Модель проєктування персонального освітнього середовища професійної підготовки вчителів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель проєктування персонального освітнього середовища професійної підготовки вчителів музичного мистецтва

Жога Р.А.

Стаття присвячена аналізу різних визначень суті та змісту понять моделювання, педагогічне моделювання, виокремлено найбільш значущі підходи до їхнього трактування.

В результаті вивчення наукової літератури обґрунтовано висновок, що модель освітнього середовища закладу вищої освіти є штучно створеним знаковим образом об'єкта, що відтворює взаємозв'язки між його підсистемами та має зворотні зв'язки для коригування мети.

Узагальнено основні вимоги до проєктування персонального освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва без початкової музичної освіти.

Акцентовано на недостатності теоретико-методологічних знань щодо моделювання освітніх середовищ у музично-педагогічних закладах вищої освіти.

Встановлено, що існує суперечність між рівнем вивченості моделювання структури освітнього середовища взагалі та недостатнім рівнем його вивченості у професійній підготовці вчителів музичного мистецтва зокрема.

У статті відмічено, що модель освітнього середовища також є педагогічною системою, що відтворює реальну систему професійної підготовки майбутніх фахівців. Встановлено, що основними характеристиками створюваної моделі є її цілісність, цілеспрямованість, нейтральність, абстрагування від сторонніх деталей і параметрів.

Запропоновано модель персонального освітнього середовища професійної підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва та представлено її у вигляді трьох блоків: методологічно-цільового, змістовно-діяльнісного та діагностично-коригувального.

Вказано припущення, що результатом проєктування персонального освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва без початкової музичної підготовки є формування фахової компетентності вказаної категорії здобувачів.

Ключові слова: педагогічне моделювання, проектування, проектування персонального освітнього середовища, професійна підготовка вчителів музичного мистецтва без початкової музичної освіти.

Zhoga R. A model of designing a personal educational environment for professional training of music teachers

The article analyzes various definitions of the essence and content of the concepts of modeling and pedagogical modeling, and identifies the most significant approaches to their interpretation.

As a result of the study of scientific literature, it is concluded that the model of the educational environment of a higher education institution is an artificially created iconic image of an object that reproduces the relationships between its subsystems and has feedback to adjust the goal.

The basic requirements for designing a personal educational environment for the professional training offuture music teachers without primary music education are summarized.

The author emphasizes the lack of theoretical and methodological knowledge on modeling educational environments in music and pedagogical higher education institutions. It is established that there is a contradiction between the level of study of the modeling of the structure of the educational environment in general and the insufficient level of its study in the professional training of music teachers in particular.

The article notes that the model of the educational environment is also a pedagogical system that reproduces the real system ofprofessional training offuture specialists. It is established that the main characteristics of the model are its integrity, purposefulness, neutrality, abstraction from extraneous details and parameters.

The model ofpersonal educational environment for professional training offuture music teachers is proposed and presented in the form of three blocks: methodological and target, content and activity, and diagnostic and corrective. The assumption is made that the result of designing a personalized educational environment for the professional training offuture music teachers without initial musical training is the formation ofprofessional competence of this category of applicants.

Key words: pedagogical modeling, design, design of personal educational environment, professional training of music teachers without primary music education.

Необхідність змін в організації вищої освіти спонукає до інноваційної діяльності у цій сфері, спрямованої на пошук нових шляхів структурування системи освіти. Це призводить до появи нового напряму в науково-педагогічній діяльності - проєктування змісту та структури освітнього середовища.

Сучасні тенденції розвитку сучасної педагогічної науки вимагають детального аналізу та творчого переосмислення досягнень науковців у галузі педагогічного проєктування та оптимального використання освітніх інновацій у процесі підготовки майбутніх фахівців, зокрема вчителів музичного мистецтва.

Науковці намагаються знайти способи структурування педагогічних систем з метою приведення їх до відповідності з сучасними запитами суспільства. Існує достатня кількість теоретико-методологіч- них знань про моделювання освітніх середовищ, але рівень їхньої розробленості не відповідає вимогам музично-педагогічної освіти. Питання створення моделі персонального освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва вимагає ґрунтовного наукового аналізу. Це підсилюється наявністю на музичних факультетах педагогічних ЗВО здобувачів без початкової музичної освіти.

