Систематизація консультаційного середовища закладу професійної освіти на основі технології педагогічного коучингу
Теоретичні й методичні засади консультування в системі професійної освіти та пропозиції експериментальної розробки консультаційного середовища на основі принципів педагогічного коучингу. Систематизація консультаційної роботи в закладі професійної освіти.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.11.2023 |
Размер файла | 755,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, Україна
Систематизація консультаційного середовища закладу професійної освіти на основі технології педагогічного коучингу
Світлана Кучер
Анотація
консультування професійний освіта коучинг
Дослідження розкриває теоретичні й методичні засади консультування в системі професійної освіти та пропозиції експериментальної розробки консультаційного середовища на основі принципів педагогічного коучингу. Виявлено стан організації консультаційної роботи в практиці вітчизняних закладів освіти та представлено порівняння із підходами у зарубіжній освіті до залучення інноваційних технологій в освітньому консультуванні. Зростання темпів оновлення інформації, засвоєння якої передбачено освітніми програмами професійної освіти, впливає на збільшення частки самостійної роботи студентів, що, в свою чергу, потребує спеціального супроводу. Для результативності дистанційного навчання важливий зворотний зв'язок між студентами та викладачем. Особистісно-орієнтований підхід, який передбачає міжособистісне спілкування, краще реалізується в консультаційній роботі, адже на лекціях та практичних заняттях ці можливості обмежені часом і кількістю учасників. Пропонується систематизувати консультаційну роботу в закладі професійної освіти на основі методики коучингової діяльності, коли структура діяльності педагога-коуча відповідає вимогам організації і проведення коуч-сесій. Оволодіння інструментами педагогічного коучингу дозволить реалізувати синергетичну структуру консультаційного середовища у закладі освіти, яка відповідає сучасним вимогам. Досліджуючи потенціал систематизації консультаційного середовища закладу професійної освіти було визначено, що структура консультаційного середовища потребує застосування синергетичного підходу, а його зміст буде модернізований за умов впровадження принципів, форм і методів педагогічного коучингу. В системі консультаційного середовища закладу професійної освіти рух і розвиток синергетичної системи відбуватиметься за рахунок зв'язків між педагогом-коучем і здобувачами освіти, їх батьками та педагогічним колективом та збагачення інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи. Пропонується проведення консультацій у формі коуч-сесій, що сприятиме активності того, хто звертається за консультацією.
Ключові слова: консультування, консультаційне середовище, заклад професійної освіти, заклад вищої освіти, педагогічний коучинг.
Svitlana Kucher, Department of Pedagogy, Kryvyi Rih State Pedagogical University
Systematization of the vocational education institution consulting environment by means of pedagogical coaching
Abstract
The research reveals the theoretical and methodological foundations of counseling in the system of professional education and proposals for the experimental development of a counseling environment based on the principles of pedagogical coaching. The state of the organization of consulting work in the practice of Ukrainian educational institutions is revealed and a comparison with approaches in foreign education to the involvement of innovative technologies in educational consulting is presented. The increase in the pace of updating information, the assimilation of which is provided by educational programs of professional education, affects the increase in the share of independent work of students, which, in turn, requires special support. Feedback between students and the teacher is important for the effectiveness of distance learning. A personally-oriented approach, which involves interpersonal communication, is better implemented in consulting work, because in lectures and practical classes, these opportunities are limited by time and the number of participants. It is proposed to systematize consulting work in a professional education institution based on the methodology of coaching activities, when the structure of the teacher-coach activity meets the requirements of organizing and conducting coaching sessions. Mastering the tools of pedagogical coaching will allow the implementation of a synergistic structure of the consulting environment in an educational institution that meets modern requirements. Investigating the potential of systematizing of a professional education institution consulting environment, it was determined that the structure of the consulting environment requires the use of a synergistic approach, and its content will be modernized under the conditions of implementing the principles, forms and methods of pedagogical coaching. In the professional education institution consultation environment, the movement and development of the synergistic system will take place due to the connections between the teacher-coach and the students, their parents and the teaching staff, and the enrichment of informational and methodological support for independent work. It is proposed to conduct consultations in the form of coaching sessions, which will contribute to the activity of the person who is seeking consultation.
Keywords: consulting, consulting environment, professional education institution, higher education institution, pedagogical coaching.
Вступ
Сучасний педагог має бути високоосвіченою людиною, узгоджувати свої компетенції із вимогами і потребами актуальної педагогічної науки і практики. Постійна самоосвіта педагога дуже потрібна, але наскільки ефективною вона може бути? В закладах освіти педагоги регулярно здійснюють різні види самонавчання, підвищують методичний рівень. Підвищення кваліфікації педагогів відбувається переважно за програмами тематичних або фахових курсів, сертифікатних програм, які кожен може обрати згідно із своїм фахом і професійними потребами. Але недоліком такої форми освіти (самоосвіти) є відсутність міжособистісного спілкування віч-на-віч, слабкий зворотний зв'язок, неможливість вирішення індивідуальних проблем фахівця. Очевидно, що збільшення кількості сертифікатів не дає фахівцю цілісного бачення своїх слабких сторін та ресурсів для їх підсилення. Подібні завдання, на наш погляд, лежать у площині педагогічного коучингу.
Коучинг як метод використовується в усьому світі понад 30 років. Він був розроблений як спосіб прогресивного тренування, підготовки людини до вирішення її проблем і подолання труднощів у зростанні (самоудосконаленні). Коучинг увійшов у галузь освіти не так давно, зокрема в Україні саме педагогічний коучинг мало розповсюджений. На наш погляд, це пов'язане з національною специфікою педагогічної освіти: професійно-педагогічна підготовка та її загальне бачення лишається досить консервативним. Результати інтерв'ювання педагогів-практиків засвідчують, що засади коучингу вчителям маловідомі. На наш погляд, враховуючи відповідність принципів коучингу засадам студентоцентризму, впровадження технології коучингу в педагогічну підготовку відкриває нові можливості для майбутнього педагога.
В чому ж цінність коучингового підходу для підготовки педагога до консультаційної діяльності? Вже нині змінюються погляди на консультування як важливий аспект педагогічної діяльності. Консалтинг, консультування, дорадництво традиційно характеризують такі види допомоги особистості, коли вона не має знань і компетенцій для досягнення означеної ним мети і отримує потрібну інформацію від консультанта. В. Саюк вважає одним із завдань педагогічного консультування як професійної діяльності - «розвинути установки до створення освітнього середовища, вільного від упереджень і стереотипів» [17, с. 6.]. Позбавлення від педагогічних стереотипів необхідне педагогам, аби знаходити чисті, логічні методи і засоби професійної взаємодії.
Метою цієї статті є розробка структури консультаційного середовища закладу професійної освіти задля приведення консультаційної діяльності до вигляду синергетичної системи, гнучкість та цілісність якої базується на каркасі технології педагогічного коучингу.
Методи дослідження
Для вивчення можливостей систематизації консультаційного середовища закладу професійної освіти засобами технології коучингу були використані методи теоретичного аналізу і синтезу нормативних документів та науково-педагогічної літератури; моделювання структури консультаційного середовища; Імплементація методики коучингу у сферу професійної та вищої освіти потребувала підготовки педагогів за спеціальним навчальним курсом «Педагогічний коучинг». Цей курс став частиною сертифікатної програми кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, яка спрямована на розвиток управлінської компетентності педагогічних працівників та їх здатності до організації консультаційного середовища в освітньому закладі.
Виклад основного матеріалу
Загальновідомо, що педагогічна компетентність передбачає не лише специфічні, спеціальні знання, які дозволяють викладати свій предмет. Широко освічена людина -- мета не менш важлива, ніж набуття певної спеціальності. Освіта наповнює людину духовністю, змушує її задумуватися над смислом і цінностями свого існування. Саме освіта окреслює контури справжньої культури, істинних цінностей, саме у процесі освіти особистість осягає, що добро і краса не менш важливі, ніж обставини й пріоритети сучасного світу. Освіта формує особистість -- таку, що мислить і відповідально творить власне життя. Освіта формує і громадянина країни, здатного до змін, інновацій, до творення сучасного світу [6, с. 8].
В дослідженні О. Лаврентьєвої професійна компетентність педагога трактується як «інтегральна єдність позитивного, відповідального й творчого ставлення до свого внеску в організацію навчального процесу, що знаходить свій вияв у прагненні підвищити його ефективність, сформувати позитивні внутрішні пізнавальні мотиви учнів, «заохотити» їх ідеєю творчості й культури розумової праці, умотивувати їх до пошуку інструментарію особистісного розвитку [9, с. 60]. Педагогічна діяльність як така, що сприяє особистісній ефективності - ось сутність професії педагога сьогодні.
Законодавство України про освіту підтверджує загальні засади організації консультаційної діяльності педагога, яка традиційно відбувається у формі навчальних консультацій та консультацій до екзаменів [14]. Найчастіше вона має епізодичний характер і набагато менша відносно навчальної (викладацької) діяльності.
Педагогічне консультування - це надання кваліфікованим фахівцем (консультантом) у галузі освіти консультаційної послуги керівникам і педагогічним працівникам закладів і установ освіти, різним релевантним групам населення із питань професійної педагогічної діяльності та розвитку, інформаційної підтримки, допомоги, виявлення й аналізу професійних або педагогічних проблем і розроблення рекомендацій для їх вирішення, а також сприяння реалізації цих рекомендацій [17, с. 4].
Функції педагогічного консультування є невід'ємною частиною професійної підготовки, про що свідчить зміст спеціальних компетентностей та результатів навчання, передбачених, наприклад, стандартом з освітніх, педагогічних наук: здатність здійснювати експертизу та надавати консультації з питань освітньої політики та інновацій в освіті; здатність розробляти і реалізовувати нові освітні інструменти, проєкти та інтегрувати їх в освітнє середовище закладу освіти; здійснювати консультативну діяльність у сфері освітніх, педагогічних наук [19].
Набуття компетентностей консультування нині також пов'язане з перспективами супервізії в закладах освіти як консультаційної діяльності для керівників та педагогічних колективів, про що МОН розроблено відповідне положення [11].
Консультування особистісного характеру в практиці вітчизняної освіти найчастіше відносять до сфери соціально-педагогічного консультування. У цьому напрямі група науковців (С. Харченко, Н. Краснова, Я. Юрків) описують консультування як «роботу з індивідуумами і їх взаєминами, спрямовану на розвиток, підтримку під час кризи, наставництво або рішення проблем... Завдання консультування - надати клієнтові можливість проаналізувати, виявити і прояснити способи більш задовільного і повноцінного життя... Про консультативний процес можна говорити тоді, коли будь хто, тимчасово або постійно перебуває в ролі консультанта, надає свій час, увагу і повагу іншому, тимчасово що знаходиться в ролі клієнта [22, с. 6].
Сучасна педагогічна теорія в Україні трактує функції вчителя як джерело додаткової інформації, тобто як фактор підтримки і як сила, що скеровує діяльність учня, надає йому необхідну допомогу, зберігши при цьому максимум його самостійності. За словами О. Вишневського, майстерність вчителя полягає в тому, щоб організувати та вести процес навчання і водночас "стояти осторонь", залишаючи учневі роль інтелектуального лідера.
Роль викладача в сучасному навчальному процесі, який має бути студентоцентрованим, О. Рудницьких вважає більш схожою на ту, що відіграє тренер або консультант, та полягає у тому, щоб направляти студентів, розкриваючи і використовуючи при цьому їхній власний внутрішній потенціал [16, с. 176].
Реалізація особистісно-центрованого консультування відбувається за супроводом певного ряду умов [16, с. 118]. Консультація має не тільки навчальне, але й велике виховне значення. Вона дозволяє прищеплювати студентам почуття постійної відповідальності за якість підготовки, активізує їхню участь у семінарських заняттях, самодисциплінує. Правильне її проведення пробуджує в студента інтерес до предмета. Однак індивідуальні консультації можуть мати негативні сторони: деякі студенти звикають працювати тільки на консультаціях, перестають готуватися до семінарів. Іноді буває, що студент намагається використати консультацію для того, щоб одержати відповідь на питання, для вивчення якого сам не приклав необхідних зусиль. Справжня допомога студентові полягає в тому, щоб повідомити деякі способи та прийоми вивчення того або іншого питання, звернути увагу на головну ідейну лінію, принципи побудови аргументів, висновків, узагальнень, систему застосовуваних доказів [10, с.117].
Педагогічний коучинг пропонується В. Сидоренко як інноваційна технологія науково-методичного супроводу професійно-особистісного розвитку вчителя в системі післядипломної освіти [18].
Коучинг як спосіб управління змінами перейшов із спорту у бізнес-сферу завдяки його засновнику - Т. Голві. Далі, завдяки популярності і ефективності, коучинг отримав розповсюдження в інших сферах життя і професійної діяльності. І одною з останніх галузей, яка почала застосовувати коучинг, стала освіта. З одного боку це пояснюється тим, що по своїй суті коучинг подібний до педагогічної діяльності, оскільки формально полягає в підтримці і допомозі в навчанні однієї людини (клієнта) іншою (коучем). З іншого боку, новизна коучингу у порівнянні з традиційним тренерством (як і з викладанням) є в тому, що змінюється парадигма взаємодії учасників процесу:
коуч допомагає людині самій знайти шлях свого удосконалення, навчитися вчитися на власному унікальному досвіді.
Загальну основу коучингу С. Романова представляє як єдність: 1) партнерства; 2) розкриття потенціалу; 3) результату. Коуч стимулює творчий пошук рішень і підтримує прагнення студентів досягати мети і здійснювати зміни у своєму житті. Тобто, в процесі коучингу студенти знаходять свій, унікальний спосіб досягнення мети. А коуч створює креативну атмосферу, особливий простір пошуку альтернатив, атмосферу довіри, де студент відчуває увагу до його ідей і працює з більшим ентузіазмом. З іншого боку, коучинг можливий, коли особистість сама формулює і реалізує самостійні проекти. Тобто, студент володіє правом прийняття рішень (або впливу на них) і несе відповідальність за результат [15, с. 85].
Нині в освітньому просторі в Україні набуває поширення коучинг, і за можливості заклад освіти може запросити сертифікованого фахівця з галузі коучингу, який допомагає розкрити працівникові свій внутрішній потенціал, зростати не тільки професійно, а й емоційно. Завдяки коучингу вчитель та тьютор можуть краще усвідомити себе, що позитивно впливає на розвиток організації в цілому. Результатом роботи з коучем є: усвідомлення, куди можна рухатися в освіті, розвиток якостей комунікації, краще управління часом, розуміння своєї місії [5].
В розгляді теми важливо з'ясувати різницю у тлумаченні слів консультативний, консультаційний, коучинг. «Консультаційний» нині розуміється як той, що дає поради з якихось питань, призначений для консультацій. Паралельно використовується слово «консультативний» як той, що має дорадчі права [4]. Кембриджський словник пояснює значення консультування (counseling) як роботу або процес слухання особи та надання порад щодо її проблеми [24]. Коучинг (coaching) як відома здавна в анлійській мові назва для репетиторства, у сучасному словнику характеризується як «акт проведення спеціальних занять зі спорту, шкільних предметів або професійної специфіки, властиво з однією особою чи малою групою»; також як «робота або діяльність зі здійснення підготовки (тренування) людей або допомоги їм у підготовці до чогось [там само].
Законом України «Про фахову передвищу освіту» визначено, що «консультація - один із основних видів навчальних занять як у закладах вищої, так і професійної освіти» [14].
Педагогічне дорадництво, або консультаційна діяльність в закладі освіти, формально обмежується графіком консультацій викладачів, де визначено час, місце і регулярність проведення консультацій з навчальних дисциплін. Ми вважаємо, що зі збільшенням обсягу і ролі самостійної роботи студентів, педагогічна діяльність в цілому наближається до консультаційного формату. Тому в закладі освіти має бути створене спеціально організоване середовище, яке врегульовує консультативну складову. Обмеженість варіацій консультування (в класичному розумінні) спонукає до пошуку інноваційного підходу, і педагогічний коучинг, на нашу думку, є найбільш сучасною технологією надання допомоги, з багатим інструментарієм особистісного зростання та міжособистісної взаємодії.
Освітнє середовище закладу освіти - це складна динамічна система, і вона не може мати незмінну жорстку структуру. Побудова консультаційного середовища у закладі професійної освіти, з точки зору синергетичного підходу, повинна передбачати можливості її до самоорганізації. Важливою складовою синергетично орієнтованого освітнього середовища О. Трифонова справедливо вважає творчу особистість педагога, орієнтовану на забезпечення самореалізації особистості здобувача освіти (його здатність до самокорекції, самоосвіти, самоконтролю, самовдосконалення, самоорганізації, самореорганізації тощо). Здобувач освіти взаємодіє з природним і соціальним простором, де здійснюється навчання, виховання, розвиток, проявляються потреби, здібності, норми, прагнення до самовдосконалення та професійного становлення [21, с. 412].
Консультаційне середовище закладу професійної освіти представлене нами як система на основі структури синергетично орієнтованого освітнього середовища, запропонованої О. Трифоновою [там само].
У системі консультаційного середовища закладу професійної освіти рух і розвиток синергетичної системи відбуватиметься за рахунок зв'язків між: діяльністю педагога-коуча і стейкхолдерів (отримувачів) консультаційної допомоги - здобувачів освіти, батьків і педагогічного колективу та збагаченням інформаційно-методичного забезпечення самостійної роботи названих учасників освітнього процесу (рис.1.).
Основна форма заходів в коучингу - коуч-сесії, на наш погляд, повністю задовольняють вимогам консультацій.
Коуч-сесії в педагогічному середовищі мають вигляд регулярних зустрічей, як в очному, так і в онлайн-режимі. В коуч-сесії дотримуються правила «одна сесія - один запит», що означає фіксування на одному завданні і поглиблену роботу на результат.
Коуч-педагог може працювати з педагогічним колективом, колегами у розв'язанні професійних завдань.
Рис. 1. Модель консультаційного середовища закладу професійної освіти, побудованого на основі технології педагогічного коучингу.
Технологія коучингу може стати найбільш ефективною в розв'язанні таких завдань:
формування професійних навичок молодих викладачів - тренінг для досягнення педагогічної майстерності;
допомога в плануванні кар'єрної перспективи;
впровадження і реалізація на практичному рівні інноваційних підходів та новацій, які не сприймаються педагогами з досвідом;
формування демократичного освітнього середовища, «корпоративної культури»;
поширення передового педагогічного досвіду.
Коучинг педагогічних працівників, як зазначає В. Сидоренко, може бути включений і в реальну діяльність клієнта: консультування під час педагогічних нарад, переговорів, майстер-класів, підготовки та прийняття рішень, публічних виступів тощо. Електронний коучинг використовується за допомогою e-mail, а також консультування в режимі on-line, що дозволяє коучу і його клієнту, що знаходяться далеко один від одного, зняти проблему тимчасових зон, зробивши коучинг більш мобільним [18, с.13]. Робота у малих групах може будуватися на основі технології колективного мислення, яке передбачає власні способи визначення тих чи інших показників та три етапи: індивідуальна робота, обговорення в мікрогрупі, презентація колективного рішення [25].
Педагог як консультант має володіти навичками коуча:
поставити правильні питання (не формальні), які допоможуть студенту «докопатися» до істинної проблеми (стимулювати мислення);
вислухати і виділити головне в розмові;
аналізувати ситуацію;
допомогти в розробці стратегії і рекомендації у виборі шляхів (інструментів) її реалізації;
емпатія;
відповідальність;
стратегічне бачення ситуації.
Всі ці навички розвиваються у процесі набуття педагогом професійного досвіду, аналізі багатьох ситуацій, спостережливості, уважності і розумінні психології людини. Педагог-коуч - не обов'язково наставник. Хоча і бажано, щоб коуч розумівся на специфіці певного навчального предмету, мав професійний досвід у певній галузі, але це не обов'язково. Згідно концепції коучингу, компетентність коуча проявляється в умінні встановлювати довірливу міжособистісну комунікацію, вмінні ставити питання та чути співрозмовника та стратегічному баченні. Коуч прогнозує ситуацію на основі отриманої інформації від клієнта (шляхом відповідей на питання).
У розмові про консультування в системі самостійної роботи студентів слід дослухатися до думки Н. Анісімової, якою встановлено, що студенти часто не готові визначитися зі своїми освітніми потребами, можливостями, спланувати маршрут досягнення поставлених цілей, і в процесі проектування і реалізації маршруту свого професійного розвитку вони стикаються з навчальними проблемами. Нездатність студентів самостійно їх вирішити, а також відсутність достатньої допомоги з боку викладачів ускладнює професійний розвиток студентів [1, с.104]. Дослідниця пропонує в рамках особистісно-центрованого консультування як різновиду відносин допомоги гуманістичну взаємодію у формі діалогу [1, с. 105].
Консультації як допомога набуватимуть більшого значення тому що збільшується вага самостійності учнів, а самостійність розвивається, коли є вибір. Згідно багатьох умов, серед яких вікові особливості, специфіка освітнього середовища закладу освіти та готовність педагогічних працівників до підтримки індивідуальної траєкторії. Консультаційне середовище закладу освіти може мати різні рівні та напрями підтримки. Студенти вчаться робити вибір різного рівня. Повсякденний рівень вибору може і повинен поставати на кожному занятті. Зростання самостійності здобувачів освіти відбувається лише за умов поступового залучення їх до ситуації вибору. При цьому допомога викладача поступово згасає, а самостійність зростає.
В умовах дистанційного навчання закладів професійної освіти існує тенденція до збільшення обсягу самостійного опанування учнями навчального матеріалу. Відповідно, роль педагога підсилюється у завданні надання консультацій для підтримання зв'язку зі здобувачами освіти для розуміння рівня їх навчальних здобутків.
Чи допускає коуч критику по відношенню до клієнта? В педагогічному коучингу нерідко трапляються ситуації, коли потрібно проаналізувати діяльність клієнта і показати йому слабкі сторони, які зашкодили на шляху до успішного вирішення проблеми. Ми вважаємо, що консультування, ґрунтоване на технології коучингу, набуває особистісного вектору. Завдання педагога-коуча - виявити: в яких сферах здобувач освіти (або колега) демонструє мислення на перспективу, «мислення зростання», а в яких питаннях проявляє ознаки «фіксованого мислення».
Коуч в освіті буде просувати ідею мислення зростання, не зважаючи на невдачі та тимчасові труднощі. Науковиця Керол Двек стверджує, що є два основних способи мислення: фіксований (fixed mindset) та скерований на зростання (growth mindset). Резюмуючи результати свого дослідження, Керол Двек стверджує: «люди, які вірять, що їхні таланти можна розвинути (через наполегливу працю, хороші стратегії та внесок інших), мають мислення, спрямоване на зростання. Вони, як правило, досягають більшого, ніж люди з більш фіксованим мисленням (ті, хто вважає свої таланти вродженими даром).
Це тому, що вони менше турбуються про те, щоб виглядати розумними, і вкладають більше енергії в навчання. Коли цілі компанії приймають мислення про зростання, їхні співробітники повідомляють, що почуваються набагато більш повноважними та відданими; вони також отримують більшу організаційну підтримку для співпраці та інновацій. Навпаки, люди в компаніях із переважно постійним мисленням повідомляють про більше шахрайства та обману серед співробітників, ймовірно, щоб отримати перевагу в гонці талантів» [23].
Технологія проведення коуч-сесій передбачає дотримання певних правил: тривалість і кількість зустрічей чітко визначено; коуч не дає порад та рекомендацій - він підводить клієнта до відповіді на своє власне питання; провідна ідея протягом сесій фіксується на сильних сторонах клієнта і бажаних змінах.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Підтримка педагогом особистості, яка того потребує, розуміння труднощів, що постають перед тим, хто навчається, дозволяє здобувати гарні результати та відстежувати їх. Висновки та перспективи подальших досліджень. У порівнянні консультування і коучингу як сфер професійної діяльності виділяється їх спільна ознака: спрямованість на допомогу людині. Але сфера коучингу не розповсюджується на ситуацію, коли людина нічого не знає з тієї галузі, до якої відноситься її мета діяльності, або ж, словами коучингу, запит. Таким чином, коучинг не може бути використаний в консультаційному контексті для допомоги індивіду, який не має певного рівня знань і компетенцій у необхідній сфері діяльності. Коуч допомагає клієнту знайти рішення самотужки. Натомість, функціонально, консультант може надавати прямі рекомендації та поради у вирішенні проблеми. Виконуючи консультаційну роботу, педагог-коуч допомагає особистості досягти мети в заплановані терміни.
У закладі професійної освіти пропонується систематизувати консультаційну роботу на основі методики коучингової діяльності, коли структура діяльності педагога-коуча відповідає вимогам організації і проведення коуч-сесій. Оволодіння інструментами педагогічного коучингу дозволить реалізувати синергетичну структуру консультаційного середовища у закладі освіти, яка відповідає сучасним вимогам. Досліджуючи потенціал систематизації консультаційного середовища закладу професійної освіти було визначено, що структура консультаційного середовища потребує застосування синергетичного підходу, а його зміст буде модернізований за умов впровадження принципів, форм і методів педагогічного коучингу.
Пропонується проведення консультацій у формі коуч-сесій, що сприятиме активності того, хто звертається за консультацією. В системі консультаційного середовища закладу професійної освіти рух і розвиток синергетичної системи відбуватиметься за рахунок зв'язків між педагогом-коучем і здобувачами освіти, їх батьками та педагогічним колективом.
Перспективи подальших досліджень теми пов'язані розробкою та оновленням інформаційно-методичного забезпечення консультацій, в яких реалізуються підходи й інструменти педагогічного коучингу.
Список використаної літератури
1. Анісімова Н.О. Консультування як важливий елемент системи самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Молодий вчений. 2015. № 12(3). С 104-107. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_12%283%29_26.
2. Гавриловська К.П., Дем'янчук Ю.Ю. Формування життєстійкості особистості: арт-коучинговий підхід Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України С. 83-90 URL: http://www.appsychology.org.ua/data/jm/v6/i16/10.pdf.
3. Інформаційно-консультаційний центр організації дистанційного навчання URL: http s://uvu.org.ua/ ikcodn/.
4. Консультативний, консультаційний URL: http://slovopedia.org.ua/32/53402/31155.html.
5. Коучинг в освіті: модний тренд чи корисний інструмент? URL: https://osvitanova.com.ua/posts/5313-kouchynh-v-osviti-modnyi-trend-chy-korysnyi-instrument.
6. Кремень В.Г. Інформаційне середовище -- криза культури чи нове буття? Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Збірник наукових праць. Випуск 5. / За ред. М.М. Козяра, Н.Г. Ничкало. Львів: ЛДУ БЖД, 2017.400 с.
7. Кучер С. Методичні аспекти використання інформаційних комп'ютерних технологій у графічній підготовці студентів. Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць. Харків: ТОВ «Видавництво НТМТ», 2017. № 5 (85). С. 65-76.
8. Кучер С.Л. Використання досвіду дизайн-освіти у підготовці фахівців професійної освіти спеціалізації «дизайн одягу» Abstracts of X International Scientific and Practical Conference. Vancouver, Canada 2020. 476-479 рр. DOI: 10.46299/ISG.2020.II.X URL: https://isg-konf.com.
9. Лаврентьєва О.О. Формування готовності майбутніх учителів до використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів навчання Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Збірник наукових праць. Випуск 5. / За ред. М.М. Козяра, Н.Г. Ничкало. Львів: ЛДУ БЖД, 2017. С. 58-60.
10. Методика викладання у вищій школі: навчальний посібник / О.В. Малихін, І.Г. Павленко, О.О. Лаврентьєва, Г.І. Матукова. - Сімферополь: Дайфі, 2011. - 270 с./URL: https://inlnk.ru/jENLle.
11. МОН розробило положення про супервізію URL: https://nus.org.ua/news/mon-rozrobylo-polozhennya-pro-superviziyu/.
12. Олійник І.В. Використання коучинг-технології у процесі формування дослідницької компетентності у майбутніх докторів філософії в умовах аспірантури. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2019. № 1 (17). С. 158-167 URL: http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v6/i16/10.pdf.
13. Пожидаєва О.В. Сутність та види консультування в соціально-педагогічній діяльності Вісник Запорізького національного університету: зб. наук. пр. 2012. № 1 (17). Сер. Педагогічні науки. С. 22-25.
14. “Про фахову передвищу освіту”. Закон України № 2745-VIII 06.06.2019. 06.06.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text.
15. Романова С.М. Коучинг як нова технологія в професійній освіті. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2010. № 3. С. 83-87. URL: http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/viewFile/2145/2136.
16. Рудницьких О.В. Коучинг як інтерактивна технологія в освіті вісник дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. 2014. № 2 (8) 173-176.
17. Саюк В.І. Педагогічне консультування як професійна діяльність: методичні рекомендації. К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. 24 с.
18. Сидоренко В.В. Педагогічний коучинг як інноваційна технологія науково-методичного супроводу професійно-особистісного розвитку вчителя в системі післядипломної освіти. Наукова скарбниця освіти Донеччини. Донецьк. 2014. № 3 (14). С. 13-19.
19. Стандарт вищої освіти України перший (бакалаврський) рівень, галузь знань 01 - «Освіта / Педагогіка», спеціальність 015 - «Професійна освіта (за спеціалізаціями)».
20. Стяглик Н.І. Навчальне консультування студентів як засіб індивідуалізації навчання. Педагогіка та психологія. 2011. Вип. 40(3). С. 53-58. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2011_40%283%29_11.
21. Трифонова О.М. Особливості створення освітнього середовища на засадах самоорганізації й інтеграції природничих наук, цифрової трансформації та комп'ютерних технологій. Науковий вісник Ужгородського університету. серія: «педагогіка. соціальна робота». 2021. випуск 1 (48).
22. Харченко С.Я., Краснова Н.П., Юрків Я.І. Соціально-педагогічне консультування: наук.-метод. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. - Луганськ: Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2011. 403 с.
23. Carol Dweck What Having a “Growth Mindset” Actually Means Harvard Business Review URL: https://hbr.org/2016/01/what-having-a-growth-mindset-actually-means
24. Counseling URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/counseling.
25. Svitlana L. Kucher, Roman M. Horbatiuk, Olga Yu. Serdiuk, Mykhailo M. Ozhha, Natalia M. Hryniaieva and Mark M. Fridman Use of information and communication technologies in the organization of blended learning of future vocational education professionals AET 2020: Symposium on Advances in Educational Technology, November 12-13, 2020, Kyiv, Ukraine URL: https://notso.easyscience.education/aet/2020pp/paper/222.
Spysok vykorystanykh dzherel
1. Anisimova N.O. Konsultuvannia yak vazhlyvyi element systemy samostiinoi roboty studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv / N.O. Anisimova // Molodyi vchenyi. 2015. № 12(3). S. 104-107. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2015_12%283%2926.
2. Havrylovska K.P., Demianchuk Yu.Iu. Formuvannia zhyttiestiikosti osobystosti: art-kouchynhovyi pidkhid Zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy S. 83-90 URL: http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v6/i16/10.pdf.
3. Informatsiino-konsultatsiinyi tsentr orhanizatsii dystantsiinoho navchannia URL: https://uvu.org.ua/ikcodn/.
4. Konsultatyvnyi, konsultatsiinyi URL: http://slovopedia.org.ua/32/53402/31155.html.
5. Kouchynh v osviti: modnyi trend chy korysnyi instrument? URL: https://osvitanova.com.ua/posts/5313-kouchynh-v-osviti-modnyi-trend-chy-korysnyi-instrument.
6. Kremen V.H. Informatsiine seredovyshche -- kryza kultury chy nove buttia? Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v suchasnii osviti: dosvid, problemy, perspektyvy. Zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 5. / Za red. M.M. Koziara, N.H. Nychkalo. Lviv: LDU BZhD, 2017. 400 s.
7. Kucher S. Metodychni aspekty vykorystannia informatsiinykh kompiuternykh tekhnolohii u hrafichnii pidhotovtsi studentiv. Humanizatsiia navchalno-vykhovnoho protsesu: zb. nauk. prats. Kharkiv: TOV «Vydavnytstvo NTMT», 2017. № 5 (85). S. 65-76.
8. Kucher S.L. Vykorystannia dosvidu dyzain-osvity u pidhotovtsi fakhivtsiv profesiinoi osvity spetsializatsii «dyzain odiahu» Abstracts of X International Scientific and Practical Conference. Vancouver, Canada 2020. 476-479 rr. DOI: 10.46299/ISG.2020.II.X URL: https://isg-konf.com.
9. Lavrentieva O.O. Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv do vykorystannia suchasnykh informatsiino-komunikatsiinykh zasobiv navchannia Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v suchasnii osviti: dosvid, problemy, perspektyvy. Zbirnyk naukovykh prats. Vypusk 5. / Za red. M.M. Koziara, N.H. Nychkalo. Lviv: LDU BZhD, 2017. S. 58-60.
10. Metodyka vykladannia u vyshchii shkoli: navchalnyi posibnyk / O.V. Malykhin, I.H. Pavlenko, O.O. Lavrentieva, H.I. Matukova. - Simferopol: Daifi, 2011. - 270 s. URL: https://inlnk.ru/jENLle.
11. MON rozrobylo polozhennia pro superviziiu URL: https://nus.org.ua/news/mon-rozrobylo-polozhennya-pro-superviziyu/.
12. Oliinyk I.V. Vykorystannia kouchynh-tekhnolohii u protsesi formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti u maibutnikh doktoriv filosofii v umovakh aspirantury. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia». Pedahohichni nauky. 2019. № 1 (17) .S158 -167 URL: http://www.appsychology.org.ua/data/jrn/v6/i16/10.pdf.
13. Pozhydaieva O.V. Sutnist ta vydy konsultuvannia v sotsialno-pedahohichnii diialnosti Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu: zb. nauk. pr. 2012. № 1(17). Ser. Pedahohichni nauky. S. 22-25.
14. “Pro fakhovu peredvyshchu osvitu”. Zakon Ukrainy № 2745-VIII 06.06.2019. 06.06.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text.
15. Romanova S.M. Kouchynh yak nova tekhnolohiia v profesiinii osviti. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Psykholohiia. 2010. № 3. S. 83-87. URL: http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/VisnikPP/article/viewFile/2145/2136.
16. Rudnytskykh O.V. Kouchynh yak interaktyvna tekhnolohiia v osviti visnyk dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia». Pedahohichni nauky. 2014. № 2 (8) 173-176.
17. Saiuk V.I. Pedahohichne konsultuvannia yak profesiina diialnist: metodychni rekomendatsii. K.: Vyd-vo NPU imeni M.P. Drahomanova, 2015. 24 s.
18. Sydorenko V.V. Pedahohichnyi kouchynh yak innovatsiina tekhnolohiia naukovo-metodychnoho suprovodu profesiino-osobystisnoho rozvytku vchytelia v systemi pisliadyplomnoi osvity. Naukova skarbnytsia osvity Donechchyny. Donetsk. 2014. № 3 (14). S. 13-19.
19. Standart vyshchoi osvity Ukrainy pershyi (bakalavrskyi) riven, haluz znan 01 - «Osvita / Pedahohika», spetsialnist 015 - «Profesiina osvita (za spetsializatsiiamy)».
20. Stiahlyk N.I. Navchalne konsultuvannia studentiv yak zasib indyvidualizatsii navchannia. Pedahohika ta psykholohiia. 2011. Vyp. 40(3). S. 5358. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2011_40%283%2911.
21. Tryfonova O.M. Osoblyvosti stvorennia osvitnoho seredovyshcha na zasadakh samoorhanizatsii y intehratsii pryrodnychykh nauk, tsyfrovoi transformatsii ta kompiuternykh tekhnolohiinaukovyi visnyk uzhhorodskoho universytetu. seriia: «pedahohika. sotsialna robota». 2021. vypusk 1 (48).
22. Kharchenko S.Ya. Sotsialno-pedahohichne konsultuvannia: nauk.-metod. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl. / S.Ya. Kharchenko, N.P. Krasnova, Ya.I. Yurkiv; Derzh. zakl. „Luhan. nats. un-t imeni Tarasa Shevchenka” - Luhansk: Vyd-vo DZ „LNU imeni Tarasa Shevchenka”, 2011. - 403 s.
23. Carol Dweck What Having a “Growth Mindset” Actually Means Harvard Business Review URL: https://hbr.org/2016/01/what-having-a-growth-mindset-actually-means.
24. Counseling URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/engli sh/counseling.
25. Svitlana L. Kucher, Roman M. Horbatiuk, Olga Yu. Serdiuk, Mykhailo M. Ozhha, Natalia M. Hryniaieva and Mark M. Fridman Use of information and communication technologies in the organization of blended learning of future vocational education professionals AET 2020: Symposium on Advances in Educational Technology, November 12-13, 2020, Kyiv, Ukraine URL: https://notso.easyscience.education/aet/2020pp/paper/222.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Гуманізація як пріоритетний напрям сучасної освіти, головна умова реалізації творчого потенціалу, формування його педагогічного мислення, професійної компетентності, гуманітарної культури. Проблема вдосконалення освіти у її гуманістичному аспекті.
реферат [23,1 K], добавлен 15.10.2012Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю "Банківька справа". Огляд сфери і предмету професійної діяльності, загального рівня підготовки фахівців.
научная работа [258,3 K], добавлен 20.09.2014Дослідження сучасної професійної освіти, яка характеризується взаємодією і співіснуванням освітніх парадигм. Вивчення ролі креативності, як необхідного складника професійного становлення й однієї з умов самореалізації педагога будь-якого профілю.
статья [29,1 K], добавлен 27.08.2017Еволюція ШІС, явища освіти. Концепція безперервної освіти як головна умова життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Аналіз сучасного етапу розвитку позашкільной освіти наприкладі Палацу дитячої та юнацької творчості. Етапи розвитку сайту Палацу.
дипломная работа [3,7 M], добавлен 01.07.2008Характеристика питання формування та розвитку початкової професійної освіти, її проблем та перспектив. Виокремлення основних періодів її становлення: початково-формувального, техніко-регламентаційного, структурно-реорганізаційного та модернізаційного.
статья [28,6 K], добавлен 27.08.2017Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.
статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017Становлення і розвиток професійно-технічної системи освіти. Ретроспективний аналіз системи управління. Основна мета педагогічного менеджменту у сфері професійної освіти. Організація виробничого навчання і практики учнів. Класифікація видів контролю.
курсовая работа [202,3 K], добавлен 06.04.2016Гуманізації різноманітних аспектів освітньої діяльності. Авторитаризм у вітчизняній освіті. Гуманізація змісту та спрямованості освіти, організаційних основ освіти. Розгляд освіти з кадрово-професійної точки зору. Особистісно-орієнтоване навчання.
монография [112,1 K], добавлен 15.07.2009Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010Досвід профільної диференціації навчання в зарубіжних країнах. Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти. Основні етапи її модернізації. Апробація моделі допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти.
дипломная работа [225,9 K], добавлен 19.09.2011Особливості дошкільного виховання у Великобританії. Система середньої освіти, шкільні програми. Вища академічна освіта. Рівні компетенції професійного навчання. Державне регулювання процесу освіти за допомогою фінансування, оподаткування та законодавства.
презентация [3,9 M], добавлен 18.04.2015Теоретичні проблеми розвитку інклюзивної освіти в Україні. Методика психолого-педагогічного супроводу в інклюзивному просторі. Законодавчо-нормативне регулювання інклюзивної освіти. Індивідуальна програма реабілітації. Гнучкість навчальних програм.
курсовая работа [99,4 K], добавлен 21.04.2014Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.
реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010Теоретичні питання інноваційних процесів. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки. Різновидами передового педагогічного досвіду є новаторський і дослідницький. Приклади інновацій в системі середньої загальної освіти.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 18.01.2011Аналіз виробничого навчання: суть, особливості організації та місце в закладах професійної освіти. Основні принципи, системи і методи організації виробничого навчання. Роль практичних занять у навчанні. Розробка уроку для формування практичних навичок.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 24.10.2010Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009Компоненти змісту підготовки працівників соціальної сфери до професійної діяльності, вміння та навички бакалавра та магістра соціальної роботи. Базові принципи, на яких повинна будуватися сучасна підготовка соціальних працівників у системі вищої освіти.
статья [28,3 K], добавлен 22.02.2018Основні переваги роботи в системі інформаційного середовища Moodle. Особливості й головні етапи створення електронного навчального забезпечення зі спецкурсу "Формування професійної культури майбутнього вихователя дошкільного навчального закладу" в ній.
статья [24,9 K], добавлен 27.08.2017Поняття вищої освіти, її структура та кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Професіограма - система вимог до людини з кожної професії, її роль у системі освіти. Педагогічні умови професійної підготовки економістів.
контрольная работа [22,4 K], добавлен 25.01.2011Порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Великій Британії і Україні. Особливості та принципи побудови навчальних планів у британських та українських освітніх закладах, які готують фахівців початкової освіти.
статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018