Вплив інтерактивних технологій на формування комунікативної компетентності студентів філологічних спеціальностей

Оксана Зінченко,

The article comprehensively examines the concept of "competence" (Law of Ukraine "On Education" (2017), Law of Ukraine "On Higher Education" (2014)) and "interactive technologies" (pedagogical and philological literature). The structure of competences is examined in detail, which should be formed in students of the philological direction of higher education institutions of Ukraine. Factors of influence of teachers on students of education during the formation of the last skills of speech communication and peculiarities of preparation for the degrees "Bachelor" and "Master" (Standard of Higher Education of Ukraine (Bachelor's level) (2017), Standard of Higher Education of Ukraine (Master's level) (2017)).

The main focus is on possible non-traditional learning methods (games, discussions, projects, cooperation, trainings, competitions, etc.) in today's realities. The effectiveness of traditional and interactive types of work in higher education institutions of Ukraine is compared. A thorough analysis of the advantages and disadvantages of the latter was carried out.

The main pedagogical requirements for the use of interactive technologies in general secondary education institutions of Ukraine by language teachers are characterized. The needfor the formation of communicative competence among non- linguistic majors ofpedagogical universities of our country was studied. It was noted that the implementation of quality training of young specialists of any profession should be carried out by highly competent teachers who understand non- traditional teaching methods. They must have professional-pedagogical, methodological skills and abilities to realize the main goal of current higher education in Ukraine. філологічний освіта компетентність

Key words: competences, communication, students, education seekers, philologists, interactive technologies, training.

Постановка проблеми. Мовленнєва комунікація у роботі викладача чи вчителя відіграє дуже важливу роль. Не можливо навчати без спілкування та взаємодії. Технології дозволяють нині проводити заняття опосередковано, але якість знань знижується. Учні / студенти виконують завдання, проте не вміють сформулювати й висловити свою думку. Цікаво, що весь освітній процес нині побудований переважно на індивідуалізованому підході. Але чи правильно це? Чи можливо навчити грамотно говорити, не пропонуючи дебати, спільні проєкти, тренінги, словесні квести тощо? Ні, адже лише в колективній роботі можна опанувати навички комунікації.

На сьогоднішній день навчання в закладах вищої освіти знаходиться на етапі постійних змін, удосконалень, переході до компетентнісного підходу. Реальне впровадження інтерактивних технологій в освітній процес мовних та інших спеціальностей ще тільки починається. У теорії воно існує давно, але на практиці його рідко використовують і зараз. Для філологів, у першу чергу, важливо досягти найвищого рівня мовної комунікації.

Головним завданням вищої освіти нині є забезпечення якісних змін, відповідно до затребува- ностей соціуму. Варто продумати поетапне впровадження компетентнісного підходу у навчання студентів педагогічних вузів України.

Аналіз досліджень. Питання інноваційних технологій вивчалось з початку XVIII століття. У доробках Я. Коменського, А. Дистервега, Ж.-Ж. Руссо, Й. Песталоцці вже фрагментарно було описано необхідність технологізації освіти (співдії на уроках). Цю ідею підхопили у XIX столітті К. Ушинський, Д. Дьюї, А. Макаренко, а дещо пізніше В. Сухомлинський (Галацин, Хом'як, 2019: 5).

Нині у педагогіко-психологічній літературі з'явилось поняття "інтерактивні технології" і чи не найбільше його опрацьовують саме українські науковці: К. Баханов, О. Пометун, Л. Пироженко, М. Лук'янченко, О. Комар тощо (Галацин, Хом'як, 2019: 5). Одними з найвідоміших сучасних іноземних дослідників нетрадиційних методів навчання є Н. Хоклі, Г. Дудіні, Д. Нунан, Дж. Річард, Р. Томас (Липчанко-Ковачик, 2016: 6). Безпосередньому впровадженню інтерактивних технологій на заняттях з вивчення мов (філологія) присвячені роботи українських мовознавців:

І. Кочан, С. Сидоренко, І. Свириденко, М. Сідун, Н. Коломієць, І. Луцик (Вакуленко, 2020: 24).

Освіта XXI століття ґрунтується на формуванні всебічно розвинених, ерудованих, висококомпетентних особистостей. Не оминули українські педагоги й це питання. У роботах М. Вашуленка, М. Васильєвої, Н. Волкової, М. Коць, Л. Савенкової, В. Підгурської проаналізовано комунікативну компетентність та її значення для фахівців педагогічних спеціальностей, у тому числі і філологічних напрямів (Галацин, Хом'як, 2019: 5).

