Деякі аспекти використання методу візуалізації під час викладання іноземної мови в військовому ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Деякі аспекти використання методу візуалізації під час викладання іноземної мови в військовому ВНЗ

Встановлено, що за допомогою візуалізації розвиваються навички аналітичного, критичного, планувального та творчого мислення. Описані можливості, які надає цей метод: багаторазове використання; структурування проектів; узагальнення матеріалів для читання та зберігання лексики, а також для допомоги у вирішенні проблемних ситуацій, прийнятті рішень, плануванні досліджень і мозкових штурмів. Узагальнені види роботи, під час яких слід використовувати метод візалізації, а саме: для індивідуальної, парної та групової роботи курсантів; на будь-якому етапі заняття, від актуалізації знань до оцінювання досягнень студентів. Підкреслено, що оскільки більшість графічних органайзерів містять короткі слова чи фрази, а іноді й малюнки, їх можна використовувати для курсантів усіх рівнів володіння мови.

Окреслено можливі шляхи покращення навчання іноземної мови за допомогою методу візуалізації спеціально розробленими інструментами в Інтернеті в умовах інтенсифікації викладання мови. Показано, що використання візуалізації розвиває пізнавальний інтерес курсантів, дає можливість створити позитивний емоційний фон на занятті, полегшує реалізацію міжпредметних зв'язків у навчанні. Виявлено, що візуалізація є потужним дидактичним інструментом, застосування якого має бути мотивованим, педагогічно доцільним, методичне підкріпленим. Зазначено, що проблема підготовки викладачів до ефективного використання технологій візуалізації в педагогічній діяльності є перспективним напрямком подальших наукових досліджень.

Ключові слова: технології візуалізації, дидактичні аспекти, навчальний процес, пізнавальний процес, інформаційно-комунікаційні технології.

Some aspects of using visualization method during teaching a foreign language in a military higher education institution

Irinа Bеrеznеvа, Senior Teacher at the Department of Foreign Languages National Academy of the National Guard of Ukraine

Key words: visualization technologies, didactic aspects, learning process, cognitive process, information and communication technologies.

Постановка проблеми

Сучасна система підготовки фахівців вищої освіти враховує всі загально дидактичні принципи та спирається на сучасні підходи до організації професійної освіти. Особливої уваги потребує підготовка військових фахівців, перед якими поставлено низку нових завдань: від докорінних змін у військовій доктрині, повного оновлення технічного оснащення до переформатування умов підготовки військових кадрів з урахуванням передового світового досвіду. За таких умов посилилися вимоги й до вивчення іноземної мови, що дає змогу майбутнім офіцерам більш ефективно виконувати професійні обов'язки, бути в контексті сучасних вимог до озброєння, розв'язання воєнних конфліктів, планування стратегій співпраці з іншими військовими підрозділами. Процес навчання іноземної мови у військових ЗВО набуває ознак інноваційної освіти, бо потребує використання сучасних форм роботи, які дають курсанту можливість професійної й особистісного розвитку. У зв'язку із цим виникає необхідність узагальнення результатів наукового пошуку щодо цілеспрямованого застосування засобів наочності, зокрема візуалізації та розкриття потенційних його можливостей у процесі вивчення іноземної мови курсантами військових закладів вищої освіти, що засвідчує актуальність обраної теми.

Аналіз досліджень

Ретроспективний аналіз результатів наукових напрацювань кінця ХХ початку ХХІ століття у контексті унаочнення інформаційного контенту та відповідної підготовки фахівців виявив психологічний і теоретико-методичний напрями досліджень, де розглянуто нейрофізіологічні основи теорії зорового сприйняття (Р. Арнхейм, П. Гальперін, В. Крутецький та ін.), психологічні особливості технологій візуалізації та її вплив на мислення людини (Т Бьюзен), теоретико практичні аспекти візуального мислення (Л. Занков, В. Зінченко, Н. Манько, О. Набока, О. Пєскова, С. Сергєєв, В. Шаталов та ін.), теоретико-методичні засади когнітивної візуалізації (В. Рєзник, В. Далінгер та ін.), проблеми унаочнення навчального матеріалу (П. Блонський, Л. Занков, Т/ Ільїна, В. Маркін, Г Щукіна та ін.), психолого-педагогічні і дидактичні аспекти реалізації візуального підходу у навчанні математики, інформатики та інших дисциплін (В. Далінгер, О. Єрилова, О. Князєва і ін.), ефективність технологій когнітивної візуалізації у дистанційному навчанні (О. Кондратенко).

Значний внесок у теорію сприйняття і засвоєння різних видів інформації, зокрема вплив на органи чуття аудіовізуальної інформації, внесли В. Беспалько, Л. Виготський, А. Леонтьєв, Н. Тализіна, І. Якиманська та інші. Питання розробки засобів мультимедійної візуалізації розглядаються в роботах М. Бєляєва, Л. Зайнутдинової, Р. Краснової, К. Кречетнікова, А. Солового, Л. Чуксиної. Проблема розгляду інфографіки, як інструменту технології інформатизації та візуалізації, певною мірою розроблялася такими науковцями, як Д. Желязни, В. Лаптєв, Н. Смір- нова, В. Тулупов, E. Tufte, M. Friendy, J. Lankow, J. Ritchie, R. Crooks та інші.

Мета статті полягає у всебічному розкритті поняття «візуалізація», яка є одним з головних чинників ефективності засвоєння навчального матеріалу, а також аналізі можливостей використання сучасних засобів, прийомів та технологій візуалізації в освітньому процесі сучасного вищого військового закладу.

Виклад основного матеріалу

Інформатизація освіти позначилася на традиційних підходах у навчанні: крім впровадження технічних новацій, використання інтернет-мереж, залучення інтерактивних технологій, особливу увагу дослідники стали приділяти особливостям використання спеціалізованих програмних засобів для відтворення навчального матеріалу. Появилися нові терміни «візуалізація» і «візуальна підтримка», які відбивають різноманітні способи залучення інформаційних технологій у процес навчальної діяльності. Термін «візуалізація» походить від латинського «visualis» - те що сприймається очима, наочний, і тому наукове середовище трактує візуалізацію як всякий спосіб забезпечення наочної реальності. Беручи до уваги, що основоположні погляди на сприйняття наочності як базового принципу навчання довго не переглядалися, то з появою мультимедійних засобів навчання питання реалізації наочності навчального матеріалу придбали нову якість.

Сучасні технології мультимедіа є одним з перспективних напрямів інформатизації навчального процесу. Вони поєднують у собі могутні освітні ресурси, які мають можливість забезпечити формування та прояву ключових компетен- цій викладача, до яких належать, у першу чергу, інформаційна і комунікативна. Відзначаємо, що мультимедійні технології відкривають принципово нові методичні підходи у системі вищої освіти за допомогою візуальних ефектів під керуванням інтерактивного програмного забезпечення. З використанням сучасних технічних і програмних засобів вони дозволяють поєднувати чи відокремлювати текст, звук, графіку, фото, відео в одній цифровій демонстрації. Тому саме мультимедійні технології повинні бути основоположними у викладанні як іноземних мов для розвитку умінь візуалізувати навчальний матеріал, так і інших предметів, що надає більше можливостей для покращення процесу викладання та навчання іноземній мові курсантам військових ВНЗ.

Сучасне трактування візуалізації надається як процесу представлення даних у вигляді зображення з метою максимальної зручності їх розуміння; надання досяжної форми будь-якому об'єкту, суб'єкту, процесу тощо. Але інше визначення візуалізації дає А. А. Вербицький: «Процес візуалізації - це згортання розумових змістів в наочний образ; бувши сприйнятим, образ може бути розгорнутий і служити опорою адекватних розумових і практичних дій» (Вербицький, 1991: 1). Таким чином автор розводить такі поняття, як «візуальний», «візуальні засоби», від понять «наочний», «наочні засоби». У дослідженнях А. В. Полякової розкривається роль візуалі- зації як могутнього фактору актуалізації різних видів мислення та пам'яті здобувачів освіти. Автор зазначає, що візуалізація дозволяє актуалізувати образне, асоціативне та інші види мислення, доповнює і розвиває слухове сприйняття у вербальному навчанні, активізує різні види пам'яті - словесно-логічну, наочно-образну, емоційну та ін. (Полякова, 2012: 2). Головним і важливим наслідком такого впливу є те, що це стимулює в курсантів осмислення, узагальнення, уточнення сприйманих образів, забезпечує повноту і цілісність їх сприйняття. Щодо тлумачення терміна «наочність», то науковець О. Бабич запевняє, що «наочність ототожнюється з образом навчального об'єкта у свідомості суб'єкта навчання» (Бабич, 2014: 3). Отже, це може бути не тільки деяке зображення, яке характеризує навчальний об'єкт, а й певне психічне утворення, яке виникає у свідомості індивіда при згадці про учбовий об'єкт. Тлумачення терміна «візуалізація» передбачає процес створення зорового образу, тоді як термін «наочність» асоціюється вже зі сформованим чином навчального об'єкта (Семеніхіна, 2014: 5).

Це дає підстави стверджувати, що поняття візуалізації навчального матеріалу виходить за рамки, окреслені терміном «наочність». Не можна ототожнювати поняття «наочність» і «візуалізація» в сучасних викладах цих термінів. А.Г. Баришкін звертає увагу на те, що під час сприйняття навчального матеріалу з використанням візуалізації людина може охопити єдиним поглядом всі компоненти, що входять в ціле, простежити можливі зв'язки між ними, провести категоризацію за ступенем значущості, спільності. Все це, на думку дослідника, є основою для більш глибокого розуміння сутності нової інформації, полегшує встановлення нових зв'язків між особистим досвідом як студентів, так і курсантів, і змістом дуже далеких від нього абстрактних знань і служить засобом їх конкретизації (Баришкін, 2005: 2). Багато авторів ототожнюють поняття «наочний» та «візуальний», проте дані поняття відрізняються. Із приводу цього наша думка співпадає з думкою Манько Н.М., яка зазначає, що спостереження «видимого», тобто наочного дидактичного засобу, процес пасивний, за якого «дослідник знаходиться поза досліджуваного об'єкта, вивчає його як би з боку, не втручаючись, не змінюючи його, а лише споглядаючи. Дослідниця пише, що в педагогічному значенні поняття «наочний» завжди передбачає подання готового образу, заданого ззовні, а не того образу, що народжується і виноситься з внутрішнього плану діяльності людини (Манько, 2009: 5). Тобто ми бачимо, що візуалізація - це активний процес винесення зі внутрішнього плану у зовнішній продуктів мозкової інтелектуально-розумової діяльності. Н.М. Манько зазначає, що феномен візуалізації «поглиблює загальноприйняте уявлення про наочне сприйняття як обов'язково зри- мий процес, який може альтернативно будуватися на основі слухових, дотикових та інших відчутті, які трансформуються в мисле образи внутрішнього плану діяльності і, у свою чергу, можуть виноситися в зовнішній план у вигляді структуро- ваних образно-смислових конструкцій» (Манько, 2009: 5). Виходячи з цього, ми встановимося на тому, що наочне спостереження - це пасивний процес, а візуалізація є активним процесом.

Ціллю сучасного навчання є людина із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому важливо, щоб процес формування такої особистості проходив активно на учбових заняттях особливо під час навчання іноземній мові курсантів ВВНЗ. Викладач має вмотивувати курсантів до вивчення іноземної мови шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, заохотити їх засобами використання таких форм, методів навчання, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення курсантів, а саме візуалізувати навчання, починаючи з постановки мети заняття і закінчуючи оцінками за заняття. Ми вважаємо, що використання методу візуалізації навчання надають такі переваги, як:

- отримання інформації;

- раціоналізація форм представлення навчальної інформації;

- підвищення наочності, конкретизація понять, явищ, подій;

- розумна організація та направлення сприйняття;

- збагачення кола уявлень курсантів, задовольняння їх допитливості;

- найповніше відповідання науковим і культурним інтересам і запитам курсантів;

- створення емоційного ставлення курсантів до навчальної інформації;

- підсилення інтересу курсантів до навчання шляхом застосування оригінальних, нових конструкцій, технологій, машин, приладів, військової техніки;

- активізація пізнавальної діяльність курсантів, сприяння свідомому засвоєнню матеріалу, розвитку мислення, просторової уяви, спостережливості;

- є засобом повторення, узагальнення, систематизації та контролю знань;

- якнайкраще ілюструє зв'язок теорії з практикою;

- створює умови для використання найбільш ефективних форм і методів навчання і виховання, реалізації основних принципів цілісного педагогічного процесу і правил навчання (від простого до складного, від близького до далекого, від конкретного до абстрактного);

- економить навчальний час, енергію викладача та курсантів за рахунок ущільнення навчальної інформації та прискорення темпу.

Все це досягається завдяки певним особливостям використання візуалізації:

- інформаційна насиченість;

- можливість долати існуючі часові та просторові межі;

- можливість глибокого проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів;

- показ досліджуваних явищ у розвитку, динаміці;

- реальність відображення дійсності;

- виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість.

Сьогодні відома значна кількість візуальних засобів передачі інформації: інтерактивна дошка, плакати, схеми та мультимедійний проектор, збірні візуальні засоби (магнітні та шпилькові дошки), демонстраційні моделі, монітор комп'ютера тощо. Для підвищення пізнавального процесу будь-яка форма візуалізації інформації має містити елементи проблемності. Завдання викладача - використовувати такі форми візуалізації, які не тільки доповнили б словесну інформацію, але й самі були носіями інформації. Чим більше проблемності в візуальній інформації, тим вищий ступінь розумової активності курсанта.

Нині існує доволі широкий спектр форм візуалізації навчального матеріалу як електронних так і фізичних. Наведемо приклад лише деяких електронних:

- комп'ютерні презентації;

- флеш-анімації;

- відео / аудіо матеріали;

- зображення;

- діаграми;

- схеми;

- графіки;

- інтелект-карти тощо.

Якщо під час презентації вищезазначені форми візуалізації навчання було вже багато написано, ми зупинимось на інтелект-картах, або Mind maps. На сучасному етапі розвитку технологій візуалізації все більшого розповсюдження набувають інтелект-карти, або карти знань. Карти знань - це схеми, які наочно подають різні завдання, тези, взаємопов'язані та об'єднані якоюсь спільною ідеєю. Термін «карта знань», або «інтелектуальна карта» належить Тоні Б'юзену, який чимало зробив для просування технології використання таких карт в освіті й управлінні, а також спростив способи їх створення.

Mind maps (карта пам'яті, ментальна карта, карта думок, інтелект-карта тощо) - спосіб організації інформації так, щоб мозку було максимально легко працювати з нею. За допомогою цієї технології можна навчитися мислити курсантів абсолютно по-новому, використовуючи потенціал обох півкуль мозку. Основна ідея полягає в оформленні думок та висновків у зручній формі деревоподібної схеми. Така форма роботи дозволяє задіяти одразу обидві півкулі мозку: наявність графічних знаків та символів активує ліву, а образні картини та кольори - праву. Саме візуалізація такого типу дає можливість миттєво побачити курсантам основну ідею та її складові частини. А дивлячись на ключові слова, що супроводжуються графічними позначками, курсанти мають змогу інтуїтивно здогадатися, про що саме йдеться.

Ментальні карти є зручною і ефективною технікою візуалізації мислення курсантів та альтернативного запису, це одна з технологій роботи з інформацією, спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Їх використання в освітньому процесі є досить результативним, оскільки вони допомагають у вирішенні будь-яких завдань. Спосіб подачі та засвоєння навчального матеріалу з використанням інтелект-карт має багато переваг перед звичайними загальноприйнятими способами.

Переглянувши електронні ресурси, ми узагальнили такий набір ресурсів, які б сприяли використанню візуалізації на заняттях з іноземної мови в ВВНЗ:

1. Сервіс ThingLink, який дозволяє додавати додаткову інформацію до фото або картинок за допомогою посилань, тим самим створювати інтерактив.

2. Платформа Visme для створення презентацій, анімацій, банерів, інфографіки, звітів, форм і іншого візуального контенту. Програма містить багато безкоштовних шаблонів для інфографіки, а також сотні безкоштовних зображень, що зроблять презентацію яскравою та цікавою.

3. Easel.ly, який використовує інтерфейс перетягування, що максимально спрощує його використання і робить процес створення інфографіки інтуїтивним і зручним.

4. Google Charts. За допомогою Google Charts можна створити різноманітні форми візуалізації.

5. Venngage. Ще один цікавий сервіс для створення звітів, плакатів, афіш та інфографіки за допомогою перетягування елементів шаблону.

Висновки. Таким чином, метод візуалізації навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань, що стоять перед викладачами вищих військових НЗ:

- забезпечення інтенсифікації навчання курсантів;

- активізації навчальної та пізнавальної діяльності курсантів;

- формування і розвиток критичного і візуального мислення;

- образного представлення знань і навчальних дій;

- передачі знань та розпізнавання образів;

- підвищення візуальної грамотності та візуальної культури тощо.

Сьогодні, коли дуже широко використовуються різноманітні візуальні засоби передачі інформації: дошка, плакати, схеми та мультимедійний проектор, збірні візуальні засоби, демонстраційні моделі, комп'ютери, інтерактивні дошки, тощо, на наш погляд, одним із найефективніших інструментів викладача іноземної мови є карта знань - Mind map, або Карта знань. Карта знань дозволяє:

- поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова і образи;

- генерувати ідеї;

- надихнути на пошук рішення;

- продемонструвати концепції і діаграми;

- аналізувати результати або події;

- структурувати план.

Карта знань дає викладачу можливість цілісно оглянути тему заняття. Вона вказує на різновиди діяльності курсантів та очікувані результати цієї діяльності. Метод карт-пам'яті розвиває логіку та вміння згортати весь навчальний матеріал до самого найважливішого, підвищує якість та інтенсивність навчання, тренує пам'ять. Крім того, використовуючи учбові матеріали, підготовлені засобами візуалізації, можна підготувати цікаві виступи, провести наукові дискусії, вікторини. Заняття з англійської мови у військових ВНЗ, побудовані засобами візуалізації, чіпляють й утримують увагу курсантів від першої до останньої хвилини.

візуалізація освітній військовий

Список використаних джерел

1. Бабич О. До питання про співвідношення понять наочність і візуалізація. Фізико-математична освіта. 2014. № 2(3). С. 47-53.

2. Барышкин А.Г Основные параметры визуализации учебной информации.

3. Бьюзен Т.Г. Супермышление. Минск : Попурри, 2003. 420 с.

4. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. Москва: Высш. шк., 1991. 207 с.

5. Манько Н/М. Використання елементів навчально-дослідницької діяльності в процесі викладання інформатики. Комп'ютер у школі та сім'ї. 2009. № 1. С. 44-49.

6. Полякова Е.В. Визуализация как эффективный метод представления информации в сознании человека. Тамбов : Грамота, 2012. № 4(59). C. 180-181.

7. Семеніхіна О. Уміння візуалізувати навчальний матеріал засобами мультимедіа як фахова компетентність учителя. Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія «Педагогіка. Соціальна робота». Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла». Вип. 33. 2014. С. 176-179.

8. MacQuarrie Ashley. Infographics in Education. July 10, 2012.

9. Smiciklas M. The Power of Infographics: Using Pictures to Communicate and Connect with Your Audience. Indianapolis, USA. 2012.

References

1. Babych O. Do pytannia pro spivvidnoshennia poniat naochnist i vizualizatsiia [On the question of the relationship between the concepts of clarity and visualization]. Fizyko-matematychna osvita. 2014. № 2(3). S. 47-53. [in Russiаn].

2. Baryishkin A.G. Osnovnyie parametryi vizualizatsii uchebnoy informatsii [in Russiаn].

3. Byuzen T.G. Supermyishlenie [Super thinking]. Minsk: Popurri, 2003. 420 s. [in Russiаn].

4. Verbitskiy A.A. Aktivnoe obuchenie v vyisshey shkole: kontekstnyiy podhod [Active Learning in Higher Education: A Contextual Approach]. M.: Vyissh. shk., 1991. 207 s. [in Russiаn].

5. Manko N.M. Vykorystannia elementiv navchalno-doslidnytskoi diialnosti v protsesi vykladannia informatyky [The use of elements of educational and research activities in the teaching of computer science]. Kompiuter u shkoli ta simi. 2009. № 1. S. 44-49. [in Ukтаiniаn].

6. Polyakova E.V. Vizualizatsiya kak effektivnyiy metod predstavleniya informatsii v soznanii cheloveka [Visualization as an effective method of presenting information in the human mind]. Tambov: Gramota, 2012. № 4 (59). C. 180-181. [in Russiаn].

7. Semenikhina O. Uminnia vizualizuvaty navchalnyi material zasobamy multymedia yak fakhova kompetentnist uchytelia [Ability to visualize educational material by means of multimedia as a professional competence of a teacher]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu: Seriia «Pedahohika. Sotsialna robota». Uzhhorod: Vydavnytstvo UzhNU «Hoverla». Vyp. 33. 2014. S. 176-179. [in Ukтаiniаn].

8. MacQuarrie Ashley. Infographics in Education. July 10, 2012.

9. Smiciklas M. The Power of Infographics: Using Pictures to Communicate and Connect with Your Audience. Indianapolis, USA. 2012.

Размещено на Allbest.ru