Історико-педагогічні основи формування вокальної компетентності молодших школярів засобами української пісні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історико-педагогічні основи формування вокальної компетентності молодших школярів засобами української пісні

Коваленко Аліна Олександрівна, аспірантка кафедри педагогіки та психології початкової освіти Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

У статті аналізується історико-педагогічний досвід щодо використання української пісні в навчально-виховному процесі початкової школи з метою формування вокальної компетентності учнів. Зроблено аналіз і акцентовано увагу на значенні, можливостях, основних цінностях українського фольклору: історичному, світоглядному, виховному, моральному, естетичному, креативному. Обґрунтовано виховні можливості і цінності, що закладені в українському пісні, які допоможуть здійснити завдання сучасної початкової освіти у вихованні та навчанні учнів початкових класів, які зможуть творчо використовувати ціннісний потенціал музичної та пісенної спадщини українського народу з метою вокальної підготовки.

Ключові слова: вокальна компетентність, пісенно-обрядовий фольклор, цінності української пісні, молодші школярі.

Historical and pedagogical basis of forming vocal competence of primary students through ukrainian song

Kovalenko Alina. Postgraduate student at the Department of Preschool Pedagogy and Psychology Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Introduction. The article analyses the historical and pedagogical experience regarding the use of Ukrainian songs in the educational process of primary school for the purpose of forming students' vocal competence. An analysis was made and attention was focused on the meaning, possibilities, and main values of Ukrainian folklore: historical, worldview, educational, moral, aesthetic, and creative. The educational opportunities and values inherent in Ukrainian song are substantiated, which will help to fulfil the task of modern primary education in the education and training of primary school students who will be able to creatively use the valuable potential of the musical and song heritage of the Ukrainian people for the purpose of vocal training.

Purpose. The article aims to reveal the pedagogical process of forming the vocal competence of elementary school students based on the awareness of the values of Ukrainian musical folklore and their influence on the education of the creative personality of younger schoolchildren.

Methods. Theoretical analysis of scientific literature and historical sources, systematization and generalization were used.

Results. The use of Ukrainian songs in the process offormation of vocal competence raises the urgency of developing a methodology that will contribute to the deep assimilation of musical and pedagogical knowledge on the basis of a comprehensive study of national material in the learning process, will contribute to the activation of the cognitive activity of younger schoolchildren, the development of their musical and aesthetic ideas, and an increase in the general level of musical - aesthetic culture, the formation of their moral beliefs accordingly.

For a deeper mastery of Ukrainian folk song culture by schoolchildren and the education of their national self-awareness, it is desirable to act according to the system ofpurposeful, logical and systematic enrichment of the content of music-pedagogical education with the values of Ukrainian folk song culture, which will contribute to the formation of the vocal competence ofprimary school students and the education of their national self-awareness.

Originality. Without paying attention to a significant number of theoretical and practical studies that have been conducted in the field of music education, the problem of learning Ukrainian songs, which is one of the characteristics of the formation of vocal competence of primary school students in the process of educational activities, is relevant.

Conclusion. We understand the formation of vocal competence of elementary school students as the process of mastering a set of vocal knowledge, abilities, and skills, which expresses their ability to vividly embody the artistic andfigurative content of a vocal work based on the experience ofan emotional and valuable attitude to vocal art.

The problem offorming the vocal competence of younger schoolchildren through the use of Ukrainian songs remains relevant for primary school teachers. The introduction of the values of folk song culture into the content of musical and pedagogical education contributes to raising the level of national self-awareness, and patriotism, the development of student activity in mastering Ukrainian folk song culture, creative use of acquired knowledge, abilities and skills in educational and extracurricular activities.

Prospects for further research in the search for new methods andforms, the application of a new method of introducing Ukrainian song into the educational process of primary school with the aim of forming the vocal competence of primary school students

Key words: Vocal Competence, Song-Ritual Folklore, Values of Ukrainian Song, Primary Students.

Постановка проблеми

Основним завданням сучасної школи є організація такої системи навчання і виховання в початковій школі, яка б надавала освітні потреби кожного учня відповідно до його інтересів, нахилів, можливостей. У даний час досить гостро постає завдання удосконалення навчально-виховного процесу з музичного виховання, а саме вокальної підготовки молодших школярів та надання відповідних умов навчання, стимулювання внутрішніх сил учнів до саморозвитку і самовиховання.

Основним фундаментом у формуванні природного співочого інстинкту учнів початкових класів є вітчизняна вокальна музично-педагогічна спадщина, широке застосування народного джерела - української пісні, бо спів являється головною скарбницею формування вокальної компетентності та збереження українських традицій і культури..

Український фольклор займає особливе місце серед загальнонаціональних культурних цінностей: мови, живопису, прикладного мистецтва, архітектури. Кожен куточок української землі пишається своїм досить значним вкладом у скарбницю народної пісенності. Українська народна пісня відноситься до популярних жанрів вокального мистецтва. В ній відтворюється світогляд, морально-етичні, естетичні цінності народу, багатовіковий досвід навчання та виховання у дусі патріотизму високої духовності та моралі, позитивний вплив на формування відчуттів та сприйняття. Тому українську народну пісню можна назвати основою музичного матеріалу на уроках музичного мистецтва в початковій школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Система використання пісенно-обрядового фольклору в навчально-виховному процесі початкової школи розроблялася давно, вона привертала увагу відомих педагогів минулого М. Вербицького, О. Духновича, М. Леонтовича, М. Максимовича, М. Лисенка, Д. Січинського, П. Сокальського, С. Русової, К. Стеценка, К. Ушинського та В. Сухомлинського, ін. а зараз стає актуальною та вимагає подальшого теоретичного та експериментального дослідження [5].

Сучасні дослідники розглядали питання ролі української народної пісні в духовному житті народу та відобразили його у своїх наукових працях як джерело пам'яті українського народу, духовний його набуток, дієвий засіб формування національної самосвідомості суспільства (А. Авдієвський, М. Дмитренко, О. Дей, А. Іваніцький, С. Мишанич, Г. Нудьга, М. Стельмахович О. Правдюк ін.), та, зокрема, у школярів (С. Горбенко, Ю. Мандрик, О. Отич, І. Таран, В. Юцевич та ін.). Їхні праці підтверджують необхідність використання українського фольклору з навчально-виховною метою в усіх ланках школи, у навчанні та вихованні молоді.

Основи методики вокального виховання учнів початкових класів досліджували вітчизняні педагоги-музиканти Д. Бортнянський, М. Дилецький, М. Лисенко, Ф. Колесса, М. Леонтович, В. Верховинець, С. Людкевич, К. Стеценко, Б. Яворський.

Акцентуємо увагу на те, що:

- основні положення вокальної педагогіки розкриваються у дослідженнях Л. Масол, Г. Падалки, O. Олексюк, О. Ростовського, О. Щолокової, О. Рудницької;

- культурологічні та історичні аспекти розвитку вокального мистецтва та вокального виконавства досліджуються у працях В. Антонюк, В. Багадурова, І. Назаренко, Н. Ветлугіної, В. Іванова, В. Шацької;

- проблеми розвитку вокальних здібностей та психологічні засади вироблення умінь та навичок молодших школярів висвітлюються Ф. Гоноболіним, М. Микишею, В. Макаровим, Б. Тепловим, І. Павловим;

- основи методики викладання вокального мистецтва в початковій та загальносвітніи школі розглядається у працях вітчизняних і зарубіжних науковців О. Апраксіної, Е. Абдулліна,, О. Ростовського, Л. Хлєбнікової Гребенюк, А. Данович, Н. Малишева, О. Маруфенко, А. Менабені, О. Юрко, В. Чапліна, Ю. Юцевич [5,6,8].