Створенню персонального освітнього середовища професійної підготовки вчителів музичного мистецтва без початкової музичної освіти передує створення його моделі, яка є прямим схематичним відображення його структури, властивостей, характеристик, процесів, ситуацій. Аналіз напрацювань науковців вказує на те, що залишається не вирішеною низка питань щодо впровадження педагогічного проєктування в моделювання освітнього процесу закладів вищої освіти. Таким чином існує суперечність між рівнем вивченості моделювання структури освітнього середовища та недостатнім рівнем його вивченості у професійній підготовці вчителів музичного мистецтва.

Питання проєктування та моделювання освітнього процесу знаходиться в колі наукових інтересів таких науковців як С. Балакін, А. Биков, О. Букатова, О. Гриб'юк, І. Зязюн, Л. Карпова, О. Коберник, О. Кудря, Р. Кравець, І. Маріонда, О. Новська, Г. Ушамірська, А. Цимбалару, О. Ярошинська.

Дослідники С. Бондар, Н. Брюханова, О. Вознюк, О. Герасимчук, Г. Дегтярьова, Є. Лодатко, С. Марти- ненко, Р. Мартинова, О. Матвієнко, В. Стинська Л. Хоружа, Ю. Шапран, розкривають суть педагогічного моделювання та розглядають його як схематичне представлення ключових характеристик педагогічних систем та процесів. Науковці визначають провідні ознаки педагогічного моделювання, а саме гнучкість, реалістичність, інноваційність, педагогічна значущість.

Однак, не дивлячись на ґрунтовні розробки вчених, залишається невирішеною низка питань щодо про- єктування освітнього середовища в закладах вищої освіти взагалі та проєктуванням моделі персонального освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва зокрема.

Метою статті є узагальнення поглядів науковців щодо змісту понять педагогічне проєктування, моделювання, виокремлення найбільш відомих підходів до їхнього трактування, уточнення суті проєктування моделі персонального освітнього середовища професійної підготовки вчителів музичного мистецтва без початкової музичної освіти.

Педагогічне проєктування освітнього середовища є складним і тривалим процесом, який включає низку підпроцесів, що взаємодіють між собою, без яких проєктування є неефективним [1].

Досягнення бажаних результатів вимагає детального аналізу та опрацювання педагогічних процесів та систем, пошуку шляхів їх удосконалення та розвитку, створення нової системи спочатку в прогнозованій моделі, а потім у реальному об'єкті проєктування. Тому вважаємо за необхідне звернути увагу на моделювання в межах загальної проблеми проєктування персонального освітнього середовища. Розглянемо підходи до трактування поняття «модель» більш детально.

У методології науки поняття «модель» (від лат. modus - міра) є аналогом певної частини природної або соціальної реальності. Вона використовується як замінник або представник об'єкта, явища чи системи у дослідженні. Модель може бути умовним образом або зразком якого-небудь об'єкта чи системи об'єктів. Важливою особливістю моделі є її аналогічність, подібність, рівність, схожість чи тотожність до оригіналу у якомусь відношенні [2, с. 13].

Згідно з філософським словником модель - це інформаційне або математичне, фізичне, символічне, описово-макетне відтворення оригіналу (прототипу), що відображає, імітує, відтворює принципи його внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки, характеристики [3, с. 149].

Аналіз наукових джерел дозволив зробити висновок, що поняття модель вчені розглядають, як матеріальний або уявний об'єкт, який використовується у процесі мислення для заміщення об'єкта-оригіналу в дослідженні. Це дозволяє безпосередньо вивчати модель, що є відображенням об'єкта-оригіналу, та отримувати нові знання про нього.