Отже, напрацювань відомих педагогів та мовознавців (лінгвістів) XXI століття з цієї теми багато. Можна порівняти їх ідеї, систематизувати міркування та зіставити все написаного з сучасними реаліями вищої освіти в Україні. Важливо проаналізувати можливості практичного використання викладачами / вчителями інтерактивних методів навчання на заняттях; особливості підготовки бакалаврів-філологів та магістрів; необхідності навичок мовної комунікації студентам немовних спеціальностей; запропонувати можливі зміни до основних нормативних освітніх документів.

Мета статті - аналіз поняття "компетентність" і його складових для здобувачів освіти філологічного напряму; трактування "інтерактивних технологій" та основних методів для їх забезпечення; з'ясування призначення нетрадиційного навчання та його переваг і недоліків; порівняння особливостей підготовки бакалаврів та магістрів мовних спеціальностей; характеристика ключових вимог для впровадження інтерактивних технологій в школі; аналіз головних нормативних освітніх документів та необхідності комунікативної компетентності у студентів нефілологічних спеціальностей педагогічних вузів; дослідження освітнього процесу в закладах вищої освіти України та необхідності якісних змін та нововведень для реалізації компетентнісного підходу у навчання.

Виклад основного матеріалу. Законом України "Про освіту" (2017 р.) визначено основну мету викладацької діяльності - формування в учнів / студентів знань, ряду компетентностей, світогляду тощо. У закладах вищої освіти України дозволяється проводити лекції, лабораторні, практичні, тренінги, вебінари, майстер-класи та багато іншого. Види роботи також не обмежені. Освітній процес визначено так: "система науковометодичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей" (ст. 1) (Закон України "Про освіту", 2017).

Мета вищої освіти полягає у якісній підготовці людини до професійної діяльності. У Законі України "Про вищу освіту" (2014 р.) наявне визначення поняття "компетентність" - "здатність особи... соціалізуватись...на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення." (ст. 1) (Закон України "Про вищу освіту", 2014). Компетентності бувають різними: ключові (ті, що формуються впродовж всього навчання (мовна, математична, культурна, цифрова, громадянська та інші)), загальнопредметні (учні / студенти набувають їх після вивчення конкретних предметів чи цілих циклів) та спеціально-предметні (всі знання та навички опановуються після освоєння матеріалу однієї дисципліни протягом семестру чи навчального року). Філологічні компетентності можна побачити в освітніх програмах та Стандартах вищої освіти України різних рівнів. Наприклад, філолог, який завершує навчання на бакалавраті повинен мати інтегральну, загальні та спеціальні (предметні) компетентності. Перші дві фактично майже такі ж самі, як у студентів інших спеціальностей. Спеціальні включають всі необхідні навички для подальшої творчої кар'єри (12 складових). Одними з найбільш необхідних для майбутнього вчителя потрібні: № 1 (знати основи та розділи філології), № 2 (вміти використовувати на практиці здобуті знання, доносити до учнів); № 6 (мати навички вільного мовлення та письма); № 8 (знати необхідну термінологію); № 12 (вміти організувати ділову комунікацію) (СВОУ, бакалавр, 2017). Як бачимо, спілкування для філолога відіграє не останню роль. Мовник - це той вчитель, який все пояснює словесно, обов'язково наводить приклади.

Магістр-філолог повинен освоїти також інтегральну, загальні та фахові компетентності. До предметних (спеціальних) входить 9 компонентів. Ключовими є наступні: № 1 (знати відомі лінгвістичні школи та їх напрями); № 4 (критично аналізувати філологічні та літературні досліджень); № 6 (мати поглиблені знання зі свої спеціальності); № 9 (брати участь у інтерактивних видах роботи) (СВОУ, магістр, 2017). Знову комунікація необхідна у всіх описаних аспектах. Для магістра важливо не тільки навчитись вчити, а й продовжити свою наукову діяльність (участь у круглих столах, дискусіях, конференціях, публікувати свої доробки). Все це не можливо вирішити без вмінь підтримувати діалогічну взаємодію.

Майбутніх філологів мають готувати на принципах гуманізації, поступовості, диференціації. Знання треба формуватись поетапно, від найпростішого до складного. Обов'язковим компонентом має бути педагогічна практика, яка допоможе здобувачам освіти краще освоїти вивчене, простежити свої прогалини в теоретичному матеріалі та вмінні його виголошувати перед аудиторією слухачів. Викладачі повинні спонукати студентів-мовників до наукової діяльності навіть ще на бакалавраті. Залучаючись різними методиками роботи, можна сформувати всебічно розвинену особистість, яка не тільки має свою думку, а й може її виголосити (Липчанко-Ковачик, 2016: 49).