Науково-методичні посібники висвітлюють проблему розвитку голосу дітей в різноманітних аспектах, а особливо:

- опрацьовано методику вокально-хорової роботи з дітьми (Л. Венгрус, К. Л. Сверлюк, Малініна, О. Чурикова-Кушнір);

- розроблені особливості будови голосового апарату дітей та бережливого ставлення до голосу (О. Лайко, Л. Дмитрієв, В. Морозов, І. Левідов, Ж. Романова);

- розглянуто питання вікових особливостей розвитку психіки молодших школярів (М. Заброцький, Л. Венгер, В. Кантарович, В. Кутішенко, В. Кузьменко, С. Максименко);

- висвітлено процес творчого розвитку молодших школярів (М. Олейников, Т. Браницька, В Холоденко);

- висвітлено питання формування музично-естетичної культури молодших школярів (М Давидова, Н. Гузій, О. Коваль).

Мета статті. Не звертаючи уваги на значну кількість теоретичних та практичних досліджень, які розглядались в галузі музичної освіти, проблеми пізнання української народної пісні, що виступає однією з характеристик формування вокальної компетентності учні початкової школи в процесі навчальної діяльності і даний час є актуальною.

Метою статті є висвітлення педагогічного та навчального процесу з формування вокальної компетентності учнів початкових класів на основі усвідомлення цінностей українського музичного фольклору та їх вплив на виховання творчої особистості молодших школярів.

Виклад основного матеріалу

Використання сучасними педагогами з галузі музичної освіти української пісні у справі музично-естетичного виховання та формування вокальної компетентності молодших школярів, значне досягнення музично-педагогічної думки в Україні кінця ХІХ -початку XX ст. В цей період вітчизняними митцями та вченими українська пісня постає як важлива частина культури всебічно розвиненої особистості учнів початкових класів, як джерело духовної культури українського народу.

Вивчення в історичному аспекті вітчизняних традицій української пісні і вокального навчання дало змогу виокремити ключові періоди формування вокальної освіти в Україні:

• перший - до XVII ст. - зародження вокального навчання в Україні;

• другий - з XVII по XVIII ст. - формування вокальних традицій;

• третій - XIX початок XX ст. - формування принципів вокального навчання та виховання в Україні та розвиток основних положень звукоутворення.

Українська пісня як засіб формування вокальної компетентності молодших школярів широко репрезентується у спадщині видатних музичних педагогів та діячів освіти. Народно-пісенною культурою ми називаємо складне явище, в якому через саме народну пісню та її соціальне функціонування зберігаються та збагачуються духовні, патріотичні цінності народу.

Відомий український композитор, завзятий збирач українського фольклору та педагог М. Лисенко закладає основи естетичного та вокального виховання підростаючого покоління. Посібники для школи композитор готував на основі кращих зразків української пісні.

Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик», «Дударик», палкий і натхненний поет рідної пісні М. Леонтович системно дотримувався головної її ролі у справі вокального виховання школярів як найвпливовішого за своєю естетичною сутністю життєвого явища. Композитор вважав, що завдяки виконанню учнями вітчизняних пісень, в них виховуються естетичні почуття, художній смак, зміцнюється музична слухова пам'ять, збагачується рівень знань українських традицій, цінностей, вподобань.

Хоровий диригент та композитор К. Стеценко, розглядаючи методичні основи вокального виховання в Україні, акцентував увагу на тому, що спів має велике виховне значення у питанні розвитку духовної природи дитини. Поступово працюючи над вивченням зразків українського пісенного фольклору учні початкових класів усвідомлюють жанр, характер, зміст, форму, мету музичного твору, історичні аспекти його виникнення, розвитку та становлення на рідній землі і звичайно осучаснення.

