Відеофільми й телевізійні інтерв’ю як ефективні інструменти отримання студентами інформації в умовах дистанційного та асинхронного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відеофільми й телевізійні інтерв'ю як ефективні інструменти отримання студентами інформації в умовах дистанційного та асинхронного навчання

К.С. Крупєй

кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри мікробіології, вірусології та імунології, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Н.Л. Количева

кандидат медичних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, м. Запоріжжя, Україна

А.С. Деген

старший викладач кафедри мікробіології, вірусології та імунології, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, м. Запоріжжя, Україна

Г.В. Кравченко

студент, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, м. Запоріжжя, Україна

В умовах війні та пандемії COVID-19 виникає потреба в актуалізації наявних форм навчальних занять та розробленні нових. За останні роки неабиякої актуальності та популярності серед студентів набули навчальні відеофільми. Перегляд відеороликів дозволяє студенту засвоїти не тільки теоретичний матеріал, але й практичну частину заняття. Використання відеофільмів на навчальних заняттях або в режимі асинхронного навчання має ряд переваг: у студента є постійний доступ до матеріалу та можливість завантаження / багаторазового перегляду / зупинки відео для осмислення сприйнятої інформації; перегляд матеріалу не обмежується зоровим сприйняттям, оскільки водночас глядач прослуховує усне мовлення лектора.

Створення якісних та інформативних відеоматеріалів потребує від викладача не тільки часу, але й технічного оснащення та навичок зі складання сценарію і монтажу відеоряду. Автори пропонують впроваджувати в навчальний процес не тільки відеофільми, але й використовувати наукові інтерв'ю за участі викладачів кафедри / університету на практичних заняттях. Участь викладачів закладу вищої освіти в наукових телевізійних інтерв'ю не тільки популяризує науку серед населення, але й виконує профорієнтаційну та навчальну функції. Головною перевагою участі викладача в науковому інтерв'ю є те, що технічні обов'язки зі знімання й монтажу відеоряду беруть на себе співробітники телеканалу, а від науковця необхідна лише професійна й цікава подача інформації та мистецтво публічного мовлення. Завдяки впровадженню в навчальний процес таких відеопродуктів студенти мають можливість не тільки візуалізувати матеріал, що вивчають, але й почути думки викладачів свого університету й інших ньюзмейкерів. Ці елементи в навчальному процесі дозволять майбутнім фахівцям породжувати нові ідеї у відповідних наукових галузях та розвивати аналітичні навички. Виходячи з досвіду авторів, в роботі представлені рекомендації викладачам, які вперше збираються виступити на телебаченні та готуються до наукового інтерв'ю.

Ключові слова: відеофільм, телебачення, інтерв'ю, публічний виступ, дистанційне й асинхронне навчання.

VIDEOS AND TELEVISION INTERVIEWS AS EFFECTIVE TOOLS FOR STUDENTS TO OBTAIN INFORMATION IN THE CONTEXT OF DISTANCE AND ASYNCHRONOUS LEARNING

K.S. KRUPIEI

Ph.D. in Biological Sciences, Senior Lecturer at the Department of Microbiology, Virology and Immunology, Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University, Zaporizhzhia, Ukraine

N.L. KOLYCHEVA

Ph.D. in Medical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Microbiology, Virology and Immunology, Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University, Zaporizhzhia, Ukraine

A S. DEHEN

Senior Lecturer at the Department of Microbiology, Virology and Immunology,

Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University, Zaporizhzhia, Ukraine

H.V. KRAVCHENKO

Student, Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University, Zaporizhzhia, Ukraine

In the context of the war and the COVID-19 pandemic, there is a need to update existing forms of training and develop new ones. Recently, educational videos have gained considerable relevance and popularity among students. Watching videos allows students to learn both theoretical material and the practical part of the class. The use of videos in classrooms or asynchronous learning has several advantages: the student has constant access to the material and the ability to download / multiple view / pause the video to comprehend the information received; viewing the material is not limited to visual perception, as the viewer listens to the lecturer's oral speech at the same time. Creating high-quality and informative video materials requires not only time, but also technical equipment and skills in scripting and editing. The authors propose to introduce not only videos into the educational process, but also to use scientific interviews with the participation of department/university teachers in practical classes. The participation of higher education institution teachers in scientific television interviews not only popularizes science among the population, but also performs career guidance and educational functions. The main advantage of a teacher's participation in a scientific interview is that the technical responsibilities for filming and editing the video are taken care of by the TV channel's staff, and the scientist is only required to present information in a professional and interesting way and to master the art of public speaking. By introducing such video products into the educational process, students have the opportunity not only to visualize the material they are studying, but also to hear the opinions of their university professors and other newsmakers. These elements in the educational process will allow future professionals to generate new ideas in relevant scientific fields and develop analytical skills. Based on the authors' experience, the paper provides recommendations for teachers who are going to appear on television for the first time and are preparing for a scientific interview.

Key words: video film, television, interview, public speech, distance learning, asynchronous learning.

Постановка проблеми

відеофільм інтерв'ю дистанційне навчання

У сучасних умовах воєн певних видів занять (відео-, аудіоконференції, текстоного стану в Україні та пандемії COVID-19 актуальним вий формат), але і якісна підготовка викладачем матеє не тільки використання у дистанційному навчанні ріалів для асинхронного навчання. За останні роки ефективними та популярними серед студентів стали відеофільми для дистанційного навчання та самоосвіти здобувачів вищої медичної освіти (далі - ЗВМО), де викладач демонструє техніки відтворення певних лабораторних досліджень або висвітлює теоретичну частину теми. Ці види навчальних занять мають низку переваг у порівнянні з традиційними формами навчання: по-перше, студент має постійний доступ до матеріалу та можливість завантаження / багаторазового перегляду / зупинки відео для осмислення сприйнятої інформації, по-друге, перегляд відеолекції не обмежується зоровим сприйняттям, оскільки водночас глядач прослуховує усне мовлення лектора. Проте ефективне засвоєння студентами навчального матеріалу та його розуміння залежить не тільки від педагогічної майстерності й вправного володіння викладачем невербальними засобами спілкування, але й від якості відеоконтенту. Співробітники кафедри мікробіології, вірусології та імунології Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (далі - ЗДМФУ) займаються розробкою навчальних відеороликів для студентів медичних, фармацевтичних і міжнародних факультетів й розміщують матеріали на платформі YouTube. Станом на червень 2023 року на відеохостингу YouTube оприлюднено 65 відеофільмів [Крупєй]. Створення наочних та інформативних відеороликів потребує певного технічного оснащення, а звідси - умінь та навичок зі складання сценарію, налаштування обладнання, знімання, монтажу відеоряду й, найголовніше, часу викладача. Виходячи з цього, не кожен науково-педагогічний працівник закладу вищої освіти має можливість розробляти навчальні відеофільми для студентів.

Окрім вищезазначених відеофільмів, які студенти можуть використовувати для самостійного опанування матеріалу, автори пропонують використовувати для дистанційного та асинхронного навчання різні формати інтерв'ю викладачів. Сьогодні інтерв'ю є не тільки інструментом отримання інформації, але й одним із найпопулярніших жанрів [Казімова : 65]. Головною перевагою участі викладача в наукових інтерв'ю є те, що технічні обов'язки зі знімання й монтажу відеоряду беруть на себе журналісти, оператори, режисери монтажу, редактори тощо. Від викладача необхідна лише професійна й цікава подача інформації, а також мистецтво публічного мовлення. Таким чином, створення якісних навчальних відеороликів поряд з науковими інтерв'ю є головними інструментами отримання знань студентами в сучасних умовах дистанційного й асинхронного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Алгоритм розробки сценарію та створення навчального відеоролика автори детально описали в попередній роботі [Крупєй 2020]. В умовах дистанційного та асинхронного навчання ситуація вимагає пошуку та реалізації інших (додаткових) форм навчальних занять, одним із яких може бути перегляд студентами інтерв'ю за участі науково-педагогічних співробітників кафедри чи університету.

Інтерв'ю - це сфокусована бесіда респондента та інтерв'юера, протягом якої респондент відповідає на поставлені йому запитання [Ібрагімова : 28]. Але, на наш погляд, це поняття не охоплює сутності основної мети інтерв'ю, оскільки головною ціллю останнього повинно бути зацікавлення глядача (не тільки якістю матеріалу, що висвітлює респондент, але й інтересом до спікера). Н. Симоніна зазначає [Симоніна : 180], що телебачення надає можливість глядачам емоційно та широко сприймати інформацію, що висвітлює спікер, оскільки саме завдяки йому глядач може зробити висновки про правдивість почутої інформації при оцінюванні рівня впевненості спікера протягом розмови. Д. Титаренко відзначає, що інтерв'ю повинно ефективно відтворювати унікальні та неповторні аспекти особистості респондентів, разом з їх характером, поведінкою та поглядами. Для досягнення цієї мети журналісту необхідно проявити якісні зусилля при створенні запитань, які сприятимуть отриманню такої інформації та розкриттю особливостей персонажів [Титаренко].

На сьогодні існують численні класифікації інтерв'ю за певними ознаками [Василенко; Симоніна; Чекмишев]. Ми не беремо до уваги в цій роботі викривальні та емоційні інтерв'ю, які чітко відокремлюють журналісти Бі-Бі-Сі [Бойд : 118], а зупинимося лише на інформаційних, які відіграють навчальну роль для ЗВМО. Зауважимо, що окрім інформаційних інтерв'ю, закордонні дослідники виділяють такий тип аудіовізуального продукту як «коментар», що відповідає на запитання «Як? та Чому?» [Barbara Alysen]. Метою такого аналітичного інтерв'ю є висвітлення оцінювальних поглядів на певну ситуацію / факт відповідного фахівця, тому цей різновид аудіовізуального матеріалу також може нести навчальну значущість для студентів закладів вищої медичної освіти.

Попри це, найбільш широко вживаною в журналістиці є класифікація інтерв'ю за формою, де науковці виокремлюють три види аудіовізуального продукту:

1) Структуровані (формальні) інтерв'ю передбачають розмову за сценарієм, де заздалегідь інтерв'юер обговорює з респондентами питання, які буде їм задавати.

2) Напівструктуровані інтерв'ю містять перелік «обов'язкових» питань до респондентів, але інтерв'юер може ставити й додаткові питання залежно від ситуації.

3) Неструктуровані (неформальні) інтерв'ю являють собою «тематичну розмову», де питання ставлять респондентам залежно від ситуації проведення інтерв'ю [Кузяків : 8].

Н. Симоніна висловлює свій науковий погляд та зосереджується на тому, що телевізійне інтерв'ю може бути умовно розділене на дві категорії: «власне інтерв'ю», яке може функціонувати як самостійна програма, і «синхрон», який є складовою частиною телевізійного сюжету [Симоніна : 181] (часто у формі коментаря). Аналогічну класифікацію пропонує і Барбара Елісон [Barbara Alysen], яка першу категорію інтерв'ю поділяє на прямоефірні та записані, що підлягають монтажу. Отже, вивчення ролі інтерв'ю в навчально-виховному процесі студентів-майбутніх лікарів представляє неабиякий інтерес, тому обране дослідження є актуальним.

Мета статті. Розкрити навчальну значущість відеофільмів та телевізійних інтерв'ю як ефективних інструментів засвоєння студентами інформації в умовах дистанційного та асинхронного навчання, а також надати рекомендації викладачам щодо підготовки до участі в науковому інтерв'ю та при створенні відеофільму.

Методи дослідження. Для реалізації поставленої мети були використані такі методи дослідження: аналіз літератури з журналістикознавства та педагогіки, опрацювання й узагальнення методичних матеріалів щодо технології інтерв'ю і телевізійного спілкування в кадрі й поза кадром.

Виклад основного матеріалу дослідження

Студенти проявляють більший інтерес до перегляду інтерв'ю викладачів свого університету ніж незнайомих науковців, що значно посилює інтерес до навчання й активізує мисленнєві процеси. Викладачі кафедри мікробіології, вірусології та імунології ЗДМФУ беруть активну участь в обговоренні актуальних питань науки на місцевих і регіональних телеканалах та надають інтерв'ю різних видів (структуровані, напівструктуровані, неструктуровані), які за формою / кількістю мовників класифікуються як інтерв'ю-монологи, -діалоги й -полілоги [Програми 2021-2022]. Залежно від способу спілкування і форми викладу журналістом розмови, яка відбулася, науково-педагогічні співробітники кафедри мають досвід участі в наукових інтерв'ю-роздумах (розгорнутий коментар до проблеми), які видаються в газетах [Газета ІЗ «Індустріалка»].

Пропонуємо деякі поради викладачам, яких вперше запросили взяти участь у телевізійному інтерв'ю. На початку треба задати журналісту наступні питання:

1) Коли та на яку тематику буде проходити інтерв'ю?

2) Які питання мені будуть задавати? Чи це буде неструктурована бесіда?

3) Це буде інтерв'ю у прямому ефірі чи у записі? Якщо у записі, чи буде можливість під час монтажу вирізати небажані фрагменти?

4) Яка мета інтерв'ю? Чи є конкретна проблема, яку Ви (журналіст) прагнете розкрити?

5) Для якої аудиторії та медіаплатформи розраховане інтерв'ю? Ця інформація допоможе Вам врахувати стиль комунікації протягом спілкування.

6) Де буде проходити інтерв'ю? Якщо розмова відбуватиметься у студії, то спікери будуть стояти чи сидіти протягом виступу? Ці відомості важливі для респондентів як жіночої, так і чоловічої статі, оскільки формат інтерв'ю визначає дрес-код учасників.

7) Яка буде тривалість інтерв'ю? Усвідомлення тривалості розмови дозволить Вам при підготовці рівномірно розподілити час на відповіді (у випадку, якщо інтерв'ю структуроване).

8) Чи будуть окрім мене виступати інші спікери (або це інтерв'ю-монолог, -діалог)? Якщо у Вас заплановане інтерв'ю-полілог, запитайте, які фахівці / експерти також запрошені до участі.

Після того, як Вам нададуть відповіді на ці запитання, можна розпочинати підготовку до інтерв'ю. Автори представляють деякі рекомендації для успішного публічного виступу:

1) Актуалізуйте свої знання та ознайомтеся з сучасною науковою літературою щодо теми розмови.

2) Перегляньте свої наукові праці, систематизуйте матеріал та відокремте сильні сторони ваших досліджень, оскільки треба бути готовим до питань стосовно Вашого внеску в ту наукову галузь, де Ви є експертом.

3) Поміркуйте, які питання Вам може задати журналіст в рамках розмови за визначеною темою, та відповіді на них. Частіше за все, навіть якщо інтерв'ю структуроване, журналіст може поставити питання, що уточнюють або підкреслюють проблему. Також необхідно бути психологічно готовим до можливих контраверсій і пам'ятати, що все, про що Ви говорите, можна буде транслювати та / або опублікувати.

4) Під час інтерв'ю надавайте чіткі та зрозумілі відповіді, намагайтеся по можливості говорити короткими реченнями. У випадку розгорнутої відповіді / коментаря спершу озвучте ключове повідомлення, а потім - розкривайте сутність матеріалу.

5) Протягом розмови не перебивайте журналіста та інших спікерів (якщо у Вас інтерв'ю-полілог).

6) Для того, щоб виглядати професійним, не забувайте про зоровий контакт з журналістом / ведучим / спікерами, артикуляцію, жестикуляцію і швидкість (темп) мовлення. Перед інтерв'ю можна розповісти матеріал колезі або зробити відеозапис на телефон й провести самоаналіз монологу.

7) Запорука успішного інтерв'ю - це впевнена, жвава та емоційна промова. Від того, наскільки переконливо та цікаво Ви будете відповідати на запитання, залежить можливість Вашого подальшого запрошення на інтерв'ю як фахівця або експерта (наприклад, на телевізійне, письмове, радіоінтерв'ю, друковане, панельне, експертне, онлайн-інтерв'ю тощо).

Подібні вище представлені рекомендації можна надати й при створенні викладачами навчальних відеороликів. Знімання відеофільму полегшується тим, що викладач сам розробляє сценарій та вирішує, про що буде говорити. Ми рекомендуємо відкривати глядачам доступ до коментарів при оприлюдненні авторських навчальних матеріалів на відеохостингах. Виходячи з досвіду авторів, можемо зазначити, що коментарі збагачують контент, підіймають його рейтинг, відкривають нові перспективи та ідеї, можуть бути корисним інструментом для виправлення помилок, оскільки глядачі можуть виявити неточності у фактах або неправильні дані. Фідбек формує на авторському каналі наукову спільноту, де всі мають можливість доповнити / скорегувати певні відомості у матеріалі, обмінятися думками та розширити розуміння теми. На жаль, деякі науковці (і навіть телеканали) при публікації відео на платформі закривають доступ глядачам до коментарів. Основна причина - це страх негативних коментарів та «хейту». Необхідно розуміти, що «хейт» є неминучим для будь-якої публічної платформи й далеко не завжди відображає загальної думки аудиторії, але при цьому автору відео необхідно вміти розрізняти конструктивну критику від недоречних висловлювань та зберігати емоційну стабільність.

Отже, навчальні відеофільми та наукові інтерв'ю викладачів мають велику значущість при підготовці майбутніх фахівців сфери медицини. Завдяки впровадженню в навчальний процес таких відеопродуктів студенти мають можливість не тільки візуалізувати матеріал, що вивчають, але й почути думки викладачів свого університету й інших ньюзмейкерів. Такі елементи в навчальному процесі дозволять майбутнім лікарям породжувати нові ідеї в медичній науці, які вони не знайдуть у науковій літературі.

Викладачі кафедри мікробіології, вірусології та імунології протягом практичного заняття на відеоконференціях приділяють 10-15 хв часу для обговорення поточного випуску, де виступали. Студенти порівнюють різні точки зору спікерів-науковців / держслужбовців / громадських діячів тощо (якщо у викладача було інтерв'ю-діалог / полілог), висловлюють думки щодо цілісної картини та тенденцій матеріалу, який переглянули. Ми помітили, що найкращі результати у жвавому обговоренні зі студентами наукових виступів викладачів на заняттях є структуровані й напівструктуровані інтерв'ю, які потребують від викладача більше часу та зусиль при підготовці й виступі.

Особливу увагу слід звернути на залучення студентів до розробки навчальних відеофільмів [Крупєй 2023] та участі у наукових інтерв'ю для телепередач [Програми 2022-2023]. Така форма практичного навчання дозволить не тільки ефективно розвивати комунікативну компетентність майбутніх фахівців, але й може надати стимул для інших ЗВМО розвивати навички з ефективного спілкування. Окрім вдосконалення навичок вербальної комунікації (вміння чітко та послідовно виражати свої думки, науково обґрунтовувати надані рекомендації тощо), студент вчиться систематизації та узагальненню матеріалу протягом підготовки до публічного виступу, а також активізує рефлексію у процесі переосмислення та перегляду в записі своєї промови і поведінки. Досвід наукових інтерв'ювань допоможе студентам створити власний імідж та успішну самопрезентацію, а також удосконалить знання про самого себе та навички саморегуляції. Перегляд телепередач за участі ЗВМО покращить та зміцнить довіру людей до молодих лікарів та переконає майбутніх пацієнтів у їх професійній компетентності.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Перегляд навчальних відеофільмів та наукових телевізійних інтерв'ю викладачів дозволяє студентам візуалізувати матеріал та почути різні думки щодо певної теми. Ці елементи навчання розвивають у здобувачів вищої медичної освіти навички критичного та креативного мислення і дозволяють поглиблено вивчити матеріал. Залучення студентів до участі в наукових інтерв'ю сприяє розвитку комунікативної компетентності та аналітичних навичок. Перспективою подальших розвідок напряму є залучення студентів у створення серії відеороликів про санітарну оцінку питної та прісної води м. Запоріжжя та підготовка викладачів кафедри й студентів до участі в наступних випусках програми «Екофактор» на телеканалі МТМ за медичним напрямом.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бойд Е. Технології виробництва ефірних новин / Ендрю Бойд [перекл. з англ. О. О. Колот]. К. : ТОВ «Київська типографія». 2007. 429 с.

2. Василенко М. К. Динаміка розвитку інформаційних та аналітичних жанрів в українській пресі : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : 10.01.08. Київ, 2007. 36 с.

3. Газета ІЗ «Індустріалка». Як запоріжцям убезпечити себе від ГРВІ та грипу - з чого і коли розпочати профілактику / Рубрика «Запоріжжя. Здоров'я» (коментар ст. викладачки ЗДМУ Кристини Крупєй). Дата -

30.08.2022 р. Режим доступу: http://iz.com.ua/zaporoje/yak-zaporizhtsyam-ubezpechiti-sebe-vid-grvi-ta-gripu-z-chogo- i-koli-rozpochati-profilaktiku

4. Ібрагімова І. М. Вивчення потреб у навчанні та розвитку. Посібник / під заг. ред. Гриб О.К. К. : Проект «Доступна та якісна правова допомога в Україні». 2019. 50 с. Режим доступу: https://qala-project-1.gitbook.io/ vivchennya-potreb-u-navchann-ta-profes-jnomu-rozvi

5. Казімова Ю. До поняття формату жанру інтерв'ю у журналістиці. Вісник національного університету «Львівська політехніка». Серія : Журналістські науки. 20І8. Вип. 2, № 896. С. 65-69. https://doi.org/10.23939/ sjs2018.01.065

6. Крупєй К. С. YouTube-канал «Мікробіологія, вірусологія та імунологія». Режим доступу: https://www.youtube.com/channel/UCNs9kYJup0K0l3deKUeqkFw

7. Крупєй К. С., Кравченко Г В., Чабан Ю. М. Дослідження мікрофлори шкіри рук, предметів методом змиву. Вивчення мікрофлори повітря методом Коха. Навчальний відеофільм для студентів 2 курсу медичних та міжна-родних факультетів від 08.06.2023 р. Режим доступу: https://youtu.be/UHvvhKA08Jw

8. Крупєй К. С., Поліщук Н. М., Количева Н. Л. Модернізація традиційних методик викладання лекцій з мікро-біології, вірусології та імунології в рамках дистанційного навчання / «Наукові записки. Серія : Педагогічні науки». 2020. Вип. 191. С. 102-105. DOI 10.36550/2415-7988-2020-23-191

9. Кузяків О. Глибинні інтерв'ю як метод збору інформації. Що потрібно знати «не-соціологу». Проєкт «Під-тримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю». К., 2020. 33 с.

10. Програма «Середовище З». Випуск 107. Тема: «Царство грибів: у яких відносинах воно з людством?» від

02.02.2022 р. Режим доступу: https://youtu.be/ssl2dCyB3bc

11. Програма «Екофактор» на телеканалі МТМ від 29.09.2022 р. Тема: «Інфекції під час війни: як вберегтися?». Спікери - ст. викладач ЗДМУ Кристина Крупєй, асистент Анна Деген. Режим доступу: https://youtu.be/ I9PwVpXZBBY

12. Програма «Екофактор» на телеканал МТМ від 06.10.2022 р. (Частина 2). Тема: «Життєво важливі поради по збереженню здоров'я під час війни». Спікери - ст. викладач ЗДМУ Кристина Крупєй, асистент Анна Деген. Режим доступу: https://youtu.be/GFcguRX9zmI

13. Програма «День». Тема 24.01.2022 р. Тема : «Бустерна вакцинація. Гість у студії К. Крупєй». Режим доступу: https://youtu.be/nQGpK_VMTkA

14. Програма «Суспільний запит» на ТВ5 від 21.05.2021 р. Тема: «Ковідні питання». Режим доступу: https://youtu.be/clGSnkZRGag

15. Програма «Екофактор» на телеканалі МТМ від 17.11.2022 р. Тема: «Як очистити непитну воду». Спікери - ст. викладач ЗДМУ Кристина Крупєй, студент ЗДМУ Гліб Кравченко. Режим доступу: https://youtu.be/PJAd4i2RbBI

16. Програма Екофактор на телеканалі МТМ від 01.06.2023 р. Тема: «Дні науки у Запоріжжі». Режим доступу: https://youtu.be/WcWhlH0jUlM

17. Симоніна Н. Класифікація сучасного телевізійного інтерв'ю. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. 2012. Вип. 27. С. 180-184.

18. Титаренко Д., Титаренко О. Дослідницьке інтерв'ю : методичні рекомендації з організації та проведення дослідження / Дмитро Титаренко, Оксана Титаренко ; [відп. за вип. О. Лісовий]. К. : ТОВ «Праймдрук», 2012. 40 с.

19. Чекмишев О. В. Основи професіональної комунікації: Теорія і практика новинної журналістики / підруч- ник-практикум. К. : ВПЦ «Київський університет», 2004. 129 с.

20. Barbara Alysen. The Electronic Reporter: Broadcast Journalism in Australia (3rd ed.). Sydney, N.S.W. : University New South Wales Press. 2012. 304 p.

REFERENCES

1. Boid, E. (2007). Tekhnolohii vyrobnytstva efirnykh novyn / Endriu Boid [perekl. z anhl. O. O. Kolot]. K. : TOV «Kyivska typohrafiia». [in Ukrainian].

2. Vasylenko, M. K. (2007). Dynamika rozvytku informatsiinykh ta analitychnykh zhanriv v ukrainskii presi : avtoref. dys. ... d-ra filol. nauk : 10.01.08. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Hazeta IZ «Industrialka» (2022). Yak zaporizhtsiam ubezpechyty sebe vid HRVI ta hrypu - z choho i koly rozpochaty profilaktyku / Rubryka «Zaporizhzhia. Zdorovia» (komentar st. vykladachky ZDMU Krystyny Krupiei). Data - 30.08.2022. Rezhym dostupu: http://iz.com.ua/zaporoje/yak-zaporizhtsyam-ubezpechiti-sebe-vid-grvi-ta-gripu-z- chogo-i-koli-rozpochati-profilaktiku [in Ukrainian].

4. Ibrahimova, I. M. (2019). Vyvchennia potreb u navchanni ta rozvytku. Posibnyk / pid zah. red. Hryb O.K. K. : Proekt «Dostupna ta yakisna pravova dopomoha v Ukraini». Rezhym dostupu: https://qala-project-1.gitbook.io/vivchennya- potreb-u-navchann-ta-profes-jnomu-rozvi [in Ukrainian].

5. Kazimova, Yu. (2018). Do poniattia formatu zhanru interviu u zhurnalistytsi. Visnyk natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia : Zhurnalistski nauky. Vyp. 2, № 896. 65-69. https://doi.org/10.23939/sjs2018.01.065 [in Ukrainian].

6. Krupiei, K. S. YouTube-kanal «Mikrobiolohiia, virusolohiia ta imunolohiia». Rezhym dostupu: https://www.youtube.com/channel/UCNs9kYJup0K0l3deKUeqkFw [in Ukrainian].

7. Krupiei, K. S., Kravchenko, H. V., Chaban, Yu. M. (2023). Doslidzhennia mikroflory shkiry ruk, predmetiv metodom zmyvu. Vyvchennia mikroflory povitria metodom Kokha. Navchalnyi videofilm dlia studentiv 2 kursu medychnykh ta mizhnarodnykh fakultetiv vid 08.06.2023. Rezhym dostupu: https://youtu.be/UHvvhKA08Jw [in Ukrainian].

8. Krupiei, K. S., Polishchuk, N. M., Kolycheva, N. L. (2020). Modernizatsiia tradytsiinykh metodyk vykladannia lektsii z mikrobiolohii, virusolohii ta imunolohii v ramkakh dystantsiinoho navchannia / «Naukovi zapysky. Seriia : Pedahohichni nauky». Vyp. 191. 102-105. DOI 10.36550/2415-7988-2020-23-191 [in Ukrainian].

9. Kuziakiv, O. (2020). Hlybynni interviu yak metod zboru informatsii. Shcho potribno znaty «ne-sotsiolohu». Proiekt «Pidtrymka Hromadskoi Initsiatyvy «Za chesnu ta prozoru mytnytsiu». Kyiv. [in Ukrainian].

10. Prohrama «Seredovyshche Z». Vypusk 107. Tema: «Tsarstvo hrybiv: u yakykh vidnosynakh vono z liudstvom?» vid 02.02.2022. Rezhym dostupu: https://youtu.be/ssl2dCyB3bc [in Ukrainian].

11. Prohrama «Ekofaktor» na telekanali MTM vid 29.09.2022. Tema: «Infektsii pid chas viiny: yak vberehtysia?». Spikery - st. vykladach ZDMU Krystyna Krupiei, asystent Anna Dehen. Rezhym dostupu: https://youtu.be/I9PwVpXZBBY [in Ukrainian].

12. Prohrama «Ekofaktor» na telekanal MTM vid 06.10.2022. (Chastyna 2). Tema: «Zhyttievo vazhlyvi porady po zberezhenniu zdorovia pid chas viiny». Spikery - st. vykladach ZDMU Krystyna Krupiei, asystent Anna Dehen. Rezhym dostupu: https://youtu.be/GFcguRX9zmI [in Ukrainian].

13. Prohrama «Den». Tema 24.01.2022. Tema: «Busterna vaktsynatsiia. Hist u studii K. Krupiei». Rezhym dostupu: https://youtu.be/nQGpK_VMTkA [in Ukrainian].

14. Prohrama «Suspilnyi zapyt» na TV5 vid 21.05.2021. Tema: «Kovidni pytannia». Rezhym dostupu: https://youtu. be/clGSnkZRGag [in Ukrainian].

15. Prohrama «Ekofaktor» na telekanali MTM vid 17.11.2022. Tema: «Iak ochystyty nepytnu vodu». Spikery - st. vykladach ZDMU Krystyna Krupiei, student ZDMU Hlib Kravchenko. Rezhym dostupu: https://youtu.be/PJAd4i2RbBI [in Ukrainian].

16. Prohrama Ekofaktor na telekanali MTM vid 01.06.2023. Tema: «Dni nauky u Zaporizhzhi». Rezhym dostupu: https://youtu.be/WcWhlH0JUIM [in Ukrainian].

17. Symonina, N. (2012). Klasyfikatsiia suchasnoho televiziinoho interviu. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia : Filolohiia. Sotsialni komunikatsii. Vyp. 27. 180-184. [in Ukrainian].

18. Tytarenko, D., Tytarenko, O. (2012). Doslidnytske interviu : metodychni rekomendatsii z orhanizatsii ta provedennia doslidzhennia / Dmytro Tytarenko, Oksana Tytarenko ; [vidp. za vyp. O. Lisovyi]. K. : TOV «Praimdruk». [in Ukrainian].

19. Chekmyshev, O. V. (2004). Osnovy profesionalnoi komunikatsii: Teoriia i praktyka novynnoi zhurnalistyky / pidruchnyk-praktykum. K. : VPTs «Kyivskyi universytet». [in Ukrainian].

20. Barbara, Alysen (2012). The Electronic Reporter: Broadcast Journalism in Australia (3rd ed.). Sydney, N.S.W. : University New South Wales Press. 304 p.

Размещено на Allbest.ru