Размещено на http://allbest.ru

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

Досліджено питання готовності вчителя закладу загальної середньої освіти до інноваційної освітньої діяльності в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». Обґрунтовується необхідність впровадження системної роботи в закладі післядипломної педагогічної освіти щодо підготовки вчителів до інноваційної діяльності.

Мета статті є актуальна проблема визначення концептуальних засад підготовки вчителя до впровадження інновацій в освітній процес закладу загальної середньої освіти в сучасних умовах післядипломної педагогічної освіти.

Розроблено критерії оцінювання рівня готовності вчителя до інноваційної діяльності для здійснення діагностики готовності вчителя до впровадження інновацій. Проаналізовано, що впровадження інновацій в освітній процес є одним із напрямів інноваційної діяльності вчителя, яка спрямована на вирішення педагогічних завдань, які постійно змінюються та виникають в освітньому процесі.

Ключові слова: інновація, освітня інновація, інноваційна освітня діяльність, Нова українська школа.

інновації середня освіта вчитель післядипломна педагогічна

FEDIRKO Zhanna Volodymyrivna - candidate of pedagogical sciences, senior teacher of the department of theory and methods of secondary education of municipal institution «Kirovograd regional in-service tеасher training institute named after Vasyl Sukhomlynsky»

TEACHER PREPARATION FOR THE IMPLEMENTATION OF INNOVATIONS IN THE EDUCATIONAL PROCESS OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL

The question of the teacher's readiness of the general secondary education institution for innovative educational activities in the conditions of the implementation of the "New Ukrainian School" concept was investigated. The need to implement systematic work in the institution of postgraduate pedagogical education regarding the preparation of teachers for innovative activities is substantiated, where the basis of knowledge, skills and values necessary for the implementation of successful and effective innovative activities can be obtained by a modern teacher-practitioner, first of all, in an institution of postgraduate education, a training system in which built on andragogic principles.

The purpose of the article is the actual problem of defining the conceptual foundations of teacher training for the introduction of innovations in the educational process of a general secondary education institution in modern conditions of postgraduate pedagogical education.

Criteria for assessing the level of teacher readiness for innovative activities have been developed to diagnose the teacher's readiness to implement innovations. Where the motivational and value component expresses the degree of formation of interest and motivation in the field of application of innovative technologies in the teacher's professional activity; the intellectual- cognitive component provides for the formation of the teachers' knowledge system on innovative activities; the activity-creative component determines the readiness of teachers for innovative activities according to the level of formation of certain skills. the analytical-reflective component involves the readiness of teachers for innovative activities through the assessment of comprehension, self-analysis, critical thinking, reflection and correction of activity results.

For the successful implementation of innovative educational activities in the professional development programs of teachers of various specialties, lectures and practical classes are provided, dedicated to the search for educational innovations, adaptation to the conditions of the institution and their introduction into the educational process in the New Ukrainian School.

It has been found that the successful and effective implementation of innovations in the educational process of general secondary education institutions in the context of the implementation of the tasks of the "New Ukrainian School" concept is impossible without a trained teacher who understands its content aspects and sufficiently possesses the necessary general and professional competencies.

Keywords: innovation, educational innovation, innovative educational activity, New Ukrainian school.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Модель випускника Нової української школи містить три компоненти: 1) цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення; 2) патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини; 3) інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя [1]. Очевидно, що сформувати особистість учня-інноватора може лише вчитель-інноватор, який, з одного боку, розуміє їх сутність, а з другого - вміє їх створювати та результативно впроваджувати в освітній процес. Тому питання готовності вчителів до впровадження інновацій у Новій української школи стають все більш актуальними сьогодні.

Освітні інновації - новостворені (застосовані) або вдосконалені освітні, навчальні, виховні, психолого-педагогічні та управлінські технології, методи, моделі, продукція, освітні, а також технічні рішення у галузі освіти, що істотно підвищують якість, результативність та ефективність освітньої діяльності. Інноваційна освітня діяльність - діяльність, що спрямована на розроблення й використання у сфері освіти результатів наукових досліджень та розробок [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впровадження інновацій в освітній процес є одним із напрямів інноваційної діяльності вчителя - творчої діяльності, яка спрямована на вирішення педагогічних завдань, які постійно змінюються та виникають в освітньому процесі [5]. Питання підготовки вчителя до інноваційної діяльності висвітлені в працях дослідників (В. Вітюк, Л. Даниленко, В. Дивак, І. Зязюн, В. Камінська, В. Карамушка, А. Луцюк, В. Маслов, П. Олешко, В. Олійник, О. Пєхота, Н. Поліщук, Н. Протасова, Л. Пуховська, В. Пуцов, С. Сисоєва, Н. Ткачук, О. Цюняк А. Чміль та ін.). Ці дослідження стосуються переважно підготовки майбутніх учителів в освітньому процесі вищої освіти та педагогів, що працюють у закладах загальної середньої освіти, у процесі методичної роботи. Питання ж підготовки вчителів до інноваційної діяльності у закладах післядипломної освіти в контексті реалізації завдань концепції «Нова українська школа» досліджені недостатньо.

Мета статті. Спроба визначити концептуальні засади підготовки вчителя до впровадження інновацій в освітній процес закладу загальної середньої освіти в сучасних умовах післядипломної педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Неправильна організація впровадження інновації, непідготовленість педагогічних кадрів до інноваційної діяльності, негативне ставлення суб'єктів педагогічного процесу до нововведення, недостатнє матеріальне та фінансове забезпечення - це все впливає на дієвість педагогічної освітньої інновації.

Готовність до інноваційної діяльності «складається з наявності певного рівня сформованості у вчителя складників, що утворюють цю діяльність. З огляду на визначені специфічні особливості інноваційної діяльності, ґрунтуючись на результатах проведеного аналізу загальних питань професійно-педагогічного підготовки вчителя до інноваційної діяльності, ми дійшли висновку, що у структурі такої підготовки доцільно виділити складники: 1) мотиваційно- ціннісний; 2) інтелектуально-когнітивний; 3) діяльнісно-творчий; 3) аналітико-рефлексивний [4].

Таблиця 1 Критерії оцінювання мотиваційно-ціннісного складника готовності

Для здійснення діагностики готовності вчителя до впровадження інновацій можна скористатися розробленими нами раніше [5] критеріями оцінювання рівня готовності вчителя до інноваційної діяльності (табл. 1-4).

Мотиваційно-ціннісний складник дозволяє з'ясувати ставлення вчителя до використання інноваційних технологій. У цьому випадку слід взяти до уваги, що різна мотивація обумовлює різні рівні професіоналізму, готовності до саморозвитку вчителя. Мотиваційно-ціннісні критерії виражають ступінь сформованості інтересу й мотивації у сфері застосування інноваційних технологій у професійній діяльності вчителя (табл. 1).

Інтелектуально-когнітивний складник передбачає сформованість системи знань учителів з інноваційної діяльності. Показниками означеного критерію виступає нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності та теоретико- методичні засади проблем інноваційної діяльності (табл. 2).

Таблиця 2

Критерії оцінювання інтелектуально-когнітивного складника готовності

Критерії оцінювання діяльнісно-творчого складника готовності вчителів до інноваційної діяльності визначаються за рівнем сформованості певних умінь (табл. 3).

Таблиця 3\ Критерії оцінювання діяльнісно-творчого складника готовності

У критеріях оцінювання аналітико- рефлексивного складника готовності вчителів до інноваційної діяльності передбачається оцінка осмислення, самоаналізу, критичності мислення, рефлексії та корекції результатів діяльності (табл. 4).

Таблиця 4. Критерії оцінювання аналітико-рефлексивного складника готовності

Метою підготовки вчителя до впровадження інновацій в освітній процес ми вважаємо цілеспрямоване, науково обґрунтоване та системне формування його готовності до цього виду діяльності. Відповідно до поставленої мети вирішується питання про вибір методів навчання, серед яких, на нашу думку, найважливішими є активні та інтерактивні методи на основі застосування андрагогічних принципів, передусім таких: усвідомленості навчання, спільної навчальної діяльності, опори на досвід слухачів, індивідуалізації та диференціації навчання, контекстності навчання, актуалізації результатів навчання та можливості їх невідкладного застосування на практиці. Підґрунтям педагогічної підтримки є відносини рівноправності, рівноцінності, поваги й довіри між викладачем та слухачем. Науковий аналіз проблеми підготовки вчителів до інноваційної діяльності дає змогу ефективно побудувати процес такої підготовки за наявності низки педагогічних умов:-облік концептуальних основ формування інноваційної компетентності; -створення інноваційних ситуацій і ситуації успіху;-інтеграція аудиторної та самостійної роботи, забезпечення ролі викладача як фасилітатора та модератора. Зміст підготовки вчителя до інноваційної діяльності, на нашу думку, є компонентом змісту підвищення його кваліфікації, має теоретичну й практичну інформацію, необхідну для здійснення відповідних професійних функцій. Питання підготовки вчителів до впровадження інновацій мають розглядатися і в закладах вищої освіти, і в закладах загальної середньої освіти, проте, на нашу думку, основу знань, вмінь і цінностей, необхідних для здійснення успішної і результативної інноваційної діяльності сучасний вчитель-практик може отримати, передусім, у закладі післядипломної освіти, система навчання в якому побудована на андрагогічних засадах.

У програмах підвищення кваліфікації вчителів різних фахів слід передбачити лекції і практичні заняття, присвячені змістовим та процедурним аспектам інноваційної діяльності в Новій українській школі, питанням створення або пошуку освітніх інновацій, адаптації до умов закладу та впровадження їх в освітній процес. Метою викладання спецкурсу має бути: 1) поглиблення та систематизація знань сутності інновацій у Новій українській школі, розвиток умінь здійснення інноваційної освітньої діяльності; 2) сприяння розвитку у вчителів загальних компетентностей (передусім: здатність до прийняття ефективних рішень у професійній діяльності та відповідального ставлення до обов'язків, мотивування людей до досягнення спільної мети (лідерська компетентність) та здатність до генерування нових ідей, виявлення та розв'язання проблем, ініціативності та підприємливості (підприємницька компетентність) та професійних компетентностей(зокрема інноваційної) здатність застосовувати наукові методи пізнання в освітньому процесі, використовувати інновації у професійній діяльності, застосовувати різноманітні підходи до розв'язання проблем у педагогічній діяльності та рефлексивної (здатність здійснювати моніторинг власної педагогічної діяльності і визначати індивідуальні професійні потреби) [3]. При визначенні очікуваних результатів підготовки вчителів до впровадження інновацій ми намагалися врахувати всі компоненти готовності вчителя. Тому очікуваними результатами підготовки, на нашу думку, мають бути:

– значне удосконалення знань щодо теоретичних засад інноваційної діяльності;

– розвиток умінь щодо створення, експериментальної перевірки та впровадження інновації;

– значне піднесення рівня сформованості мотиваційно-ціннісного та аналітико-рефлексивного компонентів готовності вчителя до виконання основних завдань на всіх етапах інноваційної діяльності.

Пропонуємо передбачити такі професійні вимоги[5] до вчителів, що пройдуть підготовку до інноваційної освітньої діяльності:

– вільне орієнтування у вітчизняному законодавстві у сфері інноваційної освітньої діяльності; в проблемах її науково-методичного та організаційного забезпечення;

– вміння раціонально використовувати ідеї перспективного педагогічного досвіду з інноваційної освітньої діяльності та розробляти власні педагогічні технології;

– вміння організувати продуктивну педагогічну взаємодію в системі «учень-вчитель-батьки-учень» під час здійснення інноваційної освітньої діяльності;

– вміння прогнозувати результати інноваційної освітньої діяльності, аналізувати та оцінювати їх;

– вміння визначати напрями самоосвітньої діяльності з метою підвищення рівня професійної компетентності;

– володіє вміннями розробляти методичні матеріали з актуальних тем інноваційної освітньої діяльності на допомогу колегам.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Успішне та результативне впровадження інновацій в освітній процес закладів загальної середньої освіти у контексті реалізації завдань концепції «Нова українська школа» неможливе без підготовленого вчителя, який розуміє його змістові аспекти та достатньою мірою володіє необхідними загальними і професійними компетентностями. Потрібна підвищена увага до цих питань закладів післядипломної педагогічної освіти. На лекціях, практичних і семінарських заняттях у процесі навчання вчителів різних фахів за програмами підвищення кваліфікації слід обов'язково розглядати змістові та процедурні аспекти інноваційної діяльності, створення або пошуку освітніх інновацій, адаптації до умов закладу та впровадження їх в освітній процес. Доречною є розробка програми спецкурсу «Впровадження інновацій у закладі освіти» та його викладання з застосуванням андрагогічних принципів. Потрібно також систематично вивчати, узагальнювати та поширювати перспективний педагогічний досвід з проблем інноваційної діяльності в закладах освіти.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи, 2016. 40 с. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrains ka-shkolacompressed.pdf

2. Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності : затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 р. №522. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0946- 00#Text. (дата звернення 23.11.2022р.)

3. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» : затверджено Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 23.12.2020 р. №2736-20. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text. (дата звернення 23.11.2022р.)

4. Федірко Ж.В. Модель підготовки вчителів географії до інноваційної діяльності у системі післядипломної педагогічної освіти. Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Педагогічні науки. 2012. Вип. 112. С. 346-354.

5. Федірко Ж.В. Підготовка вчителів географії до інноваційної діяльності у процесі післядипломної освіти : дис. канд. пед. наук : 13.00.04; Нац. акад. пед. наук України, Держ. вищ. навч. закл. «Ун-т менедж. Освіти». К., 2013. 230с.

6. Цюняк О. Сутність і структура професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія. зб. наук. праць. Редкол.: Товканець Г.В. (гол. ред.) та ін. 2020. № 1(11). С. 107-110.Размещено на Allbest.ru