У визначенні поняття «пісенно-обрядовий фольклор» відомий фольклорист, вчений, мистецтвознавець А. Іваницький акцентував увагу на те, що «фольклор, якщо брати широко, складається не тільки із видів народного мистецтва..., а й увібрав естетичний, моральний, правовий, світоглядний досвід сотень поколінь»[2, с.7]. Також він реалізував регіональну класифікацію українських народних пісень, що має 8 співочих стилів: галицький, карпатський, поліський, волинський, наддністрянський, подільський та степовий [2, с.16].

Акцентування уваги на застосуванні на уроках української пісні дає змогу формувати світоглядну позицію молодших школярів, їх національну свідомість, здійснює патріотичне виховання.

Можемо виділити цінності використання української пісні на заняттях музичного мистецтва в початковій школі:

• виховна цінність народної пісні виявляється в її призначенні формувати у дітей певні емоції, відчуття, правильну поведінку, риси характеру і навіть ідеали.

• моральна цінність української пісні полягає в тому, що задуми духовності, моральні норми, завдяки яскравим музичним творам, дають можливість усвідомлювати загальнокультурні правила поведінки, розвивають у молодших школярів звички, які дадуть змогу сформувати в подальшому, норми життя.

• естетична цінність пізнання української пісні посилить розвиток творчого потенціалу, усвідомлення прекрасного, сприяє вихованню високодуховної особистості.

• креативна цінність: поєднання в українському пісні творчої та репродуктивної діяльності сприяє формуванню творчої особистості. У такий спосіб, креативна цінність пронизує всі жанри українського музичного фольклору і досить помітна у всіх видах художньо -творчої діяльності: сприйманні, виконанні та відтворенні.

Своєрідна відповідальність за формування вокальної компетентності молодого покоління покладається на вчителя музичного мистецтва, який засобами української пісні здатен ефективно формувати національну самосвідомість учнів початкових класів,, патріотизм, повагу до кращих традицій та культури, здійснюючи вплив не тільки на інтелектуальну, а й на емоційну сферу особистості молодшого школяра.

Застосування української пісні в процесі формування вокальної компетентності піднімають актуальність питання розробки методики, яка сприятиме глибокому усвідомленню вокальних знань на основі комплексного вивчення національного матеріалу в процесі відвідувань уроків музичного мистецтва, сприятиме активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, розвитку їх вокальних та естетичних уявлень, підвищенню загального рівня вокальної культури школярів, формуванню моральних та духовних переконань учнів.

Для розвитку вокальної активності учнів початкових класів мають свою цінність активні методи, які б стимулювали інтерес дітей до національної народної творчості.

До таких методів відносять:

- розучування українських народних пісень учнями, слухання музики українських композиторів, музикантів;

- бесіда про українську народну або національну сучасну музику - це шлях накопичення необхідних теоретичних знань;

- включення в навчання книжок і казок українських авторів, які використовують національни традиції та українські народні пісні - це шлях накопичення історичних знань про творчість українського народу;

- порівняння подібних чи контрастних образів, що сприяє поглибленому емоційному сприйманню вокальних творів молодшими школярами;

- спів по нотах різноманітних вправ на конкретних етапах уроку музичного мистецтва, що сприяє створенню активної творчої атмосфери;

- музично-ігрові моменти і ритмічні рухи, як емоційно-хвилюючі моменти.

Урок музики у початковій школі залежить від різноманітних умов і принципів, які сприяють успішністі роботи вчителя музичного мистецтва і якими він керується в процесі художньо-естетичної, вокальної діяльності. В сукупності ці умови і принципи утворюють досить ефективну навчально-методичну базу. Серед них виділимо такі:

• підбір музичного матеріалу для музично-навчальної роботи з дітьми необхідно здійснювати з акцентом на український народний фольклор найбільш близький за культурними запитами і смаками учням початкових класів. Система музичних знань, умінь і навичок дітей мають визначати головний зміст роботи вчителя музичного мистецтва та забезпечувати принципи структурної єдності музичного виховання і освіти;

• залучення молодших школярів до пошуку інформації щодо народних пісень і збору зразків народної музичної творчості (інструментальних мелодій, ігор, театралізованих дійств);

• навчальний матеріал - діяльність вчителя - його художньо-естетична орієнтація;

• проведення в рамках шкільного уроку музичного мистецтва комплексного вивчення музичних та літературних фольклорних джерел з метою формування в учнів міцних асоціативних зв'язків між народною музикою, літературою і образотворчим мистецтвом;

• залучення молодших школярів до участі в календарно-обрядових святах, театралізованих дійствах і інших культурно-мистецьких заходах;

• вокальна робота вчителя музичного мистецтва з кожним учнем окремо;

• залучення до процесу вокального виховання молодших школярів та їх батьків;

• практичне «спілкування» учнів з природою, флорою і фауною місцевості, регіону та краю в якому вони народились та мешкають;

• тісна культурологічна співпраця вчителя музичного мистецтва початкової школи з громадськими організаціями.

Важливим у такій вокальній діяльності є співпраця з художніми колективами, художніми інституціями, окремими митцями та діячами вокального мистецтва. Така співпраця є обов'язковою складовою формування вокальної компетентності учнів початкової школи і такі стосунки необхідно підтримувати й розвивати.

На уроках музичного мистецтва вчитель музичного мистецтва має взяти за основу музичний фольклор, який є головним засобом формування вокальної компетентності молодших школярів та засобом художньо-естетичного впливу на духовний світ дітей, на сферу музичних та туховних почуттів, на їх морально-естетичне виховання. Українська народна музична культура має за мету розвивати зміст формування вокальної компетентності молодших школярів засобами української пісні, тобто стати основою важливих знань, умінь і навичок, оволодіння якими стає необхідним для їх повноцінного духовного, інтелектуального, творчого розвитку.

Під час ознайомлення зі зразками української народної музичної творчості на уроках музичного мистецтва слід користуватися всіма видами музичної діяльності у тісному взаємозв'язку. Пісні для хорового співу подобає добирати якомога більше календарно-обрядових. Вони мають просту побудову, ігровий характер, інтонацію, нескладну методичну лінію, простий метро-ритм і тому легкодоступні для вивчення. Як правило, їх вивчають у такому порядку:

• I чверть - обжинкові пісні;

• II чверть - Пісні про Святого Миколая, Новий рік, колядки, щедрівки;

• III чверть - веснянки, гаївки;

• IV чверть - купальські пісні.

Протягом вокальної роботи на уроках музичного мистецтва необхідно спрямовувати роботу вчителя з учнями до особливої єдності, узагальненню всіх дисциплін естетичного циклу (музика, хореографія, образотворче мистецтво, література). Народний фольклор існує в гібридних формах, де, наприклад, музична інтонація і слово або музика і рух в танцях, іграх, театралізованих дійствах зливаються в єдине виразне ціле. Такими ж обставинами повинна обумовлюватися методика діяльності вчителя музичного мистецтва. Ознайомлення з календарно-обрядовими пісенями має своїм обов'язком включати не тільки освоєння молодшими школярами мелодії пісні, її метро-ритму, характеру, форми, але й поглиблене занурення в літературний текст, в поетичність народної мови, руху, міміки, тонкощів ліній і фарб, звуків та голосів. Супроводжувати цей процес можна ознайомленням молодших школярів із зразками декоративно - прикладного, ужиткового мистецтва, образотворчого, театрального і екранних видів мистецтва, танцювально-інструментальних жанрів, що збільшить основний емоційний тон музичних занять, посилить психологічне засвоєння.

Учням можна давати завдання знаходити народних співаків, музикантів, аматорів театрального і хореографічного мистецтва, а вчителям вокального мистецтва співпрацювати з ними для ознайомлення із зразками регіональної народнопоетичної і вокальної творчості. Доречно включити в роботу записувати на магнітофон музичні зразки народної творчості для подальшого розшифрування і ефективного застосування у художньо-виховній діяльності.

Граючи на музичних інструментах молодші школярі знайомляться з прийомами гри та звукодобування на таких музичних інструментах як бубен, тарілки, малий і великий барабан (бухалі), румба, ксилофон, тріскачки, маракаси, металофон, сопілки, клавішні електромузичні інструменти.

Такий етап уроку музичного мистецтва як слухання музики проводиться за загальноприйнятою методикою: вступна бесіда, етапи слухання з обговоренням. В процесі бесіди вчитель повинен вести мову з учнями про музичну мову, музичні жанри, музичний образ, про те, які почуття передає музика, про що вона розповідає, що звучить у творах, про музичний інструментарій, про характерні хореографічні рухи тих танців, які пропонуються для слухання, тощо.

Щоб молодші школярі могли ефективно освоїти музичний матеріал і для зняття втоми на уроках музичного мистецтва важливим є рух під музику: марширування, танцювальні елементи, музичні ігри.

Звернемо увагу на те, що всі види вокальної діяльності на уроці музичного мистецтва зобов'язане тісно переплітатись з знаннями учнями музичної грамоти, розвитку вокальних здібностей, бути компетентними у знаннях ладового чуття на основі релятивної і абсолютної системи сольмізації та з використанням української пісні при цьому. Вчитель стежить за набуттям вміння учнів розрізняти високі і низькі ноти, рух мелодії вгору та вниз, довгі і короткі звуки, тихе і голосне звучання музичного твору або української пісні, вивчення тривалості нот, пауз, графічного запису їх на нотному стані, графічного запису пульсу та ритмічного малюнку мелодії; знання знаків альтерації, метру, ритму, динаміки, ладу, темпу.

При ознайомленні з музично-ритмічними рухами вчитель рекомендує освоювати з молодшими школярами характерні рухи українських народних танців: присідання, колупалочка, голубці, тиночки, бігунець, вірьовочки, ігрових дійств, ритмічний рух по колу під час ведення хороводів.

На вокально-хоровій роботі, а саме, що стосується засвоєння молодшими школярами музичної грамоти і сольфеджіо, вчитель для розвитку вокальної компетентності може використовувати у своїй вокальній діяльності таки жанри народної творчості: примовки, заклички, прозивалки, які споріднені мелодекламацією, відрізняються доступністю за літературним і музичним змістом та вузьким діапазоном.

Імпровізація нескладних мелодій на короткі тексти примовок, закличок, лічилок, прозивалок, на задані ритми, складати мелодично-ритмічні відповіді на фрази-запитання має своє доречне місце на уроках музичного мистецтва. Педагог рекомендує імпровізацію як метод творчого потенціалу молодших школярів, розвитку емоційного відгуку на музику, творчої уяви, музичного слуху.

Учні протягом 1-4 класів на уроках музичного мистецтва, щодо формування вокальної компетентності оволодівають такими навичками:

- знайомляться з ключовими вокальними поняттями,

- здобувають необхідні знання про музичний образ і засоби музичної виразності,

- дістають необхідні відомості про музичну форму і музичні жанри, про музичні інструменти і співочі голоси.

Характерно з цього для учнів різних класів рекомендується певний вид діяльності, де закладаються найоптимальніші умови для оволодіння навчального матеріалу. Молодші школярі вчаться елементарно розбиратись в музиці: яка вона за характером, хто її створює, які почуття і настрої викликає, хто виконує.

Ключове місце на уроці музичного мистецтва займає вокально-хорова робота. Хоровий спів використовується одночасно і як засіб розвитку вокальної компетентності учнів початкових класів, і як засіб їх всебічного музичного розвитку.

Спів на уроках музичного мистецтва рекомендовано виконувати комплесно. В ньому бере участь весь організм дитини, зокрема його звукоутворюючий артикуляційний і дихально-м'язовий апарат.

По-перше навчання співу розвиває вокальний слух дітей, що передбачає здатність розрізняти якість голосу, контролювання і оцінювання як власного співу, так і своїх однокласників.

Учні початкових класів мають навчитися правильному звукоутворенню. Понад усе слушним для співу є м'яка атака звука, якою в основному і належить користуватись на початковому етапі. Тверду атаку істотно використовувати досить обережно і помірно.

Природнім, невимушеним має бути звучання дитячих співочих голосів, також дзвінким і рівним протягом всього співочого діапазону. Необхідно з перших кроків освоїти разом з дітьми правильно користуватись диханням під час співу. Дитяче співоче дихання мусить бути рівним, спокійним, глибоким, без напруги. Водночас в молодших школярів поглиблено звертається увага в процесі співу на правильну дикцію, стрій, вокальний, ритмічний, динамічний ансамбль, артикуляцію.

Молодші школярі протягом оволодівання предметом музичне мистецтво повинні вміти:

• співати штрихами легато, нон легато, стакато;

• співаючи українські народні пісні бути зібраним, емоційним відповідно до настрою самої пісні, уважним, дотримуватись співочої постави, відгукуватись на них в процесі співу розуміти основні диригентські жести;

• застосовуючи різні динамічні відтінки співати в межах від р до f;

• слідкувати за дикцією, що має за необхідне виразно вимовляти слова, правильно вимовляти голосні і приголосні звуки, розспівувати склади на 2 і більше звуків;

• поширювати під час виконання емоційно-образний зміст;

• співати народні пісні з копіюванням і без повторення мелодії акомпанементу та не використовуючи музичний супровід, з елементами двоголосся.

Для більш глибокого опанування школярами українською народнопісенної культури та вихованням у них національної самосвідомості, бажано діяти згідно системи цілеспрямованого, логічного і систематичного збагачення змісту музично-педагогічної освіти цінностями української народнопісенної культури, що сприятиме формуванню вокальної компетентності учнів початкових класів та вихованню в них національної самосвідомості.

Головними компонентами формування вокальної компетентності засобами української пісні: вивчення української народної музичної творчості, яка сприятиме послідовному вивченню українознавчого музичного матеріалу, засвоєнню учнями народнопісенної культури українського народу;

- збагачення змісту музичного мистецтва цінностями української народнопісенної культури;

- розширене використання української пісні у позанавчальний час: виконавській діяльності (солісти, ансамблі, хори), роботі художньо-творчих угруповань, шкільних гуртків, фольклорній практиці, самовираженні в музичній діяльності, творчих конкурсах на краще виконання української народної пісні, мультимедійних презентаціях творів, інсценізаціях тощо;

- поглиблене вивчення учнями початкових класів творів української народнопісенної музики;

- залучення учнів до залучення цінностей української народно-пісенної культури в навчально-виховному процесі початкової школи при виконанні завдань педагогічної вокальної практики та проведенні музично-виховної роботи.

Цілеспрямоване, систематичне, послідовне та достатнє збагачення змісту музично-педагогічної освіти цінностями української пісенної культури забезпечить позитивну динаміку зростання основних показників національної самосвідомості молодших школярів і поглибить знання, вміння та навички вокальної діяльності.

Висновки

Формуванням вокальної компетентності учнів початкових класів ми розуміємо як процес опанування сукупності вокальних знань, умінь, навичок, що виражає їхню здатність до яскравого втілення художньо-образного змісту вокального твору на основі досвіду емоційно-ціннісного ставлення до вокального мистецтва.

Проблема формування вокальної компетентності молодших школярів засобами використання української пісні залишається актуальною для учителів початкової школи. Впровадження цінностей народнопісенної культури до змісту музично-педагогічної освіти сприяє підвищення рівня національної самосвідомості, патріотизму, розвитку учнівської активності щодо опанування української народнопісенної культури, творчого використання набутих знань, умінь і навичок у навчальній та позанавчальній діяльності.

Перспективи подальших досліджень у пошуку нових методів та форм, застосування нової методики з упровадження української пісні в навчально-виховний процес початкової школи з метою формування вокальної компетентності учнів початкових класів.

українська пісня вокальна освіта

Список використаної літератури

1. Бібік Н.М., Байбара Т.М., Савченко О.Я. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти. Дидактично-методичне забезпечення контролю та оцінювання навчальних досягнень молодших школярів на засадах компетентнісного підходу: монографія. Педагогічна думка, 2012. С. 1-4.

2. Іваницький А. Український музичний фольклор. Вінниця: Нова книга. 2004. 320 с.

3. Кияновська Л.О. Українська музична культура. К.: ДМЦНЗКМ, 2002. 178 с.

4. Комаровська О. Музика, театр, хореографія у позаурочний час: практичні поради з організації художньої діяльності школярів. Шкільний світ. 2005. № 32. С. 22.

5. Лисенко М.В. Про народну пісню і про народність в музиці. Ред., передмова М. Гордійчука. - К.: Мистецтво, 1966. 68 с.

6. Овчаренко Н.А. Основи вокальної методики: науково-методичний посібник. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. - 116 с.

7. Осипець Р. Українська народна пісня - основа музичного виховання. Мистецтво та освіта. 2000. № 3. С. 6-9.7.

8. Ростовський О.Я. Теорія і методика музичної освіти. Навч.-метод. Посібник. Навчальна книга. 2011. 640 с.

9. Швидків Г.Р. Українські народні пісні та романси в курсі постановки голосу. Рівне, 2006. 130с.

References

1. Bibik N.M., Baibara T.M., Savchenko O.Ya. (2012). Kompetentnist i kompetentsii u rezultatakh pochatkovoi osvity. Dydaktychno-metodychne zabezpechennia kontroliu ta otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen molodshykh shkoliariv na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu [Competence and competencies in the results of primary education. Didactic and methodological provision of control and assessment of educational achievements of junior high school students based on the competence approach]. Pedahohichna dumka, Ukraine. [in Ukrainian]

2. Ivanytskyi A. (2004). Ukrainskyi muzychnyi folklore [Ukrainian musical folklore]. Vinnytsia: New book. [in Ukrainian]

3. Kiyanovska L.O. (2002). Ukrainska muzychna kultura [Ukrainian musical culture]. Kyiv: DMCNZKM. [in Ukrainian]

4. Komarovska O. (2005). Muzyka, teatr, khoreohrafiia u pozaurochnyi chas: praktychni porady z orhanizatsii khudozhnoi diialnosti shkoliariv [Music, theater, choreography in extracurricular time: practical advice on organizing artistic activities of schoolchildren]. Shkilnyi svit- School world, 32, 22. [in Ukrainian]

5. Lysenko M.V. (1966). Pro narodnu pisniu i pro narodnist v muzytsi [About folk song and nationalism in music]. M. Hordiychuk (Ed.). Kyiv: Mystetstvo. [in Ukrainian]

6. Ovcharenko N.A. (2006). Osnovy vokalnoi metodyky: naukovo-metodychnyi posibnyk [Fundamentals of vocal technique: a scientific and methodological manual]. Kryvyi Rih: Publishing house. [in Ukrainian]

7. Osypets R. (2000). Ukrainska narodna pisnia - osnova muzychnoho vykhovannia [Ukrainian folk song - the basis of musical education]. Mystetstvo ta osvita - Art and education, 3, 6-9.7. [in Ukrainian]

8. Rostovsky O.Ya. (2011). Teoriia i metodyka muzychnoi osvity [Theory and methodology of music education]. Navchalna knyha, Ukraine. [in Ukrainian]

9. Shvidkiv H.R. (2006). Ukrainski narodni pisni ta romansy v kursi postanovky holosu [Ukrainian folk songs and romances in the voice acting course]. Rivne, Ukraine. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru