Дослідження формування комунікативних та організаційних схильностей докторів філософії-медиків при викладанні англійської мови

Ключові слова: доктори філософії, медики, англомовна комунікативна компетентність, комунікація, орга-нізація.

У сучасному світі професійна мовна компетенція є необхідною складовою успіху в будь-якій галузі, особливо у галузі охорони здоров'я. Майбутні доктори філософії у галузі охорони здоров'я повинні мати не тільки професійну медичну освіту, але й бути компетентними в галузі міжнародної комунікації та організації роботи в міжнародному середовищі. Одним зі способів формування таких схильностей є викладання курсу «Академічна англійська та медична мова».

Мета статті - дослідження впливу викладання курсу «Академічна англійська та медична мова» на формування комунікативних та організаційних схильностей майбутніх докторів філософії у галузі охорони здоров'я. Для досягнення цієї мети було проведено аналіз наукової літератури, організовано фокус-групові дискусії та дослідження організаційних та комунікативних схильностей докторів філософії, які вивчали курс «Академічна англійська та медична мова» у медичних ЗВО.

Методи дослідження - аналіз та синтез літературних джерел, узагальнення власного досвіду автора, методика «Комунікативні та організаційні схильності КОС».

Аналіз джерел

Дослідження з питань формування комунікативних та організаційних навичок майбутніх докторів філософії-медиків при викладанні курсу англійської мови були проведені в різних аспектах. З одного боку, спостерігаємо численні дослідження навчання англійської мови та шгляхів підвищення їх ефективності. У монографії Арістової Н.О. «Формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих навчальних закладів» розглянуто питання мотивації вивчення іноземної мови студентами вищих навчальних закладів. Авторка зазначає, що для успішного вивчення іноземної мови необхідна мотивація та позитивне ставлення до процесу вивчення мови [Арістова : 125], відтак, вва-жає організаційні здібності запорукою успішного навчання. Враховуючи специфіку професійної діяльності майбутніх докторів філософії-медиків, можна стверджувати, що вивчення англійської мови вважається важливою складовою їх професійної підготовки. Щодо навчання докторів філософії, дана тема є відносно новою, проте багато науковців шукають шляхи оптимізації процесу. Автори Бреус Ю., Колісник Л., Меняйло В., Ніко- лаєв Є. у своєму аналітичному звіті «Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії» досліджували стан присудження ступеня доктора філософії в Україні, проблеми, з якими зіштовхуються аспіранти під час проходження атестаційних етапів, та запропоновали шляхи вдосконалення системи, наголошуючи на коректній організації процесу, а також напрямках підготовки та формуванні комунікативних навичок слухачів [Бреус та ін.]. У роботі Гладких досліджено систему підготовки докторів філософії в галузі ОЗ України, зокрема аналізовано результати акредитаційних експертиз структурованих освітньо-наукових програм. Це дослідження важливе для розуміння того, які освітні програми найбільш ефективні для навчання докторів філософії в галузі ОЗ України [Гладких : 4020], відтак, велике різноманіття пропозицій обумовлює необхідність опти- мізації навчання через високу конкурентність, що робить очевидним пріоритетне вивчення англійської мови та формування комунікативних навичок у здобувачів. Дольнікова та Стечкевич досліджували формування готовності майбутніх докторів філософії до інноваційної педагогічної діяльності. Це дослідження важливе для розуміння того, як важливість інноваційних підходів у педагогічній діяльності може вплинути на формування готовності майбутніх докторів філософії до інноваційного навчання англійської мови, що потребуватиме від них високого рівня розвитку як комунікативних так і організаційних навичок та схильностей [Дольнікова та Стечкевич : 167]. Власне, Л. Лимар пропонує модель формування англомовної комунікативної академічної компетентності майбутніх докторів філософії медичного профілю в умовах дистанційного навчання. Це дослідження важливе для розуміння того, які підходи можна використовувати для навчання англійської мови медичним фахівцям, причому в межах індивідуального компонента англо- мовної\ комунікативно\ї компетентності докторів філософії-медиків вирізнено комунікативні та організаційні схильності останніх [Лимар: 49-53]. У дисертації Ж.М. Рагріної розглянуто питання підготовки іноземних студентів-медиків до професійного спілкування. Авторка проводить аналіз теоретичних підходів до вивчення професійної комунікативної компетентності, описує особливості міжкультурної комунікації, а також досліджує вплив різних факторів на процес підготовки іноземних студентів-медиків до комунікативної діяльності [Рагріна : 89]. У роботі висвітлено педагогічні аспекти підготовки майбутніх медиків до професійного спілкування, зокрема, розглянуто особливості використання інтерактивних методів і прийомів, а також впровадження інформаційних технологій у навчальний процес. дисертації дозволяє зрозуміти, що професійне спілкування є важливою складовою професійної компетентності майбутніх медиків. Підкреслено необхідність врахування міжкуль- турних аспектів комунікації, а також використання сучасних методів і технологій навчання для забезпечення ефективної підготовки іноземних студентів-медиків до професійного спілкування. Отже, аналіз літературних джерел показав недостатню вивченість питання через його новизну, а також зростаючу зацікавленість авторів у формуванні комунікативних та організаційних навичок здобувачів- докторів філософії медичного профілю.

Результати

комунікативні навички англійська мова

Дослідження рівня сформова- ності комунікативних та організаційних схильностей обох груп вибірки на прикінцевому етапі було проведено за методикою «КОС» за авторством В.В. Синявського, Б.А. Федоришина [Синявський та Федоришин]. Вибірка була представлена групами майбутніх докторів філософії спеціальності «Охорона здоров'я» у віці від 21 до 59 років, які навчались на базі ПВНЗ «Київський медичний університет» (група в 28 осіб), Буковинського державного медичного університету (група в 39 осіб), Запорізького державного медичного університету (група в 32 осіб), Харківської медичної академії післядипломної освіти (група в 33 особи) в 2021-2022 н.р., та Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (група в 318 осіб) в 2019-2023 н.р. Участь у дослідженні була добровільною, за отримання усної згоди респондентів. Було сформовано дві групи: експериментальну (247 осіб), яка навчалась за авторським курсом «Академічна та медична англійська мова», в інтерактивній формі, спрямованій на розвиток в останніх комунікативних навичок, а також контрольну (203 особи), які навчались за не за авторським курсом, а проходили класичний курс офлайн, із застосуванням міжнародних підручників. Було досліджено особливості сформованості комунікативних та організаційних схильностей респондентів до та після вивчення курсу, з проміжком в 10 місяців (початковий зріз - у вересні, на початку навчального року, прикінцевий етап - у червні).

За шкалою «Комунікативні схильності», на прикінцевому етапі, в експериментальній групі 95 респондентів (38,5% експерименталь-ної групи) показали відмінний рівень, поло-вина групи - добрий (125 респондентів, 50,6%). Середній рівень було виявлено у 27 респондентів (10,9% експериментальної групи), і жоден з рес-пондентів експериментальної групи не показав низький рівень.

Таблиця 1

Порівняльна таблиця показників за результатами методики «Комунікативні та організаційні схильності» респондентів експериментальної та контрольної групи на прикінцевому етапі дослідження, зі змінами відносно попереднього етапу

Встановлено, що на прикінцевому етапі дослідження, кількість досліджуваних з високим рівнем за даною шкалою збільшилась на 72 респонденти (+29,1% відносно попереднього етапу), суттєво зменшилась кількість респондентів з середніми результатами (-62 респонденти або 25,1% експериментальної групи відносно кон- статувального етапу), та жоден з респондентів не виявив низький рівень.

У той же час, в контрольній групі на прикінцевому етапі дослідження 23 респонденти отримали високий рівень результати (11,3% контрольної групи), 60 респондентів - добрий (29, 6% контрольної групи). Більшість контрольної групи (114 респондентів, тобто 56,1%) показала середній рівень за цією шкалою, а 6 респондентів (3% контрольної групи) - низький рівень

В контрольній групі на прикінцевому етапі, високі результати отримали на 6 респондентів (3,4%) більше у порівнянні з константувальним. На 7 осіб (3,2% контрольної групи) збільшилась кількість людей з добрими рівнем. Тенденцію до погіршення(низькі показники) показали 16 респондентів (-7,9% групи).

Таким чином, навчання за запропонованою авторською інтерактивною дистанційною програмою сприяло підвищенню результатів експериментальної групи за показником комунікативних схильностей. Для досліджуваних експериментальної групи був притаманний добрий та відмінний рівень комунікативних здібностей. Респонденти суттєво покращили свої комунікативні здібності (+29,1% високих результатів), кількість респондентів з низькими результатами було мінімізовано до 0.

У той же час, зміни за цим показником в контрольній групі виявились більш стриманими, ніж в експериментальній. Покращення рівня спостерігалось лише у декількох респондентів, в цілому, показники рівня не змінились у порівнянні з кон- стантувальним етапом.

За результатами другої шкали методики, «Організаційні схильності», на прикінцевому етапі дослідження в експериментальній групі відмінний рівень було виявлено у 22 майбутніх докторів філософії (8,9% експериментальної групи), добрий - 63 респондентів (25,5% експериментальної групи). Середній результат за цією шкалою зафіксовано у половини експериментальної групи (125 респондентів, або 50,6% групи), низький - у 37 досліджуваних (15% групи).

В експериментальній групі відбулись зміни у порівнянні з попереднім константувальним етапом дослідження. Так, 8 респондентів (3,2% групи) покращили рівень до високого, добрий рівень виявлено на 10 респондентів (4% експериментальної групи) більше у порівнянні з кон- стантувальним етапом. Кількість респондентів з середнім рівнем також збільшилась на 17 осіб (6,9% групи), а кількість досліджуваних з низьким рівнем організаційних навичок знизилась на 14,1% (або 35 респондентів).

Характер відповідей респондентів за шкалою майже не змінився у порівнянні з констатувальним етапом дослідження. Таким чином, в експериментальній групі, ступінь сформованості показника «організаційні схильності» зросла у приблизно 14% групи, і лишилась загалом на середньо-доброму рівні.

У контрольній групі на прикінцевому етапі 6 респондентів виявили високий рівень (3% контрольної групи), 46 респондентів - добрий (22,7% групи). Майже половина контрольної групи показала середній рівень за шкалою (101 респондент, або 49,8%), і для 50 були притаманні низький результат (24,6% контрольної групи).

В контрольній групі не виявлено істотних змін за показником порівняно з попереднім етапом. 5 респондентів (2,5% експериментальної групи) покращили результати з середнього до доброго рівня.

На прикінцевому етапі експерименту, в експериментальній групі (247 респондентів) були притаманними добрий та відмінний рівень розвитку комунікативних схильностей, і рівень комунікативних схильностей покращився. Також спостерігалось помірне покращення показників організаційних схильностей в експериментальній групі.

Показники організаційних схильностей в контрольній групі на прикінцевому етапі дослідження майже не змінились, і залишились на середньо-доброму рівні. У контрольній групі різниця не була проявлена, організаційні схильності визначено як на середньо-доброму рівні.

Висновки

За допомогою проведеного аналізу літератури встановлено, що організаційні та комунікативні схильності представляють особистий компонент англомовної комунікативної компетентності майбутніх докторів філософії та потребують розвитку. В результаті експерименту показано, що навчання за запропонованою авторською інтерактивною дистанційною програмою «Академічна та медична англійська мова для докторів філософії-медиків», сприяло підвищенню результатів експериментальної групи за показником комунікативних схильностей, для яких на кінцевому етапі був притаманний добрий та відмінний рівень комунікативних схильностей. Зміни за цим показником в контрольній групі виявились більш стриманими, ніж в експериментальній, де покращення рівня спостерігалось лише у декількох респондентів. На прикінцевому етапі експерименту, в експериментальній групі (247 респондентів) спостерігалось помірне покращення рівня організаційних схильностей, з притаманним добрим та відмінним рівнями розвитку організаційних схильностей. Показники організаційних схильностей в контрольній групі на прикінцевому етапі дослідження майже не змінились, і залишились на середньо-доброму рівні. У контрольній групі різниця не була проявлена. Це свідчить про результативність авторського курсу щодо формування організаційних та комунікативних схильностей респондентів при засто-сування інтерактивних вправ, тренінгових завдань, тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Арістова, Н.О. Формування мотивації вивчення іноземної мови у студентів вищих навчальних закладів: монографія. К., 2015, ТОВ «ГЛІФМЕДІЯ».

2. Бреус Ю., Колісник Л., Меняйло В., Ніколаєв Є. Здобутки і виклики експерименту з присудження наукового ступеня доктора філософії: аналітичний звіт. Київ, 2021, Київський університет імені Бориса Грінченка.

3. Гладких Ф. В. Система підготовки докторів філософії в галузі ОЗ України та аналіз результатів акре-дитаційних експертиз структурованих освітньо-наукових програм. Traektoria Nauki = Path of Science, 2021, 12, 4015-7030. DOI: http://doi.org/10.22178/pos.77-13

4. Дольнікова, Л., & Стечкевич, О. Формування готовності майбутніх докторів філософії до інноваційної педагогічної діяльності. Молодь і ринок, 2018, 12(167).

5. Лимар, Л. В. Модель формування англомовної комунікативної академічної компетентності майбутніх док-торів філософії медичного профілю в умовах дистанційного навчання. Науковий часопис Національного педаго-гічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5 : Педагогічні науки : реалії та перспективи : зб. наук. праць, 2022, 87, 49-53. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.87.010

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 р. No 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії». Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/44-2022-%D0%BF

7. Рагріна, Ж. М. Підготовка майбутніх іноземних спеціалістів-медиків до професійного спілкування (дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і мето-дика професійної освіти). Запорізький національний університет, 2017.

8. Синявський, В.В., & Федоришин, Б.А. Методика діагностики комунікативних та організаторських схильностей КОС [Електронний ресурс]. Отримано з http://ni.biz.ua/8/8_16/8_167670_test-metodika-otsenki- kommunikativnih-i-organizatorskih-sklonnostey-kos-.html 16.04.2023

REFERENCES

1. Aristova, N.O. (2015). Formuvannia motyvatsii vyvchennia inozemnoi movy u studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv: monohrafiia[Formation of motivation for learning foreign languages in higher education institutions: monograph]. K.: TOV «HLIFMEDIIa». - In Ukrainian.

2. Breus Yu., Kolisnyk L., Meniailo V., Nikolaiev Ye. (2021). Zdobutky i vyklyky eksperymentu z prysudzhennia naukovoho stupenia doktora filosofii: analitychnyi zvit[Achievements and challenges of the experiment with awarding a doctoral degree in philosophy: analytical report.]. Kyiv: Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka. - In Ukrainian.

3. Hladkykh F.V. (2021). Systema pidhotovky doktoriv filosofii v haluzi OZ Ukrainy ta analiz rezultativ akredytatsiinykh ekspertyz strukturovanykh osvitno-naukovykh prohram[System of training doctors of philosophy in the field of higher education in Ukraine and analysis of the results of accreditation examinations of structured educational and scientific programs]. Traektoria Nauki - Path of Science, 12, 4015-7030. DOI: http://doi.org/10.22178/pos.77-13. - In Ukrainian.

4. Dolnikova, L., & Stechkevych, O. (2018). Formuvannia hotovnosti maibutnikh doktoriv filosofii do innovatsiinoi pedahohichnoi diialnosti[Formation of readiness of future doctors of philosophy for innovative pedagogical activity]. Molod i rynok, 12(167). - In Ukrainian. - In Ukrainian.

5. Lymar, L.V. (2022). Model formuvannia anhlomovnoi komunikatyvnoi akademichnoi kompetentnosti maibutnikh doktoriv filosofii medychnoho profiliu v umovakh dystantsiinoho navchannia[Model for the formation of English- language communicative academic competence of future doctors of philosophy of medical profile in conditions of distance learning]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 5 : Pedahohichni nauky : realii ta perspektyvy : zb. nauk. prats[scientific journal of the National Pedagogical University named after M.P. Dragomanov. Series 5: Pedagogical Sciences: Realities and Prospects: Collection of scientific works], 87, 49-53. DOI: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.87.010/ - In Ukrainian.

6. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 12.01.2022 r. No44 “Pro zatverdzhennia Poriadku prysudzhennia stupenia doktora filosofii ta skasuvannia rishennia razovoi spetsializovanoi vchenoi rady zakladu vyshchoi osvity, naukovoi ustanovy pro prysudzhennia stupenia doktora filosofii”[Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated January 12, 2022 No.44 “On approval of the Procedure for awarding the degree of Doctor of Philosophy and cancellation of the decision of a one-time specialized academic council of a higher education institution, scientific institution on awarding the degree of Doctor of Philosophy.”] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2022-%D0%BF. - In Ukrainian.

7. Rahrina, Zh. M. (2017). Pidhotovka maibutnikh inozemnykh spetsialistiv-medykiv do profesiinoho spilkuvannia (dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata pedahohichnykh nauk za spetsialnistiu 13.00.04 - teoriia i metodyka profesiinoi osvity) [Training of future international specialists in medicine for professional communication (thesis for the degree of Candidate of Pedagogical Sciences in specialty 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education)]. Zaporizkyi natsionalnyi universytet. - In Ukrainian.

8. Syniavskyi, VV, & Fedoryshyn, B.A. (n. d.). Metodyka diahnostyky komunikatyvnykh ta orhanizatorskykh skhylnostei KOS [Methodology for diagnosing communicative and organizational inclinations of COS]. Retrieved from http://ni.biz.ua/8/8_16/8_167670_test-metodika-otsenki-kommunikativnih-i-organizatorskih-sklonnostey-kos-.html/ - In Ukrainian.

Размещено на Allbest.ru