Модель застосовується практично в усіх сферах життя людини. Соціологи використовують її в якості узагальненого синтезованого образу об'єкта-прототипу (явища, процесу), що використовується для вивчення, дослідження та систематизації. Це дозволяє науковцям створювати моделі соціальних явищ та процесів, що відображають їхні основні характеристики та взаємозв'язки, використовувати ці моделі для прогнозування різних соціальних ситуацій. Також соціологи розглядають модель, як абстрактне подання теорії, конкретизацію ідеї, яку можна передати емпіричним шляхом.

С. Мартиненко вважає, що у моделі повинна бути відображена цілісність процесу та взаємозв'язок основних функцій діагностичної діяльності. Крім того, модель має відповідати реальним властивостям структурних елементів змодельованої системи, повинна мати відтворювальний характер, тобто здатність бути експериментально перевіреною.

Нам імпонує думка Ю. Шапрана, який вважає що модель - це результат абстрактного узагальнення практичного досвіду, який співвідносить теоретичні уявлення про об'єкт з емпіричними знаннями про нього [4, с. 39]. Це розуміння моделі відображає підхід, який базується на взаємодії теоретичних уявлень та емпіричних даних та найбільшою мірою відповідає завданням нашого дослідження. Окрім цього ми керуємось тим, що основна вимога до моделі - це її відповідність реальній дійсності, суттєвим властивостям об'єкта та адекватність.

Об'єктом нашого дослідження є персональне освітнє середовище професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, модель якого, відповідно до визначення С. Гончаренка, розглядатимемо, як штучно створену систему елементів, що відображає певні властивості, аспекти та взаємозв'язки досліджуваного об'єкту з певною точністю [5, с. 120].

Сьогодні дослідники розглядають концептуальні моделі, які мають значно більші можливості для відтворення реальних об'єктів.

Концептуальна модель формується як результат взаємодії структурних та статистичних компонентів, які входять до її складу та слугують оперативним образом. Структурні компоненти пов'язані з аналізом проблемної ситуації, а статистичні компоненти використовують загальновідому інформацію [6, с. 310]. У своєму дослідженні Г Дегтярьова також підкреслює нагальну потребу у зосередженні уваги на концептуальних моделях [7, с. 195-216].

У дослідженні Л. Хоружої відмічено, що моделі будуються з метою отримання нових знань про об'єкт. Вона вважає, якщо модель є пізнавальною, то вона може змінювати об'єкт у процесі дослідження та накопичувати нову інформацію про нього. Ми згодні з думкою дослідниці, оскільки розглядаємо модель як умовно прогнозовану та матеріально реалізовану систему, яка, відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження, може замінити його та вдосконалюватися.

О. Матвієнко зазначає, що залежно від об'єкта дослідження існує два підходи в процесі моделювання. Перший підхід - це модель-замінник, застосовується для відтворення реальних ситуацій, коли на попередньому етапі всі маніпуляції відпрацьовуються з моделлю, на наступному етапі - з реальним об'єктом. Проте, такий підхід не завжди ефективний, оскільки ми можемо моделювати лише відомі реалії, а не передбачати нові. Другий підхід - модель-зразок, передбачає прогностичний підхід до моделювання. В цьому випадку модель відображає не лише поточний стан об'єкта моделювання, але й прогнозує його розвиток в майбутньому. Такий підхід нам більше імпонує, оскільки дозволяє створювати більш гнучкі та адаптивні моделі, які можуть бути використані для моделювання процесу професійної підготовки вчителів музичного мистецтва.

Отже, ухвалено рішення щодо проєктування моделі персонального освітнього середовища професійної підготовки вчителів музичного мистецтва без початкової музичної підготовки як штучно створеного знакового образу об'єкта, що відтворює взаємозв'язки між його підсистемами та має зворотні зв'язки для коригування мети.

Модель освітнього середовища професійної підготовки означеної категорії здобувачів є також педагогічною системою, що відтворює реальну систему професійної підготовки майбутніх фахівців. Основними характеристиками створюваної моделі є її цілісність, тобто відображення всіх взаємозв'язків та елементів; цілеспрямованість, яка передбачає відповідність її компонентів поставленій меті та очікуваним результатам; нейтральність відносно суб'єктивних оцінок учасників процесу моделювання; абстрагування від деяких деталей і параметрів, які можуть бути виключені з нашої моделі.

Створення моделі включає в себе застосування загальнонаукового принципу зв'язку між цілим та окремими елементами, де комбінація та взаємодія компонентів породжує нові якості - оновлену модель. Однак для успішної реалізації такого процесу необхідні теоретичні та методичні пояснення, без яких модель може залишитись лише схемою або абстракцією та не мати практичного застосування.

Результати експериментальної роботи на констатувальному етапі підтверджують, що основним показником успішності функціонування персонального освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва без початкової музичної освіти є якість їхньої професійної підготовки, тобто рівень сформованої фахової компетентності.

Модель є графічним або символічним відображенням системи підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, яке відображає її цілісність та зв'язок мети з проєктуванням персонального освітнього середовища. Вона відповідає реальним характеристикам сфер середовища та системи підготовки майбутнього фахівця, забезпечує можливість їх відтворення та експериментальної перевірки (рис. 1).

Рис. 1. Модель проєктування персонального освітнього середовища професійної підготовки вчителів музичного мистецтва без початкової музичної освіти

У процесі створення моделі визначаються не тільки її елементи, складові та блоки, але й встановлюються між ними зв'язки. Для цього необхідно встановити суть поняття «зв'язок» за цих умов. Зв'язок характеризує взаємодію між елементами системи, яка проявляється як певний обмін. В дослідженні буде відтворена лінійна система з прямими та зворотними зв'язками, які охоплюють підсистеми.

Модель представлена у вигляді трьох блоків: методологічно-цільового, змістовно-діяльнісного та діагностично-коригувального. Маємо припущення, що такий конструкт забезпечить у проєктованому освітньому середовищі постійний цілеспрямований та послідовний вплив на дієвість формування фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва через сполучення таких взаємопов'язаних складників:

- мети;

- методологічних засад (підходи, принципи);

- компонентів фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва;

- операційно-діяльнісної складової формування фахової компетентності в проєктованому середовищі;

- етапів досліджуваного процесу;

- критеріїв та показників персонального освітнього середовища;

- рівня сформованості ПОС, що забезпечує досягнення прогнозованого результату.

Блочне структурування досліджуваного процесу професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у проектованому середовищі відображає взаємозв'язки складових елементів системи. Таке структурування є лише формальним, оскільки компоненти системи взаємодіють один з одним та доповнюються, створюючи цілісний процес проєктування персонального освітнього середовища.

Методологічно-цільовий блок моделі включає наукові підходи (середовищний, системний, синергетичний, діяльнісний, адаптивний, компетентнісний, акмеологічний), принципи (науковості, прогностичності, студентоцентризму, диференціації та персоналізації, варіативності, партнерства), та функції (освітня, методично-технологічна, інтегрувальна, регулювальна), які визначають загальну спрямованість професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва без початкової музичної освіти.

Цей блок дає уявлення про загальну спрямованість музично-педагогічної освіти, яка визначається зовнішніми цілями (суспільними вимогами держави до майбутніх фахівців) та внутрішніми цілями (особи- стісними цілями та потребами майбутніх учителів музичного мистецтва), що визначають професійну підготовку майбутніх педагогів. Орієнтація на інноваційне освітнє середовище, сприятливе для формування фахової компетентності майбутнього вчителя, є головною метою цього блоку моделі.

Змістовно-діяльнісний блок включає методику створення персонального освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва у запропонованих умовах (реалізується через підготовчий, основний та коригувально-рефлексивний етапи) та організаційно-освітні умови його функціонування (залучення здобувачів старших курсів в якості менторів, адаптований нотний матеріал, музичні інструменти, відеоматеріал, діагностична карта ментора, карта самодіагностики здобувача освіти, експрес програма для усунення недоліків, анкетування, тестування).

Діагностично-коригувальний блок презентує систему заходів, що забезпечують моніторинг персонального освітнього середовища та сформованості фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва без початкової музичної підготовки.

Висновки

професійна підготовка вчителів музичного мистецтва

Прогнозованим результатом проєктування персонального освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва без початкової музичної підготовки є формування фахової компетентності вказаної категорії здобувачів.

Подальше дослідження спрямоване на проведення педагогічного експерименту щодо проєктування та перевірки дієвості персонального освітнього середовища професійної підготовки вчителів музичного мистецтва без початкової музичної підготовки.

Використана література

1. Ярошинська О. О. Теоретичні і методичні засади проєктування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи: дис... доктора пед. наук; 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. Житомир, 2015. 544 с.

2. Словник-довідник з курсу «Філософії» для студентів 2, 3, 4 курсів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання / Укл. А.Г Чичков, О.М.Башкеєва, О.М. Патеріло. Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2014. 20 с.

3. Велика Українська енциклопедія. Тематичний словник гасел з напряму «Філософські науки» (філософія, логіка, етика, естетика) / Укладачі: Арістова А. В., Шліхта І. В.; за заг. ред. д. і. н., проф. Киридон А. Київ : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2019. 256 с.

4. Шапран Ю. Педагогічне моделювання у процесі формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Рідна школа. (грудень). 2012. № 12. С. 39-43.

5. Гончаренко С. У Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям. Київ ; Вінниця, 2008. 278 с.

6. Вознюк О. В. Нова парадигма моделювання та розвитку історико-педагогічного процесу : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. 550 с.

7. Дегтярьова Г. А. Теоретичні і методичні основи розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічних дисциплін у системі післядипломної освіти : дис. ... д-ра пед. наук, Харків, 2017. 755 с.

References

1. Iaroshynska O. O. (2015) Teoretychni i metodychni zasady proiektuvannia osvitnoho seredovyshcha profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly [Theoretical and methodological principles of designing an educational environment for professional training of future primary school teachers] dys... doktoraped. nauk. Zhytomyr, 544 s. [in Ukrainian].

2. Slovnyk-dovidnyk z kursu «Filosofii» dlia studentiv 2, 3, 4 kursiv usikh spetsialnostei dennoi ta zaochnoi form navchannia. (2014) [Dictionary-reference from the course "Philosophy" for students of 2, 3, 4 courses of all specialties of full-time and parttime forms of education]. Ukl. A.H. Chychkov, O.M.Bashkeieva, O.M. Paterilo. Dnepropetrovsk. 20 s. [in Ukrainian].

3. Velyka Ukrainska entsyklopediia. Tematychnyi slovnyk hasel z napriamu «Filosofski nauky» (filosofiia, lohika, etyka, estetyka). (2019). [3. Great Ukrainian encyclopedia. Thematic dictionary of slogans from the field of "Philosophical sciences" (philosophy, logic, ethics, aesthetics)] Ukladachi: Aristova A. V, Shlikhta I. V.; za zah. red. d. i. n., prof. Kyrydon A. Kyiv. 256 s. [in Ukrainian].

4. Shapran Yu. (2012) Pedahohichne modeliuvannia u protsesi formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia biolo- hii. [Pedagogical modeling in the process of forming the professional competence of a future biology teacher.] Ridna shkola. (hruden) Vyp 12. S. 39-43. [in Ukrainian].

5. Honcharenko S. U. (2008) Pedahohichni doslidzhennia: metodolohichni porady molodym naukovtsiam [Pedagogical research: methodological advice for young scientists] Kyiv, Vinnytsia. 278 s. [in Ukrainian].

6. Vozniuk O. V (2014) Nova paradyhma modeliuvannia ta rozvytku istoryko-pedahohichnoho protsesu. [A new paradigm of modeling and development of the historical-pedagogical process] monohrafiia. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka. 550 s. [in Ukrainian].

7. Dehtiarova H. A. (2017) Teoretychni i metodychni osnovy rozvytku informatsiino-komunikatsiinoi kompetentnosti vchyteliv filolohichnykh dystsyplin u systemi pisliadyplomnoi osvity. [Theoretical and methodological foundations of the development of information and communication competence of teachers of philological disciplines in the system of postgraduate education]. dys. ... d-raped. nauk. 755 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru