Особливості професійного мислення як ресурсу подолання емоційної нестійкості у педагогічній професії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості професійного мислення як ресурсу подолання емоційної нестійкості у педагогічній професії

Ірина Якимчук

кандидат психологічних наук, доцент, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Статтю присвячено аналізу взаємозв'язку та особливостей професійного мислення та емоційної нестійкості у педагогів. Показано, що надситуативність мислення негативно корелює з емоційною нестійкістю, а ситуативність мислення -- позитивно. Зазначено, що емоційна нестійкість яскравіше виражене у лікарів. За високої оперативності аналізу зменшується емоційна залученість у роботу, а за збільшення глибини аналізу посилюється емоційне вигорання. Отримані результати щодо парціального взаємозв'язку компонентів професійного мислення та показників емоційної нестійкості можуть бути використані як аргументи авторської позиції щодо можливості ефективного використання мислення як когнітивного ресурсу для розв'язання актуальних практичних завдань.

Ключові слова: професійне мислення; емоційної нестійкість; педагоги; емоційна залученість; когнітивний ресурс.

Iryna YAKYMCHUK

FEATURES OF PROFESSIONAL THINKING AS A RESOURCE FOR OVERCOMING EMOTIONAL INSTABILITY IN THE TEACHING PROFESSION

The article is devoted to the analysis of the relationship and features ofprofessional thinking and emotional instability in teachers. The demands of practical social and psychological support of representatives of ''person-to-person'' professions in the period of military-political and socio-economic instability have led to the consideration of emotional instability from the standpoint of the relationship with professional thinking, which is able to introduce new professional and personal meanings into the process of activity, thereby becoming a cognitive resource. It is shown that supra-situational thinking negatively correlates with emotional instability, and situational thinking -- positively. It is noted that emotional instability is more pronounced in doctors. It has been found that the adequacy and sufficiency of the analysis of a problem situation are positively related to self-assessment ofprofessional success and self-satisfaction, and the validity -- to the ability to cope with the experience of psychotraumatic circumstances. The high efficiency of the analysis decreases emotional involvement in work, and the increase in the depth of the analysis increases emotional burnout. The obtained results on the partial relationship between the components of professional thinking and indicators of emotional instability can be used as arguments for the author's position on the possibility of effective use of thinking as a cognitive resource for solving actual practical problems. It is shown that the resourcefulness of professional thinking can be considered as an indicator that prevents the manifestations of emotional instability, which makes it possible to outline the resource functions ofprofessional thinking, which are manifested in further cognitive and reflective events. In-depth analysis of the situation and argumentation of the used methods of action are associated with a reduced emotional background during the experience of psychotraumatic situations.

Key words: professional thinking; emotional instability; teachers; emotional involvement; cognitive resource.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Дослідження показують, що емоційне вигорання у професіях типу «людина - людина» пов'язане зі специфікою самої діяльності та із трансформаціями у психологічній системі діяльності, що забезпечує ефективне розв'язання професійних завдань: поява високої відповідальності за інших людей, необхідність збереження працездатності й інтелектуального напруження в екстремальних умовах, забезпечення високої інтенсивності спілкування, значущість оперативного ухвалення рішень у різноманітних проблемних ситуаціях, які безперервно виникають [1; 2]. Крім мезачинників, мегачинники середовища - події планетарного масштабу, пов'язані із повномасштабною російською агресією, - сприяли появі нових соціальних умов реалізації професійної діяльності українських фахівців, що підсилило їхнє емоційне вигорання, з якими необхідно справлятися не лише на формально-процедурному, а й на когнітивно- емоційному рівнях.

Аналіз досліджень та публікацій

Проблематика як емоційної стійкості, емоційного вигорання, так і професійного мислення не є принципово новою, їхньому дослідженню присвячені праці багатьох вчених (J. Себоїіпе. R. Вепїаіі, B. РагЬег, L. Ргіейтап, J. Mаlаnоwskі, L'. Spaniol та ін.). В Україні їй присвятили свої праці І. Аршава, І. Ващенко, С. Кузікова, М. Міщенко, C. Миронець, О. Санникова та ін. Водночас видозміна соціально- психологічних чинників, що зумовлюють емоційну нестійкість і надалі емоційне вигорання, стимулює пошук додаткових ресурсних можливостей суб'єкта діяльності, серед ключових з яких можна розглядати активізацію можливостей професійного мислення у ситуаціях комунікації та взаємодії у професіях типу «людина - людина», що, своєю чергою, потребує доповнення даних про його ресурсність в аспекті подолання емоційної нестійкості серед фахівців соціономічного профілю, до яких належать, зокрема, і педагоги.

Формулювання цілей статті

Мета статті - емпірично дослідити та проаналізувати особливості взаємозв'язку емоційної нестійкості та професійного мислення серед педагогів.

Виклад основного матеріалу

Професійне мислення та його ресурсні функції можуть надавати можливості для подолання емоційного вигорання у групах професій соціономічного типу. Це передбачає доведення кількох гіпотез: по-перше, про існування відмінностей у проявах емоційного вигоряння та компонентах професійного мислення у професіях однієї групи - соціономічної, але різних типів праці - перетворювальної та гностичної (неочевидність, але необхідність доказу цієї гіпотези обґрунтовано використанням складових метасистемного підходу та застосуванням методу експлікації, який надає можливість опосередковано зрозуміти ресурсну функцію мислення через аналіз ресурсних можливостей емоційної сфери).

У дослідженні взяли участь 110 осіб. З них: 50 педагогів основної та старшої школи (вік: М(х)=47,20; SD=10,5; стаж: М(х)=24,10; SD=9,14) і 60 лікарів-терапевтів (вік: М(х)=42,50; SD=11,1; стаж:

М(х)=21,90; SD=10,40), в обох вибірках співвідношення чоловіків і жінок 24% до 76%.

Інструментарій дослідження: Методика діагностики емоційного вигоряння (В. Бойко); Методика діагностики професійного вигоряння (К. Маслач, С. Джексон, в адаптації Н. Водоп'янової); авторський метод ретроспективного опису та прогностичного самоаналізу обстежуваним проблемної ситуації (І. Серафимович, М. Кашапов), який передбачає аналіз методом експертного оцінювання проблемних ситуацій, які мали місце у професійній діяльності суб'єкта, що надає можливість об'єднання феноменологічного аспекту із самоспостереженням. Експертна оцінка передбачала аналіз рівня професійного мислення за такими критеріями: надситуативності (М. Кашапов, І. Серафимович); психолінгвістичних характеристик (М. Кун); соціальної правильності (С. Гільманов); творчої спрямованості рішення (О. Осипова); описова статистика, коефіцієнт рангової кореляції Ч. Спірмена, U-критерій Манна-Уїтні, порядкова регресія з розрахунками в програмах SPSS (V.19 ) і Jamovi (V.2.3.18).

Можна припустити, що емоційне вигорання та його фази у різних типах соціономічних професій - гностичному та перетворювальному - можуть по-різному трансформуватися через вплив стресс-чинників макро- або мегасередовища, а не лише залежати від спеціалізації та стажу роботи, а також виконувати ресурсні функції на низькому та помірному рівнях вигоряння і не здійснюватися на високому рівні, що заважає ефективній діяльності. Згідно з цими даними гіпотеза щодо суттєвості відмінностей між педагогами та лікарями підтверджена частково (табл. 1), а саме: відмінності спостерігаються у деяких проявах емоційного вигорання у різних фазах:у фазі «напруження» - незадоволеність собою (р<0,01), у фазі «резистенція» - редукція професійних обов'язків (р<0,001), прояви яких у педагогів є значущо нижчими, ніж у лікарів, а також у факторі (субшкалі) - професійна успішність, що більшою мірою спостерігається у суб'єктів у педагогічної діяльності. Аналіз відмінностей у рівні професійного мислення у різних групах професій у сфері «людина - людина» засвідчив, що відмінності виявлено за компонентами професійного мислення: надситуативністю мислення загалом та за якостями мислення: адекватністю, оперативністю і достатністю аналізу, обґрунтованістю, а також за психолінгвістичними характеристиками, а саме: емоційним сприйняттям ситуації, що є достовірно вищими у педагогів (р<0,01) (табл. 2).

За результатами кореляційного аналізу (для усієї вибірки одразу) надситуативність мислення (r=-0,307, р<0,05) та її якості, які входять до елементно-когнітивного компонента (адекватність, оперативність і достатність аналізу), негативно пов'язані із незадоволеністю собою (r=-0,380, р<0,01, r=-0,298, р<0,05, r=-0,373, р<0,01) і позитивно - із професійною успішністю (r=-0,272, р<0,05).

«Переживання психотравмуючих обставин» позитивно пов'язане із потребою аргументувати й аналізувати ситуацію, що сталася, знаходити обґрунтування запропонованих способів розв'язання (r=0,354, р<0,01).

Глибина аналізу позитивно корелює з емоційним дефіцитом (r=0,286, р<0,05), резистенцією (r=0,276, р<0,05), виснаженням (r=0,273, р<0,05) і загальним рівнем емоційного вигорання (r=0,313, р<0,01). Іншими словами, виражений змістовний аналіз проблемних ситуацій, що відбуваються на тлі стомлення призводить до емоційної байдужості та ще глибшого емоційного виснаження, що можна пояснити із позиції поняття «метакогнітивна петля», яка передбачає, що максимальна міра свідомого контролю за розв'язанням різних миследіяльнісних завдань перешкоджає ефективній реалізації діяльності. Елементно-діяльнісний компонент (що містить дихотомічні критерії одночасно творчої спрямованості та соціальної правильності рішення) позитивно взаємопов'язаний із професійною успішністю (r=0,438, р<0,01, r=0,322, р<0,05). Елементно-метакогнітивний компонент негативно пов'язаний з емоційною відстороненістю (r=-0,383, р<0,01), а кількість пошукових дій зі знаходження способів виходу із ситуації має ще негативний зв'язок з емоційним дефіцитом (r=0,301, р<0,05), який передбачає діяльність суб'єкта «на автоматі».

Таблиця 1

Описові статистики для оцінок емоційного вигорання педагогів і лікарів, відмінності між ними