних засобів відносяться: ноутбуки, планшети, смартфони, які є особистими речами учасників освітнього процесу - зазвичай вони підходять для більшої частини завдань в межах навчальної програми (пошуку інформації, перегляду навчальних матеріалів, створення або виконання навчальних завдань, проходження комп'ютерного тестування та перевірки його результатів).

До того ж, політика “bring-your-own device (BYOD)” дозволяє уникнути зайвих незручностей та ризиків з використанням техніки спільного використання.

Високотехнологічні засоби навчання та класної роботи. До високотехнологічних засобів навчання належать: спеціально облаштовані класи, що уможливлюють доступ до віртуального навчального середовища, оснащені інтерактивними системами відображення, такими як тачскріни, електронні інтерактивні дошки, проєкційні спліт-скрін системи. Ці інструменти дозволяють працювати з цифровими матеріалами на високотехнологічному рівні, відтворювати інтерактивні мультимедіа, працювати над спільними проєктами.

Головним недоліком цих високотехнологічних комплексів є їх висока вартість - як на рівні придбання, так і на рівнях підтримки та обслуговування. До того ж, для ефективного використання цих технологій, учитель/викладач має бути обізнаний з принципами їхньої роботи, що не завжди є виправданим з огляду на більш скромні завдання, які він розв'язує.

Стратегія планування та оцінювання. У цілому, стратегія планування та оцінювання в оберненому навчанні спирається на загальні принципи, які лежать в основі відповідного курсу. І тут можливі два підходи, відомі як об'єктивістський (концентрується на завданнях курсу) і конструктивістський (концентрується на цілях курсу).

Стратегія планування та оцінювання в контексті об'єктивістської парадигми. У контексті об'єктивістської парадигми, створення будь-якого нового курсу (традиційного чи оберненого) передбачає, що учитель/викладач стратегічно має розробити і забезпечити: (1) методику викладання; (2) наповнення (зміст) курсу; (3) систему оцінювання знань. Характер розробки курсу визначається його завданнями. Визначаючи завдання курсу потрібно враховувати, що вони мають бути: (1) конкретними; (2) вимірюваними; (3) досяжними; (4) актуальними; (5) узгоджувати з часовими рамками, відведеними на курс. Під час планування курсу оберненого навчання завдання курсу чітко визначають, які види роботи будуть віднесені до класної/аудиторної, а які до позакласної/позааудиторної (самостійної) роботи. Проте, ці види роботи мають узгоджуватися не тільки з завданнями, а й між собою. Етапи стратегічного планування в об'єктивістській парадигмі, таким чином наступні: (1) визначення цілей та завдань курсу; (2) розробка методики викладання; (3) наповнення курсу; (4) визначення процедур і розроблення правил оцінювання знань; (5) підготовка матеріалів для контролю знань.

Стратегія планування та оцінювання в контексті конструктивістської парадигми. Конструктивістська парадигма дозволяє більш вільне планування. Учитель/викладач-конструктивіст фокусується передусім на цілях курсу, а не на його завданнях, які він може й не виписувати дуже ретельно. натомість він має узагальнити цілі, що й стануть головними орієнтирами під час розробки курсу та підготовки онлайн-матеріалів.

За логікою цього підходу, більшість теоретичного матеріалу учні/студенти мають засвоїти самостійно, а класна/аудиторна робота має доповнювати цей процес, виступаючи як орієнтаціна та коригуюча, така, що надає підтримку учню/студенту в засвоєнні й опануванні матеріалів курсу. Оцінювання також здійснюється більш неформально, з орієнтацією на загальні цілі, беручи до уваги можливий вплив контрольних заходів на загальну оцінку досвіду навчання.

Оцінювання як засіб розуміння учнів та їх освітніх потреб. Так само як і при традиційному підході, обернене навчання використовує поточний та підсумковий контроль знань учнів/студентів, але передусім має на меті усвідомлення освітніх потреб учнів/студентів.

Поточний контроль здійснюється з метою корегування навчальної роботи з огляду на специфіку навчального процесу у стосунку до конкретних учнів/студентів.

Підсумковий контроль має відкривати учневі/студентові подальші перспективи розвитку та досліджень в обраній галузі.

Тобто, можна сказати, що у контексті оберненого навчання, оцінювання є передусім засобом розуміння учнів та осягнення їх освітніх потреб.

Поточний контроль знань. Поточний контроль знань учнів/студентів є надзвичайно важливим, оскільки, дозволяє учителю/викладачу усвідомити і розв'язати проблеми до того як вони набудуть серйозного характеру або негативно вплинуть на ставлення учня/студента до підходу оберненого навчання.

Для поточного контролю у контексті підходу оберненого навчання, зазвичай використовують методи онлайн тестування та опитування (усного або письмового).

Підсумковий контроль знань. Підсумковий контроль має на меті підсумкову перевірку знань здобутих учнями/студентами за результатами вивчення курсу.

Головною відмінністю від традиційної моделі є те, що: екзаменаційні процедури проводяться дистанційно, за допомогою комп'ютерних технологій, хоча й із додержанням усіх необхідних мір, що дозволяють уникнути академічної недоброчесності; виконання підсумкових проєктів/завдань переноситься в аудиторію.

Загальне оцінювання результатів навчання у контексті філософії підходу оберненого навчання. Проте, не зважаючи на важливість процедур поточного та підсумкового контролю, загальне оцінювання результатів навчання не може бути зведене до простої перевірки наявності знань, отриманих під час вивчення курсу - оскільки сама філософія підходу оберненого навчання цим не обмежується.

Ця філософія простягається далі і є глибоко практичною. Вона має на меті: зрозуміти освітні потреби учня/студента та задовольнити їх, уникаючи механіцизму, зайвого напруження та стресу; зменшити рутинне навантаження на вчителя/викладача, уможливити більш осмислений підхід до педагогічної діяльності.

Висновки

Підбиваючи підсумок усього сказаного, можна зробити наступні висновки:

По-перше, як підхід, обернене навчання спирається на антропоцентричний і студентоцентричний принципи і прагне уникати механіцизму, характерного для традиційного підходу, зважаючи і беручи до уваги передусім потреби конкретних учасників освітнього процесу - учнів/студентів та учителів/викладачів.

По-друге, як методика, обернене навчання спирається передусім на уявлення про ключові принципи організації навчання, що поєднують цілу низку освітніх теорій та підходів до навчання.

Орієнтаційно, ця методика може реалізовуватися у контексті об'єктивістського або конструктивістського підходів.

Об'єктивістській підхід є більш строгим і фокусується на розв'язанні конкретних завдань курсів, тоді як конструктивістський підхід фокусується передусім на загальних цілях курсу і є більш орієнтованим на гуманістичні потреби учнів/студентів та учителів/викладачів.

По-третє, з точки зору реалізації оберненого навчання, організація навчального процесу реалізується через створенні навчальної спільноти і навчального середовища, а також використовує інструменти, що дозволяють вдало розв'язувати поточні проблем навчального процесу - чітке визначення цілей та завдань навчання, відповідний підбір навчального матеріалу та його структуризацію через поділ на невеличкі частини, підтримку, яку надає вчитель/викладач здобувачам освіти упродовж усього курсу навчання.

Обернене навчання використовує потрійну схему навчального процесу, яка включає:

(1) передкласну/позааудиторну (самостійну) роботу,

(2) класну/аудиторну роботу та

(3) процедури оцінювання результатів навчання.

По-четверте, застосування оберненого навчання може бути як повним, так і частковим - коли елементи оберненого навчання використовують у контексті традиційного навчання.

По-п'яте, з точки зору методології оберненого навчання передбачається широке використання аудіо, відео та інших мультимедійних технологій і систем, створення онлайн-презентацій - узагалі відбувається суттєва технологізація навчального процесу.

Використана література

1. Одінцова О.О., Гавриленко М.С. Обернене навчання та виклики сьогодення. Матеріали ІІІ Міжнародної дистанційної науково-методичної конференції “ІТМ*плюс - 2020”. Суми, 2020. C. 148-149.

2. Пасічник О. Обернене навчання. URL: https://oksanapasichnyk.wordpress.com

3. Gagne R. M., Briggs L. J., & Wager W. W. Principles of instructional design. 4th ed. Fort Worth, TX: Harcourt Brace Jovanovich College Publishers. 1992. 205 p.

4. Green L.S., Banas J.R., Perkins R.A. (eds.). The Flipped College Classroom Conceptualized and Re-Conceptualized. Cham, Switzerland: Springer, 2017. 261 p.

References

1. Odintsova O.O., Havrylenko M.S. (2020) Obernene navchannia ta vyklyky sohodennia [Flipped Classroom and today's challenges]. Materialy III Mizhnarodnoi dystantsiinoi naukovo-metodychnoi konferentsii “ITM*plius - 2020” [Materials of the 3rd International distance scientific-methodological conference “ITM*plus - 2020”]. Sumy, 2020. S.148-149. [in Ukrainian]

2. Pasichnyk O. Obernene navchannia [The Flipped Classroom]. URL: https://oksanapasichnyk.wordpress.com [in Ukrainian]

3. Gagne, R. M., Briggs, L. J., & Wager, W. W. (1992). Principles of instructional design (4th ed.). Fort Worth, TX: Harcourt Brace Jovanovich College Publishers. 205 p.

4. Green L.S., Banas J.R., Perkins R.A. (eds.). (2017) The Flipped College Classroom Conceptualized and Re-Conceptualized. Cham, Switzerland: Springer. 261 p.

Abstract

Flipped classroom: applying the method

Chernyshov V.

The paper focuses on the flipped classroom methodology and the specifics of its application. The flipped classroom methodology is one of the newest approaches to learning and teaching. As an approach, flipped learning is based on anthropocentric and student-centred principles, and seeks to avoid the mechanisticism of the traditional approach, taking into account the needs of the particular participants in the educational process.

As a methodology, the flipped classroom is based on the idea of key principles of learning organisation that combine a number of educational theories and approaches to learning. Orientationally, this methodology can be implemented within the context of objectivist or constructivist approaches.

The objectivist approach is more rigorous and focuses on solving specific course objectives, while the constructivist approach focuses primarily on the overall goals of the course and is more oriented towards the humanistic needs of students and teachers.

In terms of implementing the flipped classroom, the organisation of the learning process is achieved through the creation of a learning community and learning environment, as well as through the use of tools that allow for the successful resolution of current learning problems - a clear definition of learning goals and objectives, appropriate selection of learning material and its structuring through the division into small parts, and support provided by the teacher/lecturer to students throughout the course of study.

The flipped classroom uses a triple scheme of the educational process, which includes pre-class/out-of-class (independent) work, class/class work and learning outcomes assessment procedures. The application of the flipped classroom can be both full and partial - when elements of the flipped classroom are used within the context of traditional learning.

The methodology of the flipped classroom involves the extensive use of audio, video and other multimedia technologies and systems, the creation of online presentations - in general, there is a significant technologicalisation of the learning process.

Key words: education, education methods, flipped classroom, innovative approach to education, pedagogy, teaching.

Размещено на Allbest.ru