Одними з найбільш поширених педагогічних технологій є інтерактивні. Науковці поняття "інтерактивні технології" трактують, як взаємодію у поєднанні зі спілкування заради спільної мети. Доцент, доктор педагогічних наук - Н. Арістова пояснює дещо детальніше: "...суб'єкт-суб'єктної взаємодії, у ході якої її учасники не тільки сприймають і оцінюють один одного, а і певним чином відчувають активний вплив на собі" (Арістова, 2017: 19). Ознаками нетрадиційного навчання є взаємонавчання, діалогічність або полілогічність, різноманітні формати навчання. До основних видів діяльності на заняттях належать: кооперація (в парах, трійках, малих групах), моделювання (імітаційні та рольові ігри, театралізація), дискусії ("Займи позицію", "Прес", "Кейс-метод") та колективно-групова робота ("Мікрофон", "Мозковий штурм", "Доповни", "Ажурна пилка") (Галацин, Хом'як, 2019: 15-38). Важливо в умовах модернізації освітнього процесу використовувати нетрадиційні методи навчання для філологів, а також у підготовці інших педагогів. Звичайно, на реалізацію такого завдання викладач витратить більше часу, але і результат буде кращим. Здобувачі освіти зацікавляться предметом вивчення та способом подачі матеріалу і в майбутньому будуть активно його використовувати.

Головними перевагами інтерактивного навчання є: глибоке вивчення матеріалу, зацікавленість та активність здобувачів освіти, творчий підхід, навички співдії, педагог стає модератором та лідером. До недоліків таких методів належать: часова затратність для викладача під час розробки завдань, передбачення інструктажів для всіх вправ, нерозуміння студентами межі між традиційною та ігровою освітою, що порушує дисципліну (Виноградова, 2019: 41-42). Пропонувати нетрадиційні технології не варто на кожному занятті. Краще на початку семестру обрати теми, на яких реально використати такі види роботи. Нехай для здобувачів освіти це буде своєрідною родзинкою, яка урізноманітнить дисципліну. У порівняння з традиційними методами, інтерактивні мають бути менш контрольовані викладачем (хід практичної чи лабораторної), спонукати до самостійного пошуку інформації, направлятись завжди на результат.

Для того, щоб ефективно використати на своєму занятті інтерактивні методики вчителю / викладачу варто продукувати комфортну атмосферу (толерантність та позитив), врахувати місце проведення (клас / аудиторія чи online), підготувати допоміжні матеріали (картки, зображення, відеоматеріали), оголосити напередодні правила поведінки (пояснення формальної атмосфери в ігрових формах), орієнтуватись на творчий підхід; спонукати здобувачів освіти до змагання, а тим самим до активності тощо (Галацин, Хом'як, 2019: 39-43).

У педагогічних закладах вищої освіти України готують майбутніх вчителів різних спеціальностей. Всі вони мають досконало володіти державною мовою (вчителі іноземних ще й іншими), вміти комунікувати. Відсутність навичок спілкування перекреслить всі отримані знання для майбутнього фахівця.

Висновки

Таким чином, серед всіх компетентностей філологів комунікативна має бути однією з перших. Вміння доречно і правильно говорити тільки підкреслить високі знання та навички. Страх чи невміння висловитись не може бути присутнім у гарного фахівця-мовника чи будь-якого іншого педагога. Періодичне використання інтерактивних (нетрадиційних) технологій навчання (кооперація, моделювання, дискусії, колективно-групова робота) допоможуть здобувачам освіти навчитись не боятись висловлюватись перед публікою. Тільки через практичні вправи можна опанувати теорію.

У Законі України "Про вищу освіту" (2014 р.), Стандартах вищої освіти України (бакалаврського та магістерського рівнів) (2017 р.), освітніх програмах дисциплін педагогічних закладів вищої освіти України комунікативна компетентність має бути прописана першою. Лише так нинішні викладачі зрозуміють її першочерговість і надважливість у підготовці студентів.

Список використаних джерел

1. Арістова Н.О. Формування комунікативної компетентності майбутніх філологів на засадах реалізації положень партисипативно-інтерактивного підходу. Інноваційні технології в науці та освіті. Європейський досвід: матеріали Міжнародної конференції, м. Відень, Австрія, 21-24 листопада 2017 р. С. 17-23.

2. Вакуленко К.Р Застосування інтерактивних методів навчання під час вивчення української мови з іноземними студентами. Інноваційні ініціативи організації навчання іноземних здобувачів вищої освіти: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Харків, квітень 2020 р. / Харківський національний університет міського господарства ім. О. Бекетова. С. 24-26.

3. Виноградова Т.І. Порівняльний аналіз традиційного та інтерактивного видів навчання. Філософські обрії сьогодення: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Херсон, 2019 р. / Херсонський державний аграрно-економічний університет, 2019. С. 40-44.

4. Галацин К., Хом'як А. Інтерактивні технології формування комунікативної культури майбутніх фахівців у процесі вивчення англійської мови: навчально-методичний посібник. Луцьк: Вежа-Друк, 2019. 160 с.

5. Заблоцька Л., Мелещенко В., Черній Л. Вивчення іноземних мов з використанням інтерактивних технологій у ЗВО. Вісник Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Серія: "Педагогічні науки". 2022. № 3. С. 10-20.

6. Закон України "Про вищу освіту" від 1 липня 2014 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text (дата звернення 20.05.2023)

7. Закон України "Про освіту" від 5 вересня 2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення 20.05.2023)

8. Липчанко-Ковачик О.В. Підготовка майбутніх бакалаврів-філологів до використання інтерактивних технологій у професійній діяльності: дис. на здобуття канд. пед. наук: 13.00.04. Рівне: Національний університет водного господарства та природокористування, 2016. 300 с.

9. Стандарт вищої освіти України: другий (магістерський) рівень, галузь знань 03 Гуманітарні науки, спеціальність 035 "Філологія" від 20 червня 2019 р. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20 standarty/2019/06/25/035-filologiya-magistr.pdf (дата звернення: 20.05.2023).

10. Стандарт вищої освіти України: перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 03 Гуманітарні науки, спеціальність 035 "Філологія" від 20 червня 2019 р. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20 standarty/2021/07/28/035-Filolohiya-bakalavr.28.07-1.pdf (дата звернення: 20.05.2023).

11. REFERENCES

12. Aristova, N.O. (2017). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh filolohiv na zasadakh realizatsii polozhen partysypatyvno-interaktyvnoho pidkhodu [Formation of communicative competence of future philologists on the basis of implementation of the provisions of the participatory-interactive approach]. Innovatsiini tekhnolohii v nautsi ta osviti. Yevropeiskyi dosvid: materialy Mizhnarodnoi konferentsii - Innovative technologies in science and education. European experience: materials of the International Conference. (pp. 17-23). Viden [in Ukrainian].

13. Halatsyn, K. & Khomiak, A. (2019). Interaktyvni tekhnolohii formuvannia komunikatyvnoi kultury maibutnikh fakhivtsiv u protsesi vyvchennia anhliiskoi movy [Interactive technologies for the formation of communicative culture of future specialists in the process of learning English]. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

14. Lypchanko-Kovachyk, O.V. (2016). Pidhotovka maibutnikh bakalavriv-filolohiv do vykorystannia interaktyvnykh tekhnolohii u profesiinii diialnosti [Preparation of future philology bachelors for the use of interactive technologies in professional activities]. Candidate's thesis. Rivne: NUVHP [in Ukrainian].

15. Standart vyshchoi osvity Ukrainy: druhyi (mahisterskyi) riven, haluz znan 03 Humanitarni nauky, spetsialnist 035 "Filolohiia" [Standard of higher education of Ukraine: second (master's) level, field of knowledge 03 Humanities, specialty 035 "Philology"]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20 standarty/2019/06/25/035-filologiya-magistr.pdf [in Ukrainian].

16. Standart vyshchoi osvity Ukrainy: pershyi (bakalavrskyi) riven, haluz znan 03 Humanitarni nauky, spetsialnist 035 "Filolohiia" [Standard of higher education of Ukraine: first (bachelor) level, field of knowledge 03 Humanities, specialty 035 "Philology"].(n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni%20 standarty/2021/07/28/035-Filolohiya-bakalavr.28.07-1.pdf [in Ukrainian].

17. Vakulenko, K.R. (2020). Zastosuvannia interaktyvnykh metodiv navchannia pid chas vyvchennia ukrainskoi movy z inozemnymy studentamy [The use of interactive teaching methods when studying the Ukrainian language with foreign students]. Innovatsiini initsiatyvy orhanizatsii navchannia inozemnykh zdobuvachiv vyshchoi osvity: materialyMizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Innovative initiatives of the organization of training offoreign students of higher education: materials of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 24-26). Kharkiv [in Ukrainian].

18. Vynohradova, T.I. (2019). Porivnialnyi analiz tradytsiinoho ta interaktyvnoho vydiv navchannia [Comparative analysis of traditional and interactive types of education]. Filosofski obrii sohodennia: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Philosophical horizons of today: materials of the International Scientific and Practical Conference. (pp. 40-44). Kherson [in Ukrainian].

19. Zablotska, L., Meleshchenko, V., Chernii, L. (2022). Vyvchennia inozemnykh mov z vykorystanniam interaktyvnykh tekhnolohii u ZVO [Learning foreign languages using interactive technologies in secondary schools]. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu im. B. Khmelnytskoho. Seriia: "Pedahohichni nauky" - Bulletin of the Cherkasy National University named after B. Khmelnytskyi. Series: "Pedagogical Sciences", 3, 10-20 [in Ukrainian].

20. Zakon Ukrainy "Pro osvitu" [Law of Ukraine "On Education"]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

21. Zakon Ukrainy "Pro vyshchu osvitu" [Law of Ukraine "On Higher Education"]. (n.d.). zakon.rada.gov. ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru